Перегляд вихідного коду сторінки A New Kind of Science

{{Infobox book}}
{{Вікіфікувати|дата=квітень 2019}}
'''''Новий вид науки''''' ({{lang-en|A New Kind of Science}})&nbsp;— це суперечлива книга-бестселер<ref>{{cite web|last=Rosen|first=Judith|title=Weighing Wolfram's 'New Kind of Science'|url=http://www.publishersweekly.com/pw/print/20030113/40516-weighing-wolfram-s-new-kind-of-science.html|publisher=Publishers Weekly|year=2003|accessdate=1 квітня 2019|archive-date=29 грудня 2012|archive-url=https://www.webcitation.org/6DHMSDxHA?url=http://www.publishersweekly.com/pw/print/20030113/40516-weighing-wolfram-s-new-kind-of-science.html}}</ref> [[Стівен Вольфрам|Стівена Вольфрама]], опублікована його власною компанією в 2002 році. Вона містить емпіричне і систематичне дослідження обчислювальних систем, таких як [[Клітинний автомат|клітинні автомати]]. Вольфрам називає такі системи ''простими програмами'' і стверджує, що [[філософія науки]] і методи, які відповідають задачі вивченню простих програм, мають відношення до інших галузей науки.

== Зміст ==

=== Обчислення та його наслідки ===
Теза ''«Нового виду науки»'' є двоякою: характер обчислень повинен досліджуватися експериментально, а результати цих експериментів мають велике значення для розуміння [[Всесвіт|фізичного світу]]. Починаючи з 30-х років минулого століття, обчислення в основному мали два підходи: [[інженерія]], яка прагне побудувати практичні системи з використанням обчислень; і [[математика]], яка прагне довести теореми про обчислення. Однак, як і в 1970-х роках, обчислювальна техніка була описана як перехрестя математичних, інженерних та емпіричних підходів.<ref>{{cite conference | first = Peter | last = Wegner | title = Research Paradigms in Computer Science | booktitle = Proceedings of the 2nd International Conference on Software Engineering | pages = 322–330 | publisher = IEEE Press | year = 1976 | location = San Francisco, CA, USA}}</ref><ref>
{{cite journal | last = Denning | first = Peter J. | title = Computing as a Discipline | journal = Communications of the ACM | volume = 32 | issue = 1 | pages = 9–23 | year = 1989| doi = 10.1145/63238.63239|display-authors=etal}}</ref>

Вольфрам представляє третій підхід, який прагне емпірично досліджувати саму техніку обчислення: він стверджує, що для цього необхідний абсолютно новий метод, оскільки традиційна математика не в змозі осмислити [[складні системи]], і що існує верхня межа складності у всіх системах.<ref>{{Cite web |url=https://serendip.brynmawr.edu/local/scisoc/emergence/DBergerNKS.pdf |title=The World According to Wolfram |accessdate=19 квітня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170510142312/https://serendip.brynmawr.edu/local/scisoc/emergence/DBergerNKS.pdf |archivedate=10 травня 2017 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170510142312/https://serendip.brynmawr.edu/local/scisoc/emergence/DBergerNKS.pdf |date=2017-05-10 }}</ref>

=== Прості програми ===
Основним предметом за теорією Вольфрама є вивчення простих абстрактних правил&nbsp;— по суті, елементарних [[Комп'ютерна програма|комп'ютерних програм]]. Практично в будь-якому класі обчислювальної системи можна зіткнутися зі складностями навіть у найпростіших випадках (після послідовного у часі ряду багаторазових ітераційних циклів, застосовуючи один і той самий простий набір правил сам до себе, подібно само-підсилюючому циклу, який використовує набір правил). Це здається істинним незалежно від компонентів системи та деталей її налаштування. Системи, які представлено у книзі, включають, серед іншого, [[Клітинний автомат|клітинні автомати]] в одному, двох і трьох вимірах; [[Мобільний автомат|мобільні автомати]]; [[Машина Тюрінга|машини Тюрінга]] в 1 і 2 вимірах; декілька різновидів замісної та мережевої систем; примітивні [[рекурсивні функції]]; вкладені [[Рекурсія (програмування)|рекурсивні функції]]; [[Комбінаторна логіка|комбінатори]]; {{не перекладено|Система тегів|системи тегів||Tag system}}; [[регістрові машини]]; {{Нп|число-паліндром|реверсивне-додавання||Palindromic number}}. Для того, щоб програма кваліфікувалася як проста, існує кілька вимог:
# Її роботу можна повністю пояснити простою графічною ілюстрацією.
# Її можна пояснити декількома реченнями [[Мова|людської мови]].
# Вона може бути реалізована комп'ютерною мовою, використовуючи лише кілька рядків коду.
# Кількість її можливих варіацій є достатньо малою настільки, що всі вони можуть бути обчислені.

