Перегляд вихідного коду сторінки Шахи

{{Переписати|дата=серпень 2024}}

{{Otheruses|Шахи (значення){{!}}Шахи}}

[[Файл:Staunton chess set.jpg|thumb|250px|Типовий шаховий набір і годинник]]
[[Файл:Chess players in park, kiev.JPG|thumb|right|250px|Гра в шахи у парку [[Київ|Києва]] з використанням [[Шаховий годинник|шахового годинника]] (2006)]]
'''Ша́хи'''&nbsp;— &nbsp;[[Ігри на спеціальній дошці|інтелектуальна гра на спеціальній дошці]] ([[шахівниця|шахівниці),]] яку поділено на 64 світлі й темні клітини (поля). Кожен з гравців (їх два) має 16 шахових [[Фігура (шахи)|фігур]]: вісім [[Пішак|пішаків]], дві [[Тура|тури]], двох [[Кінь (шахи)|коней]], двох [[Слон (шахи)|слонів]], [[Ферзь|ферзя]] та [[Король (шахи)|короля]]. Фігури білого і чорного кольорів — один з гравців грає білими фігурами, другий — чорними.

В офіційних змаганнях час на обдумування регламентований: для цього використовують спеціальний годинник. «Класика» передбачає доволі великий ліміт часу кожному гравцеві (наприклад, 1,5 години на 40 ходів, потім ще 30 хвилин на певну кількість ходів тощо). Коли на партію виділяється менша кількість часу, то таку партію називають ''рапід'' (наприклад, 0,5 год. на партію чи 15 хв. на партію кожному гравцеві). ''Бліц'' — це партія тривалістю традиційно 5 хвилин. Останніми десятиліттями використовують практику додавання певної кількості секунд (інкремент) за кожний зроблений хід. Відповідно, бліц грають із регламентом 2+5, 3+3 тощо. Перша цифра тут&nbsp;— хвилини, які кожен з гравців має на всю партію, друга&nbsp;— секунди за кожний зроблений хід. Партія з найменшою кількістю часу&nbsp;— 1 хв. кожному гравцю на всю партію — називають "куля". Гра без годинника&nbsp;— це так звані «легкі партії». Зазвичай так грають аматори&nbsp;— їх мільйони в усьому світі. 

Походить від стародавньої [[Історія Індії|індійської]] гри [[чатуранґа]], яка, крім того, є ймовірним предком східних стратегічних ігор [[сянці]], [[Чангі (гра)|чангі]] і [[сьоґі]]. На відміну від східних ігор, початкове розташування фігур є асиметричним щодо вертикальної осі. Шахи потрапили до Європи в 9 столітті внаслідок [[Арабське завоювання Піренейського півострова|завоювань]] [[Омеяди|Омеядів]] в Іспанії. У сучасному вигляді шахи сформувались наприкінці 15 століття, остаточно правила стандартизовано в 19 столітті.

Будучи найпоширенішою настольною грою сучасності, поєднує в собі елементи [[мистецтво|мистецтва]] (уяви), [[наука|науки]] (логічно-точний розрахунок) і [[спорт]]у.

Кожен гравець починає гру, маючи 16 фігур: одного [[Король (шахи)|короля]], одного [[ферзь|ферзя]], дві [[Тура|тури]], двох [[Кінь (шахи)|коней]], двох [[Слон (шахи)|слонів]], а також вісім пішаків. Кожен з шести типів фігур рухається по-різному, найсильнішою фігурою є ферзь, а найслабшою — пішак. Однак пішак, який досяг восьмої горизонталі (поля перетворення), за бажанням гравця може перетворитися на будь-яку фігуру свого кольору (крім короля). Мета гри&nbsp;— поставити ''[[Мат (шахи)|мат]]'' королю суперника, тобто оголосити шах, від якого ніяким способом не можна захиститися. Для досягнення мети гравці задумують свої плани, обирають стиль гри, який відповідає їхньому досвіду та розумінню гри. 

Дебют&nbsp;— початкова стадія гри. Міттельшпіль&nbsp;— середина гри. Ендшпіль&nbsp;— кінцева стадія. Позиційна гра передбачає поступове покращення своєї позиції, обмеження можливостей суперника. Тактичні операції&nbsp;— комбінаційна гра, жертви з метою оголосити мат чи отримати матеріальну перевагу. Зазвичай спочатку ініціативою володіють «білі», які починають партію. Завдання «чорних»&nbsp;— нейтралізувати ініціативу суперника, «зрівняти» гру, перехопити ініціативу. Перемогти у грі можна не лише поставивши мат, а й досягши вирішальної матеріальної переваги&nbsp;— тоді гравець «складає зброю»&nbsp;— здається. Програш також фіксується, якщо гравець не встиг зробити потрібної кількості ходів протягом наданого часу. Якщо жодна зі сторін неспроможна досягти перемоги або ж сторони з спортивних міркувань ухиляються від боротьби, тоді фіксується нічия (правилами передбачено випадки, коли гра може закінчитися [[Нічия (шахи)|внічию]]: пат, «вічний шах», на дошці недостатньо матеріалу, щоб поставити мат тощо).

Перший офіційний [[Чемпіонат світу із шахів|чемпіон світу з шахів]], [[Вільгельм Стейніц]], завоював свій титул 1886 року. Починаючи з 1948 року, чемпіонат світу відбувається під егідою Міжнародної шахової федерації ([[ФІДЕ]]). ФІДЕ також присуджує звання, що фіксують рівень кваліфікації гравців (для отримання звання треба виконати відповідну встановлену норму в змаганнях): майстер ФІДЕ, міжнародний майстер, міжнародний [[Гросмейстер (шахи)|гросмейстер]]. Багато національних шахових організацій мають власні системи титулів. ФІДЕ організовує також [[Чемпіонат світу з шахів серед жінок|чемпіонати світу серед жінок]], [[Чемпіонат світу із шахів серед юніорів|чемпіонати світу серед юніорів]], серед ветеранів, чемпіонати світу з [[Швидкі шахи|рапіду і бліцу]], а також [[Шахова олімпіада|шахові олімпіади]] — популярні змагання серед національних команд. ФІДЕ є членом [[Міжнародний олімпійський комітет|Міжнародного олімпійського комітету]], що можна розглядати як визнання шахів [[Олімпійські види спорту|видом спорту]].<ref>{{cite web 2|url=https://www.olympic.org/world-chess-federation|title=Recognized Sports Federations: World Chess Federation|publisher=International Olympic Committee|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171023173859/https://www.olympic.org/world-chess-federation|archivedate=2017-10-23|deadurl=no|accessdate=22 жовтня 2017|df=dmy-all}}</ref> Кілька національних спортивних організацій (наприклад, іспанська ''[[Consejo Superior de Deportes]]''<ref>{{cite web 2|url=http://www.csd.gob.es/csd/asociaciones/1fedagclub/soapcli.2007-02-14.7388867167/|title=Federaciones Españolas|publisher=Consejo Superior de Deportes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151004082601/http://www.csd.gob.es/csd/asociaciones/1fedagclub/soapcli.2007-02-14.7388867167/|archivedate=2015-10-04|deadurl=no|accessdate=4 жовтня 2015|df=dmy-all}}</ref>) також визнають шахи видом спорту. Шахи були включені в програму [[Азійські ігри|Азійських ігор]] 2006 і 2010 років. Існують також {{нп|чемпіонат світу з шахів за листуванням||en|World Correspondence Chess Championship}} і [[чемпіонат світу з комп'ютерних шахів]]. Можливість грати онлайн відкрила аматорські та професійні змагання для широкої різноманітної групи гравців. Окрім практичної гри, існує жанр шахової композиції&nbsp;— складання етюдів і задач. Шахові композитори (проблемісти) намагаються втілити красиві ідеї, які в практичній грі часто залишаються непоміченими або завуальованими. Проводяться конкурси зі складання етюдів і задач та, відповідно, їх розв'язання.

Починаючи з другої половини 20-го століття, [[Шаховий рушій|запрограмовані на гру в шахи]] комп'ютери грають зі зростаючим успіхом, за силою гри набагато обійшовши найсильніших гравців серед людей. Перемагати майстрів і гросмейстерів шахові програми почали в середині 1970-х років. Починаючи з 1990-х років, комп'ютерний аналіз робить значний внесок у теорію шахів, особливо в ендшпілі. Комп'ютер IBM [[Deep Blue]] став першою програмою, яка здолала чинного чемпіона світу з шахів у матчі&nbsp;— [[Каспаров Гаррі Кімович|Гаррі Каспарова]] 1997 року. Сучасні шахові програми (наприклад, Alpha Zero) набагато перевершують навіть найсильніших гросмейстерів, тому люди з цими програмами вже не грають. Програми грають між собою. Поява сильних [[Шаховий рушій|шахових рушіїв]], які працюють на портативних пристроях, спричиняє занепокоєння щодо {{нп|Читерство в шахах|читерства (використання підказок під час гри)|en|Cheating in chess}} на турнірах. Зазвичай викриття гравця-читера тягне за собою його дискваліфікацію.

Існує багато [[Варіанти шахів|варіантів шахів]] з різними правилами, фігурами, шахівницями. В один з них, [[Шахи 960|"Шахи Фішера"]], грають за звичайними правилами шахів, але починають з однієї з 960 можливих стартових позицій (пішаки в кожної з сторін стоять на другій горизонталі, як і у звичайних шахах, а ось фігури&nbsp;— інакше, їхнє розташування визначає комп'ютер випадковим чином; але розташування фігур у гравців є симетричним). Шахи Фішера набули широкої популярності, а також певного визнання з боку ФІДЕ. З цього різновиду шахів проводять чемпіонати світу.

Шахи мають виховне значення: сприяють розвитку концентрації уваги, вміння долати труднощі та планувати власні дії, логічно мислити. Оскільки у грі в шахи виявляються особливості людської особистості, їх використовують як модель для наукових досліджень у [[Психологія|психології]] та [[Педагогіка|педагогіці]]. Їх використовують також для моделювання систем штучного інтелекту.
[[Файл:ChessSet.jpg|thumb|250px|Зліва направо: білий король, чорні тура і ферзь, білий пішак, чорний кінь і білий слон]]

== Правила ==
{{Main|Правила шахів}}
Правила гри в шахи встановлює Міжнародна шахова федерація [[ФІДЕ]] (''Fédération Internationale des Échecs'').<ref>{{cite web 2|url=http://www.fide.com/fide/handbook.html?id=207&view=article|title=FIDE Laws of Chess taking effect from 1 July 2017|publisher=FIDE|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170805002105/https://www.fide.com/fide/handbook.html?id=207&view=article|archivedate=2017-08-05|deadurl=no|accessdate=1 червня 2017|df=dmy-all}}</ref> Правила, які публікують національні керівні органи, неафілійовані шахові організації, комерційні видавці тощо, можуть різнитися. Востаннє ФІДЕ переглядала правила у 2017 році.
{{Портал|Шахи}}

{{Шахова діаграма
| tright
|

<!--8-->|rd|nd|bd|qd|kd|bd|nd|rd
<!--7-->|pd|pd|pd|pd|pd|pd|pd|pd
<!--6-->|  |  |  |  |  |  |  |  
<!--5-->|  |  |  |  |  |  |  |  
<!--4-->|  |  |  |  |  |  |  |  
<!--3-->|  |  |  |  |  |  |  |  
<!--2-->|pl|pl|pl|pl|pl|pl|pl|pl
<!--1-->|rl|nl|bl|ql|kl|bl|nl|rl
     <!--a  b  c  d  e  f  g  h-->
| Розміщення фігур перед початком партії.
}}

=== Загальні положення ===
Гра у шахи ведеться двома гравцями за дошкою, що має 64 клітини чорного та білого кольору, фігурами білого та чорного кольорів. Шахова дошка зазвичай називається шахівниця. Шахівницю розміщують так, що її перша горизонталь перебуває біля гравця, що грає білими. При цьому крайнє праве кутове поле h1 має бути білим. Кожен з гравців має 16 шахових фігур: вісім пішаків, дві тури, двох коней, двох слонів, ферзя та короля. Гравці роблять ходи по черзі. Під час кожного ходу гравець може перемістити лише одну фігуру. Винятком є [[рокіровка]]&nbsp;— спільний хід турою та королем. Гру розпочинає той з гравців, що грає фігурами білого кольору. При переміщенні своєї фігури на клітину зайняту фігурою суперника, він знімає фігуру суперника з дошки. Такий хід називають «взяття».

=== Правила пересування фігур ===

* [[Пішак]]&nbsp;— пересувається лише вперед по вертикалі. Перший хід пішака&nbsp;— білого з другої, а чорного з сьомої горизонталі&nbsp;— можна зробити одразу на дві клітини, перестрибнувши через третю або шосту горизонталь. З усіх інших горизонталей пішак може пересуватися лише на одну клітину вперед. Крім цього пішак може взяти будь-яку фігуру супротивника, що перебуває попереду нього на відстані однієї клітини по діагоналі. Якщо білий пішак досягнув восьмої горизонталі, або чорний&nbsp;— першої то він може перетворитися на будь-яку фігуру (окрім короля) того ж кольору, що й пішак.
* [[Тура]]&nbsp;(вежа, колісниця)&nbsp;— пересувається на будь-яку кількість клітин по вертикалі, або горизонталі.
* [[Кінь (шахи)|Кінь]]&nbsp;— єдина фігура у грі, яка може перестрибувати через інші фігури&nbsp;— свої та суперника. Хід конем схожий на літеру «Г». Кінь пересувається на одну клітинку по вертикалі та дві по горизонталі, або навпаки&nbsp;— на дві по вертикалі, та одну по горизонталі у будь-якому напрямку.
* [[Слон (шахи)|Слон]] (офіцер, єпископ)— пересувається на будь-яку кількість клітин по діагоналі.
* [[Король (шахи)|Король]]&nbsp;— ходить на одну клітину по вертикалі, горизонталі або діагоналі або на дві, якщо це рокіровка.
* [[Ферзь]] (Королева)&nbsp;— пересувається на будь-яку кількість клітин по вертикалі, горизонталі або діагоналі.

{{Шахова діаграма мала
| tleft
| Ходи [[Король (шахи)|короля]]

<!--8-->|__|__|__|__|__|__|__|__
<!--7-->|__|__|__|__|__|__|__|__
<!--6-->|__|__|__|__|xx|xx|xx|__
<!--5-->|__|__|__|__|xx|kl|xx|__
<!--4-->|__|__|__|__|xx|xx|xx|__
<!--3-->|__|__|__|__|__|__|__|__
<!--2-->|__|__|__|__|__|__|__|__
<!--1-->|__|__|__|__|__|__|__|__
       <!--a b c d e f g h-->
|
}}

{{Шахова діаграма мала
| tleft
| Ходи [[Тура|тури]]

<!--8-->|__|__|__|xx|__|__|__|__
<!--7-->|__|__|__|xx|__|__|__|__
<!--6-->|__|__|__|xx|__|__|__|__
<!--5-->|xx|xx|xx|rl|xx|xx|xx|xx
<!--4-->|__|__|__|xx|__|__|__|__
<!--3-->|__|__|__|xx|__|__|__|__
<!--2-->|__|__|__|xx|__|__|__|__
<!--1-->|__|__|__|xx|__|__|__|__
       <!--a b c d e f g h-->
|
}}

{{Шахова діаграма мала
| tleft
| Ходи [[Слон (шахи)|офіцера]]

<!--8-->|xx|__|__|__|__|__|xx|__
<!--7-->|__|xx|__|__|__|xx|__|__
<!--6-->|__|__|xx|__|xx|__|__|__
<!--5-->|__|__|__|bl|__|__|__|__
<!--4-->|__|__|xx|__|xx|__|__|__
<!--3-->|__|xx|__|__|__|xx|__|__
<!--2-->|xx|__|__|__|__|__|xx|__
<!--1-->|__|__|__|__|__|__|__|xx
       <!--a b c d e f g h-->
|
}}

{{-}}

{{Шахова діаграма мала
| tleft
| Ходи [[Ферзь|королеви]]

<!--8-->|__|__|__|xx|__|__|__|xx
<!--7-->|xx|__|__|xx|__|__|xx|__
<!--6-->|__|xx|__|xx|__|xx|__|__
<!--5-->|__|__|xx|xx|xx|__|__|__
<!--4-->|xx|xx|xx|ql|xx|xx|xx|xx
<!--3-->|__|__|xx|xx|xx|__|__|__
<!--2-->|__|xx|__|xx|__|xx|__|__
<!--1-->|xx|__|__|xx|__|__|xx|__
       <!--a b c d e f g h-->
|
}}

{{Шахова діаграма мала
| tleft
| Ходи [[Кінь (шахи)|коня]]

<!--8-->|__|__|__|__|__|__|__|__
<!--7-->|__|__|__|__|__|__|__|__
<!--6-->|__|__|xx|__|xx|__|__|__
<!--5-->|__|xx|__|__|__|xx|__|__
<!--4-->|__|__|__|nd|__|__|__|__
<!--3-->|__|xx|__|__|__|xx|__|__
<!--2-->|__|__|xx|__|xx|__|__|__
<!--1-->|__|__|__|__|__|__|__|__
       <!--a b c d e f g h-->
|
}}

{{Шахова діаграма мала
| tleft
| Ходи [[пішак]]а

<!--8-->|__|__|__|__|__|__|__|__
<!--7-->|__|__|__|__|oo|__|oo|__
<!--6-->|__|__|__|__|__|pl|__|__
<!--5-->|__|__|xx|__|__|__|__|__
<!--4-->|__|__|pl|__|xx|__|__|__
<!--3-->|__|__|__|__|xx|__|__|__
<!--2-->|__|__|__|__|pl|__|__|__
<!--1-->|__|__|__|__|__|__|__|__
       <!--a b c d e f g h-->

|
}}

{{-}}

=== Додаткові правила та винятки при виконанні ходів ===
* Заборонено робити хід, після якого король гравця, що ходив, опиняється під атакою фігур суперника.
* Не можна робити хід на клітинку, що зайнята власною фігурою.
* Фігури не можуть перестрибувати через власні фігури та фігури суперника (єдиний виняток&nbsp;— кінь).
* Спеціальний хід [[Рокіровка|рокірування]] виконують королем і турою. Цей хід можливий за виконання трьох умов: король та тура до цього жодного разу не ходили; тура після, а король до і після виконання рокірування не повинні перебувати під атакою фігур суперника; жодна фігура суперника не повинна мати можливість бити поле, на яке робиться рокіровка. Рокірування виконують так: короля пересувають по горизонталі на дві клітини. Після цього туру встановлюють на клітинку, через яку перестрибнув король під час пересування.
* [[Взяття на проході]]&nbsp;— правило згідно з яким, якщо пішак робить хід на дві клітинки та при цьому перестрибує через клітинку, яку атакує пішак супротивника, то він може бути вбитий пішаком супротивника. При цьому пішак супротивника пересувається на клітинку, через яку перестрибнув пішак.
* Перетворення&nbsp;— якщо пішак дійшов до останньої горизонталі, то він перетворюється на будь-яку іншу фігуру того ж кольору, крім короля. Перетворення відбувається одразу з моменту ходу на останню горизонталь. Перелік фігур, на які може перетворюватися пішак, не обмежений тими фігурами, що вже зняті з дошки (наприклад, усі вісім білих пішаків, дійшовши до останньої горизонталі, можуть перетворитися на вісім ферзів).

