Мінералізація води

Мінералізація води загальна (Шаблон:Lang-en) — загальний вміст у воді мінеральних речовин (розчинених іонів, солей і колоїдів), який виражається звичайно у вигляді однієї із таких величин: експериментально визначений сухий залишок; сума йонів; сума мінеральних речовин; розрахований сухий залишок. Розрізняють природну та штучну мінералізацію води.

Одиниці вимірювання

Мінералізацію води вимірюють у міліграмах на літр (мг/л), але, враховуючи, що одиниця вимірювання «літр» не є системною, правильніше мінералізацію виражати у мг/дм³, а при великих концентраціях — в г/дм³ (г/л).

В океанологічній практиці замість терміна «мінералізація води» вживається термін «солоність морської води», яка вимірюється в проміле — ‰ (тисячна частка), 1‰ = $10^{-3}=0,001=0,1\mathrm{\%}$.

Також рівень мінералізації може виражатися в частинках на мільйон частинок води — parts per million (ppm). Співвідношення між одиницями вимірювання в мг/л та ppm майже рівне і для простоти можна прийняти, що 1 мг/дм³ = 1 ppm.

Природна мінералізація води

Мінералізація води — один з найважливіших показників хімічного складу природних вод.

За ступенем мінералізації усі природні води в загальних рисах поділяються на чотири групи:

• прісні, з загальною мінералізацією — до 1 г/дм³;
• солонуваті — 1-10 г/дм³;
• солоні — 10-50 г/дм³;
• ропа — понад 50 г/дм³.

Штучна мінералізація

Штучна мінералізація може мати місце у хімічних процесах, при видобуванні і збагаченні корисних копалин, гідравлічному транспортуванні мінеральної сировини, в інших технологічних процесах.

Див. також

• Мінералізація природних вод
• Класифікація природних вод за мінералізацією

Література

• Шаблон:МГЕ
• Хільчевський В.К., Осадчий В.І., Курило С.М. Основи гідрохімії: Шаблон:Webarchive Підручник. - К.: Ніка-Центр, 2012. - 312 с. - ISBN 978-966-521-559-2