Перегляд вихідного коду сторінки Testwiki:Перейменування статей/В'ятка → Вятка

<!-- Замість Стара_назва введіть поточну назву сторінки, замість Нова_назва — нову назву.-->
=== {{Rename2|В'ятка|Вятка}} ===
Російські назви Вятка і Вязьма треба передавати за '''одним''' правилом: або з апострофом, або без. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:39, 14 листопада 2014 (UTC)
: {{За}}--[[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]] ([[Обговорення користувача:UeArtemis|обговорення]]) 18:29, 6 червня 2015 (UTC)
: Аргументуйте чому.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:52, 14 листопада 2014 (UTC)
:: У російських назвах після в перед я відсутня буква Ь або Ъ. Див. § 109, п. 8, прим. (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8prym). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:15, 14 листопада 2014 (UTC)
::: Це лише ще раз наочно доводить, що т.зв. «чинний» правопис, м'яко кажучи, недосконалий. Адже у самій статті про «Вязьму» пише, що назва походить від слова «''вязати, обвязувати''»!!! Грамотній людині годилося б поставити апостроф. Але ж ні, наші хлопці читають Правопис, а як начитаються, то вже й похідні слова пишуть, забувши грамоту.<br/> {{Проти}} однозначно, а то ще й В'ятку, п'ятку і дев'ятку внесуть туди ж у той параграф. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 04:13, 15 листопада 2014 (UTC)
:::: Чинний правопис недосконалий. Якщо писати В'ятка, то треба міняти той параграф, а якщо — Вятка, то не треба. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:00, 17 листопада 2014 (UTC)
::::: Знаєте, відрізати собі носа через криве дзеркало теж не треба. Пишемо П'ємонт не Піемонт. А ось подивіться як «симетрично» діють росіяни: ''Вязова (укр. В'язова) — село в Жолковском районе Львовской области Украины.'' Може завтра і В'язову треба буде перейменувати? На мою думку, не треба. Хай собі пишуть Вязова, Вятка, Пьемонт. А ми пишімо В'язова, В'ятка, П'ємонт. Будьмо собою. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 16:38, 17 листопада 2014 (UTC)
::::::Справа в тому, що В'язова -- українське село. Тому нам нічого не треба транслітерувати, а те, що росіяни все українське русифікують, черговий раз свідчить про "повагу" до українського. Але Вятка - -це '''російська''' ріка. Тому паралель некоректна. А українізувати, лише щоб відповісти росіянам тією ж монетою, ну це, м'яко кажучи, несолідно. Я до того, що порівнювати ці два випадки некоректно...--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 16:33, 21 листопада 2014 (UTC)
::::::: В'ятка така сама російська річка як береза російське дерево чи дрізд російський птах. Географічні назви не мають державної приналежності. Якби було навпаки, ми б уже 20 років писали Kyiv, але ж ні, чомусь досі не вдалося переконати "тупих" американобританців. Я не кажу, що не вдасться. Однак після стількох років/століть російської мовної експансії нам не годиться так самих себе перекручувати на російський лад. Ось вам один приклад: на таблиці залізничної станції, де мій покійний тесть був парохом, починаючи ще від війни, писало "Хлебовице" - а насправді село сотні років називається Глібовичі. Ось. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 21:39, 22 листопада 2014 (UTC)
:::::::: Примітка. Цитую: "береза – зовсім не російське дерево" (http://www.groupua.org/?p=1212). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:33, 26 листопада 2014 (UTC)
::::::::Зі станціями порівняння погане, там часто не збігаються з назвами населених пунктів (буває, що населений пункт перейменують, а станцію ні). Але в річок можуть бути назви іншою мовою відмінні. Он Amazonas ми ж називаємо [[Амазонка|Амазонкою]], Нёман/Nemunas/Неман називаємо [[Німан]]ом. То чому Вятка не може бути В'яткою?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 23:44, 22 листопада 2014 (UTC)
::::::::: Російська Вятка може бути В'яткою, якщо поміняти чинний правопис. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:33, 26 листопада 2014 (UTC)
:::::::::: Думаєте, якщо злукавити тричі, то твердження вже стає правдою. Самі добре бачите, що «В'ятки» у винятках нема. Значить діє правило, яке каже: ''апостроф, так як у П'ятигорськ''. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 15:48, 26 листопада 2014 (UTC)
::::::::::: Читайте '''уважно''' ! Там написано не "винятки", а '''Примітка'''... Тоді діє '''інше''' правило: писати Вятка '''без''' апострофа, як і назву Вязьма. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:43, 27 листопада 2014 (UTC)
:::::::::: Нащо його міняти, якщо там В'ятка вже є? Ви можете нормальні аргументи навести, окрім того, що чинний правопис, на вашу думку, неправильний? Усі вже це зрозуміли.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 17:21, 26 листопада 2014 (UTC)
::::::::::: У чинному правописі за 2012 слова В'ятка ''нема''...  --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:43, 27 листопада 2014 (UTC)
:::::: До речі, див. також [[П'ятигорськ]]. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 22:12, 17 листопада 2014 (UTC)
::::::: На сьогодні назву П'ятигорськ розглядаю як виняток. В Інтернеті є також Пятигорськ, Пятігорськ, Пятіґорськ, Пятигірськ (без апострофа). [--[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:55, 18 листопада 2014 (UTC)]
:::::::: Богу дякувати, що вам його дали на розгляд. Як розглянете, дайте знати про ваше рішення. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 22:34, 24 листопада 2014 (UTC)
::::::::: Довідка. Ще раніше створив тему "Пятигорськ чи П'ятигорськ" у [[ВП:КДП]]. Хотів узнати, чому назва П'ятигорськ - виняток, але ніхто не підказав. На сьогодні вважаю, що відповідь знаю: тому, що там і поблизу жило багато українців... Див., зокрема: [[:Категорія:Регіони традиційного поширення українців і української мови]]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:42, 25 листопада 2014 (UTC)
:::::::::: А може тому, що спільний корінь ''п'ять'', ну тобто рос. ''пять'' відповідає укр. ''п'ять'', відповідно і в похідних словах маємо апостроф? Зрештою вікіпедисти не повинні тлумачити правопис. Там написано з апострофом, відповідно і ми так пишемо. Так можна дійти до того, що будемо з'ясовувати, чому ''к + ськ'' дає ''цьк'', але ''т + ськ'' цього не дає (тобто ''козацький'', але ''уніатський'').--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:53, 25 листопада 2014 (UTC)
::::::::::: 1. У розділах чинного правопису про апостроф мови про спільні корені нема...
::::::::::: 2. Прийнято вважати, що Вязьма походить від рос. слова "вязь", якому відповідає укр. "в'язь", але ж українською не В'язьма а Вязьма. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:26, 25 листопада 2014 (UTC)
::::::::::::Ким прийнято? Якби цього слова не було в прикладах у правописі, тоді ще можна було би сперечатися. Але якщо воно там прямо наведене, то я не бачу причини дискутувати про це. Так все-таки, чому у слові ''козацький'' спрощуються приголосні, а ''уніатський'' ні? Якщо ви такий знаевць мови, то зможете це пояснити. Відповідь «бо так каже правопис» мене не влаштує ;) --'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:31, 25 листопада 2014 (UTC)
::::::::::::: Див. тему "Уніатський чи уніацький" у [[ВП:КДП]]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:03, 28 листопада 2014 (UTC)
:::::: Про російський правопис мова не йде. Мова йде про російські топоніми, П'ємонт не в Росії. Українські топоніми В'язова, В'ятка треба писати з апострофом, а відповідні російські — без (українською). Якщо хочете російський топонім Вятка передавати українською з апострофом (В'ятка), то '''спочатку''' поміняйте правила. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:55, 18 листопада 2014 (UTC)
:::::: Про П'ємонт (П'ємонте). Якщо цю італійську назву передавати хоч прямо, хоч непрямо (через російську мову), то треба ставити апостроф. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:25, 19 листопада 2014 (UTC)
::::::: Дякую що дозволили. Італія вам вдячна. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 07:56, 27 листопада 2014 (UTC)
: {{Проти}}, назва річки усталена в українській мові як В'ятка, причому вона вживалася так ще аж у 1920-х роках («Хвилі погоди» Данилова 1925 року чи Нарис історії Багалія 1928 року). Не розумію, нащо переробляти її на російський лад і наближати українську мову до російської там, де це не потрібно. Тим паче в Україні є село [[В'ятка (село)|В'ятка]] (рос. [[:ru:Вятка (Путивльский район)|Вятка]]), що тільки підтверджує розповсюдженість такого написання — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 01:48, 18 листопада 2014 (UTC)
:: Назва ріка В'ятка "усталена" ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:44, 23 січня 2015 (UTC)
:: Причина - не в наближенні до рос. мови, а в дотриманні чинного правопису. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:35, 26 січня 2015 (UTC)
:: Довідка. Правописний словник, '''1929''', Голоскевич, містить назву Вятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:04, 19 листопада 2014 (UTC)
::: Довідка. Орфографічний словник української мови, 2005. '''В'ятка. (назва м. Кіров - 1782-1934 рр.)''' [http://orfograf_ukr.academic.ru/13254/В'ятка Тут]. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 00:46, 6 грудня 2014 (UTC)
:::: Якщо повніше, там написано: "іменник жіночого роду, '''істота''' назва м. Кіров - 178'''2'''-1934 рр.". Див. допис Maksym Ye. (обговорення) 20:30, 7 січня 2015 (UTC). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:46, 8 січня 2015 (UTC)
:::: Це посилання не на ''орфографічний словник'', а на якусь із версій сумновідомої електронної бази. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 05:42, 6 грудня 2014 (UTC)
::::: Останнє твердження скидається на сумнозвісний коментар сумнозвісного коментатора, який на власний розсуд клеїть епітети та пересмикує аргументи. Може маєте щось сказати по суті? Давайте скажемо чесно, що частина довідкової літератури подає так, а частина інакше. Висновок - не спішіть міняти щось, що не має чітких доказів. До речі, згаданий вами Головащук взагалі містить лише 344 сторінки. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 08:07, 8 грудня 2014 (UTC)
:::::: Посилання на Головащука [https://www.google.com.ua/search?tbm=bks&hl=uk&q=Вятка+головащук&gws_rd=ssl тут]; дякую, що виправили сторінку. По суті, хоів би побачити не порожні слова і міркування, а тільки якісь авторитетні посилання. Автор, наукове видавництво, рік видання, сторінка. Згадування вікіпедистами електронної бази під виглядом орфографічного словника це взагалі за межами мого розуміння коректної перевірки. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 10:26, 8 грудня 2014 (UTC)
::::::: З точки зору аргументу в цій трохи дурнуватій суперечці онлайн-видання Орфографічного словника української мови 2005 року має явну перевагу перед паперовим виданням Головащука 1979 року. Якщо якийсь користувач, припустімо, [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]], назве це видання "за межами свого розуміння", це свідчить лише про його власну обмеженість, не більше. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 07:09, 9 грудня 2014 (UTC)
:::::::: Щодо якогось користувача ви праві, авторитет вікіпедиста є нульовою величиною. Але те, що ви знайшли, це не орфографічний словник, і не онлайн-видання. Авторитет анонімних укладачів електронних баз теж варто ставити під сумнів. Надто, електронних баз з правописними помилками. Щоб було зрозуміло, наскільки некоректне ваше посилання, пропоную переглянути мій власний жартівливий «орфографічний словник» — [http://izbornyk.org.ua/rizne/orth.htm Вятка, Орфографічний словник, 2014], теж онлайн-видання, нічим не гірший за ваше. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 09:03, 9 грудня 2014 (UTC)
 
: {{За}} У правописі це прописано однозначно: «Коли я, ю означають сполучення м'якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань». Рос. назва Вятка належить саме до цього правила. Приклад ''Вятка'' є в багатьох порадниках і довідниках з правопису, виданих з 1960-х років. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 05:13, 18 листопада 2014 (UTC)
:: Даремно ви маніпулюєте. Російська назва Вятка, справді, поєднує м'яке «в» з «а», але ж українська назва В'ятка не поєднує. Російське «пятка», українське «п'ятка», російське «пядь», українське «п'ядь». Типова маніпуляція, коли звучання слова російською мовою видається за його звучання українською. Явно змішані докупи різні групи назв. Крюково, Рязань підходять під це правило, а В'ятка, В'язьма, К'яхта, П'ятигорськ (українською) — ні! І прошу не маніпулювати роками, чинний правопис прийнято не в 1960 році. І також не махайте ним, як обухом, сказано ж вам: правопис… '''необхідно відстежувати, упорядковувати, коригувати.''' (див. Передмову). [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 06:17, 18 листопада 2014 (UTC)
::{{Ping|Maksym Ye.}} Так у тому ж правописі воно наведено як виняток.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 18:52, 21 листопада 2014 (UTC)
::: Як скажете. Відстежуйте, упорядковуйте, коригуйте… Вивчити тільки не забудьте. Для себе я вже давно склав думку, що у Вікіпедії неможливо виправляти елементарні шкільні помилки, бо завжди знайдеться хтось гіперактивний, хто бажатиме їх залишити. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 10:00, 18 листопада 2014 (UTC)
::: Мова йде не про загальну, а про '''власну''' назву, тому згадувати слова п'ятка, п'ядь не до речі. Писати українською Вятка, Вязьма треба і за чинним, і за давнішим, 1960 року, правописами. Назву П'ятигорськ розглядаю як виняток, давній виняток. До речі, в Інтернеті назва Пятигорськ має '''більшу''' частоту, ніж П'ятигорськ… --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:13, 18 листопада 2014 (UTC)
::: "У тому ж правописі" - це в якому ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:33, 26 листопада 2014 (UTC)
::::Ну я постійно про один і той же кажу — 2012 року.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 17:20, 9 грудня 2014 (UTC)
::::: Так і припускав. Але, наприклад, Вязьма там не виняток, а приклад до примітки. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:34, 10 грудня 2014 (UTC)
:::: Дякую вам, пане [[Користувач:Микола Івкі|Івкі]], що вставили апострофи у слова «''вязати, обвязувати''» — це великий крок! Якщо якийсь населений пункт [[тимчасово|на території Росії]], це не значить що він не має української назви. Російські слова творяться по-одному, українські по-іншому. І загальні і власні за тими самими принципами. І правило 8, на яке ви посилаєтесь, якраз це й аргументує, доволі чітко. Загальний дух правила — той що в укр. мові ставиться апостроф там де в багатьох «слов'янських та інших» його нема. «П'ятигорськ» ілюструє правило. «Вязьма» ілюструє виняток (на мою думку, не зовсім вдало). «В'ятка» до винятків не внесена. Тому ні в дусі правила, ні формально викидати апостроф немає підстав. Тим більше наїжджати на «П'ятигорськ». Є питомі елементи нашої мови — такі як вжиток йотованих, апостроф, розділення «г» і «ґ», і на цьому полі йде постійна боротьба. Кожен намагається відстоювати те, що йому видається важливим. Успіхів! [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 17:19, 18 листопада 2014 (UTC)
::::: Примітка. «Вязьма» ілюструє не виняток, а примітку (частину правила). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:13, 26 листопада 2014 (UTC)
::::: Український топонім В'ятка російською - Вьятка, а російський топонім Вятка українською - Вятка. Див., наприклад: http://megamakler.com.ua/vyatka/. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:31, 21 листопада 2014 (UTC)
:::::: У вас, пане [[Користувач:Микола Івкі|Івкі]], якась гіпертрофована повага до рос. мови, що межує з паралічем. Дивіться. Ось їдете ви, приміром, до Відня. Ходите собі по Відню, схочете - кави собі віденської поп'єте. І ніхто вас не буде шмагати, вимагаючи казати Wien, тобто Він. А от до В'ятки вас ну ніяк не затягнеш, зразу губки якимось сердечком зводить так що апостроф ну ніяк на світ божий не пролізе. А посвистіти не пробували? Попробуйте. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 05:26, 22 листопада 2014 (UTC)
::::::: Слів написали багато. А скільки серед них за темою ?.. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:13, 26 листопада 2014 (UTC)
:::Анатолію, ми з вами колись обговорювали найпростішу схему перевірки орфографічних сумнівів. На мою думку, вона не змінилася. (1) Відкриваєте «Український правопис» (потрібна інформація міститься в примітці до [http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8 § 109, п. 8.]: «...апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань»). Якщо така рекомендація правопису за аналогією чомусь не задовольняє, або не зрозуміла, (2) звертаєтеся до офіційних порадників і довідників з правопису (С. Головащук. Словник-довідник з правопису, К., 1979, С. 324: «також коли я, ю означають сполучення м'якого приголосного з а, у: Вязьма, Вятка, Рязань, Крюково»). Якщо не задовольнила і порада порадників, (3) звертаєтеся до словників (не до електронних, а до нормальних, як приклад: Російсько-український словник. М, 1948, С. 74: рос. Вятка — укр. іст. Вятка.). Якщо бажаєте продовжити пошуки, зверніться до енциклопедій, у випадку геогр. назв до атласів (Атлас світу, Картографія, 1999: Вятка), зверніться до напевно вичитаних серйозних видань (наприклад, Українська літературна енциклопедія, Т. 1, 1988, С. 464: м. Вятка). Якщо і далі не були задоволені, то перевірку робите в пошуку книг і статей. У таких безперечних випадках не треба включати вікіпедиста і пробувати вигадувати нову мову, все вже вигадано до нас. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 05:15, 5 грудня 2014 (UTC)
:::: Про картографію. Є "ЗАКОН УКРАЇНИ Про географічні назви". Там є "Стаття 6. Унормування географічних назв". Було створено "Покажчик географічних назв світу". Там написано '''Вятка'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:42, 11 грудня 2014 (UTC)
:::: Точно. Все вже вигадано раніше: Рекомендации Всесоюзного совещания по разработке терминологии в литературньіх язьіках народов СССР, М., 1959, а саме "віддавання переваги інтернаціональним і російським термінологічним запозиченням... з метою зближення радянських народів і їх соціалістичних культур" - вам вистачає лише послідовно відстоювати ваші принципи. Особливо зворушує, що ви для пошуків аргументу вернулись аж у 1948 рік. Свіжішого нічого не було? [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 06:17, 5 грудня 2014 (UTC)
::::: І 1948 року, і тепер правила передачі російської назви Вятка українською - ті самі: '''без''' апострофа. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:51, 9 грудня 2014 (UTC)
::::: Немає нічого поганого в перевіреній часом хорошій літературі. Наш сучасний правопис веде відлік своїх редакцій з 46-го року, тому ті речі, що не змінювалися, залишилися тими ж. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 06:42, 5 грудня 2014 (UTC)
:::::: Тому в сучасному правописі й нема В'ятки, бо відлік порівняно з 46-м все-таки йде, ще пару рочків, і В'язьма випаде. Адже це цілком очевидно. Спитайте В'ятровича і в'ятичів. Вони вам скажуть. Все решта крім самого правопису тут не аргумент. Не треба притягувати за вуха те чого там нема. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 08:28, 5 грудня 2014 (UTC)
::::::: Перечитайте вище послідовність дій, яку варто проводити, якщо в чомусь сумніваєтеся. Спробуйте повторити її на своїх джерелах, якщо мої не задовольняють. Просто не треба починати фантазувати, якщо чогось не знаєте. ''Вятка'' і ''в’ятичі'' етимологічно це зовсім різні речі, не кажучи вже про ''В’ятровичів''. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 08:39, 5 грудня 2014 (UTC)  
:::::::: Кожен має тут якісь погляди і якісь знання. Одні, слідом за [[Грінченко Борис Дмитрович|Грінченком]], сміливо ставлять апостроф в українських словах, які в мовах походження мають змазане (майже як "ветка" - (Вятка) або "вьатр" - wiatr) звучання, інші ймовірно слідом за [[Петербурзька академія наук|Петербурзькою академією наук]], яка завжди старалась у всьому мати останнє слово, і старається далі - ходять по укр.вікі і то там собі зверхньо поспамлять, то Шевченка бузиною мазнуть. Так і живемо. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 19:37, 5 грудня 2014 (UTC)
::::{{Ping|Maksym Ye.}} Якщо в мене є сумніви, як писати якесь слово, і правопис мені не дає однозначної відповіді, я спочатку йду дивитися орфографічний словник (власне для цього він і призначений, щоб пояснювати, як правильно пишуться слова), а він мені каже ''В'ятка''.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 23:19, 5 грудня 2014 (UTC)
:::::Це добре, якщо у вас є такий чудовий орфографічний словник, де рос. місто Вятка (не укр. В’ятка іншого походження!) друкують з апострофом, усупереч правопису. Підкажете рік видання і сторінку? [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]])
::::: Довідка. 1996 року було видано "Український правопис". Там двічі надруковано "В'язьма"... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:46, 8 грудня 2014 (UTC)
::::: Почитав дописи про орфографічні словники - і виникла одна думка. Пошукав в Інтернеті посібники, які мають назву '''Вятка''' ('''без''' апострофа) - і знайшов ! Повідомляю деякі з них:
::::: - https://golovetska.files.wordpress.com/2014/11/d0bcd196d0bdd196-d0bfd0bed181d196d0b1d0bdd0b8d0ba.pdf
::::: - http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/3438/3/ukr_lang_econ_foreign..pdf
::::: - https://docs.google.com/document/d/1nfN8mjNVnWRlhyCps8C4fduyUxXgFzUmFvh7oVHRhVM/edit?hl=uk&pli=1
::::: - http://mirvol.at.ua/publ/55-1-0-657. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:09, 9 грудня 2014 (UTC)
::::::Для повноти картини також знайдіть тепер з апострофом, щоб можна було порівняти.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 17:20, 9 грудня 2014 (UTC)
::::::: Якщо хочете, пошукайте самі. Додам: шукаю через Google. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:34, 10 грудня 2014 (UTC)
::::::: Якщо набрати в Google Вятка, то не червоніє, а якщо В'ятка, то червоніє. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:08, 16 грудня 2014 (UTC)
* Захисникам передачі російської назви Вятка через В'ятка.
: Чи є електронні посібники, які містять назву В'ятка як ніби правильну '''??''' --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:00, 11 грудня 2014 (UTC)
::[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/]--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:33, 12 грудня 2014 (UTC)
::: Цей словник мені відомий і не викликає довіри. Маю на увазі '''не''' словники. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:14, 12 грудня 2014 (UTC)
::: Див. [[Словники України on-line]]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:49, 16 грудня 2014 (UTC)
:::: Там, зокрема, написано: "'''Не'''правильно пишуться деякі назви з '''апостроф'''ом і м’яким знаком". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:33, 8 січня 2015 (UTC)
::: Див. мій допис про прізвище Лебідь сьогодні від 12:20. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:22, 8 січня 2015 (UTC)
: Пор. примітку чинного правопису
: "Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань"
: і примітку проекту правопису 1999
: "Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не ставимо: Вя́зьма, Вя́тка, Кя́хта, Крю́ково, Ряза́нь, Хя́рма" (http://r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/120.html).
: В обох випадках треба писати '''Вятка'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:12, 12 грудня 2014 (UTC)
::Так у першому випадку '''м'який''', у другому '''пом'якшений'''. Отже правила різні. Перше більш строге.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:33, 12 грудня 2014 (UTC)
:::А в українській передачі Вятка, по-вашому, звук має бути ''м’який'' чи ''пом’якшений''? [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 16:22, 12 грудня 2014 (UTC) 
:::: Підказка: ''пом’якшений'' (''напівпом’якшений''). Див.: [[Класифікація приголосних звуків в українській мові]]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:59, 14 грудня 2014 (UTC)
:::::У вас талант щось знаходити там, де його нема. Я не бачу за вашою підказкою про пом'якшені звуки.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:16, 14 грудня 2014 (UTC)
:::::: Недоглядів. По-сусідськи: [[Вимова в українській літературній мові]], Вимова приголосних звуків ("11. Губні приголосні"). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:42, 14 грудня 2014 (UTC)
:::::::З вашого посилання я роблю висновок, що тут в буде твердим. Там сказано, що напівпом'якшеним він може бути тільки перед і в разі якщо дві приголосних перед я (свято, цвях), В'ятка не підпадає під жодну з цих категорій. Звідси я роблю висновок, що в тверде.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:03, 14 грудня 2014 (UTC)
:::::::: Якщо продовжити Вашу думку, то треба писати ...В'язьма. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:21, 14 грудня 2014 (UTC)
:::::::: Див., наприклад: http://skripnikmarina.ucoz.ua/s-t/pravila/fonetika.html,
:::::::: http://www.logopediya.com.ua/postanovka-zvukiv/130-2011-05-26-12-02-10. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:30, 15 грудня 2014 (UTC)
:::::::: Анатолію (Ahonc). Ви не вперше берете участь там, де не готові. Що Ви можете сказати про перший звук у назвах Вязьма (рос. і укр.), Рязань (рос. і укр.) ?
:::::::: Примітка. І [[Класифікація приголосних звуків в українській мові]], і [[Вимова в українській літературній мові]] містять дані, яких Ви не помітили. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:49, 16 грудня 2014 (UTC)
:::::::::Я вам уже казав: р і в не можна порівнювати, це зовсім різні звуки. Для р навіть правила окремі бувають.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:20, 16 грудня 2014 (UTC)
:::::::::: Уточнення. Маю на увазі різницю між рос. і укр. ''в'' у назві Вязьма і різницю між рос. і укр. ''р'' у назві Рязань. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:00, 16 грудня 2014 (UTC) 
::::: У Росії є місто Невьянск. У яких орфографічних словниках є назва Нев*янськ '''??''' --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:58, 10 грудня 2014 (UTC)
::::::Не повірите, [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ отут] і Нев'янськ, і В'ятка з апострофом.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:16, 14 грудня 2014 (UTC)
::::::: Знову той же словник. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:49, 16 грудня 2014 (UTC)
::::::: А які '''паперові''' словники містять назву Нев'янськ ??? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:49, 16 грудня 2014 (UTC)
::::: Офіційний сайт Української мови: "Російські власні назви передаємо '''якомога ближче''' до російського звучання" (http://ukrainskamova.at.ua/publ/fonetika_i_pismo/poznachennja_golosnikh_u_rosijskikh_vlasnikh_nazvakh/4-1-0-42). Наслідок: '''Вятка'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:10, 10 грудня 2014 (UTC)
::::::Офіційний сайт чого??? За вашим лінком знайшов таке ''рос. Чалтьірь — Чал-fup''. Це взагалі якою мовою?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:16, 14 грудня 2014 (UTC)
::::::: У тому місці помилка. Можете послати зауваження... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:21, 14 грудня 2014 (UTC)
: {{За}} Аргументував трохи вище. В цілому аргументація збігається з [[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]]--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 16:38, 21 листопада 2014 (UTC)
:: Тоді вам [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Кнайпа_(політики)&diff=prev&oldid=15125655#.D0.92.D1.96.D0.BA.D1.96.D0.BF.D0.B5.D0.B4.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D0.BF.D0.B8.D1.81 сюди]. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 21:28, 22 листопада 2014 (UTC)
:::[[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]], це до чого? Якщо до того, що "''В цілому аргументація збігається з [[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]]''" -- так це тільки конкретно в цьому питанні я мав на увазі, а не в усіх пунктах :)). А тут ми обговорюємо саме питання Вятка-В'ятка--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 12:35, 23 листопада 2014 (UTC)
:::: Підтримую обговорення "саме питання Вятка-В'ятка". Таке відчуття, що саме такого обговорення не хочуть ті, хто проти. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:05, 24 листопада 2014 (UTC)
::::: '''А нащо?''' § 109. 8. Апостроф пишеться ... після губних, ... перед я: В'ятка. Крапка. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 06:16, 29 листопада 2014 (UTC)
::::::Взагалі-то, ніде не сказано, що апостроф '''завжди''' пишеться після губних... (і далі за текстом)--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 10:34, 2 грудня 2014 (UTC)
:::::: Невже крапка ?? Там написано "після губних (...) і '''р''' (...) перед я, ю, є, ї". Якщо продовжити Вашу думку, то треба писати українською Ко'''р'я'''жма... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:01, 30 листопада 2014 (UTC)
:::::::Так ми ж В'ятку обговорюємо. До чого тут Коряжма?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:24, 30 листопада 2014 (UTC)
:::::::: Бо після '''р''' також може бути '''апостроф'''. Писати "В'ятка" означає писати "Кор'яжма". Якщо писати Коряжма, то треба писати Вятка. Читайте '''уважно''' розділи про '''апостроф'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:48, 1 грудня 2014 (UTC)
:::::::::Але відмінності у вимові між ''ря'' і ''р'я'' набагто більше, ніж між ''в'я'' і ''вя''.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 01:11, 6 грудня 2014 (UTC)
:::::::::: Чому набагато більше ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:51, 9 грудня 2014 (UTC)
:::::::::::Ну бо така вимова.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 17:20, 9 грудня 2014 (UTC)
:::::::::::: Більше. Чи ''набагато'' - питання відносне. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:34, 10 грудня 2014 (UTC)
:::::::До речі. Ті, хто посилається на § 109, п.8: Ви примітку до цього пункту читали?--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 10:38, 2 грудня 2014 (UTC)
::::::::Так, там 7 прикладів у самому параграфі і 4 в примітці. Ті, що в примітці в оригіналі без м'якого знака, з тих, що в параграфі в ориігналі 5 пишуться з м'яким знаком, ''Вязники'' і ''Пятигорск'' — без. У П'ятигорська спільний корінь з українським (п'ять). Лишаються незрозумілі ''В'язники''. Якщо ви так добре знаєтеся на правописі і українеській мові, поясніть, чому ''В'язники'' пишеться з апострофом, а ''Вязьма'' без. І чому В(')ятка, по-вашому, ближче до Вязьми, ніж до В'язників?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 01:11, 6 грудня 2014 (UTC)
::::::::: Анатолію (Ahonc). Нарешті Ви зробили те, що я давно зробив (порівняли написання українських і відповідних російських прикладів географічних назв). Але ж російська відповідна назва для Ак'яр не має м'якого знаку (має '''твердий''' знак). Що ж тепер Ви скажете про "якість" § 109, п. 8 ? А приклади прізвищ (§ 104, п. 11) Ви порівняли ?.. Там теж подібна "якість"... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:32, 9 грудня 2014 (UTC)
:::::::::Можу пояснити, чому ''п’ят'' і ''в’яз'' з апострофом. Це тому, що при передачі слов’янських назв українською мовою має враховуватися спільність коренів. Тільки визначивши корені, можна правильно передати і -и-, і -е-, і апостроф з м’яким знаком. Це все розписано в правописі, порадниках і довідниках. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 05:10, 6 грудня 2014 (UTC)
:::::::::: Як (не)спільні корені пояснюють Вязьму та В’ятровичів? <font color=#FFCC00>●</font> [[Користувач:Drundia|Drundia]] <span class="IPA">[[Обговорення користувача:Drundia|&#x5b;ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ&#x5d;]]</span> 00:31, 7 грудня 2014 (UTC)
:::::::::: У розділах чинного правопису про '''апостроф''' мови про '''спільні''' корені '''нема'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:51, 9 грудня 2014 (UTC)
::::::::::: А втім, спільні корені завжди враховуються при передачі російських власних назв, зазначено це особливо для апострофа, чи ні. Саме тому ''П’ятницький'' чи ''В’язовський'', але ''Вяземський''. Отаке прозаїчне пояснення. Хочете щось авторитетніше за порожню балаканину користувача? Будь ласка: «Це правило потребує уточнень, зазначає В. М. Русанівський. Як треба писати: ''Вяземський'' чи ''В’яземський, Румянцев'' чи ''Рум’янцев''? У російській мові тут виступають сполучення м’яких приголосних з наступним ''а'', що не є характерним для фонетичної системи української мови. У цих випадках слід керуватися таким правилом: коли певне російське прізвище має відповідник — загальну назву — в українській мові, апостроф ставиться: ''П’ятаков'' (бо ''п’ята''), ''Рум’янцев'' (бо ''рум’яний''), ''П’ятницький'' (бо ''п’ятниця'') і т. д., але ''Бялик, Бякін, Пясецький'' і под.» [http://books.google.com.ua/books?ei=DTqHVPCrCsWJPIbngIAB&hl=uk&id=1eMdAQAAIAAJ Українська мова і література в школі, К., 1979]. Я цитую з журналу в Книгах Ґуґла, бо довго і нікому не потрібно шукати сам порадник Русанівського. Сподіваюся, не виникне зайвих питань, що це, мовляв, радянський посібник, чи що це прізвища, а географічні назви мають якось по іншому з апострофами передаватися, але невідомо як і невідомо на що спертися. Я підказую — спирайтесь на авторитетні джерела. Хочете пояснень причин, чого так, а не інакше, шукайте джерела, що пояснюють причини. Гадаю, розумному досить. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 18:24, 9 грудня 2014 (UTC)        
:::::::::::: Дякую за підказку. До правопису '''не''' дійшло. Див.: Український правопис: проект / '''В. М. Русанівський''' та ін.; Українська національна комісія з питань правопису. — К.: Науково-видавничий центр НБУ ім. В. І. Вернадського, 2003  (http://izbornyk.org.ua/pdf/proekt_2003.pdf). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:08, 10 грудня 2014 (UTC)
:::::::::::: Примітка. Цей проект радив писати місто Вязьма (тоді район '''Вя'''земський), але прізвище '''В'я'''земський, а прізвища П’ятаков і П’ятницький '''не''' згадав... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:00, 11 грудня 2014 (UTC)
* {{проти}} Ініціатора заблокувати за тролінг і абсурд. --[[Користувач:Bulakhovskyi|Bulakhovskyi]] ([[Обговорення користувача:Bulakhovskyi|обговорення]]) 15:17, 30 листопада 2014 (UTC)
:: Bulakhovskyi. Невже Ви вважаєте свої слова аргументами ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:54, 22 січня 2015 (UTC)
:: Філологу Bulakhovskyi. Ваше "проти" означає, що Ви не дуже знаєте правопис. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:48, 1 грудня 2014 (UTC)
:: Ще 23 жовтня (тобто '''до''' початку цього обговорення) отримав електронного листа. Там, зокрема, було написано: "У нас в мові існує таке правило - апостраф ставиться [...]. Тому і власні назви, що написані вами, також передаються українською мовою (за умови роздільної вимови) з апострафом: П'ятигiрск, П'ятигір'я, Дев'ятов, В'язники, Дем'янск та ін. Відповідно й Арм'янськ.
:: З повагою, [ініціали, прізвище], к. філол. н., доц.".
:: Поради цього філолога порушують чинний правопис. Зверніть увагу на слово апостр'''а'''ф. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:31, 16 січня 2015 (UTC)
* Алгоритм для рос. назв Вятка, Коряжма.
: 1. Апостроф може бути ? Так.
: 2. Назва українська ? Ні.
: 3. Назва географічна ? Так.
: 4. Ця назва є в § 109 ? Ні
: 5. Ця назва перед я, ю, е, и має м'який (ь) або твердий {ъ} знак ? Ні.
: Тоді '''без''' апострофа: Вятка, Коряжма.
: Примітка.
: Якщо м'який або твердий знак є, то '''з''' апострофом: Нев'янськ, Нар'ян-Мар. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:46, 16 грудня 2014 (UTC)
::Для Коряжми цей алгоритм у мене зупиняється на першому ж пункті.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 14:53, 16 грудня 2014 (UTC)
::: В Інтернеті є рос. слово "кор'''ь'''яжма", якому відповідає укр. "кор'яжма". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:22, 21 грудня 2014 (UTC)
====Джерела ====
'''Сухий залишок'''. Джерела на користь '''Вятки''' (рос. річка і до 1934 року м. Кіров), окрім правопису:
: • ''Голоскевич Г.'' Правописний словник, 1929, С. 69. Вятка
: • Російсько-український словник. За ред. М. Калиновича, М, 1948, С. 74. Вятка
: • [https://books.google.com.ua/books?ei=fU2RVM7lFsTjywPJ6YLoDA&hl=uk&id=qrMjAAAAMAAJ&focus=searchwithinvolume&q=Вятка ''Бурячок А. та ін.'' Довідник з української орфографії та пунктуації, К., 1964, С. 104]
: • Російсько-український словник: у 3-х т. К.: Наук. думка, 1969, Т. 1. С. 232. Вятка
: • Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник / Укл. І. Вихованець, С. Єрмоленко та ін.; за ред. М. Жовтобрюха, К.: Наук. думка, 1973, С. 125: Вятка, вятський
: • ''Головащук С.'' Словник-довідник з правопису, К., 1979, С. 324.
: • практичний критерій для апострофа цит. вище за:  Українська мова і література в школі, К., 1979.
: • закріплюємо матеріал: [https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=olgNAQAAMAAJ&focus=searchwithinvolume&q=вятка Українська мова і література в школі, 1985].
: • Українська мова: Підручник для педучилищ / За ред. П. Дудика. К.: Вища школа, 1988, Ч. 1: [https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=wtlKAAAAYAAJ&focus=searchwithinvolume&q=Вятка Вятка] 

