Китайська теорема про остачі

Матеріал з testwiki
Версія від 20:57, 24 жовтня 2023, створена 93.170.117.56 (обговорення) (Джерела)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кита́йська теоре́ма про оста́чі — один з основних результатів елементарної теорії чисел. Використовуючи позначення модульної арифметики її можна сформулювати таким чином. Нехай y1,y2,,yk довільні цілі числа, а n1,n2,,nk попарно взаємно прості числа. Тоді така система:

xy1 (mod n1),
xy2 (mod n2),
xyk (mod nk)

має розв'язок і всі її розв'язки рівні за модулем M=n1n2nk.

Історія

Близько 100 р. до н. е. китайський математик Сун Цу (Sun-Tsŭ) розв'язав таку задачу: знайти число, яке дає при діленні на 3, 5 та 7 остачі 2, 3 та 2 відповідно (загальний розв'язок має вигляд 23+105k для цілих k). Тому твердження про еквівалентність системи порівнянь за взаємно простими модулями, і порівняння за модулем добутку називають «китайською теоремою про остачі».

Конструктивне доведення

Позначимо  M=n1n2nk і Mi=Mni. Звідки випливає взаємна простота ni і Mi. Тож за допомогою розширеного алгоритму Евкліда можна знайти такі fi, gi, що

fini+giMi=1.

Позначимо ei=giMi. Тоді ei1 (mod ni) в той час, як ei0 (mod nj) якщо ji. Визначивши x за допомогою суми

x=i=1kyiei

одержуємо необхідний розв'язок. Очевидно всі числа рівні йому за модулем M теж є розв'язками. Якщо взяти тепер два довільні розв'язки x1,x2, то, згідно з умовами теореми, їхня різниця повинна ділитися на кожне з чисел ni, а значить, враховуючи попарну взаємну простоту чисел n1,n2,,nk, і на їхній добуток. Тобто:

x1x20 (mod M), що завершує доведення теореми.

Алгебраїчна версія

Нехай A,(Bi)iI — комутативні кільця з одиницею, ϕi:ABi сюр'єктивні гомоморфізми, такі що Kerϕi+Kerϕj=A для всіх i,jI. Тоді гомоморфізм Φ:AiIBi, заданий формулою

Φ(a)=(ϕi(a))iI

є сюр'єктивним. Окрім того, Φ визначає ізоморфізм

A/(iIKerϕi)iIBi.

Якщо взяти A=/(a1an), Bi=/ai і визначити гомоморфізми наступним чином

ϕi(x)=xmodai,

то ми одержуємо арифметичну версію теореми.

Див. також

Шаблон:Портал

Література

Джерела

Українською