Перегляд вихідного коду сторінки Частота

{{Otheruses|Частота (значення)}}{{Falseredirect|Частота обертання}}{{Фізична величина
| назва = Частота
| зображення = ลูกตุ้มธรรมชาติ.gif
| підпис = [[Маятник]] здійснює 25 повних [[Коливання|коливань]] за 60&nbsp;с, отже, частота коливань 0,41&nbsp;[[Герц|Гц]]
| символи = {{math|''f'', ''&nu;''}}
| SI = 1 [[Герц|Гц]] = 1 [[Секунда|с]]<sup>−1</sup>
| СГС = 
| СГСЕ = 
| СГСМ = 
| інші = 
| базовівеличини = 
| розмірність = <math>\mathsf T^{-1}</math>
| величина = 
| іншівеличини =  
| примітки = {{math|1=''f'' = 1 / ''T''}}
| nocat = 
}} 

'''Частота́''' ({{lang-en|frequency}})&nbsp;— [[фізична величина]], що дорівнює кількості однакових подій за одиницю [[час]]у<ref>ДСТУ 2870-94 Вимірювання часу та частоти. Терміни та визначення.</ref>. Вона є характеристикою будь-яких [[процес]]ів, які регулярно повторюються (кількість подій за одиницю часу) або величиною, що виражає: кількість рухів, коливань, повторень за одиницю часу тощо.

До регулярних процесів належать періодичні, такі як [[коливання]] або [[обертання]], і [[випадковий процес|випадкові процеси]], що відбуваються неперіодично, але з певною закономірністю. Частота&nbsp;— одна з основних характеристик багатьох процесів у [[природа|природі]] та [[техніка|техніці]]. Частота [[звук]]ової [[хвиля|хвилі]] сприймається людським [[вухо]]м як [[Тональність (музика)|тон]], частота [[електромагнітна хвиля|електромагнітної хвилі]] [[світло]]вого діапазону сприймається людським [[око]]м як [[колір]].

== Одиниці вимірювання ==
Одиницею вимірювання частоти в [[Міжнародна система одиниць (SI)|Міжнародній системі одиниць (SI)]] є ''[[герц]]'' (українське позначення: '''Гц'''; міжнародне: '''Hz''')<ref name=DSTU36511>ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин. Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці.</ref>, що отримала назву на честь німецького фізика [[Генріх Герц|Генріха Герца]].

Частота є оберненою величиною до [[Період коливань|періоду]] ''T'': {{math|''ν'' {{=}} 1/''T''}}.

{| class="wikitable"
|-
! Частота
| 1 мГц (10<sup>−3</sup> Гц)
| 1 Гц (10<sup>0</sup> Гц)
| 1 кГц (10<sup>3</sup> Гц) || 1 МГц (10<sup>6</sup> Гц)
| 1 ГГц (10<sup>9</sup> Гц) || 1 ТГц (10<sup>12</sup> Гц)
|-
! Період
| 1 кс (10<sup>3</sup> с)
| 1 с (10<sup>0</sup> с)
| 1 мс (10<sup>−3</sup> с) || 1 мкс (10<sup>−6</sup> с)
| 1 нс (10<sup>−9</sup> с) || 1 пс (10<sup>−12</sup> с)
|}

Для характеристики різноманітних процесів на практиці зручно використовувати також інші одиниці, наприклад, частота обертання в механічних пристроях та [[двигун]]ах часто позначається в кількості [[Оберт за хвилину|обертів за хвилину]] (позначення: ''об/хв'', ''1/хв'', ''хв<sup>−1</sup>'' або міжнародний варіант ''rpm'' від {{lang-en|revolutions per minute}}) чи обертів за секунду (позначення: ''об/с'', ''с<sup>−1</sup>'' або міжнародне ''r/s'')<ref name=DSTU36511 />.

