Перегляд вихідного коду сторінки Java

{{значення|JLS (значення)}}
{{Infobox programming language
| name = Java
| logo = [[Файл:Логотип Java.png|250px]]
| paradigm = [[Об'єктно-орієнтоване програмування|об'єктно-орієнтована]], [[структурне програмування|структурна]], [[імперативне програмування|імперативна]] 
| year = [[1995]]
| designer = [[Sun Microsystems]], [[Oracle Corporation|Oracle]]
| developer =Oracle Corporation 
| latest_release_version = 	Java SE 21.0.1
| latest_release_date    = {{Start date and age|2023|10|17|}}
| typing = статична, сувора, безпечна, називна, явна
| implementations = [[Віртуальна машина Java|віртуальні машини Java]]
| dialects =
| influenced_by = [[Objective-C]], [[C++]], [[Smalltalk]], [[Eiffel]]<ref>{{cite web|authors=Gosling and McGilton|title=The Java Language Environment|date=May 1996|url=http://java.sun.com/docs/white/langenv/Intro.doc1.html#943|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqbu2O7?url=http://www.oracle.com/technetwork/java/index.html#943#943|archivedate=2013-05-12|accessdate=2009-04-08|deadurl=no}}</ref>, [[Ada|Ada 83]], [[Mesa (programming language)|Mesa]],<ref>{{cite web
 |authors     = J. Gosling, B. Joy, G. Steele, G. Brachda
 |title       = The Java Language Specification, 2nd Edition
 |url         = http://java.sun.com/docs/books/jls/second_edition/html/intro.doc.html#237601
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6GYqdEjc4?url=http://docs.oracle.com/javase/specs/#237601#237601
 |archivedate = 2013-05-12
 |accessdate  = 2009-04-08
 |deadurl     = no
}}</ref> [[Modula-3]]<ref>{{Cite web |url=http://www.computerworld.com.au/index.php/id;1422447371;pp;3;fp;4194304;fpid;1 |title=Архівована копія |accessdate=8 квітня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090105145818/http://www.computerworld.com.au/index.php/id%3B1422447371%3Bpp%3B3%3Bfp%3B4194304%3Bfpid%3B1 |archivedate=5 січня 2009 |deadurl=yes }}</ref>
| influenced = [[C Sharp|C#]], [[D (мова програмування)|D]], [[J (програмування)|J#]], [[Ada|Ada 2005]], [[ECMAScript]], [[Groovy]], [[PHP]], [[Scala]], [[JavaScript]]
| operating_system = [[Багатоплатформність|Мультиплатформна]]
| license = [[GNU General Public License]]&nbsp;/ [[Java Community Process]]
| website = http://www.oracle.com/technetwork/java/index.html Офіційна сторінка {{ref-en}}
}}

'''Java''' (вимовляється ''Джава''<ref>Іноді трапляється "німецька" вимова "Ява".</ref>)&nbsp;— [[Об'єктно-орієнтоване програмування|об'єктно-орієнтована]] [[мова програмування]], випущена 1995 року компанією «[[Sun Microsystems]]» як основний компонент платформи Java. З 2009 року мовою займається компанія «[[Oracle Corporation|Oracle]]», яка того року придбала «Sun Microsystems». В офіційній реалізації Java-програми [[Компілятор|компілюються]] у [[байт-код]], який при виконанні інтерпретується [[віртуальна машина Java|віртуальною машиною]] для конкретної платформи.

«Oracle» надає компілятор Java та [[віртуальна машина Java|віртуальну машину Java]], які задовольняють специфікації [[Java Community Process]], під ліцензією [[GNU General Public License]].

Мова значно запозичила синтаксис із [[C (мова програмування)|C]] і [[C++]]. Зокрема, взято за основу об'єктну модель {{s|С++}}, проте її модифіковано. Усунуто можливість появи деяких конфліктних ситуацій, що могли виникнути через помилки програміста та полегшено сам процес розроблення об'єктно-орієнтованих програм. Ряд дій, які в С/C++ повинні здійснювати програмісти, доручено віртуальній машині. Передусім Java розроблялась як платформо-незалежна мова, тому вона має менше низькорівневих можливостей для роботи з апаратним забезпеченням, що в порівнянні, наприклад, з C++ зменшує швидкість роботи програм. За необхідності таких дій Java дозволяє викликати підпрограми, написані іншими мовами програмування.

