Ганс Ейлер
Ганс Генріх Ейлер (Шаблон:Lang-de; Шаблон:Дата народження, Мерано — Шаблон:Дата смерті, Азовське море) — німецький фізик-теоретик. Автор робіт з квантової електродинаміки, фізики елементарних частинок і фізики космічних променів, відомий насамперед як один з авторів лагранжиана Гейзенберга — Ейлера.
Біографія
Ганс Ейлер народився у південнотирольському місті Мерано у сім'ї художника. У 1914 році сім'я, у якій була і друга дитина (дівчинка Маріта), повернулася у рідне місто батька Дюссельдорф, де юний Ганс навчався у гімназії принца Георга (Prinz-Georg-Gymnasium) і у 1928 році отримав атестат зрілості (Abitur). Після року, проведеного на бременських корабельнях для отримання необхідних засобів й інженерних навичок, у 1929 році Ейлер вступив до Мюнхенського університету, щоб вивчати технічну фізику. Після двох семестрів він перевівся у Боннський університет, де зробив остаточний вибір на користь теоретичної фізики, і взимку 1933/34 року опинився у Лейпцизькому університеті, одному з найбільших центрів фізичних досліджень, де на той час працювали Вернер Гейзенберг, Петер Дебай та Фрідріх ГундШаблон:Sfn.
Восени 1935 року Ейлер успішно захистив докторську дисертацію «Розсіяння світла у світлі як наслідок теорії Дірака» (Шаблон:Lang-de), виконану під керівництвом Гейзенберга, з відзнакою склав необхідні іспити і у червні 1936 року здобув докторський ступінь. Щоб забезпечувати сім'ю після смерті батька, молодий учений був змушений змінити кілька тимчасових робіт і лише восени 1937 року (про причину затримки див нижче) отримав оплачуване місце в інституті Гейзенберга. Вже у червні наступного року він представив роботу «До дискусії про гоффманові спалахи та проникну компоненту космічного випромінювання» (Шаблон:Lang-de) для проходження процедури габілітації та з осені отримав право викладати у Лейпцизькому університетіШаблон:Sfn. Ейлер вкрай негативно ставився до нацистського режиму, що частково зумовлювалося особистими мотивами. Цей «радикалізм» не був секретом для оточенняШаблон:Sfn. Так, він неодноразово відмовлявся вступати у будь-які нацистські організації та відвідувати табір для майбутніх викладачів, де проводилася їхня ідеологічна обробка. З цієї причини відразу після здобуття докторського ступеня Ейлер не був затверджений як помічник Гейзенберга; останньому у результаті знадобилося понад рік, щоб досягти цього призначення. Перед габілітацією Ейлер за порадою свого керівника таки відвідав табір для викладачівШаблон:Sfn. Ось як у своїй автобіографічній книзі «Частина і ціле» Гейзенберг писав про одного зі своїх найближчих молодих учнівШаблон:Sfn: Шаблон:Початок цитати Він відразу мені сподобався не тільки своєю обдарованістю, яка далеко виходила за середній рівень, але також і своїм зовнішнім виглядом. Він виглядав більш вразливим і чуйним, ніж більшість студентів, і на його обличчі — якраз коли він посміхався — можна було іноді помітити страдницьку риску. У нього було тонке довгасте обличчя з запалими щоками та високим чолом, з білявим кучерявим волоссям, і в його промові відчувалася напружена зосередженість, незвичайна для молодої людини… його батьки ледве змогли нашкребти кошти на його навчання. Сам Він був переконаним комуністом… Ейлер був заручений з молодою дівчиною, яка через своє єврейське походження змушена була тікати з Німеччини та жила у Швейцарії. Про людей, які захопили у 1933 році владу у Німеччині, він міг говорити тільки з огидою. Шаблон:Кінець цитати