Як правило, прості програми мають дуже просту абстрактну структуру. Прості клітинні автомати, машини Тюрінга і комбінатори є прикладами таких структур (каркасів), тоді як більш складні клітинні автомати не обов'язково розглядаються як прості програми. Можливо також винайти нові структури, зокрема, щоб охопити роботу природних систем. Особливістю простих програм є те, що значна частина з них здатна виробляти велику складність. Перерахування всіх можливих варіантів практично будь-якого класу програм швидко призводить до несподіваних прикладів. Тоді виникає питання: якщо програма настільки проста, звідки виникає складність? У певній мірі, у визначенні програми не вистачає місця для безпосереднього кодування всіх дій програми. Тому прості програми можна розглядати як прояв [[Емерджентність|емерджентності]]. Логічним висновком з цього явища є те, що якщо деталі правил програми не стосуються правил його поведінки, то дуже важко розробити просту програму для виконання безпосередньо конкретної поведінки. Альтернативний підхід полягає в тому, щоб спробувати спроектувати просту загальну обчислювальну основу, а потім виконати [[Пошук грубою силою|пошук за всіма можливими компонентами]] для найкращої відповідності.

Прості програми здатні на значний діапазон поведінки. Деякі з них виявилися [[Машина Тюрінга|універсальними комп'ютерами]]. Інші проявляють властивості, споріднені з традиційною наукою, такі як [[Термодинаміка|термодинамічна]] поведінка, [[Механіка суцільних середовищ|континуальна]] поведінка, {{не перекладено|треба=консервативні величини|є=Conserved quantity}}, [[перколяція]], [[Ефект метелика (математика)|чутлива залежність від початкових умов]] та інші. Вони використовуються як моделі [[Дорожній рух|руху]], руйнування матеріалів, [[Вирощування кристалів|росту кристалів]], біологічного зростання, різноманітних [[Соціологія|соціологічних]], [[Геологія|геологічних]] та [[Екологія|екологічних]] явищ. Інша особливість простих програм полягає в тому, що, за книгою, якщо їх ускладнити, то, здається, що це мало впливає на загальну [[Комплексність|складність]]. ''Новий вид науки'' свідчить про те, що простих програм достатньо, щоб охопити суть практично будь-якої [[Складна система|складної системи]].

=== Картування та видобуток обчислювального всесвіту ===
Для вивчення простих алгоритмів та їх часто непердбачуваного впливу Вольфрам стверджує, що є необхідність досліджування обчислювальні системи і її впливу за алгоритмом. Далі мова йде про те, що це дослідження повинно стати новою галуззю науки, як [[фізика]] або [[хімія]]. Основною метою цієї сфери діяльності є розуміння та характеристика обчислювального всесвіту з використанням експериментальних методів.

Запропонована нова галузь наукового дослідження допускає багато різних форм наукового виробництва. Наприклад, якісні класифікації часто є результатом початкових набігів у обчислювальні джунглі. З іншого боку, допустимі також видимі докази того, що деякі системи обчислюють певну функцію. Існують також деякі форми виробництва, які певною мірою є унікальними для цієї галузі дослідження. Наприклад, відкриття обчислювальних механізмів, що виникають у різних системах, але в суттєво різних формах.

Інший вид виробництва передбачає створення програм для аналізу обчислювальних систем. За теорією із книги вони самі повинні бути простими програмами, які мають спільну мету і методологію. Розширення цієї ідеї полягає в тому, що людський розум сам є обчислювальною системою, отже, надання їй необроблених даних настільки можливим ефективним способом має вирішальне значення для дослідження. Вольфрам вважає, що програми та їх аналіз мають бути візуалізовані якнайточніше&nbsp;— тисячами і більше. Оскільки ця нова сфера стосується абстрактних правил, вона може в принципі вирішувати питання, що стосуються інших галузей науки. Однак, загалом, ідея Вольфрама полягає в тому, що в комп'ютерному всесвіті можна відкрити нові ідеї і механізми, де вони можуть бути представлені в найпростіших формах, а потім науковці в інших сферах діяльності матимуть змогу вибирати ті які вони вважатимуть актуальними.

За Вольфрамом: «Фундаментальною темою Нового Виду Науки є те, що обчислювальний всесвіт має неймовірні багатства. Вирішальним підтвердженням цього виразу є існування неймовірних речей які можуть бути використані за власною потребою.»<ref>{{Cite web|url=http://blog.stephenwolfram.com/2017/05/a-new-kind-of-science-a-15-year-view/|title=A New Kind of Science: A 15-Year View—Stephen Wolfram|last=|first=|date=|website=blog.stephenwolfram.com|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20190419141435/https://blog.stephenwolfram.com/2017/05/a-new-kind-of-science-a-15-year-view/|archive-date=19 квітня 2019|dead-url=|access-date=2017-05-25}}</ref>

=== Систематична абстрактна наука ===
Хоча Вольфрам виступає за прості програми як наукову дисципліну, він також стверджує, що його методологія стане проривом в інших галузях науки. В основі його аргументації лежить те, що вивчення простих програм є мінімально формою засвоєння науки, заснованим однаково як на [[Абстракція|абстракції]], так і на емпіричних експериментах. Кожен аспект методології, що описано в книзі, підібраний для того, щоб зробити експерименти якомога більш прямими, легкими та значущими, одночасно максимізуючи шанси експерименту зробити щось несподіване. Подібно до того, як ця методологія дозволяє вивчати обчислювальні механізми у найпростіших формах, Вольфрам стверджує, що цей процес пов'язаний з математичною основою фізичного світу і тому може багато чого запропонувати науці.

