Осмій

Осмій (Os, від Шаблон:Lang-gr — запах) — хімічний елемент з атомним номером 76. Твердий, крихкий, синьо-білий перехідний метал у платиновій групі. Символ Os, ат. н. 76; ат. м. 190,2. Твердий синювато-сірий метал. Належить до платинових металів. Дуже твердий і крихкий. Густина 22,61; t_плав 3027 °C, t_кип 5,027 °C. Поширеність (г/т) у земній корі 0,007, в перидотитах — 0,15, в еклогітах 0,16, у формаціях дунітів-перидотитів 0,013; піроксенітів 0,007. Часто супроводжує платину. Знаходиться в природі у вигляді самородного осмію, у формі селективних мінералів, а також як домішка у мінералах платинової групи. Порошкуватий осмій легко окиснюється на повітрі. Один з найдорожчих у світі металів. Вартість до 2 тис. доларів США за грам.

Осмій

Історія

Осмій, найважчий гомолог 8 групи Періодичної Системи. Відкритий 1804 року англійським хіміком Смітсоном Теннантом (Шаблон:Lang-en) разом з іридієм в осаді, що залишився після розчинення платини царською водою.

Назва осмію походить від запаху редьки (Шаблон:Lang-gr), який чути при наявності незначної кількості його леткого тетроксиду.

Ізотопи

Природній осмій складається з семи різних ізотопів. З них 5 стабільні, а ще 2 має надзвичайно довгий період розпаду.

Масове число	Частка у природному осмії	Період напіврозпаду
184	0,02 %	> 5,6×1013 років
186	1,59 %	2,0×1015 років
187	1,96 %	Шаблон:Math
188	13,24 %	Шаблон:Math
189	16,15 %	Шаблон:Math
190	26,26 %	Шаблон:Math
192	40,78 %	Шаблон:Math

Загалом відомо 58 ізотопів осмію з масовими числами від 161 до 200, 11 з яких — метастабільні. З нестабільних ізотопів, що не зустрічаються в природі, найбільші періоди напіврозпаду мають Os¹⁹⁴ (6 років) і Os^177m (160 днів).

Поширення і отримання

Знаходиться в природі у вигляді самородного осмію, у формі селективних мінералів: осміриду, нев'янськіту і сисертськіту (усі Os+Ir), осарситу (Os, Ru)AsS , ерліхманіту (OsS₂), а також як домішка у мінералах платинової групи. Осмій відокремлюють від супутніх елементів (залежно від початкової сировини), переводять у форму тетроксиду і потім в амонієвий комплекс хлоридом амонію, з якого відновлюють воднем:

$\mathrm{O}\mathrm{s}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{(}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{3}}{\mathrm{)}}_{\mathrm{4}}\mathrm{C}{\mathrm{l}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{3}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{⟶}$ $\mathrm{O}\mathrm{s}\mathrm{+}\mathrm{4}\mathrm{N}{H}_{\mathrm{4}}^{\mathrm{+}}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{C}{\mathrm{l}}^{\mathrm{-}}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{O}{\mathrm{H}}^{\mathrm{-}}$

Добувається в малих кількостях — світове виробництво становить близько 100 кг на рік.

Осмій виділяють зі збагаченої сировини платинових металів шляхом прожарювання цього концентрату на повітрі за температури 800–900 °C. Внаслідок цього сублімують пари досить леткого тетраоксиду осмію OsO₄, які далі поглинають розчином NaOH.

Випарюванням розчину виділяють сіль — перосмат натрію, який далі відновлюють воднем за температури 120 °C до осмію:

Na₂[OsO₂(OH)₄] + 3H₂ → 2NaOH + Os + 4H₂O.

Осмій виходить у вигляді губки.

Фізичні властивості

Висока твердість і виняткова тугоплавкість дозволяє застосовувати осмій як покриття у вузлах тертя. Осмій має найбільшу з природних речовин густину — 22,587±0,009, що на дві сотих більше іридію. Здатність осмію опиратися тиску теж є надзвичайно високою — його модуль всебічного стиску становить 405 ГПа, що можна порівняти з показниками діаманта (443 ГПа). Осмій має четверту вищу температуру плавлення (3327 K) серед простих речовин (після вуглецю, вольфраму і ренію).

Хімічні властивості

Степені окислення осмію
−2	Na2[Os(CO)4]
−1	Na2[Os4(CO)13]
0	Os3(CO)12
+1	OsI
+2	OsI2
+3	OsBr3
+4	OsO2, OsCl4
+5	OsF5
+6	OsF6
+7	OsOF5, OsF7
+8	OsO4, Os(NCH3)4

Порошок осмію під час нагрівання реагує з киснем, галогенами, парами сірки, селеном, телуром, фосфором, азотною та сірчаною кислотами. Компактний осмій не взаємодіє ні з кислотами, ні з лугами, але з розплавами лугів утворює водорозчинні осмати. Повільно реагує з азотною кислотою і царською водою, реагує з розплавленими лугами за наявності окислювачів (нітрату або хлорату калію), з розплавленим перекисом натрію. У сполуках виявляє ступені окислення від -2 до +8, з яких найпоширенішими є +2, +3, +4 і +8.

Осмій — один з небагатьох металів, що утворює поліядерні (або кластерні) сполуки. Поліядерний карбоніл осмію Os₃(CO)₁₂ застосовується для моделювання і дослідження хімічних реакцій вуглеводнів на металевих центрах. Карбонільні групи в Os₃(CO)₁₂ можуть заміщатися іншими лігандами, зокрема містити кластерні ядра інших перехідних металів.

Застосування

Застосовують у сплавах з іридієм для виготовлення деталей вимірювальних приладів. Окремо застосовується як легуюча домішка до надтвердих сплавів. Осмій та його сполуки — добрі каталізатори.

Див. також

• Осмій самородний
• Оксид осмію
• Ураліди

Література

• Шаблон:МГЕ
• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0