=== Деякі шахові терміни ===
{{Main|Список шахових термінів}}
* Шах&nbsp;— становище під час якого король того гравця, чия черга робити хід, перебуває під атакою фігур суперника.
* Мат&nbsp;— шах, від якого не має захисту. Гравець, який поставив мат королю суперника виграє партію.
* Пат&nbsp;— становище, коли жодна з фігур того гравця, чия черга робити хід, не може зробити хід дозволений правилами, а фігури суперника не дали королю суперника шах. Після встановлення на шахівниці пату партія оголошується нічиєю.

=== Перемога, нічия ===
Партія оголошується виграною одним із суперників якщо:
* Оголошено мат королю суперника.
* Суперник визнав себе переможеним.
* У разі закінчення часу на годиннику одного з гравців, та за наявності у суперника достатнього матеріалу для оголошення йому мату, якщо цей гравець грає найгіршим чином.
Партія оголошується [[нічия (в шахах)|нічиєю]] якщо:
* На шахівниці виникло патове становище.
* За взаємною згодою гравців.
* Закінчився час на годиннику одного з гравців, при цьому у його суперника немає достатнього матеріалу для оголошення йому мату, якщо цей гравець грає найгіршим чином.
* За 50 ходів не було побито жодної фігури, та не було зроблено жодного ходу пішаком.
* Три рази повторюється позиція на шахівниці.

=== Контроль часу ===
{{Main|Контроль часу}}
[[Файл:Modern Day Chess Clocks.jpg|міні|Сучасний шаховий годинник]]
Шахові партії можуть проходити з [[Контроль часу|контролем часу]]. Якщо у гравця закінчиться час, перш ніж гра закінчена, то йому автоматично зараховується поразка (за умови, що супротивник має достатньо для постановки мату фігур). Гра може проходити від довгого (або «класичного») контролю часу, тривалістю до семи годин (навіть довше, якщо дозволяється&nbsp;[[Відкладання партії|відкладання]]), до&nbsp;[[Швидкі шахи|кулі]]&nbsp;(менше як 3 хвилини гравцеві на всю гру). Проміжним контролем є швидкі шахи, що тривають від 20 хвилин до двох годин на гру, популярний контроль часу на аматорських турнірах вихідного дня.

Час контролюється за допомогою [[Шаховий годинник|шахового годинника]], який має два дисплеї, по одному для часу, що залишився у кожного гравця. Аналогові шахові годинники значною мірою замінено на цифрові годинники, які дозволяють створювати контроль часу з додаванням на кожен хід.

== Історія ==
{{Main|Історія шахів}}

=== Прадавні часи ===
Стародавнє походження шахів не викликає сумнівів. [[Ігри на спеціальній дошці|Ігри з фішками на дошці]] були відомі ще в 3—4-му тисячоліттях до н.&nbsp;е.(наприклад, [[сенет]] у Стародавньому Єгипті). У перші п'ятсот років нової ери в [[Індія|Індії]], за думкою багатьох істориків з'явилась найдавніша форма шахів&nbsp;— військова гра [[чатуранґа]]<ref name="Шах_енц">[http://encyclopaedia.biga.ru/enc/sport/SHAHMATI.html Шахи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181122172255/http://encyclopaedia.biga.ru/enc/sport/SHAHMATI.html |date=22 листопада 2018 }}{{ref-ru}}</ref> ({{Lang-sa|चतुरङ्ग}}), буквально ''чотири роди ''[військ]&nbsp;— [[піхота]], [[кіннота]], [[Бойовий слон|слони]]&nbsp;і [[Колісниця|колісниці]], представлені фігурами, які згодом розвинулися відповідно в сучасних пішака, коня, слона і туру<ref name="perseus">[http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dzatri%2Fkion ζατρίκιον] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130703023305/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dzatri%2Fkion |date=3 липня 2013 }}, Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek-English Lexicon'', on Perseus</ref>. Грали в чатуранґу четверо гравців. Хоча [[чатуранґа]] й була складною грою, що вимагала точного розрахунку, пересування фігур визначали кидком гральної кості<ref name="Шахи_уроки">{{Cite web |url=http://edufuture.biz/index.php?title=Шахи_уроки |title=Шахи уроки |accessdate=22 листопада 2018 |archive-date=20 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210120030446/https://edufuture.biz/index.php?title=Шахи_уроки }}</ref>.

Звідти гра поширилася на схід і захід уздовж [[Великий шовковий шлях|Шовкового шляху]]. Найбільш ранні свідчення про шахи зустрічаються в сусідній&nbsp;[[Держава Сасанідів|Сасанідській Персії]] близько 600 року н.&nbsp;е., де гра стала відомою під назвою чатранг. [[Мусульманський світ]] підхопив чатранг після [[Арабське завоювання Ірану|ісламського завоювання Персії]] (633-44), після чого гра стала називатися ''[[шатрандж]]'', а фігури здебільшого зберегли свої перські назви. В іспанській мові слово «шатрандж» модифікувало у ''ajedrez'' («аш-шатрандж»), у [[Португальська мова|португальській]]&nbsp;— ''xadrez'', а в [[Грецька мова|грецькій]]&nbsp;— ζατρίκιον (''zatrikion'', яке походить безпосередньо від перського чатранг),<ref name="perseus"/> але на території решти Європи назву замінили на варіанти перського слова ''шах'' («цар»), яке було знайоме як оголошення і перетворилось на англійські слова «[[Шах (шахи)|check]]» і «chess».
{{refn|У той час іспанське слово записувалось як ''axedrez''. Іспанська літера "x" вимовлялась як англійське "sh", як португальська "x" сьогодні. Написання ''ajedrez'' змінилося коли іспанська мова втратила звук "sh".|group=note}}
На відміну від чатуранги в шатранж вже грали двоє, а не четверо суперників і ходи визначали самі гравці, а не те як випадуть кубики<ref name="Шахи_уроки"/>.

Найстаріші археологічні шахові артефакти, фігури зі слонової кістки, розкопано у Стародавнього [[Афросіаб]]і (нинішній [[Самарканд]] в [[Узбекистан]]і). Їх створено близько 760 року, а деякі, можливо, раніше<ref name="Li 1998">Li (1998)</ref>. У 8—9 ст. шатрандж набув значного поширення в [[Арабський Халіфат|Арабському Халіфаті]]. Під час арабського періоду розвитку шахів відбувся винахід [[Шахова нотація|шахової нотації]]&nbsp;— способу запису партій. З'явилась велика кількість літератури з теорії дебютів, стратегії, тактики, аналізи різних типів ендшпілю<ref name="Шах_енц"/>. Найдавніший відомий шаховий посібник написаний арабською мовою і припадає на 840—850 роки. Його написав {{нп|Аль-Адлі Ар-Румі||fr|Al-Adli}} (800—870), відомий арабський шахіст, під назвою «''Кітаб аш-шатрандж»'' (книга з шахів). Цей рукопис втрачено, але посилання на нього є в пізніших працях. Поширення шахів на схід, у Китай та південно-східну Азію, ще менш задокументоване, ніж на захід. Перша китайська згадка про шахи, під назвою ''Сян Ці'', міститься в збірці ''{{нп|Нариси про дива зі світу пітьми||zh|玄怪錄}}'' і припадає приблизно на 800 рік. Крім того, деякі дослідники стверджують, що шахи розвинулись з китайських шахів або одного з їхніх попередників<ref name="Li 1998"/>, хоча це твердження ставлять під сумнів.<ref>{{cite web 2|url=http://www.banaschak.net/schach/ligenealogyofchess.htm|title=A story well told is not necessarily true: a critical assessment of David H. Li's ''The Genealogy of Chess''|last=Banaschak|first=Peter|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130511071131/http://www.banaschak.net/schach/ligenealogyofchess.htm|archivedate=2013-05-11|deadurl=no|df=dmy-all}}</ref>

[[Файл:Shatranj.jpg|thumb|left|Іранські керамічні шахи ([[Нішапурський шаховий набір|нішапурський набір]])]]

Гра досягла Західної Європи і Русі принаймні трьома маршрутами, найстаріший припадає на 9 століття. Близько 1000 року вона поширилась по всій Європі.<ref name="Hooper & Whyld (1992), pp. 173–75">[[Девід Вінсент Гупер|Hooper]] & [[Кеннет Вайлд|Whyld]] (1992), pp. 173–75</ref> На [[Піренейський півострів]] її принесли [[мусульмани]] в 10 столітті, про що написано в знаменитому рукописі 13-го століття ''{{нп|Трактат Альфонса Мудрого||en|Libro de los juegos}}'', який охоплює шатрандж, [[короткі нарди|нарди]] і [[гральні кісточки]].
До країн західної Європи шахи потрапили не раніше 11 ст. Саме на цей час припадає перша згадка про шахи в літературі («Каталонський заповіт», 1010). Але гра, напевно, була відома й на 1-2 ст. раніше, про що свідчать знахідки шахових фігур, датовані [[9 століття|9-м ст.]] У Західній Європі, найімовірніше, навчилися грі в шахи від арабів Іберійського півострова, але можливе також проникнення шахів через Аквітанію, Прованс, а також південь Апеннінського півострова. У Скандинавії та на Британських островах шахи розповсюджували вікінги<ref name="Шах_енц"/>, про що свідчить знахідка кількох комплектів [[Шахи острова Льюїс|шахових фігур на о. Льюїс]], що датовані [[1200]]&nbsp;р.

=== 1200—1700: витоки сучасної гри ===
[[Файл:KnightsTemplarPlayingChess1283.jpg|праворуч|міні|[[Тамплієри]] грають в шахи, ''[[Libro de los juegos]]'', 1283]]
Близько 1200 року правила шатранджа почали змінюватись у Південній Європі, і близько 1475 року кілька великих змін зробили гру такою, якою вона є сьогодні. Ці сучасні основні правила пересування фігур з'явились в Італії та Іспанії.<ref>Davidson (1949), pp. 13–17</ref><ref name="nauiua">{{cite web 2|url=http://history.chess.free.fr/papers/Calvo%201998.pdf|title=Valencia Spain: The Cradle of European Chess|date=1998|format=PDF|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160130113355/http://history.chess.free.fr/papers/Calvo%201998.pdf|archivedate=2016-01-30|deadurl=no|accessdate=3 березня 2015|author=Calvo, Ricardo|df=dmy-all}}</ref>
Спочатку [[Римо-католицька церква|католицька церква]] вважала шахи азартною грою, та спробувала заборонити їх, але вже в [[1400]] році всі заборони було знято. З 11—12 ст. шахи вважались одним із найбільш поширених розваг феодальних вельмож. Шахи навіть увійшли до програми лицарського виховання<ref name="Шах_енц"/>. Шахи згадуються в низці відомих літературних творів того часу («[[Пісня про Роланда]]», «[[Трістан та Ізольда]]», «Роман про Розу» та ін.). Потрапивши до Європи, шахи зазнали деяких змін, а саме шахівниця стала двоколірною (до цього всі клітини шахівниці були білого кольору). Вперше така шахівниця згадується вже в 11 ст<ref name="Шах_енц"/>. У другій половині 15 ст. у Західній Європі з метою прискорення темпу гри слон та королева стали набагато сильнішими. Також було остаточно затверджено право ходу пішаком із початкової позиції на дві клітини<ref name="Шахи_уроки"/>, відповідно сучасні шахи стали називатись «ферзевими шахами» або «шахами божевільного ферзя».<ref>Weissberger (2004), pp. 152ff</ref> З'явилась рокіровка, похідна від «стрибка короля», зазвичай у поєднанні з ходом пішака або тури, щоб перемістити короля в безпечне місце. Ці нові правила швидко поширилися по всій Західній Європі. [[Пат|Правила, що стосуються пата]] остаточно оформились на початку 19 століття. Також у 19 столітті домовились, що першими ходять білі (раніше першими могли ходити білі або чорні). Нарешті стандартизовано правила рокіровки&nbsp;— варіанти правила рокіровки зберігалася в Італії до кінця 19 століття. Підсумкову стандартну гру іноді називають ''західними шахами''<ref>{{cite web 2|url=http://www.chessbase.com/newsdetail.asp?newsid=3492|title=XiangQi – an alternate to Western Chess|date=2006-11-19|publisher=ChessBase.com|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110604145052/http://www.chessbase.com/newsdetail.asp?newsid=3492|archivedate=2011-06-04|deadurl=no|author=René Gralla|df=dmy-all}}</ref> або ''міжнародними шахами'',<ref>{{cite web 2|url=http://www.chessvariants.org/oriental.dir/thaikramnik.html|title=Kramnik plays Makruk Thai|website=[[The Chess Variant Pages]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110606155706/http://www.chessvariants.org/oriental.dir/thaikramnik.html|archivedate=2011-06-06|deadurl=no|accessdate=12 грудня 2010|author=René Gralla|df=dmy-all}}</ref> особливо в Азії де більш поширені інші ігри шахового сімейства, такі як [[сянці]]. Починаючи з 19 століття, зміни в правилах мали тільки технічний характер, наприклад, встановлення правильного порядку в процедурі проголошення нічиєї повторенням.
[[Файл:Lucena1497.jpg|ліворуч|міні|Тактична задача з книги [[Луїс Рамірес де Лусена|Лусени]] 1497 року]]
Твори про {{нп|Шахова теорія|шахову теорію||Chess theory}} почали з'являтися в 15 столітті. Книга ''Repetición de Amores y Arte de Ajedrez'' (''Повторення любові і мистецтва гри в шахи'') [[Іспанці|іспанського]] церковника [[Луїс Рамірес де Лусена|Луїса Раміреса де Лусени]] вийшла друком у [[Саламанка|Саламанці]] в 1497 році<ref name="nauiua"/>. Лусена і такі пізніші майстри, як португалець [[Педру Даміано]], італійці [[Джованні Леонардо да Кутро]], [[Джуліо Чезаре Полеріо]] і [[Джоакіно Ґреко]], а також іспанський єпископ [[Руй Лопес де Сеґура]] розробили елементи дебютів і почали аналізувати прості ендшпілі.

=== 1700—1873: романтична епоха в шахах ===
[[Файл:André Philidor.jpg|міні|[[Франсуа-Андре Данікан Філідор]], французький шахіст 18-го століття]]
Романтична епоха характеризується гамбітами у дебютах (жертвами пішаків або навіть фігур), зухвалими атаками і нахабними жертвами. Тогочасні майстри розіграли багато складних і красивих, але некоректних послідовностей ходів, званих «комбінаціями». У гру грали більше заради мистецтва, ніж теорії. Глибоке переконання, що достоїнство шахів полягає в генії гравців, а не закладено в положенні на шахівниці, пронизувало шахову практику.

У 18 столітті центр європейського шахового життя перемістився з країн південної Європи до Франції. Двома найважливішими французькими майстрами були [[Франсуа-Андре Данікан Філідор]], музикант за професією, який виявив важливість пішаків у шаховій стратегії, а пізніше [[Луї Шарль де Лабурдонне]], який у 1834 році виграв знамениту серію матчів проти ірландського майстра [[Олександр Макдоннелл|Олександра Макдоннелла]].<ref>{{cite web 2|url=http://www.chessgames.com/perl/chessplayer?pid=31596|title=Louis Charles Mahe De La Bourdonnais|website=[[Chessgames.com]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081229231938/http://www.chessgames.com/perl/chessplayer?pid=31596|archivedate=2008-12-29|deadurl=no|accessdate=26 листопада 2008}}</ref> Центрами шахової діяльності в цей період були [[Кав'ярня|кав'ярні]] у великих європейських містах, такі як ''[[Режанс]]'' у Парижі і ''[[Simpson's-in-the-Strand]]'' в Лондоні.<ref>Metzner (1998)</ref><ref>{{Cite book|url=http://www.gutenberg.org/etext/4902|title=Chess History and Reminiscences|last=[[Henry Edward Bird|Bird, Henry Edward]]|date=January 2004|publisher=Gutenberg|accessdate=26 листопада 2008|archive-date=24 вересня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090924125500/http://www.gutenberg.org/etext/4902}}</ref>

Упродовж 19-го століття шахове життя швидко розвивалося. З'являлося багато [[Шаховий клуб|шахових клубів]], шахових книг і шахових журналів. Відбувалися матчі за листуванням між містами, наприклад, 1824 року Лондонський шаховий клуб грав проти [[Единбург|Единбурзького]] шахового клубу.<ref>{{cite web 2|url=http://www.chessgames.com/perl/chessplayer?pid=80740|title=London Chess Club|website=[[Chessgames.com]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081225144954/http://www.chessgames.com/perl/chessplayer?pid=80740|archivedate=2008-12-25|deadurl=no|accessdate=26 листопада 2008}}</ref> [[Шахова композиція|Шахові задачі]] стали звичайною частиною газет 19-го століття; {{нп|Бернгард Горвіц||en|Bernhard Horwitz}}, {{нп|Йозеф Клінг||en|Josef Kling}} і [[Сем Лойд|Семюель Лойд]] складали деякі найвпливовіші композиції. 1843 року [[Тассіло фон Гейдебранд унд дер Лаза|фон дер Лаза]] опублікував спільний з [[Пауль Рудольф фон Більгер|Більгером]] перший вичерпний підручник з шахової теорії ''[[Handbuch des Schachspiels]]'' (''підручник з шахів'').

