Сіборгій
Сіборгій або сіборґій[1] (Sg) — хімічний елемент з атомним номером 106, названий на честь амер. фізика Гленна Сіборга. До отримання офіційної назви був відомий як ека-вольфрам та уннілгексій.
Масове число найбільш довгоживучого з відомих ізотопів становить 271, його період напіврозпаду близько 2 хвилин.
Відомі ізотопи
| Ізотоп | Маса | Період напіврозпаду | Тип розпаду |
|---|---|---|---|
| 258Sg | 258 | 2,9+1,3−0,7 мс | спонтанний поділ |
| 259Sg | 259 | 0,48+0,28−0,13 с | α-розпад в 255Rf (90 %); спонтанний поділ |
| 260Sg | 260 | 3,6±0,9 мс | α-розпад в 256Rf; спонтанний поділ |
| 261Sg | 261 | 0,23±0,06 с | α-розпад в 257Rf |
| 262Sg | 262 | 6,9+3,8−1,8 мс | спонтанний поділ; α-розпад в 258Rf (< 22 %) |
| 263Sg | 263 | 1,0±0,2 с | α-розпад в 259Rf; спонтанний поділ (< 30 %) |
| 264Sg | 264 | 37+12−11 мс | спонтанний поділ |
| 265Sg | 265 | 8±3 с | спонтанний поділ; α-розпад в 261Rf |
| 266Sg | 266 | 21+20−12 с | спонтанний поділ; α-розпад в 262Rf |
| 271Sg | 271 | 2,4+4,3−1,0 хв | α-розпад в 267Rf; спонтанний поділ |
Історія
Шаблон:Див. також Елемент відкритий у 1974 році у ядерних дослідницьких центрах в Радянському Союзі та Сполучених Штатах Америки. У Радянському Союзі (ОІЯД, Дубна) отриманий при обстрілюванні ядер свинцю-208 ядрами хрому-54:
а у США групою Альберта Ґіорсо та Ґленна Теодора Сіборґа при обстрілюванні ядер каліфорнію-249 ядрами кисню-18: