Оксид хрому(VI)

Матеріал з testwiki
Версія від 10:55, 15 грудня 2024, створена imported>Lxlalexlxl (Lxlalexlxl перейменував сторінку з Хром(VI) оксид на Оксид хрому(VI) поверх перенаправлення: Для уніфікації)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Речовина Шаблон:About Хром(VI) окси́д, окси́д хро́му(VI) — неорганічна сполука, оксид складу CrO3. За звичайних умов є темно-червоними, парамагнітними кристалами. При нагріванні переходить у газуватий стан і розкладається. Проявляє сильні окисні та кислотні властивості.

Застосовується як окисник в органічному синтезі та в медицині як антисептик.

Поширення у природі

Мінерал крокоїт

У вільному стані оксид хрому не зустрічається. Він поширений у складі деяких природних хроматів та дихроматів, зокрема, крокоїту PbCrO4, хроматиту CaCrO4 та лопециту K2Cr2O7.

Фізичні властивості

Оксид хрому(VI) являє собою темно-червоні (з фіолетовим відтінком), парамагнітні кристали. При нагріванні вище 250 °C перетворюється на червону пару. За підвищених температур поступово розкладається із виділенням кисню.

Розчинність сполуки у воді мало залежить від температури: при 0 °C розчинність складає 62,2 %, а при 100 °C — 67,9 %.[1]

Отримання

Оксид хрому синтезують дією води на хроміл хлорид, а також обробкою концентрованих розчинів хроматів, дихроматів надлишком конц. сульфатної або гексафлуоросилікатної кислот.

CrO2Cl2+H2OCrO3+2HCl
K2CrO4+2H2SO4(conc.)7590oCCrO3+2KHSO4+H2O
K2Cr2O7+H2SO4(conc.)2CrO3+K2SO4+H2O
K2CrO4+H2[SiF6]CrO3+K2[SiF6]+H2O

Хімічні властивості

Оксид хрому є нестійкою сполукою, при нагріванні поетапно розкладається з утворенням оксидів CrO2,67 (або Cr3O8, будова (CrV2CrVI)O8), CrO2,625 (або Cr8O21, будова CrIII2(Cr2O7)3), CrO2,5 (або Cr2O5), CrO2,4 (або Cr5O12, будова CrIII2(CrO4)3), CrO2, Cr2O3.

CrO3220oCCrO2,67+O2
CrO2,67280oC[CrO2,625+CrO2,5+CrO2,4]+O2370oCCrO2+O2
4CrO2500oC2Cr2O3+O2

Проявляє сильні кислотні властивості. Розчиняючись у воді, утворює дихроматну кислоту, а при її концентруванні — трихроматну (H2Cr3O10) і тетрахроматну (H2Cr4O13) кислоти. При розведенні розчинів ці кислоти можуть деградувати до хроматної.

nCrO3+H2OH2CrnO3n+1 (n = 2÷4)

Оксид взаємодіє з розчинами лугів та амоніаку:

CrO3+2NaOHNa2CrO4+H2O
2CrO3+2NH4OH(NH4)2Cr2O7+H2O

Хлороводень та концентровані розчини хлоридної кислоти утворюють оксидом хрому хроміл хлорид:

CrO3+2HClCrO2Cl2+H2O

Взаємодіючи з флуором, утворює хром(V) флуорид:

2CrO3+5F2>300oC2CrF5+3O2

Окиснює багато ковалентих сполук (у розчинах):

2CrO3+3H2S2Cr(OH)3+2S
Окиснення етанолу оксидом хрому(VI)

Окисні властивості оксиду використовуються в органічній хімії — наприклад, для синтезу альдегідів та кетонів з первинних та вторинних спиртів відповідно. У той час, як реакція із вторинними спиртами зупиняється на стадії утворення кетонів, альдегіди далі окиснюються до карбонових кислот.

3RCH2OH+4CrO3+12H+3RCOOH+4Cr3++9H2O
3R1(CHOH)R2+2CrO3+6H+3R1(CO)R2+2Cr3++6H2O

Реакція проходить надзвичайно енергійно, можливе навіть самозаймання реакційної суміші.

Токсичність

Оксид хрому — отруйна речовина. При вдиханні оксиду (у газуватому стані) можлива поява болю у горлі, кашлю, утрудненого дихання.

Твердий CrO3 є дуже їдкою речовиною. Потрапляючи у стравохід, може спричинити серйозні опіки рота, горла і шлунку, що призводить до смерті. Може призвести до сильного гастроентериту, судом м'язів, аномальної кровотечі, гарячки, ураження печінки та гострої ниркової недостатності.

Доза понад 0,6 г є летальною.

Застосування

Використовується як ефективний окисник у хімічних синтезах та антисептик у медицині. Застосовується як пігмент у виготовленні кераміки та скла.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

Джерела

Шаблон:Сполуки хрому

  1. Числове позначення розчинністі є відношенням маси розчиненої речовини до маси розчину, виражене у відсотках.