Ткаченко Тетяна Миколаївна

Шаблон:Тезки Ткаченко Тетяна Миколаївна (народ. 23 липня 1974 р. у м. Донецьк) — завідувачка кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури, докторка технічних наук, професорка, старша дослідниця [1], членкиня національного технічного комітету стандартизації ТК-82 "Екологічна безпека", академікиня Академії технічних наук України[2], дійсна членкиня Академії будівництва України[3]. Відома у світі експертка в галузі "зеленого будівництва" та кліматичних змін, популяризаторка "зеленого будівництва" в Україні.
Біографія
Народилася 23 липня 1974 р. у м. Донецьк[1]
У 1996 році закінчила Донецький національний університет (зараз ім. Василя Стуса) за спеціальністю «Біологія» та здобула кваліфікацію «Біолог. Викладач біології та хімії»[1].
З 1996-1999 рр. навчалася в аспірантурі Донецького ботанічного саду Національної академії наук України. Однак, вимушена була перейти до аспірантури Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, яку закінчила у 2002 році [1] з успішним захистом 14 травня 2022 р. дисертації "Інтродукція представників родини Myrtaceae Juss. у захищений ґрунт в Україні" за спеціальністю 03.00.05 – «Ботаніка» під керівництвом докторки технічних наук, старшої наукової співробітниці Гревцової Анни Терентьєвни[4].
З 2002 по 2005 рр. працювала провідним спеціалістом з промислового озеленення у ТОВ «Нова Люкс» м. Донецьк. Керувала та розробляла муніципальні й приватні проєкти ландшафтного дизайну в м. Донецьк та Донецькій області [1]. Ця робота і визначила все подальше професійне життя та наукове спрямування Тетяни Миколаївни. Саме там майбутня експертка ознайомилася, вивчила та почала професійно займатися «зеленими» конструкціями, одразу відчувши переваги цієї біотехнології.
У 2005 р. Тетяна Миколаївна розпочала педагогічну діяльність. З 2005 по 2007 рр. працювала старшою викладачкою кафедри екологічного менеджменту Донецького державного університету управління[1].
У 2007 р. переходить на роботу до Донбаської національної академії будівництва та архітектури доценткою кафедри прикладної екології та хімії. У 2009 р. обрана заступницею декана Інституту міського господарства та охорони навколишнього середовища академії. У 2011 році отримала вчене звання доцентки[1].
З 2012 по 2013 рр. одночасно здійснювала викладання на базі науково-тренінгового центру Всеукраїнської екологічної ліги з ландшафтної екології в Криму та Донецькій області[1].
У 2014 р. перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[1].
Але через початок російсько-української війни та захоплення східних областей України з квітня 2014 р. Тетяна Миколаївна була вимушена переїхати до Києва[1].
У 2014 році вступає до докторантури Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2019 році захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня докторки технічних наук "Науково-методологічні основи підвищення рівня екологічної безпеки урбоценозів шляхом створення енергоефективних технологій «зеленого» будівництва" за спеціальністю 21.06.01 «Екологічна безпека»[5] за наукового консультування доктора технічних наук, професора Плоского Віталія Олексійовича, на той момент проректора з наукової роботи та міжнародних зв'язків[6]. У 2019 р. присвоєно вчене звання професорки, а у 2021 – старшої дослідниці.
З 2014 р. працює доценткою, з 2019 року – професоркою, з 2021 – завідувачкою кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, яка була у 2022 р. перейменована на кафедру технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці.[1]
З 2019 р. призначена гаранткою освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії зі спеціальності 101 «Екологія».
Професійні досягнення
Міжнародні гранти та проєкти
У 2014 р. - перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[1]. Участь перервано через російсько-українську війну.
