Перегляд вихідного коду сторінки Час

{{Фізична величина
| назва    = Час
| символи      = <math>\ t</math>, <math>\tau</math>
| розмірність = T
| SI          = [[секунда|с]]
| СГС         = [[секунда|с]]
| примітки =}}
{{Класична механіка}}
{{otheruses}}
[[Файл:Wooden hourglass 3.jpg|thumb|150px|Пісочний годинник ілюструє плин часу, а також тонку лінію сучасного, що розділяє минуле й майбутнє]]
'''Час'''&nbsp;— одне з основних понять [[Фізика|фізики]] та [[Філософія|філософії]], одна з координат [[простір-час|простору-часу]], вздовж якої протягнуті [[світова лінія|світові лінії]] [[фізичне тіло|фізичних (матеріальних) тіл]].

Як [[Фізична величина (метрологія)|фізичну величину]] час здебільшого позначають літерою ''t'', проміжок часу&nbsp;— літерою ''τ''. Одиницею вимірювання часу в [[Міжнародна система одиниць (SI)|системі ''SI'']] є [[секунда]], перелік інших одиниць подано нижче.

Як філософська [[Категорія (філософія)|категорія]] час, вочевидь, є невід'ємним [[атрибут (філософія)|атрибутом]] світу, він почався із народженням світу й зникне, коли світ добіжить до кінця.

Як економічна категорія час є фактором, який суттєво впливає на використання економічного потенціалу підприємства та фінансовий результат управління.

У кількісному (метрологічному) сенсі поняття часу має три аспекти:
* координата події на часовій осі. На практиці це поточний час: календарний, зумовлений правилами календаря, і часом доби, зумовлений якоюсь системою числення (шкалою) часу (приклади: місцевий час, всесвітній координований час);
* відносний час, часовий інтервал між двома подіями;
* суб'єктивний параметр для порівняння декількох різночасних процесів.

== Історія ==
Історично основною одиницею для вимірювання коротких інтервалів часу була [[доба]] (часто кажуть «день»), тобто період обертання Землі навколо своєї осі. У результаті ділення доби на менші інтервали виникли години, хвилини і секунди.

Походження поділу, ймовірно, пов'язане з [[Дванадцяткова система числення|дванадцятковою системою числення]], якої дотримувалися стародавні. Добу ділили на два рівні послідовні інтервали (умовно «день» і «ніч»). Кожен з них ділили на 12 годин. Подальший поділ години відповідає [[Шістдесяткова система числення|шістдесятковій системі числення]]. Кожну годину ділили на 60 хвилин, кожну хвилину&nbsp;— на 60 секунд.

Для вимірювання триваліших інтервалів часу використовують одиниці вимірювання «[[рік]]», «[[місяць (час)|місяць]]», «[[тиждень]]», що складаються з цілого числа діб. Рік приблизно дорівнює періоду обертання [[Земля|Землі]] навколо [[Сонце|Сонця]] (приблизно 365 діб), місяць&nbsp;— періоду повної зміни [[Фази Місяця|фаз Місяця]] (так званому [[Синодичний період|синодичному місяцю]], тобто 29,53 доби). Тиждень, що складається з 7 днів, не має прямої астрономічної основи (хоча вона спочатку була прив'язана до округленої до цілого числа днів тривалості однієї з чотирьох фаз Місяця), однак широко використовується як одиниця часу.

Десяткову систему вимірювання часу активно використовували тільки в [[Історія Китаю|Стародавньому Китаї]]. День у стародавніх китайців складався зі ста частин під назвою «ке», а місяць&nbsp;— з 10 днів, званих «сюнь». В Європі десяткова система вимірювання часу з'явилася під час [[Французька революція|Великої французької революції]]&nbsp;— під впливом «метричної гарячки»; декретом Конвенту від [[5 жовтня]] [[1793]] року була зроблена спроба перевести вже все людство на десятковий час. Доба від півночі до півночі ділилися на 10 десяткових годин, година на 100 десяткових хвилин, а хвилина на 100 десяткових секунд (тобто північ припадала на 0:00:00, полудень&nbsp;— на 5:00:00 тощо)

Але на відміну від [[Французький революційний календар|республіканського календаря]], ця система вимірювання часу не отримала достатнього поширення і була офіційно скасована [[1795]] року.