У 19 столітті шахам іноді дорікали, що це порожня трата часу.<ref>{{cite web 2|url=https://medium.com/message/why-chess-will-destroy-your-mind-78ad1034521f|title=Why Chess Will Destroy Your Mind|last=Thompson|first=Clive|date=22 травня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170901152810/https://medium.com/message/why-chess-will-destroy-your-mind-78ad1034521f|archivedate=2017-09-01|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web 2|url=https://www.techdirt.com/articles/20140613/08020527566/that-time-when-people-thought-playing-chess-would-make-you-violent.shtml|title=That Time When People Thought Playing Chess Would Make You Violent|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170324191000/https://www.techdirt.com/articles/20140613/08020527566/that-time-when-people-thought-playing-chess-would-make-you-violent.shtml|archivedate=2017-03-24|deadurl=no}}</ref>
[[Файл:Immortal game animation.gif|frame|праворуч|«[[Безсмертна партія]]», [[Адольф Андерсен|Андерсен]]&nbsp;— [[Ліонель Кізерицький|Кізерицький]], 1851]]
Організатором [[Лондон 1851 (шаховий турнір)|першого сучасного шахового турніру]], який відбувся 1851 року в Лондоні, був [[Говард Стаунтон]], провідний англійський шахіст. Його переможцем став німець [[Адольф Андерсен]], якого проголосили провідним шаховим майстром. Його блискучий, енергійний, атакувальний стиль був {{нп|Романтичні шахи|типовим для того часу|en|Romantic chess}}.<ref>{{cite web 2|url=http://worldchessnetwork.com/English/chessHistory/salute/matchesTournaments/london1851.php|title=London, 1851|last=[[Larry Parr (editor)|Parr, Larry]]|publisher=World Chess Network|archiveurl=https://web.archive.org/web/20031004035110/http://worldchessnetwork.com/English/chessHistory/salute/matchesTournaments/london1851.php|archivedate=2003-10-04|deadurl=yes|accessdate=26 листопада 2008}}</ref><ref>Hartston (1985), p. 36</ref> Такі блискучі партії, як [[Безсмертна партія|«безсмертна»]] і [[Вічнозелена партія|«вічнозелена»]] Андерсена, або «[[Оперна партія Морфі|Гра-опера]]» [[Пол Морфі|Морфі]] стали розглядати як найвищу можливу вершину шахового мистецтва.<ref>Burgess, Nunn, & Emms (2004) p. 14</ref>

Двоє молодих гравців принесли глибше проникнення в сутність шахової гри. Американець [[Пол Морфі]], незвичайний {{нп|Шахові вундеркінди|шаховий вундеркінд|en|Chess prodigy}}, за свою коротку шахову кар'єру між 1857 і 1863 роками переміг всіх значущих конкурентів (за винятком Стаунтона, який відмовився грати), зокрема Андерсена. Успіх Морфі обумовлений поєднанням блискучих атак і продуманої стратегії, він інтуїтивно знав, як готувати атаки.<ref>Shibut (2004)</ref>

[[Чемпіон світу з шахів|Неофіційні чемпіони світу]], найсильніші гравці своєї епохи:
* [[Джоакіно Ґреко]] (1600—1634)
* [[Франсуа Філідор]] (1726&nbsp;— 1795).
* [[Луї Шарль де Лабурдонне]] (1795&nbsp;— 1840)
* [[Говард Стаунтон]] (1810&nbsp;— 1874)
* [[Адольф Андерсен]] (1818&nbsp;— 1879)
* [[Пол Морфі]] (1837&nbsp;— 1884)

=== Від Стейніца до Ботвинника ===
[[Файл:Stanislaw Chlebowski - Chess Players.jpg|праворуч|міні|''Гравці в шахи, Каїр'' [[Станіслав Хлєбовський|Станіслава Хлєбовського]] (1835—1884)]]
Уродженець [[Прага|Праги]] [[Вільгельм Стейніц]], починаючи з 1873 року, описав, як уникнути слабких місць у власній позиції і як створювати та використовувати такі недоліки у позиції опонента.<ref>Steinitz (2002)</ref> Науковий підхід і позиційне розуміння Стейніца революціювали гру. Стейніц був першим, хто розбив позицію на складові.<ref>Kasparov (2003a), p. 6</ref> До Стейніца гравці виводили свого ферзя рано, не повністю розвивали інші свої фігури, і обрушували швидку атаку на короля суперника, яка або приносила успіх або ні. Рівень захисту був низьким і гравці не мали жодного продуманого плану.<ref>Kasparov (2003a), p. 11</ref> На додаток до своїх теоретичних досягнень Стейніц започаткував важливу традицію: його перемогу над провідним німецьким майстром [[Йоганн Герман Цукерторт|Йоганном Цукертортом]] 1886 року вважають першим офіційним [[Чемпіонат світу із шахів|чемпіонатом світу з шахів]]. У цьому матчі Стейніц переміг Цукерторта з рахунком +10-5=5 і тримав свій титул аж до 1894&nbsp;р<ref name="Kasparov 1983a, p. 117">Kasparov (1983a), p. 117</ref>. Матч проходив у трьох американських містах ([[Нью-Йорк]], [[Сент-Луїс (Міссурі)|Сент-Луїс]], [[Новий Орлеан]]). Стейніц тричі захищав свій титул у матчах проти:
* [[Чігорін Михайло Іванович|Михайла Чігоріна]] ([[Гавана]], [[1889]]) +10-6=1
* [[Іоґан Ґунсберг|Іоґана Ґунсберга]] ([[Нью-Йорк]], [[1890]]/[[1891]]) +6-4=9
* [[Чігорін Михайло Іванович|Михайла Чігоріна]] ([[Гавана]], [[1892]]) +10-6=1

У 1894 році Стейніц програв двобій за шахову корону німецькому математику [[Ласкер Еммануїл|Еммануїлу Ласкеру]] з рахунком +10-5=4. Ласкер утримував титул упродовж 27 років, найдовше серед усіх чемпіонів світу.<ref name="Kasparov 1983a, p. 117"/> Він шість разів захищав свій титул у матчах проти:
* [[Стейніц Вільгельм|Вільґельма Стейніца]] ([[Москва]], 1896/1897) +10-2=5
* [[Френк Маршалл|Френка Маршалла]] ([[Сполучені Штати Америки|США]], 1907) +8-0=7
* [[Зіґберт Тарраш|Зіґберта Тарраша]] ([[Німеччина]], 1908) +8-3=5
* [[Давід Яновський|Давіда Яновського]] ([[Париж]], 1909) +7-1=5
* [[Карл Шлехтер|Карла Шлехтера]] ([[Відень]]-[[Берлін]], 1910) +8-0=3
* [[Давід Яновський|Давіда Яновського]] ([[Берлін]], [[1910]]) +8-0=3

Після кінця 19-го століття кількість майстер-турнірів та матчів щорічно зростала швидкими темпами. Деякі джерела стверджують, що 1914 року російський цар [[Микола II (російський імператор)|Микола II]] вперше присудив титул [[Гросмейстер (шахи)|гросмейстера]] Ласкеру, Капабланці, Алехіну, [[Зіґберт Тарраш|Таррашу]] і [[Френк Маршалл|Маршаллу]], але це твердження спірне.{{refn|Це твердження міститься в ''The Encyclopaedia of Chess'' (1970, p.223) {{нп|Енн Саннекс||en|Anne Sunnucks}}, але його ставить під сумнів {{нп|Едвард Вінтер (шаховий історик)|Едвард Вінтер|en|Edward Winter (chess historian)}} у своїх [http://www.chesshistory.com/winter/winter38.html Chess Notes 5144 and 5152].|group=note}} Традицію присудження цього звання продовжила Міжнародна шахова федерація ([[ФІДЕ]]), заснована 1924 року в Парижі. 1927 року засновано [[Чемпіонат світу з шахів серед жінок|жіночий чемпіонат світу з шахів]], володаркою першого титулу стала чесько-англійська майстриня [[Віра Менчик]].<ref>{{cite web 2|url=http://www.chessgames.com/perl/chessplayer?pid=13277|title=Vera Menchik|website=[[Chessgames.com]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081026031307/http://www.chessgames.com/perl/chessplayer?pid=13277|archivedate=2008-10-26|deadurl=no|accessdate=26 листопада 2008|df=dmy-all}}</ref>

Край домінуванню німецькомовних шахістів поклав вундеркінд з Куби [[Хосе Рауль Капабланка]] (чемпіон світу 1921—1927), який тяжів до ясних позицій і володів блискучою ендшпільною технікою. При цьому не уникав ускладнень і провів чимало блискучих комбінацій. Він виступав без поразок на турнірах упродовж восьми років, до 1924 року. У 1921 року в [[Гавана|Гавані]] він завдав поразки Ласкеру з рахунком +4-0=10. У 1927 році [[Капабланка Хосе Рауль|Капабланка]] поступився титулом чемпіона росіянину [[Алехін Олександр Олександрович|Олександру Алехіну]], сильному атакувальному гравцеві, програвши матч у [[Буенос-Айрес]]і з рахунком +6-3=10<ref name="Kasparov 1983b, p. 9">Kasparov (1983b), p. 9</ref>.

Олександр Алехін двічі захищав титул у двобоях проти [[Боголюбов Юхим Дмитрович|Юхима Боголюбова]]:
* [[Боголюбов Юхим Дмитрович|Боголюбов Юхим]] ([[Німеччина]]-[[Нідерланди]], 1929) +11-5=9
* [[Боголюбов Юхим Дмитрович|Боголюбов Юхим]] ([[Німеччина]], 1934) +8-3=13
У 1935 році Алехін програв матч проти голландця [[Ейве Макс|Макса Ейве]]. Матч відбувся у [[Нідерланди|Нідерландах]] та завершився з рахунком +9-8=15 на користь Ейве. За два роки у 1937 Алехін повернув собі титул чемпіона світу вигравши матч-реванш. Матч-реванш проходив у [[Нідерланди|Нідерландах]] та завершився з рахунком +10-4=11 на користь Алехіна<ref name="Kasparov 1983b, p. 9"/>.

Алехін дав принципову згоду на матч проти чемпіона [[СРСР]]&nbsp;— [[Ботвинник Михайло Мойсейович|Михайла Ботвинника]], але помер 24 березня 1946 року, так і залишившись непереможеним чемпіоном світу.<ref name="Kasparov 1983b, p. 9"/>

Між світовими війнами нова теоретична школа так званих [[Гіпермодернізм|гіпермодерністів]], таких як [[Німцович Арон Ісайович|Арон Німцович]] і [[Ріхард Реті]], революціювала шахи. Вони дозволяли суперникам займати пішаками центр шахівниці, щоб потім атакувати його з флангів своїми далекобійними фігурами.<ref>Hooper & Whyld (1992), p. 178</ref>

=== Радянська [[гегемонія]] ===
Після смерті [[Алехін Олександр Олександрович|Олександра Алехіна]] 1946 року шаховий світ вперше залишився без чемпіона. Згідно з рішенням 18-го конгресу [[Міжнародна шахова федерація|ФІДЕ]] ([[Гаага]], 1947), у зв'язку з необхідністю виявлення нового чемпіона світу, було організовано [[Матч-турнір на звання чемпіона світу|матч-турнір]] серед 5 найсильніших на той час гросмейстерів. Турнір відбувся у 1948 році. У ньому взяли участь: [[Ботвинник Михайло Мойсейович|Михайло Ботвинник]], [[Керес Пауль Петрович|Пауль Керес]], [[Смислов Василь Васильович|Василь Смислов]] (усі&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]), [[Самуель Решевський]] ([[Сполучені Штати Америки|США]]), екс-чемпіон світу [[Макс Ейве]] ([[Нідерланди]]). Від участі у турнірі відмовився [[Рубен Файн]] ([[Сполучені Штати Америки|США]]). Турнір проходив за [[Кругова система|круговою системою]] в 5 кіл. Перші два кола відбулися у Гаазі, останні 3&nbsp;— в Москві. За результатами матч-турніру чемпіоном світу став Михайло Ботвинник, що випередив найближчого переслідувача на 3 очки. Ботвинник започаткував епоху радянського домінування в шаховому світі. До моменту розпаду Радянського Союзу був лише один нерадянський чемпіон, американець [[Боббі Фішер]] (чемпіон 1972—1975).<ref>Kasparov (2003b), pp. 7–8</ref> Ботвинник революціював дебютну теорію. Раніше чорні прагнули вирівняти, нейтралізувати {{нп|Перевага першого ходу в шахах|перевагу першого ходу|en|First-move advantage in chess}} білих. Ботвинник прагнув чорними від самого початку здобути ініціативу.<ref>Kasparov (2003b), p. 7</ref>

У попередній неформальній системі чемпіонатів світу чинний чемпіон сам вирішував, проти кого буде захищати титул, а претендент був змушений сам шукати спонсорів на матч. ФІДЕ створила нову систему відбірних турнірів і матчів. Найсильніші гравці були посіяні в {{нп|Міжзональні турніри|міжзональних турнірах|en|Interzonal}}, де до них приєднувалися, відібрані за результатами [[Зональні турніри|зональних турнірів]]. Провідні фінішери міжзональних турнірів продовжували боротьбу на «[[Турнір претендентів|кандидатському]]» етапі, який спочатку проводився у формі турніру, а згодом як серія плей-оф. Переможець цих змагань потім грав за титул проти чемпіона. Переможений у матчі чемпіон мав право через рік зіграти матч-реванш. Ця система діяла як трирічний цикл. Ботвинник брав участь у чемпіонських матчах упродовж п'ятнадцяти років<ref name="Kasparov pp. 5">Kasparov (2004a), pp. 5–6; Kasparov (2003b), p. 8</ref>. Спочатку він двічі захищав свій титул у матчах, які завершились за рівної кількості очок проти:
* [[Бронштейн Давид Янович|Давида Бронштейна]] ([[Москва]], 1951) +5-5=14
* [[Смислов Василь Васильович|Василя Смислова]] ([[Москва]], 1954) +7-7=10

1957 року Ботвинник програв двобій за шахову корону Смислову з рахунком +6-3=13. Але за рік повернув собі корону вигравши матч-реванш з рахунком +7-5=11.

1960 року Михайло Ботвинник програв двобій за шахову корону латвійському вундеркіндові [[Таль Михайло Нехемійович|Михайлові Талю]], який був досконалим [[Тактика (шахи)|тактиком]] і гострим атакером, з рахунком +6-2=13. Але за рік повернув собі корону вигравши матч-реванш з рахунком +10-5=6.

Після матчу 1961 ФІДЕ скасувала автоматичне право переможеного чемпіона на матч-реванш.

У 1963 році Ботвинник програв двобій за шахову корону [[Петросян Тигран Вартанович|Т. Петросяну]], який славився своїми захисними і позиційними навичками, з рахунком +5-2=15.
Петросян один раз відстояв свій титул у двобої проти:
* [[Спаський Борис Васильович|Б. Спаського]] (Москва, 1969) +4-3=17

1969 року Петросян програв двобій за шахову корону Спаському з рахунком +6-4=13. Спаський (чемпіон 1969—1972), вигравав партії як у позиційному, так і гострому тактичному стилі.<ref name="Kasparov pp. 5"/>

У наступному поєдинку, так званому [[Матч за звання чемпіона світу із шахів 1972|матчі століття]], який відбувся 1972 року, взяв участь перший нерадянський претендент після Другої світової війни, американець [[Боббі Фішер]], який у кандидатських матчах розгромив своїх супротивників з нечуваною перевагою. У матчі за шахову корону Фішер легко переміг Спаського з рахунком +7-3=1.

1975 року Фішер відмовився грати матч з офіційним претендентом і був позбавлений титулу. Шахова корона перейшла до претендента&nbsp;— радянського шахіста [[Карпов Анатолій Євгенович|Анатолія Карпова]]<ref>Kasparov (2004b), pp. 5–6</ref>. Фішер модернізував багато аспектів шахової гри, особливо ретельно готуючи дебюти.<ref>Kasparov (2003a), p. 8</ref>

Карпов двічі захищав свій титул у матчах проти:
* [[Корчной Віктор Львович|Віктора Корчного]] ([[Багіо]], 1978) +6-5=21
* Віктора Корчного ([[Мерано]], 1981) +6-2=10

Він домінував у 1970-х і на початку 1980-х років з серією турнірних успіхів.<ref>Kasparov (2004b), pp. 5–6; Kasparov (2006), pp. 5–6</ref>

Матч між [[Каспаров Гарі Кімович|Гаррі Каспаровим]] і Анатолієм Карповим ([[Москва]], 1984—1985) перервано рішенням ФІДЕ за рахунку +5-3=40.

У 1985 році Карпов поступився своїм титулом програвши матч Каспарову з рахунком +5-3=16.

Каспаров чотири рази захищав свій титул:
* Карпов ([[Москва]], 1985) +5-3=16
* Карпов ([[Лондон]]-[[Ленінград]], 1986) +5-4=15
* Карпов ([[Севілья]], 1987) +4-4=16
* Карпов ([[Нью-Йорк]]-[[Ліон]]) +4-3=17

Карпов так і не зміг повернути собі титул<ref>Keene (1993), p. 16</ref>.