:Сучасна шкільна й університетська практика:
: • ''Пазяк О., Сербенська О. та ін.'' Українська мова. Практикум: Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Либідь, 2000: «Вятка, Вязьма».
: • ''Шкуратяна Н., Шевчук С.'' Сучасна українська літературна мова: модульний курс, К.: Вища школа, '''2007''', С. 162.
: • ''Маслянко Н.'' Фортеця чотирьох королев: Фонетики, Орфоепії, Графіки й Орфографії (урок – гра). 5 клас. [http://goloskiv.pp.net.ua/fort.doc Електронний ресурс], '''2007''': «Бязь, пюре, Бєлгород, Вятка».
: • ''Лебідь Н., Сологуб Л.'' Навчальна практика з фахових методик: Навчально-методичний посібник. Полтава: Полтавський НПУ, '''2011''': «пюре, Вятка».
: • ''Смаглюк І. І.'' Орфографічний практикум: Збірник вправ. Біла Церква: Білоцерківський колегіум, '''2011''': [https://docs.google.com/document/d/1nfN8mjNVnWRlhyCps8C4fduyUxXgFzUmFvh7oVHRhVM/edit?hl=uk&pli=1 Вятка]
: • Українська мова для студентів-економістів із близького зарубіжжя: практикум: у 2 ч. — Ч. І. Збірник вправ, завдань і тестів / Л. М. Бондарчук, Н. Л. Краснопольська, Т. А. Подгурська, І. А. Ярошевич. К.: КНЕУ, '''2012'''. [http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/3438/3/ukr_lang_econ_foreign..pdf С. 59: Вятка]
: • ''Черемська О.'' Збірник завдань до практичних занять зі спецкурсу "Теорія і практика перекладу економічного тексту українською мовою" для аспірантів. Х.: Вид. ХНЕУ, '''2013''': «Вятка, Вязьма».

:Також написання ''Вятка'' в таких енциклопедичних і довідкових виданнях:
: • [http://izbornyk.org.ua/ulencycl/ule.htm Українська літературна енциклопедія], Т. 1 (1988), С. 464; Т. 3 (1995) С. 174 та ін.
: •  [http://leksika.com.ua/15900414/ure/vyatka УРЕ]
: •  [http://slovopedia.org.ua/29/53402/12403.html УСЕ, К., 1999, С. 597]
: •  Атлас світу, Картографія, 1999; Мін. екології та Картографія, 2002. 
: •  Енциклопедія українознавства, [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii097.htm Т. 4, С. 1295], [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii197.htm Т. 7, С. 2595], [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii340.htm Т. 11, С. 366] та ін.

:Навчальні атласи
: • Атлас. Новітня історія (1939-2005 рр.). 11 клас. К.: Картографія, 2006. [http://dvi.ucoz.ua/Predmety/VsIstoria/Tema2-3/2SV_2_1600.jpg С. 2]: Вятка.
: • Атлас. Соціальна і економічна географія світу. 10 клас. ПрАТ "Інститут передових технологій". 2012, [http://en.calameo.com/read/001758327817b1e460baf С. 39]: Вятка

:Для «В’ятки» були наведені два словника (Бурячка і «Довіри»), некоректні посилання на електронні бази з помилками та художні твори. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 09:51, 17 грудня 2014 (UTC).
====Продовження====
* '''Факти - річ уперта.''' Ці джерела - підтвердження того, що відповідно до чинного правопису треба писати '''Вятка'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:00, 4 лютого 2015 (UTC)
: Є паперовий словник за '''2008''' (Російсько-український словник та українсько-російський словник.- Київ; Ірпінь: Перун). Там - '''Вятка'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:38, 29 грудня 2014 (UTC), --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:47, 4 лютого 2015 (UTC)
:: А є '''електронний''' за 2005. Там — '''В'ятка'''. --[[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 04:40, 30 грудня 2014 (UTC)
:::Ви про [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ цей]?--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 06:10, 4 січня 2015 (UTC)
::::За посиланням аж три помилки в обговорюваному записі: апостроф, опис «істота», рік 1782 замість 1780. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 20:30, 7 січня 2015 (UTC)
:::: Цей словник містить помилки навіть для українських назв. Наприклад, для прізвища Лебідь чинний правопис (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par102) радить писати Леб'''е'''дя, а словник - Леб''і''дя... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:20, 8 січня 2015 (UTC)
* Я сам думав, що правильно В'ятка, за аналогією з [[В'ятичі]] (хоча це плем'я відношення до річки немає), але цього разу аргументи мого затятого опонента [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] є абсолютно переконливими, з такою добіркою авторитетних словників і енциклопедій не посперечаєшся. [[Користувач:MelVic|MelVic]] ([[Обговорення користувача:MelVic|обговорення]]) 15:21, 7 січня 2015 (UTC)
:: Цитую. "Дана назва [рос. Вятка] не має нічого спільного з в'ятичами" (Словник Фасмера). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:35, 23 лютого 2015 (UTC)
*:Проте Максим навів джерела лише на Вятку. Може на В'ятку джерел удвічі більше, але він міг їх свідомо не вказати, оскільки відстоює інший варіант. P.S. Взагалі дивно, що Максим не вважає АД словник УЛІФа, при цьому посилається на атласи Картографії, які правопису взагалі не дотримуються.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 18:44, 7 січня 2015 (UTC)
::: Треба без "може". Якщо, мовляв, "джерел удвічі більше", то пошукайте і вкажіть. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:56, 8 січня 2015 (UTC)
::: Анатолію (Ahonc). Минуло два тижні. Де Ваші джерела ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:54, 22 січня 2015 (UTC)
*::Видання Головного управління геодезії, картографії та кадастру України мали свого часу авторитетність видань офіційної установи. Їхні варіанти важливі й авторитетні, тому що назви писалися за певними державними документами, а не навмання. Видання ж Мовно-інформаційного фонду — друковані орфографічні словники з вихідними даними й відповідними авторами — я, звісно, вважаю авторитетними джерелами на рівні з іншими, оскільки це одна з трьох державних установ (з Інститутом мовознавства й Інститутом української мови), що офіційно бере чи брала участь у встановленні сучасної мовної норми. (Втім, якої якості їхні основні видання, [http://ua-etymology.livejournal.com/290245.html може кожен оцінити при користуванні].) Але також зауважу, що не варто їхню електронну базу називати ''словником''. Дивно, коли один-єдиний модуль «Словозміна» з цієї електронної бази так називають, оскільки на сторінках сайту ніде не написано, що це ''орфорграфічний словник''. Чому б не називати орфографічним словником модуль «Фразеологія» чи «Транскрипція» цієї ж бази? Вигадувати за укладачів назву їхньої праці —  ОД за всіма вікіпедійними поняттями. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 19:52, 7 січня 2015 (UTC)
*:::Ну так Фразеологія — це словник фразеологізмів, синонімія — словник синонімів. Тобто ця електронна база поєднує в собі кілька словників. З якого дива називати фразеологію орфографічним словником? А щодо «Картографії», то в них можна зустріти назви типу «Вєлікіє Лукі», «Новокузнєцк» чи «Бєлґород», що йдуть в розріз чинному правопису. Тож не слід вважати ці атласи авторитетними в плані правопису. Принаймні вони не більш авторитетні за електронну базу УМІФ.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 21:19, 7 січня 2015 (UTC)
*:::: Анатолію (Ahonc). Картографи пишуть «Великі Луки», «Новокузнецьк» «Бєлґород» (передають рос. г через ґ). Також пишуть «Вятка». --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:04, 9 січня 2015 (UTC)
*:::::Картографи різні бувають. Я кажу про конкретно ДНВП «Картографія». У мене нема зараз під руками карти світу, тому щодо В'ятки не скажу, але є атлас України, в який потрапили і прикордонні міста ''Новочєркасск'', ''Камєнск-Шахтінскій'', ''Єйск''…--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:31, 9 січня 2015 (UTC)
::::::: Мав на увазі саме ДНВП „Картографія”. За який '''рік''' ці атласи ? Може, до 2006 ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:00, 9 січня 2015 (UTC)
::::::::А в 2006 щось минялося?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 16:32, 22 січня 2015 (UTC)
::::::::: Точніше, після 2005. Є атлас України за 2005. Там, наприклад, Єйськ і Сєверодонецьк.
::::::::: Є атлас України за 2011. Там також Єйськ, але Сєвєродонецьк. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:19, 23 січня 2015 (UTC)
::::::: Місяць тому Ви згадували паперовий орфографічний словник. За який '''рік і хто''' видав ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:09, 9 січня 2015 (UTC)
::::::: Анатолію (Ahonc). Час іде, питання - без відповіді. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:54, 22 січня 2015 (UTC)
::::::::Який паперовий словник? Не пам'ятаю, щоб я такі згадував.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 16:32, 22 січня 2015 (UTC)
::::::::: Анатолію (Ahonc). Пошукайте тут свій допис за 23:19, 5 грудня 2014. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:19, 23 січня 2015 (UTC) 
*::::Прочитайте десь офіційний опис цієї бази (опису на сайті немає, але є на диску), яким чином сторювалися окремі модулі на основі авторських паперових словників. Тобто, не база це словник просто тому, що так хочемо назвати, а сама база була створена на основі словників з додаванням додаткових записів. Саме ці додані записи, не підтверджені виданими словниками, містять найбільше помилок. «Словозміна», яка за замовчанням висвічується першою — це модуль словозміни. * Відмінність же географічних назв у документах кадастру від правопису не дивина, але це не означає неавторитетності джерела, просто додає проблем до вибору між двома офіційними виданнями. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 22:04, 7 січня 2015 (UTC)
*:::::''[[Словник]] — упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заголовних слів, лексикографічно опрацьованих.'' Хіба під цей опис зазначена база не підходить?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 22:12, 7 січня 2015 (UTC)
*::::::Я віддаю перевагу традиційнішому академічному тлумаченню: «Книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови». (Словник української мови: в 11 томах. — 1978. — Том 9. — Стор. 367.) [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 22:21, 7 січня 2015 (UTC)
*:::::::Ну це в 70-ті були книги, зараз у нас і енциклопедія електронна, тож цілком природно, що і словники електронні можуть бути її джерелами.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 09:35, 8 січня 2015 (UTC)
* Все це нагромадження помилкових і таких, що суперечать правопису, прикладів свідчать лише про дві тенденції: 1) колосального впливу русифікаторської махіни на наше несамодостатнє і піддатливе словникарство за принципом "Чим ближче, тим краще"; навіть деякі словники справедливо заслужили собі іронічну назву "російсько-російських" (вони для нас є суцільним АД!); 2) переписування несвідомими і часто далекими від української мови, в масі своїй російськомовними чиновниками будь-яких, помилкових, кривих і правих, термінів з одного джерела в друге за принципом "підпис здєсь-підпис здєсь". Ну а те, що в нас тут і зараз також працює своя п'ята колона, хто б сумнівався - зріть у корінь, а саме у "внесок" - там все видно. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 04:55, 8 січня 2015 (UTC)
*: Серед наведених джерел для '''Вятки''' є довідники з правопису, підручники, словники, енциклопедії, статті журналів з роз’ясненням саме цього написання. Якби прихильники помилкової ''В’ятки'' змогли запропонувати хоч половину джерел такого рівня й такого охоплення мовної норми (від Голоскевича до закордонної ЕУ, від посібників до атласів), то можна було б про щось сперечатися. А так ваш коментар виглядає як донос, де ви опонентів звинуватили в непатріотизмі, наче маєте монополію на патріотизм, та ще й натякнули на якусь непристойну поведінку, якийсь не такий внесок. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 06:21, 8 січня 2015 (UTC)
* Пропозиція: Укрвікі пощастило, що в цьому проекті працює кандидат філологічних наук [[Користувач:Bulakhovskyi]], із цим користувачем важко вести дискусії, він терпіти не може [[дилетантизм]], я сам мав з ним чимало конфліктів. Але я думаю, що '''нехай такі складні питання правопису вирішує [[професіонал]]-[[філолог]]''', як у цій статті так і в інших випадках. [[Користувач:MelVic|MelVic]] ([[Обговорення користувача:MelVic|обговорення]]) 04:31, 23 січня 2015 (UTC)
*: Професійнійсть вікіпедиста залишається за межами Вікіпедії. Авторитетність будь-якого учасника це завжди нульова величина, оскільки Вікіпедія не має авторства, вікіпедист не може послатися на себе. Для підбиття підсумків потрібно небагато — елементарна сумлінність. От з цим, мені здається, тут завжди проблеми. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 06:17, 23 січня 2015 (UTC)
:: На мою думку, проблему В*ятка (ріка) можна було вирішити за кілька '''день''': треба тільки правильно розуміти слово '''примітка'''.
:: ...'''кандидат філологічних наук''' або '''к. філол. н.'''. Див. тут мій допис за 12:31, 16 січня 2015. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:36, 23 січня 2015 (UTC)
* Є "Інструкція з передачі українською мовою російських географічних назв і термінів". Якщо застосувати цю інструкцію, то виходить - '''Вятка'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:02, 2 лютого 2015 (UTC)
* Є "Покажчик географічних назв світу". Там - '''Вятка''' (2008). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:49, 3 лютого 2015 (UTC)
* '''Ющук''' І.П. Практикум з правопису української мови.- К.: Освіта, 2000. Там - '''Вятка''' (с. 26).
: Автор - '''мовознавець, професор'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:47, 4 лютого 2015 (UTC)
:: Є також і в Інтернеті: http://reftrend.ru/922343.html. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:15, 9 лютого 2015 (UTC)
: Цитую ('''2013'''): "написання російських та інших слов'янських назв відповідає переважно правилам української орфографії і передається близько до вимови: Водоп'янов, Ареф'єв, Соловйов, Головльов, '''Вятка'''"(http://repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3638/1/Збірник%20завдань%20до%20практичних%20занять%20зі%20спецкурсу%20Теорія%20і%20практика%20перекладу%20економічного%20тексту%20українською%20мовою.pdf). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:15, 8 лютого 2015 (UTC)

Поки що {{Утримуюсь}}. Одні авторитетні джерела подають без апострофа, інші з апострофом. Серед інших з апострофом (перевіряв сам):
* 4-е видання: Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] : 170 000 слів і словосполучень / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. — 1440 с. — ISBN 966-569-013-2
* Український орфографічний словник : Близько 155 000 слів / В.о. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Відп. ред. Віталій Макарович Русанівський; Уклад. Володимир Васильович Чумак, Ігор Вікторович Шевченко, Лариса Леонідівна Шевченко.– 4-те вид.– К. : Довіра, 2005.– 1069 с. 5000 пр. – ISBN 966-507-167-X

До того ж ''Російсько-український словник = Русско-украинский словарь : 160 тис. слів / Ірина Олексіївна Анніна, Галина Никифорівна Горюшина, Ірина Святославівна Гнатюк, Віталій Вікторович Жайворонок, Олександр Віталійович Качура; В.о. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; За ред. Віталій Вікторович Жайворонок.– К. : Абрис, 2003.– 1424 с. 10000 пр. – На укр., рус. яз.'' ISBN 966-531-121-2 говорить « '''вя́т||ка''' ''с.-х.'' в’я́тка; '''—ская: в. поро́да лошаде́й''' в’я́тська поро́да ко́ней.». Написав запит до професора Пономарева, сподіваюся отримати відповідь від професіонала, яка вже не буде викликати сумнівів. --[[Користувач:Atoly|Atoly]]<sup><font color="#696969">([[Обговорення користувача:Atoly|обг]])</font></sup> 14:50, 13 лютого 2015 (UTC)
: Якщо відповідь буде "Вятка", то не буде викликати сумнівів. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:39, 25 лютого 2015 (UTC)
*:Ну от вам і джерела на В'ятку з апострофом…--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 16:20, 13 лютого 2015 (UTC) 
::: Анатолію. Ці джерела не Ви знайшли... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:54, 3 березня 2015 (UTC)
*::: Два джерела з трьох це українське місто В’ятка Сумської обл. Одне із загальною назвою породи коней можна прийняти як авторитетне. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 16:35, 13 лютого 2015 (UTC)
*::::Вибачте, але як можна назвати [[В'ятка (село)|село з населенням 19 жителів]] містом? Це маленьке поселення, з трьох боків оточене лісом, а з четвертого - річкою, яке ніколи не мало статусу міста. Я повірю в цю версію лише якщо в тих же словниках буде [[Вегерівка|місто Вегерівка]] (село з населенням 10 жителів тієї ж сільради) — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 17:56, 13 лютого 2015 (UTC)
*:::::Як працювала думка укладачів словника, не беруся гадати. Головне те, що рос. ''Вятку'' не треба плутати ні з укр. населеним пунктом іншого походження ''В’ятка'', ні з іст. ім’ям ''В’ятко'' та ''в’ятичами''. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 18:17, 13 лютого 2015 (UTC) 
*::::::Я до того, що значно переконливішою буде версія, що в словнику подали колишню назву російського міста Кіров (яка все ж існувала протягом кількох сторіч), а не назвали містом українське село з населенням 19 жителів. Власне, гарним тестом буде такий: 1) чи є в словниках місто Новгород? 2) чи є в словниках місто Вегерівка? — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 19:09, 13 лютого 2015 (UTC)
*::::::: Завтра буду на роботі - уточню. Також гляну ще інші джерела, бо на це обговорення натрапив сьогодні лише під кінець робочого дня, не було часу проглянути всю наявну в бібліотеці літературу, де можна знайти В’ятку чи Вятку. --[[Користувач:Atoly|Atoly]]<sup><font color="#696969">([[Обговорення користувача:Atoly|обг]])</font></sup> 19:35, 13 лютого 2015 (UTC)
*:::::::: У Великому тлумачному словнику сучасної української мови (ISBN 966-569-013-2) відсутні як Новгород, так і Вегерівка. В Українському орфографічному словнику (повний опис вище ISBN 966-507-167-X) Новгород є, але без уточнень, а от Вегерівки немає взагалі. Проте в передмові сказано: «До словника введено значний масив нової загальновживаної та термінологічної лексики, абревіатури, назви річок, озер, морів, сузір'їв, грошових одиниць деяких іноземних держав, адміністративних центрів найбільших країн та ін.». --[[Користувач:Atoly|Atoly]]<sup><font color="#696969">([[Обговорення користувача:Atoly|обг]])</font></sup> 09:38, 14 лютого 2015 (UTC)
*::::::::: А в моєму примірнику ВТССУМ ''з тим же самим ISBN'', але 2005 року видання, є Вегерівка поруч з В’яткою в '''Додатку 2. Населені пункти України''', С. 1661. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 11:14, 14 лютого 2015 (UTC) 
*:::::::У тому й прикол позначки (місто) в цьому словнику УОС-2002 (я маю це видання під рукою), що вона ставилася далеко не всюди. Новгород чи Карфаген, Кустанай чи Кутаїсі стоять без такої позначки. А от, скажімо, невідомий Талас має два записи з позначками і род. відм., одна (місто), а друга (річка). Вапнярка (місто), а Васильків без позначки. Царград має розгорнуте описання, що це (староукраїнська назва Константинополя). Давайте ще гадати, чому Кіров в УОС не було згадано взагалі, а Вятка з апострофом і не річка чи село, а місто. Укладачі ж ВТССУМ’а не заморочувалися, а подали укр. В’ятку в переліку українських населених пунктів. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 19:45, 13 лютого 2015 (UTC) 
*::::::::Ну з Таласом ясно, бо там місто (до речі, обласний центр, тож не таке вже й маловідоме) і річка матимуть різні відмінювання. З В'яткою може бути так само— уточнення, бо є ще порода коней.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 19:50, 13 лютого 2015 (UTC)
*:::::::::Є і порода коней. Та Волго-Вятський район більше сумновідомий: «Краю вятський — закутку ведмежий, Проклятий у царській глушині...» (Микола Сом, «Б’ю чолом», К., 1978). [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 20:07, 13 лютого 2015 (UTC)
:::::::::: Порода коней - назва загальна, не власна. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:41, 20 лютого 2015 (UTC)
*::Я маю під рукою видання словника «Довіри» 2002-го року (С.153), там помітка (місто), що може вказувати на українське місто В’ятка Сумської обл., а не рос. Кіров та річку. Може бути плутанина рос. Вятки з укр. В’яткою. А щодо Пономарева майже не маю сумнівів, що він запропонує апостроф, як він пропонував апостроф навіть для ''бюро, бюджет'' тощо ([http://www.ukrlife.org/main/prosvita/pravopys.htm його пропозиції]: б'ювет, б'юджет, б'юро, вестиб'юль, ... к'ювет, к'юре; В'юртемберг, ... М'юнхен, К'яхта, Х'ярма, ... М'юллер, Ґ'юнтер,...). Для Вікіпедії, здається, краще орієнтуватися на усталений вжиток і масив авторитетних джерел, а не на оригінальні пропозиції. Бо ''п’юре'' чи ''вестиб’юль'' це надто вже кумедно.  Дуже і дуже сподіваюся, що Вікіпедія не пристане на реформаторські пропозиції, це була б справжня правописна катастрофа на додачу до теперішньої неграмотності. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 16:41, 13 лютого 2015 (UTC)
*:::То видання Інституту мовознавства ви не вважаєте АД?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 16:20, 13 лютого 2015 (UTC)
*::::Видання Інституту мовознавства це з найавторитетніших джерел. Особисто я значно менше довіряю виданням Інституту укр. мови, особливо порадам з підписом проф. Городенської, бо її поради інколи врозріз з мовною нормою та усталеним ужитком, але то таке. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 16:31, 13 лютого 2015 (UTC)
*::Також у наведеному вами ВТСУМ Бусела (видання 2005, С. 1665, чомусь видання із тим же ISBN) В’ятка знаходиться в розділі «Додаток 2. Населені пункти України»; це не та рос. ''Вятка'', про яку йдеться в цьому перейменуванні. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 16:31, 13 лютого 2015 (UTC)
*:::Так а «сумська» В'ятка звідки походить? Може воно пов'язане з російською В'яткою? Ну а в'ятська порода коней то точно від російської В'ятки.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 16:41, 13 лютого 2015 (UTC)
*::::Схоже, не пов’язана. Див. рос. етимологічні словники. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 16:43, 13 лютого 2015 (UTC)

