Збіжність за Чезаро

Матеріал з testwiki
Версія від 16:48, 22 червня 2024, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Збіжність за Чезаро — узагальнення поняття збіжності числових і функціональних рядів, введене італійським математиком Ернесто Чезаро[1]. Фактично існує ціле сімейство визначень, що залежать від параметра k. Спершу збіжність була визначена Чезаро для цілих додатних значень параметра k і застосована до множення рядів. Пізніше поняття збіжності за Чезаро було поширено на довільні значення k у тому числі і на комплексні. Методи знаходження суми за Чезаро мають численні застосування: при множенні рядів, в теорії рядів Фур'є і інших питаннях.

Визначення

Ряд n=1an називається збіжним за Чезаро порядку k або (C, k)-збіжним із сумою S, якщо:

limnAnkEnk=S

де An,En визначаються як коефіцієнти розкладу:

n=0Anαxn=n=0anxn(1x)1+α,
n=0Enαxn=(1x)1k,

Властивості

При k = 0 збіжність за Чезаро є звичайною збіжністю ряду, при k = 1 ряд є збіжним із сумою S, якщо limn1nk=1nsk=S, де sk=a1++ak — часткові суми ряду .

Методи (C, k) знаходження суми ряду є цілком регулярними при k0 і не є регулярними при k<0. Сила методу зростає із збільшенням k: якщо ряд є збіжним для k, то для k' > k > -1 він теж буде збіжним із тією ж сумою.

При k <-1 ця властивість не зберігається.

Якщо ряд n=1an є (C, k)-збіжним, то an=o(nk).

Збіжність за Чезаро (C, k) рівносильна і сумісна зі збіжністю Гельдера (H, k) і Рісса (R, n, k) (k >0). Шаблон:Джерело?

Приклади

Ряд Гранді

Нехай an = (-1)n+1 for n ≥ 1. Тобто, {an} є послідовністю

1,1,1,1,.

Послідовність часткових сум {sn} має вигляд:

1,0,1,0,,

і очевидно, що ряд Гранді не збігається у звичному розумінні. Натомість членами послідовності {(s1 + ... + sn)/n} є

11,12,23,24,35,36,47,48,,

і загалом

limns1++snn=1/2.

Отже ряд ряд Гранді є збіжним за Чезаро з параметром 1 і його сума дорівнює 1/2.

Ряд «1 − 2 + 3 − 4 + …»

Шаблон:Section-stub Шаблон:Main

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

  • Шаблон:Фіхтенгольц.укр
  • Математическая энциклопедия / Под ред. И. М. Виноградова. Том 5 — М.: Наука, 1985
  • Барон С. А., Введение в теорию суммируемости рядов, 2 изд., Таллин, 1977.
  • Зигмунд А., Тригонометрические ряды, пер. с англ., т.1, М., 1965;
  • Харди Г., Расходящиеся ряды, пер. с англ., М., 1951;
  • Shawyer, Bruce; Watson, Bruce (1994), Borel's Methods of Summability: Theory and Applications, Oxford UP, ISBN 0-19-853585-6 .
  • Шаблон:PlanetMath
  1. Cesaro E., «Bull. sci. math.», 1890, t. 14, № 1, p. 114—20;