Ткаченко Тетяна Миколаївна

Матеріал з testwiki
Версія від 01:40, 26 січня 2025, створена imported>TohaomgBot (Замінено символи нерозривного пробілу чи інші невидимі символи в назвах джерел)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tkachenko Tetiana

Шаблон:Тезки Ткаченко Тетяна Миколаївна (народ. 23 липня 1974 р. у м. Донецьк) — завідувачка кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури, докторка технічних наук, професорка, старша дослідниця [1], членкиня національного технічного комітету стандартизації ТК-82 "Екологічна безпека", академікиня Академії технічних наук України[2], дійсна членкиня Академії будівництва України[3]. Відома у світі експертка в галузі "зеленого будівництва" та кліматичних змін, популяризаторка "зеленого будівництва" в Україні.

Біографія

Народилася 23 липня 1974 р. у м. Донецьк[1]

У 1996 році закінчила Донецький національний університет (зараз ім. Василя Стуса) за спеціальністю «Біологія» та здобула кваліфікацію «Біолог. Викладач біології та хімії»[1].

З 1996-1999 рр. навчалася в аспірантурі Донецького ботанічного саду Національної академії наук України. Однак, вимушена була перейти до аспірантури Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, яку закінчила у 2002 році [1] з успішним захистом 14 травня 2022 р. дисертації "Інтродукція представників родини Myrtaceae Juss. у захищений ґрунт в Україні" за спеціальністю 03.00.05 – «Ботаніка» під керівництвом докторки технічних наук, старшої наукової співробітниці Гревцової Анни Терентьєвни[4].

З 2002 по 2005 рр. працювала провідним спеціалістом з промислового озеленення у ТОВ «Нова Люкс» м. Донецьк. Керувала та розробляла муніципальні й приватні проєкти ландшафтного дизайну в м. Донецьк та Донецькій області [1]. Ця робота і визначила все подальше професійне життя та наукове спрямування Тетяни Миколаївни. Саме там майбутня експертка ознайомилася, вивчила та почала професійно займатися «зеленими» конструкціями, одразу відчувши переваги цієї біотехнології.

У 2005 р. Тетяна Миколаївна розпочала педагогічну діяльність. З 2005 по 2007 рр. працювала старшою викладачкою кафедри екологічного менеджменту Донецького державного університету управління[1].

У 2007 р. переходить на роботу до Донбаської національної академії будівництва та архітектури доценткою кафедри прикладної екології та хімії. У 2009 р. обрана заступницею декана Інституту міського господарства та охорони навколишнього середовища академії. У 2011 році отримала вчене звання доцентки[1].

З 2012 по 2013 рр. одночасно здійснювала викладання на базі науково-тренінгового центру Всеукраїнської екологічної ліги з ландшафтної екології в Криму та Донецькій області[1].

У 2014 р. перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[1].

Але через початок російсько-української війни та захоплення східних областей України з квітня 2014 р. Тетяна Миколаївна була вимушена переїхати до Києва[1].

У 2014 році вступає до докторантури Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2019 році захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня докторки технічних наук "Науково-методологічні основи підвищення рівня екологічної безпеки урбоценозів шляхом створення енергоефективних технологій «зеленого» будівництва" за спеціальністю 21.06.01 «Екологічна безпека»[5] за наукового консультування доктора технічних наук, професора Плоского Віталія Олексійовича, на той момент проректора з наукової роботи та міжнародних зв'язків[6]. У 2019 р. присвоєно вчене звання професорки, а у 2021 – старшої дослідниці.

З 2014 р. працює доценткою, з 2019 року – професоркою, з 2021 – завідувачкою кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, яка була у 2022 р. перейменована на кафедру технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці.[1]

З 2019 р. призначена гаранткою освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії зі спеціальності 101 «Екологія».

Професійні досягнення

Міжнародні гранти та проєкти

У 2014 р. - перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[1]. Участь перервано через російсько-українську війну.

