Імпактний басейн


Імпактний басейн — великий імпактний кратер. Зазвичай так називають кратери складної будови (з двома або більше кільцевими хребтами чи уступами)[2], що притаманне кратерам діаметром більше Шаблон:S[3][4]. У різних авторів термін має дещо різне значення; зокрема, його застосовують і до сильно зруйнованих великих кратерів із невизначеною кількістю кілець[2][3]. Іноді басейнами називають будь-які кратери розміром понад 300 км[2].
Всі відомі імпактні басейни дуже старі: вони з'явилися протягом перших 800 млн років існування свого небесного тіла[3] (більшість з них — у ході пізнього важкого бомбардування, близько 4 млрд років тому)[2]. Тому багато басейнів сильно зруйновані. Нерідко вони майже не вирізняються в рельєфі, не помітні на знімках і їх можна виявити лише за точними альтиметричними даними. Іноді для цього буває необхідним навіть залучення гравіметричних даних. Багато басейнів лишаються гіпотетичними[5][6][7][8].
Термін «басейн» (Шаблон:Lang-en) запропонували[9] 1962 року В. Хартманн та Дж. Койпер для великих імпактних структур Місяця, що містять моря, оточені концентричними кільцями та радіальними скидами (на противагу кратерам у вузькому сенсі, в яких лише одне кільце й нема радіальних деталей)[2][4][10].
Хоча кілька багатокільцевих басейнів Місяця добре видно в невеликі телескопи, їм не приділяли належної уваги до середини 20 століття[4]. Зараз імпактні басейни досліджують не лише шляхом спостережень, а й шляхом теоретичного моделювання їх утворення. Незважаючи на це, у формуванні басейнів залишається багато неясного[2].
Опис
Великі кратери мають складнішу будову, ніж дрібні. Місячні кратери, більші за кілька десятків кілометрів[11], мають центральну гірку, а у кратерів, більших за 140–175 км, її змінює центральне гірське кільце[4]. На небесних тілах з більшою силою тяжіння ці переходи відбуваються за менших значень діаметра кратерів[4]. Зовнішні кільця можуть бути утворені хребтами або уступами, де висота спадає в напрямку до центру. Великі басейни можуть мати кілька кілець, ступінь вираженості яких часто варіює в широких межах. Це призводить до того, що їх кількість визначити важко: так, кількість кілець добре збереженого басейну рівнини Аргір в різних інтерпретаціях варіює від 0 до 8[2].
Одне з кілець басейну є головним. Воно обмежує область, з якої породи були викинуті ударом космічного тіла назовні[3]. Співвідношення радіусів кілець зазвичай близьке до (близько 1,4)[2]. Серед найбільших басейнів нерідко трапляються дещо витягнуті: кратери такого розміру стають помітно видовженими навіть при значному куті між напрямком удару та горизонтом[12].
Завдяки викиду порід при утворенні басейну товщина кори в його центральній частині зменшена, а навколо нього — збільшена. Кільця басейнів зазвичай складаються з порід кори, але існують дані, що там можуть траплятися й породи мантії. При появі басейнів велика кількість порід плавиться[2]. Товщина шару розплаву на їх дні, згідно з розрахунками, може сягати кількох кілометрів[13].
На глибину басейнів впливає міцність порід, що складають кору небесного тіла: якщо вона низька, форми рельєфу з часом вирівнюються. Це найкраще видно на крижаних супутниках. Там старі кратери не виражені в рельєфі, але спостерігаються як світлі плями (палімпсести)[2].
Від молодих басейнів радіально розходяться форми рельєфу, що з'явилися при падінні їх викидів: хребти, долини та ланцюжки вторинних кратерів[14].
Розповсюдження

На Меркурії відомо 20 впевнено ідентифікованих і 26 гіпотетичних басейнів діаметром Шаблон:S. Два з них (один безсумнівний та один ймовірний) більші за Шаблон:S. Дно деяких із них вкрите рівним шаром порід, ймовірно, вулканічного походження (аналог місячних морів, але світлого кольору). Концентрація басейнів на Меркурії менша, а їх збереженість гірша, ніж на Місяці[8][2].
На Венері імпактних кратерів відносно мало; найбільший з них — Мід — має діаметр 270 км[15][16]. Кілька найбільших кратерів Венери розглядають як басейни[2][17].
На Землі кратери швидко знищує ерозія та тектоніка плит, і великих кратерів на ній дуже мало. Найбільші з них — Вредефорт (250–300 км), Садбері (140–280 км) та Чіксулуб (180–210 км)[2]; у першого з них добре виражені окремі кільця.
На Місяці багато кратерів діаметром понад 300 км. 1987 року — на основі фотографій — таких нараховували 45 (28 точно існуючих і 17 гіпотетичних)[10]. Залучення альтиметричних даних 2008 року збільшило їх кількість до 92[6]. За оцінкою 2009 року (з долученням даних щодо товщини місячної кори, отриманих на основі альтиметричних та гравіметричних вимірювань), таких кратерів на Місяці близько 150[7]. Ймовірно, більш детальні дослідження виявлять їх ще більше[7]. Таким чином, більше 2/3 басейнів Місяця зруйновані настільки, що вже не помітні на фотографіях[7]. На видимому боці Місяця більшість басейнів залиті лавою, а на зворотному боці її мало. Місячні басейни, в яких нема (чи мало) лави, відомі як таласоїди[2].