З 2019 р. Міжнародний проєкт ГО «Всеукраїнське екологічне товариство»[7] за підтримки British Building Research Establishment[8]. зі створення Навчально-наукового центру розвитку «зеленого» будівництва при Інституті інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури
У 2019 р. брала участь у програмі розбудови корпусів переведеної в Краматорськ Донбаської національної академії будівництва та архітектури в рамках грантової програми «EU Support to Displaced Higher Education Institutions in the East of Ukraine» (EuropeAid/161559/DD/ACT/UA).
З 2021 року бере участь [1](п. 39), [2] (п. 10). у міжнародній програмі Erasmus+, проєкт «Multilevel Local, Nation- and Regionwide Education and Training in Climate Services, Climate Change Adaptation and Mitigation 619285-EPP-1-2020-1-FI-EPPKA2-CBHE-JP» [3]
2020-2021. Читання лекцій в циклі онлайн-тренінгів у рамках програми ООН із відновлення та розбудови миру. Компонент II: “Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади в Україні”; за сприяння Міністерства закордонних справ Данії, Швеції та Швейцарської агенції з розвитку співробітництва (ШАРС):
- «Стратегічне управління та екологічна безпека як основні засади вектору розвитку промислових регіонів України. Державна екологічна політика в умовах техногенного перевантаження існуючих екосистем»[9];
- «Екологічні проблеми навколишнього середовища. Екологічна свідомість та сталий розвиток планети»[10];
- «Екологічна свідомість та сталий розвиток»[11];
- «Можливості регулювання викидів парникових газів у природних екосистемах та секторах економіки»[12];
- «Глобальні екологічні проблеми. Формування екологічної свідомості регіонів»[13][14];
- «Енергія, відходи, рекультивація земель, охорона навколишнього середовища, «зелені» технології» [15][16].
Українські гранти та проєкти
| Назва | Роки | Тип роботи | Номер
держ- реєс- трації |
Роль | Зві-
ти |
|---|---|---|---|---|---|
| Створення перспективних технологій формування безпечного середовища будівель поєднанням "зелених конструкцій", фітодизайну та інженерних систем | 2022-2023 | Держбюджетне фінансування | 0122U001197 | Наукова керівниця | [17] [18] |
| Управління дощовими стічними водами з використанням «зелених» конструкцій | 2020-2023 | В межах основного робочого часу | 0120U101145 | Наукова керівниця | [19] |
| Екологічна безпека будівельних конструкцій та споруд | 2017-2019 | В межах основного робочого часу | 0117U003297 | Наукова керівниця | [20] |
| Електротеплоакумуляційне опалення комбінованими електротеплоакумуляційними обігрівачами малих виробничих приміщень | 2020-2022 | В межах основного робочого часу | 0120U101132 | Відповідальна виконавиця | [21] |
| Наближене моделювання дозвукових течій з турбулентною макроструктурою на базі її геометричного та кінематичного аналізу | 2017-2019 | В межах основного робочого часу | 0117U003383 | Відповідальна виконавиця | [22] |
Нормативні документи
- ДБН А.2.2-1:2021. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)[23]
- прДБН В.1.1-31:202X. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист територій, будинків і споруд від шуму.[24]
Внесок в різні галузі науки й техніки (самостійно або за власного керівництва)
Прикладна математика
- Телескопічне відображення нескінченного простору для наочного подання нескінченності та дослідження поведінки функцій при прямуванні до неї[25]
- Апроксимація [26] рівняння Колбрука-Уайта для коефіцієнта опору тертя (Дарсі) для турбулентної течії в каналі або трубопроводі (повітроводі) при числі Рейнольдса та відношенні еквівалентного діаметра до еквівалентної шорсткості стінок
- з відхиленням до 5.36 %
;
- з відхиленням до 0.00072 %
,
де
,
.