*: ''Трохи офтоп''. Цікаво, як у Вікіпедії оцінюються за авторитетністю такі активні мовні реформатори, як проф. О. Пономарів? При всій повазі, скажімо, він веде мовний блоґ, де вигадує такі пропозиції, що пристати на них означає розпрощатися з чинною мовною нормою назавжди. ''Вестиб’юль'', авжеж! Не думаю, що через будь-яку його відповідь можна відкинути десятки авторитетних джерел. (Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/blogs/2013/12/131231_ponomariv_blog5_ko відповіді Пономарева] нещасним читачам: «варіянт», «инший», «Ричард».) [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 18:02, 13 лютого 2015 (UTC)
*::Це ви вирішили перестрахуватися? Довести, що професор не є АД, ще не знаючи його відповіді… А хто для вас буде авторитетним?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 18:23, 13 лютого 2015 (UTC)
*:::Не уявляю, для кого може бути авторитетом той, хто радить «Ричарда» та «вестиб’юль», а при цьому пише «варіянт». Даруйте, запитувати реформаторів немає сенсу, їхня відповідь заздалегідь відома. По-хорошому, треба оцінювати весь доступний масив джерел. А в цьому вікні зібрано просто величезний перелік текстів, рідко коли такий можна зібрати для проблемних назв; і в часових рамках, і в функціональних. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 18:34, 13 лютого 2015 (UTC)
*::::Є в нас [[:Категорія:Користувачі - прихильники Харківського правопису|трохи більше десятка людей]], для яких він точно буде авторитетом ;)--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 18:54, 13 лютого 2015 (UTC)

Як і обіцяв, на противагу до наведеного вище підбору матеріалу проти апостроцу, ще деякі джерела, окрім тих, що я навів, з апострофом:
* Бурячок, Андрій Андрійович. Орфографічний словник української мови : Близько 35 000 слів / Андрій Андрійович Бурячок; Ред. В. І. Мазний.– К. : Наукова думка, 2000.– 400 с. 5 000 пр. – ISBN 966-00-0494-X (Рекомендовано Міністерством освіти України) + інші версії видання
* [https://books.google.com.ua/books?id=zPnX5_rJhMUC&pg=PA103&dq=В’ятка&hl=uk&sa=X&ei=HgnfVLPLB4HCywP66YG4CQ&ved=0CB0Q6AEwAA#v=onepage&q=В’ятка&f=false Готуємось до уроків позакласного читання. 2 клас. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008.— 160 с.] ISBN 978-966-08-3534-4
* [https://books.google.com.ua/books?id=09WPAwAAQBAJ&pg=PT84&dq=В’ятка&hl=uk&sa=X&ei=HgnfVLPLB4HCywP66YG4CQ&ved=0CCIQ6AEwAQ#v=onepage&q=В’ятка&f=false Валентин Чемерис. Генерали імперії.] ISBN 978-966-03-4496-9
* [https://books.google.com.ua/books?id=I3zQyoicWPEC&pg=PA16&dq=В’ятка&hl=uk&sa=X&ei=HgnfVLPLB4HCywP66YG4CQ&ved=0CC4Q6AEwAw#v=onepage&q=В’ятка&f=false Ukrainisch: Einführendes Lehrbuch Taschenbuch – 1996] ISBN 13 9783447037570
* [https://books.google.com.ua/books?id=22AnAQAAIAAJ&q=В’ятка&dq=В’ятка&hl=uk&sa=X&ei=HgnfVLPLB4HCywP66YG4CQ&ved=0CD8Q6AEwBg Commission on the Ukrainian Famine. Oral History Project / Ed. J. E. Mace, L. Heretz. ‒ Washington: US Government Printing Office, Washington, 1990. ‒ Volume I–III; Великий голод в Україні 1932-1933 років : у IV-х томах / наук. ред. Кульчицький С. В.; виконавчий директор Комісії Джеймс Мейс; Інститутісторії України НАН України. ‒ К. : ВД "Києво-Могилянська академія", 2008. ‒ 4 т.: Т. 1-3. Свідчення очевидців для Комісії Конгресу США; Т. 4. Звіт Конгресово-президентської Комісії США з дослідження Великого голоду 1932-1933 рр. в Україні.]
* Вірш Василя Стуса «Колеса глухо стукотять», зі збірки «Веселий цвинтар», там є строки: «І знову В’ятка, Котлас, Усть-Вим, далі — до Чиб’ю...». Перевіряв у  Книга Стус Василь · Час творчості. Серія: Бібліотека Шевченківського комітету. Дніпро, 2005 г. ISBN 966-578-146-4 та Стус, Василь Семенович Листи у вічність... ВКФ "БАО", 2012 г. ISBN 978-966-481-910-4
* [https://books.google.com.ua/books?id=cakjAQAAIAAJ&q=В’ятка&dq=В’ятка&hl=uk&sa=X&ei=hhTfVLnhI-TkyAOC04K4AQ&ved=0CB4Q6AEwATgK Політичний терор і тероризм в Україні. XIX—XX ст. Історичні нариси / Д.В.Архієрейський, О.Г.Бажан, Т.В.Бикова та ін. Відповід. ред. В.А.Смолій. Iнститут iсторiï Украïни. — К.: Наук, думка, 2002. — 952 с.: іл. — Бібліогр.: с. 878 — 921. — Покажчик ім.: с. 922 — 944.] ISBN 966-00-0025-1

З проглянутих мною джерел зробив висновок, що назва В’ятка без апострофа писалася за Радянського Союзу. З початку 1990-х років більшість джерел подають з апострофом, але деякі ще слідують за радянським правописом і пишуть без нього. Це те саме, що доказувати що ґрунт пишеться як грунт посилаючись на словники радянських часів та деяку вибіркову літературу сучасності. Тому я {{проти}} перейменування на Вятка. І так, ще трішки не в тему — за радянським правописом ''вятська порода коней'', без апострофу. --[[Користувач:Atoly|Atoly]]<sup><font color="#696969">([[Обговорення користувача:Atoly|обг]])</font></sup> 09:38, 14 лютого 2015 (UTC)
: Atoly. Скільки Ваших джерел стосуються '''правопис'''у ріки Вятка ?.. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:01, 3 березня 2015 (UTC)
: Не "без апострофу", а "без апострофа" (http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%C0%CF%CE%D1%D2%D0%CE%D4&x=0&y=0). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:26, 3 березня 2015 (UTC)
*: З наведених вами джерел мене зацікавив хіба що словник Бурячка. Треба б якось упевнитися однозначно, що там не українська назва, з якою рос. Вятку можна легко сплутати, як в наведеному вище ВТССУМ’і. Решта це просто випадкові згадки, таких прикладів можна в «Книгах» набрати на [http://www.google.com/?gws_rd=ssl#q=%22Вятка%22+%22що%22&tbm=bks Вятку] вдвічі більше тільки за останні п’ятнадцять років. Так що твердження про якийсь бар’єр 90-х не відповідає дійсності. Власне, це твердження спростовують і подана вище спеціальна література, включно з атласами. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 11:00, 14 лютого 2015 (UTC)
:: Щодо вірша Василя Стуса. "I знову '''Вятка''', Котлас, Усть" (http://www.ukrcenter.com/Література/Василь-Стус/23372/Памяті-Зерова). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:57, 2 березня 2015 (UTC)
::: В Інтернеті назву В*ятка з вірша Василя Стуса пишуть по-різному: і з апострофом, і без.
::: Більшу частоту має назва Вятка (без апострофа). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:38, 3 березня 2015 (UTC)
* Є електронний "Великий тлумачний словник сучасної української мови" (http://padaread.com/?book=50054).
: Там у додатку "Населені пункти '''України'''" - В'ятка. Але ж мова про ''рос''. назву Вятка.--[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:04, 19 лютого 2015 (UTC)
* "'''Вятка''', Вязьма, Вяземський" (http://perviydoc.ru/v29939/пазяк_о.м.,_сербенська_о.а.,_фурдуй_м.і.,_шевченко_л.ю._українська_мова_практикум?page=22). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:54, 3 березня 2015 (UTC)
* "Бядуля, Бякін, Бялик, Пясецький, Рюмін; Вязьма, '''Вятка''', Крюково, Кяхта, Рязань тощо." (http://ua-etymology.livejournal.com/). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:28, 3 березня 2015 (UTC)
* "'''Вятка'''" (http://te.zavantag.com/docs/1505/index-4258-1.html?page=8). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:42, 10 березня 2015 (UTC)
==== Спроба підсумку ====
Правопис географічних назв повинен узгоджуватись з [[Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти]]. У нашому випадку маємо 2 рівноцінних джерела:
# Орфографічними словниками НАН України (зокрема електронна версія УЛІФ) з [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''В'ятка''']
# [[Українська радянська енциклопедія]] з [http://leksika.com.ua/15900414/ure/vyatka '''Вятка''']

Тому змушені згідно з [[Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти]] до наступного пункту:
* ''В разі суперечностей між зазначеними джерелами або відсутності у них назви, рішення приймається шляхом аналізу причин розбіжностей між джерелами і обирається та назва, яка найбільше відповідає сучасному українському правопису.''

[http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8 Тут регламентується вживання апострофа]. Дослівно:
{{цитата|''Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться: Муравйово.

Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань.''}}

Знову заплутано і неоднозначно. Тому вибираємо назву по [[прецедент]]у із прикладів наведених у правописі, найближчим по суті є написання російського географічного об'єкта [[Вязьма]].

Рішення - '''Вятка'''
[[Користувач:MelVic|MelVic]] ([[Обговорення користувача:MelVic|обговорення]]) 06:27, 11 березня 2015 (UTC)
===== Опротестування =====
:''«вибираємо назву по [[прецедент]]у»'', то чому ви не берете прецедентом ''вятская порода лошадей'' — '''''в’я́тська поро́да ко́ней'''''? --[[Користувач:Atoly|Atoly]]<sup><font color="#696969">([[Обговорення користувача:Atoly|обг]])</font></sup> 07:59, 11 березня 2015 (UTC)
:: Тому, що ''в’я́тська поро́да ко́ней'' відсутня [http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8 у переліку (IV. ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ). Апостроф.] [[Користувач:MelVic|MelVic]] ([[Обговорення користувача:MelVic|обговорення]]) 08:23, 11 березня 2015 (UTC)
:::В'ятська порода коней точно стосується саме російської В'ятки і так само є в джерелах (але в загальних назвах), проте без апострофа я її не зустрічав.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:00, 11 березня 2015 (UTC)
:до того ж, ви брали участь у обговоренні, тому ви вже є зацікавленою особою, і не маєте права підбивати підсумок. --[[Користувач:Atoly|Atoly]]<sup><font color="#696969">([[Обговорення користувача:Atoly|обг]])</font></sup> 08:01, 11 березня 2015 (UTC)
:: Згоден брав, але зацікавленості не маю мені однаково чи ''Вятка'' чи ''В'ятка''. [[Користувач:MelVic|MelVic]] ([[Обговорення користувача:MelVic|обговорення]]) 08:23, 11 березня 2015 (UTC)
:Ви зацікавлена особа, брали участь в обговоренні, нехай підсумок підводить адміністратор, який такої участі не брав. Ваш підсумок скасовую.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 09:01, 11 березня 2015 (UTC)
:: Ви не адміністратор скасовувати підсумки. І до того не розумієте правил нагадаю:

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач ('''бажано''' той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

[[Користувач:MelVic|MelVic]] ([[Обговорення користувача:MelVic|обговорення]]) 09:06, 11 березня 2015 (UTC)
:::Так якраз підсумки оскаржують зазвичай неадміністратори. Якби підводив адміністратор, то в мене претензій би не було. Щодо регламенту — там написано ''досвідчений користувач''. Ви патрульного ледь отримали кілька днів тому, тож не вважаю вас настільки досвідченим, щоб ви могли підводити підсумок.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 09:58, 11 березня 2015 (UTC)
:::: Анатолію, мабуть, Ви вважаєте себе досвідченим. Хоч у Вікіпедії Ви багато-багато років, але й досі захищаєте '''не'''грамотні назви рік Вятка і Пяндж.
:::: Примітка. Відповідно до чинного правопису треба писати назви цих рік '''без''' апострофа. І таке обговорення має тривати не ''кілька місяців'', а '''кілька день'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:23, 11 березня 2015 (UTC)
:::::Якби була чітка норма правопису, то цього обговорення взагалі б не було. Ну а те, що вони неграмотні — ваша особиста думка. До речі, про м'якість. Зараз ще один аргумент спав на думку: російське слово ''девятка'' теж пишеться без ь і ъ, проте в українській мові ''дев'ятка'' має апостроф. Тож чому так само не може апостроф з'явитися у В'ятки?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:30, 11 березня 2015 (UTC)
:::::: Правопис '''не'''досконалий. Але правописні приклади на користь ріки Вятка мають явну перевагу. Це означає, що прихильники ріки Вятка '''без''' апострофа грамотно зрозуміли правила чинного правопису щодо ріки Вятка.
:::::: Анатолію, раніше тут Ви написали: "Може на В'ятку джерел удвічі більше". А насправді ?? Примітка. Слова дев'ятка, п'ять, дев'ять, дев'ятеро - звичайні українські слова (загальні, не власні). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:05, 11 березня 2015 (UTC)
:::::::Який є… На питання, скільки джерел, відповісти не можливо, бо я їх усіх не бачив. Проте, як на мене, ми маємо користуватися однаковими АД. Тобто якщо у словнику буде В'ятка з апострофом, а Вязьма без, ви скажете, для Вязьми цей словник АД, а для В'ятки ні… А ні, якщо вже беремо звідти В'ятку, то і Вязьму теж треба звідти. І навпаки. Тобто АД не мають залежати від ситуації.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:13, 11 березня 2015 (UTC)
:::::::: Нагадування. 1996 року було видано "Український правопис". Там помилково двічі надруковано "В'язьма"... 
:::::::: Словник УЛІФ містить помилки навіть для українських назв. Наприклад, для прізвища Лебідь чинний правопис (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par102) радить писати Леб'''е'''дя, а словник УЛІФ - Леб''і''дя...
:::::::: Примітка. Якщо словник містить назву "В'ятка", то це, зокрема, може означати село В'ятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:00, 11 березня 2015 (UTC)
:::::::::Ну ми ж говоримо про правопис 2012 року, а не 1996. Якщо ж говорити про словники, то в УЛІФі якраз чітко розділено: В'ятка — колишня назва м.Кіров, В'ятка — річка і в'ятка — кінь. Української В'ятки там нема. Настільки забите село (аж 19 людей живе!), що навіть у словник не потрапило. Хоча інші українські села там є.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:22, 11 березня 2015 (UTC)
:::І власне, ви не надали відповідь у підсумку на ключове питання: '''чому назва українського села В'ятка (не)відрізняється від назви російської річки (і колишньої назви міста)'''.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:05, 11 березня 2015 (UTC)
:::: Невже це питання "ключове" ?? Річ у тому, що село В'ятка - в Україні, а ріка Вятка - '''не''' в Україні.
:::: Примітка. І Ви, Анатолію, це й самі знаєте. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:00, 11 березня 2015 (UTC)
:::::Звісно ключове. Якщо вони однакового походження, то і писатимуться однаково (той же [[П'ятигорськ]], має корінь такий самий, як у слова ''п'ять'', тому там і пишеться апостроф).--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:07, 11 березня 2015 (UTC)
:::::: Анатолію, хоч тепер не смішіть. У яких розділах чинного правопису про апостроф мова йде про однакове походження ?? Подібні наміри залишилися намірами. Річ у тому, що часто не можна '''одно'''значно визначити походження (етимологію) назви. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:37, 11 березня 2015 (UTC)

::::::::Народ, хвилинку уваги. Такі речі (треба апостроф чи на) — мають вирішувати авторитетні вчені, краще у складі комісії. Ось ви сперечаєтесь, а серед вас є бодай один кандидат наук із мовознавства? Тобто вчений, який хоча б свою думку міг висловити (далеко не факт, що авторитетну, проте думку вченого)? Після реформи 1938-51 українська граматика стала російським покручем (калікою, дегенератом). Пам'ятаю, як навіть прізвища і назви населених пунктів латинкою ми писали у російському варіанті. Реформа назріла. От треба і підняти це питання перед Інститутом мовознавства чи навіть до АП листа писати — щоб вичистити сулм від російської мерзоти. Ну і т.д. 

::::::::Ближче до теми. Я теж не вчений і мовознавство вчив давно, але курс слухав у Тоцької Н.І. (це найавторитетніший мовознавець-фонетист). Тому запропоную як варіант рішення:

::::::::Іноземні слова (власні назви) традиційно у більшості випадків пишемо зі збереженням звучання слова в іноземній мові. Що таке Вятка (Вязьма) у транскрипції? → ['viatka]. У росіян нема губно-губного [w], їхній діалект старобілоруської складався із уривків кількох мов і до цього часу не є нормалізованим у сучасну літературну норму. Що таке, скажімо, наш "В'ячеслав" у транскрипції? → [wjatSeslaw]. Що ми маємо? Губно-губний [w] → не може бути м'яким. Тому з'являється [j] для передання м'якості. У російському слові "Вятка"→ губно-зубний [v] за визначенням м'який. Так само, як в українському слові "відьма". Тому російське "Вятка" → писати треба без апострофа, а а В'ячеслав (і якийсь український топонім, де є "в" + "я" — зараз не придумаю) — треба писати з апострофом. А "морквяний", "духмяний", "мавпячий" → тут діє інше правило. Хоча я би це правило скасував би і писав із апострофом, бо нескладотворчий сонорний [w] достатньо звучний і ніякої проблеми не буде, якщо матимемо "сонорний" + "глухий" + "сонорний"+"сонорний [J]" (для м'якості). Повірте, ця плутанина (що межує з ідіотризмом) — це лише наслідок захисту дисертацій мажорів (типу Блик), коли про мову вже все було написано і сказано, дисер писати треба. З повагою, Brandner [. 07:02, 12 березня 2015‎.]
::::::::: Brandner. Ваш допис цікавий. Читав книгу Тоцької Н.І. про фонетику. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:59, 12 березня 2015 (UTC)
::::::::* {{ping|Brandner|Микола Івкі}} Тепло, аж гаряче. Здається, ключ саме тут чи десь близько. [[Тоцька Ніна Іванівна|Н. І. Тоцька]]. Сучасна українська літературна мова: фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. — К.: «Вища школа», 1981. — 184 с. В українській мові існує три алофони фонеми ['''''в''''']: типовий губно-губний [w], губно-зубний [в], нескладовий голосний [ў] (стор. 84-85). — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 19:45, 2 серпня 2015 (UTC).

==== Спроба підсумку №2 ====
Я тут ось вже другий день думаю, як підвести підсумок, і розумію, що не можу. Аргументи з обидвох сторін є, і вони вагомі, і їх багато. Але я помітив одну річ, на яку не дуже звертали увагу в процесі обговорення. А саме — (на перший погляд) неузгодженість правила та примітки до нього. Цитую:

{{цитата|''Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: '''В’язники''', Дем’янськ, Прокоп’євськ, '''П’ятигорськ''', Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться: Муравйово.

Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань.''}}

Анатолій вже вказував на цю «дивину» в правилі, але їй, на мою думку, приділили надто мало уваги. Для початку утримаємось від твердження, що це правописне правило містить помилки/є помилковим, і припустимо, що все в ньому, в тому числі й приклади, є вірним. Оскільки виділені слова російською вимовляються з м'яким (пом'якшеним) приголосним, то їх варто було б віднести до прикладів у примітці (і записувати без апострофа?). Якщо ж це не так, і укладачі цілеспрямовано помістили їх у приклади до основного правила, тоді виходить, що учасники обговорення якось неправильно його зрозуміли (потрактували). На мою думку (я можу помилятися), тут мається на увазі м'якість приголосних не в оригінальній (російській) вимові, а саме в українській. Тому треба звертати увагу не на те, як вимовляється слово в російській, а як його прийнято вимовляти в українській.

Виходячи з цього, треба шукати в джерелах, яка назва найпоширеніша в українському варіанті, тобто як українці вимовляють/записують назву російської річки, колишню назву російського міста, ну і ще назви торгових марок, що походять від назв міста та річки, а також похідних назв населених пунктів (Вятское — В'ятське чи Вятське?) До речі, зауважу, що перевірка правопису в моєму браузері не підкреслює перший з поданих варіантів, але підкреслює другий. Нагадую, в Україні є село з назвою В'ятка, а також в'ятська порода коней. Крім того, попри велику кількість джерел, в яких подається варіант «Вятка», така ж велика кількість джерел є і для варіанту «В'ятка».

Також треба звернути увагу, що з-поміж рекомендованих у [[Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти]] словників, варіанти цього слова мають, здається, лише словник УМІФ (В'ятка) та УРЕ (Вятка). З цих двох авторитетнішим явно є УМІФ, який, до речі, подає три варіанти слова «В'ятка» — як колишню назву міста Кіров, як назву російської річки, та як загальну назву породи коней. Тому на це теж треба зважати, хоча він іноді й містить помилки. Ну і я б звернув особливу увагу на назву породи коней — як було сказано вище, її назва походить саме від російської В'ятки.

''Тому моя пропозиція буде — залишити статтю з поточною назвою як такою, що відповідає правопису (в укр. мові вимовляється з твердим «в»), має вжиток у джерелах (зокрема, в одному з найавторитетніших сучасних словників — словнику УМІФ), а також є назвою, від якої походить загальна назва (в'ятська порода коней, в'ятка).'' Як альтернативу — назву «Вятка» можна було б розцінювати як синонім через значне поширення в україномовних джерелах, але я не бачу в цьому особливого сенсу.

Я напишу до інших адміністраторів, щоб вони переглянули мій підсумок. Прошу ще раз звернути увагу, що цей підсумок базується на твердженні про те, що вказаний пункт правопису не містить помилок, має лише неточне формулювання. Натомість саме це обговорення було започатковане на протилежному твердженні — що пункт правопису є помилковим (або містить помилки).--''[[User:Piramidion| <tt style="color:#057021;font-family:Verdana">Piramid</tt>]]<tt style="background:#c8e3ab;border-radius:2em 0 1.6em;font-family:Verdana">&nbsp;[[User talk:Piramidion|ion]]&nbsp;</tt>'' 15:13, 12 березня 2015 (UTC)
:(В електронній базі УМІФ, в модулі «Словозміна», окрім помилкового апострофа, видно ще помилки в описі: «істота» та не той рік заснування. Помилка «істота» свідчить, що оператори електронного набору могли сплутати ''Вятку'' зі слов’янським іменем ''В’ятко''.)
:Власне, нікому з учасників не треба було тлумачити правопис чи вимову. Треба або спертися на масив джерел, або знайти стороннє джерело з належним тлумаченням. Таке джерело з критерієм для апострофа в російських власних назвах уже було наведение вище: ''«У цих випадках слід керуватися таким правилом: коли певне російське прізвище має відповідник — загальну назву — в українській мові, апостроф ставиться: П’ятаков (бо п’ята), Рум’янцев (бо рум’яний), П’ятницький (бо п’ятниця) і т. д., але Бялик, Бякін, Пясецький і под.»'' ([http://books.google.com.ua/books?ei=DTqHVPCrCsWJPIbngIAB&hl=uk&id=1eMdAQAAIAAJ&focus=searchwithinvolume&q=%22+випадках+слід+керуватися+таким+правилом%22 Українська мова і література в школі, 1973]). Цей критерій для прізвищ і географічних назв, запропонований В. Русанівським, ніколи не переглядався і не має заперечень, окрім безуспішної атаки сучасних реформаторів на всі без винятку назви, на кшталт «М’юнхен, б’юро». Наведений широкий масив різноманітних найавторитетніших джерел (словники, довідники, підручники, карти, енциклопедії, фахові журнали) підтверджує правильність варіанта ''Вятка'' без апострофа, що не має відповідної української загальної назви, оскільки не є назвою слов’янського походження.  [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 16:43, 12 березня 2015 (UTC)
::Так назва ж породи коней — в'ятка — є загальною, а не власною. Та ще й походить від назви російської річки В'ятка. Як на мене, цілком узгоджується з наведеним Вами критерієм.--''[[User:Piramidion| <tt style="color:#057021;font-family:Verdana">Piramid</tt>]]<tt style="background:#c8e3ab;border-radius:2em 0 1.6em;font-family:Verdana">&nbsp;[[User talk:Piramidion|ion]]&nbsp;</tt>'' 16:59, 12 березня 2015 (UTC)
:::Назва породи коней, що походить від власної назви ''Вятка'', також має бути без апострофа — ''вятська порода'' чи ''вятка''. Адже це похідна назва. Не існує відповідної української загальної назви з цим коренем, що не походила б від російської ''Вятки''. У цьому сенс критерія. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 17:08, 12 березня 2015 (UTC)
* Мова йде про ріку Вятка, а не про похідну назву ''вятська порода'' (теж без апострофа).
: Вятська порода коней:
: http://my-world-animals.blogspot.com/2013/01/vyatka-viatka.html,
: http://pidruchniki.com/1326052662412/tovaroznavstvo/lisovi_porodi. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:25, 13 березня 2015 (UTC)

