Сульфат амонію

Матеріал з testwiki
Версія від 07:21, 28 січня 2025, створена imported>Lxlalexlxl (З купрум сульфату)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Речовина Амо́ній сульфа́т, сульфат амонію — амонієва сіль сульфатної кислоти складу (NH4)2SO4. За звичайних умов є білими, гігроскопічними кристалами.

Основною сферою застосування сульфату амонію є сільське господарство — як азот- та сірковмісне добриво. Також використовується у виробництві персульфатів та антипіренів.

Поширення у природі

Масканьїт

У природі сульфат амонію може знаходитися у вигляді мінералу масканьїту. Він кристалізується на вулканічних фумаролах та на джерелах термальних вод.[1]

Фізичні властивості

Сульфат амонію є білими, ортогональними кристалами. Добре розчиняється у воді, не утворюючи гідратів. При 0 °C його розчинність складає 70,6 г на 100 г води та 103,8 г при 100 °C. Не розчиняється в етанолі та ацетоні.

Температура Кюрі 566 °C

Отримання

Сульфат амонію зазвичай синтезується кількома шляхами:

З аміаку та сульфатної кислоти

Цех виробництва сульфату амонію на заводі «Leunawerke» німецького міста Лойна (1963)

Даний метод нині є промисловим способом отримання сульфату амонію.

Газуватий аміак впорскується до концентрованої (понад 70 %) сульфатної кислоти і в результаті утворюються кристали солі розміром 0,5—3 мм:

2NH3+H2SO4(NH4)2SO4

Взаємодія аміаку і кислоти є екзотермічною, але утворене тепло не відводять — воно необхідне для випаровування зайвої води і підтримування стабільно високої концентрації кислоти.

З коксового газу

Масштаби отримання сульфату амонію з коксового газу останніми десятиліттями суттєво зменшуються через модернізацію металургійних підприємств та впровадження безвідходних технологій виробництва.

Коксовий газ, що утворюється в результаті коксування кам'яного вугілля, є сумішшю оксидів вуглецю, водню, метану та, найголовніше, аміаку. Неочищений коксовий газ пропускається крізь сульфатну кислоту з утворенням солі сульфату амонію. Такий продукт має значну кількість домішок у вигляді органічних смол.

Застосовується також непрямий метод: аміак виділяється із водного шару коксівного конденсату під дією вапна і далі пропускається крізь сульфатну кислоту.

Побічний продукт органічних синтезів

Значні кількості сульфату амонію отримують як побічний продукт синтезу капролактаму. Взаємодією циклогексанону з гідроксиламіном синтезують оксим (2), який в олеумі або концентрованій H2SO4 зазнає перегрупування Бекмана із утворенням капролактаму (3).

У реакційній суміші, після охолодження, капролактам перебуває у формі монозаміщеного сульфату. Його витісняють додаванням аміаку, в результаті чого утворюється капролактам та сульфат амонію як побічний продукт.

З гіпсу

Через дефіцит сульфатної кислоти у часи Першої світової війни, науковцями BASF був розроблений метод отримання сульфату амонію з гіпсу. Дрібно помелений гіпс змішують із розчином карбонату амонію:

CaSO4+(NH4)2CO3(NH4)2SO4+CaCO3

Взаємодію проводять протягом кількох годин у резервуарах із перемішуванням, а потім фільтрують на вакуум-фільтрах. Карбонат кальцію добре виділяється із суміші завдяки його малій розчинності.

Також можна проводити взаємодію шляхом пропускання газуватих аміаку та оксиду вуглецю крізь суспензії гіпсу:

CaSO4+2NH3+CO2+H2O(NH4)2SO4+CaCO3

З купрум сульфату

Утворюється в розчині при осадженні гідроксиду міді(II) (світло-блакитний осад) з розчину сульфату міді (мідного купоросу) аміаком або його водним розчином (нашатирним спиртом) на відкритому повітрі чи під витяжкою:

CuSO4+2NH3+2H2O(NH4)2SO4+Cu(OH)2

Розчин треба помішувати до зникнення інтенсивного темно-синього забарвлення аміачного комплексного іона міді [Cu(NH3)4]2+, який утворюється при надлишку аміаку, а аміак додавати до повного осадження міді.

Хімічні властивості

При нагрівання на повітрі сульфат амонію починає розкладатися при температурі понад 100 °C, а у вакуумі — при 513 °C.

(NH4)2SO4>100oCNH4HSO4+NH3

При вищих температурах, більше 300 °C, можуть також виділятися незначні кількості N2, SO2, SO3, H2O.

У розчинах сполука добре дисоціює із частковим гідролізом, утворюючи кисле середовище:

(NH4)2SO42NH4++SO42

При взаємодії твердого (NH4)2SO4 з концентрованою сульфатною кислотою утворюється монозаміщений сульфат:

(NH4)2SO4+H2SO4(conc.)2NH4HSO4

Сульфат амонію вступає в реакції обміну з лугами та деякими солями:

(NH4)2SO4+2NaOH2NH3+Na2SO4+2H2O
(NH4)2SO4+BaCl22NH4Cl+BaSO4

При нагріванні окиснюється сильними окисниками до вільного азоту:

(NH4)2SO4+K2Cr2O7250350oCN2+K2SO4+Cr2O3+4H2O

При електролізі розчину солі в концентрованій сульфатній кислоті, утворюється персульфат амонію:

(NH4)2SO4+H2SO4(conc.)electrolysis(NH4)2S2O6(O2)+H2 (на платиновому або платинованому аноді утворюється персульфат, а на катоді — водень).

Застосування

Французька листівка про значення сульфату амонію у садівництві

Практично увесь синтезований сульфат амонію застосовується як добриво. Окрім значного вмісту в сполуці азоту, в ній також присутня важлива для аграріїв сірка.

У менших масштабах сіль використовується для виробництва персульфатів, антипіренів. Також застосовується у фотографії, текстильній та скляній промисловостях.

Див. також

Шаблон:Commonscat

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела