Оксид хрому(VI)
Шаблон:Речовина Шаблон:About Хром(VI) окси́д, окси́д хро́му(VI) — неорганічна сполука, оксид складу CrO3. За звичайних умов є темно-червоними, парамагнітними кристалами. При нагріванні переходить у газуватий стан і розкладається. Проявляє сильні окисні та кислотні властивості.
Застосовується як окисник в органічному синтезі та в медицині як антисептик.
Поширення у природі

У вільному стані оксид хрому не зустрічається. Він поширений у складі деяких природних хроматів та дихроматів, зокрема, крокоїту PbCrO4, хроматиту CaCrO4 та лопециту K2Cr2O7.
Фізичні властивості
Оксид хрому(VI) являє собою темно-червоні (з фіолетовим відтінком), парамагнітні кристали. При нагріванні вище 250 °C перетворюється на червону пару. За підвищених температур поступово розкладається із виділенням кисню.
Розчинність сполуки у воді мало залежить від температури: при 0 °C розчинність складає 62,2 %, а при 100 °C — 67,9 %.[1]
Отримання
Оксид хрому синтезують дією води на хроміл хлорид, а також обробкою концентрованих розчинів хроматів, дихроматів надлишком конц. сульфатної або гексафлуоросилікатної кислот.
Хімічні властивості
Оксид хрому є нестійкою сполукою, при нагріванні поетапно розкладається з утворенням оксидів CrO2,67 (або Cr3O8, будова (CrV2CrVI)O8), CrO2,625 (або Cr8O21, будова CrIII2(Cr2O7)3), CrO2,5 (або Cr2O5), CrO2,4 (або Cr5O12, будова CrIII2(CrO4)3), CrO2, Cr2O3.
Проявляє сильні кислотні властивості. Розчиняючись у воді, утворює дихроматну кислоту, а при її концентруванні — трихроматну (H2Cr3O10) і тетрахроматну (H2Cr4O13) кислоти. При розведенні розчинів ці кислоти можуть деградувати до хроматної.
- (n = 2÷4)
Оксид взаємодіє з розчинами лугів та амоніаку:
Хлороводень та концентровані розчини хлоридної кислоти утворюють оксидом хрому хроміл хлорид:
Взаємодіючи з флуором, утворює хром(V) флуорид:
Окиснює багато ковалентих сполук (у розчинах):

Окисні властивості оксиду використовуються в органічній хімії — наприклад, для синтезу альдегідів та кетонів з первинних та вторинних спиртів відповідно. У той час, як реакція із вторинними спиртами зупиняється на стадії утворення кетонів, альдегіди далі окиснюються до карбонових кислот.
Реакція проходить надзвичайно енергійно, можливе навіть самозаймання реакційної суміші.
Токсичність
Оксид хрому — отруйна речовина. При вдиханні оксиду (у газуватому стані) можлива поява болю у горлі, кашлю, утрудненого дихання.
Твердий CrO3 є дуже їдкою речовиною. Потрапляючи у стравохід, може спричинити серйозні опіки рота, горла і шлунку, що призводить до смерті. Може призвести до сильного гастроентериту, судом м'язів, аномальної кровотечі, гарячки, ураження печінки та гострої ниркової недостатності.
Доза понад 0,6 г є летальною.
Застосування
Використовується як ефективний окисник у хімічних синтезах та антисептик у медицині. Застосовується як пігмент у виготовленні кераміки та скла.
Див. також
Примітки
Посилання
Джерела
- Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
- Шаблон:Книга Шаблон:Ref-ru
- Шаблон:Книга Шаблон:Ref-ru
- Шаблон:Книга Шаблон:Ref-ru
- Шаблон:Книга Шаблон:Ref-ru
- Шаблон:Книга
- ↑ Числове позначення розчинністі є відношенням маси розчиненої речовини до маси розчину, виражене у відсотках.