Ондулятор

Схематична ілюстрація принципу дії ондулятора

Ондуля́тор (від Шаблон:Lang-fr — хвиля) — пристрій, призначений для створення змінного в просторі магнітного поля, що використовується в прискорювачах заряджених частинок та накопичувальних кільцях.

Ондулятор складається із послідовності парних магнітів, в якій південні й північні полюси чергуються. Пролітаючи в проміжку між магнітами заряджена частинка відхиляється від прямолінійної траєкторії завдяки силі Лоренца й здійснює синусоподібний рух в перпендикулярній площині. При такому русі виникає синхротронне випромінювання.

Для характеристики ондуляторів застосовують безрозмірний параметр

$K=\frac{eB{\lambda }_u}{2\pi \beta mc}$,

де $e$ — електричний заряд частинки, $m$ — її маса, $B$ — магнітна індукція, ${\lambda }_u$ — період ондулятора, $\beta =v/c$, $v$ — швидкість частинки й $c$ — швидкість світла.

При $K\gg 1$ відхилення частинки від прямолінійної траєкторії значні. Сконструйовані для роботи в цьому режимі ондулятори називають вігглерами. Синхротронне випромінювання у вігглерах втрачає когерентність, властиву ондуляторам з малими $K$.