Java вплинула на розвиток {{Нп|Visual J++|J++||}}, що розроблялась компанією «[[Microsoft]]». Роботу над J++ було зупинено через судовий позов «Sun Microsystems», оскільки ця мова програмування була модифікацією Java. Пізніше в новій платформі «Microsoft» [[.NET Framework|.NET]] випустили [[Visual J Sharp|J#]], щоб полегшити міграцію програмістів J++ або Java на нову платформу. З часом нова мова програмування [[C Sharp|С#]] стала основною мовою платформи, перейнявши багато чого з Java. J# востаннє включався в версію [[Microsoft Visual Studio]] 2005. Мова сценаріїв [[JavaScript]] має схожу із Java назву і синтаксис, але не пов'язана із Java.

== Назва ==
Спочатку мова називалася Oak («дуб») і розроблялася [[Джеймс Гослінг|Джеймсом Гослінгом]] для програмування побутових електронних пристроїв. Згодом вона була перейменована в Java і стала використовуватися для написання клієнтських застосунків і серверного програмного забезпечення. Названа на честь марки кави Java, яка, в свою чергу, отримала найменування однойменного острова (Ява), тому на офіційній емблемі мови зображена чашка з паркою кавою. Існує й інша версія походження назви мови, пов'язана з алюзією на каво-машину як приклад побутового устаткування, для програмування якого спочатку мова створювалася.

== Історія ==
Мова програмування Java зародилася в [[1991]]&nbsp;р. в лабораторіях компанії [[Sun Microsystems]]. Розробку проєкту започаткував [[Джеймс Ґослінґ]], сам проєкт мав назву «Green» (Зелений). Створення першої робочої версії, яка мала назву ''«Oak»'' (дуб), зайняло 18 місяців. Оскільки виявилось, що ім'я Oak уже використовувалось іншою фірмою, то в результаті тривалих суперечок навколо назви нової мови з-поміж ряду запропонованих було вибрано назву ''Java''<ref>[http://blogs.sun.com/jonathan/entry/better_is_always_different Different Isn't Always Better, But Better's Always Different] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090905083207/http://blogs.sun.com/jonathan/entry/better_is_always_different |archivedate=20090905083207 }}</ref>, у [[1995]]&nbsp;р. мову було офіційно перейменовано<ref>[http://www.java.com/en/javahistory/timeline.jsp The Java History Timeline] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100211145425/http://java.com/en/javahistory/timeline.jsp |date=11 лютого 2010 }}. Офіційний сайт www.java.com</ref>.

Головним мотивом створення Java була потреба в мові програмування, яка б не залежала від платформи (тобто від [[Архітектура комп'ютера|архітектури]]) і яку можна було б використовувати для створення [[програмне забезпечення|програмного забезпечення]], що вбудовується в різноманітні побутові електронні прилади, такі як мобільні засоби зв'язку, пристрої дистанційного керування тощо.

Досить скоро майже всі найпопулярніші тогочасні [[Браузер|вебоглядачі]] отримали можливість запускати «безпечні» для системи Java-аплети всередині вебсторінок. У грудні 1998&nbsp;р. Sun Microsystems випустила Java 2 (спершу під назвою ''J2SE 1.2''), де було реалізовано декілька конфігурацій для різних типів платформ. Наприклад, J2EE призначалася для створення корпоративних [[застосунок|застосунків]], а значно урізана J2ME для приладів з обмеженими ресурсами, таких як мобільні телефони. У 2006 році в маркетингових цілях версії J2 було перейменовано у [[Java EE]], [[Java Platform, Micro Edition|Java ME]] та [[Java SE]] відповідно.

[[13 листопада]] [[2006]] року Sun випустили більшу частину Java як вільне та відкрите програмне забезпечення згідно з умовами [[GNU General Public License]] (GPL). [[8 травня]] [[2007]] корпорація закінчила процес, в результаті якого всі початкові коди Java були випущенні під GPL, за винятком невеликої частини коду, на який Sun не мала авторського права.

Період становлення Java збігся у часі з розквітом міжнародної інформаційної служби [[Всесвітнє павутиння|World Wide Web]]. Ця обставина відіграла вирішальну роль у майбутньому Java, оскільки Web теж вимагала платформо-незалежних програм. Як наслідок, були зміщені акценти в розробці Sun з побутової електроніки на програмування для [[Інтернет]].

В 2023 році, у категорії найпопулярніших мов програмування серед IT-спеціалістів згідно рейтингу [[IEEE Spectrum]], який охоплював 59 мов програмування, топ-5 виглядав так: Python, Java, C++, C, JavaScript<ref>[https://speka.media/ieee-spectrum-opublikuvala-reiting-naipopulyarnisix-mov-programuvannya-2023-roku-pn3l49 IEEE Spectrum опублікувала рейтинг найпопулярніших мов програмування 2023 року. // Автор: Артем Житкевич. 30.08.2023]</ref>.

