Магнітні властивості мінералів

Взаємодія мінералів з магнітним полем, тобто їх магнітні властивості, визначаються магнітними властивостями їх атомів і магнітною структурою мінералів (розміщенням і взаємодією атомів). По своїй суті всі мінерали є магнетиками – вони здатні намагнічуватися в магнітному полі. Найбільш чітко ця властивість виявляється у мінералів, які містять атоми, що мають власний магнітний момент, зумовлений наявністю неспарених електронів. Їх магнітність пропорційна кількості неспарених електронів, кожний з яких має елементарний магнітний заряд в 1МБ (магнетон Бора=0.92710-20CGSM). До них належать іони перехідних металів, а також лантаноїди і актиноїди: Fe³⁺, Mn²⁺, Fe²⁺, Mn³⁺, Mn⁴⁺, Cr³⁺, Co²⁺, Ni²⁺, Cu²⁺, TR³⁺, U⁴⁺.

Чим характеризується

Ступінь магнітності характеризується вектором намагнічення І, що дорівнює магнітному моменту одиниці об’єму. Основною характеристикою магнітних властивостей мінералів є магнітна сприйнятливість ${\chi }_m$, яка визначається відношенням вектора намагнічення І до напруженості магнітного поля Н:

${\chi }_m$=І/Н.

Класифікація

За магнітною сприйнятливістю мінерали поділяють на

• діамагнітні (галіт, кварц, мідь тощо);
• парамагнітні (пірит, сфалерит тощо);
• феромагнітні (камасит, фероплатина тощо);
• антиферомагнітні (скомпенсовані – ільменіт, троїліт, ортит тощо; нескомпенсовані – магнетит, маггеміт, кубаніт тощо).

Застосування

На магнітних властивостях ґрунтується розділення мінералів за допомогою магнітів – магнітна сепарація в лабораторіях і на збагачувальних фабриках.

На магнітних властивостях базуються також пошуки та розвідка родовищ корисних копалин.

Див. також

• Мінерали
• Магнетизм
• Магнітні матеріали
• Фізичні властивості мінералів
• Електричні властивості мінералів
• Електричні властивості гірських порід

Література

• Шаблон:МГЕ
• Павлишин В.І. «Вступ до мінералогії» (1988)
• Павлишин В.І. «Основи морфології та анатомії мінералів» (2000)
• Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.