Теорема тангенсів

Матеріал з testwiki
Версія від 18:06, 22 січня 2023, створена imported>Zviribot (Cat-a-lot: Moving from Category:Теореми геометрії to Category:Теореми евклідової геометрії за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Тригонометрія Теорема тангенсів — тригонометричне твердження, що описує властивості довільного трикутника на площині.

Теорема тангенсів, хоча й не настільки широко відома як теорема синусів або теорема косинусів, достатньо корисна, і може бути використана в тих випадках, коли відомі дві сторони і один кут, або, навпаки, два кути й одна сторона.

Формулювання

Нехай відомі дві сторони a і b довільного трикутника і протилежні їм кути A і B, тоді теорема тангенсів стверджує, що

a+bab=tg[12(A+B)]tg[12(AB)]

Доведення

Почнемо із (a + b)/(a — b). ((sin A)/a = (sin B)/b із теореми синусів):

a+bab=asinAa+bsinBbasinAabsinBb
a+bab=sin(A)+sin(B)sin(A)sin(B)=2sin[12(A+B)]cos[12(AB)]2cos[12(A+B)]sin[12(AB)]
(Дивись: Тригонометричні функції)
a+bab=sin[12(A+B)]cos[12(A+B)]cos[12(AB)]sin[12(AB)]
a+bab=tan[12(A+B)]tan[12(AB)]

Доведення з використанням формул Мольвейде

Формули Мольвейде мають такий вигляд:

a+bc=cosAB2sinC2;
abc=sinAB2cosC2.

де A,B,C — значення кутів при відповідних вершинах трикутника і a,b,c — довжини сторін відповідно між вершинами B і C, C і A, A і B.

Поділивши порізно праві і ліві частини двох останніх рівностей і прирівнявши два отриманих результати, маємо

a+bab=ctgC2tgAB2.

З урахуванням того, що ctgC2=ctgπAB2=tgA+B2, остаточно маємо:

a+bab=tgA+B2tgAB2,

що й потрібно було довести.

Історія

Теорему тангенсів для сферичних кутів описав у XIII столітті перським математиком Насир ад-Дін ат-Тусі (1201—1274), який у своїй п'ятитомній роботі Трактат про повний чотирикутник також навів теорему синусів для плоских трикутників[1][2].

Теорему також називають формулою Реґіомонтана за ім'ям німецького астронома й математика Йоганна Мюллера (Шаблон:Lang-la), який отримав цю формулу. Й. Мюллера називали «Кенігсбержцем»: німецькою König Шаблон:Webarchive — король, Berg Шаблон:Webarchive — гора, а латинською «король» і «гора» в родовому відмінку — regis і montis Шаблон:Webarchive. Звідси «Реґіомонтан» — латинізоване прізвисько Й. Мюллера.[3]

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Шаблон:Трикутник

  1. Шаблон:Книга
  2. Шаблон:Книга
  3. О. В. Мантуров. Толковый словарь математических терминов