::Перейменування цієї статті не може не зачепити усіх похідних назв. А щодо наведених джерел — то друге — недолугий переклад з російської (У породі виділяють двох виродків(?) — В породе выделяют два отродья; Із-за(?) дуже суворих природно-кліматичних умові(?); і т. д., там багато ще можна знайти). Перше — найімовірніше, переклад [http://westernhorse.ru/Вятская%20лошадь звідси] (на сторінці сайту немає дати публікації, тому можливий переклад навпаки, але знаючи реалії, дуже в цьому сумніваюся). Ви не задумувались, може Ви так необачно, але ревно захищаєте саме отакий недолугий переклад цього слова, поширення якого і спричинило таку плутанину в джерелах?--''[[User:Piramidion| <tt style="color:#057021;font-family:Verdana">Piramid</tt>]]<tt style="background:#c8e3ab;border-radius:2em 0 1.6em;font-family:Verdana">&nbsp;[[User talk:Piramidion|ion]]&nbsp;</tt>'' 11:52, 13 березня 2015 (UTC)
::: Перейменування зачіпає багато назв (і прямо, і непрямо). Щодо породи коней мав на увазі не якість статей, а вислів ''вятська порода коней''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:06, 13 березня 2015 (UTC)
::: Про вислів ''вятська порода коней'' Анатолій 10:00, 11 березня 2015 написав, що без апострофа, мовляв, не зустрічав. Чи щиро він це написав ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:41, 16 березня 2015 (UTC)
* І тут, і не тут писав, що П’ятигорськ - виняток. В’язники - окреме питання.
: Якби Правописна комісія вирішила писати "В'ятка", то додала б цю назву до правопису. Але ж не додала ! Це означає, що назву В*ятка треба писати подібно до назви Вязьма, тобто '''Вятка'''. Річ у тому, що слово примітка - '''не''' те саме, що слово винятки. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:22, 13 березня 2015 (UTC)
::Правопис не може включити абсолютно всі слова. А в чому різниця тоді між винятками і примітками в правописі?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:25, 13 березня 2015 (UTC)
::: Анатолію, загляньте у тлумачні словники і прочитайте про слова ''примітка'' і ''виняток''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:37, 13 березня 2015 (UTC)
::::Я вам кажу про '''винятки і примітки в правописі''', а не винятки і примітки загалом. Там винятки якраз подаються всюди в якості приміток.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:45, 13 березня 2015 (UTC)
* Анатолію, навіщо захищати, як кажуть, усіма правдами й неправдами ??
: Пошукайте слово "'''виняток'''" (і не одне ! ) тут: http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par18. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:33, 13 березня 2015 (UTC)
::Примітки в цьому правописі — це винятки, що потребують уточнення (тобто, мають певну систему, певне міні-правило), але відносно основного правила все одно залишаються винятками. А власне «винятки» — це окремі слова, які ніяким чином не вписуються у правило, і не мають якоїсь системи, яку можна було б сформулювати. Тому в правописі є таке розрізнення.--''[[User:Piramidion| <tt style="color:#057021;font-family:Verdana">Piramid</tt>]]<tt style="background:#c8e3ab;border-radius:2em 0 1.6em;font-family:Verdana">&nbsp;[[User talk:Piramidion|ion]]&nbsp;</tt>'' 16:18, 13 березня 2015 (UTC)
: Якби в § 109, п. 8 замість примітки були слова "Виняток становлять слова: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань.", то тільки тоді треба було писати В'ятка (ріка), П'яндж (ріка) тощо. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:17, 19 березня 2015 (UTC)
::Але ж там написано не так. Поточне формулювання більш широке, примітка не охоплює тільки зазначені там слова. Я вам уже наводив приклад: як ви будете писати рос. ''Хасавюрт''?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:34, 19 березня 2015 (UTC)
* Нагадування. "Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не ставимо: Вя́зьма, Вя́тка, Кя́хта, Крю́ково, Ряза́нь, Хя́рма" (http://r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/120.html).
: Це обговорення можна розглядати як '''тест''' для адміністраторів... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:32, 13 березня 2015 (UTC)
::Я це вже пояснив у своєму підсумку — з чого Ви взяли, що приголосний «в» у слові «В'ятка» в українській вимові є пом'якшеним? Російська вимова, схоже, в тому правилі не розглядається. І з чого Ви взяли, що керуватися треба не самим правилом, а приміткою до нього?--''[[User:Piramidion| <tt style="color:#057021;font-family:Verdana">Piramid</tt>]]<tt style="background:#c8e3ab;border-radius:2em 0 1.6em;font-family:Verdana">&nbsp;[[User talk:Piramidion|ion]]&nbsp;</tt>'' 12:37, 13 березня 2015 (UTC)
::: Увага: про вимову назви «В'ятка» не писав. Може, Ви слово Вя́тка (з наголосом) сприйняли як В'ятка. Якщо писати «В'ятка», то звук [в] твердий.
::: Розглядати треба § 109, п. 8 (разом із приміткою). Хто з вас заглядав у § 6. Апостроф (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par6) ? Річ у тому, що апостроф означає наявність у мові-джерелі звука [й]. Російська назва Вятка не має звука [й] ([вьатка]) і відсутня в § 109, п. Якби росіяни писали Вьятка чи Въятка, тобто вимовляли із звуком [й], тоді треба було передати В'ятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:10, 13 березня 2015 (UTC)
::::Але ж ваша теза спростовується наявністю В'язників і П'ятигорська в правописі.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:27, 13 березня 2015 (UTC)
::::Згоден з Анатолієм. Виходить якесь забалакування.--''[[User:Piramidion| <tt style="color:#057021;font-family:Verdana">Piramid</tt>]]<tt style="background:#c8e3ab;border-radius:2em 0 1.6em;font-family:Verdana">&nbsp;[[User talk:Piramidion|ion]]&nbsp;</tt>'' 13:46, 13 березня 2015 (UTC)
::::: П'ятигорськ і В'язники можна розглядати як винятки. Подібно - також § 104, п. 11 (апостроф у прізвищах). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:43, 24 березня 2015 (UTC)
::Так ви наводите цитату з т.з. «проєкту правопису», а не з чинного.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:42, 13 березня 2015 (UTC)
::: А суть - та сама. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:56, 13 березня 2015 (UTC)
:: Дуже цікаво. Виходить, що реформатори, що пропонують писати ''М’юнхен'' та ''б’юро'' тим не менш пропонують писати ''Вятка'' без апострофа. <font color=#FFCC00>●</font> [[Користувач:Drundia|Drundia]] <span class="IPA">[[Обговорення користувача:Drundia|&#x5b;ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ&#x5d;]]</span> 14:56, 13 березня 2015 (UTC)
::: Той проект також суперечливий. § 106, п. 1 містить назви К’я́хта, Х’я́рма, а § 120, п. 8 - Кя́хта, Хя́рма. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:43, 24 березня 2015 (UTC)
====*====
* Напрошується нова хвиля обговорення. Цього разу змушений писати ширше, ніби для першокласників. Мені потрібно '''з тиждень''' часу. Тому бажано не спішити з підбиттям нового (остаточного ? ) підсумку. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:06, 15 березня 2015 (UTC)
*:Де напрошується?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 14:23, 15 березня 2015 (UTC)
::: Бо чотири місяці обговорення мало. Невже правопис ріки Вятка - '''китайська грамота''' ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:39, 16 березня 2015 (UTC)
::: "кита́йська гра́мота, жарт. Щось недоступне для розуміння, таке, в чому важко розібратися; незрозуміле" (http://slovopedia.org.ua/49/53402/358181.html). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:00, 17 березня 2015 (UTC)
* Особливість підсумку в тому, що треба вибирати не між кращим і гіршим, а між правильним і помилковим. Писати ріка В'ятка - помилка. Залишити назву В'ятка означає залишити багаторічну помилку. Хто готовий перейменувати помилкову назву ріка В'ятка на правильну назву ріка Вятка (без апострофа) ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:39, 16 березня 2015 (UTC)
* Чи заглядали Ви в давніший правопис або давніші довідники з правопису ? Я заглядав у кілька давніших довідників і порівнював правила апострофів: що було і що стало. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:00, 16 березня 2015 (UTC)
: Наприклад: Головащук С.І. '''Словник-довідник з правопису''' та слововживання. - Київ, Наукова думка, 1989. ISBN 5-12-000154-8. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:19, 16 березня 2015 (UTC)
: Якщо заглянете і порівняєте, то, може, ясніше стане. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:34, 17 березня 2015 (UTC)
: До речі, цей словник-довідник містить у кількох місцях назву '''Вятка'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:59, 19 березня 2015 (UTC)
* Я зробив те, що давно мав зробити, наприклад, Анатолій (Ahonc). Учора пошукав джерела, які радять писати В'ятка (з апострофом). І знайшов ! Але ті поради 2007 року '''не''' ввійшли до чинного правопису 2012 року. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:56, 16 березня 2015 (UTC)
: До речі, той посібник, зокрема, рецензувала Городенська, яку '''не'''добре згадував Максим (Maksym Ye.). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:34, 17 березня 2015 (UTC)
: Ті, хто читав той посібник, але '''не''' читав чинного правопису, будуть писати ріка В'ятка, тобто '''не'''грамотно. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:00, 18 березня 2015 (UTC)
* Яка різниця між вимовою Вя- в рос. Вятка і Вязьма ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:59, 16 березня 2015 (UTC)
*:А яка різниця між Вяткою і Вязниками?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 16:41, 16 березня 2015 (UTC)
*::Вище з посиланням на журнал для вчителів української я неодноразово наводив критерій, що його сам вивчив колись у школі. Корінь рос. назви ''Вязники'' слов’янський, існує укр. відповідник ''в’яз'', тому в укр. передачі ''В’язники'' ставиться апостроф, а ''Вятка'', найімовірніше, походить з фінських мов і не має такого слов’янського відповідника в українській, тому апостроф тут не ставиться, як у численних авторитетних джерелах, теж наведених вище. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 17:53, 16 березня 2015 (UTC)
* Яка різниця між § 109, п. 8 чинного правопису (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8) і § 120, п. 8 проекту правопису 1999 (http://r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/120.html) ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:10, 16 березня 2015 (UTC)
*:Це різні правописи, тому там і норми можуть відрізнятися.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 16:41, 16 березня 2015 (UTC)
::: Уточнюю питання. Маю на увазі тільки '''§ 109, п. 8''' і '''§ 120, п. 8'''. 
* Яка різниця між '''§ 109, п. 8''' чинного правопису (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8) і '''§ 120, п. 8''' проекту правопису 1999 (http://r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/120.html) ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:00, 17 березня 2015 (UTC)
* Ще про словник УЛІФ. Цей "словник" радить писати Ар'''и'''стотель і Ар'''и'''стофан. Відповідно до чинного правопису потрібно писати Ар'''і'''стотель і Ар'''і'''стофан. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:12, 16 березня 2015 (UTC)
*:Ну по Арістотелю обговорення півроку тривало…--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 16:40, 16 березня 2015 (UTC)
*::Що дуже і дуже негативно характеризує рівень вікіпедійної спільноти. Перевірити по джерелах того ж [http://izbornyk.org.ua/rizne/aristotle.htm Арістотеля] учасники були просто не здатні. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 17:53, 16 березня 2015 (UTC)
:::: Саме так. Обговорення назви Арістотель мало тривати не пів року [півроку], а '''кілька день'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:00, 17 березня 2015 (UTC)
* Таке відчуття, що для декого словник УЛІФ як Бог. Є такі, для яких Путін як Бог. Але, як кажуть, '''не''' створи собі кумира. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:50, 17 березня 2015 (UTC)
*:Ні, Бог — це правопис, а УЛІФ — це апостол, який тлумачить Святе Письмо ;)--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:49, 17 березня 2015 (UTC)
::: Мав на увазі і Вас, Анатолію, і не тільки Вас. А чому "апостол" порушує '''правопис''' ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:07, 17 березня 2015 (UTC)
::: Як словник УЛІФ нагадує апостола, який зрадив Ісуса Христа ([[Апостол]]) ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:12, 18 березня 2015 (UTC)
::: Уважно прочитайте: "Збираю '''помилки''' електронної бази «Словники України»" (http://ua-etymology.livejournal.com/269869.html). Там '''Вятка''' і '''Пяндж'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:46, 19 березня 2015 (UTC)
* Atoly. Нагадування. Які Ваші джерела стосуються '''правопис'''у ріки Вятка ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:17, 17 березня 2015 (UTC)
: Atoly. Чи щиро Ви писали про прецедент ? Вислів ''вятська порода коней'' (без апострофа) також є. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:27, 17 березня 2015 (UTC)
* '''Вятка''': http://reftrend.ru/673069.html. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:43, 17 березня 2015 (UTC)
* Як бути з наголосом у словнику УЛІФ ? Наприклад, є Ме́льники і Мельники́. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:30, 18 березня 2015 (UTC)
* До відома. § 6. Апостроф чинного правопису '''два десятки років''' містить помилку: треба не § 10''8'', п. 8, а § 10'''9''', п. 8. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:31, 19 березня 2015 (UTC)
* Посеймя чи Посейм'я ?.. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:52, 19 березня 2015 (UTC)
* Максиме (Maksym Ye.).  Які Ваші джерела, видані після 1993, стосуються '''правопис'''у ріки Вятка ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:59, 19 березня 2015 (UTC)
*: Вище найкращі джерела зібрані в список. Цього цілком досить. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 15:03, 19 березня 2015 (UTC)
::: Цілком досить для Вас, Максиме, для мене, але не для всіх. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:10, 24 березня 2015 (UTC)
* До відома. У [[ВП:ЗА]] створив тему "Тест для адміністраторів".
* Учора закінчив шукати в Інтернеті джерела, які радять писати В'ятка (з апострофом). Нових джерел не виявив.
* Минув '''тиждень''' після останнього допису користувача Piramid ion. Але підсумок і досі відсутній. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:10, 24 березня 2015 (UTC)
* У відомих словниках і довідниках, виданих до розпаду СРСР, писали тільки Вятка. А як тоді писали назву українського села В'ятка ? Є "Історія міст і сіл УРСР. Сумська область", Київ, !973. Там у кількох місцях написано В'ятка. Тобто українську назву В'ятка писали з апострофом, а російську - без. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:37, 24 березня 2015 (UTC)
* Племена в'ятичі коло ріки Вятка не жили. Ще до розпаду СРСР у словниках бувало слово в'ятич (з апострофом). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:58, 24 березня 2015 (UTC)
* Апостроф перед я, ю, є, ї пишуть звичайно тоді, коли є звук [й]. До речі, вимова ї - [йі]. Інакше кажучи, апостроф ставлять перед йотованими я, ю, є, ї.
* Апостроф передають російською через ъ або ь, наприклад: Зъявин, Вьюник.
* Невже § 109, п. 8 - '''китайська грамота''' ?
: Хто з адміністраторів зможе зрозуміти пояснення § 109, п. 8 ?
: Скількох адміністраторів потрібно відправить у перший клас ?
: Хто відправить таких, як Анатолій (Ahonc), у перший клас ?
: Скільки ще днів, тижнів, '''років''' назви рік Вятка і Пяндж у Вікіпедії будуть з апострофом, тобто з помилкою ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:35, 25 березня 2015 (UTC), --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:26, 25 березня 2015 (UTC), --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:48, 27 березня 2015 (UTC)
::А може «до першого класу»? Так а тут ще, окрім мене, два Миколи були проти, їх теж до першого класу? Чи вони зразу до другого підуть? А взагалі, ви майте ж трохи терпіння. Якщо ви хочете, щоб швидше підвели підсумки, то не пишіть тут постійно. Бо ви пишете багато тексту, який нової інформації не несе, але ж людям його доводиться щоразу перечитувати, аналізувати, відповідно цим ви гальмуєте підведення підсумку.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:24, 25 березня 2015 (UTC)
::: Анатолію, Вас я розумію. Але ж і Ви зрозумійте таких, як я. До підбиття підсумків багатьох своїх думок не писав (припускав, що й так зрозуміло). Тепер змушений частково додати, пишучи, на жаль, з подробицями, ніби для першокласників. Припускаю, що за тиждень-півтора закінчу. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:57, 25 березня 2015 (UTC)
::: Уточнив допис за 11:35, 25 березня 2015. В Інтернеті «до першого класу» має меншу частоту, ніж «у перший клас» і «в перший клас». --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:26, 25 березня 2015 (UTC)
* На дану мить обсяг цього обговорення майже '''втричі''' менший, ніж обсяг обговорення назви Арістотель ([[ВП:Перейменування статей/Аристотель → Арістотель]]). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:25, 27 березня 2015 (UTC)
*:Ви натякаєте на те, що ще дуже рано закривати?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 14:56, 27 березня 2015 (UTC)
::: Натякаю на те, що можна ще багато сюди дописати. Закрити можна було протягом перших кількох '''днів''' цього обговорення. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:44, 29 березня 2015 (UTC)
::: Це обговорення вже триває довше, ніж обговорення назви Арістотель. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:11, 29 березня 2015 (UTC)
==== Пояснення (тлумачення) § 109, п. 8 ====
* '''Вятка'''
: Апостроф у географічних назвах пишуть після губних, задньоязикових і р, а також після приростків (префіксів), що закінчуються приголосним, перед йотованими я, ю, є, ї, наприклад: Дем’янськ, Прокоп’євськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв.
: У цих випадках рос. відповідники мають ь або ъ перед я, ю, е, и.
: Ще пишуть апостроф у назвах П’ятигорськ і В’язники (з похідними).
: Ці випадки можна розглядати як винятки.
: Інакше апостроф не ставлять, наприклад: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань, Вятка, Пяндж.
: У цих випадках рос. відповідники перед я, ю, е, и не мають ні ь, ні ъ.
: Ці випадки - примітка, частина правила.
: Приклади.
: Рос. Вятка (ріка).
: У § 109, п. 8 відсутня назва Вятка чи В'ятка. Росіяни пишуть назву Вятка без ь і ъ, тобто вимовляють без звука [й]. Тому відповідно до § 109, п. 8 треба писати назву ріки Вятка без апострофа.
: Рос. Невьянск.
: У § 109, п. 8 відсутня назва Невянськ або Нев'янськ. Росіяни пишуть назву Невьянск з ь, тобто вимовляють із звуком [й]. Тому відповідно до § 109, п. 8 потрібно писати назву Нев'янськ із апострофом. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:18, 5 квітня 2015 (UTC)
: Рос. Пяндж (ріка).
: У § 109, п. 8 відсутня назва Пяндж або П'яндж. Росіяни пишуть назву Пяндж без ь і ъ, тобто вимовляють без звука [й]. Тому відповідно до § 109, п. 8 треба писати назву ріки Пяндж без апострофа. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:04, 16 квітня 2015 (UTC)
:: Яке відношення мають росіяни до Пяндж/П'яндж? --[[Користувач:Basio|Basio]] ([[Обговорення користувача:Basio|обговорення]]) 12:47, 16 квітня 2015 (UTC)
::: На сьогодні передача назви Пяндж через російську мову. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:59, 16 квітня 2015 (UTC)
: Рос. Пясіна (ріка).
: У § 109, п. 8 відсутня назва Пясіна або П'ясіна. Росіяни пишуть назву Пясіна без ь і ъ, тобто вимовляють без звука [й]. Тому відповідно до § 109, п. 8 треба писати назву ріки Пясіна без апострофа. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:58, 29 квітня 2015 (UTC) 
: Рос. Коряжма.
: У § 109, п. 8 відсутня назва Коряжма чи Кор'яжма. Росіяни пишуть назву Коряжма без ь і ъ, тобто вимовляють без звука [й]. Тому відповідно до § 109, п. 8 треба писати назву Коряжма без апострофа. Подібно: Нерюнгрі, Зирянка, Бурятія.
: Рос. Нарьян-Мар.
: У § 109, п. 8 відсутня назва Нарян-Мар або Нар'ян-Мар. Росіяни пишуть назву Нарьян-Мар з ь, тобто вимовляють із звуком [й]. Тому відповідно до § 109, п. 8 потрібно писати назву Нар'ян-Мар із апострофом. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:04, 16 квітня 2015 (UTC), --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:40, 17 квітня 2015 (UTC)
: Рос. Кюхта.
: У § 109, п. 8 відсутня назва Кюхта або К'юхта. Росіяни пишуть назву Кюхта без ь і ъ, тобто вимовляють без звука [й]. Тому відповідно до § 109, п. 8 треба писати назву ріки Кюхта без апострофа. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:06, 13 вересня 2015 (UTC)
* '''В'ятка'''
* Прохання до тих, хто й досі хоче писати назву ріки Вятка з апострофом. Напишіть тут своє пояснення (тлумачення) § 109, п. 8. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:15, 5 квітня 2015 (UTC)
*:Те, що перераховано у примітці, — це винятки, а решта з апострофом. Наприклад [[Хасав'юрт]] так само буде з апострофом.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 22:23, 12 квітня 2015 (UTC)
::: Росіяни пишуть Хасавю́рт, а вимовляють [хасавъю́рт], тобто із звуком [й]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:14, 14 квітня 2015 (UTC)
::: Анатолію, спробую інакше написати Ваше пояснення.
:: Назви з примітки (з похідними) писати без апострофа, а решту - з апострофом.
::: Так ?! Якщо, може, не так, то уточніть, доведіть до ладу свою думку. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 09:47, 15 квітня 2015 (UTC)
::::Алілуя! Нарешті через півроку мене ви зрозуміли.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 09:54, 15 квітня 2015 (UTC)
::::: Давно припускав, що для Вас примітка - це винятки. Примітка містить назви, цитую, "Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань". Назви Коряжма там '''нема'''. Тому Ви повинні писати Кор'яжма '''з апострофом'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:23, 15 квітня 2015 (UTC)
::::::НУ ВАМ ЖЕ  НА ЦІЙ СТОРІНЦІ ВЖЕ НЕ ОДИН РАЗ ПОЯСНИЛИ, ЩО ПРИМІТКИ У ПРАВОПИСІ — ЦЕ І Є ВИНЯТКИ. СКІЛЬКИ МОЖНА ПРО ОДНЕ Й ТЕ САМЕ ГОВОРИТИ?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:10, 16 квітня 2015 (UTC)
:::::::Примітки це зовсім ''не винятки'', це пояснення правил. У цьому випадку пояснення області застосування правила. Власне, коли наведено такий масив джерел, обговорювати правопис уже просто безглуздо. Адже були наведені для Вятки саме правописні словники, словники з вимови, атласи, енциклопедії, підручники й посібники, навіть шкільний критерій саме для цього правила. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 12:57, 16 квітня 2015 (UTC)
:::::::: Максиме, підтримую. Але ж я не Анатолій. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:25, 16 квітня 2015 (UTC)
:::::::::То треба просто зупинитися, а не колупатися в уже давно мертвому обговоренні. Що зробили тут прихильники реформаторського апострофа? А просто забалакали тему, за мегабайтом знаків зробили вигляд, наче тут є якісь сумніви і «немає консенсусу». Уже і примітки стали винятками, і українське містечко прикладом для російського, і В’ячеслав нащось виринув. Це елементарне забалакування. Треба б усе побічне приховати, залишити тільки табличку джерел. Цього було б досить. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 13:40, 16 квітня 2015 (UTC)
::::::::::Хм, це ще хто забалакує? Останні кілька місяців фактично лише Микола Івкі тут наводить все більш фантастичні версії, а опоненти йому заперечують. Тож власне, не було б реплік Миколи, не було б і «забалакування» апострофофілів. А примітки з самого початку винятками були.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:46, 16 квітня 2015 (UTC)
:::::::::::Я розумію, що Микола ще сподівається на швидке завершення, як я колись сподівався перші півроку з Арістотелем, і таким чином хоче підштовхнути спільноту. Хоча це марна справа, тут роками висітимуть кумедні відхилення, якщо серед активних адміністраторів виявиться зацікавлений прихильник помилки, бо всім користувачам глибоко байдуже до якості. Назви з інформатики, географічні назви, он навіть многогранник не можуть правильно написати. Це невиправно за теперішніх умов. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 17:02, 16 квітня 2015 (UTC)
:::::::::::: До відома. Раніше вирішував одну проблему понад '''десять місяців'''. І вирішив успішно. А тут минуло '''удвічі менше''' часу. Це означа, що я готовий до багатомісячної тяганини. Але нагадаю, що це обговорення можна було закрити на мою користь протягом перших кількох '''днів'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:52, 17 квітня 2015 (UTC)
::::: Ще '''восени''' звернув увагу на назву Коряжма... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:35, 15 квітня 2015 (UTC)
: Як відповідно до Вашого пояснення передати (відтворити) назву '''Коряжма''' ??? '''Кор'яжма''' ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:48, 16 квітня 2015 (UTC)
::Коряжма.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:52, 16 квітня 2015 (UTC)
::: Поясніть. Застосовую Ваше пояснення. Назви Коряжма в примітці '''нема'''. Тому назва Коряжма входить до решти назв, які потрібно писати з апострофом: Кор'яжма. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:26, 16 квітня 2015 (UTC)
::::Пояснюю: у примітках не наведено вичерпний перелік, але там наведено критерій. У цьому випадку р м'який, тому апострофа там не буде. Ну і я ж вам казав: якщо я маю сумніви у своїх умовиводах із правопису, я дивлюся орфографічний словник, а він каже, що Коряжма. То чому я маю писати з апострофом?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:51, 16 квітня 2015 (UTC)
::::: Анатолію, Ви відійшли від свого пояснення. Рос. Вятка [Вьатка] містить '''м'яке''' в [вь]. Якщо Коряжма, тоді ріка Вятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:04, 16 квітня 2015 (UTC)
::::::Ну в рос. Вязниках теж [вь] м'який.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:12, 16 квітня 2015 (UTC)
::::::: П'ятигорськ і В'язники можна розглядати як винятки. Ці назви присутні у § 109, п. 8. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:19, 16 квітня 2015 (UTC)
: Анатолію, таке відчуття, що Ви заплутались у своєму поясненні. Розплутуйтесь. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:04, 16 квітня 2015 (UTC)
: Анатолію, Ваші слова навколо назви Коряжма - це порушення Вашого пояснення. Тому Ваше пояснення - '''не''' готове.
: Звернув увагу, що Ви, Анатолію, не любите заголовок цієї теми. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:04, 17 квітня 2015 (UTC)
::Ну вам спробуй догоди… Чому ж не люблю? Просто сенсу від того виділення мало. Заголовки і так є жирними, тож подвійне виділення жирним майже нічого не дає (принаймні більшість браузерів подвійний жирний шрифт сприймає як звичайний жирний).--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:19, 17 квітня 2015 (UTC)
: То буде чи не буде готовим Ваше пояснення (точніше, пояснення від Вас і Ваших прихильників) ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:29, 17 квітня 2015 (UTC)
:: Я вже давно навів свої аргументи і чекаю на вердикт адміністраторів. Ви ж намагаєтеся переконати адмінів, що ваша версія єдино правильна, ще й фактично висновки за них робите. Може б ви таки облишили цю справу і дали адмінам самим прийняти рішення? Я ж не пишу висновки, які мене влаштовують.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:56, 20 квітня 2015 (UTC)
::: Анатолію. Якщо я правильно зрозумів, Вашого пояснення не буде. Це означає, що за багато років Ви не вмієте навіть пояснити § 109, п. 8. Пояснити не вмієте, а заважати і коїти шкоду вмієте. На Вашому місці я не брав би участі в таких обговореннях.
::: А де Ваші прихильники ? Чому не пояснюють ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:19, 21 квітня 2015 (UTC)
::::Я і мої прихильники вже давно свої аргументи виклали. Ми не повторюємо одне й те саме по 10 разів.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:25, 21 квітня 2015 (UTC)

==== Узагальнення ====
Тут збираю джерела (посібники чи довідники з чинного українського правопису), які радять писати Вятка чи В'ятка. Цю тему задумав через те, що Piramid ion (Piramidion) цих джерел не помітив або не захотів помітити. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:10, 24 березня 2015 (UTC) - --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:13, 24 квітня 2015 (UTC)
: '''Вятка'''
# Київ, 2000: "написання російських та інших слов’янських назв відповідає переважно правилам української орфографії і передається близько до вимови: Водо- п ’янов, Ареф ’єв, Соловйов, Головльов, '''Вятка''', Вязьма, Вяземський" (Пазяк О., Сербенська О. та ін. Українська мова. Практикум: Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Либідь, 2000, http://perviydoc.ru/v29939/пазяк_о.м.,_сербенська_о.а.,_фурдуй_м.і.,_шевченко_л.ю._українська_мова_практикум?page=22). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:40, 24 березня 2015 (UTC)
#: Також: http://reftrend.ru/673069.html. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:42, 29 квітня 2015 (UTC)
#: Ще: http://www.studfiles.ru/preview/2265619/page:11/. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:50, 29 квітня 2015 (UTC)
#: Харків, 2013: "написання російських та інших слов'янських назв відповідає переважно правилам української орфографії і передається близько до вимови: Водоп'янов, Ареф'єв, Соловйов, Головльов, '''Вятка'''"(http://repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3638/1/Збірник%20завдань%20до%20практичних%20занять%20зі%20спецкурсу%20Теорія%20і%20практика%20перекладу%20економічного%20тексту%20українською%20мовою.pdf). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 14:40, 24 березня 2015 (UTC)
# Київ, 2012: "Звенигородка, '''Вятка'''" (Бондарчук Л. та ін. Українська мова для студентів-економістів із близького зарубіжжя : Практикум. К.: КНЕУ, 2012, http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/3438/3/ukr_lang_econ_foreign..pdf).
# Полтава 2012: "Ірпінь, '''Вятка'''" (Комлик Ю. Методичні вказівки до виконання тестових завдань із курсу ,,Українська мова” для слухачів підготовчого відділення. Полтава : ПолтНТУ , 2012, http://zavantag.com/docs/1146/index-945864.html?page=3).
# м. Біла Церква, 2011: "Лохвиця, Глеваха, '''Вятка'''" (Смаглюк І. Орфографічний практикум, https://docs.google.com/document/d/1nfN8mjNVnWRlhyCps8C4fduyUxXgFzUmFvh7oVHRhVM/edit?hl=uk&pli=1).
#: [2007: "Бєлгород, '''Вятка'''" (Маслянко Н. Фортеця чотирьох королев: Фонетики, Орфоепії, Графіки й Орфографії (урок – гра), http://goloskiv.pp.net.ua/fort.doc). 5 клас. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:42, 14 серпня 2015 (UTC)]
# Київ, 2000: "Ізмаїл, '''Вятка'''" (Ющук І. Практикум з правопису української мови. К.: Освіта, 2000, http://reftrend.ru/922343.html). До речі, цей посібник з чинного правопису найбільше підтримую.
#: "Ізмаїл, '''Вятка'''" (Богуненко Т. Основні орфограми в суфіксах. 10 клас, http://mirvol.at.ua/publ/55-1-0-657).
# "блакить, '''Вятка'''" (Головецька Н., Півторак А. Міні-посібник для учнів, https://golovetska.files.wordpress.com/2014/11/d0bcd196d0bdd196-d0bfd0bed181d196d0b1d0bdd0b8d0ba.pdf). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:05, 26 березня 2015 (UTC) - --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:55, 24 квітня 2015 (UTC)
# Київ, 2004: "Вязьма, '''Вятка'''" (Фурдуй М. Українська мова: практикум з правопису. К.: Либідь, 2004, [[https://books.google.com.ua/books?ei=FCxbVZmrHMXYU4v0gagN&hl=uk&id=28ELAQAAMAAJ&dq=%22вятка%22+правопис&focus=searchwithinvolume&q=вятка] ])
# Київ, 2007: "в'ялий і '''Вятка'''" (Шкуратяна Н., В Шевчук С. Сучасна українська літературна мова: модульний курс. К.: Вища школа, 2007, [[https://books.google.com.ua/books?ei=FCxbVZmrHMXYU4v0gagN&hl=uk&id=LhALAQAAMAAJ&dq=%22вятка%22+правопис&focus=searchwithinvolume&q=вятка] ]). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:16, 19 травня 2015 (UTC)
: '''В'ятка'''  --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:40, 27 березня 2015 (UTC)
* Професор Городенська як рецензент радить писати ріка В'ятка, але порушує чинний правопис (радить писати також полб'яний). Тому пораду професора Городенської не зараховую.
: Професор Пономарів радить писати ріка В'ятка, але порушує чинний правопис (уживає слова варіянт, инший). Тому пораду професора Пономарева не зараховую.
: Потрібно спочатку поміняти чинний правопис, а тоді писати полб'яний, варіянт, инший, ріка В'ятка тощо. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:51, 20 квітня 2015 (UTC), --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:22, 29 квітня 2015 (UTC), --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:50, 16 вересня 2015 (UTC)
* Іншим учасникам цього обговорення. Наче вже зрозуміло, як я збираю дані з різних сучасних посібників з правопису української мови до цієї теми. Можете додати свої дані. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:40, 27 березня 2015 (UTC)
* Час іде, біжить, летить, але й досі прихильники ріки Вятка з апострофом '''не''' додали своїх даних. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:13, 24 квітня 2015 (UTC)