== Головні концепції ==

=== Початкові цілі ===
У створенні мови програмування Java було п'ять початкових цілей:<ref>{{Cite web |url=http://www.oracle.com/technetwork/java/intro-141325.html |title=1.2 Design Goals of the Java<sup>TM</sup> Programming Language |accessdate=2 січня 2017 |archive-date=23 січня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130123204103/http://www.oracle.com/technetwork/java/intro-141325.html }}</ref>

# Синтаксис мови повинен бути «простим, об'єктно-орієнтовним та звичним».
# Реалізація має бути «безвідмовною та безпечною».
# Повинна зберегтися «незалежність від архітектури та переносність».
# Висока продуктивність виконання
# Мова має бути «інтерпретованою, багатопотоковою, із динамічним [[Компонувальник|зв'язуванням модулів]]».

=== Платформа  ===
Під «незалежністю від архітектури» мається на увазі те, що програма, написана на мові Java, працюватиме на будь-якій підтримуваній апаратній чи системній платформі без змін у [[Початковий код|початковому коді]] та [[Компілятор|перекомпіляції]].

Цього можна досягти, компілюючи початковий Java код у [[байт-код]], який є спрощеними машинними командами. Потім програму можна виконати на будь-якій платформі, що має встановлену [[віртуальна машина|віртуальну машину]] Java, яка інтерпретує байткод у код, пристосований до специфіки конкретної [[операційна система|операційної системи]] і [[Центральний процесор|процесора]]. Зараз віртуальні машини Java існують для більшості процесорів і операційних систем.

Стандартні бібліотеки забезпечують загальний спосіб доступу до таких платформозалежних особливостей, як обробка [[Комп'ютерна графіка|графіки]], [[Багатонитевість|багатопотоковість]] та роботу з [[Комп'ютерна мережа|мережами]]. У деяких версіях задля збільшення продуктивності JVM байт-код можна компілювати у машинний код до або під час виконання програми.

Основна перевага використання [[байт-код]]у&nbsp;— це портативність. Тим не менш, додаткові витрати на інтерпретацію означають, що інтерпретовані програми будуть майже завжди працювати повільніше, ніж скомпільовані у машинний код, і саме тому Java одержала репутацію «повільної»{{fact}} мови. Проте, цей розрив суттєво скоротився після введення декількох методів оптимізації у сучасних реалізаціях JVM.

Одним із таких методів є [[JIT-компіляція|just-in-time компіляція]] (JIT), що перетворює байт-код Java у машинний під час першого запуску програми, а потім кешує його. У результаті така програма запускається і виконується швидше, ніж простий інтерпретований код, але ціною додаткових витрат на компіляцію під час виконання. Складніші віртуальні машини також використовують динамічну рекомпіляцію, яка полягає в тому, що віртуальна машина аналізує поведінку запущеної програми й вибірково рекомпілює та оптимізує певні її частини. З використанням динамічної рекомпіляції можна досягти більшого рівня оптимізації, ніж за статичної компіляції, оскільки динамічний компілятор може робити оптимізації на базі знань про довкілля періоду виконання та про [[Java Classloader|завантажені]] класи. До того ж він може виявляти так звані гарячі точки ({{lang-en|hot spots}}) — частини програми, найчастіше внутрішні цикли, які займають найбільше часу при виконанні. JIT-компіляція та динамічна рекомпіляція збільшує швидкість Java-програм, не втрачаючи при цьому портативності.

Існує ще одна технологія оптимізації байткоду, широко відома як статична компіляція, або компіляція {{lang-en2|ahead-of-time}} (AOT). Цей метод передбачає, як і традиційні компілятори, безпосередню компіляцію у машинний код. Це забезпечує хороші показники в порівнянні з інтерпретацією, але за рахунок втрати переносності: скомпільовану таким способом програму можна запустити тільки на одній, цільовій платформі.

Швидкість офіційної віртуальної машини Java значно покращилася з моменту випуску ранніх версій, до того ж, деякі випробування показали, що продуктивність JIT-компіляторів у порівнянні зі звичайними компіляторами у машинний код майже однакова. Проте ефективність компіляторів не завжди свідчить про швидкість виконання скомпільованого коду, тільки ретельне тестування може виявити справжню ефективність у даній системі.

=== Об'єктність ===
На противагу [[C++]], Java є більш об'єктно-орієнтованою. Всі дані і дії групуються в класи [[Об'єкт (програмування)|об'єктів]]. Виключенням з повної об'єктності (як скажімо в [[Smalltalk]]) є примітивні типи (int, float тощо). Це було свідомим рішенням проєктувальників мови задля збільшення швидкості. Через це Java не вважається повністю об'єктно-орієнтовною мовою.

