Перегляд вихідного коду сторінки Червоні гіганти

[[File:Structure of Stars (artist’s impression).jpg|250px|thumb|Ілюстрація будови Сонця та його можливого майбутнього як червоного гіганта, порівняння їх структури та розміру.]]
'''Черво́ні гіга́нти'''&nbsp;— [[Зоря|зорі]] пізніх спектральних класів (з [[ефективна температура|температурою поверхні]] 3000—5000&nbsp;[[Кельвін|К]]), що мають великий розмір ({{Радіус Сонця|10—200|link=yes}}) і високу [[світність]] (L={{Світність Сонця|10<sup>2</sup>—10<sup>4</sup>|link=yes}})<ref name="astronet.ru_1168159"/>. 
Являють собою пізній етап [[Еволюція зір|еволюції маломасивних зір]] (до {{Маса Сонця|10}}), після вигоряння в їхньому ядрі водню й залишення ними [[Головна послідовність|головної послідовності]]<ref name="А-Е-С_Червоні гіганти"/>. На [[Діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграмі Герцшпрунга&nbsp;— Рассела]] розташовані в правій верхній частині. 

Складаються з невеликого ядра, в якому вигорів водень, тонкого шару навколо ядра, в якому [[Ядерний синтез|горіння водню]] продовжується, і протяжної переважно водневої [[Конвективна зона|конвективної оболонки]]<ref name="astronet.ru_1168159"/>.

== Карлики, гіганти й головна послідовність ==
{{ОД|дата=вересень 2016}}
Приблизно в другій половині XIX століття люди навчилися вимірювати розміри зір. Виявилося, що ці розміри дуже різноманітні. У зв'язку з цим виникла потреба якось класифікувати зорі за розмірами. Це сталося задовго до появи теорії [[еволюція зір|еволюції зір]] й до побудови [[діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграми Герцшпрунга&nbsp;— Рассела]].
З'ясувалося, що в деяких спектральних класах існують дві великі групи зір, і в одній групі зорі помітно більші, ніж у другій. Маленькі зорі назвали карликами, а великі&nbsp;— гігантами. Так склалася термінологія, яка дожила до наших днів: [[червоні карлики]] й червоні гіганти, помаранчеві карлики й помаранчеві гіганти, жовті карлики й жовті гіганти. З зорями білого кольору все виявилося набагато складніше: {{Джерело?|різкої різниці в розмірах серед білих зір не спостерігалося}}.
Згодом Герцшпрунг і Рассел створили діаграму, на якій червоні, помаранчеві та жовті карлики лежать на [[головна послідовність|головній послідовності]], а саме в правій нижній її частині. Гіганти й надгіганти розташовані на кількох горизонтальних відгалуженнях у верхній частині діаграми. Звісно, на діаграмі Герцшпрунга&nbsp;— Рассела відкладається [[світність]], а не розмір, однак для зір однієї й тієї ж температури (кольору) світність зростає пропорційно площі поверхні зорі. На діаграмі помітна різниця в світності (а значить&nbsp;— і в розмірах) між карликами й гігантами спектральних класів G, K, M.

На відміну від зір головної послідовності, червоні гіганти на діаграмі не лежать на якійсь одній лінії. Спочатку для них визначили дві послідовності&nbsp;— гігантів і надгігантів, але цього виявилося мало. Надгіганти теж розділилися на дві групи, так що довелося запровадити для них дві підпослідовності (Ia і Ib), а між надгігантами й звичайними гігантами втиснулася гілка [[яскраві гіганти|яскравих гігантів]] (II-й клас світності). Недавно{{коли?}} відкрили новий клас зір, які перевищують надгігантів за розмірами й світністю. Для того, щоб позначити їх на діаграмі Герцшпрунга&nbsp;— Рассела (нульовий клас світності), довелося розширювати її вгору.

При детальному вивченні зір з'ясувалося, що існують зорі проміжного розміру між карликами й гігантами, хоча їх порівняно небагато. Вони отримали назву субгігантів (IV-й клас світності).

== Гіганти спектрального класу K ==

[[Файл:K4iii-spectre.png|thumb|700px|center|[[Спектр]] гіганта [[Спектральна класифікація зір|спектрального класу]] [[зорі спектрального класу K|K4]].]]

=== Фізичні параметри ===

У таблиці подано усереднені значення параметрів.<ref name="Gray">David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Photospheres", Cambridge University Press 2005 {{ref-en}}</ref> Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

{| class="wikitable sortable"
|-
! [[Спектральний клас|Клас]] !! [[B-V]] !! V-R !! b-y !! [[Абсолютна зоряна величина|M<sub>V</sub>]] !! [[Болометрична поправка|BC]] !! [[Ефективна температура|T<sub>eff</sub>]], [[Кельвін|°K]] !! [[радіус|R]]/R<sub>Ο</sub> !! [[Гравітація на поверхні|log g]] !! [[Vsin(i)]],<br/> км/сек.
|-
| K0 || 1.03 || 0.77 || 0.60 || 0.2 || −0.37 || 5282 || 14 || 2.5 ||3.0
|-
| K2 || 1.18 || 0.84 || 0.68 || 0.1 || −0.45 || 5055 || 17 || 2.1 || 2.3
|-
| K3 || 1.29 || 0.96 || 0.80 || 0.1 || −0.53 || 4973 || 21 || — || 2.0
|-
| K5 || 1.44 || 1.20 || 0.90 || 0.0 || −0.81 || 4623 || 40 || — || -
|-
| K7 || 1.53 || — || 0.93 || −0.1 || −1.15 || 4380 || 60 || — || -
|}