== Частота періодичних процесів ==
[[Файл:FrequencyAnimation.gif|thumb|right|200px|Ілюстрація частоти спалахів світла від найменшої (вгорі) до найвищої (внизу). ''f''&nbsp;— частота в [[герц]]ах (Гц), тобто кількість спалахів у секунду. ''T''&nbsp;— період, виражений в секундах, тобто кількість секунд на один спалах. ''T'' та ''f''&nbsp;— взаємно обернені величини.]]
Частота є однією з основних характеристик періодичних процесів. Це величина, що показує скільки періодів процесу відбувається за одиницю [[час]]у.

Розрізняють ''лінійну частоту'' й ''[[кутова частота|циклічну частоту]]''.

'''Лінійна частота'''&nbsp;— це кількість періодичних процесів за [[секунда|секунду]]. Лінійна частота здебільшого позначається грецькою літерою ''ν'' або латинською літерою ''f''.
: <math> \nu = \frac{1}{T} </math>

де ''T''&nbsp;— період.

'''Циклічна''' або '''[[кутова частота]]'''&nbsp;— це кількість коливань за 2''π'' секунд. Циклічна частота здебільшого позначається грецькою літерою ''ω''.

Циклічна частота використовується в формулах для того, щоб не писати множник 2''π'', але числові значення приводяться для лінійної частоти.

Коли говорять, що [[тактова частота]] комп'ютера 1,8 ГГц, або, що людина чує звуки частотою від 20 Гц до 20000 Гц, мається на увазі саме лінійна частота ''ν''.

== Частота неперіодичних процесів ==
Деякі процеси відбуваються випадково, але регулярно, наприклад, [[дощ]] або падіння [[метеорит]]ів. Такі процеси теж можна характеризувати частотою, тобто середнім числом подій в одиницю часу. У [[теорія ймовірностей|теорії ймовірностей]] вживається термін ''[[частота події]]'', який не пов'язаний з часом, а позначає кількість певних вибраних подій, віднесену до загальної кількості дослідів.

== Обертання, коливання, хвилі ==

'''Частота обертання''' є характеристикою рівномірного обертання і визначається як кількість обертів у одиницю часу. Вона пов'язана з іншою характеристикою обертання [[кутова швидкість|кутовою швидкістю]] у тому разі, коли обертання рівномірне, і кутова швидкість стала:
: <math> \nu = \frac{\omega}{2 \pi} </math>,

де <math> \omega </math>&nbsp;— кутова швидкість. Кутова швидкість дорівнює за величиною [[кутова частота|кутовій частоті]].

'''Частота коливання'''&nbsp;— кількість здійснених повних [[коливань]] в одиницю часу. В багатьох [[фізична система|фізичних системах]] можуть здійснюватися невимушені коливання. Такі фізичні системи мають набір [[Власна частота|власних частот]], з якими відбуваються невимушені коливання. Прикладом такої системи є [[гармонічний осцилятор]]. Для складніших систем існують кілька різновидів невимушених коливань, які називають [[нормальні коливання|нормальними модами]].

Під дією періодичної зовнішні [[сила|сили]], фізичні системи здійснюють вимушені коливання із частотою зовнішньої сили. [[Амплітуда]] таких коливань зростає при зменшенні різниці між частотою зовнішньої сили та власною частотою. Це явище називається [[резонанс]]ом.

'''Частота хвилі'''&nbsp;— це частота коливань будь-якої точки простору при проходженні хвилі. Завдяки зв'язку з сусідніми точками простору при проходженні хвилі в кожній із точок відбуваються вимушені коливання. Частота хвилі пов'язана з [[довжина хвилі|довжиною хвилі]] [[закон дисперсії|дисперсійним співвідношенням]]. В загальному випадку дисперсійне співвідношення можна записати у формі:
: <math> \lambda = \frac{s}{\nu} </math>,

де <math> \lambda </math>&nbsp;— довжина хвилі, <math> s </math>&nbsp;— швидкість розповсюдження хвилі, <math> \nu </math>&nbsp;— частота. В загальному випадку швидкість розповсюдження хвилі теж залежить від частоти, але для [[електромагнітна хвиля|електромагнітної хвилі]] у вакуумі вона стала і дорівнює [[швидкість світла|швидкості світла]]. [[Швидкість звуку]] у чутному діапазоні теж приблизно стала.

