Дослід короткого замикання

Дослід короткого замикання — визначення параметрів елементів схеми заміщення, що використовується при розрахунку реальних схем, зокрема активних двополюсників. У досліді короткого замикання опір зовнішнього кола вважають набагато меншим, ніж внутрішній опір джерела. Виходячи із закону Ома для повного кола $I=\frac{\epsilon }{R+r}$, при опорі зовнішнього кола $R=0$ сила струму $I$ досягає найбільшого значення. У разі змінного струму слід враховувати реактивні складові опору вимірювального приладу.

Метою цього досліду є визначення параметра струму генератора для схеми заміщення.

Окремий випадок цього досліду проводиться для трансформаторів змінного струму великої потужності, коли трансформатор вироджується з шестиполюсника в триполюсник для трифазного струму і з чотириполюсника в двополюсник для однофазного. Дослід короткого замикання характеризує роботу силового трансформатора в граничному режимі навантаження за номінального струму вторинної обмотки. $(I_2=I_{2n})$.

Див. також

• Метод еквівалентного генератора
• Режим короткого замикання

Література

• Шаблон:Книга