=== 1991-дотепер ===
1993 року Гаррі Каспаров і [[Найджел Шорт]] розірвали стосунки з ФІДЕ, організувавши власний матч за звання, і створили конкурентну [[Професійна шахова асоціація|Професійну шахову асоціацію]] (ПША). Відтоді і до 2006 року існували одночасно дві версії: ПША або класичний чемпіон, який продовжував традиції Стейніца коли чинний чемпіон грав серію з багатьох партій проти претендента, і новий формат ФІДЕ, коли багато гравців, щоб визначити чемпіона, брали участь у турнірі. Каспаров поступився своїм класичним титулом у [[Матч за звання чемпіона світу із шахів за версією ПША 2000|матчі 2000 року]] [[Крамник Володимир Борисович|Володимирові Крамнику]] з Росії.<ref>{{Cite news|url=http://archives.cnn.com/2000/WORLD/europe/11/02/chess.kramnik/index.html|title=Kramnik beats Kasparov, 2000|date=2 листопада 2000|publisher=CNN|archiveurl=https://web.archive.org/web/20060128031243/http://archives.cnn.com/2000/WORLD/europe/11/02/chess.kramnik/index.html|archivedate=2006-01-28|accessdate=4 вересня 2010}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060128031243/http://archives.cnn.com/2000/WORLD/europe/11/02/chess.kramnik/index.html |date=2006-01-28 }}</ref> [[Матч за звання чемпіона світу із шахів 2006|Матч 2006 року]], в якому Крамник обіграв чемпіона світу ФІДЕ [[Веселин Топалов|Веселина Топалова]], об'єднав титули і зробив Крамника беззаперечним чемпіоном світу з шахів.<ref>{{cite web 2|url=http://www.chessgames.com/perl/chessplayer?pid=12295|title=Vladimir Kramnik|website=[[Chessgames.com]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081222121703/http://www.chessgames.com/perl/chessplayer?pid=12295|archivedate=2008-12-22|deadurl=no|accessdate=26 листопада 2008}}</ref> У вересні 2007 року він поступився титулом [[Вішванатан Ананд|Вішванатану Ананду]] з Індії, який виграв [[Чемпіонат світу із шахів 2007|чемпіонський турнір]] у [[Мехіко]]. Ананд захистив свій титул у [[Матч за звання чемпіона світу із шахів 2008|матчі-реванші 2008 року]],<ref>{{Cite news|url=http://in.reuters.com/article/sportsNews/idINIndia-29785520070930|title=Viswanathan Anand regains world chess title|date=30 вересня 2007|publisher=Reuters|archiveurl=https://web.archive.org/web/20071226102028/http://in.reuters.com/article/sportsNews/idINIndia-29785520070930|archivedate=2007-12-26|deadurl=no|accessdate=13 грудня 2007}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090318160443/http://in.reuters.com/article/sportsNews/idINIndia-29785520070930 |date=2009-03-18 }}</ref> 2010 і 2012 роках. Новим чемпіоном світу став [[Магнус Карлсен]], який обіграв Ананда в [[Матч за звання чемпіона світу із шахів 2013|матчі 2013 року]].<ref>{{cite web 2|url=http://www.chessvibes.com/breaking-magnus-carlsen-16th-undisputed-world-champion|title=Magnus Carlsen World Champion of Chess|last=Doggers, Peter|date=22 листопада 2013|publisher=ChessVibes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140204071444/http://www.chessvibes.com/breaking-magnus-carlsen-16th-undisputed-world-champion|archivedate=2014-02-04|deadurl=yes|accessdate=13 січня 2014}}</ref> Він захистив свій титул [[Матч за звання чемпіона світу із шахів 2014|наступного року]], знову проти Ананда, і станом на листопад 2018 року є чинним чемпіоном світу.

== Позначення для запису ходів ==
{{Main|Шахова нотація}}
[[Файл:SCD algebraic notation.svg|праворуч|обрамити|Позначення полів в [[Алгебраїчна нотація|алгебраїчній шаховій нотації]]]]
Шахові партії і позиції записуються з використанням системи позначень, найчастіше [[Алгебраїчна нотація|алгебраїчної нотації]].<ref>Див. параграф «E. Algebraic notation» в {{cite web 2 |url=http://www.fide.com/component/handbook/?id=125&view=article |title=E.I.01B. Appendices |accessdate=26 листопада 2008 |publisher=FIDE |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081211031306/http://www.fide.com/component/handbook/?view=article&id=125 |archivedate=2008-12-11 |df=dmy-all }}</ref> Скорочені (або короткі) алгебраїчні позначення здебільшого позначають ходи у форматі «скорочення для фігури, якою ходять&nbsp;— вертикаль, з якою вона ходить&nbsp;— горизонталь, з якої вона ходить». Фігури ідентифікуються за їхніми позначеннями. Англійською мовою, це K (король; {{lang-en|King}}), Q (ферзь; {{lang-en|Queen}}), R (тура; {{lang-en|Rook}}), B (слон; {{lang-en|Bishop}}), and N (кінь; {{lang-en|Knight}}; N для коня використовується, щоб уникнути плутанини з королем). Наприклад, '''Qg5''' означає «ферзь походив на вертикаль g і 5-ту горизонталь» (тобто на поле g5). Шахова література, видана іншими мовами може використовувати різні позначення для фігур, або ж може застосовуватись фігурна алгебраїчна нотація (FAN), щоб уникнути мовних труднощів. Для усунення неоднозначності додають іще одну літеру або цифру, щоб вказати вертикаль або горизонталь, з якої ходить фігура, наприклад '''Ngf3''' означає «кінь з вертикалі g ходить на поле f3», а '''R1e2''' означає «тура з першої горизонталі ходить на поле е2». Літера ''Р'' для пішака не використовується, тож e4 означає «пішак ходить на поле е4».

Якщо фігура здійснює взяття, то перед полем призначення ставиться «х». Таким чином '''Bxf3''' означає «слон бере на f3». Коли пішак робить взяття, то вертикаль, з якої пішак ходить, ставиться на місці вихідної фігури, а горизонталь може опускатись, якщо вона однозначна. Наприклад, '''exd5''' (пішак з вертикалі е бере на d5) або '''exd''' (пішак на з вертикалі е бере фігуру десь на вертикалі d). Зокрема, в Німеччині, деякі видання використовували ": ", а не «x», щоб позначити взяття, але нині це рідкість. Деякі видання взагалі опустили символ взяття, тож exd5 позначається просто «ed».

Якщо пішак ходить на свою останню горизонталь, досягнувши поле перетворення, то позначається фігура, на яку він перетворюється, наприклад '''e1Q''' або '''e1=Q'''. Рокіровка позначається спеціальним позначеннями '''0-0''' на королівський фланг і '''0-0-0'''&nbsp;— на ферзевий. Взяття на проході часом позначають «e.p». Хід, яким королю суперника ставлять шах, зазвичай позначають додаванням «+». (Позначення «++» для подвійного шаху вважають застарілим.) Мат може позначатись «#». Наприкінці гри «1-0» означає «білі виграли», «0-1» означає «чорні виграли», а " ½ " вказує на нічию.<ref>{{cite web 2|url=http://www.fide.com/fide/handbook.html?id=125&view=article|title=FIDE Laws of Chess|publisher=FIDE|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101205225438/http://www.fide.com/fide/handbook.html?id=125&view=article|archivedate=2010-12-05|deadurl=no|accessdate=4 вересня 2010}}</ref>

Шахові ходи можуть додатково описуватись за допомогою {{нп|Символи шахової нотації|знаків пунктуації та інших символів|en|Chess annotation symbols}}. Наприклад, «!» вказує на хороший хід, «!!» відмінний хід, «?» помилку, «??» грубу помилку, «!?» цікавий хід, хоча, можливо, не найкращий, «?!» сумнівний хід, який не легко спростувати.<ref name="Hooper & Whyld 1992, p. 92">Hooper & Whyld (1992), p. 92</ref>
[[Файл:Scholars mate animation.gif|ліворуч|обрамити|«[[Дитячий мат]]»]]
Наприклад, одну із простих пасток, відому як [[Дитячий мат]] (див. анімований малюнок) можна записати:

: &nbsp;'''1. e4 e5 2. Qh5?! Nc6 3. Bc4 Nf6?? 4. Qxf7# 1–0'''

Текстова [[Portable Game Notation]] (PGN), яку  розуміють шахові програми, базується на короткій формі англомовної алгебраїчної нотації.

До 1980 року більшість англомовних шахових видань використовували форму {{нп|Описова нотація|описової нотації|en|Descriptive notation}}. У ній вертикалі названо відповідно до фігури, яка займає задню горизонталь на початку гри, і кожне поле має дві різні назви в залежності від того як його розглядати, з погляду чорних чи білих. Наприклад, поле, яке алгебраїчною нотацією позначається «e3», описовою нотацією з точки зору білих позначається «К3» (королівська вертикаль, 3-тя горизонталь), а з точки зору чорних&nbsp;— «К6» (королівська вертикаль, 6-та горизонталь). При записі взяття називають фігуру, яку беруть, а не поле, на якому її беруть (за винятком випадків, коли потрібно усунути неоднозначність). Таким чином, описовою нотацією дитячий мат можна записати:

: &nbsp;'''1. P-K4 P-K4 2. Q-R5?! N-QB3 3. B-B4 N-B3?? 4. QxBP# 1–0'''

Деякі гравці все ще віддають перевагу описовій нотації, але її більше не визнає ФІДЕ.

Ще однією системою є {{нп|цифрова нотація ІКЧФ|цифрова нотація|en|ICCF numeric notation}}, яку визнає {{нп|Міжнародна федерація шахів за листуванням||en| International Correspondence Chess Federation}}, хоча її використання зменшується. Поля позначаються числовими координатами, наприклад А1&nbsp;— «11», а H8&nbsp;— «88». Ходи позначаються полями «від» і «до», взяття не позначається. Наприклад, перший хід 1.e4 позначається 1.5254. Рокіровка позначається лише переміщенням короля, наприклад 5171 для рокіровки білих на королівський фланг, 5838 для рокіровки чорних на ферзевий фланг.

== Стратегія і тактика ==
Шахова стратегія складається з постановки і досягнення довгострокових позиційних переваг під час гри&nbsp;— наприклад, питання де розмістити різні фігури&nbsp;— а тактика зосереджується на безпосередніх маневрах. Ці дві частини процесу шахової гри не можна повністю відокремити одну від одної, тому що стратегічні цілі переважно досягаються за рахунок тактики, тоді як тактичні можливості виникають з попередньої стратегії гри. Шахова партія зазвичай ділиться на три етапи: дебют, зазвичай перші 10 ходів, коли гравці пересувають свої фігури на вигідні для подальшої боротьби позиції; потім міттельшпіль; і зрештою ендшпіль, коли більшість фігур вже відсутні, королі зазвичай беруть активнішу участь у боротьбі, а просування пішаків часто є вирішальним.

=== Основи тактики ===
{{Main|Тактика (шахи)}}
{{Шахова діаграма
|tright
|Ботвинник - Юдович, 1933<ref>{{cite web 2 |url=http://www.chessgames.com/perl/chessgame?gid=1031833 |title=Botvinnik vs. Yudovich, USSR Championship 1933 |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090110164157/http://www.chessgames.com/perl/chessgame?gid=1031833 |website=[[Chessgames.com]] |archivedate=2009-01-10 |df=dmy-all }}</ref>
|rd|  |bd|  |  |rd|  |
|  |pd|  |nd|qd|  |bd|
|  |nd|pd|  |pd|  |kd|pd
|pd|  |  |  |  |  |  |
|  |  |  |pl|nl|  |  |
|  |pl|  |  |bl|  |  |
|  |  |ql|  |bl|pl|pl|pl
|  |  |rl|rl|  |  |kl|
|{{Hidden|multiline=y|ta1=left|fw1=normal|[[Ботвинник Михайло Мойсейович|Ботвинник]] [[Жертва (шахи)|пожертвував]] фігуру, щоб розкрити короля суперника, а потім походив 23.Bh5+ і [[Юдович Михайло Михайлович|Юдович]] здався, оскільки мат неминучий.|23.Bh5+ і тепер:
* 23...Kxh5 24.Ng3+ Kh4 25.Qe4+ Rf4 26.Qxf4#
* 23...Kf5 24.g4#
* 23...Kh7 24.Nf6+ ([[подвійний шах]]) Kh8 25.Qh7#}}}}
В шахах тактика загалом зосереджується на короткострокових діях&nbsp;— настільки короткострокових, що їх може розрахувати наперед людина або комп'ютер. Можлива глибина розрахунку залежить від уміння гравця. У спокійній позиції, з великою кількістю можливостей з обох сторін, глибокий розрахунок є складнішим і не може бути практичним, тоді як у «тактичний» позиції з обмеженою кількістю форсованих варіантів сильні гравці можуть розраховувати довгі послідовності ходів.

Прості одно- або двоходові тактичні дії&nbsp;— загрози, обміни матеріалу, подвійні атаки, можна об'єднувати у більш складні [[Комбінація (шахи)|комбінації]], послідовності тактичних маневрів, які часто вимушені з точки зору одного або обох гравців.<ref name="Harding 2003, p. 70ff">Harding (2003), pp. 70ff</ref> Теоретики описують багато елементарних тактичних прийомів та типових маневрів, наприклад, [[Зв'язування (шахи)|зв'язування]], [[Вилка (шахи)|вилка]], [[лінійний удар]], [[Батарея (шахи)|батарея]], [[відкритий напад]] (особливо відкритий шах), [[проміжний хід]], [[Відволікання (шахи)|відволікання]], [[Заманювання (шахи)|заманювання]], [[Жертва (шахи)|жертва]], [[Знищення захисту (шахи)|знищення захисту]], [[Перевантаження (шахи)|перевантаження]] і [[Перекриття (шахи)|перекриття]].<ref>Harding (2003), pp. 8ff</ref>

Форсований варіант, який містить жертву і, як правило, приносить суттєву вигоду, називається [[Комбінація (шахи)|комбінацією]]. Блискучі комбінації&nbsp;— такі, як у [[Безсмертна партія|безсмертній партії]]&nbsp;— вважаються шедеврами і ними захоплюються любителі шахів. Зазвичай шахові задачі, направлені на розвиток ігрових навичок, показують гравцям позиції, які містять комбінацію, а гравець має її знайти.<ref>Burgess, Nunn, & Emms (2004), pp. 14–15</ref>

=== Основи стратегії ===
{{Main|Стратегія (шахи)}}
Шахова стратегія пов'язана з оцінкою шахових позицій і з встановленням цілей та довгострокових планів на подальшу гру. В ході оцінки гравці повинні враховувати безліч факторів, таких як цінність фігур на шахівниці, контроль центру і централізація, [[пішакова структура]], безпека короля, а також контроль ключових полів або групи полів (наприклад, діагоналей, відкритих вертикалей і темних або світлих полів).

Основний крок в оцінці позиції полягає в підрахунку {{нп|Відносна цінність шахових фігур|відносної цінності шахових фігур|en|Chess piece relative value}}, своїх і суперника.<ref>Harding (2003), pp. 1–7</ref> Очки, які використовують для цього, ґрунтуються на досвіді; зазвичай пішака вважають вартим одного очка, коней і слонів близько трьох очок кожен, туру близько п'яти очок (різниця вартості між турою і слоном або конем називається [[Якість (шахи)|якістю]]), а ферзя близько дев'яти очок. Король є ціннішим, ніж всі інші фігури разом, оскільки мат йому означає поразку. Але в практичному сенсі в ендшпілі король як бойова фігура зазвичай сильніший за слона або коня, але слабший, ніж тура.<ref>Lasker (1934), p. 73</ref> Ця базова оцінка змінюється під впливом інших факторів, таких як положення фігури (наприклад, просунуті пішаки зазвичай цінніші, ніж коли вони на своїх початкових полях), координацією між фігурами (наприклад, пара слонів зазвичай скоординована краще, ніж слон і кінь), а також типом позиції (наприклад, коні зазвичай переважають слонів у закритих позиціях з багатьма пішаками, тоді як слони сильніші у відкритих позиціях.<ref>Watson (1998), p. 163ff</ref>
{| style="float: right; margin-bottom: 56px;"
|+Приклад внутрішньої пішакової структури
|
{{Шахова діаграма мала
| tright
|
|rd|  |bd|  |rd|  |kd|
|pd|pd|  |nd|  |pd|bd|pd
|  |  |pd|rl|  |nd|pd|
|  |  |  |  |pd|  |  |
|  |  |pl|  |pl|  |  |
|  |  |nl|  |bl|nl|  |pl
|pl|pl|  |  |  |pl|pl|
|  |  |kl|  |  |bl|  |rl
| Після 12...Re8 в партії Тарраш-Ейве...<ref>{{cite web 2 |url=http://www.chessgames.com/perl/chessgame?gid=1006866 |title=Siegbert Tarrasch vs. Max Euwe, Bad Pistyan it, CZE 1922 |website=[[Chessgames.com]] |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090110122502/http://www.chessgames.com/perl/chessgame?gid=1006866 |archivedate=2009-01-10 |df=dmy-all }} (Java needed)</ref>}}
|
{{Шахова діаграма мала
| tright
|
|  |  |  |  |  |  |  |
|pd|pd|  |  |  |pd|  |pd
|  |  |pd|  |  |  |pd|
|  |  |  |  |pd|  |  |
|  |  |pl|  |pl|  |  |
|  |  |  |  |  |  |  |pl
|pl|pl|  |  |  |pl|pl|
|  |  |  |  |  |   | |
|...і її пішакова "структура Раузера"}}
|}
|}
Ще одним важливим фактором в оцінці шахової позиції є пішакова структура (іноді її називають пішаковим скелетом), або конфігурація пішаків на шахівниці.<ref>Harding (2003), pp. 138ff</ref> Пішаки є найменш мобільними шаховими фігурами, пішакова структура відносно статична і багато в чому визначає стратегічний характер позиції. Такі слабкості в пішаковій структурі, як [[Ізольований пішак|ізольовані]], [[подвоєні пішаки]], [[Відсталий пішак|відсталі пішаки]], а також дірки після утворення часто стають постійними. Тому необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути цих недоліків, якщо вони не компенсуються іншими надбаннями (наприклад, можливістю розгорнути атаку).<ref>Evans (1958), pp. 22–67</ref>

== Стадії гри ==

=== Дебют ===
{{Шаховий дебют}}
Шаховий дебют&nbsp;— це низка початкових ходів у грі («дебютних ходів»). Визнані послідовності дебютних ходів мають свої назви, такі як [[Іспанська партія]] або [[Сицилійський захист]]. Вони каталогізовані в довідкових працях, таких як ''[[Енциклопедія шахових дебютів]]''. Існують десятки різних дебютів, характер яких варіюється в широкому діапазоні, від спокійної позиційної гри (наприклад, [[Дебют Реті]]) до дуже агресивних ([[Латиський гамбіт]]). Для деяких дебютних ліній точну послідовність ходів, яку вважають найкращою для обох суперників, проаналізовано до понад 30 ходів.<ref>Tamburro (2010), p. 18</ref> Професійні гравці витрачають роки на вивчення дебютів і продовжують це робити упродовж усієї своєї кар'єри разом з розвитком дебютної теорії.

