Метод прямокутників

Матеріал з testwiki
Версія від 23:24, 27 січня 2024, створена imported>SMZinovyev (Література: Додав Фіхтенгольц.укр)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Метод прямокутників — найпростіший метод чисельного інтегрування, що полягає у заміні значень функції на проміжку значенням функції в деякій точці проміжку.


Види формули прямокутників

Формула лівих прямокутників

У цьому випадку береться значення функції на початку проміжку:

abf(x)dx=(ba)f(a).

Похибка обчислення рівна: E(f)=(ba)22f(η),η[a,b]

Формула правих прямокутників

У цьому випадку береться значення функції в кінці проміжку:

abf(x)dx=(ba)f(b).

Як і в попередньому випадку похибка обчислень рівна: E(f)=(ba)22f(η),η[a,b]

Формула центральних прямокутників

Ця формула має вид:

abf(x)dx=(ba)f(a+b2).

Похибка обчислень рівна: E(f)=(ba)324f(η),η[a,b]

Великі формули прямокутників

Для збільшення точності обчислень проміжок інтегрування розбивається на дрібніші проміжки до кожного з яких застосовується формула прямокутників. Загалом кількість проміжків розбиття рівна n і Δ = (b − a) / n то велика формула прямокутників має вигляд:

abf(x)dxi=1nf(a+iΔ)Δ

де i може бути рівним i1, i чи i1/2, що відповідає формулам лівих, правих і центральних прямокутників.

Похибка великої формули центральних прямокутників задовольняє нерівність:

E(f)Δ2(ba)24f(η),η[a,b]

Див. також

Література