Математична індукція

Математи́чна інду́кція — це застосування принципу індукції для доведення теорем у математиці. Зазвичай полягає в доведенні правильності твердження стосовно одного з натуральних чисел, а потім всіх наступних.
Принцип індукції полягає в тому, що нескінченна послідовність тверджень , , правильна якщо:
- — правильне, та
- із правильності випливає правильність (істинність) для всіх k.
Індуктивне доведення наочно може бути представлене у вигляді т.зв. принципу доміно. Нехай довільне число кісточок доміно виставлено в ряд таким чином, що кожна кісточка, падаючи, обов'язково перекине наступну за нею кісточку (це індукційний перехід). Тоді, якщо ми штовхнемо першу кісточку (це база індукції), то всі кісточки в ряду впадуть.
На практиці використовується, щоб довести істинність певного твердження для всіх натуральних чисел. Для цього спочатку перевіряється істинність твердження за номером 1 - база (базис) індукції, а потім доводиться, що, якщо правдиве твердження з номером n, то правдиве й наступне твердження за номером n + 1 - крок індукції, або індукційний перехід.
Формулювання
Припустимо, що потрібно встановити справедливість нескінченної послідовності тверджень, пронумерованих натуральними числами: .
Шаблон:Рамка Припустимо, що
- Встановлено, що є істинним. (Це твердження називається базою індукції.)
- Для будь-якого n доведено, що якщо є істинним , то є істинним . (Це твердження називається індукційним переходом.)
Тоді всі твердження нашої послідовності є істинними. Шаблон:/рамка
Логічною підставою для цього методу докази слугує так звана аксіома індукції, п'ята з аксіом Пеано, що визначають натуральні числа. Правильність методу індукції еквівалентна тому, що в будь-якій непорожній підмножині натуральних чисел існує мінімальний елемент.
Принцип повної математичної індукції
Існує також варіація, так званий принцип повної математичної індукції. Ось його строге формулювання: Шаблон:Рамка Нехай є послідовність тверджень , , , . Якщо для будь-якого натурального з того, що істинні всі , , , , , випливає також істинність , то всі твердження в цій послідовності істинні, тобто . Шаблон:/рамка
У цій варіації база індукції виявляється зайвою, оскільки є тривіальним окремим випадком індукційного переходу. Дійсно, при імплікація еквівалентна . Принцип повної математичної індукції є прямим застосуванням сильнішої трансфінітної індукції.
Принцип повної математичної індукції також еквівалентний аксіомі індукції в аксіомах Пеано.
Історія
Усвідомлення методу математичної індукції окремим методом походить від Блеза Паскаля і Герсоніда, хоча окремі випадки використання цього методу відомі ще в Платона (Діалог Парменід — можливо, міститься на початку приклад неявного індуктивного доведення), Прокла і Евкліда. Сучасну назву методу запровадив британський математик Ауґустус де Морган у 1838 році.
Приклади
Задача. Довести, що, якими б не були натуральне n і дійсне q ≠ 1, справджується рівність
Доведення. Індукція по n.
База, n = 1:
Перехід: припустимо, що
тоді
- ,
що й потрібно було довести.
Коментар: істинність твердження в цьому доведенні — те саме, що й істинність рівності
Варіації та узагальнення
- Трансфінітна індукція
- Структурна індукція
- Аксіоми Пеано
- Зворотна індукція або Індукція Коші
- Коіндукція
Джерела
Література
Відеоматеріали
- Курс відеолекцій з математичної індукції українською мовою Шаблон:Webarchive
- Приклади розв'язування задач (відео українською мовою)