Технології захисту навколишнього середовища
- Комплексний підхід до покращення якості повітря сільської місцевості[27];
- Математичне моделювання розвитку рослин за шкалою Туманова для підбору асортименту рослин зелених конструкцій задля підтримання біорізноманіття рослинного світу [5];
- Організація шляхів міграції біоти вглиб щільно забудованих районів зеленими конструкціями[5];
- Вентиляційний фітофільтр, що очищує витяжне повітря від внутрішніх забруднень[28][29];
- Оцінювання секвестрації вуглекислого газу та дослідження зниження його концентрації зеленими конструкціями для карбононейтральності[5][30][31][30];
- Покращення теплозахисту будівлі, підвищення енергоефективнсоті інженерного забезпечення, зменшення аварійності з виділенням шкідливого диму тощо (див. далі).
Будівельна теплофізика та тепломасообмін
- Методи лабораторних і натурних експериментальних досліджень опору теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів зелених конструкцій[5][18];
- Формули для визначення коефіцієнта теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів[5][18] за результатами експериментальних досліджень задля підвищення теплозахисних властивостей оболонки.
Підтримання якості внутрішнього повітря, опалення, вентиляція, кондиціонування повітря
- метод лабораторних досліджень газообміну в рослинах, газообмінна камера[18];
- формули для визначення потрібної кількості рослин для забезпечення достатнього поглинання CO₂[18];
- дослідження фітонцидних властивостей рослин, зокрема радіуса дії фітонцидів та зменшення мікробного числа[32][33][34][35][36][37];
- автоматичне керування надходженням сонячної радіації листопадними рослинами[38][39];
- Вентиляційний фітофільтр, що унеможливлює вторинне забруднення вуглекислим газом[28][29].
Електробезпека
Популяризація зеленого будівництва
Науково-популярні статті
Перспективи зеленого будівництва у майбутньому відновленні України[42];
«Зелені конструкції» - перспективна технологія післявоєнного відновлення[43];
Зелене будівництво - одна зі складових майбутнього відновлення України[44];
Перспективи впровадження зелених технологій у післявоєнному відновленні і майбутньому сталому розвитку України[45].
Науково-популярні лекції
Зелені конструкції. Історія створення. Позитивні ефекти[46];
Можливості оздоровлення приміщень фітонцидними рослинами[47].
Науково-популярні екскурсії (під керівництвом)
Вплив рослин на якість повітря. Лабораторні дослідження[48].
Основні дисципліни
- Адаптації до змін клімату в умовах "зеленого будівництва";
- Альтернативні та традиційні джерела енергії;
- Гідробіологія;
- Екологія з основами "зеленого" будівництва;
- Загальна екологія;
- Технології "чистого" виробництва та їх впровадження.
Наукові спрямування
- екологічна безпека урбоценозів;
- зелене будівництво;
- зелені конструкції;
- стандарти «зеленого будівництва», їх розроблення та адаптація до умов вітчизняного будівельного ринку;
- промислове озеленення, ландшафтна екологія;
- фітодизайн, санаційний фітодизайн, екологія рослин, фітонциди;
- енергоефективне будівництво;
- кліматичний сервіс;
- зміни клімату;
- управління зливовими водами;
- зокрема реалізація концепції губчастого міста;
- використання будівель;
- будівництво з використанням екологічно чистих матеріалів.
Посилання
Персональні сторінки
https://www.knuba.edu.ua/tkachenko-t-m/
https://ukrtsa.org.ua/portfolio-item/тетяна-ткаченко/
Соціальні мережі
https://www.facebook.com/profile.php?id=100003538757075
https://www.linkedin.com/in/tetiana-tkachenko-7014042b1
ORCID
https://orcid.org/0000-0003-2105-5951
Наукометричні бази
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57203135001
https://www.webofscience.com/wos/author/record/1179354
https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=Us2BPNkAAAAJ
Примітки
- ↑ 1,00 1,01 1,02 1,03 1,04 1,05 1,06 1,07 1,08 1,09 1,10 1,11 Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 5,4 5,5 Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ 18,0 18,1 18,2 18,3 18,4 Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ 28,0 28,1 Шаблон:Cite news
- ↑ 29,0 29,1 Шаблон:Cite web
- ↑ 30,0 30,1 Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web