У Java всі об'єкти є похідними від головного об'єкта (він називається просто Object), з якого вони успадковують базову поведінку і властивості.

Хоча у C++ вперше стало доступне множинне [[Успадкування (програмування)|успадкування]], але у Java можливе тільки одинарне успадкування, завдяки чому виключається можливість конфліктів між членами класу ([[Метод (програмування)|методи]] і [[Змінна (програмування)|змінні]]), які успадковуються від базових класів.

=== Безпека  ===
У намірах проєктувальників Java мала замінити [[C++]]&nbsp;— об'єктного наступника мови [[C (мова програмування)|C]].<ref>{{Cite web |url=http://java.sun.com/docs/books/tutorial/getStarted/intro/changemylife.html |title=Архівована копія |accessdate=8 січня 2009 |archive-date=19 грудня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081219094054/http://java.sun.com/docs/books/tutorial/getStarted/intro/changemylife.html }}</ref> Проєктувальники почали з аналізу властивостей C++, які є причиною найбільшого числа помилок, щоби створити просту, безпечну і безвідмовну мову програмування.

В Java існує система винятків або ситуацій, коли програма зустрічається з неочікуваними труднощами, наприклад:
* операції над елементом масиву поза його межами або над порожнім елементом
* читання з недоступного каталогу або неправильної адреси URL
* ввід недопустимих даних користувачем

Одна з особливостей концепції [[віртуальна машина|віртуальної машини]] полягає в тому, що помилки (виключення) не призводять до повного краху системи. Крім того, існують інструменти, які «приєднуються» до середовища періоду виконання і кожен раз, коли сталося певне виключення, записують інформацію з пам'яті для [[зневадження]] програми. Ці інструменти {{Нп|автоматична обробка виключень|автоматизованої обробки виключень||Automated exception handling}} надають основну інформацію щодо виключень в програмах на Java.

Проте мову програмування Java не рекомендується використовувати в системах, збій в роботі яких може призвести до смерті, травм чи значних фізичних ушкоджень (наприклад, програмне забезпечення для керування атомними електростанціями, польотами, систем життєзабезпечення чи систем озброєння) через ненадійність програм, написаних на мові програмування Java (пункт ліцензії Microsoft 7.7.h.<ref>{{Cite web |url=http://msdnaa.oit.umass.edu/Neula.asp |title=Текст ліцензії Microsoft |accessdate=13 липня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100607160128/http://msdnaa.oit.umass.edu/Neula.asp |archivedate=7 червня 2010 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100607160128/http://msdnaa.oit.umass.edu/Neula.asp |date=2010-06-07 }}</ref>).

=== Автоматичне керування пам'яттю ===
{{see also|Збирання сміття}}

Java використовує автоматичний збирач сміття (GC - Garbage Collector) для керування пам'яттю під час життєвого циклу об'єкта. Програміст вирішує, коли створювати об'єкти, а віртуальна машина відповідальна за звільнення пам'яті після того, як об'єкт стає непотрібним. Коли до певного об'єкта вже не залишається посилань, збирач сміття може автоматично прибирати його із пам'яті. Проте, витік пам'яті все ж може статися, якщо код, написаний програмістом, має посилання на вже непотрібні об'єкти, наприклад на об'єкти, що зберігаються у діючих контейнерах.

Збирання сміття дозволене у будь-який час. В ідеалі воно відбувається під час бездіяльності програми. Збірка сміття автоматично форсується при нестачі вільної пам'яті в купі для розміщення нового об'єкта, що може призводити до кількасекундного зависання. Тому існують реалізації віртуальної машини Java з прибиральником сміття, спеціально створеним для програмування [[система реального часу|систем реального часу]].

Java не має підтримки вказівників у стилі C/C++. Це зроблено задля безпеки й надійності, аби дозволити збирачу сміття переміщувати вказівникові об'єкти.

== Приклад програми ==

Програма, яка виводить «[[Hello world!|Hello, World!]]»:
<syntaxhighlight lang="java">
public class HelloWorld {
    public static void main(String[] args) {
        System.out.println("Hello, World!");
    }
}
</syntaxhighlight>
Програма, яка читає один рядок тексту з клавіатури та виводить його на екран:
<syntaxhighlight lang="java">
public class ReadData {
    public static void main(String args[]) throws Exception {
        String line = "";
        char c;
        while ((c = (char)System.in.read()) != -1 && c != '\n') line += c;
        System.out.println(line);
    }
}
</syntaxhighlight>