Однак доказів, що Ейлер дотримувався комуністичних поглядів, не існує. За свідченням його близького друга Шаблон:Не перекладено, Ейлер не був «політично організований» і за своїми переконаннями був скоріше соціал-демократомШаблон:Sfn. Після початку Другої світової війни його спочатку не призвали до лав Збройних сил (мабуть, за станом здоров'я), проте у 1940 році, попри можливість отримати звільнення від військової служби для роботи в урановому проєкті, націленому на створення атомної бомби для нацистської Німеччини, він записався добровольцем в авіацію. Як писав Гейзенберг, на цей крок Ейлера штовхнуло гостре почуття безнадії; ось як він передає аргументи свого молодшого колегиШаблон:Sfn: Шаблон:Початок цитати
Ви знаєте, що я це зробив не для того, щоб боротися за перемогу. Бо, по-перше, я не вірю в можливість перемоги Гітлера, а по-друге, перемога націонал-соціалістичної Німеччини була б для мене так само жахлива, як і перемога всякого агресора. Розв'язний цинізм, з яким можновладці порушують заради своєї вигоди все ними ж проголошені принципи, не залишає для мене більше ніякої надії… якби у мене ще залишалися якісь надії, я, напевно, і вчинив би по-іншому. Але я так сильно відчуваю безглуздість того, що відбувається, що вже не можу набратися мужності для думок про майбутнє. Шаблон:Кінець цитати
Ейлер пройшов навчання на бортового метеоролога та штурмана і служив переважно у Відні та Південно-Східній Європі. Після нападу Німеччини на СРСР його підрозділ був відправлений на Східний фронт для проведення розвідувальних польотів над Кримом й Азовським морем. Машина Ейлера була збита у першому ж польоті 23 червня 1941 рокуШаблон:SfnШаблон:Sfn. У наступні роки сім'я молодого фізика за підтримки Гейзенберга намагалася прояснити його долю, проте пошуки ні до чого не привелиШаблон:SfnШаблон:Sfn.
Наукова діяльність
Наукова спадщина Ейлера містить 12 публікацій, написаних протягом шести останніх років життяШаблон:Sfn. У 1935 році у своїй дисертаціїШаблон:Sfn Ейлер досліджував важливе у квантовій електродинаміці завдання про розсіювання світла у світлі, поставлене Гейзенбергом і Дебаєм. Ця робота, у якій брав участь Шаблон:Не перекладено (інший учень Гейзенберга), стала одним із ранніх провісників теорії перенормування, проте сам ефект розсіювання світла на світлі, згідно з розрахунками, виявився надзвичайно малим і недоступним для безпосереднього експериментального спостереженняШаблон:Sfn. Через роки з'ясувалося, що при заміні одного з взаємодійних фотонів на віртуальний фотон кулонівського поля ядра атома ефект проявляється як дельбрюківське розсіювання. Розвиваючи свій підхід, у 1936 році спільно з Гейзенбергом Ейлер опублікувавШаблон:Sfn висновок лагранжиана Гейзенберга — Ейлера, який описує нелінійні поправки до рівнянь Максвелла, які враховують ефекти поляризації вакуумуШаблон:Sfn.
У співпраці з Гейзенбергом Ейлер розробив низку питань фізики космічних променівШаблон:Sfn. Зокрема, у 1938 році їм вдалося розвинути методи аналізу даних про поглинання первинних (які надходять в атмосферу Землі з космосу) космічних променів у різних середовищах й оцінити час життя ( с) основної частинки «жорсткої» компоненти вторинного (яке утворюється в атмосфері при поглинанні первинного випромінювання та спостерігається поблизу поверхні Землі) космічного випромінювання. Цією часткою, яку на той час називали «мезоном» і помилково ототожнювали з передбаченою Хідекі Юковою часткою, за сучасними уявленнями є мюонШаблон:Sfn. Того ж року Ейлер, працюючи у тісному контакті з експериментатором Шаблон:Не перекладено, проаналізував природу так званих «гоффманових спалахів» (Шаблон:Lang-de), відповідальних за виробництво «жорсткої» компоненти космічних променів («мезонів»), і знайшов свідчення на користь гіпотези Гейзенберга про їх «вибухове» (а не каскадне, як у широких атмосферних зливах, які виробляють переважно електрони) походженняШаблон:Sfn.
Список публікацій
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття В русском переводе:
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Стаття
Примітки