==== Попередній висновок ====
На дану мить у темі "Узагальнення" відношення Вятка : В'ятка - '''6 : 0'''. У футболі такий рахунок - '''розгром'''. Це означа, що треба писати назву ріки Вятка без апострофа. Це також означає, що  пояснення (тлумачення) § 109, п. 8 (Вятка) - правильне. Тобто відповідно до чинного правопису потрібно писати назву ріки Вятка без апострофа. Як кажуть, '''факти - річ уперта'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:44, 20 квітня 2015 (UTC)
* Стало - '''7 : 0'''. Пора підбивати підсумок ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:32, 24 квітня 2015 (UTC)
* Стало - '''9 : 0'''. Досить ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:19, 19 травня 2015 (UTC)

==== Тест ====
Яка різниця між '''§ 109, п. 8''' чинного правопису (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8) і '''§ 120, п. 8''' проекту правопису 1999 (http://r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/120.html) ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:54, 20 березня 2015 (UTC)
:Чинний правопис: ''Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться: Муравйово.''
:Проєкт: ''Апостроф у слов’янських географічних назвах ставимо в тих самих випадках, що й у прізвищах (див. § 108, п. 11), а в назвах неслов’янського походження на території слов’янських країн, крім того, після деяких инших приголосних (згідно з § 106): Ак’́яр, Амудар’я́, В’язники́, Гу́р’єв, Дем’я́нськ, Проко́п’євськ, П’ятиго́рськ, Ско́п’є; перед йо апостроф не пишемо: Муравйо́во.''
:*[http://r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/108.html § 108] Проєкту: ''Кінцеві сполучення tr і dr передаємо в українській мові як тр і др''
:Тобто різниця така, що § 109.8 чинного правопису можна застосувати на практиці, а § 120.8 проєкту — ні, бо він містить посилання в нікуди — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 13:19, 20 березня 2015 (UTC)
:: Нічого, голова є, знайти §115.11 не проблема. <font color=#FFCC00>●</font> [[Користувач:Drundia|Drundia]] <span class="IPA">[[Обговорення користувача:Drundia|&#x5b;ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ&#x5d;]]</span> 03:11, 22 березня 2015 (UTC)
:::Оцей? ''Апостроф ставимо після літер б, п, в, ф, м, літер к, р та ш, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї для позначення роздільної вимови: Аля́б’єв, Аре́ф’єв, Водоп’я́нов, В’я́льцева, Григо́р’єв, Заха́р’їн, Луб’я́нцев, Лук’я́нов, Миш’яко́в, Пом’яло́вський, Проко́ф’єв, П’ятако́в, Рум’я́нцев, Ю́р’єв; Без’язи́ков; перед йо апостроф не пишемо: Воробйо́в, Соловйо́''в. Тоді маємо чітку різницю: за чинним правописом апостроф має бути після звуків, що позначаються літерами ''б, п, в, м, ф, ґ, к, х, р'', а за проєктом&nbsp;— після літер ''б, п, в, м, ф, к, р, ш'', якщо походження слов'янське, та ще після яких--ось звуків, якщо походження неслов'янське. Тобто правила різні, який сенс порівнювати винятки з них? — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 13:26, 22 березня 2015 (UTC)
:: NickK. Ви ж не все скопіювали. Де "Примітка" ? Якщо без приміток, то треба, мовляв, писати Вязьма з апострофом. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:14, 22 березня 2015 (UTC)
====**====
Хтось тут писав щодо професора Пономарева. Так от, він В'ятку пропонує з апострофом писати[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/blogs/2015/03/150330_ponomariv_blog_51_ko].--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:34, 30 березня 2015 (UTC)
: Анатолію, Ви мене трохи випередили. Професор Пономарів пропонує (радить). Але порушує чинний правопис. Зверніть увагу на слово варі'''я'''нт. Навіть Ваш улюблений словник УЛІФ містить слово варі'''а'''нт і не містить слова варі'''я'''нт. Хай такі професори спочатку поміняють чинний правопис, а тоді пишуть "В'ятка", "варіянт" тощо. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:22, 30 березня 2015 (UTC)
: Також словник УЛІФ містить слово інший і не містить слова инший. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:29, 30 березня 2015 (UTC)
: Варіант чи варіянт (http://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?f=9&t=103). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:40, 30 березня 2015 (UTC)
: "На початку слова пишеться '''і, а не и''': ім’я, індик, іній, інколи, іноді, '''інший''', існувати, істина"  (http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par3). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:49, 30 березня 2015 (UTC)
::Ви застососуєте свій звичний метод: якщо не такий варіант, як вам подобається, то треба розкритикувати джерело…--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:04, 30 березня 2015 (UTC)
::: У чинному правописі є слово '''варіант''' і відсутні слова варіянт, инший (http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par13). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:08, 30 березня 2015 (UTC)
::: Чому слова варіянт, инший '''відсутні''' в чинному правописі і в словнику УЛІФ ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:14, 30 березня 2015 (UTC)
::::Так ви ж УЛІФу не довіряєте, то нащо апелювати до присутності чи відсутності там цього слова.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:58, 30 березня 2015 (UTC)
::::: Бо знаю, що Ви багато років дуже довіряєте. А Ви ніби й не раді. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:10, 30 березня 2015 (UTC)
* Словник УЛІФ про ріку Случ пише помилково '''істота'''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:18, 9 квітня 2015 (UTC)
Зауважу насамперед, що це перейменування жодним чином не стосується українського [[В'ятка (село)|села В'ятка]] (19 осіб), що належить до [[В'язенська сільська рада|В'язе́нської сільської ради]], оскільки [[Путивльський район#Населення|українська мова є рідною для 93,5% населення цієї сільради]].

— <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 19:50, 30 березня 2015 (UTC).
: Українське село В'ятка - з апострофом. Суперечка триває навколо рос. назви Вятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:43, 31 березня 2015 (UTC)
:Але ж там нема розбивки за селами. На території сільради проживає 664 особи, з них російською говорять 6,3%, тобто 42 людини. А у В'ятці живе 19, тобто вони всі можуть говорити російською.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 20:26, 30 березня 2015 (UTC)
:: У селі В'ятка '''українська''' мова '''рідна''' для '''100,00''' % населення (http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001-lang/sumska.htm). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:43, 31 березня 2015 (UTC)
:::Але що це міняє? У сусідньому селі Роща 79,66% української, але назва все одно російська… Хіба кількість мовців впливає на назву?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:21, 7 квітня 2015 (UTC)
:::: Є укр. слова рость, рощ, рощення. Тоді яке походження назви села Роща ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:32, 7 квітня 2015 (UTC)
:::: Є укр. слова пригорщ і пригорща, нехворощ і нехвороща. Слово роща має слов'янське походження. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:17, 8 квітня 2015 (UTC)
* Якщо писати ріка В'ятка, тоді треба писати також і ріка В'язьма ("Бядуля, Вяземський, Пясецький, Вязьма, Вятка, Кяхта, Хярма", http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/r_mowa/pdf/rn5.pdf). '''Але''' для цього спочатку потрібно вилучити примітку з § 109, п. 8. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:01, 1 квітня 2015 (UTC)
:* Хід думок вірний, але є дуже серйозний нюанс. Назва ріки Вятка/В'ятка має спільне походження із словами [[в'ятичі]], [[В'ячеслав]], [[:pl:Więcesław]], [[Венцеслав]], [[Святий Вацлав|Вацлав]]. Готую акуратне й бездоганне обґрунтування, яке дасть відповіді на усі контраргументи, які тут бачу. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 20:18, 1 квітня 2015 (UTC).
::: Юрію, Ви по'''жарт'''ували чи ні ? Ваш допис був 1 квітня... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:29, 2 квітня 2015 (UTC)
::: Юрію, минуло пів місяця [півмісяця]. Де Ваші роздуми ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:49, 17 квітня 2015 (UTC)
:::* Відповідь наприкінці, {{sd|16055374|16047380}}. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 10:06, 19 квітня 2015 (UTC).
::: Чи родичі в*ят- і в*яч- ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:40, 24 квітня 2015 (UTC)
::: ...http://vasmer.narod.ru/. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:12, 2 квітня 2015 (UTC)
::: ...http://pidruchnyky.ga/slavyane-57090.html. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:05, 3 квітня 2015 (UTC)
::: Етимологія слова буває хибною. Наприклад, у https://ru.wiktionary.org/wiki/подушка (і раніше) вичитав, що рос. подушка може, мовляв, походити від под-ушка. Українська мова таке походження заперечує. Якби було від под-ушка, тоді б українці казали не подушка, а *підушка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:26, 5 квітня 2015 (UTC)
::::А чому воно не могло прийти до нас з російської? Є ж наприклад [[пилосос]].--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:21, 7 квітня 2015 (UTC)
::::: Слово подушка має слов'янське походження (по-душка). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:40, 7 квітня 2015 (UTC)
::: Рос. прізвище Путин може походити від назви Пута (пор.: Никитин < Никита, Жабин < Жаба, Крысин < Крыса). Поляки передають рос. прізвище Путин через Putin. Польська мова - одна із слов'янських. Прізвище Putin може походити від назви Puta. Чи знаєте Ви, що означає польське слово puta ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:51, 7 квітня 2015 (UTC)
:::: Цитата-підказка: "puta ‘członek męski’". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:29, 20 квітня 2015 (UTC)
* Див. також підтему "Вікіпедія:Перейменування статей/В'ятка → Вятка" в темі "Basio (друга номінація)" у [[ВП:ЗСА]]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:03, 2 квітня 2015 (UTC)
: Анатолію (Ahonc), див. тему "(Не)правий" на СО Basio. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:03, 2 квітня 2015 (UTC)
: 1. Правила правопису назв Арістотель і Фабріціо - спільні. Amakuha підбивав підсумок обговорення назви Арістотель. Тому в обговоренні саме цього користувача створив тему "Підсумок". Але Amakuha підсумку обговорення назви Фабріціо не підбив.
: 2. Правила правопису назв Арістотель і ріки Вятка - різні. Можна розуміти правопис назв Арістотель і Фабріціо, але не розуміти правопису назви ріки Вятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:48, 7 квітня 2015 (UTC)
* Професор Пономарів висловив думку так, як і припустив Максим (Maksym Ye.). А хто й коли висловить думку Інституту української мови ? Може, професор Городенська ? Як такі професори тлумачать § 109, п. 8 чинного правопису ? Може, такі професори забули чинний правопис ? Чи треба таким професорам - у перший клас ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:15, 5 квітня 2015 (UTC)
*:А ви напишіть туди, потім викладете відповідь (як це робили із [[:Файл:Rozjasn SG.jpg|Сектором Гази]]), от тільки  що ви будете казати, якщо вони будуть стверджувати, що там апостроф?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 22:27, 12 квітня 2015 (UTC)
* Анатолію (Ahonc). А як Ви напишете слово полб*яний ? Чи з апострофом, чи без ? У словниках пишуть по-різному. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 09:35, 15 квітня 2015 (UTC)
*:Так там дві приголосних підряд перед я, значить апостроф не пишеться (аналогічно ''мавпячий'', ''морквяний'', ''тьмяний'').--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 09:54, 15 квітня 2015 (UTC)
::: Відповідно до чинного правопису напишу полбяний, мавпячий. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:11, 15 квітня 2015 (UTC)
::: До речі, професор Городенська радить писати полб'яний. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:00, 15 квітня 2015 (UTC)
::: Ще. А як Ви напишете Присейм*я, Посейм*я ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:40, 15 квітня 2015 (UTC)
* Минуло '''п'ять місяців''' цього обговорення... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:40, 15 квітня 2015 (UTC)
*:Іще десять триватиме… Ви ж постійно щось дописуєте, а адміністратори чекають, поки вже закінчиться дискусія. Потерпіть місяць-два, не пишіть тут нічого. Якщо не підведуть, тоді ідіть кричіть на ВП:ЗА. P.S. Так ви написали листа в ІУМ, як я пропонував?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:15, 16 квітня 2015 (UTC)
::: Почну з Вашого P.S. Не написав. Туди написав MelVic. Див. його допис за  11:31, 28 березня 2015 (UTC). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:30, 16 квітня 2015 (UTC)
* Пишу, бо думки ще є. То як Ви напишете Присейм*я, Посейм*я ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:56, 16 квітня 2015 (UTC)
*:Ви про село [[Присейм'я]] чи про регіон?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:04, 16 квітня 2015 (UTC)
::: Не село... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:16, 16 квітня 2015 (UTC)
* Словник УЛІФ містить і полбяний, і полб'яний. Одне з цих слів - помилка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:36, 16 квітня 2015 (UTC)
:А чому вони не можуть бути синонімами? ВИ ж самі кажете, що професор Городенська пише полб'яний.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:43, 16 квітня 2015 (UTC)
:: Професор Городенська як рецензент порушила чинний правопис. Писати полб'яний і мавп'ячий краще, але спочатку треба поміняти чинний правопис. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:55, 16 квітня 2015 (UTC)
* Анатолію. А як і чому Ви напишете прізвище В*яземський (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par104p11) ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:32, 16 квітня 2015 (UTC)
*:Мовчки. Тому що я знаю, як воно пишеться.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:49, 16 квітня 2015 (UTC)
*:: Анатолію. Суть § 104, п. 11 - та сама, що й § 109, п. 8. Застосовую Ваше "пояснення". Примітка містить назви, цитую, "Бядуля, Пясецький, Рюмін". Назви Вяземський в примітці '''нема'''. Тому назва Вяземський входить до решти назв, які потрібно писати з апострофом: В'яземський. Подібно: Р'язанов. По-доброму, Вам пора підняти руки вгору. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:23, 17 квітня 2015 (UTC)
*:::Якщо суть та сама, то можна скористатись славнозвісною приміткою до параграфу 104, п.8, де є Вязьма. А так як це похідне від ВЯзьми, то воно так само буде без апострофа.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:42, 17 квітня 2015 (UTC)
::::: Не 104, а 109 ?! До відома. Спочатку прізвище В'яземський (з апострофом) було у § 104, п. 11 до примітки, а тоді там вилучили, але до примітки не додали. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:04, 17 квітня 2015 (UTC)
::::::Ну так, 109. Спочатку — це коли? Ще коли В'ятка без апострофа писалась?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:15, 17 квітня 2015 (UTC)
::::::: Шановні колеги, вся ця гігантська дискусія вже давненько перетворилася на ілюстрацію правила 8 [[ВП:НГП]], а саме: «''Свідоме застосування тактики «агресивної наполегливості» — активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний учасник давно б вважав спростованими, неправильними чи помилковими, для перешкодження виробленню згоди в дискусії, для змушення інших учасників до згоди із власним баченням (нав'язування його) або перешкодження виробленню та прийняттю рішення, яке ґрунтується на правилах Вікіпедії;''». Завважте, слово "розумний" не я сказав, так є в правилі. Тож мабуть годі ходити по колу, я б закрив це обговорення з підсумком "згода не досягнута", щоб усі могли займатись чимось продуктивнішим. Така моя думка. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 16:01, 17 квітня 2015 (UTC)
::::::::Продовження дискусії є ілюстрацією неспроможності користувачів українського розділу спертися на джерела. Коли співвідношення наведених джерел двадцять до двох-трьох, то жодна «згода» тих, хто продовжує триматися цих двох-трох джерел, насправді не потрібна, потрібна тільки об’єктивна оцінка вагомості, охоплення матеріалу, різноманітності. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 07:31, 18 квітня 2015 (UTC)
:::::::: Миколо (Mykola Swarnyk). Ваша думка означає залишити багаторічну помилку. '''Пора багаторічну помилку визнати - і виправити !''' --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:11, 20 квітня 2015 (UTC)
::::::: Анатолію, пора Вам підняти руки вгору і визнати, що Ви багато років коїли шкоду. Тоді, коли писали прізвище В'яземський з апострофом, ріку Вятка писали за тим самим правилом, що й тепер. Тільки я пишу правильно, без апострофа, а Ви - помилково, з апострофом. Пошукайте "Український правопис" за 1996 - і переконайтесь.
::::::: До речі, це джерело вже згадував. Щоправда, без подробиць. Але ж Ви, Анатолію. на жаль, "першокласник". Тому для Вас змушений "розжувати і в рот покласти". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 09:52, 20 квітня 2015 (UTC)
::::::::Ні, ви, якщо хочете, можете підіймати, а я б'юся до останнього. Нащо мені правопис 1996, якщо в мене є 2007?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:00, 20 квітня 2015 (UTC)
::::::::: І як Ви б'єтеся ?? Де Ваше пояснення ? Нема (була невдала спроба). Де Ваше узагальнення ? Нема. Де Ваші джерела ? Є сумнівний словник УЛІФ, який містить багато помилок. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:18, 20 квітня 2015 (UTC)
::::::::: Чинний правопис було опубліковано 1990 ([[Український правопис]]), тобто до 1996. Після того були косметичні зміни. Зокрема, вилучили прізвище В'яземський, тобто стали писати Вяземський без апострофа, але до відповідної примітки '''не''' додали. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:24, 20 квітня 2015 (UTC)
* Припущення. Укр. В'ятка має слов'янське походження, а рос. Вятка - угро-фінське. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:19, 20 квітня 2015 (UTC)
* Якщо писати ріку Вятка з апострофом, тоді потрібно писати з апострофом Вязьма, Мюнхен, бюро тощо. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 09:28, 22 квітня 2015 (UTC)
*:Ну якщо йти за вашою логікою, то М'юнхен дійсно має бути з апострофом, бо там нема м'якого м в оригіналі.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:09, 22 квітня 2015 (UTC)
::: Точніше, моя логіка - продовження Вашої логіки. Вимова нім. München '''не''' має звука [й], тому нема потреби писати Мюнхен з апострофом. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:47, 22 квітня 2015 (UTC)
* Анатолію. До речі, професор Пономарів уживає вислів "числівник пів" (http://filologukraine.ucoz.ua/publ/mova/sulm/drobovi_chislivniki/3-1-0-66). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 09:57, 22 квітня 2015 (UTC)
*:Я за нього радий.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:09, 22 квітня 2015 (UTC)
::: Анатолію, пригадайте, як Ви слово пів не визнавали числівником. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:47, 22 квітня 2015 (UTC)
* Словник УЛІФ містить і Майамі, і Маямі. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:50, 23 квітня 2015 (UTC)
* Сім тижнів писав з подробицями, ніби для першокласників. Досить ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:19, 26 квітня 2015 (UTC)
* Словник-довідник з правопису за 1989 містить назви Вяземський, Вязьма, Вятка без апострофа. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 09:42, 28 квітня 2015 (UTC)
* Це обговорення нагадує обговорення дій Росії проти України.
: Порівняйте.
: Росія - агресор чи не агресор...
: Ріка В'ятка - помилка чи не помилка... --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 09:50, 28 квітня 2015 (UTC)
* Українці пишуть п'ять, а росіяни - пять. А чому росіяни не пишуть, наприклад, пьять, Вьятка, Вьязьма ? Бо росіяни - не українці. Тоді навіщо рос. ріку Вятка писати так само, як і укр. село В'ятка ??
: Щоб підтримувати вигадки про те, що росіяни і українці, мовляв, один народ ?
: Щоб підтримувати дії росіян у Криму, на Донбасі тощо ?
: Написання ріки Вятка без апострофа підкреслює те, що українці і росіяни - різні народи. Тому хай і далі відповідно до правопису буде ріка Вятка без апострофа. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:11, 28 квітня 2015 (UTC)
* До розпаду СРСР і в довідниках, і в словниках назву Вятка (ріка, місто) писали без апострофа. Якби Правописна комісія вирішила писати ріку Вятка з апострофом, то додала б  цю назву до прикладів (поблизу назви П'ятигорськ). Але не додала. Тому ріку Вятка треба писати, як і раніше, без апострофа. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:21, 28 квітня 2015 (UTC)
::Як нема більше аргументів, то переходимо на політику? Але це робить аргумент ще більш безглуздим. Виходить, якби Росія не була агресором, то писали би з апострофом?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 10:25, 28 квітня 2015 (UTC)
::: Анатолію. Таке відчуття, що Ви не розумієте і правопис, і політику.
::: Річ у тому, що ''не всі'' визнають ріку В'ятка помилкою (зокрема, Ви) і ''не всі'' в Україні визнають Росію агресором.
::: Аргументів на користь ріки Вятка без апострофа - дуже багато. А де ж аргументи Вас і Ваших прихильників до тем "Пояснення (тлумачення) § 109, п. 8" і "Узагальнення" ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:58, 28 квітня 2015 (UTC)
::::Не бачу з в'язку між правописом і політикою. І взагалі росіяни не винні, що в них президент х*ло.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:45, 28 квітня 2015 (UTC)
::::: Яка влада, такий і народ. Який народ, така і влада. Який народ, така і мова.
::::: Хіба не росіяни вибрали і дуже підтримують Путіна ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:28, 28 квітня 2015 (UTC)
::::: Який народ, така його і мова (http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/shkilni-tvory-z-ukrayinskoyi-movy/shkilni-tvory-z-ukrayinskoyi-movy-6-klas/006.htm). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:43, 28 квітня 2015 (UTC)
::::::Якщо вже на те пішло, то і Януковича народ вибирав…--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:54, 28 квітня 2015 (UTC)
::::::: Так. Але Янукович утік. Чи втече з Росії Путін ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:16, 28 квітня 2015 (UTC)
:::::::: Це має якийсь стосунок до апострофа? Він шо на В'ятку втік?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:45, 28 квітня 2015 (UTC)
::::::::: А хто ж першим згадав Януковича ? Анатолію, Ви ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:46, 29 квітня 2015 (UTC)
* Питання до прихильників ріки Вятка ''з апострофом''.
: А як Ви хочете писати Б*ялий ? Також ''з апострофом'' ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:22, 28 квітня 2015 (UTC)
:: А він поляк чи білорус?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 11:45, 28 квітня 2015 (UTC)
::: Рос. Бялый (ru.wiki). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:28, 28 квітня 2015 (UTC)
Я певно чогось не розумію… Я у Вікіпедії майже 10 років, але таке бачу напевно вперше. Зазвичай зафлуджують обговорення ті, хто не хоче перейменування (адже чим довше обговорення, тим складніше його читати і аналізувати). Тут же ви навели багато аргументів, переконані на 200% у своїй правоті, тим не менше далі продовжуєте все більше і більше зафлуджувати це обговорення, придумуючи все нові й нові аргументи, кожного разу ще більш фантастичні. А потім нарікаєте, що це обговорення чомусь довго не закривають. '''То ви справді хочете перейменувати статтю, чи вам кортить лише пофлудити?'''--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 12:54, 28 квітня 2015 (UTC)
: Анатолію, не видумуйте того, чого нема. Обговорення велике, але ще не досягло й половини обговорення назви Арістотель. А скільки шкоди Ви накоїли за ''майже 10 років'' ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:19, 29 квітня 2015 (UTC)
: Проблему правопису ріки Вятка виявив '''за місяць''' з гаком до початку цього обговорення. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:22, 29 квітня 2015 (UTC)
: Кілька день знову пишу без подробиць. То як Ви хочете писати Б*ялий ? З апострофом чи без ? Хотів би, щоби Ви, Анатолію, відповіли, а далі продовжу. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:16, 28 квітня 2015 (UTC)
::А я хотів би, щоб ви не продовжували, тому відповідати не буду :P --'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 13:45, 28 квітня 2015 (UTC)
::: Як кажуть, не хочете - як хочете. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:08, 29 квітня 2015 (UTC)
* '''Ні один''' з відомих проектів правопису не радить писати Вязьма, але ріки В'ятка, П'яндж. Тобто і чинний правопис, і проекти правописів не радять писати так, як Вікіпедія. Тоді '''якого''' правопису дотримує Вікіпедія ?? Чи ніякого ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:08, 29 квітня 2015 (UTC)
* Тоді '''якого''' правопису дотримує словник УЛІФ ?? Чи ніякого ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:08, 29 квітня 2015 (UTC)
* Порівняйте цитати.
: Цитата з § 109, п. 8, прим.
: "Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань".
: Цитата із словника-довідника (див допис Максима за 05:15, 5 грудня 2014).
: "коли я, ю означають сполучення м'якого приголосного з а, у: Вязьма, '''Вятка''', Рязань, Крюково".
: Суть - та сама. Тобто треба писати ріку Вятка без апострофа. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:42, 29 квітня 2015 (UTC)
; до висновку
[[IMHO]], обговорення майже дійшло фіналу. Формально, джерел та аргументів досить, щоб зробити висновок. Але прошу зважити на наступне.

<small>
Це перейменування знаходиться на [[межа|межі]] мовної суперечки між українськими мовниками, яка [http://movahistory.org.ua/wiki/ триває біля століття]. У гарячий післяреволюційний час ця суперечка була насильницьки пригашена шляхом фізичного знищення однієї із сторін ([[user:Dghooo|є думка]], що {{sd|16047716||це закон революції}}), та 60-річного державного тоталітарного терору. З 1990-х років суперечка знов демократично відкрита: [http://movahistory.org.ua/wiki/Термінологічна_правописна_конвенція 1993], [[Проект правопису 1999|1999]], [[Проект правопису 2003 року|2003]], [[Проект правопису Івана Ющука (2008)|2008]]. Оскільки зараз знов післяреволюційний і воєнний час, то межа стає [[Лінія фронту|лінією фронту]] [[Інформаційна війна|інформаційної війни]]. Тому у висновку слід бути вкрай обережним, не залишити жодних суперечливих тверджень. Добре, що одним з учасників дискусії є [[user:Ahonc|Агонк]], один з найдосвідченіших вікіпедистів: певен, що найменша шпаринка у аргументації буде прискіпливо помічена.
</small>

Тому прошу, зачекайте ще трохи (відповідь [[Користувач:Микола Івкі|Миколі Івкі]], {{sd|16044183}}). — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 09:54, 19 квітня 2015 (UTC).
:Хочу зауважити, що міркування про мовну суперечку з патріотичним підтекстом вже були завбачливо спростовані трьома наведеними вище джерелами: словником Голоскевича (1928), закордонною «Енциклопедією українознавства» і посиланням на проект-«проєкт» (1999) з Вяткою без апострофа. Можна ще набрати джерел, Караванського якогось, але це зайве. Розділяти сторони цього перейменування на прихильників «старого» й «нового», «радянського» й «антирадянського» немає підстав. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 13:21, 19 квітня 2015 (UTC)
:* Розділення бувають не лише на прихильників «старого» й «нового», «радянського» й «антирадянського», наприклад [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=В'ятська_губернія&action=history Перегляд історії "В'ятська губернія"]. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 16:00, 20 квітня 2015 (UTC).
::: Звісно, губернію теж треба виправити на ''Вятську''. Помилка в головній назві тиражується і в усіх похідних. Замість швидкого перейменування першим же патрульним вже добалакалися до згадок про тоталітарний терор і воєнний час... Кажуть, у воєнний час навіть косинус може до п’яти доходити. Тільки ж про це не обов’язково повідомляти у Вікіпедії. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 16:39, 20 квітня 2015 (UTC)
::: Виправляти треба і рос. -в'ят-, і ще інше. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:05, 21 квітня 2015 (UTC)
:::: (1) [[Правило дев'ятки]] діє у будь-який час: [[синус|с'''<font color=red>и</font>'''нус, кос'''<font color=red>и</font>'''нус]]. (2) Див. [[Обговорення:Чорновіл В'ячеслав Максимович#вячеслав - в’ячеслав]]. Начебто усе готово до підсумку. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 06:56, 1 травня 2015 (UTC).
:::::Не в будь-який, але дякую за виправлення по формі. Залишається Чорновола виправити на ''В’ячеслав'', а рос. річку (губернію, іст. місто, тощо) на ''Вятку''. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 06:23, 6 травня 2015 (UTC)

{{anchor|Висновок: Вятка}}
<big>
==== Рішення ====
</big>

; висновок<nowiki>:</nowiki> Вятка
Коротко (згодом докладніше, з [[ВП:АД|АД]], з відповідями на контраргументи).
* Річка (Вятка ? В'ятка) знаходиться далеко від України. Тому при перенайменуванні не виникає конфлікт типу вимушених неукраїнських назв типу [[Бєлгород]], [[Сєверодонецьк]], [[Южне]] etc.
* Оскільки {{comment|фонетика (Вя, В'я) у назві|етимологічно назва}} (Вятка ? В'ятка) {{comment|спільна|має спільне походження}} з іменем ([[Вячеслав]], В'ячеслав), то обидві форми назви не суперечать українській фонетиці <small>(''уточнене формулювання, 11:14, 22 травня 2015 (UTC)'')</small>
* Згідно значній кількості наведених ВП:АД, '''перейменувати на ''Вятка.'''''
* У випадку однієї форми імені (а саме [[В'ячеслав]]) цей висновок має бути переглянуто.
— <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 15:08, 19 травня 2015 (UTC).
:* Перегляньте етимологію рос. річки '''Вятка''' ([http://etymolog.ruslang.ru/ Фасмер]) й українського імені '''В’ячеслав''' ([http://izbornyk.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm ЕСУМ, Т. 1, С. 443]). Поєднувати їх немає підстав, ба навіть тому, що ці власні назви проходять по відомству різних параграфів [http://izbornyk.org.ua/pravopys/pravopys2012.htm «Українського правопису»]. Стандартне написання українського імені '''В’ячеслав''' з апострофом ([http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par6 § 6, п. 1]), але рос. назва '''Вятка''' має писатися без ([http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8 § 109, п. 8]; посилання на шкільний критерій для російських власних назв див. вище). [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 17:40, 19 травня 2015 (UTC)
::* У питанні [http://vasmer.narod.ru/p122.htm етимології назви '''Вятка'''] словник [[Фасмер]]а застарів. Зараз найбільш авторитетним є дослідження: [http://vggu.ru/content/filologicheskij-fakultet-kafedra-russkogo-yazyka Макарова Л. Н.] [http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/25994/1/ei_1984_17.pdf Древнее наименование города Кирова (Вятка – Хлынов)], Киров, 1984, 1992. Етимологія на стор. 7-10 pdf-файла. Іншу (публіцистичну) версію див.: Сергей Ухов. [http://www.herzenlib.ru/almanac/number/detail.php?NUMBER=number12&ELEMENT=gerzenka12_2_2 Об имени «Вятка»] // Герценка : Вятские записки. Вып. 12. Киров, ОУНБ им. А. И. Герцена, 2007
:::* За другим посиланням: «в работе Макаровой есть спорные моменты». Звісно, є. «Фонетически и семантически гипотеза Л. М. Макаровой, на наш взгляд, слишком натянутая, и притом не учтен исторический фактор...» [http://elibrary.unatlib.org.ru/bitstream/handle/123456789/13240/vk_13_04-19.pdf?sequence=1 Атаманов-Эграпи, 2013], [1997]. У словнику Фасмера згадано основні наукові версії, зокрема слов’янська версія Соболевського. Це все надто ненадійні припущення, бо такі натягнуті слов’янські етимології завжди пробують знаходити для всіх російських назв на колишніх колонізованих ними територіях. Наприклад, є слов’янська етимологія для ''Вязьми'', назва ''Рязань'' взагалі має певну слов’янську етимологію, проте фонетична зміна вже не асоціює її з укр. «різати». Якщо прийняти версію Макарової (що абсолютно неймовірно, з огляду на пізню колонізацію), то з В’ячеславом у Вятки остання спільність могла бути аж за часів прабалтослов’ян. Таке припущення не має стосунку до обговорення. Бо в українській немає такого відповідного власного кореня для надійного порівняння, навіть наш ''В’ячеслав'' «є давнім чехізмом, пов’язаним з поширенням на Русь чеського культу св. Вацлава» (ЕСУМ).  [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 06:52, 22 травня 2015 (UTC)
::::* Уточнив формулювання, першу редакцію видно, якщо навести курсор. Хоча версію [[Атаманов-Еграпі|Атаманова-Еграпі]] вважаю дуже слабкою. 11:14, 22 травня 2015 (UTC)

: Підтримую Максима.
: Юрію, Ви не надали доказів спільного походження.
: (Вятка) : (В'ятка) - '''9 : 0 !''' Чи треба переглядати висновок ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:21, 20 травня 2015 (UTC)

Я правильно розумію, що між В'ятка і Вятка є різниця у вимові? --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 13:31, 20 травня 2015 (UTC)
: Так. Літературно [Вйа́тка] і [В'а́тка]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:46, 20 травня 2015 (UTC)

; до процедури прийняття рішення
Обговорення [[ВП:ПС|перейменувань]] (навіть найскладніші, див. [[ВП:ПС#Завершені обговорення]], [[ВП:ПС/Архів]] можуть завершуватися коротким рішенням чи підсумком. Приклад, 
* [[ВП:Перейменування статей/Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939–1940 → Входження Західної України до складу УРСР]], вольове рішення
* [[ВП:Перейменування статей/Збігнєв Казімеж Бжезінський → Збі́ґнєв Бжезінський]], короткий підсумок
Можуть завершитися розгорнутим підсумком, наприклад
* [[ВП:Перейменування статей/Російсько-українська війна (2014‒2015) → Російська воєнна агресія проти України (2014‒2015)]]
Висновок - це синонім однозначного підсумку, коли в ході дискусії усі контраргументи спростовано, тому у підсумку не потрібно зважувати різні варіанти, а залишається єдиний.

