B-кварк

Матеріал з testwiki
Версія від 16:49, 9 жовтня 2024, створена imported>BogdanShevchenko (Скасування редагування № 39946553 користувача Quaouar (обговорення) категорія кварки вже входить в ЕЧ)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Lowercase Шаблон:Картка частинка b-кварк (від Шаблон:Lang-en — дно, або beauty — краса) — одна з фундаментальних частинок у рамках теорії кварків та Стандартної моделі. Для b-кварка характерне особливе квантове число (аромат) — краса. Подібно до інших кварків b-кварк — ферміон зі спіном 1/2. Він бере участь у всіх типах фундаментальних взаємодій, має електричний заряд -1/3. Разом із t-кварком b-кварк входить до третього покоління фундаментальних частинок. Античастинка b-кварка називається b-антикварком.

Існування b-кварка теоретично передбачили Кобаясі Макото та Масукава Тосіхіде у 1973, намагаючись пояснити порушення CP-інваріантності. Назву bottom запропонував у 1974 Хаїм Харарі. Експериментально b-кварк відкрила група під керівництвом Леона Макса Ледермана 1977 року в Фермілабі в ході експеримента E288. Кобаясі та Масукава отримали Нобелівську премію за 2008.[1]

Історія відкриття

Існування третього покоління кварків, яке включало Шаблон:Math- і [[t-кварк|Шаблон:Math-кварки]], було передбачено у 1973 році Макото Кобаясі і Тосіхіде Масукава для пояснення явища порушення CP-інваріантності[2].

Експериментальне підтвердження це явище отримало в 1977 році у лабораторії Фермілаб співтовариством Колумбія—Фермілаб—університет в Стоуні Брук (експеримент E288 по вивченню протонних зіткнень, керівник проекту — Леон Ледерман та ін.): в цьому експерименті була відкрита Іпсилон-частинка — векторний -Шаблон:Mathмезон, який утворений Шаблон:Math-кварком та Шаблон:Math-антикварком. Майже відразу сталося відкриття збуджених станів системи bb: мезонних резонансів Шаблон:Math, Шаблон:Math і Шаблон:Math[3][4].

Процеси, які відбуваються з участю Шаблон:Math-кварка, носять жаргонну назву «B-фізика». Оскільки розпади Шаблон:Math-кварка у кварки більш легкого аромату сильно пригніченні і відбуваються в основному через слабку взаємодію, то в системах, які містять цю частинку, спостерігається багато цікавих процесів — зокрема, порушення CP-інваріантності, осциляції нейтральних B-мезонів, процеси із внеском петльових «пінгвінних» і Шаблон:Нп діаграм. Багато дослідів в області B-фізики в 2000-і роки виконані в експериментах BaBar (Стандфордський центр лінійного прискорювача, США) і Belle (KEK, Японія). Зараз головним експериментом, що досліджує адрони, що містять b-кварк є LHCb.

Адрони, які містять Шаблон:Math-кварк

Частинка Кварковий склад Маса, Mc2

(МеВ)

Час життя або ширина Спін-парність, ізоспін

JP(I)

Основні моди розпаду
Шаблон:Math, B0,

B0

ub, bu,

db, bd

5279 1.6·10−12 c 0-(1/2) D0+ін, D*+ін
0-(1/2) ν+ін, D++ін, D*+ін
Шаблон:Math bb 9460 53 кеВ 1-(0) τ+τ, e+e, μ+μ

В таблиці приведені маси, квантові числа, ширини деяких частинок, які мають в своєму складі b або b кварки.

B-кварки і Нова фізика

Одна з цілей експериментів на Великому адронному колайдері — пошук відхилень від Стандартної моделі. Деякі з таких відхилень пов'язані з процесами народження і розпаду b-кварків, а саме:

  • Надрідкісний розпад B-мезона і Bs-мезона на мюон-антимюонну пару відбувається в 3,7 разів частіше, ніж передбачає модель. Наразі, статистична значущість цього відхилення складає 2,2σ[5]
  • Значні відхилення від Стандартної моделі у розпаді b-кварка на s-кварк і мюон-антимюонну пару. Для цього каналу їх значущість досягає 3,6σ.[6]
  • Порушення лептонної універсальності — відношення ймовірностей розпаду з утворенням мюон-антимюонної пари і електрон-позитронної пари має бути близьким до одиниці, тоді як експерименти показують, що воно є суттєво нижчим.[7]

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

Шаблон:Частинки