Окисно-відновні індикатори

Матеріал з testwiki
Версія від 20:43, 16 серпня 2023, створена imported>Syrpes
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Файл:Blue bottle (chemical reaction).webm О́кисно-відно́вні індика́тори (редо́кс-індика́тори[1]) — хімічні індикатори, що застосовуються для визначення точки еквівалентності в окисно-відновних реакціях.

Найчастіше такими індикаторами є органічні сполуки, які виявляють окисно-відновні властивості, та металоорганічні, у яких по досягненню певного потенціалу змінюється ступінь окиснення металу. В обох випадках зміни в структурі супроводжуються зміною забарвлення сполуки.

Цікавий факт

Це 600 000 стаття в українській Вікіпедії

Класифікація

Метиленовий синій

У залежності від типу взаємодії розрізняють індикатори:

  • загальні — змінюють своє забарвлення відповідно до потенціалу та незалежно від природи речовин у розчині (наприклад, дифеніламін, метиленовий синій);
  • специфічні — дають реакцію лише із певними сполуками (крохмаль є індикатором на йод, тіоціанат-іони — на катіон Fe3+).

За схемою переходу кольору індикатори поділяють на:

  • однобарвні — одна форма має колір, інша — безбарвна;
  • двобарвні — обидві форми мають власні кольори.

Застосовувані індикатори повинні відповідати вимогам:

  • добре розчинятися у воді, кислотах та інших типових середовищах для титрування;
  • бути стійкими до дії світла, повітря, інших компонентів у розчині та стабільним при тривалому зберіганні;
  • забарвлення окисненої та відновленої форм має чітко відрізнятися;
  • інтервал потенціалу, на якому відбувається перехід між формами, має бути вузьким і відповідати стрибку на кривій титрування;
  • забарвлення повинно змінюватися швидко, а відповідна реакція бути повністю оборотною, не зазнавати впливу сторонніх реакцій;
  • зміна кольору розчину в кінцевий точці титрування повинна бути чіткою навіть при найменшій кількості додаваного індикатора.

Перебіг реакції

Окиснена і відновлена форми фероїну (та кольори їхніх комплексів)

Загальною схемою дії індикатора є зворотна реакція відновлення його окисненої форми:

Indox + ne- Шаблон:Unicode Indred

Інколи взаємодія також проходить за участі іонів H+:

Indox + ne- + xH+Шаблон:Unicode Indred; (x може набувати як додатних, так і від'ємних значень).

Ця реакція не впливає на поведінку індикаторів, однак спричинює додаткову витрату титранту.

У загальному вигляді потенціал індикатора, що бере участь у взаємодії, описується рівнянням Нернста:

E=Eox/red0+0,059nlg[Indox][Indred],
де E0ox/red — стандартний потенціал для даної пари форм, що відповідає умові [Indox]=[Indred]

Вважається, що перехід забарвлення помітний за десятиразового переважання однієї форми над іншою. У цьому випадку множники в рівнянні набудуть вигляду lg101 і lg110, що дорівнює 1 та -1 відповідно. З цього припущення випливає визначення інтервалу переходу забарвлення індикатора pT:

pT=Eox/red0±0,059n

Наприклад, дифеніламін, який має стандартний потенціал 0,76 В і здійснює перехід за участі двох електронів, змінює забарвлення в діапазоні 0,76±0,03 В. При значеннях менше 0,73 В він є безбарвним, при більших за 0,79 переважає фіолетова форма. У проміжку 0,73—0,79 В забарвлення змінюється поступово.

Похибки при використанні індикаторів

При використанні окисно-відновних індикаторів виділяється три похибки:

  • хімічна — відсутність збігу кінцевої точки титрування (моменту зміни забарвлення) з реальною точкою еквівалентності. Момент зміни визначається потенціалом індикатора, на який можуть впливати pH середовища та іонна сила розчину, тому, наприклад, якщо в ході визначення сильно змінюється значення pH, момент зміни забарвлення може не збігатися зі стрибком на кривій титрування й спричинити викривлення результатів;
  • візуальна — нездатність людського ока точно розрізняти зміни забарвлення;
  • індикаторна — витрата додаткової кількості титранту на взаємодію з індикатором.

Поширені індикатори

Шаблон:Частина зображення

Індикатор Колір форми Стандартний
потенціал переходу, В[2]
Indox Indred
Нейтральний червоний червоний безбарвний 0,24
Метиленовий синій синій безбарвний 0,53
Дифеніламін фіолетовий безбарвний 0,76
Дифенілбензидин фіолетовий безбарвний 0,76
Дифеніламінсульфокислота червоно-фіолетовий безбарвний 0,85
пара-Фенілантранілова кислота червоно-фіолетовий безбарвний 1,08
Фероїн синій червоний 1,06
Трис-(2,2'-дипіридилат) рутенію безбарвний жовтий 1,33

Див. також

Шаблон:Commonscat

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

Посилання

  1. Термін редокс походить від Шаблон:Lang-en: Шаблон:Lang-en2 — відновлення та Шаблон:Lang-en2 — окиснення.
  2. При [H+] = 1 моль/л (pH = 0).