Скін-ефект

Матеріал з testwiki
Версія від 18:22, 30 жовтня 2023, створена imported>Білецький В.С.
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Також Не плутати з Скін-фактор

Розподіл струму в циліндричному провіднику, зображеному в перерізі. Для змінного струму густина струму експоненціально зменшується від поверхні всередину. Глибина скін-сфери, δ, визначається як глибина, де щільність струму становить лише 1/e (приблизно 37%) від значення на поверхні; це залежить від частоти струму та електричних і магнітних властивостей провідника.

Скін-ефе́кт[1] (від Шаблон:Lang-en — шкіра) — явище проникнення електромагнітного поля в провідник на певну глибину, яка називається скін-шар. Водночас, скін-ефект призводить до протікання струму в провіднику в основному в області скін-шару, і, як наслідок, збільшення опору провідника. Тобто скін-ефект — це проходження змінного електричного струму високої частоти не через увесь переріз провідника, а переважно лише в поверхневому шарі.

Інша назва — поверхневий ефект.

Глибина скін-шару визначається формулою[2]

δ=c8πμσν

де δ — глибина скін-шару, с — швидкість світла, μ — магнітна проникність речовини провідника, σ — електропровідність, ν — лінійна частота.

Густина струму в провіднику спадає від поверхні експоненційно:

j=j0ex/δ

де j — густина струму, а x — віддаль від поверхні.

За аналогічним законом спадають також напруженість електричного і магнітного полів електромагнітної хвилі.

Глибина скін-шару зменшується зі збільшенням частоти. Якщо при частоті 50 Гц глибина скін-шару в міді становить 0,7 см, то на частоті 0,5 МГц — 0,007 см.

Скін-ефект призводить до збільшення опору провідника високочастотному струму. Це збільшення стає помітним тоді, коли радіус провідника має однаковий порядок величини з глибиною скін-шару. При частоті 1 МГц опір мідного провідника з діаметром 2 мм збільшується майже в 7 разів, а отже збільшуються втрати на нагрівання провідника.

Наслідки скін-ефекту

Скін-ефект призводить до нагрівання провідників у електронних пристроях, зокрема у мікропроцесорах, відтак накладає обмеження на підвищення, наприклад, тактової частоти, на якій працює комп'ютер.

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Physics-stub