: '''Приклади:''' [[Альдебаран]], [[Дубге|Дубге А]], [[Поллукс (зоря)|Поллукс]], [[Гамаль]]

== Гіганти спектрального класу M ==

[[Файл:M0iii-spectre.png|thumb|700px|center|[[Спектр]] гіганта [[Спектральна класифікація зір|спектрального класу]] [[зорі спектрального класу M|M0]].]]


=== Фізичні параметри ===

У таблиці подано усереднені значення параметрів<ref name="Gray"/>. Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

{| class="wikitable sortable"
|-
! [[Спектральний клас|Клас]] !! [[B-V]] !! V-R !! b-y !! [[Абсолютна зоряна величина|M<sub>V</sub>]] !! [[Болометрична поправка|BC]] !! [[Ефективна температура|T<sub>eff</sub>]], [[Кельвін|°K]] !! [[радіус|R]]/R<sub>Ο</sub> !! [[Гравітація на поверхні|log g]] !! [[Vsin(i)]],<br/> км/сек.
|-
| M0 || 1.57 || 1.23 || 0.97 || −0.2 || −1.36 || 4212 || 100 || — ||-
|-
| M2 || 1.60 || 1.34 || 1.00 || −0.2 || −1.52 || 4076 || 130 || — || -
|-
| M5 || 1.58 || 2.18 || — || −0.2 || — ||  3923 || — || — || -
|}

: '''Приклади:''' [[Бета Пегаса]]

== Червоні гіганти як індикатори відстані ==
Найяскравіші червоні гіганти мають приблизно однакову [[абсолютна зоряна величина|абсолютну зоряну величину]] (−3.0<sup>m</sup>±0.2<sup>m</sup>) і застосовуються як [[Шкала космічних відстаней#Червоні гіганти|стандартні свічки]] для [[Шкала космічних відстаней|вимірювання космічних відстаней]]. Для ідентифікації червоних гігантів у зоряному складі галактики існує два шляхи:
* Класичний&nbsp;— метод виділення краю зображень. При цьому зазвичай застосовують [[оператор Собеля|Собелівський фільтр]]. Початок провалу&nbsp;— шукана [[точка повороту]]. Іноді замість собелівського фільтра як наближену функцію беруть гаусіан, а функція виділення краю залежить від фотометричних похибок спостережень<ref>{{citeweb
|url=http://adsabs.harvard.edu/abs/1996ApJ...461..713S
|title=Tip of the Red Giant Branch Distances to Galaxies. III. The Dwarf Galaxy Sextans |publisher=Astrophysical Journal
|author=Sakai Shoko, Madore Barry F., Freedman Wendy L
|year=1996
|accessdate=23 січня 2015
|archive-date=6 липня 2014
|archive-url=https://web.archive.org/web/20140706170224/http://adsabs.harvard.edu/abs/1996ApJ...461..713S
}} {{ref-en}}</ref>. Однак, у міру ослаблення зорі ростуть і похибки методу. Відтак гранично вимірюваний блиск на дві зоряних величини гірший, ніж дозволяє апаратура.
* Другий шлях&nbsp;— [[побудова функції світності|функції світності]] [[Метод максимальної правдоподібності|методом максимальної правдоподібності]]. Цей спосіб ґрунтується на тому, що функція світності [[відгалуження червоних гігантів]] добре апроксимується степеневою функцією:{{center|<math>\xi(m)\propto 10^{am},</math>}}де a&nbsp;— коефіцієнт, близький до 0,3, m&nbsp;— [[видима зоряна величина]].<br/>Основна проблема методу&nbsp;— розбіжність в деяких випадках [[ряд (математика)|рядів]], що виникають в результаті роботи методу максимальної правдоподібності.

== Див. також ==
* [[Блакитний гігант]]
* [[Білий гігант]]
* [[Жовтий гігант]]
* [[Шкала космічних відстаней#Стандартні свічки|Стандартні свічки]]

== Джерела ==
{{reflist|refs=
<ref name="astronet.ru_1168159">{{cite web|url=http://www.astronet.ru/db/msg/1168159 |title= Красный гигант |work=Глоссарий Astronet.ru  |author=В. А. Батурин, И. В. Миронова |date= |accessdate=2022-07-14}}</ref>

<ref name="А-Е-С_Червоні гіганти">{{А-Е-С|Червоні гіганти|526|ch}}</ref>
}}

{{Зорі}}
{{нк}}

[[Категорія:Гіганти (зорі)]]
[[Категорія:Астрономічна термінологія]]