На початку [[XXI століття]] ''[[Swatch]]'' через проблему часових поясів, які заважають людям спілкуватися через Інтернет, вирішили ввести свою систему вимірювання часу. Замість годин та хвилин інтернет-час використовує «біти» (не плутайте з [[Біт|''bit'']]&nbsp;— тут слово «''beat''», або «удар»). Кожен біт дорівнює одній хвилині і 26,4 секунди, а день містить у собі тисячу таких одиниць. За точку відліку взяли меридіан, що проходить через місто [[Біль (місто)|Біль]] ([[Швейцарія]]), у якому розташована штаб-квартира ''Swatch''.

== Властивості часу ==
{{ external media | align = right | width = 350px
| video1 = 1.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=YWa0LvJuCwg Чи існує час насправді]&nbsp;// Канал «Цікава наука» на [[YouTube]], 8 березня 2020.
}}

У [[класична фізика|класичній фізиці]] час&nbsp;— неперервна величина, завжди [[апріорі|апріорна]] характеристика [[світ]]у, нічим не зумовлена. За основу для вимірювання береться якась послідовність [[подія|подій]], про які вважається достовірно відомим, що вони відбуваються через рівні інтервали часу, тобто періодично. На цьому принципі й засновані [[годинник]]и. Така сама роль часу й у [[квантова механіка|квантовій механіці]]: попри [[Квантування (квантова механіка)|квантування]] майже всіх величин, час залишається зовнішнім, не[[квант]]ованим параметром. В обох випадках «швидкість плину часу» не може від чого-небудь залежати, тому є сталою.

У [[спеціальна теорія відносності|спеціальній теорії відносності]] ситуація кардинально змінюється. Час сприймається як частина єдиного [[простір-час|простору-часу]] і, отже, не може не змінюватися у випадку його перетворень. Можна казати, що час стає четвертою [[Система координат|координатою]], щоправда, на відміну від просторових координат, вона має протилежну сигнатуру. «Швидкість плину часу» стає поняттям «суб'єктивним», залежним від [[система відліку|системи відліку]]. Ситуація ускладнюється у [[Загальна теорія відносності|загальній теорії відносності]], де «швидкість плину часу» залежить також від близькості до [[гравітація|гравітаційних]] [[фізичне тіло|тіл]].

Попри кардинальну зміну ролі у теорії відносності, відповіді на питання «яка природа часу?» немає. Немає також відповіді на питання, чому час безупинний, а не дискретний, і чому ми живемо у світі з одновимірним часом. Втім, у сучасній [[Математична фізика|математичній фізиці]] вже робляться перші спроби відповісти на ці питання.

Фундаментальною властивістю часу є його '''однонаправленість'''. Час завжди протікає від минулого до майбутнього.

Наслідком '''[[Однорідність часу|однорідності]]''' часу є [[закон збереження енергії]].

=== Збільшення проміжку часу в рухомій системі відліку ===
{{main|Релятивістське уповільнення часу}}
У [[спеціальна теорія відносності|спеціальній теорії відносності]] проміжок часу між двома подіями залежить від системи відліку, тобто є відносним. Якщо для [[спостерігач]]а в непорушній системі відліку дві події відбулися в одній точці простору через проміжок часу <math> t_0 </math>, то для спостерігача, який рухається зі швидкістю ''v'' відносно нерухомої системи відліку, ці події відбудуться через час
: <math> t = t_0/ \sqrt{1 - \frac{v^2}{c^2}} </math>,

де c&nbsp;— [[швидкість світла]]. Космічний мандрівник, який відлітає до далекої зірки на зорельоті зі швидкістю, близькою до швидкості світла, й повертається на [[Земля|Землю]], буде молодшим, ніж люди, що залишалися на рідній планеті (дивіться [[Парадокс близнят]]).

=== Спрямованість часу ===
{{Симетрія у фізиці}}
Більшість сучасних учених вважають, що різниця між минулим і майбутнім є принциповою. Згідно з сучасним рівнем розвитку науки, інформація переноситься з минулого в майбутнє, але не навпаки. Другий закон термодинаміки вказує також на накопичення в майбутньому [[ентропія|ентропії]].

Втім, деякі вчені думають трохи інакше. [[Стівен Гокінг]] у своїй книзі «Коротка історія часу: від Великого вибуху до чорних дір» оскаржує твердження, що для фізичних законів існує відмінність між напрямком «вперед» і «назад» у часі. Гокінг обґрунтовує це тим, що передача інформації можлива тільки в тому ж напрямку в часі, в якому зростає загальна ентропія [[Всесвіт]]у. Таким чином, [[Другий закон термодинаміки|друге начало термодинаміки]] є тривіальним, оскільки ентропія зростає з часом, тому що ми вимірюємо час в тому напрямку, в якому росте ентропія.