== Випуски ==
{{Main|Історія версій Java}}

* [[Java Development Kit|JDK]] 1.0 ([[23 січня]] [[1996]])
* JDK 1.1 ([[19 жовтня]] [[1997]])&nbsp;— додано [[внутрішні класи]], [[JavaBeans]], [[Java Database Connectivity|JDBC]], [[RMI]], перероблено події [[Abstract Window Toolkit|AWT]]
* J2SE 1.2 ''(Playground)'' [[4 грудня]] [[1998]]&nbsp;— поділ на 3 редакції: J2SE (Java 2 Platform, Standard Edition), J2EE (Java 2 Platform, Enterprise Edition), J2ME (Java 2 Platform, Micro Edition), [[strictfp]], [[reflection]], [[Swing (Java)|Swing]], [[JIT-компілятор|JIT compiler]], [[Collections]]
* J2SE 1.3 ''(Kestrel)'' [[8 травня]] [[2000]]
* J2SE 1.4.0 ''(Merlin)'' [[13 лютого]] [[2002]]
* J2SE 5.0 (1.5.0) ''(Tiger)'' [[29 вересня]] [[2004]]&nbsp;— здійснено істотну доробку мови. Додано ряд елементів, наприклад, цикл for each, об'єктне представлення простих типів та ін. Також змінено принцип нумерації версій.
* Java SE 6 (1.6.0) ''(Mustang)'' [[11 грудня]] [[2006]] [http://www.sun.com/aboutsun/media/presskits/2006-1211/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070704122158/http://www.sun.com/aboutsun/media/presskits/2006-1211/ |date=4 липня 2007 }}
* Java SE 7 (1.7.0) ''(Dolphin)'' [[28 липня]] [[2011]]
* Java SE 8 (1.8.0) (неформальна назва ''Spider'') [[18 березня]] [[2014]]&nbsp;— серед іншого додано підтримку лямбда-виразів<ref>{{cite web | url = http://www.oracle.com/technetwork/java/javase/8-whats-new-2157071.html | title = What's New in JDK 8 | publisher = Oracle | accessdate = 2018-04-23 | archive-date = 31 березня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180331020812/http://www.oracle.com/technetwork/java/javase/8-whats-new-2157071.html }}</ref>.
* Java SE 9&nbsp;— [[21 вересня]] [[2017]]. З цього року проєкт перейшов на випуск нової версії платформи що 6 місяців (кожного березня, та кожного вересня).
* Java SE 10&nbsp;— [[20 березня]] [[2018]]. Цей реліз став релізом з новими функціями ({{lang-en|feature release}}) та прийшов на заміну релізу 9<ref>{{cite news | url = https://adtmag.com/articles/2018/03/21/java-10.aspx | title = Java 10 Released, First in the New Faster Cadence | author = John K. Waters | date = 2018-03-21 | publisher = ADT Mag | accessdate = 27 березня 2018 | archive-date = 27 березня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180327213902/https://adtmag.com/articles/2018/03/21/java-10.aspx }}</ref>.
* Java SE 11&nbsp;— [[25 вересня]] [[2018]] вийшов реліз з тривалою підтримкою ({{lang-en|long-term support}}, LTS)<ref>{{cite web|url=https://blogs.oracle.com/java-platform-group/introducing-java-se-11|title=Introducing Java SE 11|first=Sharat|last=Chander|website=oracle.com|accessdate=26 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180926093144/https://blogs.oracle.com/java-platform-group/introducing-java-se-11|archive-date=26 вересня 2018|dead-url=no}}</ref>.
* Java 14&nbsp;— [[19 березня]] [[2020]] року була представлена версія для розробників. Ця версія увібрала в себе 16 пропозицій до покращення ({{lang-en|Java enhancement proposals}}). Було поліпшено взаємодію з кодом на C та C++<ref>{{cite news | url = https://www.zdnet.com/article/oracle-programming-language-java-14-is-out-with-these-16-major-feature-improvements/ | title = Oracle: Programming language Java 14 is out with these 16 major feature improvements | publisher = ZDnet | date = 2020-03-19 | accessdate = 25 березня 2020 | archive-date = 19 березня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200319213617/https://www.zdnet.com/article/oracle-programming-language-java-14-is-out-with-these-16-major-feature-improvements/ }}</ref>.
* Java 15 - 15 вересня [[2020]].
* Java 16 - 16 березня [[2021]].
* Java 17 (17.0.5) - 18 жовтня [[2022]] вийшла версія. 
* Java 19 (19.0.1) - реліз 18 жовтня [[2022]]. 

=== Останні релізи ===
* 17 січня [[2023]]	- версії 19.0.2, 17.0.6, 11.0.18, 8u361.
* 21 березня [[2023]] -	перша версія Java 20 ('Feature 20').
* 19 вересня [[2023]] -	перша версія Java 21 (21.0.1).
* 17 жовтня [[2023]] -	остання найновіша версія Java 21 (21.0.2).