— <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 21:42, 20 травня 2015 (UTC).
: Можна бачити, що підсумок по Бжезінському неадекватний, бо суперечить однозначній нормі правопису про передачу польських власних назв, а порівняння вживаності в зовнішніх джерелах ніхто не проводив. Відповіді, чого б не писати так, як вимагає мовна норма, а не випадкові хотілки користувачів, немає. Процедура ж оскарження підсумку настільки складна, що помилка висітиме тепер завжди. (Я пробував колись оскаржити такий же неадекватний підсумок по Гайані — так, Гайана в українській пишеться зі вставним -й-, це офіційна назва тієї країни! —  але все марно, при неякісному адмініструванні спільнота нездатна виправлятися.) Там навіть не можна було послатися на бажання носія польського імені ''Збігнев'' писати -є-, як кручено згадували примху Чорновола. (''В’ячеслав'' сучасною українською пишеться з апострофом і для старих діячів, що раніше писали себе без, і для імен людей з інших слов’янських мов; це така чинна норма!). Посилання на інші неадекватні «підсумки» зверху моєї сторінки обговорення користувача. 
: Нормальний підсумок по ''Вятці'' має спиратися на відповідну примітку до параграфа правопису й наведену вище перевагу зовнішніх довідкових джерел широкого охоплення (енциклопедії, словники, підручники, атласи, фахові журнали, навчальні посібники). Тобто чинна норма й авторитетний ужиток. І цей підсумок в нормальній спільноті мав бути зроблений в перший же тиждень, а не розмазуваний на цілий рік. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 10:50, 21 травня 2015 (UTC)
:: Максиме, Ви мене трохи випередили. Підсумок (висновок, рішення) має згадати відповідну примітку до параграфа правопису. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:07, 21 травня 2015 (UTC)
* Див. також [[ВП:ЗА#Вятка]]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:18, 21 травня 2015 (UTC)

{{anchor|Докладне обґрунтування}}
; Докладне обґрунтування
Це обґрунтування писав <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font>, дифи: {{sd|16228044||21}}, {{sd|16238159|16231063|22-24}}, {{sd|16260449||28}} травня 2015. // {{sd|16244901||Відповіді на протязі сторіччя протилежні. І нема на те ради.}}

Питання, як буде показано нижче, має підводні камені, і досить суперечливе. Втім, є консенсус, що у ході дискусії аргументи проти перейменування були спростовані.

; І. Правила правопису
У [http://izbornyk.org.ua/pravopys/pravopys2012.htm сучасному українському правописі] (К.: Наукова думка, 2012. - 288 с.) обговорюваного питання стосуються §§ 6, 92, 109
* § 6. Апостроф (Розділ І. Правопис основи слова)
:: Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом. <br/> Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: <br/> 1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф)
* § 92. Апостроф (Розділ III. Правопис слів іншомовного походження)
:: 1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї: <br/> а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р <br/> 2. Апостроф не пишеться: <br/> б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у
* § 109.8 Апостроф (Розділ IV. Правопис власних назв. § 109—110. Географічні назви слов’янських та інших країн)
:: 8. Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і '''р''', а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед '''я, ю, є, ї''' <br/> <small> '''Примітка'''. Коли '''я, ю''' означають сполучення м’якого приголосного з '''а, у''', то апостроф перед ними не пишеться </small>

Легко бачити, що правила усіх трьох параграфів вимагають одне й те саме: з'ясувати, як має вимовлятися літера '''''В''''' у перекладі назви річки {{lang-ru|'''В'''ятка}} українською мовою, твердо чи м'яко?

*:Даруйте, чергові міркування про фонетику й перетлумачування правопису нашвидкуруч вікіпедистами абсолютно зайві. І про це було сказано вище неодноразово. Треба тільки зрозуміти загальний підхід. Є три різні способи передачі власних назв: українських, іншомовних неслов’янських й іншомовних слов’янських. Кожен спосіб описаний у відповідному розділі правопису. Оскільки Вятка це російська назва, див. відповідний параграф для передачі російських власних назв. У нашому випадку це параграф § 109, п. 8. Його практичне застосування в разі сумнівів добре було розтлумачене в наведених вище в зовнішніх джерелах (журнали, підручники). Інші авторитетні джерела довідкового характеру (енциклопедії, словники, атласи) додають певне підтвердження, що цей шкільний критерій чинний і в сучасній мовній практиці. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 19:02, 21 травня 2015 (UTC) 

; ІІ. Українське мовознавство

Українські мовознавці (філологи) на протязі сторіччя дають протилежні відповіді на це просте питання. 
:На якому ще протязі?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 18:30, 21 травня 2015 (UTC)
::[http://ua-etymology.livejournal.com/223262.html ''На протязі'' — це нормально]. Виправляти цілком правильні аналітичні конструкції, бо хтось колись радив вживати синтетичних, не варто. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 19:02, 21 травня 2015 (UTC)
:: Анатолію, заглядайте у словники, наприклад: http://slovopedia.org.ua/32/53407/31982.html. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:59, 24 травня 2015 (UTC)
Див., наприклад
* Трифонов Роман Анатолійович. Роль мовної дискусії початку ХХ ст. у процесі формування літературних норм української мови. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Харків, 2000. Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Каразіна Міністерства освіти та науки України.
* [http://movahistory.org.ua/wiki/Історія_українського_правопису:_XVI—XX_століття._Хрестоматія Історія українського правопису: XVI—XX століття. Хрестоматія]. Упорядники: [[Німчук Василь Васильович|В. В. Німчук]] та [[Пуряєва Наталія Володимирівна|Н. В. Пуряєва]]. Київ: Наукова думка, 2004. — 582 с.
Відповіді на протязі сторіччя протилежні.
І нема на те ради.
*: '''Є на це рада!''' Треба просто дотримуватися чинної мовної норми, бо відхилень багато, а норма одна. Конкретно щодо альтернативних думок про ''Вятку'', вище було наведене посилання на «Проект-99» авторства згаданого вами В. Німчука. Саме той параграфі, що стосується рос. назв, з аналогічними Вязьмою й Рязанню. І хоча реформаторський «проєкт» сував зайвий апостроф кути завгодно, але ''Вятка'' і там залишилася ''Вяткою''. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 17:31, 25 травня 2015 (UTC) 
::* В тому то й справа, що мовники розуміють норму неоднозначно: <br/> [[Проект правопису 1999|Проєкт 1999]]: ''Вятка'' <br/> Словник, вид. 4, 2005, так само [[ULIF]]: [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ ''В'ятка'']

Є два шляхи вирішення суперечок: звичний з часів імперії, диктаторський та європейський, демократичний.

{{anchor|krytyka}}
<small>
Прибічникам реанімації «згори» харківського правопису нагадаю:
* «Нова норма не відповідала жодній традиції, жодній школі і запроваджувала деякі форми вимови й правопису, що ніде не вживалися …» «Правопис 1928–1929 років, дарма що старанно опрацьований мовознавцями, був нереальний, приречений на невдачу. Від самого початку його прийняли вельми неприхильно, дотримувалися неохоче. Бажане поєднання двох правописних традицій не відбулося, та ледве чи й могло відбутися при збереженні їх обох у своєрідному, штучно накиненому компромісі.» <br/> [[Юрій Шевельов]]. [http://movahistory.org.ua/wiki/Шевельов_Ю._УКРАЇНСЬКА_МОВА_В_ПЕРШІЙ_ПОЛОВИНІ_ДВАДЦЯТОГО_СТОЛІТТЯ_(1900-1941)._Стан_і_статус Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941). Стан і статус.] — Сучасність, 1987. — С. 160, 181.
* «Наша літературна традиція по пам’ятках починається з XI віку, — і в цих старих наших пам’ятках переховується й певна відповідь, в якій саме формі вживати нам чужих слів …» <br/> [[Іван Огієнко]]. Нариси з історії української мови і система українського правопису: — Варшава, 1927. — С. 123.
* «Хто ж вельми неприхильно, як писав Ю. Шевельов, прийняв цей правопис? Насамперед українська інтелігенція … Бунт підняли вчителі і ті, хто хоч трохи розумів, що нав’язуваний правопис — це запровадження нової, чужої їм мови.» <br/> [[Русанівський Віталій Макарович|Віталій Русанівський]]. Стосунок «Проєкту» до реального українського правопису. Мовознавство, 2002, № 6.
* «Запропонований {{comment|нині проект|Проект правопису 1999}} покликаний реформувати не правопис, а мову, нав’язуючи їй невластиві або не цілком вірогідні форми.» <br/> [[Русанівський Віталій Макарович|Віталій Русанівський]]. Стосунок «Проєкту» до реального українського правопису. Мовознавство, 2002, № 6.
</small>

Перший в умовах XXI ст., як показують сучасні приклади, веде до конфліктів та воєн. Другий вимагає толерантності, часу та напруженості думки, на що не усі здатні. 

Для України другий шлях десь у 1990 році пропонував Вячеслав Чорновіл, але його не зрозуміли і не підтримали. Якщо копнути глибше, то це той самий шлях, до якого закликав усіх братів-''славян'' Тарас.

Як видно з реплік, для української Вікіпедії європейський шлях необхідний, але незвичний. Суперечить деяким хибним патріотичним гаслам минулого сторіччя.

; ІІІ. Українська мова
Загальновідомо, що немає правописних правил без винятків. [[IMHO]], згідно [[ВП:ЧНЄВ#Вікіпедія — не паперова енциклопедія|Вікіпедія — не паперова енциклопедія]] та [[ВП:НЕСЛОВНИК|Вікіпедія — не словник]], у Вікіпедії [[ВП:АД]] можуть виправляти правописні правила, у яких неможливо усе передбачити. Інколи висновки з правил є [[ВП:ОД]], які не відповідають дійсній живій мові. 
:Оце вже точно. Хоч куди глянути — помилка на помилці, які тут неможливо виправити роками. Я ж гадаю, не варто вікіпедистам на свій смак перетлумачувати мовну норму, яка тільки й може забезпечити єдність української мовної спільноти, єдність поколінь, єдність різних прошарків населення. Вікіпедійний проект мав би надавати надійний і перевірений довідковий матеріал для своїх користувачів, а натомість через неякісне адміністрування постійно вводить в оману, пропонуючи мовні експерименти й вибрики. Хтось десь сказав був, що ''на протязі'' не можна, — ходять і виправляють, не можна, не можна. Другий не терпить ''датчан'', виправляє на якісь дикі танці, третій про ''наступаючі'' свята не чув, четвертий ''налагодження програм'' не визнає, зневажає, п’ятий суне куди не треба апостроф, бо так десь рекомендували реформатори, а в школі не довчили. Суцільне дурне «перевертання прапора», бажання якось найкумедніше викрутитися замість елементарної адекватної перевірки... 
:Будь ласка, не починайте знову перетлумачувати правопис, адже наведені вище підручники вже зробили неважливою і мою, і вашу, й інших вікіпедистів особисту думку про «дійсну живу мову» чи пом’якшення приголосних. Для нормального висновку вже є дві надійні опори — розтлумачений в підручниках правопис і найавторитетніші джерела широкого охоплення. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 20:06, 21 травня 2015 (UTC) 

<!-- Тверді та м'які губні у сучасній -->

* Маю сумнів, чи варто сюди ще писати. Але оскільки номінатори цього глибоко сумнівного перейменування вже вдванадцяте повторюють і повторюють на різні лади різні другорядні "докази", повторю й я. Ця дискусія давно стала ілюстрацією правила [[ВП:НГП]] — ''«Свідоме застосування тактики «агресивної наполегливості» — активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний учасник давно б вважав спростованими, неправильними чи помилковими, для перешкодження виробленню згоди в дискусії, для змушення інших учасників до згоди із власним баченням (нав'язування його) або перешкодження виробленню та прийняттю рішення, яке ґрунтується на правилах Вікіпедії;»''. Всі можливі маніпуляції і психологічні техніки були застосовані, щоб лише добитися свого - і покликання на патріотизм (що, як відомо, «є останнім аргументом негідника» (В.Черчіль)), і покликання на авторитети, сугеруючи нібито близьке знайомство з ними, і нехтування опонентом, як нібито "школярем", і пересмикування, і приписування опоненту неіснуючих намірів, і намагання представити проблему як "термінову", і "пристібування" до теми інших помилок, нібито з'їжджання з теми і т.д., і т.п. То правопис добрий, то він поганий, то важливий, то хибний; то Путін, то Бжезінський, то Маямі, то Чорновіл, то "з наступаючим!". У нормального читача вже б давно голова закрутилась - а висновок - ось він тутечки, вже готовий. Так от, колеги, аргументи в ході дискусії '''НЕ''' були спростовані. Відповіді від авторитетних інституцій '''НЕ''' отримані. Наведені джерела '''НЕ''' відміняють дії правопису. Дискусію треба закривати і повертатись до продуктивної роботи. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 20:54, 25 травня 2015 (UTC)
**Два першорядні аргументи — чинний правопис й авторитетні джерела вимагають писати Вятка без апострофа. На підтвердження було подано весь потрібний читачеві набір джерел. Якщо наполегливе повторення посилання на наведені цілим списком словники, довідники з правопису, енциклопедії, підручники, атласи, професійні журнали тощо є маніпуляцією, то частіше б такі «маніпуляції». З боку опонентів спроби подати Вятку як застарілий варіант були спростовані посиланням на найсучасніші університетські підручники, спроби подати як зросійщений радянський варіант були спростовані посиланням на «проєкт-99» авторства мовних радикалів, Голоскевича та діаспорні видання. Була також показана некоректність спроб поєднати питання з іншими назвами, зокрема з В’ячеслвом. Якщо були ще аргументи а не просто смаківшщина, нагадайте. 
*:Виправити хоч одну помилку — вже продуктивна робота, що також має вітатися вдячними користувачами. Але кожного разу виявляється, як у згаданих Майамі чи Збігневі, Чорноволі й активних дієприкметниках, це дуже непроста робота, що через непрацюючі адміністративні механізми може розтягуватися на роки. [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] ([[Обговорення користувача:Maksym Ye.|обговорення]]) 05:35, 26 травня 2015 (UTC)
:* Саме Mykola Swarnyk навколо назви Вятка найбільше хуліганив. Див., наприклад: [[ВП:Кнайпа (допомога)/Архів 7#Ненормативна лексика]]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:32, 26 травня 2015 (UTC)
::* Майте повагу до думки опонента і терпіння в пошуку та аргументуванні консенсусу, прошу. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 14:06, 26 травня 2015 (UTC).
:::: Довідка. Футболіст за свою ненормативну лексику вибачення попросив, а Mykola Swarnyk - і досі ні. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:19, 27 травня 2015 (UTC)
::::: Там, пане Івкі, якщо пригадуєте, обговорювалось питання, чи вас довічно блокувати, чи лише на апостроф фільтр ставити. Ніякими матюками вас ніхто не обкладав. Слово "с***" стосувалось ваших '''неправомірних''' дій, за які пропонувалось вас тоді забанити - не мною, а адмінами та іншими користувачами. Згадали? Чергова маніпуляція з вашого боку. В'ятка: пра-во-пис! [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 07:56, 29 травня 2015 (UTC)
:::::* Пане Миколо Сварнику, я проглянув Ваш внесок у цю дискусію. Ви не чуєте аргументи опонентів, не поважаєте їх думку. Через це багато порушень. Раджу Вам закоментувати свої порушення шаблоном {{tl|comment}}. Якщо не бачите їх, дозвольте, я (чи інші досвідчені вікіпедисти) зроблю (зробимо) для Вас кілька прикладів. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 20:57, 29 травня 2015 (UTC).
:::::: Миколо Сварнику. А які словники містять кілька Ваших ненормативних слів ?? [[СУМ-11]] ?? Словник УЛІФ ?? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:36, 2 червня 2015 (UTC)
:::::: Таке відчуття, що Ви не хочете помічати тем "Пояснення (тлумачення) § 109, п. 8" і "Узагальнення". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:51, 2 червня 2015 (UTC)

* Перепрошую, але цей підсумок виходить з хибних припущень:
** ''Річка (Вятка ? В'ятка) знаходиться далеко від України. Тому при перенайменуванні не виникає конфлікт типу вимушених неукраїнських назв типу [[Бєлгород]], [[Сєверодонецьк]], [[Южне]] etc.'' — це взагалі не має ніякого стосунку до теми. У нас є [[ВП:ІГО]], і ця річка згадується в україномовних джерелах.
** ''Оскільки {{comment|фонетика (Вя, В'я) у назві|етимологічно назва}} (Вятка ? В'ятка) {{comment|спільна|має спільне походження}} з іменем ([[Вячеслав]], В'ячеслав), то обидві форми назви не суперечать українській фонетиці <small>(''уточнене формулювання, 11:14, 22 травня 2015 (UTC)'')</small>'' — повна дурниця, В'ятка і В'ячеслав не мають спільного походження, за чинним правописом єдиною правильною формою є В'ячеслав
** ''Згідно значній кількості наведених ВП:АД, '''перейменувати на ''Вятка.''''''' — де ці АД? Словники, енциклопедії? Згідно з [[ВП:ІГО]] мав би бути аналіз джерел
** ''У випадку однієї форми імені (а саме [[В'ячеслав]]) цей висновок має бути переглянуто.'' — знову ж, В'ячеслав і В'ятка мають спільними лише дві перші літери і нічого більше
*:Звісно, що з хибних припущень не можна отримати правильного висновку, тому прохання підбити нормальний підсумок з посиланнями на джерела і правила Вікіпедії, а не на дурницю про те, що неправильна форма імені Вячеслав дозволяє писати Вятка — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 20:09, 28 травня 2015 (UTC)
::* Перепрошую, Миколо, то не підсумок, а рішення, і роздуми вголос типу <!--math> \frac 00 = \frac {f(a)}{g(a)} = \frac {f'(a)}{g'(a)}</math--> <math> 0/0 = f(a)/g(a) = f'(a)/g'(a)</math>. Оскільки ти не перший, для кого цей спосіб думки незрозумілий, я його не буду пояснювати, а перенесу у примітки. Але грубість завжди відволікає і провокує на відповідь у такому ж тоні. Спробую виявити стриманість, щоб не відкинути спересердя раціональні пропозиції. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 23:10, 28 травня 2015 (UTC).
::*:Для мене такий спосіб зрозумілий, але я розумію, що ні до чого іншого, крім логічної хиби, він призвести не може. Раціональна пропозиція одна — скористатися правилами Вікіпедії (зокрема, [[ВП:ІГО]]) та джерелами — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 21:15, 29 травня 2015 (UTC)
::::* Ньютон перекладав з мови нескінченно малих на мову флексій. Я перекладаю ([[#Докладне обґрунтування]]) з моєї внутрішньої (простої та короткої) мови на мову правил Вікіпедії. Хоча це й дуже складно, але сподіваюся знайти таку форму викладу, щоб погодилися усі досвідчені вікіпедисти, зокрема [[Користувач:Yakudza|yakudza]], '''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''', ''[[User:Piramidion| <tt style="color:#057021;font-family:Verdana">Piramid</tt>]]<tt style="background:#c8e3ab;border-radius:2em 0 1.6em;font-family:Verdana">&nbsp;[[User talk:Piramidion|ion]]&nbsp;</tt>'', [[Користувач:Maksym Ye.|Maksym Ye.]] І щоб ніхто не почувався упослідженим: ні [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]], ні [[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]], ні [[Користувач:Бучач-Львів|Бучач-Львів]] (як {{sd|16222020|16221932|отут}}). У інформаційну епоху існує єдина альтернатива відсутності порозуміння, силовим методам — чергова «весна». Або порозуміння, або війна, розпад України та диктатура. Раніше повстання мас ([[#krytyka|''бунт інтелігенції проти запровадження '''нової, чужої їм мови''''']] (C) [[Русанівський Віталій Макарович|Віталій Русанівський]]) [[Обговорення користувача:Yakudza/Список учасників Конференції з обговорення проекту правопису у травні-червні 1927 року|'''закінчилося ще гірше''']], це нам урок. Якщо ж знайдемо спільну мову у Вікіпедії, то станемо зразком для усієї України. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 09:29, 30 травня 2015 (UTC).
:::::* Упосліджений — це від слова «послід»?--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 09:55, 30 травня 2015 (UTC)
::::::* Цікаве питання. [[СУМ-11]] ([http://sum.in.ua/s/uposlidzhenyj упосліджений]) та ТСУЯ ([http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-184983.htm у знач. жалюгідний]) на нього не відповідають. Пошукаю у [[ЕСУМ]]. Знайшов: [http://www.inmo.org.ua/assets/files/lib/ESUM-6.djvu том 6], стор. 40; споріднене з [''упослід''] 'в кінці'; запозичення з польської мови. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 10:24, 10:38, 30 травня 2015 (UTC).
::::::до [[user:Dzyadyk|Юрій Дзядик]] Вітаю! Хто тут ся чує уп…ним? Шо то ви тут придумали? Прохання пояснити. Дякую за відповідь. --[[Користувач:Бучач-Львів|Бучач-Львів]] ([[Обговорення користувача:Бучач-Львів|обговорення]]) 20:30, 30 травня 2015 (UTC)
:: NickK'у. [[ВП:ІГО]] - знайома стаття. Але вона "любить" сумнівний УЛІФ, який містить багато помилок.
:: Таке відчуття, що Ви не хочете помічати тем "Пояснення (тлумачення) § 109, п. 8" і "Узагальнення". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:00, 2 червня 2015 (UTC)
* За останній місяць тут дописів не було. Минає '''вісім''' місяців, але підсумку нема. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:58, 14 липня 2015 (UTC)

==== Попередній підсумок ====
Маємо географічний об'єкт. Використовуємо [[Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти]], не правило, а настанова. Проте є здоровий глузд. Є розбіжність між УЛІФ і енциклопедіями. Потрібно використати офіційні правила. В Україні відповідальність за географічні назви покладена на [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-п Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] (п.21-23). Практичною реалізацію займається [http://www.ukrmap.com.ua/services/kodeksi-ustalenoji-praktiki/ ДНВП „Картографія”]. Це підприємство розробляє, зокрема, передачі географічних назв зарубіжних країн засобами української мови. Ним розроблена [http://www.ukrmap.com.ua/u/1/files/Rosii.zip Інструкція з передачі українською мовою російських географічних назв і термінів (2001)] (затверджена Держгеокадастром) і [http://www.ukrmap.com.ua/u/1/files/Gazeter.pdf газетир (покажчик) географічних назв світу]. Ці норми обов'язкові для виготовлення карт. Не повинно бути розбіжностей між Вікіпедією та офіційними документами. Згідно правил інструкції та покажчика назва річки подається як ''Вятка''.
: Висновок - '''Вятка'''
:: ''Якщо за три дні не буде мотивованих аргументів проти, то підсумок стане остаточним.'' --[[Користувач:Basio|Basio]] ([[Обговорення користувача:Basio|обговорення]]) 14:13, 9 серпня 2015 (UTC)
::Дивний підсумок. Ми роками відкидали транслітерацію ДНВП «Картографія», яка очевидно суперечить правопису (вони вживають Бельґія, Портуґалія, Норвеґія тощо), а тепер раптом ст али її використовувати як АД? ВИ не обґрунтували, чому віддали перевагу ДНВП «Картографія» і Держгеокадастру перед правописом і словниками. Якщо ж почитати уважно інструкцію, на яку ви послалися, то то там є слова, які суперечать правопису — Дровяная, Семьоновка, Прилуґський, Ґрязовець, Бєлая (за правописом мало би бути Дров'яна, Семеновка, Прилугський, Грязовець, Біла). Тож ваш підсумок виглядає, ніби ви намагаєтеся підігнати АД під результат, який ви хочете мати.--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 17:32, 9 серпня 2015 (UTC)
::Також не розумію, нащо посилатися на ДНВП «Картографія», при прийнятті [[ВП:ІГО]] пропозиція про визнання «Картографії» джерелом для географічних назв була якраз відхилена через систематичну неузгодженість їх рекомендацій з правописом. Агонк вище навів приклади помилок для російської, така сама ситуація з іншими мовами. У разі неузгодженості між словниками і енциклопедіями перевага надається правопису і транскрипції/транслітерації, а не ДНВП «Картографія» — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 18:10, 9 серпня 2015 (UTC)
::: Мені все-одно є апостроф чи немає. Просто обговорення стає абсурдним і вже вилітає з проекту. Діяв згідно алгоритму [[Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти]]. Може транслітерація ДНВП «Картографія» в дечому і суперечить правопису, але це реальність і на картах буде '''Вятка''' (проти танка не попреш). Я ж запропонував попередній підсумок і готовий вислухати різні аргументи. Потрібно якось закрити цю тему. У нас запасі є ще перенаправлення і користувачі перейдуть на статтю про річку, незалежно від вибраної назви. У Вікіпедії ще багато чого не зроблено і напевне більш важливішого. --[[Користувач:Basio|Basio]] ([[Обговорення користувача:Basio|обговорення]]) 18:17, 9 серпня 2015 (UTC)
::::Мені теж загалом все одно, чи є апостроф чи нема. Але я не розумію аргументації від ДНВП «Картографія». Те, що в їх газетирі Бельґія та Бразілія, зразу зводить нанівець усю його удавану авторитетність. Замість ДНВП «Картографія» надійніше використовувати монетку: більше шансів отримати правильну відповідь... Тому якщо на одній карті з такими країнами як Бельґія і Бразілія буде Вятка, це рівно ні про що не свідчить — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 18:40, 9 серпня 2015 (UTC)
::::: А мені не все одно. Маніакальне бажання уніфікувати українську назву населеного пункту з вимовою цієї назви російською мовою — це ще можна зрозуміти (люди душею прагнуть до ''тієї'' культури). А от підставляння під цю суперечливу пропозицію формальних «АД», які насправді не визнаються за такі ні вікіпедійною, ні академічною спільнотою через їхню низьку якість за принципом «проти танка не попреш» — це вже взагалі абсурд. Ось де нам, колеги, вилазить «повага до формалізму», проявлена при голосуванні за номінацію адміном автора підсумку. Підсумок вважаю не згідним з принципами вікіпедії. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 01:26, 11 серпня 2015 (UTC)