== Характерні частоти та частотні діапазони ==

=== Промислова частота змінного струму ===
[[Файл:World Map of Mains Voltages and Frequencies, Detailed.svg|right|thumb|350px|Напруга і частота в електромережах країн світу:
{{legend|#00E000|220-240 В/60 Гц}}
{{legend|#0040E0|220-240 В/50 Гц}}
{{legend|#E00000|100-127 В/60 Гц}}
{{legend|#E08000|100-127 В/50 Гц}}]]
У [[Європа|Європі]] (у тому числі і в Україні), більшій частині [[Азія|Азії]], [[Океанія|Океанії]] (крім [[Мікронезія|Мікронезії]]), [[Африка|Африці]] та у частині [[Південна Америка|Південної Америки]] промислова частота змінного струму в електромережах становить 50 Гц. У [[Північна Америка|Північній Америці]] ([[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада]], [[Мексика]]), [[Центральна Америка|Центральній]] та в деяких країнах північної частини Південної Америки ([[Бразилія]], [[Венесуела]], [[Колумбія]], [[Перу]]), та у деяких країнах Азії (у південно-західній частині [[Японія|Японії]], в [[Південна Корея|Південній Кореї]], [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]], на [[Філіппіни|Філіппінах]] і на [[Тайвань|Тайвані]]) використовується 60. Майже усі побутові прилади без проблем можуть працювати від електромереж з частотою 50 та 60 Гц за умови відповідності напрузі.

В бортових мережах [[літак]]ів, [[Підводний човен|підводних човнів]] тощо використовується частота 400 Гц. Вища частота дозволяє зменшити масу і розміри [[трансформатор]]ів, хоча при цьому зростають втрати при передаванні електроенергії на великі відстані.

=== Частотний спектр електромагнітного випромінювання ===
 [[Файл:EM spectrum.svg|thumb|350px|right|Повний спектр електромагнітного випромінювання з виділеною частиною спектру видимого світла]]
Видиме [[світло]] є [[Електромагнітне випромінювання|електромагнітним випромінюванням]], що складається з осцилюючих [[Електричне поле|електричних]] і [[магнітне поле|магнітних полів]], котрі поширюються у просторі. Частота хвилі визначає її колір: 4×10<sup>14</sup> Гц&nbsp;— червоний колір, 8×10<sup>14</sup> Гц&nbsp;— фіолетовий колір; між ними у діапазоні (4…8)×10<sup>14</sup> Гц розташовані усі інші кольори веселки. Електромагнітні хвилі, що мають частоту меншу від 4×10<sup>14</sup> Гц, є невидимими для людського ока, такі хвилі називаються [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоним (ІЧ) випромінюванням]]. Нижче за спектром лежить [[мікрохвильове випромінювання]] та [[радіо]]хвилі. Світло з частотою вищою від 8×10<sup>14</sup> Гц, також є невидимим для людського ока; такі електромагнітні хвилі називаються [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовим (УФ) випромінюванням]]. При збільшенні частоти електромагнітна хвиля переходить в область спектра, де розташоване [[рентгенівське випромінювання]], а при ще вищих частотах&nbsp;— в область [[гамма-промені|гамма-випромінювання]].

Усі ці хвилі, від найнижчих частот радіохвиль і до високих частот гамма-променів, принципово є однаковими, всі вони належать до електромагнітного випромінювання і всі вони поширюються у вакуумі зі [[швидкість світла|швидкістю світла]].

