Перегляд вихідного коду сторінки Цинк

{{Хімічний елемент|Цинк(Zn)<!--Назва-->|30<!--Атомний номер-->|крихкий, блакитно-сірий [[метал]][[Файл:Zinc fragment sublimed and 1cm3 cube.jpg|міні|ліворуч|200пкс]]<!-- Зовнішній вигляд-->|65,39<!--Атомна маса-->|138<!--Радіус атома-->|905,8(9,39)<!--Енергія іонізації-->|[Ar] 3d<sup>10</sup> 4s<sup>2</sup><!--Електронна конфігурація-->|125<!--Ковалентний радіус-->|(+2e) 74 <!--Радіус іона-->|1,65<!--Електровід'ємність-->|-0,76 В<!--Електродний потенціал-->|2<!--Степені окислення-->|7,133<!--Густина-->|25,38<!-- Питома теплоємність-->|116<!--Теплопровідність-->|692,73<!--Температура плавлення-->|7,28<!--Теплота плавлення -->|1180<!--Температура кипіння-->|114,8<!--Теплота випаровування-->|9,2<!--Молярний об'єм-->|[[гексагональна сингонія|гексагональна]]<!--Структура решітки-->|2,660<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|310<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=rN1yVmUYcgUC&pg=PA537 A Course In Thermodynamics, Volume 2]{{ref-en}}</ref><!--Температура Дебая-->}}
{{Otheruses}}
'''Цинк''' ([[хімічний знак]]&nbsp;— <chem>Zn</chem>, {{lang-la|zincum}})&nbsp;— [[хімічний елемент]] з [[атомний номер|атомним номером]] '''30''', що належить до [[Група 12 періодичної системи елементів|12-ї групи]], [[Період 4 періодичної системи елементів|4-го періоду]] [[Періодична система хімічних елементів|періодичної системи хімічних елементів]]. [[Проста речовина]]&nbsp;— '''цинк''', [[Архаїзм|заст.]]&nbsp;'''ци́на''' (також щодо [[Олово|олова]])<ref>{{СУМ-11|Цина}}</ref>&nbsp;— крихкий блакитно-сірий [[метал]].

За своїми хімічними властивостями цинк близький до [[магній|магнію]] в тому сенсі, що має [[ступінь окиснення]] +2 і валентність II у сполуках. Цинк 24-ий за поширеністю хімічний елемент у [[земна кора|земній корі]]. Найчастіше він зустрічається у вигляді [[сульфід цинку|сульфіду]], його основна порода&nbsp;— [[сфалерит]] ([[цинкова обманка]]).

== Історія ==
[[Файл:Zinc symbol (fixed width).svg|thumb|upright=0.5|left|Алхімічний символ цинку.]]
Сплави цинку ([[латунь]]) були відомі з глибокої давнини (1400 до н.&nbsp;е.), а масово почала використовуватися у 250 році до н.е. для виробництва монет у Римській Імперії<ref>[https://www.cembrass.cl/en/products/history-of-the-brass History of the Brass] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211105123703/https://www.cembrass.cl/en/products/history-of-the-brass |date=2021-11-05 }}{{ref-en}}</ref>. 

Є гіпотези, що давні греки знали про цинк, і називали його "Несправжнє срібло", але, ймовірно, вони не мали технічних засобів для його виплавки. Отримувати порівняно чистий цинк, конденсуючи його з пари, вперше навчилися у Індії у 13 столітті. Китайські металурги почали масово отримувати цинк близько 16 століття. У Європі цинк було вперше отримано у 1743 році під керівництвом [[Вільям Чемпіон|Вільяма Чемпіона]]<ref name="brit">[https://www.britannica.com/science/zinc/History History of Zinc]{{ref-en}}</ref> (за іншими джерелами, цинк вперше з європейців отримав [[Андреас Сигізмунд Маргграф|Маргграф]] у 1746<ref>[https://www.rsc.org/periodic-table/element/30/zinc Zinc ]{{ref-en}}</ref>).

