Діаграма Далітца

Матеріал з testwiki
Версія від 22:27, 18 березня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Типова діаграма Далітца для розпаду частинки зі спіном 0 та масою M на три легші частинки, також зі спіном 0, та масами m1, m2, m3. Кожна конкретна подія розпаду однієї конкретної частинки матиме конкретні значення кінематичних параметрів (одну точку на цій діаграмі), в той час як для заповнення діаграми необхідно вивчити принаймні кілька сотень таких подій. Якщо розпад є дійсно тричастинковим, без проміжних резонансів, ці події будуть розподілені рівномірно на діаграмі, але лише всередині сірої області, яка є кінематично дозволеною законом збереження 4-імпульсу. Якщо розпад відбувається з участю проміжного резонанса (зі спіном 0), який потім розпадається на частинки 1 і 2, утвориться скупчення подій вздовж блакитної лінії. Якщо розпад відбувається з участю іншого проміжного резонанса (також зі спіном 0), який потім розпадається на частинки 1 і 3, утвориться скупчення подій вздовж помаранчевої лінії. Якщо ж спіни резонансів відмінні від нуля, форма розподілу подій буде складнішою.
Діаграма Далітца для розпаду D+K+Kπ+ в експерименті LHCb, з чітко вираженими резонансами K*0 (вертикальне скупчення) та ϕ (горизонтальне скупчення). Колір відображає кількість зареєстрованих подій. Розподіли подій в області резонансів нерівномірні через те, що ці резонанси мають спін 1, а також через інтерференцію між резонансними та тричастинковим процесом.

Діаграма Далітца (Шаблон:Lang-en) — це графічне представлення результатів, яке використовується у фізиці елементарних частинок для аналізу розпадів частинок на три інші частинки. Цю діаграму ввів до вжитку Шаблон:Нп в 1953 році при розгляді розпадів K-мезонів.

Кінематику тричастинкових розпадів можна повністю описати, використовуючи тільки дві змінні. Традиційно діаграма Далітца представлена у вигляді двовимірної діаграми, на осях якої відкладається інваріантна маса двох різних пар частинок розпаду. Наприклад, якщо деяка частинка A розпадається на три частинки 1, 2 і 3, то діаграма Далітца для цього розпаду являє собою двовимірну гістограму, де вздовж осі X відкладена m1,22, а вздовж осі Y — m2,32. Якщо розпад дійсно є істинним тричастинковим розпадом, то розподіл подій на діаграмі Далітца повинен бути однорідним. Але зазвичай тричастинкові розпади проходять за участю резонансів, тобто частинка розпадається на резонанс і зареєстровану частинку, а резонанс в свою чергу розпадається на дві інші частинки. В такому випадку розподіл подій на діаграмі Далітца приймає суттєво неоднорідну структуру з підвищеною концентрацією подій в області інваріантних мас, що збігаються з масою резонансів. Діаграма Далітца є зручним інструментом дослідження динаміки тричастинкових розпадів. Ця техніка може бути пристосована також для вивчення 4-частинкових розпадів.

Прямокутна репрезентація

Математичне моделювання стандартної репрезентації діаграми Далітца ускладнене її нетривіальною формою. Однак, можна ввести такі кінематичні змінні, в яких межі діаграми Далітца набувають прямокутної форми[1]:

m(1,2)=1πarccos(2*m(1,2)m(1,2)minm(1,2)maxm(1,2)min1);

θ(1,2)=1πθ(1,2);

де m(1,2) — інваріантна маса частинок 1 та 2 в конкретній події розпаду; m(1,2)max та m(1,2)min — її кінематично дозволені максимальне та мінімальне значення, а θ(1,2) — кут між частинками 1 і 3 в системі центру мас частинок 1 і 2.

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Шаблон:Ізольована стаття