Резонанс Фано

Форма резонансу Фано для різних q

Резонанс Фано — особлива асиметрична форма спектральної лінії, що виникає внаслідок інтерференції одночасного розсіяння одночасно на дискретному стані й станах із неперервним спектром. Форма лінії описується формулою

$\sigma =\frac{(E-E_0+q\mathrm{\Gamma }/2{)}^2}{(E-E_0{)}^2+(\mathrm{\Gamma }/2{)}^2}$,

де q — певний параметр, що визначає відносний внесок розсіяння на неперервному спектрі та дискретному стані, $E_0$ — енергія дискретного рівня, $\mathrm{\Gamma }$ — ширина лінії. Характерною особливістю резонансу Фано є спектральна область, де хвилі, розсіяні від неперервного спектру й дискретного рівня, гасять одна одну, що проявляється в появі провалу. При $q=0$ дискретний рівень проявляється в спектрі тільки у вигляді провалу на неперервному тлі, при $q$ форма лінії наближається до лоренцової кривої, або кривої Брейта-Вігнера, як її називають у ядерній фізиці.

Явище має ім'я італійського фізика Уго Фано.