Єдиність минулого вважається досить правдоподібною. Думки вчених щодо наявності або відсутності різних «альтернативних» варіантів майбутнього різні.

Також існує космологічний напрямок часу, де початок часу&nbsp;— [[Великий вибух]], а плин часу залежить від розширення Всесвіту.

== Відлік часу ==
Як у [[класична фізика|класичній]], так і у [[теорія відносності|релятивістській фізиці]] для відліку часу використовується часова координата [[простір-час|простору-часу]], причому (традиційно) прийнято використовувати знак «+» до майбутнього, а знак «-» до минулого. Проте сенс часової координати в класичному і релятивістскому випадках різний.

Виміряти проміжок часу можливо лише порівнявши його з тривалістю іншої події, яка вважається регулярною. Так, можливо сказати, що місяць січень триває 31 день. У цьому випадку період часу між початком і кінцем місяця порівнюється з регулярною подією&nbsp;— сходом чи іншим визначеним розташуванням Сонця відносно точки спостереження.

=== Сонячний час ===
''[[Сонячний час]]''&nbsp;— час за шкалою, що визначається видимим рухом Сонця по небесній сфері<ref name=DSTU2870>ДСТУ 2870-94 Вимірювання часу та частоти. Терміни та визначення.</ref>.

''Справжня (істинна) сонячна доба''&nbsp;— проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями центра диска Сонця на одному і тому ж географічному меридіані.

За початок справжньої сонячної доби приймають момент нижньої кульмінації Сонця (момент справжньої півночі). Тривалість справжньої сонячної доби не є постійною. Це є наслідком нерівномірності видимого річного руху Сонця по екліптиці (Земля рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті, тобто нерівномірно), а також нахилом екліптики до площини небесного екватора. Внаслідок цього тривалість справжньої сонячної доби протягом року змінюється і тому не може бути взятою за одиницю вимірювання часу. Справжній [[сонячний час]] ''T<sub>C</sub>'' показує лише [[сонячний годинник]]. Користуватись справжнім сонячним часом ''T<sub>C</sub>'' у побуті незручно, тому введено поняття «середнє сонце» і «середня сонячна доба».

''Середнє сонце''&nbsp;— фіктивна точка, що рівномірно переміщується по небесному екватору проти руху стрілки годинника і завершує повний оберт, як і Сонце, за один рік.

''Середня сонячна доба''&nbsp;— середній інтервал часу між двома послідовними однойменними кульмінаціями середнього сонця на тому самому географічному меридіані<ref name=DSTU2870/>. Тривалість середньої сонячної доби = 24 год = 1440 хв = 86400 с.

''Місцевий час Т<sub>λ</sub>'' (середній сонячний час меридіана)&nbsp;— час, визначений для заданої довготи<ref name=DSTU3652>ДСТУ 3652-97 Вимірювання навігаційні в авіації. Терміни та визначення.</ref>. Місцевий середній час обчислюється за формулою:
: ''Т<sub>λ</sub> = Т<sub>C</sub>+ η'',
де ''Т<sub>C</sub>''&nbsp;— справжній сонячний час,
: ''η''&nbsp;— рівняння часу.

''[[Рівняння часу]]''&nbsp;— це різниця між місцевим справжнім сонячним часом та місцевим середнім сонячним часом<ref name=DSTU2870/>. Рівняння часу&nbsp;— це кількість хвилин і секунд, які слід додати до справжнього (істинного) сонячного часу, щоб отримати середній місцевий час.

Ця різниця виникає з наступних причин:
# Земля має еліптичну орбіту й рухається по ній нерівномірно, з максимальною швидкістю в [[перигелій|перигелії]] (близько 2 січня) і з мінімальної в [[афелій|афелії]] (близько 6 липня).
# Через нахил [[екліптика|екліптики]] до екватора поблизу рівнодення проєкція швидкості Сонця на екватор є меншою, ніж у період сонцестоянь, коли воно рухається паралельно до екватора.

''Всесвітній час (UT) T<sub>0</sub>''&nbsp;— місцевий середній сонячний час [[Гринвіцький меридіан|Гринвіцького (початкового) меридіану]] (''λ<sub>0</sub> = 0'')<ref name=DSTU2870/>.

