Коефіцієнт готовності

Матеріал з testwiki
Версія від 02:16, 31 березня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коефіціє́нт гото́вності (Шаблон:Lang-en) — імовірність того, що об'єкт виявиться працездатним у довільний момент часу, крім запланованих періодів, протягом яких використання об'єкта за призначенням не передбачено[1].

Основні поняття

Коефіцієнт готовності — це коефіцієнт, що визначається як відношення часу справної роботи до суми часів справної роботи і вимушених простоїв об'єкта, взятих за один і той же календарний термін.

Kg=twtw+tp,

де tw — сумарний час справної роботи об'єкту; tp — сумарний час вимушених простоїв.

Для переходу до імовірнісного трактування величини tw и tp замінюються математичними сподіваннями часу між сусідніми відмовами і часу відновлення відповідно

Kg=tcptcp+tB,

де tcp — середній наробіток до відмови; tB — середній час відновлення.

Похідні поняття[1]

Стаціонарний коефіцієнт готовності — значення коефіцієнта готовності, визначене для умов роботи об'єкта, коли середній параметр потоку відмов і середня тривалість відновлення залишаються сталими.

Середній коефіцієнт готовності — середнє значення нестаціонарного коефіцієнта готовності у заданому інтервалі часу.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

  • ДСТУ 2862-94 Надійність техніки. Методи розрахунку показників надійності. Загальні вимоги.
  • ДСТУ ISO/IEC 2382-14:2005 Інформаційні технології. Словник термінів. Частина 14. Безвідмовність, ремонтопридатність і готовність (ISO/IEC 2382-14:1997, IDT).
  • Пашков Е. В. Транспортно-нагромаджувальні і завантажувальні системи в складальному виробництві / Е. В. Пашков, В. Я. Копп, А. Г. Карлов. — К.: НМК ВО, 1992. — 520 с. — ISBN 577-6309-69-7

Посилання

  1. 1,0 1,1 ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення.