Наближення ефективного середовища

Матеріал з testwiki
Версія від 15:24, 6 серпня 2024, створена 109.86.217.15 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наближення ефективного середовища — підхід до моделювання макроскопічних властивостей композитних матеріалів, який вважає, що середовище, що містить численні включення різноманітних складників, можна задовільно замінити однорідним середовищем із певними середніми характеристиками. Зокрема, розроблено моделі, що задовільно описують електропровідність та діелектричну проникність композитних матеріалів.

Зазвичай наближення ефективного середовища погано працює в області параметрів, близьких до якісних змін у системі, наприклад, поблизу порогу протікання.

Діелектрична проникність

Найкраще діелектричну проникність композитних матеріалів описує наближення Максвелла-Гарнетта, при виводі якого вважається, що композитний матеріал складається з матриці зі сферичними включеннями іншої речовини. Тоді ефективна діелектрична проникність εeff визначається з рівняння[1] :

(εeffεmεeff+2εm)=δi(εiεmεi+2εm),

де εm - діелектрична проникність матриці, εi - діелектрична проникність включення, а δi - частка об'єму, який займають включення.

Виноски

Шаблон:Reflist

Шаблон:Physics-stub Шаблон:Ізольована стаття