З 2019 р. Міжнародний проєкт ГО «Всеукраїнське екологічне товариство»[7] за підтримки British Building Research Establishment[8]. зі створення Навчально-наукового центру розвитку «зеленого» будівництва при Інституті інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури

У 2019 р. брала участь у програмі розбудови корпусів переведеної в Краматорськ Донбаської національної академії будівництва та архітектури в рамках грантової програми «EU Support to Displaced Higher Education Institutions in the East of Ukraine» (EuropeAid/161559/DD/ACT/UA).

З 2021 року бере участь [1](п. 39), [2] (п. 10). у міжнародній програмі Erasmus+, проєкт «Multilevel Local, Nation- and Regionwide Education and Training in Climate Services, Climate Change Adaptation and Mitigation 619285-EPP-1-2020-1-FI-EPPKA2-CBHE-JP» [3]

2020-2021. Читання лекцій в циклі онлайн-тренінгів у рамках програми ООН із відновлення та розбудови миру. Компонент II: “Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади в Україні”; за сприяння Міністерства закордонних справ Данії, Швеції та Швейцарської агенції з розвитку співробітництва (ШАРС):

  • «Стратегічне управління та екологічна безпека як основні засади вектору розвитку промислових регіонів України. Державна екологічна політика в умовах техногенного перевантаження існуючих екосистем»[9];
  • «Екологічні проблеми навколишнього середовища. Екологічна свідомість та сталий розвиток планети»[10];
  • «Екологічна свідомість та сталий розвиток»[11];
  • «Можливості регулювання викидів парникових газів у природних екосистемах та секторах економіки»[12];
  • «Глобальні екологічні проблеми. Формування екологічної свідомості регіонів»[13][14];
  • «Енергія, відходи, рекультивація земель, охорона навколишнього середовища, «зелені» технології» [15][16].

Українські гранти та проєкти

Назва Роки Тип роботи Номер

держ- реєс- трації

Роль Зві-

ти

Створення перспективних технологій формування безпечного середовища будівель поєднанням "зелених конструкцій", фітодизайну та інженерних систем 2022-2023 Держбюджетне фінансування 0122U001197 Наукова керівниця [17] [18]
Управління дощовими стічними водами з використанням «зелених» конструкцій 2020-2023 В межах основного робочого часу 0120U101145 Наукова керівниця [19]
Екологічна безпека будівельних конструкцій та споруд 2017-2019 В межах основного робочого часу 0117U003297 Наукова керівниця [20]
Електротеплоакумуляційне опалення комбінованими електротеплоакумуляційними обігрівачами малих виробничих приміщень 2020-2022 В межах основного робочого часу 0120U101132 Відповідальна виконавиця [21]
Наближене моделювання дозвукових течій з турбулентною макроструктурою на базі її геометричного та кінематичного аналізу 2017-2019 В межах основного робочого часу 0117U003383 Відповідальна виконавиця [22]

Нормативні документи

  • ДБН А.2.2-1:2021. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)[23]
  • прДБН В.1.1-31:202X. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист територій, будинків і споруд від шуму.[24]

Внесок в різні галузі науки й техніки (самостійно або за власного керівництва)

Прикладна математика

  • Телескопічне відображення нескінченного простору для наочного подання нескінченності та дослідження поведінки функцій при прямуванні до неї[25]

λ=(0.8284ln(Δe/De4.913+10.31Re))2;

    • з відхиленням до 0.00072 %

λ=(8.128943+A18.128943A00.86859209A1ln(A13.7099535Re))2,

де

A0=0.79638ln(Δe/De8.208+7.3357Re),

A1=ReΔeDe+9.3120665A0.