Внаслідок безперервного руху осі обертання Землі [[Географічний полюс|географічні полюси]] зсуваються на поверхні планети, а разом з ними змінюють своє розташування й площини справжніх меридіанів. З огляду на ці факти виділяють наступні системи вимірювання часу (визначені 1 січня 1956 року):
* ''UT0''&nbsp;— час на миттєвому Гринвіцькому меридіані, визначений за миттєвим розташуванням полюсів Землі. Це час, що безпосередньо отримується з астрономічних спостережень добового руху зір;
* ''UT1''&nbsp;— час на середньому Гринвіцькому меридіані, виправлений з огляду на [[Чандлерівський рух|рух полюсів]];

Шкала спостережуваного всесвітнього часу UT1 нерівномірна й тому є незручною для використання у звичайному житті. Для узгодження спостережуваного всесвітнього часу UT1 та суворо рівномірного Міжнародного атомного часу (TAI) з 1961 року запроваджено рівномірно-змінну шкалу часу UTC&nbsp;— всесвітній координований час

''[[Всесвітній координований час|Координований всесвітній час]] (UTC)''&nbsp;— час за шкалою, яка розраховується таким чином, що різниця із шкалою міжнародного атомного часу становить ціле число секунд, а із шкалою всесвітнього часу UТ1 не перевищує 0,9 секунд<ref name=DSTU2870/>.

''Поясний час Т<sub>П</sub>''&nbsp;— єдиний час доби у межах годинного поясу, який розраховується в національній шкалі координованого всесвітнього часу та відрізняється від нього на ціле число годин, що дорівнює номеру поясу<ref name=DSTU2870/>.

Зв'язок між середнім часом географічного пункту Землі (''λ''&nbsp;— географічна довгота) та всесвітнім часом:
: ''Т<sub>λ</sub> = Т<sub>0</sub>+ λ''.
Зв'язок між місцевим і поясним та поясним і всесвітнім часом:
: ''Т<sub>П</sub> = Т<sub>λ</sub> + n&nbsp;— λ, Т<sub>П</sub> = Т<sub>0</sub> + n'',
де ''n''&nbsp;— номер годинного пояса (в годинах).

=== Вимірювання коротких проміжків часу ===
Прилади, призначені для вимірювання коротких проміжків часу, називаються [[годинник]]ами і [[хронометр]]ами. Уже в давнину були відомі [[сонячний годинник|сонячні годинники]]. Проте потреби дедалі точнішого визначення проміжків часу потребувало розробки нових приладів, в основі яких лежали б коротші процеси з коротшими періодами. В епоху [[Науково-технічна революція|першої наукової революції]] XVI—XVII століть таким базовим процесом для вимірювання часу стали [[коливання]] [[маятник]]а. Коливання маятника та інші типи механічних коливань лежать в основі більшості механічних годинників. Електронні годинники теж використовують коливальні процеси, але вони мають немеханічну природу. Найточніші [[Атомний годинник|атомні годинники]] використовують для вимірювання проміжків часу частоти переходів між електронними рівнями атомів.

Одиниця часу, [[секунда]] визначається [[Міжнародне бюро мір і ваг|Міжнародним бюро мір і ваг]] на основі [[цезієвий стандарт|цезієвого стандарту]]<ref name="BIPM21">
{{cite web
 |title       = Official BIPM definition
 |url         = http://www.bipm.org/en/si/si_brochure/chapter2/2-1/second.html
 |publisher   = [[Міжнародне бюро мір і ваг|BIPM]]
 |accessdate  = 2008
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6Ha4FvxNT?url=http://www.bipm.org/en/si/si_brochure/chapter2/2-1/second.html
 |archivedate = 2013-06-23
 |deadurl     = no
}}
</ref>.

== Одиниці вимірювання часу ==
{{Main|Одиниці вимірювання часу}}
Основною одиницею вимірювання часу в фізиці є [[секунда]]. Еталон секунди визначається, як 9&nbsp;192&nbsp;631&nbsp;770 періодів випромінювання [[атом]]а [[цезій|цезію]]-133 при переході між двома рівнями основного стану, розщепленими в [[магнітне поле|магнітному полі]] [[Ядро атома|ядра]], при сталій [[довжина хвилі|довжині хвилі]], [[абсолютний нуль|нульовій температурі]] й відсутності зовнішнього магнітного поля<ref name="BIPM21"/>.

Крім секунди використовуються численні похідні одиниці:
{{3|
* [[Геологічна ера|Ера]]
* [[Епоха]]
* [[Тисячоліття]]
* [[Століття]]
* [[Індикт]] — 15 років
* [[Десятиліття]] — 10 років
|*[[Рік]]
* [[Пора року]]
* [[Квартал (частина року)|Квартал]] — 3 місяці (1/4 року)
* [[Місяць (час)|Місяць]]
* [[Декада]] — 10 діб
* [[Тиждень]]
|*[[Доба]]
* [[Година]]
* [[Хвилина]]
* [[Секунда]] — 1/60 хвилини

}}
Періоди часу, коротші за секунду, вимірюються в долях секунди&nbsp;— мілісекундах, мікросекундах, наносекундах, пікосекундах, фемтосекундах. Інколи використовується період часу терція, яка дорівнює {{дріб|1|60|}} секунди.