== Структура Java-програми ==
Програми на Java утворені з визначень [[Клас (програмування)|класів]] та [[Інтерфейс (об'єктно-орієнтоване програмування)|інтерфейсів]]. Класи містять [[Змінна|змінні]] та [[Константа|константи]], які утримують дані, [[метод]]и, які виконують дії, та [[Конструктор (програмування)|конструктори]], які створюють екземпляри класів&nbsp;— [[Об'єкт (програмування)|об'єкти]]. Дані можуть мати простий [[Тип даних|тип]] (наприклад [[байт]], [[Цілі числа|ціле число]], [[символ]]) або бути [[посилання]]м на об'єкт. Мова Java є [[система типізації|статично типізованою]].

=== Лексична структура ===
Java-програми записуються в [[Юнікод]]і, також надається лексичне перетворення, яке дозволяє записувати символи Юнікоду керівними кодами Unicode за допомогою лише множини символів [[ASCII]].
<!--

{| align="left"
|+
! |Версія <br/> Java
! |Версія <br/> Unicode
|-----
| 1.0
| 1.1.5
|-----
| 1.1
| 2.0
|-----
| 1.1.7
| 2.1
|-----
| 1.4
| 3.0
|-----
| 1.5
| 4.0
|+
|}
-->
Мова Java представляє текст послідовностями 16-бітних кодових одиниць, використовуючи кодування [[UTF-16]]. За винятком коментарів, ідентифікаторів та вмісту символьних та рядкових літералів, всі вхідні елементи програми на Java складаються із символів ASCII або відповідних їм керівних кодів Unicode.

=== Типи даних ===

Java є [[Система типізації|суворо типізованою]] мовою, кожна змінна та вираз має [[Тип даних|тип]], відомий на етапі [[компілятор|компіляції]].

Типи даних Java належать до двох категорій: прості (primitive) та [[вказівник]]ові (reference). До простих типів належить булевий(логічний) тип, числові типи та символьний тип.

Числові типи складаються із цілих типів <tt>byte, short, int, long</tt> та дійсних типів <tt>float, double</tt>. Символьний тип представлений типом <tt>char</tt>. Вказівникові типи складаються із класів, інтерфейсів, масивів. Значенням вказівникового типу є вказівник на об'єкт&nbsp;— екземпляр класу чи [[Масив (структура даних)|масиву]]. [[Рядок (програмування)|Рядки]] є об'єктами класу <tt>String</tt>.

=== Прості типи даних ===

{| class="wikitable"
|-
! Тип
! Довжина (в байтах) || Діапазон або набір значень
|-
| boolean || не визначено || true, false
|-
| byte || 1 || −128..127
|-
| char || 2 || 0..2<sup>16</sup>−1, або 0..65535
|-
| short || 2 || −2<sup>15</sup>..2<sup>15</sup>−1, або −32768..32767
|-
| int || 4 || −2<sup>31</sup>..2<sup>31</sup>−1, або −2147483648..2147483647
|-
| long || 8 || −2<sup>63</sup>..2<sup>63</sup>−1, або приблизно −9.2·10<sup>18</sup>..9.2·10<sup>18</sup>
|-
| float || 4 || -(2-2<sup>−23</sup>)·2<sup>127</sup>..(2-2<sup>−23</sup>)·2<sup>127</sup>, або приблизно −3.4·10<sup>38</sup>..3.4·10<sup>38</sup>, а також <math>-\infty</math>, <math>\infty</math>, NaN
|-
| double || 8 || -(2-2<sup>−52</sup>)·2<sup>1023</sup>..(2-2<sup>−52</sup>)·2<sup>1023</sup>, або приблизно −1.8·10<sup>308</sup>..1.8·10<sup>308</sup>, а також <math>-\infty</math>, <math>\infty</math>, NaN
|}

== Критика ==

{{Main|Критика Java}}
Оскільки Java програми виконуються віртуальною машиною Java, то  це призводить до дещо нижчої швидкодії, порівняно з самого початку скомпільованими у машинний код програмами (наприклад, написаними на С++). Проте за останнє десятиліття розробники віртуальної машини значно пришвидшили цей процес, тож в даний час програми на Java не надто поступаються аналогам на С++. Іншою проблемою Java є те, що для низькорівневого програмування (для роботи з апаратним забезпеченням) все ж необхідно використовувати модулі написані на інших більш пристосованих для цього мовах програмування (той же С++). Для стандартних задач, як то робота із портами комп'ютера, для Java уже існують готові сторонні native-бібліотеки. Програми, які використовують платформно залежні модулі уже не є настільки портабельними і потребують, щоб дані модулі були реалізовані для різних систем. Ще однією з ґрунтовних проблем Java є безпека Java аплетів — спеціальних програм на Java, що можуть вбудовуватися у вебсторінки. Щоправда останні так і не набули значної популярності в інтернеті, поступившись іншим аналогічним технологіям, як то флеш технологія.