Вольфрам стверджує, що обчислювальні реалії Всесвіту роблять науку жорсткою з фундаментальних причин. Але він також стверджує, що, розуміючи важливість цих реалій, ми можемо навчитися використовувати їх на свою користь. Наприклад, замість [[Зворотна розробка|зворотного конструювання]] наших теорій від спостереження, ми у змозі {{не перекладено|треба=перерахувати|є=Enumeration}} системи, а потім спробувати порівняти її з проявами які ми спостерігаємо. Основна тема книги полягає в дослідженні структури сфери можливостей. Вольфрам стверджує, що наука має вузький профіль, частково тому, через те, що моделі які використовується є невиправдано складними обмежених традиціях математики. Вольфрам виступає за використання моделей, варіації яких можна перелічити і чиї наслідки легко розрахувати і проаналізувати.

=== Філософське підґрунтя ===

==== Обчислювальна незвідність ====
Вольфрам стверджує, що одним з його досягнень є забезпечення цілісної системи ідей, що виправдовує обчислення як організаційний [[Філософія науки|принцип науки]]. Наприклад, він стверджує, що концепція {{не перекладено|обчислювальної незнижуваності|є=Computational irreducibility}} (що деякі складні обчислення не можна спростити), зрештою, причиною того, що обчислювальні моделі природи повинні розглядатися на додаток до традиційних [[Математична модель|математичних моделей]]. Аналогічним чином, його уявлення про внутрішнє генерування випадковостей, стверджує що природні системи можуть породжувати свою власну випадковість, а не використовувати теорію хаосу або стохастичні обурення, маєтся на увазі, що обчислювальні моделі не повинні включати в себе явні випадковості.

=== Принцип обчислювальної еквівалентності ===
Виходячи з його експериментальних результатів, Вольфрам розробив '''принцип обчислювальної еквівалентності (ПОЕ)''': принцип допускає, що [[системи]], знайдені в [[Довкілля|природному світі]], можуть виконувати обчислення до [[Максимум|максимального]] («універсального») рівня [[Закон Мура|обчислювальної потужності]]. Більшість систем можуть досягти цього рівня. Системи, в принципі, обчислюють ті ж речі, що й комп'ютер. Тому обчислення&nbsp;— це просто питання перекладу [[Ввід/вивід|вводу і виводу]] з однієї системи в іншу. Отже, більшість систем є обчислювально еквівалентними. Запропонованими прикладами таких систем є людські ідеї та еволюція погодних систем.

Принцип може бути пояснений таким чином: майже всі процеси, які не є очевидними, мають еквівалентну складність. З цього принципу Вольфрам малює цілий ряд конкретних висновків, які він доводить, підкріплюючи його теорію. Можливо, найважливішим з них є пояснення того, чому ми відчуваємо [[випадковість]] і [[Комплексність|складність]]: часто системи, які ми аналізуємо, є такими ж складними, як і ми. Таким чином, складність не є особливою якістю систем, як, наприклад, поняття «тепла», а просто етикеткою для всіх систем, які є складними. Вольфрам стверджує, що розуміння цього робить можливим «нормальну науку» парадигми цієї книги.

Вольфрам доводить, що&nbsp;— як і більшість найважливіших наукових ідей&nbsp;— принцип обчислювальної еквівалентності дозволяє науці бути доступною всім, вказавши нові способи, за якими люди не є «особливими»; тобто, стверджувалося, що складність людського інтелекту робить нас особливими, але Принцип стверджує інакше. У певному сенсі, багато ідей Вольфрама базуються на розумінні наукового процесу, включаючи людський розум, що діє в межах того самого всесвіту, який він вивчає, а не перебуває поза ним.

=== Програми та результати ===
У книзі існує низка конкретних результатів та ідей, і вони можуть бути перелічені за кількома темами. Одна загальна тема прикладів і додатків демонструє, наскільки мало складності потрібно для досягнення цікавої поведінки, і як правильна методологія може виявити таку поведінку.

По-перше, існує кілька випадків, коли книга вводить те, що було, під час складання книги, найпростішою відомою системою в якомусь класі, що має певну характеристику. Деякі приклади включають першу примітивну рекурсивну функцію, що приводить до складності в найменшій універсальній [[Машина Тюрінга|машині Тюрінга]] і найкоротшій [[Аксіома|аксіомі]] для [[Числення висловлень|пропорційного обчислення]]. Подібно до цього Вольфрам також демонструє багато простих програм, які зображують явища, такі як [[фазові переходи]], {{не перекладено|треба=консервативні величини|є=Conserved quantity}}, континуальне поведінка і [[термодинаміка]], знайомі з традиційної науки. Прості {{не перекладено|треба=обчислювальні моделі|є=Computational model}} природних систем, таких як ріст оболонок, [[Турбулентна течія|турбулентність рідини]] та [[філотаксис]], є останньою категорією додатків, що потрапляють у цю тему.

Іншою загальною темою є наведення фактів про обчислювальний всесвіт в цілому та використання їх для обґрунтування цілей. Наприклад, Вольфрам обговорює, як факти про обчислювальний всесвіт підтверджують [[Еволюція|еволюційну теорію]], [[SETI]], [[Воля|вільну волю]], [[Теорія складності обчислень|теорію обчислювальної складності]], і філософські області, такі як [[онтологія]], [[гносеологія]], і навіть [[постмодернізм]].

