Теорія розмірності

Теорія розмірності — частина топології, в якій вивчаються розмірності — числові топологічні інваріанти певного типу. Розмірність визначаються тим чи іншим природним чином на широкому класі топологічних просторів. При цьому, якщо $X$ є поліедр (зокрема, многовид) розмірність $X$ збігається з числом вимірів у сенсі елементарної геометрії.

Типи розмірностей

• Індукційні розмірності ($\mathrm{Ind}$ і $\mathrm{ind}$)
• Розмірність Лебега ($\dim$)
• Гомологічна розмірність
• Когомологічна розмірність

Історія

Перше загальне визначення розмірності (великої індукційної розмірності $\mathrm{Ind}$) було дано Брауером в 1913 році, воно ґрунтувалося на ідеї Пуанкаре.

У 1921 Менгер та Урисон незалежно від Брауера і один від одного прийшли до схожого визначення (так звана мала індуктивна розмірність $\mathrm{ind}$). Найзагальніше визначення розмірності дав Гаусдорф в 1919 році (див. Розмірність Гаусдорфа) Абсолютно інший підхід до поняття розмірності бере початок від Лебега.

Література

• Гуревич В., Волмен Г. Теорія розмірностіШаблон:Недоступне посилання ІЛ, 1948