В [[індуїзм]]і використовується одиниця вимірювання часу [[Кальпа]] («день Брахми»), що триває 4.320.000.000 (чотири мільярди триста двадцять мільйонів) років. Ця одиниця увійшла до [[Книга рекордів Гіннеса|Книги рекордів Гіннеса]] як найбільша одиниця вимірювання часу.

== Сучасне літочислення ==

У всіх державах [[Європа|Європи]] та більшості [[Список країн світу|країн світу]] сучасне літочислення [[Наша ера|нашої ери]], включно з [[XXI століття]]м та [[3-тє тисячоліття|3-тім тисячоліттям]] ведеться від [[Різдво Христове|Різдва Христового]] і позначається латинською: [[Anno Domini (Від Різдва Христового)|Anno Domini]], або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить: {{lang-la|Anno Domini Nostri Iesu Christi}} (''в рік Господа нашого Ісуса Христа''). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової ери).
Україномовними [[Християнство|християнами]] вживається відповідник «'''рік Божий'''», «'''року Божого'''» ('''р. Б.''').

== Філософські погляди на час ==
Серед філософів існує два суттєво різні погляди на час. Один із них розглядає час як фундаментальну структуру [[всесвіт]]у, вимір, в якому відбувається послідовності подій. Такого реалістичного погляду притримувався, зокрема, [[Ісаак Ньютон]], тому такий час часто називають Ньютонівським<ref name=Rynasiewicz>
{{cite web
 |url         = http://plato.stanford.edu/entries/newton-stm/
 |title       = Newton's Views on Space, Time, and Motion
 |date        = 2004-08-12
 |first       = Robert : Johns Hopkins University
 |last        = Rynasiewicz
 |publisher   = Stanford University
 |work        = Stanford Encyclopedia of Philosophy
 |quote       = Ньютон не розглядав простір і час як справжні субстанції (такі як тіла й свідомість), але все ж вважав їх реальними сутностями, які мають свій власний спосіб існування, зумовлений існуванням Бога. Перефразовуючи: абсолютний, справжній, математичний час, за своєю власною природою протікає рівномірно, без будь-якого впливу будь-чого зовнішнього і не змінюючись в залежності від того як його вимірюють (наприклад, у годинах, днях, місяцях чи роках).
 |accessdate  = 2008-01-10
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6Ha4GvJmm?url=http://plato.stanford.edu/entries/newton-stm/
 |archivedate = 2013-06-23
 |deadurl     = no
}}
</ref><ref>{{cite encyclopedia
|url=http://plato.stanford.edu/entries/time/#3
|last=Markosian
|first=Ned
|title=Time |encyclopedia=The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2002 Edition)
|editor=Edward N. Zalta
|quote=Протилежну точку зору, яку зазвичай називають платонізмом щодо часу або абсолютизмом щодо часу захищали Платон, Ньютон та інші. Відповідно що цієї точки зору, час схожий на порожній контейнер, в який можна покласти події; але це контейнер, що існує незалежно від того, що в нього покладено, чи не покладено.
|accessdate=2008-01-18
|archivedate=14 вересня 2006
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20060914153738/http://plato.stanford.edu//entries/time/#3
}}</ref>. Протилежна точка зору притримується думки, що термін ''час'' не позначає будь-якого реального виміру, через який «рухаються» об'єкти чи події, ані будь-якої сутності, що «пливе», а є інтелектуальною концепцією (разом із простором і числами), що дозволяє людям установити послідовність подій і порівнювати їх<ref>{{cite book
|title=Research Trends in Geographic Information Science |first1=Gerhard
|last1=Navratil
|publisher=Springer Japan
|year=2009
|isbn=3-540-88243-X
|page=217
|url=http://books.google.be/books?id=q8w728aa1CkC
|accessdate=3 лютого 2011
|archive-date=29 листопада 2014
|archive-url=https://web.archive.org/web/20141129032830/http://books.google.be/books?id=q8w728aa1CkC
}}</ref>. Цієї другої точки зору притримувалися [[Готфрід Вільгельм Лейбніц|Готфрід Лейбніц]]<ref name=Burnham>
{{cite web
 |url         = http://www.iep.utm.edu/l/leib-met.htm#H7
 |title       = Gottfried Wilhelm Leibniz (1646-1716) Metaphysics - 7. Space, Time, and Indiscernibles
 |first       = Douglas : Staffordshire University
 |last        = Burnham
 |year        = 2006
 |work        = The Internet Encyclopedia of Philosophy