Вольфрам припускає, що теорія обчислювальної незвідності може забезпечити дозвіл на існування вільної волі в номінально [[Детермінізм|детермінованому]] всесвіті. Він стверджує, що обчислювальний процес у [[Мозок|мозку]] істоти з вільною волею насправді є достатньо складним, для врахування у більш простому обчисленні через принцип обчислювальної незвідності. Таким чином, хоча цей процес дійсно детермінований, не існує кращого способу визначити волю істоти, ніж, по суті, запустити експеримент і дозволити його виконувати.

Книга також містить величезну кількість індивідуальних результатів&nbsp;— як експериментальних, так і аналітичних&nbsp;— про те, що обчислює конкретний автомат або які його характеристики, використовуючи деякі методи аналізу.

Книга містить новий технічний результат, що описує повноту стільникового автомата Тюрінга за [[Правило 110|Правилом 110]]. Дуже маленькі машини Тюрінга можуть імітувати Правило 110, яке Вольфрам демонструє, використовуючи 5-символьну універсальну машину Тюрінга з двома станами. Вольфрам припускає, що особлива 3-символьна машина Тюрінга з двома станами є універсальною. У 2007 році, в рамках святкування п'ятої річниці книги, компанія Вольфрам запропонувала премію в розмірі 25 000 доларів за доказ того, що ця машина Тюрінга є універсальною.<ref>{{cite web | title=The Wolfram 2,3 Turing Machine Research Prize | url=http://www.wolframscience.com/prizes/tm23/ | accessdate=2011-03-31| archiveurl= https://web.archive.org/web/20110515032324/http://www.wolframscience.com/prizes/tm23/| archivedate= 15 May 2011 <!--DASHBot-->| deadurl= no}}</ref> Алекс Сміт, студент факульета комп'ютерних наук з Бірмінгема(Велика Британія) отримав приз в кінці цього року, довівши гіпотезу Вольфрама.<ref>{{cite web | title=The Wolfram 2,3 Turing Machine Is Universal! | url=http://www.wolframscience.com/prizes/tm23/solution_news.html | accessdate=2007-10-24 | deadurl=no | archive-date=19 квітня 2019 | archive-url=https://web.archive.org/web/20190419141429/https://www.wolframscience.com/prizes/tm23/solution_news.html }}</ref><ref>{{cite web | title=Technical Commentary [on Wolfram 2,3 Turing machine universality proof] | url=http://www.wolframscience.com/prizes/tm23/solution_technical.html | accessdate=2007-10-24 | deadurl=no | archive-date=19 квітня 2019 | archive-url=https://web.archive.org/web/20190419141430/https://www.wolframscience.com/prizes/tm23/solution_technical.html }}</ref>

== Літня наукова школа ==
Щороку Вольфрам і його група інструкторів<ref>{{cite web|url=http://www.wolframscience.com/summerschool/2009/faculty.html|title=Wolfram Science Summer School 2009: Faculty|work=wolframscience.com|accessdate=19 квітня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303203504/http://www.wolframscience.com/summerschool/2009/faculty.html|archivedate=3 березня 2016|deadurl=yes}}</ref> організовують літню школу .<ref>{{cite web|url=http://www.wolframscience.com/summerschool/|title=Wolfram Science Summer School|work=wolframscience.com|accessdate=19 квітня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160310163524/http://www.wolframscience.com/summerschool/|archivedate=10 березня 2016|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310163524/http://www.wolframscience.com/summerschool/ |date=2016-03-10 }}</ref> З 2003 по 2006 рік ці заняття проходили в [[Браунський університет|Університеті Брауна]]. У 2007 році літню школу розпочав університет штату Вермонт у Берлінгтоні, за винятком 2009 року, який відбувся в Інституті науки і техніки в Індії в Пізі, Італія. У 2012 році програма була проведена в Curry College в Мілтоні, штат Массачусетс. З 2013 року Літня школа «Вольфрам» проводиться щорічно в Університеті Бентлі в Уолтем, штат Массачусетс. У 15 літніх школах взяли участь більше 550 осіб, деякі з яких продовжували розвивати свої 3-тижневі дослідницькі проекти в якості магістерські або докторські дисертації.<ref>{{cite web|url=http://www.wolframscience.com/summerschool/2006/participants/letourneau.html|title=Wolfram Science Summer School 2006: Alumni—Paul-Jean Letourneau|work=wolframscience.com|accessdate=19 квітня 2019|archive-date=27 березня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120327120601/http://www.wolframscience.com/summerschool/2006/participants/letourneau.html}}</ref> Деякі дослідження, проведені в літній школі, було опубліковані.<ref>{{cite journal | author1=Rowland | title=A natural prime-generating recurrence | year=2008 | volume=11 | issue=8 | pages=28 | journal=Journal of Integer Sequences| arxiv=0710.3217 | bibcode=2008JIntS..11...28R }}</ref><ref>{{cite book|title=Planar Trivalent Network Computation | doi=10.1007/978-3-540-74593-8_13 | journal=Lecture Notes in Computer Science|volume=4664 |pages=146–157|isbn=978-3-540-74592-1 |date=2007-09-10 |last1=Bolognesi |first1=Tommaso }}</ref><ref>{{cite journal | author1=Palasek , S. | title=Information flow in cellular automata | year=2013 | volume=22 | issue=2 | pages=193–202 | journal=Complex Systems | url=http://www.complex-systems.com/pdf/22-2-4.pdf | doi=10.25088/ComplexSystems.22.2.193 | accessdate=19 квітня 2019 | archive-date=30 квітня 2016 | archive-url=https://web.archive.org/web/20160430012343/http://www.complex-systems.com/pdf/22-2-4.pdf }}</ref>

