Пульсоксиметр

Матеріал з testwiki
Версія від 22:28, 20 грудня 2024, створена imported>Alessot (оформлення примітки шаблоном {{Cite news}} за DOI в тексті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пульсоксиметр — медично-діагностичний прилад для вимірювання рівня сатурації кисню в капілярній крові (оксигенації).

Існує чимало патологій, що супроводжуються гіпоксією (нестачею кисню в організмі, наприклад у крові — гіпоксемією). У таких випадках моніторинг сатурації необхідний постійно.

Пульсоксиметр на пальці, що показує насиченість киснем та частоту серцевих скорочень (модель 2014 року)
Наручний пульсоксиметр (модель 2011 р.)

Історія

У 1847 році Верорд виявив ефект зміни інтенсивності потоку червоного світла, що проходить крізь кисть, якщо накладати артеріальний джгут.

Проте лише у 1935 році Карл Метес (Karl Matthes, 1905—1962) у Ляйпцігу створив перший прототип медичного приладу, вимірювач насиченості вуха OA2 з двома хвилями: червоними та зеленими фільтрами (пізніше червоними та інфрачервоними фільтрами)[1]. У 1940 році — вдала модель «оксиметра» для пілотів створена Гленом Міллікеном (Glenn Allan Millikan, 1906—1947) у Кембріджі[2].

У 1949 р. Вуд (Wood) додав капсулу тиску для вичавлювання крові з вуха, щоб отримати абсолютне значення насичення OA2 при повторному надходженні крові. Концепція подібна до сучасної пульсоксиметрії, проте її було важко реалізувати через нестабільні фотоелементи та джерела світла; сьогодні цей метод не застосовується клінічно. У 1964 році Шев (Shaw) зібрав перший вушний оксиметр з абсолютними показниками, який використовував вісім довжин хвиль світла.

Перші оксиметри були неймовірно громіздкими і могли викликати опік шкіри. Не було мікроелектроніки та мініатюрних джерел відповідного світла. Через наявність світлових фільтрів необхідно було калібрувати пристрій при кожному використанні.

Науковці і медики прекрасно усвідомлювали важливість даного приладу, особливо у медицині:

Шаблон:Цитата

Імпульсна оксиметрія була розроблена в 1972 році біоінженерами Такуо Аоягі (Takuo Aoyagi) та Мічіо Кіші (Michio Kishi) в Nihon Kohden, використовуючи співвідношення поглинання червоного та інфрачервоного світла пульсуючих компонентів у місці вимірювання. Хірург Сусуму Накадзіма (Susumu Nakajima) та його співробітники вперше випробували пристрій у пацієнтів, повідомивши про це в 1975 році, було випущено NIHON KOHDEN пульсоксиметр OLV-5100[3]. В той же час, в Японії Minolta випустила пульсоксиметр Oximet MET-1471. Проте, прилади все ще працювали на світлофільтрах.

Скотт Віллбер (американець) опираючись на розробки Такуо Аоягі, застосував замість світлофільтрів і ламп відповідні світлодіоди та мікропроцесор для аналізу даних, запатентував власний алгоритм оцінки результатів дослідження. Компанія Biox комерціалізувала проект у 1980 році, та почала виготовляти прототип сучасного пульсоксиметра[4][3][5]. Після цієї події, невдовзі, Biox була поглинута корпорацією Ohmeda (США), яку в свою чергу поглинула Datex (Фінляндія) — утворивши Datex-Ohmeda. Datex, як підрозділ великої корпорації, мав і має інтереси у сфері медичного приладобудування. Так, ще у 1975 році у Datex випустили перший відносно компактний газоаналізатор викиду COA2 для анестезіологічного забезпечення[6].

У 1995 році компанія Masimo представила технологію вилучення сигналів (Шаблон:Lang-en), яка дозволяє точно вимірювати дані під час руху пацієнта та низьку перфузію, відокремлюючи артеріальний сигнал від венозного та інших сигналів, розроблено було також алгоритм уникнення помилки сигналу тривоги[7].

Види

За розташуванням датчиків відносно крові пацієнта:

  • інвазивний
  • неінвазивний

За можливістю пересувати прилад:

  • стаціонарний
  • переносний (мобільний)

За віком пацієнтів:

  • дорослий
  • дитячий

За місцем розташування джерела світла та датчика:

Також існують побутові (у тому числі смарт-годинники з функцією пульсоксиметрії) та професійні пульсоксиметри.

Побутова група пристроїв має похибки у показниках та непридатна для клінічного використання чи спостереження[9][10], особливо при раптових змінах.

На 2020 рік в Україні не існувало чіткого розмежування приладів на професійні та побутові щодо технічно-законодавчого рівня.

