Закон Лапласа

Закон Лапласа — прямо пропорційна залежність капілярного тиску від поверхневого натягу $\sigma$ на поверхні розділу двох рідин або рідини і газу і від середньої кривини поверхні (тобто $\frac{1}{R_1}+\frac{1}{R_2}$ .Тут $R_1$ і $R_2$ — головні радіуси кривини двох взаємно перпендикулярних нормальних перерізів поверхні):

$\mathrm{\Delta }p=\sigma (\frac{1}{R_1}+\frac{1}{R_2})$

Цей закон є одним з основних законів капілярних явищ. Його відкрив П. С. Лаплас в 1806 році.

Див. також

• Список об'єктів, названих на честь П'єра-Симона Лапласа

Література

• Физическая энциклопедия. Т.2. Гл.ред. А. М. Прохоров. М.:Сов.энциклопедия. 1988.