Рівняння Якобі — Маддена
Рівняння Якобі — Маддена — це діофантове рівняння
яке 2008 року запропонували фізик Лі У. Якобі та математик Деніел Дж. МадденШаблон:Sfn[1]. Змінні a, b, c і d можуть бути будь-якими цілими числами, додатними, від'ємними або 0[2]. Якобі й Мадден показали, що є безліч розв'язків рівняння з усіма не рівними нулю змінними.
Історія
З кожного розв'язку рівняння Якобі — Маддена взаємно однозначно випливає деякий розв'язок рівняння
- ,
яке вперше запропонував 1772 року Леонард Ейлер, який припустив, що чотири є найменшим числом (більшим від одиниці) четвертих степенів ненульових цілих чисел, які в сумі дають інший четвертий степінь. Ця гіпотеза, відома тепер як гіпотеза Ейлера, є природним узагальненням великої теореми Ферма; останню довів для четвертого степеня сам П'єр Ферма.
Шаблон:Нп першим знайшов нескінченну послідовність розв'язків цього рівняння Ейлера з однією змінною рівною нулю, спростувавши гіпотезу Ейлера для випадку четвертого степеняШаблон:Sfn.
Однак до публікації Якобі та Маддена було невідомо, чи існує нескінченна кількість розв'язків рівняння Ейлера четвертого степеня з усіма ненульовими змінними. Було відоме лише скінченне число таких розв'язків[3][4]. 1964 року Сімха Брудно отримав один із таких розв'язківШаблон:Sfn із розв'язку рівняння Якобі — Маддена:
Підхід
Якобі та Мадден почали з
і тотожності,
- .
Додавши до обох частин рівняння,
можна бачити, що це окремий випадок піфагорової трійки,
Вони потім використали розв'язок Брудно й еліптичну криву для побудови нескінченної серії розв'язків як рівняння Якобі — Маддена, так і рівняння Ейлера. На відміну від методу Шаблон:Нп, в побудові використано ненульові значення змінних.
Якобі та Мадден помітили також, що інше початкове значення, таке як
яке знайшов Ярослав Вроблевський[4], дає іншу нескінченну серію розв'язків[5].
У серпні 2015 року Сейдзі Томіта оголосив про два нові розв'язки рівняння Якобі — Маддена з невеликими значеннями[6]:
Див. також
Примітки
Література
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Будь-який нетривіальний розв'язок має включати як додатні, і від'ємні значення.
- ↑ Шаблон:MathWorld
- ↑ 4,0 4,1 Jaroslaw Wroblewski Database of solutions to the Euler’s equation Шаблон:Webarchive
- ↑ Seiji Tomita, Solutions of a^4 + b^4 + c^4 + d^4 = (a+b+c+d)^4 Шаблон:Webarchive, 2010.
- ↑ Seiji Tomita, New solutions of a^4 + b^4 + c^4 + d^4 = (a+b+c+d)^4 Шаблон:Webarchive, 2015.