Пульсоксиметрія

Процес визначення сатурації кисню крові та частоти пульсу за допомогою пульсоксиметра називають пульсоксиметрією.[11]

Види пульсоксиметрії: неінвазивна (непряма) та інвазивна (пряма).

Неінвазивна набула широкого розповсюдження в медицині за рахунок простоти, швидкості, зручності.

При виконанні пульсоксиметрії потрібно суворо дотримуватись, як технічних вимог, так і медичних. Зокрема, дотримуватись правил асептики та антисептики (датчики один, а пацієнти чи постраждалі різні).

Принцип дії

Внутрішня сторона пульсоксиметра

За принципом дії пульсоксиметри є:

  • фотометричні ("пропускаючі", "трансмісивні")
  • відбивальні ("відбиваючі")

Непряма відбивальна пульсоксиметрія не набула широкого розповсюдження, так як є технічно складнішою, а отже і вартіснішою. Також цей метод має обмеження (наприклад, при венозному застої реєструватиметься як артеріальна так і венозна пульсація, що приведе до зміни показників сатурації артеріальної крові)[12].

При інвазивній пульсоксиметрії (інвазивний моніторинг пацієнта) аналізується безпосередній газовий склад крові у місці введення датчика у судинне русло, також реєструються інші показники (наприклад АТ, системний судинний опір, серцевий викид, серцевий індекс, ударний об'єм)[13]

При непрямій фотометричній пульсоксиметрії аналізується не безпосередній газовий склад крові, а її фізичні властивості щодо здатності пропускати певну кількість світла в залежності від насичення гемоглобіну еритроцитів киснем[14], на основі яких пристрій видає ймовірні дані.

Прилад має периферійний датчик, у якому знаходиться джерело світла. Світло, що проходить крізь капіляри тканин до фотодетектора, частково поглинається тканинами та кров'ю. Ступінь поглинання залежить від насиченості гемоглобіну киснем. Фотодетектор реєструє зміну кольору крові у залежності від цього показника.

Сам датчик фіксується на пальці (найчастіше вказівному) з двох сторін (обтискає) або на зовнішнє вухо (потрібен інший датчик) теж з двох сторін.

Якщо пристрій портативний, датчик і пристрій знаходяться в одному корпусі, на його невеличкому екрані будуть відображатись показники (доки дозволить режим автономної роботи).

У стаціонарному пристрої датчик, після фіксації на пацієнтові, необхідно під'єднати з допомогою спеціального дротового з'єднання, та налаштувати режим роботи.

Мобільні, та особливо побутові мобільні, пульсоксиметри мають діапазон похибок[9]залежно насамперед від ЧСС та рівня заряду елементів, що живлять пристрій.

Вушний датчик швидше виявляє зміни у порівнянні із датчиком на пальці.

Застосування

З 2007 року моніторинг насичення киснем крові рекомендований ВООЗ усім пацієнтам під час оперативних втручань[17]. У 2011 році експертна робоча група рекомендувала скринінг новонароджених за допомогою пульсоксиметрії для збільшення виявлення критичних природжених вад серця (Шаблон:Lang-en)[18]

Обмеження

  • Інерційність (відставання при змінах — пристрій швидше виявляє зміни, а ніж появляться клінічні ознаки, проте не відразу може виявити зміни які наростають чи уже відбулись в організмі. Наприклад, при отруєннях чадним газом. Гемоглобін має більш високу спорідненість до окису вуглецю, ніж до кисню, і можуть бути високі показники, незважаючи на те, що пацієнт насправді у стані гіпоксемії. Ця неточність може затримати розпізнавання гіпоксії (низький рівень клітинного кисню))
  • При порушеннях мікроциркуляції, дані можуть критично відрізнятись від реальних (наприклад, холодні руки, системні ангіопатії)
  • При захворюваннях нігтів, що ведуть до порушення прозорості та зміни кольору нігтів, показники можуть бути недостовірними
  • Не можливо застосувати у пацієнтів чи постраждалих з травмованими пальцями кінцівок, вух (опіки, травматичні ампутації, синдром тривалого стиснення)
  • Лак на нігтях, гелеві нігті (деякі види лаку для нігтів здатні критично змінювати дані пульсоксиметрії)
  • Метгемоглобінемія характерно спотворює показники пульсоксиметрії
  • Отруєння ціанідами дає високі показники, оскільки зменшує вилучення кисню з артеріальної крові. У цьому випадку визначення не є хибними, оскільки при ранніх отруєннях ціанідами насичення кисню у артеріальній крові справді високе.
  • ХОЗЛ (особливо хронічний бронхіт) може спричинити помилкові показники[19]
  • Інтенсивне яскраве світло, тремтіння інші інтенсивні рухи[20]
  • Колір шкіри пацієнта[21]

Додаткові можливості

Пальцевий пульсоксиметр відображає додатково динамічну криву плетизмограми («сині хвильки»)

Є пульсоксиметри які додатково реєструють дані для відображення на моніторі: фотоплетизмограми, температури шкіри (в місці накладання датчика), індекс наповнення (обчисляється математично), індекс перфузії.