== Прийом ==
Багато журналів публікували статті про «Новий вид науки», включаючи [[Нью-Йорк таймс]]<ref>{{cite news|last=Johnson|first=George|title='A New Kind of Science': You Know That Space-Time Thing? Never Mind|work=The New York Times|date=9 червня 2002|url=https://www.nytimes.com/2002/06/09/books/review/09JOHNSOT.html|accessdate=28 травня 2009|archive-date=24 квітня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120424140917/http://www.nytimes.com/2002/06/09/books/review/09JOHNSOT.html}}</ref>, [[Newsweek]]<ref>{{cite news
|last=Levy
|first=Stephen
|title=Great Minds, Great Ideas
|work=Newsweek
|date=27 травня 2002
|url=http://www.newsweek.com/id/64625
|accessdate=28 травня 2009
|archive-date=16 квітня 2009
|archive-url=https://web.archive.org/web/20090416060806/http://newsweek.com/id/64625
}}</ref>, [[Wired]]<ref>{{cite news|last=Levy|first=Stephen
|title=The Man Who Cracked The Code to Everything ...
|work=Wired 
|date=June 2002
|url=https://www.wired.com/wired/archive/10.06/wolfram.html|accessdate=28 травня 2009
|archiveurl= https://web.archive.org/web/20090527181907/http://www.wired.com/wired/archive/10.06/wolfram.html
|archivedate= 27 May 2009 <!--DASHBot-->| deadurl= no}}</ref>, і [[The Economist]]<ref>{{cite news|title=The science of everything|work=The Economist|date=30 травня 2002|url=http://www.economist.com/printedition/displayStory.cfm?Story_ID=1154164|accessdate=28 травня 2009|archive-date=22 жовтня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20081022163513/http://www.economist.com/printedition/displayStory.cfm?Story_ID=1154164}}</ref>. Деякі вчені називали книгу зарозумілою, і називали її фатальну ваду&nbsp;— прості системи, такі як стільникові автомати, не є достатньо складними, щоб описати ступінь складності існуючих систем, і зауважили, що Вольфрам ігнорував дослідження, що класифікували складність систем.<ref name=Kurzweil>{{cite web
|last=Kurzweil
|first=Ray
|title=Reflections on Stephen Wolfram's A New Kind of Science
|url=http://www.kurzweilai.net/reflections-on-stephen-wolfram-s-a-new-kind-of-science
|date=13 травня 2002
|work=Kurzweil Accelerating Intelligence Blog
|accessdate=19 квітня 2019
|archive-date=19 квітня 2019
|archive-url=https://web.archive.org/web/20190419142747/https://www.kurzweilai.net/reflections-on-stephen-wolfram-s-a-new-kind-of-science
}}</ref><ref name=Shalizi>{{cite web
 |last         = Shalizi
 |first        = Cosma
 |title        = A New Kind of Science: A Rare Blend of Monster Raving Egomania and Utter Batshit Insanity
 |url          = http://bactra.org/reviews/wolfram/
 |work         = The Bactra Review
 |number       = 132
 |date         = 21 жовтня 2005
 |accessdate   = 19 квітня 2019
 |archive-date = 30 травня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20150530130729/http://bactra.org/reviews/wolfram/
}}</ref> Хоча критики сприймають дослідження Вольфрама, які демонструють універсальні обчислення, вони вважають їх незначним і заперечують твердження Вольфрама про зміну парадигми. Інші вважали, що робота містить цінну,нову ідею.<ref name=Rucker>{{cite journal
 |last         = Rucker
 |first        = Rudy
 |title        = Review: A New Kind of Science
 |journal      = [[American Mathematical Monthly]]
 |pages        = 851–61
 |date         = November 2003
 |doi          = 10.2307/3647819
 |url          = http://sjsu.rudyrucker.com/~rudy.rucker/wolfram_review_AMM_11_2003.pdf
 |accessdate   = 28 травня 2009
 |volume       = 110
 |issue        = 9
 |jstor        = 3647819
 |archive-date = 20 березня 2009
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20090320152912/http://sjsu.rudyrucker.com/%7Erudy.rucker/wolfram_review_AMM_11_2003.pdf
}}</ref><ref name=Berry>{{cite journal |last1 = Berry |first1 = Michael |last2 = Ellis |first2 = John |last3 = Deutch |first3 = David |title = A Revolution or self indulgent hype? How top scientists view Wolfram |journal = [[The Daily Telegraph]] |date = 15 травня 2002 |url = http://www.phy.bris.ac.uk/people/berry_mv/the_papers/Berry343.pdf |accessdate = 14 серпня 2012 |archive-date = 19 травня 2012 |archive-url = https://web.archive.org/web/20120519134300/http://www.phy.bris.ac.uk/people/berry_mv/the_papers/Berry343.pdf }}</ref> Вольфрам звернувся до своїх критиків у серії повідомлень у блозі.<ref>{{cite journal
|last=Wolfram
|first=Stephen
|title=Living a Paradigm Shift: Looking Back on Reactions to ''A New Kind of Science''
|journal=Stephen Wolfram Blog
|date=12 травня 2012
|url=http://blog.stephenwolfram.com/2012/05/living-a-paradigm-shift-looking-back-on-reactions-to-a-new-kind-of-science
|accessdate=14 серпня 2012
|archive-date=30 липня 2012
|archive-url=https://web.archive.org/web/20120730204955/http://blog.stephenwolfram.com/2012/05/living-a-paradigm-shift-looking-back-on-reactions-to-a-new-kind-of-science/
}}</ref><ref>{{cite journal
 |last         = Wolfram
 |first        = Stephen
 |title        = It's Been 10 Years: What's Happened with ''A New Kind of Science''?
 |journal      = Stephen Wolfram Blog
 |date         = 7 травня 2012
 |url          = http://blog.stephenwolfram.com/2012/05/its-been-10-years-whats-happened-with-a-new-kind-of-science
 |accessdate   = 14 серпня 2012
 |archive-date = 19 червня 2012
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20120619022300/http://blog.stephenwolfram.com/2012/05/its-been-10-years-whats-happened-with-a-new-kind-of-science/
}}</ref>