'''Попередній підсумок не стає остаточним'''. Моя спроба закрите перейменування без достатніх знань, перегляду обговорення  [[ВП:ІГО]] є неправильною по суті. Але ситуація стає патова, доходить до абсурду і перспективи вирішення немає. Залишається напевне одне, '''закрити без підсумку, взяти тайм-аут до наступного року'''. А тоді надати користувачам висловити тільки свої аргументи і вирішити про подальше обговорення. Є єдина надія, що може ХТОСЬ за цей час знайде або отримає відповідь від установи, авторитетної для всіх, підтвердження написання. Шанс звичайно малий, але час припинити це обговорення. --[[Користувач:Basio|Basio]] ([[Обговорення користувача:Basio|обговорення]]) 06:43, 11 серпня 2015 (UTC)

Проглянув обговорення. Усього не прочитав, бо аргументи почали повторюватися. Я підтверджую підсумок про перейменування на Вятка. Назва не є усталеною (инакше цього обговорення не існувало б). Оскільки у різних словниках є різнобій, довіряємо тому джерелу, яке найкраще обґрунтовує позицію. Тут, власне, нічого, крім Правпису, нема (або я неуважно читав обговорення), бо словники не пояснюють, чому в них написано так, а не инакше. Я не бачу причин сумніватися, що Вятка підпадає під згадуваний параграф Правопису. Maksym Ye і Микола Івкі достатньо це пояснили. --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 17:16, 13 серпня 2015 (UTC)

==== Проект висновку ====
[Чернетку підготував іще 01.06.2015.]
* У цьому обговоренні мова йде про правопис ріки Вятка (чи з апострофом, чи без).
: Учасники цього обговорення по-різному розуміють § 109, п. 8 чинного правопису (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8).
* Якщо виникають непорозуміння навколо правопису, потрібно пояснити відповідні місця правопису.
: Коли порозуміння не виникає, треба відшукати передусім посібники (довідники) з чинного правопису, які підтверджують правильність розуміння відповідних місць правопису.
* Прихильники ріки Вятка без апострофа пояснили § 109, п. 8 на різних прикладах (див. тут тему "Пояснення (тлумачення) § 109, п. 8").
: Прихильники ріки Вятка з апострофом не змогли пояснити § 109, п. 8.
: Це означає, що потрібно писати ріку Вятка '''без''' апострофа.
* Прихильники ріки Вятка без апострофа відшукали багато (дев'ять) посібників з чинного правопису, які по-різному радять писати ріку Вятка без апострофа (див. тут тему "Узагальнення").
: Прихильники ріки Вятка з апострофом і досі ('''за півроку !''') не відшукали хоч би одного посібника з чинного правопису, який би радив писати ріку Вятка з апострофом.
: Розгромна перевага (9 : 0) означає, що прихильники ріки Вятка без апострофа правильно розуміють § 109, п. 8 чинного правопису.
: Це підтверджує, що відповідно до чинного правопису потрібно писати ріку Вятка '''без''' апострофа.
* Звідси '''висновок''' (підсумок, рішення): перейменувати ріку В'ятка на ріку Вятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:12, 11 серпня 2015 (UTC)
*: Будь ласка, пишіть про себе в першій особі однини, а не в третій особі множини. Також підсумок такого обговорення варто підводити тому, хто зробив у цьому обговоренні 256 (!) редагувань: здається, це абсолютний рекорд за кількістю редагувань одного користувача в одному обговоренні. До того ж ваш нібито рахунок 9:0 спростовується звичайним пошуком "В'ятка" у Google Books: я там бачу лише на першій сторінці два довідника (Журенко О. Українська без помилок. Говоримо і пишемо правильно та підручник для іноземців Шуберт Л. Далі не шукав: ви на свої 9:0 витратили два місяці, в мене є цікавіші зайняття). Ну й якщо вже цитуємо Ющука, то хай буде й Пономарів: [http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/03/150330_ponomariv_blog_51_ko ''Читачка Оксана запитує, як українською мовою називаємо російську річку Вятка. У назві річки і в похідному від неї прикметникові пишемо апостроф: В'ятка, в'ятський.'']. Тож ваш висновок явно упереджений, бо ви намагаєтеся видати свої аргументи за "неспростовані аргументи групи прихильників" — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 13:27, 11 серпня 2015 (UTC)
: Писав не тільки про себе. Дуже багато написав також Maksym Ye..
: "підсумок може підвести будь-хто, в т.ч. й ініціатор". "Анатолій (обг.) 20:39, 1 серпня 2015 (UTC)"
: У темі "Узагальнення" раніше написав: "Професор Пономарів радить писати ріка В'ятка, але порушує чинний правопис (уживає слова варіянт, инший). Тому пораду професора Пономарева не зараховую". Тому мій висновок справедливий. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:30, 12 серпня 2015 (UTC)
: Повторив Ваш пошук. Першу книгу показало, а другу - ні. Усіх джерел - тільки 10.
: Правопис радить писати Кяхта, а Журенко - К'яхта... Чи можна зарахувати цей довідник ??
: Довідник вийшов у ''цьому'' році. Може, раніше, коли подібно шукав, цього довідника ще не було в Інтернеті. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:10, 12 серпня 2015 (UTC)
::Рахунок 9:0 ви отримали в протистоянні з самим собою, бо зафлудили це обговорення настільки, що навряд чи хтось зрозумів, що ви хотіли. На додачу ви не приймаєте посилання на Пономарева, бо він уживає ''варіянт'', але приймаєте посилання на Ющука, який... [[Проект правопису Івана Ющука (2008)|теж уживає ''варіянт'']] — послідовно, нічого не скажеш. Тому вже як мінімум має бути 9:3 (Пономарів, Журенко, Шуберт), а якщо пошукати серед методичних матеріалів для середньої школи (наприклад, чим урок "Фортеця чотирьох королев: Фонетики, Орфоепії, Графіки й Орфографії" Голосківської школи гірший за [http://files.osvita-martyniv.webnode.com.ua/200000156-7467c75619/5%20ткр%20мова.docx урок "Фонетика, Орфоепія. Графіка. Орфографія. Свято рідної мови" Мартинівської школи]?), то там і 9:9, і 9:18 може бути. Тож або будьте чесними і шикайте джерела в обидві сторони (як я це робив [[Вікіпедія:Перейменування статей/Октябрьск (порт) → Октябрськ (порт)|тут]]), або не наводьте вашу перемогу в вашому протистоянні з самим собою за вигаданими вами ж правилами як аргумент — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 12:12, 12 серпня 2015 (UTC)
: [Не маю часу, тому зараз коротко. Подробиці - пізніше.]
: Коли щось було незрозуміло, то могли б і спитати.
: Проект правопису Івана Ющука (2008) і посібники Ющука з чинного правопису - це ''різні'' речі. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:34, 12 серпня 2015 (UTC)
::Ви і без запитань написали тут сотні кілобайтів. Але мене дивує ваша непослідовність: посібник Журенко(-а) десь відхилився від правопису, а ваші всі 9 джерел начебто дотримуються правопису. То пошукайте колоду у своєму оці: [http://perviydoc.ru/v29939/пазяк_о.м.,_сербенська_о.а.,_фурдуй_м.і.,_шевченко_л.ю._українська_мова_практикум?page=22 ваше джерело №1] містить таку грубу помилку як Лєрмонтов (правильно Лермонтов), у [http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/3438/3/ukr_lang_econ_foreign..pdf джерелі №2] написано «ірак» (правильно Ірак) [http://zavantag.com/docs/1146/index-945864.html?page=3 джерело №3] пропонує обрати між варіантами Вифлієм та Віфлієм (правильно Вифлеєм), у [https://docs.google.com/document/d/1nfN8mjNVnWRlhyCps8C4fduyUxXgFzUmFvh7oVHRhVM/edit?hl=uk&pli=1 джерелі №4] є прикметник «ліска» (насправді це іменник), у [http://goloskiv.pp.net.ua/fort.doc джерелі №5] написано «мета грами» (правильно «метаграми»). При цьому в кожному з цих джерел я завжди перевіряв лише ту саму сторінку, на якій було слово «Вятка». Тобто з '''5''' наведених вами джерел '''5''' містять грубі, неприпустимі для мовознавців помилки на тій самій сторінці, що й слово «Вятка». Рахунок '''0 : 5''', шановний Миколо Івкі, '''0 : 5'''. Я вже не буду продовжувати і перевіряти решту ваших джерел, бо краще за '''4 : 5''' у вас уже не вийде, а це хоч і не такий розгромний як '''0 : 5''', але все одно програшний рахунок — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 22:48, 12 серпня 2015 (UTC)
: Щодо посібників Ющука. Серед тих 9 джерел тільки одне, шосте, - посібник Ющука. Якщо, теоретично, це джерело не взяти до уваги, то шосте джерело є й запасне (Богуненко).
: А чи можна порахувати розмір моїх дописів ? Мої дописи часто '''не'''великі.
: Зачекайте із своїми підозрами. Річ у тому, що за кілька останніх місяців уже не всі свої подробиці пам'ятаю. Ваш останній допис на цій сторінці прочитав після півдня. Ще до цього пригадав деякі подробиці - і вирішив зарахувати довідник Журенко(-а). Тобто: 9 : 1.
: Ті джерела я не писав і не готував до Інтернету, тому нема чого звинувачувати.
: Щодо негараздів у джерелах. Згаданий посібник Ющука знаю в кількох видах: і на папері, і в Інтернеті. І там, і тут помічав дрібні недоліки. Буває практично по-різному: на папері правильно, а в Інтернеті неправильно, і навпаки: на папері неправильно, а в Інтернеті правильно.
: Якість наведених сторінок не перевіряв. Перевіряв передусім, як написано слово ''Вятка''. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:28, 13 серпня 2015 (UTC)
NickK'у, див. також тут допис за 17:16, 13 серпня 2015 (UTC).
: Якщо Ви й досі хочете писати ріку Вятка з апострофом, то оперативно пошукайте посібники (довідники) на свою користь. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:44, 14 серпня 2015 (UTC)
Книгу Шуберт(а) не відшукав, наведіть адресу. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:32, 14 серпня 2015 (UTC)
: NickK майже щодня пише до Вікіпедії. Але сюди не пише. Мабуть, не може подужати відшукати посібників (довідників) на свою користь. А обіцяв навіть '''удвічі більше''' (18 / 9 = 2, допис тут за 12:12, 12 серпня 2015 (UTC)). Навіщо тоді обіцяти ??
: Анатолій також обіцяв '''удвічі більше''' (допис тут за 18:44, 7 січня 2015 (UTC)).
: Мабуть, пора підбивати остаточний підсумок. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:08, 17 серпня 2015 (UTC)
::По-перше, я маю інші справи: я працюю у Вікіпедії не лише над перейменуванням статей, а й над іншими речами. По-друге, я хотів звернути увагу на те, що необ'єктивно порівнювати кількість джерел на Вятку (які ви шукали два місяці) і кількість джерел на В'ятку (які ви начебто записалися шукати з коментарем ''В'ятка --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 27 березня 2015 (UTC)'', але так нічого і не шукали). По-третє, ще більш необ'єктивно шукати помилки у джерелах на В'ятку в той час як у більш ніж половині джерел на Вятку є такі помилки. По суті, якщо ви теж дасте мені два місяці на пошук джерел на В'ятку, то я зможу вам їх знайти, а якщо зараховуватимете за джерела і уроку для 5 класу Голосківської школи, то можу знайти і вдвічі більше — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 12:28, 17 серпня 2015 (UTC)
: NickK'у, гаразд. Шукайте разом з іншими '''два місяці''', тобто аж до 12:28, 17 '''жовтня''' 2015 (UTC). Правила зарахування можна уточнити. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:46, 17 серпня 2015 (UTC)
: На основний пошук потрібно не два місяці, а '''неповний тиждень'''. Такий пошук підказав Maksym Ye. (допис за 05:15, 5 грудня 2014 (UTC)). А 14:09, 9 грудня 2014 (UTC) був мій допис. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:05, 8 вересня 2015 (UTC)
:Поки надаю те, що є:
:# [https://books.google.com.ua/books?id=fOwVCgAAQBAJ&pg=PT189&dq=%22В'ятка%22&hl=uk&sa=X&ved=0CEgQ6AEwCGoVChMI4POghoTrxwIVijcUCh1xDgkR#v=onepage&q=%22В'ятка%22&f=false  Журенко О. Українська без помилок. Говоримо і пишемо правильно. Сучасний довідник. — К.: КСД, 2015]. Приклад до правила про апостроф: ''Лук'янов, Захар'їн, В'ятка'' (і Вязьма у винятку)
:# [http://www.docme.ru/download/110925 Ковтюх, С. Л. Репетитор (як навчитися грамотно писати) : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. Л. Ковтюх ; Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка. — К. : Професіонал, 2007. — С. 201]. Приклад до правила про апостроф: ''П’ятницький; Нев’янськ, В’ятка, В’язники''
:# [https://books.google.com.ua/books?id=I3zQyoicWPEC&pg=PA16&dq="В'ятка"&hl=uk&sa=X&ved=0CD0Q6AEwBmoVChMI4POghoTrxwIVijcUCh1xDgkR#v=onepage&q=%22В'ятка%22&f=false Ludmila Schubert. Ukrainisch für Anfänger und Fortgeschrittene. 2., überarbeitete Auflage — Otto Harrassowitz Verlag]. Приклад до правила про апостроф: ''ім'я, В'ятка, В'єтнам, саф'ян''
:# [http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/03/150330_ponomariv_blog_51_ko Пономарів О. Блог професора Пономарева: чи варто перейменовувати Кіровоград?]. Приклад до правила про апостроф: ''В'ятка, в'ятський''
:# [http://archive.is/0MhGi Ожигова О. В. на сайті Нова мова]. Приклад до правила про апостроф: ''В’ячеслав, В’ятка, в’язь''
:# [http://ridnamova.kiev.ua/html_test/2.4-test.html Прудкий О., Прудка В. Рідна мова: Тренувальні тести у форматі ЗНО]. Приклад до правила про апостроф: ''Без апострофа всі слова пишуться в рядку: (Г) В..ятка, юніст..ю, посв..ята, б..язь''. Цей варіант неправильний, але оскільки правильними є написання ''юністю, посвята, бязь'', очевидно, з апострофом пишеться саме В'ятка.
:# [http://educrimea.org/lib/books/Yushchuk.pdf Ющук І. П. Практикум з правопису і граматики української мови.— К.: Освіта, 2012.— С. 24]. ''Забайкалля, Ізмаїл, В’ятка, Ільмень''
:# [https://books.google.com.ua/books?id=UsELAQAAMAAJ&q=%22В'ятка%22&dq=%22В'ятка%22&hl=uk&sa=X&ved=0CBoQ6AEwADhuahUKEwiDmt3gh-vHAhXIwxQKHWqdDjc Зубков М. Г. Мова ділових паперів: комплексний довідник. — Х. : Фоліо : Майдан, 2001. — С. 271]. ''Вороніж, Вязьма, В'ятка''.
:# [https://books.google.com.ua/books?id=Pw8LAQAAMAAJ&q=%22В'ятка%22&dq=%22В'ятка%22&hl=uk&sa=X&ved=0CEcQ6AEwCDhuahUKEwiDmt3gh-vHAhXIwxQKHWqdDjc Шевчук С. В., Лобода Т. М. Практикум з української мови: Модульний курс: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2006. — С. 123]. ''Банькович, Єльцин, В'ятка''.
:# [https://www.academia.edu/6458848/Kapeliushnyi_Stylistyka_i_redahuvannia_Prakt_sl-do Капелюшний А. О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста. - Львів: ПАЮ, 2002. - С. 291]. ''в'ятич, В'ятка, В'ячеслав''
:# [http://zno.org.ua/index.php?option=com_k2&view=item&task=download&id=32 Дияк О. В., Прудка В. М. Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО : навч. посіб. — К. : Літера ЛТД, 2014. — С. 21]. ''Коломия, Мюнхен, В'ятка''.
:# [http://www.dayshare.org/tujh88/bilecka Білецька О. І. Українська мова. Тестові завдання для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання [Текст] : [посібник] / Олена Білецька. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2010. - 286 с.] ''Коломия, Мюнхен, В'ятка''
:# [http://dorobok.edu.vn.ua/file/get/755 Скірська К. П. Практикум з фонетики. — Вінниця, 2015. — С. 55]. ''уцілілий, всімох, В'ятка''
:# [http://www.khnu.km.ua/root/facult/fpp/res/ukrmova.pdf Герета Н. М. та ін. Українська мова.  — Хмельницький : ХНУ. — С. 26]. ''гавань, В’ятка, небезпека''
:# [https://books.google.com.ua/books?id=Zi5vqGIV6tIC&pg=PA17&dq=%22в'ятський%22&hl=uk&sa=X&ved=0CDYQ6AEwBGoVChMInPLO7InrxwIVR7oUCh2QpAcV#v=onepage&q=%22в'ятський%22&f=false Тєлєжкіна О. О. Українська мова. 11 клас (профільний рівень).— Х.: Вид-во «Ранок», 2011.— С. 17] ''Центрально-Чорноземний та Волго-В'ятський''
:# [http://053.vps.ho.ua/node/240 Сорока Г. П. Українська мова. 10 клас. Тематичне оцінювання. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.] ''Владивосток, Волинь, В’ятка, Варшава''
:# [http://globalteka.ru/books/doc_details/3538--------.html  Контрольна робота з розділів "Фонетика. Графіка"]. ''Запоріжжя, В'ятка, Ільмень, Воронеж''
:# [http://files.osvita-martyniv.webnode.com.ua/200000156-7467c75619/5%20ткр%20мова.docx Фонетика, Орфоепія. Графіка. Орфографія]. ''Волинь, В'ятка, Вюртемберг''
:На всяк випадок уточню: можливо, це не всі або не найкращі джерела. Я, як обіцяв, знайшов 18 джерел, і після того йду спати. Першими я ставив ті джерела, де В'ятка є прикладом правила до вживання апострофа, далі решту — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 01:50, 10 вересня 2015 (UTC)
:: Наскільки я зрозумів, у прикладах не уточнено, про яку саме В’ятку йдеться? --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 02:18, 10 вересня 2015 (UTC)
:::Звісно, 100% гарантії дати не можна, але я не включив кілька джерел, де мова очевидно йшла про село В'ятка на Сумщині (або є прикладом до правила саме про українські географічні назви, або йде в списку серед саме українських власних назв). З іншого боку, я маю аргументовані підстави вважати, що мова йде в більшості випадків саме про річку, яку ми обговорюємо:
:::* у деяких джерелах прямо зазначено, що мова саме про річку В'ятку (Пономарів, Тєлєжкіна)
:::* у деяких джерелах В'ятка наведена як приклад вживання апострофа в слов'янських іншомовних словах, чого, до речі, нема в прикладах Миколи Івкі, де Вятка завжди є прикладом до якогось іншого правила (Журенко, Ковтюх) або в розділі слов'янських іншомовних слів
:::* у деяких джерелах В'ятка фігурує серед найпоширеніших власних назв, до яких село з 19 жителями явно не належить (Зубков, Капелюшний)
:::* у деяких джерелах В'ятка йде в одному ряду з відомими іншомовними словами, в один ряд з якими маленьке село навряд чи б поставили (Ющук, Шуберт, Ожигова, Дияк, Білецька, Сорока)
:::* зрештою, де точно неможливо визначити, так це в тестах ЗНО. Але мені траплялося чимало згадок цієї назви в тестах ЗНО (як у форматі В'ятка, так і у форматі вправи: В...ятка), я б навіть сказав, що в ЗНО В'ятка є одним з основних прикладів вживання апострофа у слов'янських власних назвах. Це ще раз наводить на думку, що нам було б варто дотримуватися написання в ЗНО, бо з нами можуть звірятися випускники
:::* крім того, є щонайменше два джерела, які пов'язують російську річку В'ятку з українським селом на Сумщині: це Інтернаціональне виховання трудящих : зб.ст. / Ред. Кравцев І.Є.,Макаренко О.А. - К. : Наук.думка, 1966. - С. 177 (у списку населених пунктів, назви яких пов'язані з Росією) та стаття [[Горбач Олекса Теодорович|Олекси Горбача]] в [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2881/file.pdf Сучасності No 1/1970 (с. 114)] (автор вважає нелогічним, що за радянським правописом російська й українська В'ятки пишуться по-різному). Обидва джерела заангажовані, але в різні боки, тож тут баланс. Але тут потрібно дивитися етимологію українського села В'ятка, якої я наразі не маю
:::* на додачу, основною етимологією річки Вѧтка є походження від давньоруського слова ''вяче'' (більше) і є однокореневим з ім'ям В'ячеслав (яке, як відомо, починаючи з правопису-1993 в українській мовійде лише з апострофом)
:::Загалом я познаходив ще трохи джерел на українську В'ятку, але жодне з них не пояснювало, як одна й та сама назва може мати два паралельні варіанти (Вятка, якщо з Росії, і В'ятка, якщо в Україні). Хотів би побачити такі, якщо вони існують — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 09:25, 10 вересня 2015 (UTC)
Побачив, аналізую. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:34, 10 вересня 2015 (UTC)
: 1. Це джерело вже було. Там не написано, за яким правилом писати Вязьма. Як тоді писати Кяхта ? З апострофом ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:24, 11 вересня 2015 (UTC)
: 2. Це джерело знайоме (в інших виглядах). Там рецензент - професор Городенська. Як тоді писати Кяхта, Вязьма, Мюнхен ? З апострофом ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:24, 11 вересня 2015 (UTC)
: 3. Це джерело Ви, мабуть, згадували. Там Лейпц'''і'''ґ.  --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:08, 10 вересня 2015 (UTC)
: 4. Це джерело вже було (і не раз). Там варіянт, инший. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:08, 10 вересня 2015 (UTC)
::О, почалося... Так я з ваших 9 джерел проаналізував 5 і у 5 з 5 знайшов помилки на тій же сторінці, що й слово Вятка (до того ж грубі, такі як Лєрмонтов чи Вифлієм). Можу перевірити решту 4, звісно, може хоч в одному не буде помилки на тій самій сторінці. Якщо ваше єдине зауваження в тому, що джерела не пояснюють, чому Вязьма виняток, не пояснюють, писати П'яндж чи Пяндж (ще одна епічна війна) або мають якогось не такого рецензента (не автора, а рецензента!), то я досить радий за якість цих джерел — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 12:18, 10 вересня 2015 (UTC)
:::Таки глянув ще два ваші джерела, і обидва містять помилки в тому ж правилі (!). [https://books.google.com.ua/books?ei=FCxbVZmrHMXYU4v0gagN&hl=uk&id=28ELAQAAMAAJ&dq=%22вятка%22+правопис&focus=searchwithinvolume&q=вятка Фурдуй (7)] пише ''В'яземський, Вязьма'', не задумуючись, що рід Вяземських походить з Вязьми. [https://books.google.com.ua/books?ei=FCxbVZmrHMXYU4v0gagN&hl=uk&id=LhALAQAAMAAJ&dq=%22вятка%22+правопис&focus=searchwithinvolume&q=вятка Шкуратяна (8)] пише ''п'ятниця і Пятницький'', що теж є очевидною неузгодженістю, бо рівно за тим самим правилом іде Рум'янцев. З 7 перевірених мною ваших джерел 7 містять помилки на тій самій сторінці, в тому числі 2 у тому самому правилі. Решту 2 навіть відкривати уже не хочеться: між 2 : 7 і 0 : 9 різниці вже великої нема — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 12:38, 10 вересня 2015 (UTC)
: 5. Це джерело знаходив. Ожигова Оксана Віталіївна, канд. філол. наук, знайома ?! Див.: [[ВП:Запити до адміністраторів/Архів 48#Повторна заявка на давнє перейменування]]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:35, 10 вересня 2015 (UTC)
: 6. Випадки "В..ятка" обминав. На дану мить без зауважень. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:46, 10 вересня 2015 (UTC)
: 7. Припускаю, що там друкарська помилка. Пор.: джерело 5 до теми "Узагальнення". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:56, 10 вересня 2015 (UTC)
::Ющук у 2000 році писав Вятка, а в 2012 році в нього вже В'ятка. Можливо, змінив думку? — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 15:42, 10 вересня 2015 (UTC)
: 8. Неясно, чи ріка, чи село. Недолік: "комплексний довідн'''у'''к". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:14, 10 вересня 2015 (UTC)
::Там самі великі топоніми і жодного українського села. Очевидно, мова про річку. Помилка в заголовку є недоліком розпізнавання, але текст відскановано чітко і апостроф видно добре — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 15:42, 10 вересня 2015 (UTC)
: 9. "Оригінал із Університет штату Індіана (США)". Такі джерела не брав до уваги. Недолік: "Практ'''і'''кум з української мови". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:23, 10 вересня 2015 (UTC)
::Яка різниця, де сканували книгу? Якщо книгу сканував Університет Індіани, це якось змінює її авторитетність? — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 15:42, 10 вересня 2015 (UTC)
: 10. Неясно, чи ріка, чи село. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:25, 10 вересня 2015 (UTC)
::А там дві В'ятки поспіль: одна річка і одне село, обидві з апострофом — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 15:42, 10 вересня 2015 (UTC)
: 11. Гляньте там: 2.4. Уживання апострофа. Тоді В'язьма з апострофом ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:48, 14 вересня 2015 (UTC)
:: Там Ваша неуважність. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:24, 22 вересня 2015 (UTC)
: 12. Додаткове до 11. [Перерва.] --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:33, 10 вересня 2015 (UTC)
: 16. Не знаходить. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:24, 22 вересня 2015 (UTC)
* Тести ЗНО теж містять помилки. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:57, 11 вересня 2015 (UTC)
* Цитую (рос): "Название Вятка, по мнению большинства исследователей, связано с удмуртским микроэтнонимом Ватка.Восходит к удмуртскому тотемическому имени вад «выдра» диал. Бобр" [[https://books.google.com.ua/books?id=IJkaAQAAIAAJ&q=Название+Вятка+связано+с+удмуртским++Ватка.Восходит+к+удмуртскому+вад&dq=Название+Вятка+связано+с+удмуртским++Ватка.Восходит+к+удмуртскому+вад&hl=uk&sa=X&ved=0CB0Q6AEwAGoVChMIv8vrhf7uxwIVyJ5yCh1YLgh8] ]. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:36, 11 вересня 2015 (UTC)
*:Див. [[:ru:Вятка (река)#Происхождение названия]]. Це удмурти вважають, що назва річки походить від удмуртського етноніма Ватка, а насправді особливості мови такі, що якщо з російської удмурти запозичили б назву Вя́тка, то вони б її назвали Ватка́, а якби росіяни запозичили з удмуртської назву Ватка́, вони б її так і назвали — Ватка́. Звісно, удмурти вважають, що назва походить від них, але інші дослідження кажуть, що це не так — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 21:25, 11 вересня 2015 (UTC)
::: Книга видана за межами Удмуртії. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:03, 14 вересня 2015 (UTC)
::::Майже, у братній Мордовії та під назвою «Взаимодействие и взаимовлияние языков и литератур народов Поволжья и Приуралья». Звісно, там не могли обговорювати слов'янську назву. До того ж є джерело, яке присвячене саме вивченню назви міста та річки, а не впливу удмуртської мови на російську — Макарова Л. Н. Древнее наименование города Кирова (Вятка — Хлынов) // Вятская земля в прошлом и настоящем. Т. II. Киров, 1992. С. 7. — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 21:46, 14 вересня 2015 (UTC)
Не впевнений, але якщо етимологія не є однозначною (не знаю, яка там ситуація), тоді, спершись на якусь, ми порушимо [[ВП:ОД]]? --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 09:47, 13 вересня 2015 (UTC)
: Етимологія - річ невдячна. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:03, 14 вересня 2015 (UTC)
:: Можете глянути назви "Вятка" і "Вяда" в етимологічному словнику Фасмера. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:10, 15 вересня 2015 (UTC)
* Прихильникам ріки Вятка з апострофом.
: NickK джерела відшукав. Але це ще не все. Поясніть приклади з теми "Пояснення (тлумачення) § 109, п. 8" на свій лад. Можете додати свої приклади. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:40, 13 вересня 2015 (UTC)
::Правопис мають пояснювати не вікіпедисти, а мовознавці. Будь-яке пояснення правопису від вікіпедистів є [[ВП:ОД|оригінальним дослідженням]]. Вище наведено тлумачення з прикладами 18 (навіть більше, бо є співавтори) мовознавців із своїми прикладами, серед яких д.філ.н. [[Пономарів Олександр Данилович]], к.філ.н. [[Ковтюх Світлана Леонідівна]], [[Ющук Іван Пилипович]], автор низки словників [[Зубков Микола Григорович]] та інші. Трактування будь-якого мовознавця, опубліковане у виданні з грифом МОН, буде авторитетнішим за трактування будь-якого вікіпедиста на сторінках Вікіпедії. Очевидної і зрозумілої нефахівцю суперечності нема (рос. Вязники є укр. В'язники, тож нема перешкоди для того, щоб рос. Вятка стала укр. В'ятка), а тонкощі вже висвітлені в джерелах — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 21:46, 14 вересня 2015 (UTC)
::: Щодо назви В'язники́. Раніше, до чинного правопису, ця назва винятком не була, хоча П'ятигорськ і тоді писали з апострофом. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:55, 15 вересня 2015 (UTC)

