Бромід срібла

Бромі́д срі́́бла, аргентум бромід — неорганічна сполука, сіль складу AgBr. Має жовтувато-сіре забарвлення, яке дає змогу проводити якісні реакції на вміст бромідів.

Загальна характеристика

Бромаргірит

Бромід срібла є діамагнітними сіро-жовтими кристалами кубічної форми. Сіль є нерозчинною у воді, її добуток розчинності дорівнює 5,53·10⁻¹³.

У природі AgBr зустрічається у вигляді мінералу бромаргіриту.

Отримання

Утворення в розчині осаду AgBr

Бромід срібла утворюється при взаємодії розчинів солей срібла(I) (наприклад, нітрату AgNO₃) та інших розчинних бромідів, бромідної кислоти:

$\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\mathrm{+}\mathrm{K}\mathrm{B}\mathrm{r}\mathrm{⟶}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{B}\mathrm{r}\mathrm{\downarrow }\mathrm{+}\mathrm{K}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}$

Іншим способом є безпосередня взаємодія простих речовин за нагрівання:

$\mathrm{2}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{+}\mathrm{B}{\mathrm{r}}_{\mathrm{2}}\stackrel{150-200^{o}C}{\to }\mathrm{2}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{B}\mathrm{r}$

Також сіль утворюється при заміщенні рідким холодним бромом тіоціанат-аніонів із тіоціанату срібла (у рідкому сірковуглеці):

$\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{N}\mathrm{C}\mathrm{S}\mathrm{+}\mathrm{B}{\mathrm{r}}_{\mathrm{2}}\stackrel{C{S}_2}{\to }\mathrm{2}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{B}\mathrm{r}\mathrm{\downarrow }\mathrm{+}\mathrm{(}\mathrm{N}\mathrm{C}\mathrm{S}{\mathrm{)}}_{\mathrm{2}}$

Хімічні властивості

Нерозчинний у воді бромід срібла розчиняється при додавання концентрованих розчинів аміаку, тіосульфатів лужних металів, утворюючи комплекси:

$\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{B}\mathrm{r}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{(}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{3}}\mathrm{\cdot }{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}{\mathrm{)}}_{\mathrm{(}\mathrm{c}\mathrm{o}\mathrm{n}\mathrm{c}\mathrm{.}\mathrm{)}}\mathrm{⟶}\mathrm{[}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{(}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{3}}{\mathrm{)}}_{\mathrm{2}}\mathrm{]}\mathrm{B}\mathrm{r}\mathrm{+}\mathrm{2}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}$

$\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{B}\mathrm{r}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{S}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}\mathrm{(}\mathrm{c}\mathrm{o}\mathrm{n}\mathrm{c}\mathrm{.}\mathrm{)}}\mathrm{⟶}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{3}}\mathrm{[}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{(}{\mathrm{S}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}{\mathrm{)}}_{\mathrm{2}}\mathrm{]}\mathrm{+}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{B}\mathrm{r}$

При взаємодії із концентрованою сульфатною кислотою при кипінні відбувається реакція обміну:

$\mathrm{2}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{B}\mathrm{r}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}\mathrm{(}\mathrm{c}\mathrm{o}\mathrm{n}\mathrm{c}\mathrm{.}\mathrm{)}}\stackrel{boiling}{\to }\mathrm{A}{\mathrm{g}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{\downarrow }\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{H}\mathrm{B}\mathrm{r}\mathrm{\uparrow }$

Сполука є фоточутливою. Бромід розкладається на світлі набагато швидше за хлорид, про що свідчить різкий запах брому (якщо провести подібний експеримент з хлоридом срібла, то запаху майже не чутно):

$\mathrm{2}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{B}\mathrm{r}\mathrm{⟶}\mathrm{2}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{+}\mathrm{B}{\mathrm{r}}_{\mathrm{2}}$

Застосування

Бромід срібла, як фоточутливий матеріал, використовується у виготовлення кіно- і фотоплівки.

Джерела

• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-ru
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-ru