Налаштування сигналів тривоги для вибраних меж: SpOA2 та частоти пульсу.

Також у більшості пристроїв реалізований додатковий «механізм» економії електроенергії — в проміжку 5-10 сек при відсутності реєстрації даних, пристрій автоматично вимикається.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

  • 17667, 36554:Класифікатор медичних виробів / НК 024:2019 Офіційне видання (С.151)
  • Основи внутрішньої медицини. Том 3.: Підручник для ВМНЗ IV р.а./Передерій В. Г. та інш..- Вінниця: Нова книга, 2010.-1006 с. ISBN 978-966-382-281-0 (С.267-270)
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник/Л. П. Чепкий та інш..- К.:Вищ.шк., 2003.- 399 с. ISBN 966-642-152-6 (C.151, 239)
  • Стандарти ведення пацієнтів із захворюваннями органів дихання у загальнолікарській практиці. – Полтава : Дивосвіт, 2018. – 252 с. Ел.джерело ISBN 9786176332329 (С.41,78-79,109,155,158)
  • Шаблон:Ref-ru Мониторинг дыхания: пульсоксиметрия, капнография, оксиметрия.— СПб.: «Невский Диалект»; М.: «Издательство БИНОМ», 2000.- 301 с.: ил. ISBN 5-7940-0043-0

Література

  • Примусова вентиляція та забезпечення прохідності дихальних шляхів в практиці невідкладних станів: навч. посіб. для студ. та лікарів-інтернів ВНЗ III—IV р.а. спец. «Анестезіологія та інтенсивна терапія», «Медицина невідкладних станів» / [В. М. Коновчук, В. І. Ротар, С. О. Акентьєв та ін.] ; М-во охорони здоров'я України, ВДНЗ України БДМУ, Каф. анестезіології та реніматології. -Чернівці: БДМУ, 2019. -158 с. : кольор. іл. -Загол. палітурки: Примусова вентиляція та забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів в практиці невідкладних станів.
  • Респіраторна гіпоксія впрактиці анестезіолога: монографія / В. М. Коновчук, В. І. Ротар, С. О. Акентьєв, [та ін.] ; М-во охорони здоров'я України, ВДНЗ України БДМУ. — Чернівці: БДМУ, 2018. -270 с. : іл., табл.
  • Кучин, Ю. Л., Бєлка, К. Ю., Іноземцев, О. М., Юровіч, А., Дімов, Б., & Мельник, І. (2017). Пульсоксиметрія та безпека пацієнта під час хірургічних втручань. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (1(78), 77–80. Ел.джерело, https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(78).2017.103605

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація

  1. Шаблон:Cite journal
  2. Шаблон:Cite journal
  3. 3,0 3,1 Шаблон:Cite journal
  4. Шаблон:Cite web
  5. Шаблон:Cite web
  6. History of anaesthesia: Datex. A Finnish success story in anaesthesia monitoring. Pekka Tuomo Meriläinen doi: 10.1097/EJA.0000000000000060 2014
  7. Шаблон:Cite journal
  8. Near-Infrared, Non-Invasive Quantitative Tissue Oximeter Instruction | Description
  9. 9,0 9,1 Шаблон:Cite news
  10. Шаблон:Cite web
  11. Маніпуляції в педіатрії (показання та техніка виконання): навчальний посібник / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, Ю. І. Тодика. — К. : ВСВ «Медицина», 2019. — 144 с. ISBN 978-617-505-655-4 (С.131-136)
  12. Шаблон:Cite journal
  13. 42873:Класифікатор медичних виробів / НК 024:2019 Офіційне видання (С.960)
  14. Магістерська атестаційна робота «Автоматизований лазерний аналізатор кровотоку в судинах» Лоєнко А. А., 2019 Шаблон:Webarchive - С.65
  15. УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ЕКСТРЕНОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 1 ТИПУ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ ТА ДОРОСЛИХ / 2014. - С.18,40.
  16. МОЗ У, НАКАЗ 17.09.2020 № 2122 Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)»
  17. World Health Organization. Safe Surgery Saves Lives: Surgical Safety Checklist (accessed July 2012)
  18. Шаблон:Cite journal | doi-access:free
  19. Шаблон:Cite journal
  20. Шаблон:Ref-ruРукводство ВОЗ по пульсоксиметрии 2009 (С.13)
  21. Шаблон:Cite news