У статті, опублікованій 3 квітня 2018 року, «Новий вид науки» був включений до числа 190 книг, рекомендованих Біллом Гейтсом<ref>{{cite web|last=Wolinsky|first=Jacob|title=190 Books Recommended by Bill Gates|url=https://www.valuewalk.com/2018/04/bill-gates-books/|accessdate=4 квітня 2018}}</ref>

=== Наукова філософія ===
Принцип книги полягає в тому, що чим простіше система, тим більше ймовірність того, що версія буде повторюватися в широкому діапазоні більш складних контекстів. Тому Вольфрам стверджує, що систематичне вивчення простору простих програм призведе до бази ґрунтовних знань. Однак багато вчених вважають, що з усіх можливих параметрів лише деякі дійсно відбуваються у Всесвіті. Наприклад, з усіх можливих перестановок символів, що складають рівняння, більшість буде суттєво безглуздим. В книзі також критикували за те, що стверджують, що поведінка простих систем якимось чином є репрезентативною для всіх систем.

=== Методологія ===
Загальною критикою є те, що вона не дотримується усталеної [[Науковий метод|наукової методології]]. Наприклад, книга не встановлює жорстких математичних визначень<ref>{{cite journal|last=Bailey|first=David|title=A Reclusive Kind of Science|journal=Computing in Science and Engineering|pages=79–81|date=September 2002|url=http://crd.lbl.gov/~dhbailey/dhbpapers/dhb-wolfram.pdf|accessdate=28 травня 2009|archive-date=5 вересня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080905112452/http://crd.lbl.gov/~dhbailey/dhbpapers/dhb-wolfram.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080905112452/http://crd.lbl.gov/~dhbailey/dhbpapers/dhb-wolfram.pdf |date=2008-09-05 }}</ref>, і не намагається довести теореми; і більшість формул і рівнянь записані на Mathematica, і не стандартними позначеннями.<ref name="autogenerated1">{{cite journal|title=A Mathematician Looks at Wolfram's New Kind of Science|last=Gray|first=Lawrence|journal=Notices of the AMS|year=2003|volume=50|issue=2|pages=200–211|url=http://www.ams.org/notices/200302/fea-gray.pdf|accessdate=19 квітня 2019|archive-date=11 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190211204042/http://www.ams.org/notices/200302/fea-gray.pdf}}</ref> Через надмірну наочність, велику кількістю інформації, що передається зображеннями, які не мають формального значення книгу також критикували.<ref name=Berry/> Вольфрам також критикувався за те, що не використовує сучасних досліджень у сфері складності, особливо роботи, які вивчали складність з суворої математичної точки зору.<ref name=Shalizi/> І це розкритикували за неправдиву [[Теорія хаосу|теорію хаосу]]: «У всій книзі він ототожнює теорію хаосу з явищем чутливої залежності від початкових умов.»<ref name=Drysdale>{{cite web|last=Drysdale|first=David|title=Review of "A New Kind of Science"|url=http://www.lurklurk.org/wolfram/review.html|accessdate=19 квітня 2019|archive-date=20 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190520221701/http://lurklurk.org/wolfram/review.html}}</ref>

=== Утиліта ===
Книгу критикували через те, що не надає конкретних результатів, які могли б негайно бути застосованими до поточних наукових досліджень .<ref name=Berry/> Існує також критика, неявна і явна, що вивчення простих програм мало пов'язане з фізичним всесвітом, і тому має обмежену цінність. [[Стівен Вайнберг]] відзначив, що жодна реальна система світу не була пояснена за допомогою методів Вольфрама<ref>{{cite news | url=http://www.thefreelibrary.com/In+search+of+a+scientific+revolution%3A+controversial+genius+Stephen...-a0107699603 | work=Science News | title=In search of a scientific revolution: controversial genius Stephen Wolfram presses onward | first=Peter | last=Weiss | year=2003 | accessdate=19 квітня 2019 | archive-date=19 квітня 2019 | archive-url=https://web.archive.org/web/20190419141433/https://www.thefreelibrary.com/In%2Bsearch%2Bof%2Ba%2Bscientific%2Brevolution:%2Bcontroversial%2Bgenius%2BStephen...-a0107699603 }}</ref>.