Іншою характеристикою електромагнітних хвиль є довжина хвилі, що є обернено пропорційною величиною до частоти. У вакуумі довжина хвилі
: <math>\lambda = c/\nu,</math>

де ''с''&nbsp;— швидкість світла. У середовищі, у якому [[фазова швидкість]] поширення електромагнітної хвилі ''c''′ відрізняється від швидкості світла у вакуумі (''c''′ = ''c/n'', де ''n''&nbsp;— [[показник заломлення]]), зв'язок між довжиною хвилі і частотою буде такий:

: <math>\lambda = \frac{c}{n\nu}.</math>

Ще однією характеристикою хвилі є [[хвильове число]] (просторова частота), яка є оберненою величиною до довжини хвилі у вакуумі: ''k = 1/λ''<ref>ДСТУ 2755-94 Фізична оптика. Терміни, визначення та літерні позначення основних величин.</ref>. Іноді ця величина використовується з коефіцієнтом 2''π'', за аналогією зі звичайною та круговою частотою&nbsp;— ''k<sub>s</sub> = 2π/λ''<ref>ДСТУ 2300-93 Вібрація. Терміни та визначення.</ref>. У випадку електромагнітної хвилі у середовищі

: <math>k = 1/\lambda = \frac{n\nu}{c}.</math>
: <math>k_s = 2\pi/\lambda = \frac{2\pi n\nu}{c} = \frac{n \omega}{c}.</math>

=== Звукові частоти ===
{{main|Звук}}
Сприйняття звуку (механічних пружних коливань середовища) людиною залежать від частоти звукових коливань. Людина може зазвичай сприймати на слух коливання з частотою від 20 Гц до 20 кГц. Звук з частотою нижчою від 20 Гц, називається [[інфразвук]]ом<ref>Іноді за межу між інфразвуком і звуком слухового діапазону приймають частоту 16 Гц.</ref>. Інфразвукові коливання, хоча й не чутно на слух, можуть відчуватися дотиково. Звук з частотою понад 20 кГц називається [[ультразвук]]ом, а з частотою понад 1 ГГц&nbsp;— [[гіперзвук]]ом.

В музиці переважно використовуються звуки, висота (основна частота) яких лежить від субконтроктави до 5-ї октави. Так, звуки стандартної 88-клавішної клавіатури [[фортепіано]] вкладаються у діапазон від ноти ''[[Ля (нота)|ля]]'' субконтроктави (27,5 Гц) до ноти ''[[До (нота)|до]]'' 5-ї октави (4186,0 Гц). Однак музичний звук зазвичай складається не лише з чистого звуку основної частоти, але й з домішаних до нього [[обертон]]ів, або гармонік (звуків з частотами, кратними до основної частоти); відносна амплітуда гармонік визначає [[тембр]] звуку. Обертони музичних звуків лежать у всьому доступному для слуху діапазоні частот.

== Вимірювання частот ==
[[Файл:Czestosciomierz-49.9Hz.jpg|thumb|250px|Електромагнітний частотомір резонансного типу]]
[[Файл:Lissajous figure scope 2.jpg |250px|thumb|[[Фігури Ліссажу|Фігура Ліссажу]] на екрані осцилографа]]
[[Файл:Frequency counter.jpg|thumb|250px|Електронно-лічильний частотомір]]
[[Файл:Fluke_FreqCounter_PM6685R.jpg|thumb|250px|Сучасний цифровий частотомір «Fluke PM6685R»]]

Найпростіший спосіб вимірювання малих частот&nbsp;— підрахунок числа коливань за певний проміжок часу. Для вимірювання вищих частот використовують [[стробоскоп]]. Для вимірювання частоти обертання використовують [[тахометр]]и.

На практиці вимірювання частоти електричних сигналів (далі частоти) відбувається в діапазоні від 0 Гц до 10<sup>11</sup> Гц. На низьких частотах (від 20 до 2500 Гц), особливо поблизу частот 50 Гц і 400 Гц часто використовуються ''електромеханічні прилади'': електромагнітні [[частотомір]]и і частотоміри
на основі [[логометр]]ів. Основна похибка електромеханічних аналогових частотомірів становить 1,0…2,5&nbsp;%. Вони мають відносно вузькі діапазони вимірювання і використовуються як щитові прилади.

У лабораторних умовах для вимірювання частоти нерідко використовують ''[[осцилограф]]и''. Це виправдано, якщо до точності вимірювань не ставиться жорстких вимог. Отримання [[фігури Ліссажу|фігур Ліссажу]], використання кругової розгортки з модуляцією яскравості, визначення частоти на основі виміряного періоду електричного сигналу&nbsp;— найпоширеніші способи осцилографічних вимірювань частоти.

