Морфізм

Морфізм — структурозберігальне відображення між двома математичними структурами. Тобто, відображення між множинами що зберігає структури (так що структури визначені для першої множини відображаються на еквівалентні структури в другій множині).

Частковими випадками морфізму є:

• гомоморфізм — зберігає алгебраїчні структури;
• гомеоморфізм — зберігає топологічні структури;
• дифеоморфізм — зберігає диференціальні структури.

Наприклад:

• в теорії множин морфізмами є функції,
• в лінійній алгебрі — лінійні оператори,
• в теорії груп — гомоморфізм груп,
• в топології — неперервні функції.

Теорія категорій

Морфізм — основне поняття теорії категорії, яка не розглядає природу конкретних математичних структур. А вивчає категорії (об'єктів, математичних структур) за допомогою комутативних діаграм (в яких морфізми зображаються стрілками).

Для морфізмів виконуються дві аксіоми:

• Існування одиниці: для довільного об'єкта X існує морфізм id_X : X → X називається тотожний морфізм на X, такий, що для кожного Шаблон:Nowrap отримаємо id_B o f = f = f o id_A.
• Асоціативність: h o (g o f) = (h o g) o f щодо операції композиції.

Ізоморфізм, ендоморфізм, автоморфізм

Морфізм $f\in \mathrm{H}\mathrm{o}\mathrm{m}(A,B)$ називається ізоморфізмом, якщо існує такий морфізм $g\in \mathrm{H}\mathrm{o}\mathrm{m}(B,A)$, що $g\circ f=i{d}_A$ та $f\circ g=i{d}_B$. Два об'єкти, між якими існує ізоморфізм, називаються ізоморфними. Зокрема, тотожний морфізм є ізоморфізмом, тому будь-який об'єкт ізоморфний сам собі.

Морфізми, в яких початок і кінець збігаються, називають ендоморфізмами. Безліч ендоморфізмів $\mathrm{E}\mathrm{n}\mathrm{d}(A)=\mathrm{H}\mathrm{o}\mathrm{m}(A,A)$ є моноїдом щодо операції композиції з одиничним елементом $i{d}_A$.

Ендоморфізми, які одночасно є ізоморфізмами, називаються автоморфізмами. Автоморфізми будь-якого об'єкта утворюють групу автоморфізмів $\mathrm{A}\mathrm{u}\mathrm{t}(A)$ по композиції.

Мономорфізм, епіморфізм, біморфізм

Мономорфізм — це морфізм $f\in \mathrm{H}\mathrm{o}\mathrm{m}(A,B)$ такий, що для будь-яких $g_1,g_2\in \mathrm{H}\mathrm{o}\mathrm{m}(X,A)$ з $f\circ g_1=f\circ g_2$ випливає, що $g_1=g_2$. Композиція мономорфізмів є мономорфізмом.

Епіморфізм — це такий морфізм, що для будь-яких $g_1,g_2\in \mathrm{H}\mathrm{o}\mathrm{m}(B,X)$ з $g_1\circ f=g_2\circ f$ слідує $g_1=g_2$.

Біморфізм — це морфізм, що є одночасно мономорфізмом і епіморфізмом. Будь-який ізоморфізм є біморфізмом, але не будь-який біморфізм є ізоморфізмом.

Мономорфізм, епіморфізм і біморфізм є узагальненнями понять ін'єктивного, сюр'єктивного і бієктивного відображення відповідно. Будь-який ізоморфізм є мономорфізмом і епіморфізмом, зворотне, взагалі кажучи, вірно не для всіх категорій.

Див. також

• Ізогенія

Шаблон:Математична логіка