== Використання іншими компаніями ==
[[Файл:Android 4.0.png|thumb|311x311px|[[Android]] широко використовує технології Java]]

=== Google ===
При створенні [[Android]] (операційної системи з [[Відкрите програмне забезпечення|відкритим кодом]]) [[Google]] взяла за основу Java. Незважаючи на те, що операційна система, збудована на [[Ядро Linux|ядрі Linux]], була написана переважно на [[C (мова програмування)|C]], Android [[SDK]] використовує Java для розробки застосунків для платформи Android.

[[7 травня]] [[2012]] року суд Сан-Франциско виявив, що якщо [[Прикладний програмний інтерфейс|API]] може бути захищене [[Авторське право|авторським правом]], то Google, використовуючи Java в Android, порушив авторські права [[Oracle Corporation|Oracle]].<ref>Mullin, Joe. [http://arstechnica.com/tech-policy/news/2012/05/jury-rules-google-violated-copyright-law-google-moves-for-mistrial.ars «Google guilty of infringement in Oracle trial; future legal headaches loom»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120508134916/http://arstechnica.com/tech-policy/news/2012/05/jury-rules-google-violated-copyright-law-google-moves-for-mistrial.ars |date=8 травня 2012 }}</ref> Було підняте питання про правовий статус використання Java в Android-пристроях. Однак вже 31 травня того ж року федеральний суддя США постановив, що API не можуть бути захищеними авторським правом.<ref>Joe Mullin (31.05.2012). [http://arstechnica.com/tech-policy/2012/05/google-wins-crucial-api-ruling-oracles-case-decimated/ «Google wins crucial API ruling, Oracle's case decimated»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120602150719/http://arstechnica.com/tech-policy/2012/05/google-wins-crucial-api-ruling-oracles-case-decimated/ |date=2 червня 2012 }}. Ars Technica. </ref>

== Графічний інтерфейс користувача ==

Для реалізації графічного інтерфейсу ([[Графічний інтерфейс користувача|GUI]]) в Java існують три основні пакети класів<ref>{{Cite web |url=http://www.javenue.info/post/36 |title=Графический интерфейс на Java (Swing GUI Tutorial) |accessdate=2 вересня 2010 |archive-date=1 серпня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100801091630/http://www.javenue.info/post/36 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100801091630/http://www.javenue.info/post/36 |date=2010-08-01 }}</ref>:
* [[Abstract Window Toolkit]] (AWT)
* [[Swing (Java)|Swing]]
* [[JavaFX]]

Перевагами першого є простота використання, інтерфейс, подібний до інтерфейсу операційної системи, та дещо краща швидкодія, оскільки базується на засобах ОС, щоправда має обмежений набір графічних елементів. Другий пакет Swing реалізує власний Java-інтерфейс. Цей пакет створювався на основі AWT і має набагато більше можливостей та більшу кількість графічних елементів.<ref>{{cite web
 |url         = http://www.ibm.com/developerworks/grid/library/os-swingswt/
 |title       = SWT, Swing or AWT: Which is right for you? (21.02.2006)
 |accessdate  = 2010-09-02
 |last        = Feigenbaum
 |first       = Barry
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6GYqe25w7?url=http://www.ibm.com/developerworks/grid/library/os-swingswt/
 |archivedate = 12.05.2013
 |deadurl     = no
}}</ref>. Swing-компоненти ще називають ''полегшеними'' ({{lang-en|lightweight}}), оскільки вони написані повністю на Java і тому платформонезалежні.

Існують також сторонні пакети, найпопулярнішим є [[Standard Widget Toolkit]] (SWT, вимовляється «ес-дабл-ю-ті»)&nbsp;— Стандартний інструментарій віджетів. Розроблений підрозділом Rational фірми IBM і компанією Object Technology International (OTI), зараз розвивається фондом [[Eclipse]].

