Головна послідовність

Діаграма Герцшпрунга — Рассела з нанесеними 2300 найближчими зорями. Чітко видно переважне скупчення зір на ділянці головної послідовності. Світність Сонця взято за одиницю.

Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90 % усіх відомих зір Чумацького Шляху, зокрема Сонце.

Головна послідовність розташована приблизно на діагоналі діаграми, проходячи з її верхнього лівого кута (який відповідає високій світності, синій колір) у правий нижній кут (низькі світності, червоний колір). Тобто зорі головної послідовності лежать у досить широкому діапазоні значень мас, температур і світностей.

Структура

У верхню (ліву) частину головної послідовності потрапляють зорі високої світності та температури — блакитні гіганти. Якщо рухатися вздовж головної послідовності вправо донизу світність та температура зір зменшується. У праву (нижню) частину потрапляють червоні карлики.

Сонце розташовано на головній послідовності десь посередині — у місці перетину з кольоровим індексом B-V 0,66 (температура 5780 K, спектральний клас G2).

Джерела енергії

Шаблон:Main Джерелом енергії зір головної послідовності є реакції термоядерного синтезу, у яких водень перетворюється на гелій.

У зір малої маси перетворення водню на гелій відбуваються шляхом водневого циклу.

Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває вуглецево-азотний цикл.

У зір із масою більше 1,2Шаблон:Маса Сонця саме цей механізм енерговиділення є головним.

Еволюційне значення

Шаблон:Main За сучасною теорією зоряної еволюції, на головну послідовність потрапляють протозорі, коли у їх ядрі розпочинаються термоядерні реакції водневого циклу. Час «спалювання» водню в ядрі зорі порівняно великий і залежить від її маси. Для Сонця цей час становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює $\frac{10}{M^3}$ млрд років, де M — маса зорі (у масах Сонця). Стадія перебування на головній послідовності — найтриваліший етап еволюції зорі. Саме цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.

Див. також

• Зорі до головної послідовності

Посилання

Шаблон:Astro-stub