 |quote       = Перш за все, на думку Лейбніца ідея про те, що простір чи час можуть бути субстанціями або чимось схожим на субстанції абсурдна (дивіться, наприклад, «Листування з Кларком», Leibniz's Fourth Paper, §8ff). Стисло, порожній простір був би субстанцією без жодних властивостей; він був би субстанцією, яку навіть Бог не міг би змінити чи знищити... Тобто, простір та час є рисами, внутрішньо притаманними повносяжній концепції речей, не зовнішньо... Погляди Лейбніца мають два важливі наслідки. Перше, немає абсолютного розташування ні в просторі, ні в часі; розташування - це завжди ситуація об'єкта чи події відносно інших об'єктів і подій. Друге, 
простір і час самі по собі не реальні (тобто, не є субстанціями). Простір і час є, радше, ідеальними. Простір і час - це тільки метафізично незаконний спосіб розуміння певних віртуальних співвідношень між субстанціями. Вони - феномени, або, строго, ілюзії (хоча такі ілюзії, що добре обґрунтовані внутрішніми властивостями субстанцій)... Іноді зручно думати про простір і час як про щось, що «є», щось над і за межами сутностей та їхніх взаємних відношень, але цю зручність не слід плутати з реальністю. Простір - не більше, ніж порядок співіснування об'єктів; час - не більше, ніж порядок послідовних подій. Зазвичай це називають релятивною теорією простору й часу.
 |accessdate  = 2008-01-10
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6Ha4HX8MA?url=http://www.iep.utm.edu/leib-met/#H7
 |archivedate = 2013-06-23
 |deadurl     = no
}}
</ref> та [[Іммануїл Кант]]<ref name=Mattey>
{{cite web
 |url         = http://www-philosophy.ucdavis.edu/mattey/kant/TIMELEC.HTM
 |title       = Critique of Pure Reason, Lecture notes: Philosophy 175 UC Davis
 |date        = 1997-01-22
 |last        = Mattey
 |first       = G. J. : UC Davis
 |quote       = Що в поглядах Лейбніца правильно, це анти-метафізична позиція. Простір та час не існують самі по собі, а в певному сенсі як наслідки того, як ми уявляємо речі. Вони ідеані, хоча не в тому сенсі, в якому їх вважав ідеальними Лейбніц (вигадки уяви). Ідеальність простору в його залежності від свідомості: це тільки умова відчуття... Кант зробив висновок, що «абсолютний час не є об'єктом зовнішнього відчуття; це радше фундаментальна концепція, яка передусім робить можливими інші відчуття»... Багато з того, що говорилося про простір, стосується, mutatis mutandis, часу, тож я не повторюватиму аргументи. Наскльки простір - форма зовнішньої інтуїції, настільки час - форма внутрішньої інтуїції... Кант стверджував, що час реальний, що це «реальна форма внутрішньої інтуїції».
 |accessdate  = 2008-01-10
 |deadurl     = yes
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20050314201600/http://www-philosophy.ucdavis.edu/mattey/kant/TIMELEC.HTM
 |archivedate = 2005-03-14
}}
</ref><ref name=McCormick>
{{cite web
 |title       = Immanuel Kant (1724-1804) Metaphysics : 4. Kant's Transcendental Idealism
 |url         = http://www.iep.utm.edu/k/kantmeta.htm#H4
 |work        = The Internet Encyclopedia of Philosophy
 |first       = Matt : California State University, Sacramento
 |last        = McCormick
 |year        = 2006
 |quote       = Час, говорить Кант, також необхідний як форма чи умова нашої інтуїції щодо об'єктів. Ідею часу самого по собі ми не можемо отримати з досвіду, оскільки послідовність чи одночасність об'єктів - явища, що вказують на плин часу - було б неможливо уявити, якби ми не мали здатності уявляти об'єкти в часі... Інший спосіб виразити основну думку в тому, щоб сказати, що той факт, що розум пізнавача робить апріорий внесок, не означає того, що простір та час чи категорії є тільки вигадками уяви. Кант є емпіричним реалістом щодо світу, який даний нам через досвід; ми можемо знати предмети такими, якими вони нам являються. Своїм аргументом, щодо того внеску, який розум привносить у створення природи, він твердо захищає науку й природознавство. Цілком дискурсивно він стверджує, що раціональна істота повинна розуміти фізичний світ як об'єднаний просторово й темпорально.
 |accessdate  = 2008-01-10
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6Ha4JG6eb?url=http://www.iep.utm.edu/kantmeta/#H4
 |archivedate = 2013-06-23
 |deadurl     = no
}}
</ref>. Вона стверджує, що простір і час «не існують самі по собі, а… є результатом того, якими ми уявляємо речі», оскільки ми можемо знати речі тільки такими, якими вони нам здаються.