=== Принцип обчислювальної еквівалентності  ===
''Принцип обчислювальної еквівалентності'' критикують за розпливчастість, нематематичність та відсутність прямої перевірки прогнозів.<ref name="autogenerated1"/><!-- However, Wolfram's group has described the principle as such, not a law, theorem or formula. [They described it as being vague, unmathematical, and not able to make directly verifiable predictions?] --> Він також критикувався за те, що суперечить духу досліджень в галузі математичної логіки і теорії обчислювальної складності, які прагнуть зробити дрібнодисперсні відмінності між рівнями обчислювальної складності і неправильно поєднуючи різні види властивості універсальності.<ref name="autogenerated1"/> Крім того, такі критики, як [[Рей Курцвейл]], стверджують, що він ігнорує відмінність між обладнанням та програмним забезпеченням; хоча два комп'ютери можуть бути еквівалентними за потужністю, не випливає, що будь-які дві програми, які вони можуть виконувати, також є еквівалентними.<ref name=Kurzweil/> Інші вважають, що це всього лише повторне викладення тези Церкви&nbsp;— Тюрінга.<ref name=Drysdale/><!-- However, the Church-Turing thesis imposes an upper limit while Wolfram's PCE suggests the nonexistence of intermediate degrees of computation sending a computational system either to the upper level (universal) or to the lowest degree. [No. The claim is that intermediate degrees are derived from the complete degree, hence equivalent in «sophistication».] -->

=== Фундаментальна теорія (Глава 9) ===
Роздуми Вольфрама про напрямок фундаментальної теорії фізики називали невизначеними і застарілими. {{не перекладено|треба=Скотт Ааронсон|є=Scott Aaronson}}, професор комп'ютерних наук в Університеті Техасу, Остін, також стверджує, що методи Вольфрама не можуть бути сумісними як із [[Спеціальна теорія відносності|спеціальною теорією відносності]], так і з порушеннями [[Теорема Белла|теореми Белла]], отже, не може пояснити спостережувані результати {{не перекладено|треба=тестових експериментів Белла|є=Bell test experiments}}.<ref>{{cite journal|last=Aaronson|first=Scott|title=Book Review of ''A New Kind of Science''|journal=Quantum Information and Computation|volume=2|issue=5|year=2002|pages=410–423|url=http://www.scottaaronson.com/papers/nks.ps|accessdate=19 квітня 2019|archive-date=14 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190214065234/https://www.scottaaronson.com/papers/nks.ps}}</ref> . Однак аргументи Ааронсона є або правильними, і застосовуються до всієї наукової області квантової гравітації, яка прагне знайти теорії, що об'єднують теорію відносності та квантову механіку, або ж вони є фундаментальними недоліками (наприклад, під нелокальною прихованою теорією змінних супердетермінізму, визнаною самим Беллом.)<ref>{{cite journal | last1 = Bell | first1 = J. S. | year = 1981 | title = Bertlmann's socks and the nature of reality | url = | journal = Journal de Physique | volume = 42 | issue = C2| pages = 41–61 }}</ref>, і навіть вивчені, наприклад Фізика лауреата Нобелівської премії [[Герард 'т Гофт|Жерарда Хоофта]]<ref name="'t Hooft, G">{{Cite arXiv|author='t Hooft, G.|title=Discreteness and Determinism in Superstrings |date=15 вересня 2012|eprint=1207.3612|class=hep-th }}</ref>, див. також відповіді на [[Цифрова фізика|критику цифрової фізики]].<ref>[[John A. Wheeler]], 1990, «Information, physics, quantum: The search for links» in W. Zurek (ed.) ''Complexity, Entropy, and the Physics of Information''. Redwood City, CA: Addison-Wesley.</ref><ref>Lee Smolin, «[https://arxiv.org/abs/hep-th/0201031 Matrix models as non-local hidden variables theories] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190419141430/https://arxiv.org/abs/hep-th/0201031 |date=19 квітня 2019 }}», 2002; also published in [https://link.springer.com/chapter/10.1007%2F3-540-26669-0_10 Quo Vadis Quantum Mechanics? The Frontiers Collection] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190301000352/https://link.springer.com/chapter/10.1007%2F3-540-26669-0_10 |date=1 березня 2019 }}, [[Springer Science+Business Media|Springer]], 2005, pp 121—152, {{ISBN|978-3-540-22188-3}}.</ref>