== Див. також ==
* [[Dalvik]]
* [[Віртуальна машина Java]]
* [[Паралелізм в Java]]
* [[Список зарезервованих слів мови Java]]
* [[J2EE-контейнер]]
* [[Nashorn]]
* [[Java Modeling Language]]

== Примітки ==
{{примітки|3}}

== Література ==
* {{cite book
|назва = Java SE 8. Вводный курс 
|автор = Кей С. Хорстманн 
|isbn = 978-5-8459-1900-7 
|рік = 2014 
|видавництво = [[Вільямс (видавництво)|«Вільямс»]] 
}}
* {{cite book
|назва = Руководство для программиста на Java: 75 рекомендаций по написанию надежных и защищенных программ 
|автор = Фрэд Лонг та ін. 
|isbn = 978-5-8459-1897-0 
|рік = 2014 
|видавництво = [[Вільямс (видавництво)|«Вільямс»]] 
}}
* {{cite book
|назва = Java. Библиотека профессионала, том 1. Основы. 9-е издание 
|автор = Кей С. Хорстманн, Гари Корнелл 
|isbn = 978-5-8459-1869-7 
|рік = 2013 
|видавництво = [[Вільямс (видавництво)|«Вільямс»]] 
}}
* {{cite book
|назва = Программирование на Java для чайников, 3-е издание 
|автор = Барри Берд 
|isbn = 978-5-8459-1834-5 
|рік = 2013
|видавництво = [[Діалектика (видавництво)|«Діалектика»]] 
}}
* {{cite book
|автор= Bruce Eckel 
|рік= 2006
|назва= Thinking in Java (4th Edition)
|видавництво= Prentice Hall PTR
|isbn=978-0131872486
}}
* {{cite book
|автор= Joshua Bloch
|рік= 2008
|назва= Effective Java (2nd Edition)
|видавництво= Prentice Hall PTR
|isbn= 978-0321356680
|url-access= registration
|url= https://archive.org/details/effectivejava00bloc_0
}}
* {{cite book
|автор= James Gosling
|співавтори= Bill Joy, Guy Steele, Gilad Bracha
|рік= 2005
|назва= The Java Language Specification, Third Edition
|видавництво= Addison-Wesley
|isbn=0-321-24678-0
}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Портал         = Програмування
|Вікіпідручник  = Освоюємо Java
|Вікісховище    = Категорія:Java (programming language)
}}

* [http://www.java.com/ Домашня сторінка Java] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191216120820/https://www.java.com/en/ |date=16 грудня 2019 }}
* [http://java.sun.com/ Java для розробників] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191029033639/http://java.sun.com/ |date=29 жовтня 2019 }}
* [http://java.sun.com/docs/books/jls/third_edition/html/j3TOC.html Java Language Specification 3rd Edition] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120229183526/http://java.sun.com/docs/books/jls/third_edition/html/j3TOC.html |date=29 лютого 2012 }}
* [https://web.archive.org/web/20070618074030/https://duke.dev.java.net/green/ Стисла історія Green Project]
* [http://sunsite.uakom.sk/sunworldonline/swol-07-1995/swol-07-java.html Java: Історія з середини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151105123714/http://sunsite.uakom.sk/sunworldonline/swol-07-1995/swol-07-java.html |date=5 листопада 2015 }}
* [http://cs.gmu.edu/~sean/stuff/java-objc.html На Java дуже сильно вплинув Objective-C] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110713014816/http://cs.gmu.edu/~sean/stuff/java-objc.html |date=13 липня 2011 }}
* [http://www.wired.com/wired/archive/3.12/java.saga.html Сага про Java] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130326015121/http://www.wired.com/wired/archive/3.12/java.saga.html |date=26 березня 2013 }}
* [http://ei.cs.vt.edu/~wwwbtb/book/chap1/java_hist.html Історія Java] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151220204458/http://ei.cs.vt.edu/~wwwbtb/book/chap1/java_hist.html |date=20 грудня 2015 }}
* [http://www.blinkenlights.com/classiccmp/javaorigin.html Довга подорож в Java] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121227092005/http://www.blinkenlights.com/classiccmp/javaorigin.html |date=27 грудня 2012 }}
* [https://web.archive.org/web/20120809054027/http://computing.open.ac.uk/m254/ M254 Java Everywhere] (вільний документ з [http://www.open.ac.uk/ Open University])
* [http://www.is-research.de/info/vmlanguages/ Перелік мов програмування для Java Virtual Machine] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6170nqDc9?url=http://www.is-research.de/info/vmlanguages/ |date=21 серпня 2011 }}

{{Compu-lang-stub}}
{{Мови програмування}}
{{Java}}
{{ВВПЗ}}

[[Категорія:Java| ]]
[[Категорія:Мови конкурентного програмування]]
[[Категорія:Сімейство мов програмування C]]
[[Категорія:Статично-типізовані мови програмування]]
[[Категорія:Багатопарадигмові мови програмування]]
[[Категорія:Статті з прикладами коду мовою Java]]
[[Категорія:Комп'ютерні інновації 1995]]