Основні стратегічні цілі схожі для більшості дебютів:<ref>Tarrasch (1987)</ref>

* ''Розвиток'': метод розміщення фігур (особливо слонів і коней) на корисні поля, звідки вони матимуть оптимальний вплив на гру.
* ''Контроль над центром'': контроль над центральними полями дозволяє фігурам переміститись у будь-яку частину шахівниці відносно легко, а також обмежує можливість дій опонента.
* ''Безпека короля'': дуже важливо зберегти короля в безпеці від загрози мату. Вчасно зроблена рокіровка часто сприяє цьому.
* ''[[Пішакова структура]]'': гравці прагнуть уникнути утворення таких пішакових слабкостей, як ізольовані, здвоєні, відсталі пішаки і наявність пішакових островків, а також спричинити появу таких слабкостей у позиції супротивника.

Більшість гравців і [[Шахова теорія|теоретиків]] вважають, що білі завдяки праву першого ходу [[Перевага першого ходу в шахах|починають гру з невеликою перевагою]]. Це спочатку дає білим [[Ініціатива (шахи)|ініціативу]].<ref>Evans (1958), p. 175</ref> Чорні зазвичай прагнуть нейтралізувати перевагу білих і домогтися рівності, або ж шукають динамічної контргри в нерівноважній позиції.

=== Мітельшпіль ===
{{Main|Мітельшпіль}}
Міттельшпіль&nbsp;— стадія гри, яка розпочинається після дебюту. Чітку межу між дебютом і мітельшпілем провести неможливо, але зазвичай міттельшпіль розпочинається коли більшість фігур вже розвинулись. (Аналогічно, немає чіткого переходу з мітельшпіля в ендшпіль). Оскільки дебютна теорія вже закінчилася, то гравці повинні сформувати плани, взявши до уваги особливості позиції, і водночас враховувати тактичні можливості позиції.<ref>Harding (2003), p. 32–151</ref> Міттельшпіль-це стадія, в якій відбувається більшість [[Комбінація (шахи)|комбінацій]]. Комбінації&nbsp;— це серії тактичних ходів для досягнення якоїсь вигоди. Комбінації в міттельшпілі часто пов'язані з нападом на короля супротивника. Деякі типові схеми мають власні назви, наприклад, [[Мат Бодена]] або комбінація {{нп|Ласкер проти Бауера (Амстердам 1889)|Ласкер проти Бауера|en|Lasker versus Bauer, Amsterdam, 1889}}.<ref>Hooper & Whyld (1992), p. 86</ref>

Специфічні плани або стратегічні теми часто виникають з певних груп дебютів, які призводять до певних типів пішакової структури. Прикладом є атака меншості, коли гравець, маючи менше пішаків на ферзевому фланзі, атакує на ньому суперника, у якого там більше пішаків. Таким чином, вивчення дебютів пов'язане з підготовкою планів, які є типовими для того чи іншого мітельшпілю.<ref>Silman (1998), pp. 202–05</ref>

Ще одне важливе стратегічне питання мітельшпілю полягає в тому, як і коли розміняти матеріал і перейти в ендшпіль, тобто спростити позицію. Незначну матеріальну перевагу зазвичай можна реалізувати лише в ендшпілі, тож сильніша сторона повинна вибрати правильний спосіб переходу в ендшпіль. Не кожен розмін матеріалу годиться для цієї мети. Наприклад, якщо суперники мають слони різного кольору, то перехід в ендшпіль зі слонами і пішаком зазвичай вигідний для слабшої сторони, оскільки [[Різнобарвні слони|ендшпіль з різнокольоровими слонами]] в переважній більшості веде до нічиєї навіть за явності зайвого пішака, часом навіть двох.<ref>Hooper & Whyld (1992), p. 373</ref>

=== Ендшпіль ===
{{Main|Ендшпіль}}
{{Шахова діаграма мала
|tright
|Приклад [[цуґцванґ]]а
|__|__|kd|__|__|__|__|__
|__|__|pl|__|__|__|__|__
|__|__|__|kl|__|__|__|__
|__|__|__|__|__|__|__|__
|__|__|__|__|__|__|__|__
|__|__|__|__|__|__|__|__
|__|__|__|__|__|__|__|__
|__|__|__|__|__|__|__|__
|Той, чия черга ходу, перебуває в гіршому становищі.}}
Ендшпіль&nbsp;— стадія гри, коли на шахівниці залишилося мало фігур. Існує три основні стратегічні відмінності ендшпілю від попередніх стадій гри:<ref>Harding (2003), pp. 187ff</ref>

# Більшої ваги набувають пішаки. Ендшпілі часто обертаються навколо прагнення [[Заміна пішака|замінити пішака]] на сильнішу фігуру шляхом просування його на останню горизонталь.
# Король, який у мітельшпілі потребував захисту від мату, стає в ендшпілі сильною фігурою. Його часто переміщують в центр шахівниці, де він може захистити своїх пішаків, атакувати пішаків суперника і перешкоджати ходам короля супротивника.
# [[Цугцванг]] змушує гравця робити невигідний для нього хід. Він набагато частіше трапляється в ендшпілі, ніж на іншій стадії гри. На діаграмі наведено приклад обопільного цугцвангу. Якщо хід чорних, то 1…Kb7 дозволяючи білим просунути пішака після 2.Kd7; якщо черга білих, то гра завершується внічию, або через [[пат]] внаслідок 1.Kc6 або через втрату пішака після будь-якого іншого ходу.

Ендшпіль можна класифікувати за типом фігур, що залишилися на шахівниці. Базові [[Мат (шахи)|мати]]&nbsp;— позиції, в яких один гравець має тільки короля, а його суперник крім короля має одну або дві фігури і спроможний поставити мат завдяки взаємодії фігур з королем. Наприклад, король і пішак містить лише королів і пішаків з обох боків і задача полягає в тому, щоб провести пішака на останню горизонталь, де він перетворюється на фігуру. Інші, складніші ендшпілі класифікуються в залежності від фігур, які залишились на шахівниці окрім королів, наприклад «[[Тура та пішак проти тури]]».

== Місце шахів у культурі ==
<gallery>
File:Meister der Manessischen Liederhandschrift 004.jpg|Благородні шахісти, Німеччина, бл.  1320
File:UigChessmen SelectionOfKings.jpg|Два королі і два ферзі з набору [[Шахи острова Льюїс]] (Британський музей)
File:Qing Dynasty Chess pawns.jpg|Декоративні пішаки 19-го століття, Китай ([[Національний музей (Варшава)|Національний музей]] у Варшаві)
File:Large chess set.JPG|Набір великих шахів на Майдані Франкліна, Тасманія
File:Chess party with live figures, 1924.jpg|Шахова партія з живими фігурами ([[Бітола]], 1924)
</gallery>

=== Домодерні часи ===
За часів [[середньовіччя]] і в епоху [[Відродження]] шахи були частиною [[Шляхта (стан)|шляхетської]] культури. Їх використовували, щоб навчати воєнної стратегії і називали «королівською грою».<ref>Vale (2001), pp. 170–99</ref> Джентльменам належить «to be meanly seene in the play at Chestes»,&nbsp;— йдеться в огляді на початку книги ''{{нп|Придворний (Кастільйоне)|Придворний|en|The Book of the Courtier}}'' [[Балтазар Кастільйоне|Балтазара Кастільйоне]] (1528), але шахи не повинні бути головною пристрастю Джентльменів. І далі пояснює<ref>{{cite book|url=http://darkwing.uoregon.edu/~rbear/courtier/courtier2.html|title=The Second Book of the Courtier|author=Count Bladessar Castilio|author2=Translated by Sir Thomas Hoby as edited by Walter Raleigh. Online at University of Oregon. Retrieved by Internet Archive, 2008-05-19|year=1561|publisher=David Nutt|location=London, 1900|archiveurl=https://web.archive.org/web/20000818234955/http://darkwing.uoregon.edu/~rbear/courtier/courtier2.html|archivedate=2000-08-18|accessdate=7 травня 2010|deadurl=yes}}</ref>:

{{цитата|
І що тобі сказати про гру в шахи? Це справді благородний рід розваг та вправа для розуму, каже Сер Фрідерік. Але я думаю, що ця гра має недолік, і потрібно на нього зважати, що для досягнення високого рівня гри в шахи потрібно присвячувати їм багато часу і зусиль. А за цей самий час можна навчитись якоїсь благородної науки, або ж зробити ще щось важливе. І витративши всі ці зусилля, зрештою він не знатиме нічого крім гри. Тому я вірю, що в цьому випадку трапляється дуже рідкісна річ, а саме те, що посередність більш достойна похвали, ніж досконалість. {{oq|en|And what say you to the game at chestes? It is truely an honest kynde of enterteynmente and wittie, quoth Syr Friderick. But me think it hath a fault, whiche is, that a man may be to couning at it, for who ever will be excellent in the playe of chestes, I beleave he must beestowe much tyme about it, and applie it with so much study, that a man may assoone learne some noble scyence, or compase any other matter of importaunce, and yet in the ende in beestowing all that laboure, he knoweth no more but a game. Therfore in this I beleave there happeneth a very rare thing, namely, that the meane is more commendable, then the excellency.}}|40||}}

Багато вишуканих шахових наборів, які використовували аристократи, втрачені, а інші частково збереглись, як наприклад [[Шахи острова Льюїс]].

Шахи часто використовували як основу проповідей [[Мораль|моралі]]. Прикладом є ''Liber de moribus hominum et officiis nobilium sive super ludo scacchorum'' ('Книга про звичаї людей і обов'язки шляхти або Книга шахів'), яку написав італійський [[Орден Домініканців|домініканський]] монах [[Якобус де Цессоліс]] близько 1300 року. Вона була однією з найбільш популярних у середньовіччі.<ref>Olmert (1996), p. 127</ref> Її переклали на багато інших мов (перше друковане видання вийшло в Утрехті 1473 року) і вона стала основою для ''The Game and Playe of the Chesse'' (1474) [[Вільям Кекстон|Вільяма Кекстона]], однієї з перших надрукованих англійською мовою книг.<ref>[http://www.bartleby.com/212/1303.html The Introduction of Printing into England and the Early Work of the Press: The First Book printed in English] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061225125443/http://www.bartleby.com/212/1303.html|date=25 грудня 2006}}, from ''[[The Cambridge History of English and American Literature]]'', Vol II. (1907) Online at bartleby.com. Retrieved 12 December 2006.</ref> Різні шахові фігури порівнювали з різними соціальними колами людей, а людські обов'язки походили з правил гри, або з візуальних особливостей шахових фігур:<ref>Adams (2006)</ref>

{{цитата|
Лицаря (слона) потрібно виготовляти повністю озброєним, як він сидить на коні, маючи шолом на голові і списа в правій руці, і прикритий щитом, з мечем і булавою ліворуч, одягнутий у [[гауберк]], а його груди прикриті латами, legge harnoys на його ногах, шпори на його п'ятах, а його руки в рукавицях, його кінь добре виїжджений і навчений і готовий до бою й покритий збруєю. Коли лицаря виготовлено, його треба помити, а це означатиме, що він готовий до нового життя і нових манер. Також вони не сплять усю ніч у молитвах богу, щоб своєю милістю він дав їм ті речі, які їм недоступні від природи. Король або принц тримає біля себе меча на знак того, that they shold abyde and kepe hym of whom they take theyr dispenses and dignyte. {{oq|en|The knyght ought to be made alle armed upon an hors in suche wyse that he haue an helme on his heed and a spere in his ryght hande/ and coueryd wyth his sheld/ a swerde and a mace on his lyft syde/ Cladd wyth an hawberk and plates to fore his breste/ legge harnoys on his legges/ Spores on his heelis on his handes his gauntelettes/ his hors well broken and taught and apte to bataylle and couerid with his armes/ whan the knyghtes ben maad they ben bayned or bathed/ that is the signe that they shold lede a newe lyf and newe maners/ also they wake alle the nyght in prayers and orysons vnto god that he wylle gyue hem grace that they may gete that thynge that they may not gete by nature/ The kynge or prynce gyrdeth a boute them a swerde in signe/ that they shold abyde and kepe hym of whom they take theyr dispenses and dignyte.<ref>{{Cite book|url=http://www.gutenberg.org/etext/10672|title=The Game and Playe of the Chesse|author=Caxton, William|date=January 2004|publisher=Project Gutenberg|accessdate=20 травня 2010|archive-date=24 вересня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090924213005/http://www.gutenberg.org/etext/10672}}</ref>}}|40||}}

Відомі в колах духовенства, студентів і торговців, шахи увійшли в народну культуру середньовіччя. Прикладом є 209-та пісня збірки 13-го століття «[[Carmina Burana]]», яка починається з назви шахових фігур: ''Roch, pedites, regina…''<ref>{{cite web 2 |url=http://www.fh-augsburg.de/~harsch/Chronologia/Lspost13/CarminaBurana/bur_cpo2.html |title=Carmina potoria |publisher=Bibliotheca Augustana |accessdate=26 листопада 2008 |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071229151500/http://www.fh-augsburg.de/~harsch/Chronologia/Lspost13/CarminaBurana/bur_cpo2.html |archivedate=2007-12-29 |df=dmy-all }}</ref>

=== Модерні часи ===
За часів [[Просвітництво|Просвітництва]] шахи розглядали як засіб самовдосконалення. [[Бенджамін Франклін]] у своїй статті «{{нп|Мораль шахів||en|The Morals of Chess}}» (1750) писав<ref>Franklin (1779)</ref>:

{{цитата|
Гра в шахи це не просто пуста розвага; за допомогою них можна набути кількох якостей розуму, корисних у повсякденному житті, і посилити їх, так щоб вони стали звичками на всі випадки життя, оскільки життя це свого роду шахи, в яких нам треба здобувати очки і боротися з суперниками, і в яких є широка різноманітність добрих і злих подій, а це є певною мірою наслідок обачності, або ж нестачі її. Граючи в шахи, можна навчитися:

'''I. Передбачати''', тобто дивитися трохи наперед в майбутнє і брати до уваги наслідки, до яких можуть призвести наші дії [...]

'''II. Бути обачними''', тобто досліджувати загалом шахівницю, або сцену подій - відношення кількох фігур та їхніх положень [...]

'''III. Бути обережними''', не робити наші ходи поспіхом [...] {{oq|en|The Game of Chess is not merely an idle amusement; several very valuable qualities of the mind, useful in the course of human life, are to be acquired and strengthened by it, so as to become habits ready on all occasions; for life is a kind of Chess, in which we have often points to gain, and competitors or adversaries to contend with, and in which there is a vast variety of good and ill events, that are, in some degree, the effect of prudence, or the want of it. By playing at Chess then, we may learn:

'''I. Foresight''', which looks a little into futurity, and considers the consequences that may attend an action [...]

'''II. Circumspection''', which surveys the whole Chess-board, or scene of action: – the relation of the several Pieces, and their situations [...]

'''III. Caution''', not to make our moves too hastily [...]}}|40||}}

З цими чи подібними поглядами, шахів сьогодні навчають дітей у школах по всьому світі. Багато шкіл мають шахові клуби, а також існує багато шкільних турнірів спеціально для дітей. Ці турніри проводяться регулярно в багатьох країнах, під егідою таких організацій як {{нп|Шахова федерація США||en|United States Chess Federation}} і Національний шкільний шаховий Фонд.<ref>{{cite web 2|url=http://www.nscfchess.org/nscfmiss.html|title=National Scholastic Chess Foundation|archiveurl=https://web.archive.org/web/20091230140133/http://www.nscfchess.org/nscfmiss.html|archivedate=2009-12-30|accessdate=30 грудня 2009}}</ref>
[[Файл:Red King sleeping.jpg|праворуч|міні|''[[Аліса в Задзеркаллі]]'': Червоний Король хропе. Ілюстрація сера {{нп|Джон Теннієл|Джона Теннієла|en|John Tenniel}}.]]
Шахи часто {{нп|Шахи в мистецтві та літературі| зображують у мистецтві||Chess in the arts and literature}}; серед визначних творів, у яких шахи відіграють ключову роль, ''{{нп|Гра в шахи (п'єса Томаса Міддлтона)|Гра в шахи|en|A Game at Chess}}'' Томаса Міддлтона, ''[[Аліса в Задзеркаллі]]'' Льюїса Керролла, ''[[Захист Лужина (роман)|Захист Лужина]]'' Володимира Набокова, ''[[Шахова новела]]'' Стефана Цвейга. Шахи постають у таких фільмах, як ''[[Сьома печатка (фільм)|Сьома печатка]]'' Інгмара Бергмана і ''[[Шахісти (фільм)|Шахісти]]'' Сатьяджита Рея.