[[Едвард Фредкін]] і [[Конрад Цузе]] стали піонерами ідеї [[Клітинний автомат|обчислювального Всесвіту]], коли він написав рядок у своїй книзі про те, як світ може бути схожим на стільниковий автомат, а пізніше Фредкін розвинув її за допомогою іграшкової моделі, яка називається Salt<ref>{{cite web|url=http://www.math.usf.edu/~eclark/ANKOS_zuse_fredkin_thesis.html|title=ZUSE-FREDKIN-THESIS|work=usf.edu|accessdate=19 квітня 2019|archive-date=5 вересня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080905103801/http://www.math.usf.edu/~eclark/ANKOS_zuse_fredkin_thesis.html}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080905103801/http://www.math.usf.edu/~eclark/ANKOS_zuse_fredkin_thesis.html |date=2008-09-05 }}</ref>. Казали, що у книзі є спроби прийняти ці ідеї як свою власні, але модель Всесвіту Вольфрама є мережею переписування, а не стільниковим автоматом, як сам Вольфрам запропонував, щоб клітинний автомат не міг врахувати відносні особливості, такі як абсолютний часовий проміжок<ref>{{Cite web | url=http://www.wolframscience.com/nksonline/section-9.7 | title=Fundamental Physics: A New Kind of Science &#124; Online by Stephen Wolfram | accessdate=19 квітня 2019 | archive-date=27 грудня 2016 | archive-url=https://web.archive.org/web/20161227050013/http://www.wolframscience.com/nksonline/section-9.7 }}</ref>. [[Юрген Шмідхубер]] також висунув звинувачення, що його робота над машинною обчислювальною фізикою Тюрінга була вкрадена, а саме його ідея про перерахування можливих обчислювальних всесвітів Тюрінга<ref name=Schmid>{{cite web|last=Schmidhuber|first=Jurgen|title=Origin of main ideas in Wolfram's book "A New Kind of Science"|url=http://www.idsia.ch/~juergen/wolfram.html|publisher=CERN Courier|accessdate=19 квітня 2019|archive-date=2 січня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140102215048/http://www.idsia.ch/~juergen/wolfram.html}}</ref>
У огляді НКС у 2002 році, лауреат Нобелівської премії та фізик елементарних частинок [[Стівен Вайнберг]] написав: "Сам Вольфрам є фізиком з елементарних частинок, і я вважаю, що він не може протистояти спробам застосувати свій досвід з цифровими комп'ютерними програмами в закони природи. Це привело його до думки (також розглянуто в роботі 1981 року Річарда Фейнмана), що природа дискретна, а не безперервна. Він припускає, що простір складається з набору ізольованих точок, таких як клітини в клітинному автоматі, і що навіть час тече в дискретних кроках. Слідуючи ідеї Едварда Фредкіна, він робить висновок, що сам Всесвіт буде автоматом, як гігантський комп'ютер. Це можливо, але я не бачу ніякої мотивації для цих міркувань, за винятком того, що це така система, до якої Вольфрам та інші звикли в своїй роботі на комп'ютерах. Так що тесляр, дивлячись на місяць, може припустити, що він зроблений з дерева.<ref>{{Cite journal|author=Weinberg, S.|title=Is the Universe a Computer?|journal=The New York Review of Books|date=24 жовтня 2002|url=http://www.nybooks.com/articles/15762|accessdate=19 квітня 2019|archive-date=12 березня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20100312081356/http://www.nybooks.com/articles/15762}}</ref>

Нобелівський лауреат Жерар 'т Хоофт нещодавно також запропонував об'єднуючу теорію квантової гравітації на основі клітинного автомата, як інтерпретацію теорії суперструн, де еволюційні рівняння є класичними. Як теорія бозонних струн, так і теорія суперструн можуть бути переформульовані в термінах спеціальної бази станів, визначеної на [[простір-час|просторово-часовій]] решітці з довжиною ґратки <math>2\pi\sqrt{\alpha'.}</math><ref name="'t Hooft, G"/>

=== Природний відбір ===
Ствердження Вольфрама про те, що [[природний відбір]] не є фундаментальною причиною складності в біології, змусило журналіста-вченого Кріса Лаверса стверджувати, що Вольфрам не розуміє [[Еволюція|теорію еволюції]]<ref>{{cite news|last=Lavers|first=Chris|title=How the cheetah got his spots|publisher=The Guardian|date=3 серпня 2002|url= https://www.theguardian.com/Archive/Article/0,4273,4473834,00.html|accessdate=28 травня 2009 | location=London}}</ref>.

=== Оригінальність ===
Книга була розкритикована за те, що вона не є оригінальною або достатньо важливою, щоб виправдати свою назву та претензії.

Авторитетний спосіб, яким книга представляє величезну кількість прикладів і аргументів, критикували так, що це наводить читача на думку, що кожна з цих ідей є оригінальною для Вольфрама<ref name=Drysdale/>, зокрема, одним з найбільш суттєвих нових технічних результатів, представлених у Книзі, що правило 110 стільникового автомата Тюрінга повністю не було доведено Вольфремом, а скорішего його помічником-дослідником {{не перекладено|треба=Метью Куком|є=Matthew Cook}}. Проте, розділ приміток наприкінці книги визнає багато відкриттів, зроблених цими іншими вченими, посилаючись на їх імена разом з історичними фактами, хоча і не у формі традиційного бібліографічного розділу. Крім того, ідея про те, що дуже прості правила часто створюють велику складність, вже є усталеною ідеєю в науці, зокрема, в [[Теорія хаосу|теорії хаосу]] і [[Складна система|складних системах]].<ref name=Shalizi/>

== Див. також ==

* [[Цифрова фізика]]
* [[Редукціонізм]]
* {{не перекладено|треба=Обчислення простору|є=Calculating Space}}
* Алгоритм «Універсального штучного інтелекту» {{не перекладено|треба=Маркуса Хаттера|є=Marcus Hutter}}

== Примітки ==
{{reflist|30em}}

== Посилання ==

* Новий вид науки безкоштовної електронної книги
* Чуа, Леон О, Перспектива нелінійної динаміки нового виду науки Вольфрама (том V) [1]. Всесвітня наукова публікація, березень, 2012. ISBN 978-981-4390-51-4
* WolframTones: Експеримент у новому виді музики Блог NKS
* InformationSpace. Причинно-наслідковий інструмент дослідження, який підтримує одновимірні причинно-наслідкові множини, такі як знайдені в книзі.

[[Категорія:Книги 2002]]
[[Категорія:Книги з інформатики]]