Клас еквівалентності

Матеріал з testwiki
Версія від 11:51, 7 вересня 2022, створена imported>Lxlalexlxl (додано Категорія:Еквівалентність (математика) за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Клас еквівалентності елемента a множини S за заданим на цій множині відношенням еквівалентності є підмножина множини S, що складається з елементів еквівалентних a:

[a]={xS|xa}.

Класи еквівалентності між елементами структур часто використовуються для отримання меншої структури, елементами якої є класи. Зв'язок кожного елемента класу поділяється принаймні з одним іншим елементом іншого класу. Клас можна вважати тотожністю одного з оригінальних елементів.

Властивості

З властивостей відношення еквівалентності випливає, що

Шаблон:Math, тоді і тільки тоді, коли Шаблон:Math.

Іншими словами, якщо Шаблон:Math є відношення еквівалентності на множині Шаблон:Math, то ці твердження еквівалентні:

  • xy
  • [x]=[y]
  • [x][y].

Позначення і формальне визначення

Відношення еквівалентності є бінарним відношенням, яке має три властивості:

Клас еквівалентності елемента Шаблон:Math позначається Шаблон:Math і може визначатися як множина.

[a]={xXax}

Альтернативне позначення Шаблон:Math може бути використане для позначення класу еквівалентності елемента зокрема у відношенні Шаблон:Math. Це називається Шаблон:Math-класу еквівалентність. Множина всіх еквівалентних класів в Шаблон:Math даного відношення еквівалентності позначається як Шаблон:Math і називається фактор-множина Шаблон:Math на ~. Кожне відношення еквівалентності має канонічну проєкцію, сюр'єктивну функцію Шаблон:Math з Шаблон:Math де Шаблон:Math задано Шаблон:Math.

Приклади

  • Якщо Шаблон:Math є множиною всіх автомобілів, і Шаблон:Math є відношенням еквівалентності «має той же колір», то кожен клас еквівалентності складається з автомобілів однакового кольору. Наприклад, всі зелені автомобілі належать одному класу. Кількість класів Шаблон:Math дорівнює числу всіх кольорів автомобілів.
  • Розглянемо відношення еквівалентності на множині цілих чисел: Шаблон:Math, тоді і тільки тоді, коли їх різниця Шаблон:Math парне число. Це співвідношення призводить до двох класів еквівалентності: один клас, що складається з усіх парних чисел, та другий, який складається з усіх непарних чисел. Клас парних чисел позначається, як Шаблон:Math, непарних як Шаблон:Math. Згідно з цим співвідношенням Шаблон:Math, Шаблон:Math, та Шаблон:Math належать одному класу — Шаблон:Math.
  • Нехай Шаблон:Math множина впорядкованих пар цілих чисел Шаблон:Math, де Шаблон:Math не дорівнює нулю, і характеризує відношення еквівалентності Шаблон:Math на Шаблон:Math. Відповідно до якого Шаблон:Math, тоді і тільки тоді, коли Шаблон:Math. Класу еквівалентності пари Шаблон:Math можна поставити у відповідність раціональне число Шаблон:Math, таким чином, це відношення еквівалентності і його класи еквівалентності можуть бути використані як формальне визначення множини раціональних чисел. Наприклад, еквівалентним парам Шаблон:Math, Шаблон:Math, Шаблон:Math, відповідає рівність дробів 13=26=515.
  • Відношення рівності за модулем ( ab(modn), a,b) на множині цілих чисел є відношенням еквівалентності. Класи еквівалентності an={a,a±n,a±2n,a±3n,}.
  • Нехай дане число anan1a3a2a1, де ai=0,1,2,...,9. Тоді всяку групу цифр ai+2ai+1ai,i1(mod3) називають класом. Група цифр a3a2a1 — перший клас (клас одиниць), a6a5a4 — другий клас (клас тисяч) тощо.
  • Нехай H є підгрупою групи G. У групі G діє закон еквівалентності: xy, якщо xy1H. Виникає клас суміжності групи G по групі H.

Факторизація відображень

Відображення

p:xCx

називається природним відображенням (або канонічної проєкцією) X на фактор-множину X/. Нехай X, Y — множини, f:XY- відображення, тоді бінарне відношення xRfy визначене правилом

xRfyf(x)=f(y),x,yX

є відношенням еквівалентності на X. При цьому відображення f індукує відображення f:X/RfY, яке визначається правилом

f(Cx)=f(x)

або, що те ж саме,

(fp)(x)=f(x).

При цьому виходить факторизація відображення f на сюр'єктивне відображення p і ін'єктивне відображення f.

Див. також

Джерела