== Час як економічна категорія ==
Мінімальним відрізком часу є один робочий або [[банківський день]]. Максимальний відрізок&nbsp;— 365 днів на рік. Відповідно фактор час вимірюється наступними базовою та похідними одиницями, що пов'язані з розрахунком фінансового результату господарської діяльності підприємства: один день, один місяць&nbsp;— 30 днів, три місяці (квартал)&nbsp;— 90 днів, один рік&nbsp;— 360 (365) днів. Періоди виміру часу використовуються в економічній статистиці, фінансовому обліку, економічній статистиці, фінансовому та інвестиційному менеджменті<ref>{{Cite news|title=ВПЛИВ ФАКТОРУ ЧАСУ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА|url=http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1640|work=Ефективна економіка|date=2012|accessdate=2019-12-22|issn=2307-2105|issue=12|language=uk|first=Т. Є.|last=Шевченко|first2=К. Ю.|last2=Удовіченко|archive-date=19 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220319214239/http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1640}}</ref>.

=== Основні напрями прояву фактора часу на підприємстві ===
Основними напрямами прояву фактора часу на підприємстві вважаються:

* динамічність техніко-економічних показників підприємства;
* сезонність виробництва або реалізації продукції, яка виявляється у сезонних коливаннях обсягів поставки ресурсів, виробництва продукції або попиту на неї, запасів та дебіторської заборгованості;
* фізичний знос [[Основні засоби|основних засобів]], який обумовлює загальні тенденції до зниження продуктивності основних засобів та зростання витрат на їх утримання, експлуатацію та ремонт протягом розрахункового періоду;
* зміна в часі цін на вироблену продукцію і споживані на неї ресурси;
* зміна в часі параметрів зовнішнього середовища, а саме цін, ставок, акцизів, розмірів мінімальної місячної оплати праці, податків, мита, податкового та іншого законодавства;
* розриви за часом між виробництвом і реалізацією продукції та розриви за часом між оплатою і споживанням ресурсів;
* різночасність витрат, результатів і ефектів&nbsp;— здійснення їх протягом усього періоду реалізації проєкту, а не в якийсь один фіксований момент часу.
* розриви у часі між виробництвом продукції та надходженням виручки від її продажу.

== Див. також ==
{{3|
* [[Світловий конус]]
* [[Майбутнє]]
* [[Минуле]]
* [[Мить]]
* [[Термін]]
* [[День]]
* [[Тиждень]]
* [[Місяць (час)|Місяць]]
* [[Рік]]
|* [[Століття]]
* [[Тисячоліття]]
* [[Час релаксації]]
* [[Час життя]]
* [[Час Планка]]
* [[Інтернет-час]]
* [[Часовий пояс]]
* [[Порядки величин (час)]]
* [[Хронологія]]
|* [[Наша ера]]
* [[Епоха]]
* [[Anno Domini (Від Різдва Христового)]]
* [[Різдво Христове]]
* [[XXI століття]]
* [[3-тє тисячоліття]]
* [[Абераційний час]]
* [[Багатовимірний час]]
* [[Час супутникових навігаційних систем]]
}}