Ймовірно, дрібні кількості цинку отримувалися європейськими металургами і раніше (він міг осідати на стінках [[Плавильна піч|плавильних печей]])<ref>[https://www.ucl.ac.uk/archaeo-metallurgical-studies/sites/archaeo-metallurgical-studies/files/zhou_2012_phd_thesis.pdf Distilling Zinc in China: The Technology of Large-Scale Zinc Production in Chongqing During the Ming and Qing Dynasties (AD 1368-1911)]{{ref-en}}</ref>. Відомо, що [[Теофраст Парацельс|Парацельс]] ще у першій половині 16 століття писав про метал, який він називав ''Zincken''<ref>[https://www.jstor.org/stable/pdf/27900727.pdf PARACELSUS AS A CHEMIST AND REFORMER OF CHEMISTRY]{{ref-en}}</ref>. Це слово походить від німецького {{lang-de|Zinke}}&nbsp;— зубчастий, ймовірно через форму його кристалів<ref>[https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/zinc zinc]{{ref-en}}</ref>.

У 20 столітті будо розроблено кілька нових методів добування цинку, кожен з яких радикально здешевшував його: електролітичний метод у 1917 році, безперервний автоклавний процес ({{lang-en|continuous retort process}}) у 1920, електротермічний процес у 1930-х<ref name="brit"/>.

== Фізичні властивості ==
Пластичний ковкий блакитно-сірий метал густиною 7,13. t<sub>плав</sub> 419,88&nbsp;°C; t<sub>кип</sub> 907&nbsp;°C. Реагує з кислотами, лугами, аміаком і солями амонію, в присутності парів води&nbsp;— з хлором і бромом, при нагріванні&nbsp;— з киснем.

== Поширення ==
Середній вміст цинку в земній корі становить 8,3•10<sup>−3</sup> % (за масою). Цинк у природі як самородний метал не зустрічається. Його добувають з поліметалічних руд, що містять 1-4&nbsp;% Zn у вигляді сульфіду, а також Cu, Pb, Ag, Au, Cd, Bi. З численних мінералів цинку найбільше значення мають [[сфалерит]] ZnS (67&nbsp;%), що містить домішку Cd, Ir, Ga і Ge, [[вюртцит]] ZnS (63&nbsp;%), в зоні окиснення&nbsp;— [[смітсоніт]] ZnCO<sub>3</sub>(52&nbsp;%) і [[каламін]] Zn[Si<sub>2</sub>O<sub>7</sub>](OH)<sub>2</sub> (53,7&nbsp;%). Головні промислові мінерали свинцево-цинкових руд&nbsp;— ґаленіт і [[сфалерит]].

== Ізотопи ==

В природі зустрічається п'ять [[ізотоп]]ів цинку, серед яких найчастіше зустрічається <sup>64</sup>Zn (48,63&nbsp;% від загального числа)<ref name="NNDC">{{Citation|url=http://www.nndc.bnl.gov/chart/|author=NNDC contributors|editor=Alejandro A. Sonzogni (Database Manager)|title=Chart of Nuclides|publisher=National Nuclear Data Center, [[Brookhaven National Laboratory]]|accessdate=2008-09-13|year=2008|location=Upton (NY)|archive-date=2011-07-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20110721051025/http://www.nndc.bnl.gov/chart/}}</ref>.
[[Період напіврозпаду]] 4,3·10<sup>18</sup> [[рік|років]] цього ізотопу настільки великий, що його [[радіоактивність|радіоактивністю]] можна знехтувати<ref name="NASA">{{Citation|title=Five-Year Wilkinson Microwave Anisotropy Probe (WMAP) Observations: Data Processing, Sky Maps, and Basic Results|url=http://lambda.gsfc.nasa.gov/product/map/dr3/pub_papers/fiveyear/basic_results/wmap5basic.pdf|publisher=[[NASA]]|accessdate=2008-03-06|author=NASA contributors|format=PDF}}</ref>.
Аналогічно, зазвичай не вважається радіоактивним <sup>70</sup>Zn (0,6&nbsp;%) з періодом напіврозпаду 1,3·10<sup>16</sup> років. У природі зустрічаються також <sup>66</sup>Zn (28&nbsp;%), <sup>67</sup>Zn (4&nbsp;%) та <sup>68</sup>Zn (19&nbsp;%).