Технології захисту навколишнього середовища

  • Комплексний підхід до покращення якості повітря сільської місцевості[27];
  • Математичне моделювання розвитку рослин за шкалою Туманова для підбору асортименту рослин зелених конструкцій задля підтримання біорізноманіття рослинного світу [5];
  • Організація шляхів міграції біоти вглиб щільно забудованих районів зеленими конструкціями[5];
  • Вентиляційний фітофільтр, що очищує витяжне повітря від внутрішніх забруднень[28][29];
  • Оцінювання секвестрації вуглекислого газу та дослідження зниження його концентрації зеленими конструкціями для карбононейтральності[5][30][31][30];
  • Покращення теплозахисту будівлі, підвищення енергоефективнсоті інженерного забезпечення, зменшення аварійності з виділенням шкідливого диму тощо (див. далі).

Будівельна теплофізика та тепломасообмін

  • Методи лабораторних і натурних експериментальних досліджень опору теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів зелених конструкцій[5][18];
  • Формули для визначення коефіцієнта теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів[5][18] за результатами експериментальних досліджень задля підвищення теплозахисних властивостей оболонки.

Підтримання якості внутрішнього повітря, опалення, вентиляція, кондиціонування повітря

  • метод лабораторних досліджень газообміну в рослинах, газообмінна камера[18];
  • формули для визначення потрібної кількості рослин для забезпечення достатнього поглинання CO₂[18];
  • дослідження фітонцидних властивостей рослин, зокрема радіуса дії фітонцидів та зменшення мікробного числа[32][33][34][35][36][37];
  • автоматичне керування надходженням сонячної радіації листопадними рослинами[38][39];
  • Вентиляційний фітофільтр, що унеможливлює вторинне забруднення вуглекислим газом[28][29].

Електробезпека

  • Пристрій захисту від перенапруги[40];
  • Реле напруги[41].

Популяризація зеленого будівництва

Науково-популярні статті

Перспективи зеленого будівництва у майбутньому відновленні України[42];

«Зелені конструкції» - перспективна технологія післявоєнного відновлення[43];

Зелене будівництво - одна зі складових майбутнього відновлення України[44];

Перспективи впровадження зелених технологій у післявоєнному відновленні і майбутньому сталому розвитку України[45].

Науково-популярні лекції

Зелені конструкції. Історія створення. Позитивні ефекти[46];

Можливості оздоровлення приміщень фітонцидними рослинами[47].

Науково-популярні екскурсії (під керівництвом)

Вплив рослин на якість повітря. Лабораторні дослідження[48].

Основні дисципліни

  • Адаптації до змін клімату в умовах "зеленого будівництва";
  • Альтернативні та традиційні джерела енергії;
  • Гідробіологія;
  • Екологія з основами "зеленого" будівництва;
  • Загальна екологія;
  • Технології "чистого" виробництва та їх впровадження.

Наукові спрямування

  • екологічна безпека урбоценозів;
  • зелене будівництво;
  • зелені конструкції;
  • стандарти «зеленого будівництва», їх розроблення та адаптація до умов вітчизняного будівельного ринку;
  • промислове озеленення, ландшафтна екологія;
  • фітодизайн, санаційний фітодизайн, екологія рослин, фітонциди;
  • енергоефективне будівництво;
  • кліматичний сервіс;
  • зміни клімату;
  • управління зливовими водами;
  • зокрема реалізація концепції губчастого міста;
  • використання будівель;
  • будівництво з використанням екологічно чистих матеріалів.

Посилання

Персональні сторінки

https://www.knuba.edu.ua/tkachenko-t-m/

https://ukrtsa.org.ua/portfolio-item/тетяна-ткаченко/

Соціальні мережі

https://www.facebook.com/profile.php?id=100003538757075

https://www.linkedin.com/in/tetiana-tkachenko-7014042b1

ORCID

https://orcid.org/0000-0003-2105-5951

Наукометричні бази

https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57203135001

https://www.webofscience.com/wos/author/record/1179354

https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=Us2BPNkAAAAJ

Примітки

Шаблон:Reflist

Шаблон:Вікіфікувати