== Джерела ==
# {{книга
|автор = Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедєв А. К. 
|заголовок = Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Переклад з 8-го переробл. і випр. вид.
|рік = 2007
|видавництво = Навчальна книга — Богдан
|місто = {{Comment|Т.|Тернопіль}}
|сторінок = 1040
|isbn = 966-692-818-3}}
# ''Г. Эберт'' Краткий справочник по физике.&nbsp;— М.: Физматгиз, 1963.&nbsp;— 552 с., ил.
# ''Кузьмичев В.&nbsp;Е.''&nbsp;Законы и формулы физики/Отв. ред. В.&nbsp;К.&nbsp;Тартаковский.&nbsp;— К.: Наук. думка,1989.&nbsp;— 864 с.&nbsp;— ISBN 5-12-000493-8.
# {{книга
 | автор         = Чернин А.Д.
 | заголовок      = [http://www.math.ru/lib/book/djvu/bib-kvant/kvant_59.djvu Физика времени]
 | місце         = {{Comment|М.|Москва}}
 | видавництво  = Наука
 | рік           = 1987
 | сторінок       = 224
}}
# {{книга
 | автор           = [[Девід Джозеф Юом|Дэвид Бом]]
 | заголовок      = Специальная теория относительности
 | місце          = {{Comment|М.|Москва}}
 | видавництво  = Мир
 | рік           = 1967
 | сторінок    = 285
 }}
# ''C. Johan Masreliez'' [http://www.amazon.com/Progression-Time-expansion-powers-universe/dp/1456574345/ref=sr_1_1?s=books&ie=UTF8&qid=1355530586&sr=1-1&keywords=C.+Johan+Masreliez ''The Progression of Time''&nbsp;— How expanding space and time forms and powers the universe] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191024014713/https://www.amazon.com/Progression-Time-expansion-powers-universe/dp/1456574345/ref=sr_1_1?s=books&ie=UTF8&qid=1355530586&sr=1-1&keywords=C.+Johan+Masreliez |date=24 жовтня 2019 }}.&nbsp;— Amazon, Createspace, 2012.&nbsp;— 340 c.&nbsp;— ISBN 1-4565-7434-5.
# {{книга
 | автор     = G. J. Whitrow.
 | заголовок = [http://books.google.ru/books?id=o8Nb5KLBxVQC&printsec=frontcover#v=onepage&q&f=false Time in history: views of time from prehistory to the present day]
 | місце = 
 | видавництво = Oxford University Press
 | рік  = 1989
 |сторінок = 217
 |isbn = 9780192852113}}
# Балацький Є.&nbsp;В.&nbsp;Поняття часу в економічній науці / Є.&nbsp;В.&nbsp;Балацький: [Електронний ресурс]: Режим доступу: www. chronos. msu.ru/nameindex/ balacky .html
# Гетьман О.&nbsp;О.&nbsp;Економічна діагностика: [Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / О.&nbsp;О.&nbsp;Гетьман, В.&nbsp;М.&nbsp;Шаповал.&nbsp;— К.: Центр навчальної літератури, 2007.&nbsp;— 307 с.
# Економічна теорія: Політекономія: [Підручник] / під ред. В.&nbsp;Д.&nbsp;Базилевича. -Київ: Знання прес.&nbsp;— 2008.&nbsp;— 719 с.

== Література ==
* ''В. Лук'янець''. Простір і час // {{ФЕС|сторінки=529}}
* Фьорстер Івонна (Люнебург, ФРН) Що таке час? Сучасні філософські роздуми / Переклав з німецької мови Володимир Абашнік // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції «Сучасні проблеми права, економіки та гуманітарістики», 27–28 квітня 2018 року // Наукові записки Харківського економіко-правового університету / Науковий збірник.&nbsp;— Харків: ХЕПУ, 2018.&nbsp;— №&nbsp;1 (20).&nbsp;— С. 128—133.

== Виноски ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{ external media | align = right | width = 350px
| video1 = 1.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=37NBFLTYvBk Порушення часової симетрії. Чому це настільки важливо]&nbsp;// Канал «Цікава наука» на [[YouTube]], 4 квітня 2020.
}}
* [http://sum.in.ua/s/chas Час&nbsp;— Академічний тлумачний словник української мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160919103534/http://sum.in.ua/s/chas |date=19 вересня 2016 }}
* {{ref-ru}} ''Иванов И.'' [http://elementy.ru/lib/430939 Как расщепляют мгновение.] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6Cl35a2eC?url=http://elementy.ru/lib/430939 |date=8 грудня 2012 }}&nbsp;— лекція про фізичні методи вимірювання проміжків часу, коротших за секунду.
* {{ref-en}} {{ref-fr}} [http://tiwalkme.org/simulation.htm TiWalkMeSimulation] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150722072500/http://tiwalkme.org/simulation.htm |date=22 липня 2015 }}&nbsp;— артпроєкт, що поєднує в собі концепцію часу й ландшафтного дизайну.
==Інтернет-ресурси==
* [https://www.youtube.com/watch?v=ZxHT3bSokmY Час - що це?]
{{Вікіцитати1}}
{{wiktionary|час}}
{{commonscat|Time}}
{{Час}}
{{Природа}}{{authority control}}

[[Категорія:Філософські поняття]]
[[Категорія:Граматичні категорії]]
[[Категорія:Базові поняття фізики]]
[[Категорія:Час|*]]
[[Категорія:Природа]]