Метод невизначених коефіцієнтів

Матеріал з testwiki
Версія від 07:21, 8 березня 2025, створена imported>Samsiq (Резонанс і невизначені коефіцієнти: Додане вікіпосилання на Власна частота)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Диференціальні рівняння Метод невизначених коефіцієнтів — підхід для віднайдення частинного розв'язку для певних неоднорідних звичайних диференціальних рівнянь і Рекурентне співвідношення рекурентних співвідношень. Для знаходження найкращого можливого частинного розв'язку , робиться припущення в підхожій формі, яке потім тестується диференціюванням рівняння. Для складних рівнянь, метод Лагранжа потребує менше часу.

Невизначені коефіцієнти не настільки загальний метод як метод Лагранжа, оскільки вони працюють лише для диференціальних рівнянь певного виду.[1]

Опис методу

Розглянемо лінійне неоднорідне диференціальне рівняння виду

any(n)+a(n1)y(n1)+...+a1y+a0y=g(x).

Метод полягає у знаходженні загального однорідного розв'язку yc для відповідного однорідного диференціального рівняння.

any(n)+a(n1)y(n1)+...+a1y+a0y=0,

і окремого розв'язку yp лінійного неоднорідного диференціального рівняння. тоді загальний розв'язок y неоднорідного звичайного диференціального рівняння буде

y=yc+yp.[2]

Якщо g(x) є сумою двох функцій h(x)+w(x) і ми кажемо, що yp1 це розв'язок базований на h(x) і yp2 розв'язок базований w(x). Тоді, використання принципу суперпозиції дає нам окремий розв'язок yp:

yp=yp1+yp2.[2]

Типові форми окремих розв'язків

Задля віднайдення окремого розв'язку, ми маємо вгадати його форму, з деякими коефіцієнтами як змінними, які ми повинні знайти. Таблиця деяких типових функцій і здогадок до них:

Функція від x Форма y
keax Ceax
kxn,n=0,1,2, Knxn+Kn1xn1++K1x+K0
kcos(ax)orksin(ax) Kcos(ax)+Msin(ax)
keaxcos(bx)orkeaxsin(bx) eax(Kcos(bx)+Msin(bx))
(i=1nkixi)eaxcos(bx)or(i=1nkixi)eaxsin(bx)    eax((i=1nQixi)cos(bx)+(i=1nRixi)sin(bx))

Якщо вираз окремого розв'язку зустрічається в однорідному розв'язку, необхідно помножити його на достатньо великий степінь x для отримання незалежних розв'язків. Якщо функція від x це сума термів з наведеної таблиці, окремий інтеграл можна вгадати як суму відповідних термів для y.[1]

Резонанс і невизначені коефіцієнти

Розглянемо рівняння

x(t)+16x(t)=8cosωt

однорідний розв'язок xh=c1cos4t+c2sin4t, тобто ω0=4, якщо частота вхідної функції (власна частота) також 4, тоді ми повинні помножити пробний розв'язок на t. Отже пробний розв'язок такий:

x(t)={d1cosωt+d2sinωt,if ω4t(d1cosωt+d2sinωt)if ω=4

Таким чином, ми спостерігаємо резонанс коли ω0=ω.

Приклад

Добуток праворуч

y2y3y=x3e5xcos(3x)

Тут g(x) - це добуток многочлена третього степеня, експоненційної функції і косинуса. Важливо пам'ятити, що кількість невизначених коефіцієнтів в y дорівнює кількості відмінних доданків (після спрощення виразу).

Складніший приклад

y+25y=4x3sin(5x)2e3tcos(5t)

Спочатку запишемо однорідний розв'язок:

yc=C1cos(5x)+C2sin(5t).

Тут нам потрібно знайти yp1 і yp2. Маємо:

yp1=x(Ax3+Bx2+Cx+D)cos(5x)+x(Ex3+Fx2+Gx+H)sin(5x),
yp2=Ie3xcos(5x)+Je3xsin(5x).

Зауважте, що нам довелось домножити yp1 на x, щоб він не мав спільних доданків із однорідним розв'язком.

Примітки

Шаблон:Reflist

  1. 1,0 1,1 Ralph P. Grimaldi (2000). "Nonhomogeneous Recurrence Relations". Section 3.3.3 of Handbook of Discrete and Combinatorial Mathematics. Kenneth H. Rosen, ed. CRC Press. ISBN 0-8493-0149-1.
  2. 2,0 2,1 Dennis G. Zill (2001). A first course in differential equations - The classic 5th edition. Brooks/Cole. ISBN 0-534-37388-7.