Подвійне променезаломлення

Матеріал з testwiki
Версія від 22:30, 30 листопада 2024, створена imported>Білецький В.С. (Інтернет-ресурси)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Подвоєння літер унаслідок подвійного променезаломлення кристалом кальциту
Двозаломлення в мінералах.

Подві́йне променезало́млення[1], двопроменезала́м, подві́йний променезала́м[2], бірефракція — явище поширення в анізотропному середовищі електромагнітних хвиль з однаковою частотою, але різною довжиною хвилі й швидкістю.

Подвійне променезаломлення зазвичай проявляється в розщепленні світлового променя на два на межі розділу ізотропного й анізотропного середовища. Саме цьому розщепленню явище завдячує своєю назвою.

Дві хвилі з різними довжинами мають також різну поляризацію.

Подвійне променезаломлення можна спостерігати й для матеріалів, ізотропних у звичайних умовах, якщо створити в них наведену анізотропію, наприклад, при одновісній деформації або в зовнішньому магнітному полі.

Природа явища

Відгук середовища на електричну складову поля електромагнітної хвилі в анізотропному середовищі залежить від напрямку поля відносно головних осей середовища. В одновісному анізотропному середовищі існує лише один напрямок розповсюдження хвилі, для якого обидві поперечні поляризації відчувають однакову діелектричну проникність. Цей напрямок збігається з головною віссю середовища. Для всіх інших напрямків різні поляризації електромагнітної хвилі відчувають різну віддію, а отже, поширюються з різною швидкістю.

Математична теорія

В анізотропних середовищах діелектрична проникність не є скалярною величиною. Вона залежить від напрямку електричного поля. Вектор електричної індукції 𝐃 зв'язаний з вектором напруженості електричного поля 𝐄 співвідношенням

Di=j=13εijEj,

де εij — тензор діелектричної проникності.

Рівняння Максвела, що описують розповсюдження електромагнітної хвилі в середовищі зводяться до

rotrot𝐄=1c22𝐃t2
div𝐃=0,

де c — швидкість світла в порожнечі[3].

Шукаючи розв'язок у вигляді

𝐄=𝐄0ei(𝐤𝐫ωt),

де 𝐤 — хвильовий вектор, а ω — частота, отримуємо систему рівнянь для визначення хвильового вектора хвилі для заданої частоти.

k2𝐄0(𝐤𝐄0)𝐤=ω2c2ε𝐄0.
𝐤ε𝐄0=0.

У випадку ізотропного середовища, ε — скаляр, 𝐤𝐄0=0 (електромагнітні хвилі поперечні), а закон дисперсії набирає простої форми k2=εω2/c2, при якій довжина хвилі не залежить від напрямку розповсюдження.

У випадку одновісного середовища

ε=[ε000ε000ε]

В такому випадку закон дисперсії записується у вигляді

(k2εω2c2)(kx2+ky2ε+kz2εω2c2)=0.

В середовищі можуть розповсюджуватися дві хвилі з різними законами дисперсії.

Хвиля з ізотропним законом дисперсії k2=εω2/c2 називається звичайною.

Для іншої хвилі довжина залежить від напрямку розповсюдження, а закон дисперсії має вигляд

kx2+ky2ε+kz2ε=ω2c2.

Ця хвиля називається незвичайною.

Аналогічний аналіз можна провести для двовісних кристалів.


Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

  • Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики: [6644 статті] / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 767 с.

Bibliography

Інтернет-ресурси

Шаблон:Authority control Шаблон:Physics-stub

  1. Великий російсько-український політехнічний словник. Близько 160 000 слів та словосполучень / За ред. О. С. Благовєщенського. – К.: Вид. дім «Чумацький шлях», 2002. – 749с.
  2. Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики: [6644 статті] / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 767 с.
  3. Шаблон:Gauss system