Закон Пірса

Закон Пірса — один із законів класичної логіки, аналог законів подвійного заперечення і виключеного третього. Названий на честь американського логіка і філософа Чарльза Пірса.

Закон Пірса формально виглядає так:

$((P\to Q)\to P)\to P$,

що означає: $P$ повинно бути істинно, якщо слідування $Q$ з $P$ з необхідністю тягне $P$. Закон Пірса є тавтологією класичної логіки, однак водночас здебільшого не виконується у некласичних логіках, зокрема в інтуїціоністській логіці. Водночас додавання закону Пірса до будь-якої аксіоматики інтуїціоністської логіки, перетворює її в класичну. Те саме відбувається при додаванні закону подвійного заперечення або закону виключеного третього. У цьому сенсі всі три закони еквівалентні. Однак загалом існують логіки, в яких усі три закони нееквівалентні.

Див. також

• Закон виключеного третього
• Закон подвійного заперечення