Ефект Рашби

Ефе́кт Ра́шби — зняття виродження за спіном у твердих тілах (зокрема, гетероструктурах) завдяки сильній спін-орбітальній взаємодії. Названий на честь Еммануїла Рашби, співробітника АН УРСР, першовідкривача ефекту.

У напівпровідниках у наближенні майже вільних електронів гамільтоніан спін-орбітальної взаємодії обернено пропорційний не власній енергії електрона $m{c}^2$, а ширині забороненої зони $E_g$. Оскільки співвідношення між $m{c}^2$ і $E_g$ складає величину порядку 10⁶, спін-орбітальна взаємодія у твердих тілах проявляється суттєво сильніше. У гетероструктурах просторовий профіль зон і внутрішнє електричне поле асиметричні. Наслідком цього є розщеплення електронних станів для електронів зі спінами, які напрямлені вгору і вниз вздовж осі хвильових векторів, що й називають ефектом Рашби. Це корінним чином відрізняє зняття виродження за спіном у ефекті Рашби від зняття виродження зовнішнім магнітним полем, в якому підзони для електронів з протилежним напрямком спіна зміщуються вздовж осі енергії.

Спін-орбітальна взаємодія типу Рашби відіграє важливу роль у поясненні внутрішнього спінового ефекту Холла.

Література

• Шаблон:Книга
• Шаблон:Книга

Посилання

• Шаблон:Cite web