Аналогові ''електронні конденсаторні частотоміри'' застосовуються для вимірювання частот в діапазоні від 10 Гц до 1 МГц. Принцип роботи таких частотомірів ґрунтується на поперемінному заряджанні конденсатора від батареї з наступним його розряджанням через магнітоелектричний механізм. Цей процес відбувається з частотою, що дорівнює вимірюваній частоті, оскільки перемикання проводиться під впливом тієї ж досліджуваної напруги. За час одного циклу через магнітоелектричний механізм протікатиме заряд ''Q = C·U'', отже, середній струм, що протікає через індикатор, дорівнюватиме ''I<sub>сер</sub> = Qν<sub>х</sub> = C·Uν<sub>х</sub>''. Таким чином, покази магнітоелектричного [[амперметр]]а будуть пропорційними до вимірюваної частоти. Основна приведена похибка таких частотомірів лежить в межах 2…3&nbsp;%.

До сімейства аналогових частотомірів належать також ''гетеродинні частотоміри'', принцип дії яких ґрунтується на порівнянні вимірюваної частоти з частотою переналагоджуваного стабільного генератора. Порівняння здійснюється за допомогою [[гетеродин]]ування напруг порівнюваних частот. В результаті цього нелінійного процесу кінцевий електричний сигнал буде крім початкових частот ''ω<sub>1</sub> і ω<sub>2</sub>'' мати цілий ряд комбінаційних&nbsp;— в тому числі і різницеву частоту ''ω<sub>1</sub>-ω<sub>2</sub>''. Коли ця частота буде близькою до нуля, виникають низькочастотні (нульові) биття, які зручно спостерігати на екрані осцилографа або за допомогою спеціальних електронних пристроїв. Перевагою гетеродинних частотомірів є можливість вимірювання дуже високих частот&nbsp;— до 100 ГГц з відносною похибкою, що не перевищує 0,01…0,001&nbsp;%.

''Резонансні частотоміри'' мають у своєму складі коливальну систему, яка налагоджується у резонанс з вимірюваною частотою зовнішнього джерела сигналів. Стан резонансу фіксують за максимальними показниками індикатора резонансу. Вимірювану частоту відраховують безпосередньо за шкалою каліброваного елемента налагодження ([[змінний конденсатор|змінного конденсатора]]). Вимірювана частота може сягати 200 МГц, а відносна похибка вимірювань зазвичай становить 0,1&nbsp;%…1,0&nbsp;%.

Добрі характеристики мають ''цифрові електронно-лічильні частотоміри''<ref>ГОСТ 22335-85 Частотомеры электронно-счетные. Технические требования, методы испытаний.</ref> (далі цифровий частотомір)<ref>''[[Єрмолов Ростислав Степанович|Ермолов Р. С.]]'' Цифровые частотомеры.&nbsp;— Л.: Энергия, 1973.&nbsp;— 152 с.</ref>. Принцип роботи цих пристроїв ґрунтується на підрахунку числа періодів вимірюваної частоти за
строго визначений, інтервал часу, кратний одиниці часу (секунда, мілісекунда і т. п.). Тобто використовується аналого-цифрове перетворення частоти в послідовність імпульсів, кількість яких за одиницю часу є пропорційною до вимірюваної величини і може бути підрахована. Похибка таких частотомірів в основному визначається нестабільністю
формування каліброваного інтервалу часу і похибкою квантування. Остання похибка зменшується зі збільшенням вимірюваної частоти. Цифрові частотоміри є найточнішими серед відомих
засобів вимірювання частоти електричних сигналів (відносна похибка може не перевищувати 10<sup>−7</sup>%) і їм властиві усі переваги цифрових вимірювальних приладів, наприклад, можливість автоматизувати вимірювальні процедури, через що знайшли широке застосування. Діапазон частот, вимірюваних цифровими частотомірами, лежить, зазвичай, в межах від одиниць герц до одиниць гігагерц.

