Проєкт «Carbon Mineral Challenge»
Carbon Mineral Challenge — це громадський науковий проект, спрямований на прискорення відкриття вуглецевих мінералів. Програму було запущено в грудні 2015 року за підтримки Deep Carbon Observatory. Проект завершився у вересні 2019 року, коли в 27 локаціях було знайдено 31 новий вуглецевий мінерал.[1]
Передумови
Мінералог Роберт Гейзен і його колеги запровадили концепцію еволюції мінералів, щоб пояснити, як життя і геологія перепліталися протягом кількох мільярдів років існування Землі. У рамках цього дослідження група розробила модель, яка поєднує розташування та розподіл відомих мінералів, щоб передбачити кількість невідомих вуглецевих мінералів на Землі. Метод схожий на статистичні методи, які використовуються в біології.[2] Гейзен і його група передбачили, що 145 вуглецевих мінералів залишаються невідкритими на Землі.[3]
У 2015 році журнал American Mineralogist опублікував статтю, що підтримує дослідження — «Екологія вуглецевих мінералів», а в 2015 році на осінньому засіданні Американського геофізичного союзу в Сан-Франциско було оголошено про Carbon Mineral Challenge — конкурс-виклик із пошуку нових вуглецевих мінералів.[4] Керівником проєкту став геохімік Деніел Хаммер (Університет Південного Іллінойсу).[5]
У центрі уваги проєкту — вуглець через важливість цього елемента для життя на Землі та те, що про це так мало відомо.[6][7]
Метод дослідження
Дослідження, що лежить в основі Carbon Mineral Challenge, базується на типі аналізу, що називається моделюванням великої кількості рідкісних подій (LNRE). Щоб дійти до загальної кількості раніше не описаних 145 вуглецевих мінералів, Гейзен і його колеги, включаючи математика Грету Гістад з Університету Пердью-Калумет, зосередилися на зв'язках різноманітності та розподілу 403 відомих вуглецевих мінералів. Використовуючи 82 922 одиниці даних про мінеральні види та їх місцеположення, зведені в таблиці на mindat.org (станом на 1 січня 2015 року), дослідники виявили, що всі вуглецеві мінерали, а також підмножини, що містять вуглець з воднем, кальцієм, натрієм або киснем, відповідають розподілам LNRE. Цей метод аналізу часто використовується в мікробіології для оцінки нових видів.[8]
Гейзен порівнює цей метод моделювання з читанням книги. «Деякі слова, які ви читаєте знову і знову, наприклад „and“ та „the“. Ці загальні слова є скрізь, і їх легко помітити», — каже Гейзен. «З іншого боку, є слова, які можуть з'являтися лише один чи два рази у всій книзі. Зниклі мінерали Землі схожі на ці рідкісні слова; ми їх ще не знайшли, тому що вони утворилися лише в дуже небагатьох місцях і в дуже маленьких кількостях».[3]
Дослідники відзначають, що 145 є мінімальною оцінкою невідкритих вуглецевих мінералів з двох причин. По-перше, розрахунок базується на припущенні, що мінерали продовжуватимуть відкривати за допомогою тих самих процедур. Проте очікується, що нові методи та новітні технології прискорять швидкість відкриттів. По-друге, дані з mindat.org занижують кількість найрідкісніших мінералів, знайдених виключно в одному або двох місцях; це упередження призводить до нижчих оцінок невідкритих корисних копалин.[8]
Гейзен і його колеги продовжують досліджувати мінералогію великих даних у проєкті під назвою «Спільна еволюція гео- та біосфер: інтегрована програма абдуктивних відкриттів на основі даних у науках про Землю».[9]
Як працює проєкт
Щоб зареєструвати новий вуглецевий мінерал у проєкті, мінералогів просять дотримуватися протоколу, викладеного Комісією Міжнародної мінералогічної асоціації з нових мінералів, номенклатури та класифікації. Після того, як вуглецевий мінерал буде схвалено цим органом, команда, відповідальна за відкриття мінералу, надсилає свої знахідки через форму на веб-сайті проекту.[10] Станом на грудень 2015 року було 405 відомих і занесених у каталог вуглецевих мінералів.[11]
Проєкт зосереджений як на нових відкриттях у галузі, так і на аналізі зразків, які вже зберігаються в музеях та інших установах.[12] З моменту запуску проєкту описано тридцять один новий вуглецевий мінерал.[13] Хоча два мінерали, абеллаїт і паризит-(La) мають хімічний склад, передбачений дослідницькою групою, були деякі несподівані знахідки, зокрема мінерал-уранілкарбонат леосилардит і тиннункуліт, який є органічним мінералом.[14][15]
Аналіз мінералів, проведений Гейзеном та його колегами, дає деякі підказки щодо перспективних місць для пошуку нових вуглецевих мінералів і передбачає їх хімічний склад.[16]
Список знайдених нових мінералів
У рамках проєкту були знайдені такі нові мінерали:[13]
| Назва | Хімічна формула | Клас |
|---|---|---|
| Абеллаїт | карбонати | |
| Акоповаїт | карбонати | |
| Алтерит | сульфати | |
| Араваїт | фосфати | |
| Браунерит | карбонати | |
| Девідбрауніт-(NH4) | фосфати | |
| Едскоттит | карбіди | |
| Юїнґіт | органічні мінерали | |
| Фієммеїт | органічні мінерали | |
| Лазараскеїт | органічні мінерали | |
| Леосилардит | карбонати | |
| Маркеттіїт | органічні мінерали | |
| Маркіїт | карбонати | |
| Маркліт | карбонати | |
| Метауроксит | органічні мінерали | |
| Мейровіцит | карбонати | |
| Міддлебакіт | органічні мінерали | |
| Натро-маркіїт | карбонати | |
| Падлевіліт | карбонати | |
| Паризит-(La) | карбонати | |
| Фоксит | органічні мінерали | |
| Псевдомаркіїт | карбонати | |
| Рамаццоїт | сульфати | |
| Ройміллерит | силікати | |
| Шликіт | карбонати | |
| Сомерсетит | карбонати | |
| Штрахерит | карбонати | |
| Тиннункуліт | органічні мінерали | |
| Тріазоліт | органічні мінерали | |
| Уроксит | органічні мінерали | |
| Вампеніт | органічні мінерали | |
| ... | ... |
Примітки
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ 3,0 3,1 Шаблон:Cite web
- ↑ AGU Fall Meeting: The Carbon Mineral Challenge: A worldwide hunt for new carbon minerals (Workshop)
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ 8,0 8,1 Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Carbon Mineral Challenge: How It Works
- ↑ Smithsonian Magazine
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ 13,0 13,1 Шаблон:Cite web
- ↑ The Carbon Mineral Challenge
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web