Крім того, шахи присутні і в сучасній популярній культурі. Наприклад, персонажі фільму ''[[Зоряний шлях]]'' грають у футуристичну версію гри під назвою «[[тривимірні шахи]]». «[[Магічні речі світу Гаррі Поттера#Чарівні шахи|Чарівні шахи]]» присутні в серії романів Дж. К. Роулінг ''[[Гаррі Поттер (серія романів)|Гаррі Поттер]]''. Герой фільму ''[[У пошуках Боббі Фішера]]'' бореться проти прийняття [[Агресія|агресивних]] і [[Мізантропія|людиноненависницьких]] поглядів чемпіона світу з шахів.<ref>{{cite web 2|url=http://www.eamonnoneill.net/articles/Josh%20Waitzkins.PDF|title=The Brain Issue|format=PDF|accessdate=26 листопада 2008|author=O'Neill, Eamonn|archive-url=https://web.archive.org/web/20060426004836/http://www.eamonnoneill.net/articles/Josh%20Waitzkins.PDF|dead-url=yes|archive-date=26 квітня 2006|df=dmy}}</ref> Шахи слугують основною темою в [[мюзикл]]і ''{{нп|Шахи (мюзикл)|Шахи|en|Chess (musical)}}'' [[Тім Райс|Тіма Райса]], [[Бйорн Ульвеус|Бйорна Ульвеусаі]] [[Бенні Андерссон]]а. У [[трилер]]і ''[[Хід королевою]]'' йдеться про гросмейстера, якого звинувачують у [[Серійний убивця|серійних вбивствах]]. Фільм ''[[Ігри чемпіонів (фільм)|Ігри чемпіонів]]'', у якому роль [[Боббі Фішер]]а виконує [[Тобі Магвайр]], а [[Спаський Борис Васильович|Бориса Спаського]] грає [[Лев Шрайбер]], зображує драму довкола [[Матч за звання чемпіона світу із шахів 1972|Матчу за звання чемпіона світу 1972]] в Ісландії під час Холодної війни.<ref name="deadlineill">{{cite web 2|url=http://deadline.com/2015/02/ill-see-you-in-my-dreams-release-date-pawn-sacrifice-1201366262/|title='I'll See You In My Dreams' and 'Pawn Sacrifice' Get Release Dates|last=Pedersen|first=Erik|date=4 лютого 2015|publisher=Deadline|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150601205641/http://deadline.com/2015/02/ill-see-you-in-my-dreams-release-date-pawn-sacrifice-1201366262/|archivedate=2015-06-01|deadurl=no|accessdate=30 травня 2015|df=dmy-all}}</ref>

=== Суперечності в релігії ===
2016 року {{нп|Верховний муфтій Саудівської Аравії||en|Grand Mufti of Saudi Arabia}} {{нп|Абдуль-Азіз ібн Абдуллах Аль аш-Шейх||en|Abdul-Aziz ibn Abdullah Al ash-Sheikh}} видав релігійну [[Фетва|фетву]], якою постановив, що шахи заборонені в Ісламі, оскільки це [[азартні ігри|азартна гра]]. Заявивши, що «шахи це марна трата часу і можливість просадити гроші. Вони спричиняють ворожнечу і ненависть між людьми». Однак, ця фетва не є юридично обов'язковою шахи залишаються популярною грою в мусульманських країнах.<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/world/2016/jan/21/chess-forbidden-in-islam-rules-saudi-arabia-grand-mufti|title=Chess forbidden in Islam|date=21 січня 2016|work=[[The Guardian]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160213200335/http://www.theguardian.com/world/2016/jan/21/chess-forbidden-in-islam-rules-saudi-arabia-grand-mufti|archivedate=2016-02-13|deadurl=no|accessdate=11 лютого 2016}}</ref>

== Композиція ==
{{Main|Шахова композиція}}
Шахова композиція&nbsp;— це мистецтво створення шахових проблем (також відомих як шахові композиції). Їх творців називають [[шаховий композитор|шаховими композиторами]].<ref>Howard (1961)</ref> Існує багато типів шахових проблем; два найважливіших типи:

* ''Прямі мати'': білі починають першими і ставлять мат чорним за визначену кількість ходів, проти будь-якого захисту. Про такі задачі часто кажуть «мат за ''n'' ходів»&nbsp;— наприклад, «мат за три ходи» (''трьохходівка''); дво&nbsp;— і трьохходові задачі найпоширеніші. Вони зазвичай містять позиції, які вкрай рідко зустрічаються в реальній грі й призначені для ілюстрації певної ''теми'', зазвичай вимагають дивного або нелогічного ''ключового'' ходу.<ref>Hooper & Whyld (1992), p. 110</ref>
* ''[[Етюд (шахи)|Етюди]]'': стандартні завдання, в яких умовою є перемога або нічия білих. Майже всі етюди є [[ендшпіль]]ними позиціями.<ref>Hooper & Whyld (1992), pp. 400–01</ref>

Шахова композиція&nbsp;— окреме відгалуження шахового спорту, існують турніри як з композицій так і з розв'язання етюдів.<ref>Weenink (1926)</ref>

=== Приклад ===
{{Шахова діаграма мала
|tright
|Ріхард Реті <br />''[[Острава|Ostrauer]] Morgenzeitung'', 1921
|  |  |  |  |  |  |  |kl
|  |  |  |  |  |  |  |
|kd|  |pl|  |  |  |  |
|  |  |  |  |  |  |  |pd
|  |  |  |  |  |  |  |
|  |  |  |  |  |  |  |
|  |  |  |  |  |  |  |
|  |  |  |  |  |  |  |
|Білі ходять і зводять партію внічию
}}
Це один з найвідоміших етюдів; його опублікував [[Ріхард Реті]] 4 грудня 1921 року. Здається неможливо затримати просунутого чорного пішака, тоді як чорний король може легко зупинити білого. Рішенням є просування білого короля по діагоналі, яке дозволяє його досягнути ''обох'' пішаків одночасно:

: '''1. Kg7! h4 2. Kf6! Kb6'''

Або 2…h3 3.Ke7 і білий король може підтримати свого пішака.

: '''3. Ke5!!'''

Тепер білий король дістається якраз вчасно, щоб підтримати свого пішака, або ж затримати чорного.

: '''3… h3 4. Kd6 ½–½'''<ref>de la Villa (2008), pp. 179–80</ref>

== Змагальна гра ==

=== Організація змагань ===
Сучасні шахи&nbsp;— це організований вид спорту з організованими міжнародними та національними лігами, чемпіонатами і конгресами. Керівним шаховим органом є Міжнародна шахова федерація ([[ФІДЕ]], Fédération Internationale des Échecs). Більшість країн мають свої національні шахові організації (наприклад, {{нп|Шахова федерація США||en|United States Chess Federation}} та {{нп|Англійська шахова федерація||en|English Chess Federation}}), які у свою чергу є членами ФІДЕ. ФІДЕ є членом [[Міжнародний олімпійський комітет|Міжнародного олімпійського комітету]],<ref>{{cite web 2|url=http://www.olympic.org/uk/organisation/if/fi_uk.asp?Id_federation=44|title=World Chess Federation|publisher=International Olympic Committee|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080822115514/http://www.olympic.org/uk/organisation/if/fi_uk.asp?Id_federation=44|archivedate=2008-08-22|deadurl=yes|accessdate=26 листопада 2008|df=}}</ref> але гра в шахи ніколи не була в програмі [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]]; шахи мають свою [[Шахова олімпіада|Олімпіаду]], яка проводиться раз на два роки в командному заліку.

[[Файл:SchachWM2008.jpg|міні|Колишній чемпіон світу [[Вішванатан Ананд]] (ліворуч) грає проти свого попередника [[Крамник Володимир Борисович|Володимира Крамника]]]]

Чинним чемпіоном світу є [[Дін Ліжень]] з Китаю. Серед жінок цей титул належить [[Хоу Іфань]] з Китаю.<ref>{{cite web 2 |url=http://www.chessbase.com/post/taizhou-07-hou-yifan-is-world-champion-210913 |title=Taizhou 07: Hou Yifan is World Champion |publisher=ChessBase News |date=20 вересня 2013 |accessdate=6 серпня 2014}}</ref> Найвищий рейтинг серед жінок має [[Юдіт Полгар]], яка ніколи не брала участі в [[Чемпіонат світу з шахів серед жінок|чемпіонаті світу серед жінок]], вважаючи за краще змагатися з провідними чоловіками і підтримувати рейтинг серед провідних гравців чоловічої статі.<ref>{{cite web 2 |title=Judit Polgar: 'I can work myself into the top ten again' |publisher=[[ChessBase]] |url=http://www.chessbase.com/newsdetail.asp?newsid=4244 |date=11 листопада 2007 |accessdate=28 серпня 2010 |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110227110053/http://www.chessbase.com/newsdetail.asp?newsid=4244 |archivedate=2011-02-27 |df=dmy-all }}</ref>

Серед інших змагань в особистому заліку [[Чемпіонат світу із шахів серед юніорів|чемпіонат світу серед юніорів]], [[Чемпіонат Європи з шахів|чемпіонат Європи]], а також {{нп|Список національних шахових чемпіонатів|національні шахові чемпіонати|en|List of national chess championships}}. Турніри за запрошенням регулярно збирають найсильніших гравців світу. Серед таких змагань [[Лінарес (шаховий турнір)|Лінарес]], [[Амбер (шаховий турнір)|Амбер]], [[Дортмунд (шаховий турнір)|Дортмунд]], [[Софія (шаховий турнір)|Софія]] і [[Вейк-ан-Зеє (шаховий турнір)|Вейк-ан-Зеє]].

Серед регулярних командних турнірів [[Шахова олімпіада|шахові олімпіади]] і [[Командний чемпіонат Європи з шахів|командні чемпіонати Європи]]. На {{нп|Чемпіонат світу з рішення шахових задач|чемпіонатах світу з рішення задач|en|World Chess Solving Championship}} і чемпіонатах світу [[Шахи за листуванням|шахів за листуванням]] змагання проходять як у командному так і особистому заліку.

Крім цих престижних змагань існують тисячі інших шахових турнірів, матчів та фестивалів, що проводяться щорічно у всьому світі серед гравців усіх рівнів. {{нп|Організація розумових видів спорту||en|Mind Sports Organisation}}, поряд з іншими {{нп|Розумові види спорту|розумовими видами спорту|en|Mind sport}}, такими як [[бридж]], [[Ґо (гра)|ґо]] і [[скрабл]].

=== Титули та рейтинги ===
[[Файл:Kasparov-29.jpg|міні|[[Гросмейстер (шахи)|Гросмейстер]] [[Каспаров Гаррі Кімович|Гаррі Каспаров]], колишній [[Чемпіонат світу із шахів|чемпіон світу з шахів]], який на думку багатьох є одним із {{нп|Найсильніші шахісти всіх часів| найвизначніших шахістів усіх часів|en|Comparison of top chess players throughout history}}.]]
Найкращим гравцям ФІДЕ присуджує пожиттєві титули:<ref>{{cite web 2|url=http://www.fide.com/component/handbook/?id=10&view=category|title=01. International Title Regulations (Qualification Commission)|publisher=FIDE|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081220213328/http://www.fide.com/component/handbook/?id=10&view=category|archivedate=2008-12-20|deadurl=no|accessdate=26 листопада 2008|df=dmy-all}}</ref>

* ''[[Гросмейстер (шахи)|Гросмейстер]]'' (скорочено GM; іноді використовують термін ''міжнародний гросмейстер'' IGM) присуджують шаховим майстрам світового класу. Крім титулу чемпіона світу є найвищим званням, якого шахіст може досягнути. Для того, щоб отримати цей титул, гравець повинен мати офіційний [[рейтинг Ело]] понад 2500 в якийсь момент часу і досягнути трьох позитивних результатів (так звані норми) у турнірах за участю інших, зокрема іноземних, гросмейстерів. Є й інші способи досягнути цього титулу, такі як перемога на чемпіонаті світу серед юніорів.
* ''Міжнародний майстер'' (скорочено IM). Вимоги подібні до GM, але менші. Мінімальний рейтинг для здобуття титулу&nbsp;— 2400.
* ''Майстер ФІДЕ'' (скорочено FM). Зазвичай гравці здобувають цей титул, досягнувши рейтингу 2300 або вище.
* ''Кандидат у майстри'' (скорочено CM). Подібний до FM, але потрібно досягнути рейтингу 2200.

Всі ці титули доступні як чоловікам, так і жінкам All the titles. Існують окремі титули спеціально для жінок, такі як жіночий гросмейстер (WGM). Починаючи з [[Гапріндашвілі Нона Терентіївна|Нони Гапріндашвілі]] в 1978 році, деяка кількість жінок здобули відкритий титул GM, і більшість із провідної десятки шахісток станом на 2006 рік володіли ним.<ref group="note" name="FIDE_top_players">Current FIDE lists of top players with their titles are online at {{cite web 2|url=http://ratings.fide.com/toplist.phtml|title=World Top Chess players|publisher=FIDE|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100722094431/http://ratings.fide.com/toplist.phtml|archivedate=2010-07-22|deadurl=no|accessdate=20 липня 2010|df=dmy-all}}</ref>

Станом на серпень 2011 року було 1363 активних гросмейстери та 3153 міжнародних майстри у світі. Трійка країн з найбільшим числом гросмейстерів: Росія, Україна і Німеччина, відповідно 208, 78 і 76. Країною з найбільшою кількістю гросмейстерів на душу населення є Ісландія&nbsp;— 11 гросмейстерів і 13 міжнародних майстрів на 310,000 осіб.<ref>{{cite web 2 |url=http://ratings.fide.com/topfed.phtml?tops=0&ina=1&country= |title=Federations Ranking |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110507044406/http://ratings.fide.com/topfed.phtml?tops=0&ina=1&country= |archivedate=2011-05-07 |df=dmy-all }}</ref>

Крім того, міжнародні титули присуджуються шаховим композиторам, розв'язувачам шахових задач і шахістам за листуванням (від {{нп|Міжнародна федерація шахів за листуванням|Міжнародної федерації шахів за листуванням|en|International Correspondence Chess Federation}}). Національні шахові організації також можуть присуджувати титули, зазвичай просунутим гравцям, нижчого рівня, ніж міжнародні, наприклад, шаховий експерт у США.

Для того, щоб ранжувати гравців, ФІДЕ, ІКЧФ і національні шахові організації використовують [[рейтинг Ело]], розробником якої був [[Арпад Ело]]. Шахова федерація США запровадила цю систему 1960 року, і вона швидко здобула визнання як справедливіша і точніша, ніж попередні системи; ФІДЕ її прийняла 1970 року.{{refn|For the official process see {{cite web 2
|title=02. FIDE Rating Regulations (Qualification Commission)
|url=http://www.fide.com/component/handbook/?id=11&view=category
|publisher=FIDE
|accessdate=29 листопада 2008}}|group=note}} [[Магнус Карлсен]] досягнув найвищого рейтингу ФІДЕ усіх часів, 2881, який він мав у рейтинг-листі ФІДЕ за березень 2014 року.<ref>{{cite news|url=http://chessbase.com/newsdetail.asp?newsid=8744|title=Carlsen with record-breaking lead|date=1 січня 2013|publisher=ChessBase News|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130122115753/http://chessbase.com/newsdetail.asp?newsid=8744|archivedate=2013-01-22|deadurl=no|accessdate=16 січня 2013}}</ref>

== Публікації ==
Шахи мають дуже широку літературу. 1913 року шаховий історик {{нп|Х. Дж. Р. Мюррей||en|H. J. R. Murray}} оцінив загальну кількість книг, журналів і {{нп|Шахові колонки в газетах|шахових колонок у газетах|en|Chess columns in newspapers}} числом приблизно 5000.<ref>{{Cite book|title=A History of Chess|url=https://archive.org/details/AHistoryOfChessHJRMurray|last=Murray|first=H.J.R.|authorlink1=H. J. R. Murray|year=1913|publisher=Oxford University Press|pages=782–84|isbn=978-0-19-827403-2}}</ref><ref name="Hooper&Whyld">{{Cite book|title=The Oxford Companion to Chess|url=https://archive.org/details/oxfordcompaniont00unse|last1=Hooper|first1=David|authorlink1=Девід Вінсент Гупер|last2=Whyld|first2=Kenneth|authorlink2=Кеннет Вайлд|year=1984|publisher=Oxford University Press|page=[https://archive.org/details/oxfordcompaniont00unse/page/189 189]|isbn=978-0-19-217540-3}}</ref> 1949 року за оцінками {{нп|Барух Гаролд Вуд|Баруха Гаролда Вуда|en|Baruch Harold Wood}} це число дорівнювало приблизно 20000.<ref name="Hooper&Whyld"/> [[Девід Вінсент Гупер|Девід Гупер]] і [[Кеннет Вайлд]] пишуть, що «Відтоді щороку спостерігається стійке зростання кількості нових шахових видань. Ніхто не знає, скільки надруковано».<ref name="Hooper&Whyld"/> Існує дві значні публічні шахові бібліотеки: Зібрання шахів і шахів Джона Дж. Вайта в шахи і шашки набір в {{нп|Клівлендська публічна бібліотека|Клівлендській публічній бібліотеці|en|Cleveland Public Library}}, яке містить понад 32 000 шахових книг і понад 6000 переплетених томів шахових часописів;<ref name="PolgarRecords">[[Susan Polgar]], [http://susanpolgar.blogspot.com/2008/02/chess-records.html Special Chess Records] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120210151833/http://susanpolgar.blogspot.com/2008/02/chess-records.html|date=10 лютого 2012}} (11 February 2008). Retrieved on 11 January 2009.</ref> а також зібрання шахів і шашок у [[Королівська бібліотека Нідерландів|Королівській бібліотеці Нідерландів]], яке містить близько 30 000 книг.<ref>{{cite web 2 |url=http://www.kb.nl/en/resources-research-guides/kb-collections/collections-by-theme/chess-and-draughts-collection |title=Chess and draughts collection – Koninklijke Bibliotheek |work=kb.nl |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150602095256/http://www.kb.nl/en/resources-research-guides/kb-collections/collections-by-theme/chess-and-draughts-collection |archivedate=2015-06-02 |df=dmy-all }}</ref> Гросмейстер {{нп|Лотар Шмід||en|Lothar Schmid}} належала найбільша у світі приватна колекція шахових книг та сувенірів.<ref>«A collector of chess books and paraphernalia, he has the largest private chess library in the world.» [[Девід Вінсент Гупер|David Hooper]] and [[Кеннет Вайлд|Kenneth Whyld]], ''[[The Oxford Companion to Chess]]'' (2nd ed. 1992), p. 358. {{ISBN|0-19-866164-9}}. «Schmid owns the largest private collection of chess books and other chess material.» [[Harry Golombek]], ''Golombek's Chess Encyclopedia'', Crown Publishers, 1977, p. 290. {{ISBN|0-517-53146-1}}. In 1992, [[Девід Вінсент Гупер|Hooper]] and [[Кеннет Вайлд|Whyld]] stated that Schmid's chess library «is the largest and finest in private hands, with more than 15,000 items». Hooper & Whyld, p. 226 («libraries» entry). In 2008, [[Susan Polgar]] stated that Schmid «has over 20,000 chess books».{{cite web 2|title=Chess Daily News|url=http://susanpolgar.blogspot.com/2008/02/chess-records.html|deadurl=no|accessdate=2012-03-03|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120210151833/http://susanpolgar.blogspot.com/2008/02/chess-records.html|archivedate=2012-02-10|df=dmy-all}} [[Dirk Jan ten Geuzendam]] states that Schmid «boasts to have amassed 50,000 chess books. Dirk Jan ten Geuzendam, „The Finest Chess Collection in the World“, ''[[New in Chess]]'', 2010, No. 5, p. 18. The title of the article refers to David DeLucia's collection, not Schmid's.</ref> Шахова бібліотека Девіда Делюсії містить від 7000 до 8000 шахових книг і таку ж кількість автографів (листів, листів з записами ходів і рукописи), а також близько 1000 „{{нп|Ефемера|ефемер|en|Ephemera}}<nowiki/>“.<ref>ten Geuzendam, p. 19</ref> {{нп|Дірк Ян тен Гозендам||en|Dirk Jan ten Geuzendam}} вважає зібрання Делюсії „напевне найкращим шаховим зібранням у світі“.<ref>ten Geuzendam, p. 10</ref>

== Математика і комп'ютери ==
{{See also|Комп'ютерні шахи|Шаховий рушій|Вирішення шахів}}
Структура і природа гри в шахи мають стосунок до кількох галузей математики. Багато питань [[Комбінаторика|комбінаторики]] і [[Топологія|топології]], пов'язаних з шахами, відомі впродовж сотень років.