Зареєстровано багато радіоактивних ізотопів. <sup>65</sup>Zn з періодом напіврозпаду 243,66&nbsp;днів живе найдовше з них. За ним йде <sup>72</sup>Zn з періодом напіврозпаду 46,5&nbsp;годин<ref name="NNDC"/>. Існує 10 [[ядерний ізомер|ядерних ізомерів]] цинку. Серед них найбільший період напіврозпаду має <sup>69m</sup>Zn&nbsp;— 13,76 годин<ref name="NNDC"/>. Верхній індекс ''m'' позначає, що цей ізотоп [[метастабільність|метастабільний]]. Ядро метастабільного ізотопу перебуває у [[збуджений стан квантової системи|збудженому стані]], з якого повертається в [[основний стан квантової системи|основний стан]], випромінюючи [[фотон]], [[гамма-квант]]. Ізотоп <sup>61</sup>Zn має три збуджених стани, а ізотоп <sup>73</sup>Zn&nbsp;— два<ref>{{Citation| last=Audi|first=Georges|title=The NUBASE Evaluation of Nuclear and Decay Properties|journal=Nuclear Physics A|volume=729|pages=3–128| publisher=Atomic Mass Data Center|year=2003|doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001}}</ref>. Ізотопи <sup>65</sup>Zn, <sup>71</sup>Zn, <sup>77</sup>Zn та <sup>78</sup>Zn мають один збуджений стан<ref name="NNDC"/>.

Зазвичай радіоізотопи цинку з [[масове число|масовим числом]], меншим ніж 66 розпадаються із [[захоплення електрона|захопленням електрона]]. Продуктом розпаду в такому випадку є один із ізотопів [[мідь|міді]]<ref name="NNDC"/>

: <sup>n</sup>Zn + {{SubatomicParticle|link=yes|electron}} → <sup>n</sup>Cu

Для ізотопів із масовим числом, більшим ніж 66, звичним каналом розпаду є [[бета-розпад]] (β<sup>-</sup>), при якому утворюються ізотопи [[галій|галію]]<ref name="NNDC"/>
: <sup>n</sup>Zn → <sup>n</sup>Ga + {{SubatomicParticle|link=yes|electron}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Electron antineutrino}}.

== Утворення ==
Цинк надто важкий, щоб утворюватися всередині [[зірка|зірок]], тому основним механізмом його [[нуклеосинтез]]у є [[R-процес]], що відбувається при вибуху [[наднова|наднових]].

== Отримання ==

У світі щорічно виробляється 10 мільйонів тон цинку. Це четвертий за об'ємом використання метал після [[залізо|заліза]], [[алюміній|алюмінію]] та [[мідь|міді]]. Здебільшого [[сировина|сировиною]] служать сірчані руди, в яких [[сфалерит]] змішаний із [[сульфід]]ами інших металів.

Поліметалічні руди збагачують селективною флотацією, отримуючи цинкові концентрати (50-60&nbsp;% Zn) і одночасно свинцеві, мідні, а іноді також піритні концентрати. Цинк отримують випалюванням рудних концентратів з подальшим вилуговуванням [[сульфатна кислота|сульфатною кислотою]] і електроосадженням з розчину [[Сульфат цинку|ZnSO<sub>4</sub>]].