==== Підсумок 7 вересня 2015 ====
Перейменувати на Вятка згідно з Правописом. У джерелах є різнобій, тому (навіть згідно з [[Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти]]) керуємося Правописом. Етимологія Вятки неясна, тому неможливо виокремити з назви якесь загальне слово, замість якого можна би підставити український відповідник, і застосовуємо примітку „Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у...“ у „§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн; Апостроф.“ --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 11:28, 7 вересня 2015 (UTC)
: Є така народна мудрість: два на третього не чекають. Скільки ще чекати на NickK‎'а, який веде себе наче Хома невірний ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:23, 8 вересня 2015 (UTC)
:: Нема сенсу поспішати з підсумком обговорення, у яке вкладено багато часу. --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 13:06, 8 вересня 2015 (UTC)
::: Маю таку саму думку. Тоді при потребі чекаємо навіть до 17 жовтня ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:18, 8 вересня 2015 (UTC

:::: Гадаю, можна зачекати ще кілька днів. --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 14:34, 8 вересня 2015 (UTC)
* Це вже четвертий чи п'ятий підсумок за перейменування на «'''Вятка'''» (MelVic 06:27, 11 березня; Дзядик 15:08, 19 травня; Basio 14:13, 9 серпня; Микола Івкі кілька разів). Гадаю, що вже останній. Хоча, як я вже говорив вище, в українському мовознавстві прибічники та противники апострофу стоять кожен на своєму, і «''нема на те ради''». Так само і у Вікіпедії. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 15:32, 10 вересня 2015 (UTC).
*:А тут всі противники апострофу. Проте є прибічники апострофа. Не пам'ятаю, чи вже писав, найкраще рішення тут, як на мене, — надіслати запит до Інституту української мови, як [[:Файл:Rozjasn SG.jpg|тут]].--'''[[Користувач:Ahonc|<tt style="color:purple">Анатолій</tt>]]''' ([[Обговорення користувача:Ahonc|обг.]]) 18:48, 10 вересня 2015 (UTC)
*::Можна було б, звісно. Можна ще спробувати в МОН спитати: у них мала б бути якась позиція, бо В'ятка/Вятка є в базі ЗНО у форматі В...ятка, тобто МОН очікує від школярів, що вони знають, як правильно писати — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 22:51, 10 вересня 2015 (UTC)
::* Я працюю в Акабеміі. Відповідь залежить від того, хто напише листа. От Шульга отримав шість років тому [[Сектор Гази]], наче то [[сектор]] міста [[Газа]], див. [[talk:сектор Гази#неповна інформація]]. — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 10:46, 11 вересня 2015 (UTC).
:::: Ту відповідь підготувала професор Городенська, яка допускає порушення чинного правлпису. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:13, 14 вересня 2015 (UTC)
:::: Хто з учасників обговорення живе тепер у Києві ? Може, простіше провідати Інститут української мови чи Інститут мовознавства ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:09, 11 вересня 2015 (UTC)
::::: "Провідати", як то кажуть, на хліб не намажеш. На даний час, скажем так, склався "баланс джерел" завдяки тому, що NikK взяв та й показав усім, як це в індивідуальному порядку протистояти масованій кампанії маніпуляції і колової аргументації. Пропоную обговорення завершити з відкладеним висновком. Відкладеним до часу, коли буде робитись нова редакція правопису (адже комісія вже створена). Статтю не перейменовувати, але внести доповнення про те, що існує ще й такий, як бачимо, досить поширений варіант написання, а саме, без апострофа. Тільки не писати там мільйони кілобайт, досить буде одного речення. Це найрозумніше, що можна зробити. З другого боку, з самого процесу, безумовно, потрібно робити висновок, бо "внесок" дописувачів "Вятки" тягне на доробок невеликої академічної установи доби "перемігшого соцреалізму". Як мабуть кожному зрозуміло, вся продуктивність даного обговорення - це "пара в свисток", щоб не сказати гірше. Які в кого пропозиції - може варто висловитися з другого питання? [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 00:00, 12 вересня 2015 (UTC)
:::::: Це крок до компромісу та два кроки від нього. Не певен, що збереження [[статус кво]] з назвою, яка неприйнятна для більшості носіів украінськоі мови, є оптимальним рішенням (на мобілці немає літери йі). — <font face="Georgia">[[user:Dzyadyk|''Юрій Дзядик'']]</font> [[user talk:Dzyadyk|(о]]•[[Special:Contributions/Dzyadyk|в)]] 05:42, 12 вересня 2015 (UTC).
:::::::''назвою, яка неприйнятна для більшості носіів украінськоі мови'' → [Джерело?] Це дуже гучна заява та потенційно вагомий аргумент, але таке потрібно підкріплювати джерелами — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 13:07, 12 вересня 2015 (UTC)
:::::::: А які в принципі можуть бути джерела на такого типу твердження? У нас же немає радара, який фіксував би кожне слово кожного українця і потім подавав би це в центральну студію для підрахунку--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 18:06, 12 вересня 2015 (UTC)
:::::::::Можливим джерелом були б праці кількох мовознавців, які б подавали В'ятку як поширену помилку (мова про такі праці як М. Волощак Неправильно — правильно), причому бажано кілька праць, щоб можна було говорити про більшість. Якщо таких джерел нема, то аргумент «неприйнятна для більшості носіів украінськоі мови» є голослівним твердженням — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 19:18, 12 вересня 2015 (UTC)
:::::::::: По-моєму, якраз навпаки. Якби це було серед «поширених помилок», то це якраз свідчило б, що ця помилка дуже навіть прийнятна для багатьох, навіть для більшості... А якщо щось є неприйнятним для більшості, то воно автоматично НЕ є '''поширеною''' помилкою--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 20:39, 12 вересня 2015 (UTC)
* Прихильники ріки Вятка з апострофом ще не пояснили  § 109, п. 8, тому гукати на допомогу, наприклад, Інститут української мови рано. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:47, 13 вересня 2015 (UTC)
: В Інтернеті буває джерел неправильних більше, ніж правильних. Наприклад, пошук Google "чипси" показує в мене початкову оцінку 32 100, а "чіпси" (неправильно) - аж 267 000. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:59, 13 вересня 2015 (UTC)
:: Давайте хоч цього сюди не приплітати. Тут теж багато питань щодо правильності--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 11:59, 13 вересня 2015 (UTC)
:Вище вже наведені пояснення від прихильників написання «В'ятка», зокрема, таких як [[Зубков Микола Григорович]], [[Ковтюх Світлана Леонідівна]], [[Пономарів Олександр Данилович]], [[Ющук Іван Пилипович]] та інші. Чим ви хочете оригінального дослідження вікіпедистів? — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 21:48, 14 вересня 2015 (UTC)
:: Ну так Пономарів і "М'юнхен" каже... Це лише те, що мені одразу на думку спало...--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 03:28, 15 вересня 2015 (UTC)
:: Серед прихильників ріки Вятка з апострофом маю на увазі передусім учасників цього обговорення. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:02, 15 вересня 2015 (UTC)
:::Тобто ви хочете, щоб вікіпедисти спеціально для вас провели [[ВП:ОД|оригінальне дослідження]] та зайнялися трактуванням правопису? Для чого? — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 09:49, 16 вересня 2015 (UTC)
Правопис Пономарева (инший, варіянт) '''не''' став чинним.
Ковтюх і рецензент Городенська ******* радять писати **************** полб'яний, Присейм'я. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:44, 15 вересня 2015 (UTC), --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:52, 16 вересня 2015 (UTC)
:Як це — ''непрямо радять''? Тобто вони не радять, але ви думаєте, що радять? І який стосунок має думка рецензента Городенської, якщо жодної праці за її авторством у списку джерел нема? — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 09:49, 16 вересня 2015 (UTC)
:: NickK'у, дякую за питання-підказку. Недоглядів - виправив. Річ у тому, що ця книга містить назву В'ятка в кількох місцях (також після слів ''мереф’янський, В’ячеслав''). Ще навесні, шукаючи назву В'ятка, натрапив на це джерело, тільки інший сайт.
:: Щодо Городенської. На початку джерела є слова:
"Рецензенти:
К. Г. Городенська". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:38, 16 вересня 2015 (UTC)
* До речі, Ковтюх радить:
: "8.  В іншомовних власних назвах и пишеться в таких випадках:
: а)  в основах власних імен, прізвищ, географічних назв після ши-плячих та [ц] перед наступними приголосними, крім [й], та в 
похідних від них словах: Абашидзе, Вашингтон, Джигарха-нян, Джинна, Джильї, Жильєрон, Тажибаєв, Цицерон, Цибо, 
Циммерманн, Жижка, Жирардо, Жискар, Чиковані, Чингісхан, Фучик, Шиллер, Ширак; Джибуті, Джизак, Чилі, Чикаго, 
Шинґу, Шицзячуан, Цилінь, Цинань, Цингай, Циндао, Цинцин-наті, Цицигар, Алжир, Гемпшир, Вірджинія, Лейпциг, Сан-Франциско; шиллерівський, чиказький, цинциннатський тощо".
: Наслідок: Пуччині. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:30, 16 вересня 2015 (UTC)

{{ping|NickK}} які з джерел явно описують причини (які правила Правопису і чому застосовані), чому саме В’ятка, а не Вятка (або навпаки)? У таких джерел мав би бути найвищий пріоритет. --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 12:05, 16 вересня 2015 (UTC)
:{{ping|AS}} Я вище навів їх: це Журенко, Ковтюх, Шуберт, Пономарів і Ожигова (у списку джерел з 1 по 5): там В'ятка є прикладом саме до правила про апостроф. У списку Миколи Івкі такими з натяжкою є джерела 7 і 8 (Фурдуй та Шкуратяна), але в обох є грубі помилки (Фурдуй: ''В'яземський, Вязьма'', що неможливо, бо рід В'яземських із Вязьми; Шкуратяна: ''п'ятниця і Пятницький'', що тоді суперечить правописному прикладу Рум'янцев) — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 12:15, 16 вересня 2015 (UTC)
:: В'яземський: у чинному правописі цю назву спочатку писали з апострофом.
:: Пятницький: не суперечить, правильно, відповідно до примітки (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par104p11). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:00, 16 вересня 2015 (UTC)
:::Якщо Вязьма, то чому В'яземський? І якщо Рум'янцев, то чому Пятницький? [https://books.google.com.ua/books?id=TkTqAAAAMAAJ&q=%22Пятницький%22&dq=%22Пятницький%22&hl=uk&sa=X&ved=0CCoQ6AEwBThGahUKEwif0aSi2PvHAhWIVxoKHaSVDMs Ось] якраз чудовий приклад того, що це неправильно: ''Вятка, Пятницький, Вячеслав''. Це якраз те правило, яке змінилося в 1993 році, коли Вячеслави стали В'ячеславами — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 13:48, 16 вересня 2015 (UTC)
:: Я маю на увазі саме пояснення, ''чому'' до них застосовані ці правила. Теоретично ці автори можуть взагалі не мати думки про етимологію Вятки і просто копіюють приклади один в одного. --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 14:06, 16 вересня 2015 (UTC)
:::Саме таких джерел, які б пояснювали, чому саме Вятка, а не В'ятка, або чому саме В'ятка, а не Вятка, мені невідомо. Це обговорення, мабуть, є першою (за винятком [http://lingvoforum.net/index.php?topic=2086.0 цього форуму]) і явно є найдетальнішою спробою розглянути це питання. Тобто джерел саме такого типу нема в обидва боки. І я не дуже розумію, як автори могли не знати етимології, якщо етимологій дві (за слов'янською В'ятка є спільнокореневим словом до В'ячеслава, за удмуртською вона українською мала б взагалі писатися як Ватка́) — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 15:30, 16 вересня 2015 (UTC)
* NickK'у, скільки можна посилатися на Пономарева, який порушує чинний правопис ?! --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:05, 16 вересня 2015 (UTC)
* Щодо назви В*яземський див. тут мої дописи за 16 - 20 квітня. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:59, 17 вересня 2015 (UTC)
*:Мені значно зрозуміліший допис Maksym Ye. від 18:24, 9 грудня 2014 (UTC), бо за вашою логікою (чи її відсутністю) від 17 квітня не може бути одночасно Пятницький і В'яземський, як у запропонованих вами джерелах — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 11:05, 17 вересня 2015 (UTC)
::: Паперовий "Український правопис" за 1996 містить двічі назви В'яземський і В'язьма, а за 2005 - один раз назви В'яземський, В'язьма і Вязьма. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:17, 17 вересня 2015 (UTC)
* Я розглядаю це обговорення як [[прецедент]]. 
: Подібна проблема стосується не тільки ріки Вятка з похідними, але й багатьох інших географічних назв, а також прізвищ (зокрема, прізвища Пятницький). 
: Тому без '''пояснення''' вживання апострофа у власних назвах не обійтися. 
: Чи Ви хочете в кожному випадку додавати заявку на перейменування ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:18, 17 вересня 2015 (UTC) 
::Скільки в нас таких назв, де є різні написання одночасно і в енциклопедіях, і в орфографічних словниках? Майже напевно і десятка не набереться, і по деяких із них уже були обговорення (наприклад, Пяндж / П'яндж) — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 12:25, 21 вересня 2015 (UTC)
::: Не лічив, але є. Хай навіть і півдесятка. Про Пяндж пам'ятаю. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:53, 21 вересня 2015 (UTC)
::: Заглянув в один словник. Кількість різних проблемних назв (з прізвищами) щодо апострофа може перевищити 20. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:25, 23 вересня 2015 (UTC)
* Мій підхід близький до підходу картографів (http://chtyvo.org.ua/authors/Minekoresursiv_Ukrainy/Instruktsiia_z_peredachi_ukrainskoiu_movoiu_rosiiskykh_heohrafichnykh_nazv_i_terminiv/).
: Дещо майже цитую.
: "2 я я в усіх позиціях, крім 2а, 2б	Дьяконово – Дьяконово Ельня – Єльня Рязань – Рязань Дровяная – Дровяная 
: 2а ья	‘я після б, п, в, м, ф та р /на кінці слова або складу/, а також після г, к, х та ч, ж, ш	Дубьязы – Дуб’язи Ципья – Цип’я Мулымья – Мулим’я Лахденпохья – Лахденпох’я Рахья – Рах’я Щучья – Щуч’я". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:59, 17 вересня 2015 (UTC)	

Нехай ми розглядаємо версію про спільне з „В’ячеславом“ походження, як основну. Тоді в мене виникає таке запитання: а який алгоритм пошуку спільности в частинах слов’янських слів? Тобто, як далеко в дерево походження залазити (те, що Maksym Ye описав „з В’ячеславом у Вятки остання спільність могла бути аж за часів прабалтослов’ян“)? --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 16:37, 16 вересня 2015 (UTC)
: У розділах чинного правопису про апостроф мови про етимологію (походження) назви '''нема''', тому про це можна геть '''не''' писати. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:05, 17 вересня 2015 (UTC)
* [[Вимова в українській літературній мові]], [[https://ru.wikipedia.org/wiki/Русский_язык#.D0.A1.D0.BE.D0.B3.D0.BB.D0.B0.D1.81.D0.BD.D1.8B.D0.B5] ].
: Щоб ясніше було, нагадаю літературну вимову (без наголосу).
: Рос. вимова.
: Вятка [в’атка]: губно-зубний м'який [в (v)], роздільної вимови (звука [й]) нема.
: Вьятка [в’йатка]: роздільна вимова є.
: Різниця - '''тільки''' роздільна вимова (звук [й]).
: Укр. вимова.
: Вятка [вʻʻатка]: губно-губний напівм'який [в (w)], роздільної вимови нема.
: В'ятка [вйатка]: твердий [в], роздільна вимова є.
: Рос. Вятка не має роздільної вимови.
: І укр. Вятка не має роздільної вимови.
: Також укр. губно-губний напівм'який [в (w)] ближчий до рос. губно-зубного м'якого [в (v)].
: Тобто вимову рос. назви Вятка '''точніше''' передає укр. назва Вятка.
: Якби росіяни писали Вьятка, тоді потрібно було передати назвою В'ятка.
: Тобто маємо '''однозначну''' відповідність:
: рос. Вятка - укр. Вятка,
: рос. Вьятка - укр. В'ятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:15, 18 вересня 2015 (UTC)
::Ви вже тричі писали про гіпотетичну назву Вьятка, не треба писати ще й вчетверте. Адже цей аргумент надзвичайно легко спростувати: § 109.8 має щонайменше два контрприклади: В'язники (російською Вязники, а не Вьязники) та П'ятигорськ (російською Пятигорск, а не Пьятигорск), тож нема жодних підстав вважати, що В'ятка не може належати до цієї групи — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 12:22, 21 вересня 2015 (UTC)
::: А Ви шукали нвзву Вьятка в Інтернеті ?! '''Є''', також і в книгах. Ваші ''контрприклади'' - якраз '''винятки'''. Назви В'ятка там нема, тому цю назву потрібно писати Вятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:04, 21 вересня 2015 (UTC)
::: До відома.
::: П'ятигорськ - давній виняток. У словниках і довідниках назви Пятигорськ не виявив.
::: У словниках і довідниках до чинного правопису назви В'язники не виявив. Тепер у словниках назва Вязники буває. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:49, 22 вересня 2015 (UTC)
Роздільну вимову згадує § 6. Апостроф: http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par6. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:11, 21 вересня 2015 (UTC)
: "Апостроф не ставиться (...) в іншомовних словах, якщо вони вимовляються '''не роздільно''': нюанс, бюджет, кювет, гравюра": Вікіпідручник, https://uk.wikibooks.org/wiki/Апостроф.
: "Апостроф не ставиться (...) в іншомовних словах, якщо я, ю, є, ї передають м’якість попереднього приголосного, не чується звук [й], вимова є '''не роздільною''', а плавною: гравюра, кювет, нюанс, Мюнхен": http://12fan.ru/4015854575.html. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:59, 28 вересня 2015 (UTC)
* Приклад з нім. мови (для порівняння).
: Чому Мюнхен, а не М'юнхен ?
: Вимова нім. München '''не''' має роздільної вимови.
: Вимова назви Мюнхен також '''не''' має роздільної вимови, а М'юнхен - має.
: Тому вимову нім. назви München точніше (ближче) передає назва Мюнхен. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:28, 21 вересня 2015 (UTC)
: Якщо писати В'ятка, то потрібно писати також і М'юнхен.
: Навіщо писати однобоко: ріка В'ятка, але Мюнхен ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:55, 22 вересня 2015 (UTC)
:: Я поясню. Тому що німецький Мюнхен не став жертвою штучної українізації. На відміну від російської Вятки--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 18:29, 23 вересня 2015 (UTC)
::: "Здоровий глузд підказує, що іноземні прізвища слід намагатися передавати '''якомога ближче до звучання''' мовою оригіналу. Чомусь '''лише''' для російської мови наш правопис робить таку послугу — "українізує" російські імена та прізвища(...). Я підозрюю, що це один з тонких проявів '''русифікації'''": http://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/2010/10/---2.html. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:43, 24 вересня 2015 (UTC), --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:43, 25 вересня 2015 (UTC)
* "Загальна закономірність така, як і в інших мовах: прізвища та географічні назви не перекладаються, їхня вимова передається українською графікою '''з найбільшим наближенням до звучання''' в мові-оригіналі": http://sevntu.com.ua/jspui/bitstream/123456789/3167/1/d060013.pdf, http://globalteka.ru/books/doc_details/5465-----.html. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:40, 22 вересня 2015 (UTC)
: "Усі запозичені власні назви передаються '''якомога ближче до звучання''' їх рідною мовою": http://lubbook.net/book_320_glava_12_Tema_10._Pravopis_prіzvishh_t.html. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:42, 24 вересня 2015 (UTC)
: Див. у темі "Узагальнення".
# Джерело 1 (з похідними). Там є слова: "написання російських та інших слов’янських назв відповідає переважно правилам української орфографії і передається '''близько до вимови''': Водо- п ’янов, Ареф ’єв, Соловйов, Головльов, '''Вятка, Вязьма'''". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:38, 22 вересня 2015 (UTC)
# Джерело 7. Там є слова: "написання російських та інших слов’янських назв відповідають переважно правилам ук-раїнської орфографії і передаються '''близько до вимови''': Ареф’єв, Водоп’янов, В’яземський, '''Вязьма, Вятка'''". --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:57, 23 вересня 2015 (UTC)
* До рос. назви Вятка за звучанням ближча укр. назва Вятка (не В'ятка).
: Рос. Вятка не має роздільної вимови.
: І укр. Вятка не має роздільної вимови.
: Таким чином, рос. назві Вятка за звучанням і роздільною вимовою точніше відповідає укр. назва Вятка.
: У § 109, п. 8, навіть за цей рік, назви В'ятка '''нема''', тому до рос. назви Вятка укр. відповідник - Вятка. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:53, 23 вересня 2015 (UTC)
* Відшукав український правопис 20'''03''': http://www.dut.edu.ua/uploads/l_848_21261433.pdf. Там Вяземський з апострофом. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:25, 23 вересня 2015 (UTC)

Я от таку деталь помітив. Ті, хто хочуть писати Вятка з апострофом і ті, які квітконос через "і" хочуть писати -- одні й ті ж люди. Ну а ті, що за Вятку без апострофа -- ті й за квітконос через "о". Думаю, це не просто випадковий збіг...--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 18:25, 23 вересня 2015 (UTC)
* Виявив [[Малий Семячик]] '''без''' апострофа. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:30, 24 вересня 2015 (UTC)
* Є рос. прізвища Голубев і Голубьев. Передаю відповідно Голубєв і Голуб'єв.
: Прихильники ріки Вятка з апострофом. А як Ви передасте ці прізвища ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:37, 25 вересня 2015 (UTC)
:: Думаю, перше вони передадуть як Голуб'''е'''в. До речі, підозрюю, що наш "радянський" Правопис каже так само :(--[[Користувач:Unikalinho|Unikalinho]] ([[Обговорення користувача:Unikalinho|обговорення]]) 11:57, 25 вересня 2015 (UTC)
::: На підставі свого розуміння § 104, п. 11 вони хочуть написати в обох випадках Голуб'єв, але бояться про це повідомити. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:01, 28 вересня 2015 (UTC)
: Ще. А як Ви передасте рос. прізвища Вяткин і Вьяткин, Алябев і Алябьев ? Передаю відповідно Вяткін і В'яткін, Алябєв і Аляб'єв. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:07, 28 вересня 2015 (UTC), --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:33, 28 вересня 2015 (UTC)
::Шановний {{ping|Микола Івкі}}, тут проблема не в тому, що хтось боїться вам відповідати, а в тому, що ви тут говорите самі з собою на зовсім нерелевантні теми. Щоб виміряти ваш флуд кількісно, щойно підрахував: із 656 редагувань на цій сторінці ви зробили 329, тобто 50,2%. Це не помилка: Микола Івкі дійсно зробив більше половини редагувань на цій сторінці. Цього можна досягти лише одним способом, а саме розмовляючи з самим собою та публікуючи роздуми на сторонні теми, які не мають жодного стосунку до перейменування: вже мова про йде про прізвища Голубев і Голубьев, які зовсім не мають стосунку до рос. Вятка (бо в них голосний е на стику кореня з суфіксом та ненаголошений, у той час як у рос. Вятка голосний е у корені та наголошений)
::Стосовно прізвищ аргумент теж не проходить: із нині живих громадян України вдалося знайти [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27896 художника Олександра Васильовича В'яткіна], який російською буде А. В. Вяткин, та [https://chdtu.edu.ua/feu/keu/staff/item/428-vyatkin-pavlo-sergiyovich науковця Павла Сергійовича Вяткіна], який російською буде Вяткин П.С. У [https://books.google.com.ua/books?id=YBM5AAAAMAAJ&q=%22В'яткін%22&dq=%22В'яткін%22&hl=uk&sa=X&ved=0CC0Q6AEwBWoVChMI6peQ-d6ZyAIVQVIaCh2SEARO книзі "Прізвища степової України"] є прізвища В'яткін і В'яткіна, Вяткіних нема. Тобто ніякого дива не сталося, знову є джерела і на Вятку, і на В'ятку
::Взагалі виглядає так, що це обговорення може тривати вічно, пропоную підсумувати аргументи (наприклад, таблицею з двох колонок: в одній джерела / словники / енциклопедії тощо на В'ятку, в іншій на Вятку), і передати це на підбиття підсумків. А то обговорення відхиляється задалеко від теми та перетворюється на розмови Миколи Івкі з самим собою — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 12:52, 28 вересня 2015 (UTC)
::: Особливість у тому, що § 109, п. 8 і § 104, п. 11 мають подібну примітку. Нерозуміння (ненавмисне чи навмисне) примітки § 109, п. 8 означає нерозуміння примітки § 104, п. 11. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 13:15, 28 вересня 2015 (UTC)
::: ЕСУ містить також прізвище В'яземський з апострофом. --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:46, 29 вересня 2015 (UTC)

=== Підсумок ===
Усе чекав на пояснення звідки там апостроф узявся. Рік чекав, так і не дочекався. Окрім, філологи щось радять картографам, але ті не прислухаються й друкують карти із ґ в Бєлїґороді, без жодної ґ, але завжди уперто Вятка без апострофа впродовж півстоліття за різних політичних режимів і правописів. Як то кажуть, один дурень додав апостроф після я у Вя’тка 2007 року, другі поправили, інші перенесли у словник, треті чуби рвуть один одному на порожньому місті. Підсумок: цирк на дроті.--[[Обговорення користувача:Dim_Grits|Dim Grits]] 03:29, 1 жовтня 2015 (UTC)
* За останній тиждень підсумок '''ніхто''' не оскаржив, тому обговорення закінчено.
: Чи, може, треба місяць або й рік чекати оскарження ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 10:52, 8 жовтня 2015 (UTC)
:: Просто з вами вже ніхто не хоче зв'язуватись. Підсумок ще більш дурацький, ніж саме обговорення. Якийсь сердитий дядько біг мимо, пробелькотав щось про Бельїгорді (що воно таке?), не вникаючи пообкладав всіх дурнями і закрив. Най вас качка копне з вашою енциклопедією. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 20:38, 8 жовтня 2015 (UTC)
* Підсумок користувача Dim Grits і мене не радує. Останній допис користувача Mykola Swarnyk також не радує. Як бути ? --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:49, 9 жовтня 2015 (UTC)
*:Зайнятись ділом. Написати статтю про «В'ятку» і звідки вона взялась. Отримати рецензії. Залучити однодумців. Зібрати більше праць з цього питання. Видати збірку праць, де різнобічно пояснити неправоту опонентів. Повернутися до Вікіпедії. Наповнити статтю інформацією з посиланнями на авторитетні джерела. Підняти знов питання про назву статті.--[[Обговорення користувача:Dim_Grits|Dim Grits]] 10:29, 13 жовтня 2015 (UTC)
* Цитую (рос.): "Вя'тка, вья'тка – часть собственности, вдавшейся между чужих владений" (http://www.nuralis.ru/5679.htm). --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 12:31, 15 жовтня 2015 (UTC)
* Вибачте, що вм'їшуюся. Пробігав  мим'о,  а  тут  отак'е...  Хотів бути оригінальним щодо думки, щоб  запитати у [[В'ятрович Володимир Михайлович|В'ятровича]],як  правильно,  але  це вже  і без мене пропонували. Тоді  думаю - а нехай Дев'ятка  вирішить... але і це  вже  було. Залишається лише найостанніший універсальний  аргумент -  "Най вас качка копне з вашою енциклопедією" (і це вже було). Напослідок хочу внести пропозицію: коли шановна громада дійде згоди у цім важливім без сумніву питанню, то  у такім висліді слід буде терміново  та невідкладно обговорити питання і дійти консенсусу про те, з якого боку слід розпочинати їсти варене взм'ятку яйце: з гострого  чи з тупого? Це теж дуже важливо, на ваше рішення з нетерпінням чекають народи світу. --[[Користувач:Kp1964|Grifon]] ([[Обговорення користувача:Kp1964|обговорення]]) 17:13, 7 лютого 2017 (UTC)

=== Післямова ===
[Ще не готове.] --[[Користувач:Микола Івкі|Микола Івкі]] ([[Обговорення користувача:Микола Івкі|обговорення]]) 11:49, 27 жовтня 2015 (UTC)