Оксид кадмію

Матеріал з testwiki
Версія від 17:09, 6 квітня 2022, створена imported>TohaomgBot (Компактніша форма іменованих приміток)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Речовина

Окси́д ка́дмію — неорганічна бінарна сполука складу CdO. Являє собою коричневу кристалічну або ж аморфну речовину. Має слабкі амфотерні властивості.

Поширення у природі

Основним природним джерелом оксиду кадмію є мінерал монтепоніт. Зустрічається також як сполука-супутник у цинкових рудах.

Хімічні властивості

При нагріванні оксид кадмію може розкладатися:

2CdO9001500oC2Cd+O2

Погано розчиняється у воді через утворення гідроксидної плівки Cd(OH)2, добре розчиняється у розведених кислотах:

CdO+2HClCdCl2+H2O
CdO+2HNO3Cd(NO3)2+H2O

Взаємодіє з неметалами та їхніми оксидами, зокрема, може поглинати з повітря вуглекислий газ:

2CdO+3S490510oC2CdS+SO2
2CdO+Cl2500600oCCdCl2+O2
CdO+CO2120140oCCdCO3

Проявляє амфотерні властивості, реагуючи із лугами при сплавленні:

CdO+2KOH450500oCK2CdO2+H2O

Може утворювати координаційні сполуки, де атом кадмію виступатиме в ролі комплексоутворювача, координуючи 4 (рідше 3 та 6) ліганди:

CdO+4NaCN+H2ONa2[Cd(CN)4]+2NaOH

Оксид відновлюється до металевого кадмію воднем та коксом:

CdO+H2300oCCd+H2O
2CdO+C500700oC2Cd+CO2

Застосування

Використовується як каталізатор хімічних реакцій, пігмент, а також у нанесенні кадмієвих покриттів на металеві поверхні.

Токсичність

Як і решта сполук кадмію, оксид проявляє сильнотоксичну дію. Потрапляючи до організму шляхом інгаляції, він може спричиняти набряк легенів, утруднене дихання, кашель, стиснення у грудях, головний біль, м'язові болі, нудоту, діарею. Відноситься до потенційних канцерогенів.[1]

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

Шаблон:Inorganic-compound-stub