== Спектр частот ==
Найкраще частота визначена для [[гармонічні коливання|гармонічних коливань]]. Часову залежність інших періодичних, але не гармонічних коливань можна розкласти в [[ряд Фур'є]], тобто виразити через суму гармонічних коливань. У цій сумі буде складова з найменшою, основною частотою, що відповідає періоду та інші складові з частотами, кратними основній, [[обертон]]и. Сукупність цих частот називають ''частотним спектром'' періодичного процесу.

Часову залежність характеристик неперіодичних процесів можна подати у вигляді сукупності гармонічних коливань за допомогою [[перетворення Фур'є]]. На відміну від періодичних процесів, частотний спектр неперіодичних процесів неперервний, тобто неперіодичний процес є сукупністю незліченної кількості гармонічних коливань.

У випадку, коли в неперервному спектрі не можна виділити окремих сильних гармонічних складових, процес називають [[шум]]ом. Тоді, коли [[амплітуда|амплітуди]] всіх складових спектру приблизно однакові, виникає [[білий шум]].

== Частотні характеристики ==
Важливе значення при описі [[лінійна система|лінійних]] стаціонарних систем (ланок) у [[теорія автоматичного керування|теорії автоматичного керування]] мають їх частотні характеристики. Їх можна отримати при розгляді вимушених коливань системи (ланки) при подаванні на її вхід [[гармонічні коливання|гармонічного впливу]].
: <math>x(t) = A\cdot \sin(\omega t).</math>
На виході лінійної системи виникнуть коливання тієї ж частоти, але будуть відрізнятися від вхідної за амплітудою і [[Фаза (коливання)|фазою]]:
: <math>y(t) = B\cdot \sin(\omega t + \phi).</math>
Для кожної частоти ''ω'' вхідного сигналу буде своя амплітуда ''B(ω)'' і свій зсув фаз ''φ(ω)'' на виході. Залежності між цими параметрами для вхідного і вихідного коливань при різних частотах називаються ''частотними характеристиками''.

Для визначення частотних властивостей системи (ланки) використовують комплексну передавальну функцію. Комплексна передавальна функція ''W(jω)'' є відношенням вихідного сигналу до вхідного за умови зміни вхідного сигналу за гармонічним законом. Вираз для комплексної передавальної функції ''W(jω)'' легко отримати з операторної передавальної функції ''W(p)'' формальною заміною в ній оператора ''p'' на ''jω''.

Залежність комплексної [[передавальна функція|передавальної функції]] від частоти називається [[амплітудно-фазова частотна характеристика|амплітудно-фазовою частотною характеристикою]] (АФЧХ).

Модуль комплексної передавальної функції характеризує відношення амплітуд відгуку і дії і має назву [[амплітудно-частотна характеристика|амплітудно-частотної характеристики]] (АЧХ).

Аргумент комплексного коефіцієнта передачі визначається різницею фаз між відгуком і дією і називається [[фазо-частотна характеристика|фазо-частотною характеристикою]] (ФЧХ).

Запишемо W (jω) у вигляді
: <math>W(j\omega) = P(\omega) + jQ(\omega) = A(\omega)^{j\phi(\omega)}</math>

Тому для адекватного уявлення про поведінку системи в режимі вимушених коливань досить розглянути такі частотні характеристики:
* ''A(ω)''&nbsp;— амплітудно-частотну характеристику (АЧХ), яка показує, як залежить амплітуда реакції системи від частоти впливу. Визначається за формулою
: <math>A(\omega) = \sqrt{P^2(\omega)+Q^2(\omega)}</math>
і є безрозмірною при однаковій природі впливу і реакції.
* ''φ(ω)''&nbsp;— фазо-частотну характеристику (ФЧХ), яка визначає частотну залежність різниці фаз реакції і впливу. Визначається
за формулою
: <math>\phi(\omega) = \operatorname{arctg}\frac{Q(\omega)}{P(\omega)}</math>
і вимірюється в градусах або радіанах незалежно від природи
впливу і реакції.

Аналіз частотних характеристик схеми з метою дослідження її динамічних властивостей називається ''частотним аналізом''.