Підраховуючи число можливих ходів фігури <math>x</math> з кожного поля дошки й додаючи ці числа, отримуємо загальне число ходів <math>S(x).</math> Ділячи <math>S(x)</math> на число полів, доступних фігурі, отримуємо <math>P(x)</math>&nbsp;— її рухомість.

Наприклад, задача обходу конем шахматної дошки є задачею [[Динамічне програмування|динамічного програмування]]. Нехай шлях складається з <math>L</math> шляхів на дошці розміром <math>N^{2}.</math> Тоді задача побудови шляхів довжиною <math>N^{2}</math> зводиться до задачі побудування шляху <math>N^{2}-L</math> кроків, тобто до задачі найменшого об'єму. Далі від кожного поля можлива побудова декількох шляхів, відповідно, для цих шляхів задача побудови шляху до поля є перекривуваною. Розрахунковий цикл задається лістингом:<syntaxhighlight>
num:=0

WHILE num<k DO

ПобудоваШляху(Хід[num], Довжина);

num:=num+1;

END;
</syntaxhighlight>Цей рекурсивний процес ніколи не закінчується, оскільки не вистачає глухих кутів, тобто ситуацій, у яких немає продовжень. Такі ситуації можуть бути двох типів: „глухий кут&nbsp;— рішення“ та „глухий кут&nbsp;— відсутність ходу“. Глухий кут, який є рішенням, співпадає із ситуацією <math>\text{Довжина}=N^{2}.</math><ref>{{Cite book|title=Виталий Потопахин - Искусство алгоритмизации.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>

=== Комбінаторика шахів і шахові головоломки ===
[[Файл:Knight's tour.svg|thumb|Такі математики, як [[Леонард Ейлер|Ейлер]], [[Адрієн-Марі Лежандр|Лежандр]], [[Абрахам де Муавр|Муавр]] і [[Александр-Теофіл Вандермонд|Вандермонд]] вивчали [[задача про хід коня|задачу про хід коня]].]]
Кількість легальних позицій у шахах за оцінками становить приблизно 10<sup>43</sup> і доведено, що це число менше, ніж 10<sup>47</sup>,<ref>{{cite web 2 |title=John's Chess Playground |author=John Tromp |year=2010 |url=http://homepages.cwi.nl/~tromp/chess/chess.html |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110629215923/http://homepages.cwi.nl/~tromp/chess/chess.html |archivedate=2011-06-29}}</ref><ref>Chinchalkar, S. (1996). An Upper Bound for the Number of Reachable Positions. ICCA Journal, Vol. 19, No. 3, pp. 181–83.</ref>, а складність дерева гри становить приблизно 10<sup>123</sup>. [[Клод Шеннон]] був першим, хто розрахував складність дерева гри для шахів і за його оцінкою вона становила 10<sup>120</sup>. Це число відоме як [[число Шеннона]].<ref>[http://mathworld.wolfram.com/Chess.html Chess.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061206004013/http://mathworld.wolfram.com/Chess.html |date=6 грудня 2006 }} ''Mathworld.Wolfram.com''. Retrieved 5 December 2006.</ref> Зазвичай у середньому позиція має від 30 до 40 можливих ходів, але їх може бути і нуль (у випадку мату або пату) або (у побудованих позиціях) до 218.<ref>{{cite web 2
|url=http://www.chessbox.de/Compu/schachzahl2_e.html
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070613072827/http://www.chessbox.de/Compu/schachzahl2_e.html
|archivedate=2007-06-13
|publisher=ChessBox.de
|title=The biggest Number of simultaneous possible legal Moves
|deadurl=yes
|df=dmy}}</ref>

Шахи надихнули на створення багатьох комбінаторних головоломок, таких як [[задача про хід коня]] і [[задача про вісім ферзів]].

=== Комп'ютерні шахи ===
Одним з найважливіших математичних завдань шахів є розробка [[алгоритм]]ів, які можуть грати в шахи. Поява ідеї створення шахової машини припадає на 18 століття. Близько 1769 року з'явився [[Автомат (техніка)|автоматон]] під назвою [[Механічний турок]], який став відомим, перш ніж розкрили, що це [[містифікація]].<ref>Levitt (2000)</ref> Серйозні випробування на базі автоматів, таких як {{нп|El Ajedrecista||en|El Ajedrecista}}, були надто складними та обмежено корисними.

З появою цифрового [[комп'ютер]]а у 1950-х роках шахові ентузіасти, [[Комп'ютерна інженерія|комп'ютерні інженери]] та комп'ютерні науковці почали будувати все більш успішні шахові машини і шахові програми.<ref>Hsu, F.H. (2004). Behind Deep Blue: Building the Computer that Defeated the World Chess Champion, Princeton University Press. {{ISBN|978-0-691-11818-5}}</ref> 1950 року Шеннон опублікував новаторську статтю про комп'ютерні шахи під назвою „Програмування комп'ютера для гри в шахи“.{{refn|[[Алан Тюрінг]] зробив спробу в 1953 році.<ref>{{cite web 2
 |url         = http://www.turingarchive.org/browse.php/B/7
 |title       = Digital computers applied to games
 |author      = Alan Turing
 |publisher   = University of Southampton and King's College Cambridge
 |deadurl     = no
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20080509054855/http://www.turingarchive.org/browse.php/B/7
 |archivedate=2008-05-09
 |df          = dmy-all
}}</ref>|group=note}} Він писав:
<blockquote>
The chess machine is an ideal one to start with, since: (1) the problem is sharply defined both in allowed operations (the moves) and in the ultimate goal (checkmate); (2) it is neither so simple as to be trivial nor too difficult for satisfactory solution; (3) chess is generally considered to require „thinking“ for skillful play; a solution of this problem will force us either to admit the possibility of a mechanized thinking or to further restrict our concept of „thinking“; (4) the discrete structure of chess fits well into the digital nature of
modern computers.<ref>Shannon, Claude E. XXII. Programming a Computer for Playing Chess. ''Philosophical Magazine'', Ser.7, Vol. 41, No. 314&nbsp;— March 1950. Available online at {{cite web 2|url=http://archive.computerhistory.org/projects/chess/related_materials/text/2-0%20and%202-1.Programming_a_computer_for_playing_chess.shannon/2-0%20and%202-1.Programming_a_computer_for_playing_chess.shannon.062303002.pdf |title=''computerhistory.org'' |deadurl=yes |archiveurl=https://www.webcitation.org/5oFLE7Mgx?url=http://archive.computerhistory.org/projects/chess/related_materials/text/2-0%20and%202-1.Programming_a_computer_for_playing_chess.shannon/2-0%20and%202-1.Programming_a_computer_for_playing_chess.shannon.062303002.pdf |archivedate=2010-03-15 |df= }}&nbsp;{{small|(175&nbsp;KB)}} Retrieved 2006-12-06.</ref>
</blockquote>

[[Файл:RS Chess Computer.JPG|thumb|left|шаховий комп'ютер 1990-х років]]
У вересні 1970 року [[Association for Computing Machinery]] (ACM) провела перший великий шаховий турнір для комп'ютерів, {{Північноамериканський комп'ютерний шаховий чемпіонат||en|North American Computer Chess Championship}}, переможницею якого стала програма {{нп|Chess (Північно-Західний університет)|Chess|en|Chess (Northwestern University)}} від [[Північно-Західний університет|Північно-Західного університету]]. Починаючи з 1974 року, щорічно проводиться [[Чемпіонат світу з комп'ютерних шахів]]. Спочатку [[шаховий рушій|шахові рушії]] сприймали як просто цікавинки, але з часом найкращі з них стали надзвичайно сильними. 1997 року комп'ютер вперше виграв шаховий матч з класичним контролем часу проти чемпіона світу: [[Deep Blue]] фірми [[IBM]] обіграв [[Каспаров Гаррі Кімович|Гаррі Каспарова]] з рахунком 3½–2½ (2 перемоги, 1 поразка і 3 [[нічия (шахи)|нічиї]]).<ref>Hsu (2002), pp. 295–96</ref><ref>[http://researchweb.watson.ibm.com/deepblue/watch/html/c.shtml Deep Blue&nbsp;— Kasparov Match] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100302133413/http://researchweb.watson.ibm.com/deepblue/watch/html/c.shtml |date=2 березня 2010 }}. ''research.ibm.com''. Retrieved 30 November 2006.</ref> Проте, матч був суперечливим,<ref>{{cite news |url=https://www.wired.com/2012/09/deep-blue-computer-bug/ |title=Did a Computer Bug Help Deep Blue Beat Kasparov? |publisher=Wired |date=28 вересня 2012 |accessdate=21 листопада 2018 |archive-date=15 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180515043725/https://www.wired.com/2012/09/deep-blue-computer-bug/ }}</ref>, а наступного разу в подібному поєдинку комп'ютер зміг перемогти людину лише 2006 року.

2009 року шаховий рушій [[HIARCS]] 13, що працював на мобільному телефоні [[HTC Touch HD]], виграв турнір 6-ї категорії Copa Mercosur, здобувши 9 перемог і 1 нічию й показавши турнірний перформенс 2898.<ref>{{cite web 2
|url=http://www.chess.co.uk/twic/twic771.html#13
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110930232108/http://www.chess.co.uk/twic/twic771.html#13
|archivedate=2011-09-30
|title=Hiarcs 13 wins Copa Mercosur
|accessdate=4 вересня 2010
|publisher=[[The Week in Chess]]}}</ref> Найкращі шахові програми тепер здатні легко перемагати найсильніших шахістів, тому {{нп|шахові матчі між людиною і комп'ютером||en|Human-computer chess matches}} більше не привертають увагу гравців і ЗМІ.

Маючи величезні бази даних минулих ігор та високі аналітичні здібності, комп'ютери можуть допомогти гравцям вивчати шахи і готуватися до матчів. {{нп|Шаховий сервер|Шахові сервери|en|Internet chess server}}дозволяють людям знаходити та грати проти суперників зі всього світу. Наявність комп'ютерів та сучасних засобів комунікації викликала стурбованість щодо {{нп|Чітерство в шахах|чітерства|en|Cheating in chess}} під час партій, зокрема у зв'язку з „туалетним скандалом“ під час [[Матч за звання чемпіона світу із шахів 2006|матчу за звання чемпіона світу 2006]].<ref>{{cite news |url=https://www.nytimes.com/2006/08/08/sports/othersports/08chess.html |title=Cheating Accusations in Mental Sports, Too |accessdate=28 серпня 2010 |work=The New York Times |date=8 серпня 2006 |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111205235525/http://www.nytimes.com/2006/08/08/sports/othersports/08chess.html |archivedate=2011-12-05 }}</ref>

=== Зв'язок з теорією ігор ===
1913 року [[Ернст Цермело]] використовував шахи як основу для своєї теорії ігрових стратегій, яку вважають однією із попередників [[теорія ігор|теорії ігор]].<ref>Zermelo, Ernst (1913), Uber eine Anwendung der Mengenlehre auf die Theorie des Schachspiels, Proceedings of the Fifth International Congress of Mathematicians 2, 501–04. Cited from Eichhorn, Christoph: Der Beginn der Formalen Spieltheorie: Zermelo (1913), [http://www.mathematik.uni-muenchen.de/~spielth/artikel/Zermelo.pdf Uni-Muenchen.de] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070612134609/http://www.mathematik.uni-muenchen.de/~spielth/artikel/Zermelo.pdf |date=12 червня 2007 }}. Retrieved 23 March 2007.</ref> {{нп|Теорема Цермело (теорія ігор)| Теорема Цермело|en|Zermelo's theorem (game theory)}} стверджує, що можна [[Вирішення шахів|вирішити шахи]], тобто точно визначити результат ідеально зіграної гри (або білі можуть форсувати перемогу, або чорні можуть форсувати перемогу, або обидва суперники можуть форсувати принаймні нічию).<ref>{{cite web 2 |url=http://www.gap-system.org/~history/Projects/MacQuarrie/Chapters/Ch4.html |title=Fundamentals |work=gap-system.org |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110607183513/http://www.gap-system.org/~history/Projects/MacQuarrie/Chapters/Ch4.html |archivedate=2011-06-07 |df=dmy-all }}</ref> Проте, згідно з [[Клод Шеннон|Клодом Шенноном]], існує близько 10<sup>43</sup> легальних позицій у шахах, тому розрахунок ідеальної стратегії з використанням будь-якої доступної технології займе неймовірно багато часу.<ref>{{cite book |title=Encyclopedia of Computer Science and Technology: Volume 8 |url=https://archive.org/details/encyclopediaofco0008jack |chapter=Games |page=[https://archive.org/details/encyclopediaofco0008jack/page/394 394] |isbn=978-0-8247-2258-6 |publisher=CRC Press |year=1977}}</ref>
{{clear}}

11-категоріальна, теоретична таксономія гри в шахи включає: наявність двох гравців, відсутність випадковостей, комбінаторний, марківський стан (для гри гравцеві потрібна лише поточна позиція, хоча до неї призвели попередні позиції, знання послідовності минулих ходів не є необхідним для здійснення ходу, за винятком можливих [[взяття на проході]] та [[рокірування]], які залежать від минулих ходів), нульова сума, симетрична, повна інформація, не-кооперативна, дискретна, екстенсивна форма (дерево рішення, not payoff matrices), послідовна.<ref name="Marsland Markov">{{cite book |isbn=978-1420067187 |title=Machine Learning: An Algorithmic Perspective |author=Stephen Marsland |location=New York |publisher=Chapman and Hall |year=2009 |page=302}}</ref>

=== Обчислювальна складність ===
Узагальнені шахи (на шахівниці розміром ''n''×''n'', без [[правило п'ятдесяти ходів|правила п'ятдесяти ходів]]) є [[EXPTIME]].<ref name="Fraenkel1981">{{cite journal |author=[[Aviezri Fraenkel]] and D. Lichtenstein |title=Computing a perfect strategy for n×n chess requires time exponential in n |journal=J. Comb. Th. A |issue=31 |year=1981 |pages=199–214}}</ref>

=== Комбінаторна теорія ігор ===
1996 року {{нп|Ноам Елкіс||en|Noam Elkies}} знайшов деякі застосування [[Комбінаторна теорія ігор|комбінаторної теорії ігор]] до ендшпілів.<ref>{{cite journal |last1=Elkies |first1=Noam |title=On Numbers and Endgames: Combinatorial Game Theory in Chess Endgames |journal=Games of No Chance, MSRI Publications |date=1996 |volume=29 |arxiv=math/9905198 |bibcode=1999math......5198E }}</ref>

== Психологія ==
[[Файл:Kids chess tournament.jpg|thumb|right|Дитячий шаховий турнір у Сполучених Штатах]]
Існує широка наукова література про шахову психологію.{{refn|A survey is given in [http://jeays.net/files/psychchess.htm Mark Jeays, "A brief survey of psychological studies of chess"].|group=note}}{{refn|Шахи навіть називають "[[дрозофіли|дрозофілами]]" [[когнітивна психологія|когнітивної психології]] та досліджень [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]], тому що він являє собою область, у якій експертні результати найбільш інтенсивно вивчаються та вимірюються.<ref>Grabner, Stern, & Neubauer (2007) pp. 398–420</ref>|group=note}}<ref>De Groot & Gobet (1996)</ref><ref>Gobet, de Voogt, & Retschitzki (2004)
</ref><ref>Holding (1985)</ref><ref>Saariluoma (1995)</ref> [[Альфред Біне]] та інші показали, що [[знання]] і словесна, а не зорово-просторова, здатність лежать в основі вміння.<ref>Binet (1894)</ref><ref>Robbins (1996), pp. 83–93</ref> У своїй докторській дисертації {{нп|Адріан де Гроот||en|Adriaan de Groot}} показав, що шахові майстри здатні швидко сприймати ключові особливості позиції.<ref>de Groot (1946)</ref> Згідно з де Гроотом, це [[сприйняття]], що стало можливим завдяки багаторічній практиці та навчанню, є більш важливим, ніж чиста здатність передбачати ходи. Де Гроот показав, що шахісти можуть практично ідеально запам'ятовувати позиції, показані на кілька секунд. Не лише здатність запам'ятовувати визначає шахову майстерність, оскільки майстри та новачки, зіткнувшись з випадковим розташуванням шахових фігур, мали зіставне пригадування (приблизно шість позицій у кожному випадку). Скоріше здатність розпізнавати характерні позиції, які потім запам'ятовуються, відрізняє кваліфікованих гравців від новачків. Коли розташування фігур були взяті з фактичної гри, то майстри демонстрували майже повне позиційне пригадування.<ref>Richards J. Heuer Jr. ''Psychology of Intelligence Analysis'' Center for the Study of Intelligence, Central Intelligence Agency 1999 (see [https://www.cia.gov/library/center-for-the-study-of-intelligence/csi-publications/books-and-monographs/psychology-of-intelligence-analysis/art6.html Chapter 3] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070912045710/https://www.cia.gov/library/center-for-the-study-of-intelligence/csi-publications/books-and-monographs/psychology-of-intelligence-analysis/art6.html |date=12 вересня 2007 }}).</ref>