На Марсі виявлено 20 басейнів розміром Шаблон:S (але більшість з них зруйновані дуже сильно)[5].
Басейни трапляються не лише на каменястих, а й на крижаних небесних тілах. Наприклад, до басейнів відносять кратери Гільгамеш на Ганімеді, Валгаллу на Каллісто та Менрву на Титані[2].
Найбільші басейни Сонячної системи
Перелічено басейни Сонячної системи розміром Шаблон:S, що досить впевнено ідентифіковані як імпактні структури та не надто сильно зруйновані. Список об'єктів та їх розміри наведено за даними Andrews-Hanna & Zuber, 2010 (для багатокільцевих басейнів розмір виміряно за найменшим добре вираженим кільцем)[12]. Існують і інші оцінки розміру цих басейнів, оскільки більшість із них погано збереглися й не мають чітких меж, а для добре збережених різні автори вимірюють діаметр за різними кільцями.
| Назва | Небесне тіло | Розмір[12] | Примітка[12] |
|---|---|---|---|
| Північний полярний басейн | Марс | 10600×8500 км | сильно замаскований вулканічною активністю та подальшими ударами |
| басейн рівнини Утопія | Марс | 2400×2000 км (Шаблон:S)[12]; 3300 км (нинішній)[18] |
заповнений великою кількістю вулканічних та осадових порід |
| басейн рівнини Еллада | Марс | 2280×1590 км | ймовірно, найкраще збережений гігантський басейн |
| басейн Південний полюс — Ейткен | Місяць | 2330×1780 км | |
| басейн рівнини Ісіди | Марс | 1570×1430 км | |
| басейн рівнини Спеки | Меркурій | 1525×1315 км[19] | Вказаний розмір отримано дещо іншим способом, ніж для інших об'єктів |
| басейн Моря Дощів | Місяць | 1140×1090 км |
Є гіпотези про існування на Меркурії, Місяці та Марсі й інших великих басейнів[12][8]. Зокрема, є версія, що відмінності видимого та зворотного боку Місяця є наслідком того, що видимий бік охоплений слідом гігантського зіткнення. Діаметр цього сліду складає за деякими уявленнями близько 3000 км[20], а за іншими — майже 7000 км (на чверть більше довжини місячного меридіану)[21]. Якщо ця структура дійсно має імпактне походження (в чому є суттєві сумніви[12]), то вона теж належить до найбільших басейнів Сонячної системи[20][22][21].
Є й гіпотеза про існування дещо меншого басейну, що охоплює в основному західну половину видимого боку Місяця («басейн Океану Бур» чи «басейн Гаргантюа»). Як і в попередньому випадку, його існування сумнівне[12].
Дослідження товщини марсіанської кори вказують на наявність 20 басейнів розміром Шаблон:S, але всі вони, крім перерахованих, зруйновані дуже сильно[5].
Діаметр зовнішнього кільця басейну марсіанської рівнини Аргір перевищує Шаблон:S[23], але якщо вимірювати цей басейн тим способом, яким було отримано наведені в таблиці оцінки для інших басейнів (за внутрішнім кільцем), його розмір складатиме лише Шаблон:S[12].
Назви басейнів
Басейни зазвичай називають за тими ж правилами, що й інші кратери: меркуріанські — на честь митців, венеріанські — на честь жінок, місячні — на честь науковців тощо. Міжнародний астрономічний союз затверджує лише такі назви[2]. Деякі великі басейни не мають власного імені, але містять примітні найменовані рівнини (у випадку Місяця — моря), і їх називають за цими об'єктами: басейн рівнини Спеки, басейн Моря Дощів тощо. Багато басейнів позначають за двома об'єктами (найчастіше кратерами), що знаходяться на їх протилежних краях: басейн Ломоносов — Флемінг, басейн Південний полюс — Ейткен тощо[8][24][10][2].
- Деякі імпактні басейни
Примітки
Посилання
- Шаблон:Cite journal — огляд та каталог імпактних басейнів Меркурія
- Шаблон:Cite web — каталог імпактних басейнів Місяця
Література
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюSchultz_1990не вказано текст - ↑ 2,00 2,01 2,02 2,03 2,04 2,05 2,06 2,07 2,08 2,09 2,10 2,11 2,12 2,13 2,14 2,15 2,16 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюPotter_2014не вказано текст - ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюWagner_2011не вказано текст - ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюHartmann_1981не вказано текст - ↑ 5,0 5,1 5,2 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюFrey_2008_Marsне вказано текст - ↑ 6,0 6,1 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюFrey_2008_lunarне вказано текст - ↑ 7,0 7,1 7,2 7,3 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюFrey_2009не вказано текст - ↑ 8,0 8,1 8,2 8,3 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюFassett_2012не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюHartmann_1962не вказано текст - ↑ 10,0 10,1 10,2 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюWilhelms_1987_4не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюWood_1978_freshне вказано текст - ↑ 12,0 12,1 12,2 12,3 12,4 12,5 12,6 12,7 12,8 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюAndrews_Hanna_2010не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюErnst_2015не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюHead_1976не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюVCD_diameterне вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюgazetteer_Venus_cratersне вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюHerrick_1996не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюMcGill_1989не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюFassett_2009не вказано текст - ↑ 20,0 20,1 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюByrne_2007не вказано текст - ↑ 21,0 21,1 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюByrne_2011не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюByrne_2008не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюHiesinger_2002не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюWood_2004не вказано текст