Потенціал Ліенара — Віхерта

Матеріал з testwiki
Версія від 12:02, 21 лютого 2025, створена imported>A.sav (clean up, replaced: електичного → електричного за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Потенціа́ли Ліена́ра — Ві́херта — вирази для потенціалів електромагнітного поля заряду, що рухається відомою траєкторією. Названі на честь Альфред-Марі Ліенара та Еміля Віхерта.

При зміні положення заряду збурення електромагтіних полів згідно з принципом причинності досягає точки спостереження тільки через певний відрізок часу. В момент часу t спостерігач відчуватиме положення заряду в момент часу t. tt — це проміжок часу, необхідний для того, щоб електромагнітне поле подолало віддаль між зарядами.

tt=R(t)c,

де R(t) — віддаль між спостерігачем і зарядом у момент часу t, c — швидкість світла в порожнечі.

Якби заряд не рухався, то навколо нього створювалося б лише електричне поле згідно із законом Кулона. Навколо рухомого заряду створюється електричне й магнітне поле. Потенціали цих полів визначаються формулами [1]

φ=qR𝐯𝐑c,𝐀=q𝐯c(R𝐯𝐑c),

де φ — потенціал електричного поля, 𝐀 — векторний потенціал, 𝐯 — швидкість зарядженої частинки, q — її заряд. Усі вирази в правих частинах повинні братися в момен часу t.

Ці вирази для потенціалів називаються потенціалами Ліенара-Віхерта. У випадку нерухомого заряду електричний потенціал збігається з кулонівським, магнітний — дорівнює нулю.

Отримання виразів для потенціалів

Рівняння Максвелла, в силу відповідного постулату, не залежать від прискорення заряда. Окрім цього, вирази для векторного і скалярного потенціалів, отримані у минулому розділі, також від прискорення не залежать. Проте вирази для векторів-характеристик поля від прискорення залежать. Інтегральні вирази для потенціалів (розв'язки рівняння д'Аламбера) враховують прискорення заряда через "запізнення" розповсюдження взаємодії. Дійсно, із загальних інтегралів для потенціалів можна отримати:

 φ=QR(𝐯𝐑)c,𝐀=Q𝐯c(R(𝐯𝐑)c)(.1),

де  𝐑=𝐑(T)=𝐱𝐱0(T),T:tτ|𝐑(τ)|c=0. Шаблон:Hider Отримані вирази для потенціалів можуть бути використані для отримання виразу для напруженості електричного поля та індукції магнітного поля у випадку заряду, що довільно рухається.

Напруженості полів

Для напруженості електричного поля 𝐄 й вектора магнітної індукції 𝐁 потенціали Ліенара-Віхерта дають

E=q1v2/c2(R𝐯𝐑c)3(𝐑𝐯cR)+qc2(R𝐯𝐑c)3[𝐑,[𝐑𝐯cR,𝐯˙]]
𝐁=1R[𝐑,𝐄]

Особливістю виразів для полів є те, що вони залежать не лише від швидкості частинки, а й від її прискорення. Та частина, що залежить від прискорення відповідає за випромінювання електромагнітних хвиль. Іншою особливістю є те, що електричне й магнітне поле завжди перпендикулярні одне до іншого.

Отримання виразів для полів

Для подальших викладок знадобиться вираз

 γ(R(𝐯𝐑)c)=X2+γ2c2(𝐗𝐯)2(.2). Шаблон:Hider Вираз для напруженості поля можна отримати безпосередньо за допомогою явних виразів для потенціалів Лієнара-Віхерта. Як відомо, вираз для напруженості електричного поля через компоненти 4-потенціалу рівний

 𝐄=φ1c𝐀t(.3).

Проте перед тим, як безпосередньо визначити вираз для напруженості поля, потрібно перейти від змінних  t,𝐱 до змінної  T, оскільки самі потенціали (а точніше -  𝐯,𝐑) залежать від  T:

 tT=RR(𝐯𝐑)c,T𝐱=𝐑c(R(𝐯𝐑)c)(.4). Шаблон:Hider Тоді для напруженості поля  𝐄 можна отримати

 𝐄=Q(𝐑𝐯cR)(1v2c2)(R(𝐑𝐯)c)3+Qc2[𝐑×[(𝐑𝐯cR)×𝐚]](R(𝐑𝐯)c)3,

або, з урахуванням виразу  (.2) і введеного вектора  𝐗=𝐑𝐯cR,

 𝐄=Qγ𝐗(X2+γ2c2(𝐯𝐗)2)32+Qc2γ3[𝐑×[𝐗×𝐚]](X2+γ2c2(𝐯𝐗)2)32. Шаблон:Hider Вираз для індукції поля можна отримати безпосередньо з інтегральних виразів для запізнювальних потенціалів, що, можливо (!), значно спростить викладки.

При введенні фіктивного інтегрування по змінній  τ (див. попередній підрозділ) векторний потенціал має вигляд

 𝐀(𝐑,T)=1cQ𝐯(τ)δ(tτ|𝐱𝐱0(τ)|c)dτ|𝐳𝐱0(τ)|.

Тоді для  𝐁=[×𝐀] можна отримати

 𝐁=Q[𝐑×(𝐑R𝐯c)](1v2c2)(R(𝐯𝐑)c)3+Qc2[𝐑×[𝐑×[(𝐑R𝐯c)×𝐚]]](R(𝐯𝐑)c)3=[𝐑R×𝐄],

або, з урахуванням виразу  (.2),

 𝐁=Qγ[𝐑R×𝐗](X2+γ2c2(𝐯𝐗)2)32+Qγ3c2[𝐑R×[𝐑×[𝐗×𝐚]]](X2+γ2c2(𝐯𝐗)2)32. Шаблон:Hider

Джерела

Примітки

Шаблон:Нормативний контроль


Шаблон:Physics-stub