== Частота і перетворення сигналу ==
Частотний спектр [[сигнал]]у змінюється при проходженні через електричний прилад, тобто частотні характеристики вихідного сигналу відрізняються від частотних характеристик вхідного сигналу. Для таких пристроїв, як [[підсилювач]]і це небажаний ефект, оскільки він призводить до спотворення початкового сигналу. Однією з характеристик підсилювачів, акустичних колонок та інших є смуга пропускання&nbsp;— діапазон частот, у якому [[коефіцієнт підсилення]] приблизно однаковий.

Значна кількість електричних пристроїв сконструйована з метою зміни частотного спектра сигналу. До таких пристроїв належать, зокрема [[модулятор]]и та [[демодулятор]]и. При [[Модуляція (фізика)|модуляції]] низькочастотний сигнал накладається на високочастотний сигнал із певною [[Частота-носій|частотою-носієм]], утворюючи сигнал зі складним частотним спектром. При демодуляції, навпаки, низькочастотний сигнал виділяється зі складного вхідного сигналу.

Перетворення сигналу зі зміною частот здійснюється за допомогою [[електронний фільтр|частотних фільтрів]] з різною [[амплітудно-частотна характеристика|амплітудно-частотною характеристикою]]. В залежності від призначення фільтри поділяється на [[Фільтр низьких частот|низькочастотні]], [[високочастотний фільтр|високочастотні]] та [[смуговий фільтр|смугові]].

== Див. також ==
{{multicol}}
* [[Довжина хвилі]]
* [[Частота-носій]]
* [[Частотна модуляція]]
* [[Тактова частота]]
{{multicol-break}}
* [[Резонанс]]
* [[Електронний фільтр]]
* [[Синтезатор частот]]
* [[Дрейф частоти]]
{{multicol-end}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга
|автор= [[Терещук Борис Миколайович|Терещук Б. М.]], [[Лапінський Віталій Васильович|Лапинський В. В.]]
|заголовок=Фізика. Довідник старшокласника та абітурієнта
|рік=2005
|видавництво=ТОРСІНГ ПЛЮС
|місто={{Comment|Х.|Харків}}
|сторінок=304
}}
* {{книга
|автор= [[Яворський Борис Михайлович|Яворський Б. М.]]
|заголовок=Довідник з фізики: для інженерів та студентів вищих навч. закладів 
|відповідальний= Б. М. Яворський, [[Детлаф Андрій Антонович|А. А. Детлаф]], [[Лебедєв Андрій Костянтинович|А. К. Лебедєв]]
|рік=2005
|видавництво=Навчальна книга-Богдан
|місто={{Comment|Т.|Тернопіль}}
|сторінок=1034
|isbn=966-692-818-3
}}
* {{книга
|автор= Детлаф А. А.
|заголовок=Курс физики. Том III. Волновые процессы. Оптика. Атомная и ядерная физика.
|відповідальний=А. А. Детлаф, Б. М. Яворский,  [[Мілковська Лідія Броніславівна|Л. Б. Милковская]]
|рік=1979
|видавництво= Высшая школа
|місто={{Comment|М.|Москва}}
|сторінок=511
}}
* {{книга
|автор= [[Нікулін Євген Олександрович|Никулин Е. А.]]
|заголовок=Основы теории автоматического управления. Частотные методы анализа и синтеза систем: Учебн. пособие
|відповідальний=
|рік=2004
|видавництво= БХВ-Петербург
|місто={{Comment|СПб|Санкт-Петербург}}
|сторінок=640
}}
* {{книга
|автор= [[Поляков Костянтин Юрійович|Поляков К. Ю.]]
|заголовок=Теория автоматического управления для чайников. Часть1. Модели линейных объектов
|відповідальний=
|рік=2008
|видавництво= БХВ-Петербург
|місто={{Comment|СПб|Санкт-Петербург}}
|сторінок=139
}}
== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53415/23747.html Частота]}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Фізичні величини]]
[[Категорія:Теорія хвиль]]
[[Категорія:Базові поняття фізики]]
[[Категорія:Теорія коливань]]