Пізніші дослідження зосередилися на {{не перекладено|треба=Шахи як розумове тренування|текст=шахах як розумовому тренуванні|є=Chess as mental training}}; відповідні ролі знань і пошуку ходів наперед; [[нейровізуалізація]] дослідження майстрів і новачків; [[шахи наосліп]]; роль [[Психологія особистості|особистості]] та [[інтелект]]у в шаховій майстерні; гендерні відмінності; а також обчислювальні моделі шахового вміння. Роль практики і таланту в розвитку шахів та інших галузей знань була предметом нещодавніх досліджень. Ерікссон та колеги стверджували, що цілеспрямованої практики достатньо для досягнення високих знань у шахах.<ref>Ericsson, K.A., Krampe, R. Th., & Tesch-Römer, C. (1993). {{cite web 2|url=http://www.freakonomics.com/pdf/DeliberatePractice%28PsychologicalReview%29.pdf |archiveurl=https://web.archive.org/web/20060512183911/http://www.freakonomics.com/pdf/DeliberatePractice%28PsychologicalReview%29.pdf |deadurl=yes |archivedate=2006-05-12 |title=The role of deliberate practice in the acquisition of expert performance |df= }}&nbsp;{{small|(1.25&nbsp;MB)}} ''Psychological Review'', 100, 363—406. Retrieved 21 March 2017.</ref> Нещодавні дослідження показують, що важливими є й інші фактори, а не лише практика. Наприклад, [[Фернан Гобет]] та колеги показали, що сильніші гравці почали грати в шахи в молодому віці і що експерти, які народилися в Північній півкулі, швидше за все, народились наприкінці зими та ранньою весною. У порівнянні з загальним населенням, шахісти, швидше за все, не є праворукими, хоча вони не виявлено кореляції між рукістю та вмінням.<ref>Gobet, F. & Chassy, P. (in press). {{cite web 2 |url=http://bura.brunel.ac.uk/bitstream/2438/736/1/Seasonality%20and%20chess.pdf |title=Season of birth and chess expertise. |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110718172434/http://bura.brunel.ac.uk/bitstream/2438/736/1/Seasonality%20and%20chess.pdf |archivedate=2011-07-18 |df=dmy-all }}&nbsp;{{small|(65.8&nbsp;KB)}} ''Journal of Biosocial Science''. <br/> Gobet, F. & Campitelli, G. (2007). {{cite web 2 |url= http://bura.brunel.ac.uk/bitstream/2438/611/1/Gobet_DevPsyc_Final.pdf |title= The role of domain-specific practice, handedness and starting age in chess. |deadurl= no |archiveurl= https://web.archive.org/web/20070808073144/http://bura.brunel.ac.uk/bitstream/2438/611/1/Gobet_DevPsyc_Final.pdf |archivedate=2007-08-08 |df= dmy-all }}&nbsp;{{small|(196&nbsp;KB)}} ''Developmental Psychology'', 43, 159–72. Both retrieved 2007-07-15.</ref>

=== Шахи та інтелект ===
Хоча часто передбачають зв'язок між рівнем гри в шахи та загальним [[інтелект]]ом, але дослідники здебільшого не змогли підтвердити його існування.<ref>Binet, A. (1966). Mnemonic virtuosity: A study of chess players. Genetic Psychology, Monographs, 74, 127–62</ref> Наприклад, дослідження 2006 року не виявило відмінностей у fluid інтелекті, виміряному за допомогою [[Прогресивні матриці Равена|Прогресивних матриць Равена]], між сильними дорослими шахістами та звичайними людьми.<ref>Unterrainer, J.M., Kaller, C.P., Halsband U., & Rahm. B. (2006). Planning abilities and chess: A comparison of chess and non-chess players on the Tower of London. British Journal of Psychology, 97, 299—311.</ref> Існують певні свідчення на користь кореляції між рівнем гри в шахи та інтелектом серед початківців. Проте рівень гри в шахах також істотно залежить від досвіду гри, і роль досвіду може перевершити роль інтелекту. За оцінками шахові експерти можуть зберігати в пам'яті понад 10 000 і, можливо, до 300 000 стандартних позицій; для того, щоб засвоїти таку кількість інформації, необхідне довге навчання.<ref name="Bilalic">{{cite journal |title=Does chess need intelligence? – A study with young chess players |author1=Merim Bilalić |author2=Peter McLeod |author3=Fernand Gobet |journal=Intelligence |volume=35 |issue=5 |date=September–October 2007 |pages=457–70 |url=http://bura.brunel.ac.uk/bitstream/2438/642/1/Does%20Chess%20Need%20Intelligence-revision-finalINT.pdf |doi=10.1016/j.intell.2006.09.005 |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120322184716/http://bura.brunel.ac.uk/bitstream/2438/642/1/Does%20Chess%20Need%20Intelligence-revision-finalINT.pdf |archivedate=2012-03-22 | issn=0160-2896 }}</ref>

Дослідження молодих шахістів у Великій Британії 2007 року показало, що сильні гравці мають вищі середніх показники IQ, але в межах цієї групи кореляція між шаховою майстерністю та IQ була помірно негативною, що означає, що розумніші діти мають тенденцію до нижчого рівня шахової майстерності. Цей результат пояснювався негативною кореляцією між інтелектом та практикою в елітній підпробі, а практика мала більший вплив на шахову майстерність.<ref name="Bilalic"/>

== Варіанти шахів ==
{{Докладніше|Варіанти шахів}}
[[Файл:Hexagonal chess.svg|thumb|upright=1.4|right|[[Гексагональні шахи#Гексагональні шахи Глінського|Гексагональні шахи Глінського]], винайдені 1949 року, стали популярними в Східній Європі, досягнувши півмільйона шанувальників. Поля трьох кольорів і по троє слонів у кожного суперника є нормою для гексагональних варіантів.]]
Існує понад дві тисячі опублікованих варіантів шахів,<ref>Pritchard (2000), p. 8</ref> більшість із яких порівняно нещодавнього походження,<ref>Pritchard details 1,450 of them in {{cite book |last=Pritchard |first=D.B. |authorlink=David Pritchard (chess player) |title=The Encyclopedia of Chess Variants |publisher=Games & Puzzles Publications |year=1994 |isbn=978-0-9524142-0-9}}. „Of these, about half date from between 700 and 1970 (1,200 years!), half from the last quarter of the twentieth century.“ Parlett (1999), p. 312</ref> включаючи:
* Прямі попередники шахів, такі як [[чатуранґа]] і [[шатрандж]].
* Традиційні національні або регіональні ігри, які мають спільних предків із західними шахами, такі як [[сянці]], [[сьоґі]], [[Чангі (гра)|чангі]], [[макрук]] і {{нп|сіттуїн||en|sittuyin}}.
* Сучасні варіації, що використовують інші правила (наприклад, {{нп|шахові піддавки||en|Losing chess}}), різне співвідношення сил (наприклад, [[Шахи Дансені]]), {{нп|Казкові шахові фігури|нестандартні фігури|en|Fairy chess piece}} (наприклад, [[Grand Chess]]), або іншу геометрію шахівниці (наприклад, [[гексагональні шахи]]). Такі саме правила має варіант, який набув значної популярності, [[шахи 960]] (названі „Fischerandom“ їхнім винахідник), де [[Початкова позиція шахів 960|початкова позиція]] вибирається випадково з 960 унікальних можливостей, включаючи початкову позицію класичних шахів, тоді інші 959 роблять [[Шаховий дебют|дебютну]] підготовку непрактичною.<ref>Verwer (2010), p. 63</ref> ФІДЕ додала шахи 960 до своєї ''Handbook''.{{refn|In 2008 FIDE added Chess960 rules to an appendix of the ''Handbook''.<ref>{{cite web 2 |url=http://www.fide.com/component/handbook/?id=124&view=article |title=Laws of Chess: For competitions starting before 1 July 2014 |publisher=[[ФІДЕ]] |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140823212929/http://www.fide.com/component/handbook/?id=124&view=article |archivedate=2014-08-23 |df=dmy-all }}</ref> This section is now classified under „Guidelines“,<ref>{{cite web 2 |url=https://www.fide.com/component/handbook/?view=article&id=207 |title=Fide Laws of Chess taking effect from 1 July 2017 |publisher=[[ФІДЕ]] |date= |accessdate=20 квітня 2017 |deadurl=no |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170420145055/https://www.fide.com/component/handbook/?view=article&id=207 |archivedate=2017-04-20 |df=dmy-all }}</ref> що подані правила не мають ваги закону ФІДЕ.|group=note}}
* {{нп|Безкінечні шахи||en|Infinite chess}}, які привернули увагу математиків.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=PN-I6u-AxMg „Infinite Chess, PBS Infinite Series“] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170407211614/https://www.youtube.com/watch?v=PN-I6u-AxMg |date=7 квітня 2017 }} PBS Infinite Series, with academic sources {{cite arxiv|eprint=1302.4377|last1=Evans|first1=C.D.A|title=Transfinite game values in infinite chess|author2=Joel David Hamkins|class=math.LO|year=2013}} and {{cite arxiv|eprint=1510.08155|last1=Evans|first1=C.D.A|title=A position in infinite chess with game value $ω^4$|author2=Joel David Hamkins|author3=Norman Lewis Perlmutter|class=math.LO|year=2015}}.</ref>

Серед первинних англомовних джерел, що описують варіанти шахів та їх правила, енциклопедії {{нп|Девід Прітчард (шахіст)|Девіда Прітчарда|en|David Pritchard (chess player)}},<ref>These are ''The Encyclopedia of Chess Variants'' (1994), and (published posthumously, edited by John Beasley) ''The Classified Encyclopedia of Chess Variants'' (2007).</ref> вебсайт ''[[The Chess Variant Pages]]'' створений {{нп|Ганс Л. Бодландер|Гансом Бодландером|en|Hans L. Bodlaender}} з багатьма дописувачами, а також журнал ''Variant Chess'', який виходив від 1990 (Джордж Джелліс) до 2010 року ({{нп|Британське товариство шахових варіантів||en|British Chess Variants Society}}).

У контексті шахових варіантів звичайні шахи (тобто ФІДЕ) зазвичай називають „західними шахами“, „міжнародними шахами“, „ортодоксальними шахами“, „ортошахами“ та „класичними шахами“.<ref>„Western culture regards Chess as a particular game with a particular set of rules governed by an international authority (FIDE&nbsp;— the Fédération Internationale des Echecs). Variously known as International Chess, World Chess, Orthochess, and so on, […]“ Parlett (1999), p. 276</ref><ref>{{cite book |last=Schmittberger |first=R. Wayne |authorlink= |title=New Rules for Classic Games |publisher=John Wiley & Sons Inc |year=1992 |page=[https://archive.org/details/newrulesforclass00rway/page/186 186] |quote=The form of chess most people know—which is sometimes referred to as Western chess, orthodox chess, or orthochess—is itself just one of many that have been played throughout history. |isbn=978-0471536215 |url=https://archive.org/details/newrulesforclass00rway/page/186 }}</ref>

== Змагання з шахів ==
{{Докладніше|Системи шахових змагань}}

Змагання з шахів поділяються на два типи:
* Турніри
* Матчі

''Шаховий турнір''&nbsp;— форма проведення змагань за кількості учасників більше ніж двоє, у якому кожен з учасників грає з іншими у порядку, що встановлюється таблицею ігор (при [[Кругова система|круговій системі]]), або вибірково з групою учасників ([[Плей-оф|олімпійська система]], схевенингенська система, [[швейцарська система]]). Шаховий турнір за коловою системою, якщо кількість учасників обмежена, може проходити у декілька кіл. У цьому випадку змагання називають матч-турніром.

''Матч''&nbsp;— шахове змагання, між двома суперниками або командами. Особистий (індивідуальний) матч проводиться на більшість перемог з визначеної кількості партій, або до визначеної кількості перемог.

== Шахи в Україні ==
{{Докладніше|Шахи в Україні}}
В [[Україна|Україні]] шахи відомі з X—XI&nbsp;ст., куди були принесені з батьківщини шахової гри [[Індія|Індії]]. Знайдено шахові фігури в археологічних розкопах [[Вишгород]]у, [[Київ|Києва]], [[Туров]]а, в [[Чорна Могила|Чорній Могилі]] біля [[Чернігів|Чернігова]]. В усній словесності, зокрема [[билина]]х, згадується, що шахи були популярні за часів Київської Русі. В часи панування Литви і Польщі любов до шахів в Україні не зникала. Про це свідчить поема Я. Кохановського „Szachy“, [[1564]], знана серед шляхетського стану в Україні. Відомо, що за [[Гетьманщина|Гетьманщини]] шахістом був [[митрополит]] [[Яновський Т.|Т. Яновський]], а меценатом шахового мистецтва гетьман [[Розумовський Кирило Григорович|К. Розумовський]].
З європеїзацією Росії шахи поширилися і в Росії (перший російський підручник гри в шахи І. Бутрімова з'явився [[1821]]). У розвитку шахів в Росії відіграли роль українці: [[Безкровний М.|М. Безкровний]] ([[1840]]—[[1897]]) з [[Одеса|Одеси]], котрий був багаторазовим чемпіоном паризького клубу „Cafe de la Regence“, став співзасновником Петербурзького шахового клубу; інший українець [[Коленко Д.|Д. Коленко]] сприяв діяльності Петербурзького шахового зібрання (засноване [[1901]]). Цей клуб здійснив четвертий російський чемпіонат шахів; третій чемпіонат відбувся в Києві ([[1902]]); перший в Україні клуб постав у [[Харків|Харкові]] ([[1881]]), згодом постали клуби у Києві, Одесі й інших містах. [[1909]] року в Одесі відбувся Південноросійський шаховий чемпіонат, що був першим чемпіонатом України; переможцем вийшов [[Верлінський Борис Маркович|Б.&nbsp;Верлінський]], друге місце посів [[Боголюбов Юхим Дмитрович|Ю.&nbsp;Боголюбов]].

=== Чемпіонат України ===
21 червня 2011 року після виграшу 11 партії чемпіоном України став [[Пономарьов Руслан Олегович|Руслан Пономарьов]] із Києва. Хоча Руслан уже був раніше чемпіоном світу, але ще жодного разу не вигравав чемпіонат України, оскільки не брав у ньому участь. Рівень чемпіонату був дуже високий&nbsp;— 12 найсильніших гросмейстерів України, серед них колишні чемпіони України.

== Див. також ==
* [[Історія шахів]]
* [[Комп'ютерні шахи]]
* [[Варіанти шахів]]
* [[Список шахістів]]
* [[Список шахових міні-турнірів]]
* [[Федерація заочних шахів України (ФЗШУ)]]
* [[Шахи острова Льюїс]]
* [[Міжнародний день шахів]]
* [[Геосоціальні ігри]]
* [[Білоруські шахи]]
* [[Шахбокс]]
* [[Йооп ван Оостером]]
* [[Шахова композиція]]
* [[Смерть, яка грає в шахи]]
* [[Шахи в живопису]]

== Нотатки ==
<references group="note"/>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* {{ЕУ}}
* ''Коган М.'' „Очерки по истории шахмат в СССР.“ М.&nbsp;— П. 1938.
* ''[[Липницький Ісаак Оскарович|Липницький І.]], [[Ратнер Борис Якович|Ратнер Б.]]'' „Вибрані партії шахістів України.“ К. 1952.
* ''Зелепукін М.'' „Шахова композиція на Україні.“ К. 1957.
* ''Richards D.'' „Soviet Chess.“ Оксфорд 1965.
* ''Георгієв Т., Бондаренко П.'' „Шаховий етюд на Україні.“ К. 1966.
* ''Сєменко Ю.'' „Шахи в Україні.“ Мюнхен 1980.
* ''Лазарєв Ю.'' „Творчість шахістів України.“ К. 1982.
* ''Корчной В.'' „Про шахи в Україні Ю. Семенка.“ В ж. „Нові Дні“, чч. 400-401-402. Торонто 1983.
* ''Пак В.'' Шахматы в шахтерском крае».&nbsp;— Донецк, издательство «Донеччина», 2001.&nbsp;— 384 с. {{ref-ru}}
* ''Туров Б. И.'' Жемчужины шахматного творчества.&nbsp;— М.: Физкультура и спорт, 1991,&nbsp;— 320 с. {{ref-ru}}
* Шахматы: Энциклопедический словарь//Гл. ред. А.&nbsp;Е.&nbsp;Карпов.&nbsp;— М.: Сов. энциклопедия, 1990.&nbsp;— 621 с. {{ref-ru}}

=== Посилання ===
{{Вікіцитати1}}
{{Commons|Chess}}
* [https://web.archive.org/web/20141103113912/http://scu.org.ua/article/644.html Федерація Шахів України]
* [http://www.fide.com/ Міжнародна шахова федерація] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110217144706/http://www.fide.com/ |date=17 лютого 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20060830223128/http://chess.rc-svit.com/ Online шахи на RC-Svit.com]
* [http://chess.com.ua/ Online шахи на Chess.com.ua] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080415210050/http://chess.com.ua/ |date=15 квітня 2008 }}
* [http://www.ccfu.org.ua Федерація заочних шахів України (ФЗШУ) ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220409043430/http://ccfu.org.ua/ |date=9 квітня 2022 }}
* [http://ukraine-chess.go-forum.net Ресурс про українські шахи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180704112046/http://ukraine-chess.go-forum.net/ |date=4 липня 2018 }}
* https://web.archive.org/web/20120729041355/http://museum.kalm.ru/exposition/6/195/
* [https://web.archive.org/web/20130828003856/http://chessua.16mb.com/ Шахова теорія та шахові задачі]
* ''Попель&nbsp;С.'' [https://diasporiana.org.ua/miscellaneous/popel-s-pochatky-shahista/ Початки шахіста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220219110317/https://diasporiana.org.ua/miscellaneous/popel-s-pochatky-shahista/ |date=19 лютого 2022 }}. Краків: Українське Видавництво, 1943. 108&nbsp;с.
* ''Горбач&nbsp;О.'' [https://diasporiana.org.ua/movoznavstvo/gorbach-o-leksyka-nashyh-kartyariv-i-shahistiv/ Лексика наших картярів і шахістів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210627083034/https://diasporiana.org.ua/movoznavstvo/gorbach-o-leksyka-nashyh-kartyariv-i-shahistiv/ |date=27 червня 2021 }}.&nbsp;// «Вільне Слово». Торонто, Онт, 1960. Ч.&nbsp;22—32. 16&nbsp;с.

{{Бібліоінформація}}
{{Шахи}}
{{Шахові маневри}}
{{Спортивні ігри}}
{{ВП-портали|Шахи|Спорт}}

{{DEFAULTSORT:Шахи}}
[[Категорія:Види спорту]]
[[Категорія:Настільні ігри]]
[[Категорія:Спортивні ігри]]
[[Категорія:Шахи|*]]
[[Категорія:Винаходи Індії]]
[[Категорія:Ігри з повною інформацією]]
[[Категорія:Абстрактні стратегічні ігри]]