Цинк у природі як самородний метал не зустрічається. Його добувають з [[поліметалічні руди|поліметалічних руд]], що містять 1-4&nbsp;% Zn у вигляді [[сульфід цинку|сульфіду]], а також [[Cu]], [[Pb]], [[Ag]], [[Au]], [[Cd]], [[Bi]]. Руди збагачують селективню [[флотація|флотацією]], отримуючи цинкові концентрати (50-60&nbsp;% Zn) і одночасно свинцеві, мідні, а іноді також [[пірит]]ні концентрати. Цинкові концентрати обпалюють в печах в киплячому шарі, переводячи сульфід цинку в [[оксид цинку|оксид]] [[ZnO]]; при цьому утворюється [[сірчистий газ]] SO<sub>2</sub>, що витрачається на виробництво [[сірчана кислота|сірчаної кислоти]]. Від ZnO до Zn йдуть двома шляхами. За пірометалургійним (дистиляційним) способом, який існує здавна, обпалений концентрат піддають спіканню для збільшення зернистості і газопроникності, а потім [[відновлення|відновлюють]] [[вугілля]]м або [[кокс]]ом при 1200—1300&nbsp;°С: ZnO + С = Zn + CO. Утворену при цьому [[пара|пару]] металу [[конденсація|конденсують]] і розливають у форми. Спочатку відновлення проводили тільки в [[реторта]]х з обпаленої глини, що обслуговуються вручну, пізніше стали застосовувати вертикальні механізовані реторти з [[карборунд]]у, потім&nbsp;— [[шахтна піч|шахтні]] і [[дугова піч|дугові електропечі]]; з свинцево-цинкових концентратів цинк одержують в шахтних печах з [[Дуття (доменне виробництво)|дуттям]]. Продуктивність поступово підвищувалася, але цинк містив до 3&nbsp;% домішок, в тому числі і цінний [[кадмій]]. Дистилляційно цинк очищають ліквацією (тобто відстоюванням рідкого металу від [[залізо|заліза]] і частини [[свинець|свинцю]] при 500&nbsp;°C), досягаючи чистоти 98,7&nbsp;%. Застосовують іноді більш складне і дороге очищення&nbsp;— ректифікацію, вона дає метал чистотою 99,995&nbsp;% і дозволяє витягати з цинку кадмій.

Основний спосіб отримання цинку&nbsp;— [[електроліз|електролітичний]] (гідрометалургійний). Обпалені концентрати обробляють [[сірчана кислота|сірчаною кислотою]]; отриманий сульфатний розчин очищають від домішок осадженням їх цинковим пилом і піддають [[електроліз]]у у [[ванна]]х, щільно викладених всередині [[свинець|свинцем]] або [[вініпласт]]ом. Цинк осідає на [[алюміній|алюмінієвих]] [[катод]]ах, з яких його щодоби видаляють (здирають) і плавлять в [[індукційна піч|індукційних печах]]. Зазвичай чистота електролітного цинку 99,95&nbsp;%, повнота вилучення його з концентрату (з урахуванням переробки відходів) 93-94&nbsp;%. З відходів виробництва отримують [[цинковий купорос]], [[Pb]], [[Cu]]. [[Cd]], [[Au]], [[Ag]], іноді також [[In]], [[Ga]], [[Ge]], [[Tl]].

== Хімічні властивості ==
Цинк є малоактивним металом, проявляє [[амфотерність|амфотерні властивості]]. Через наявність на своїй поверхні оксидної або карбонатної плівки, він практично не зазнає впливу [[корозія|корозії]] (завдяки цій властивості деякі металеві виробі вкривають тонким шаром цинку). На повітрі цинк окиснюється при нагріванні вище 225&nbsp;°C:
: <math>\mathrm{ 2Zn + O_2 \xrightarrow{>225^oC} 2ZnO}</math>
Розігрітий цинк активно взаємодії із водяною парою:
: <math>\mathrm{ Zn + H_2O \xrightarrow{600-800^oC} ZnO + H_2}</math>
Зазвичай цинк вступає у взаємодію лише за значного нагрівання. Виключення складають реакції з агресивними окисниками, наприклад, із [[галогени|галогенами]]:
: <math>\mathrm{ Zn + F_2 \xrightarrow{60^oC} ZnF_2}</math>
Без нагрівання реагує з великою кількістю кислот. Реакція витіснення водню широко використовується у лабораторній практиці для синтезу технічного H<sub>2</sub> (в [[апарат Кіпа|апараті Кіпа]]):
: <math>\mathrm{ Zn + 2HCl \rightarrow ZnCl_2 + H_2 }</math>
: <math>\mathrm{ Zn + H_2SO_4 \rightarrow ZnSO_4 + H_2 }</math>
: <math>\mathrm{ Zn + 4HNO_3(conc.) \xrightarrow{t} Zn(NO_3)_2 + 2NO_2 + 2H_2O}</math>
За високих температур взаємодіє з неметалами та їх оксидами ([[кислотні оксиди|кислотними оксидами]]):
: <math>\mathrm{ Zn + S \xrightarrow{>130^oC} ZnS}</math>
: <math>\mathrm{ 3Zn + 2P \xrightarrow{400-650^oC} Zn_3P_2}</math>
: <math>\mathrm{ Zn + CO_2 \xrightarrow{800-950^oC} ZnO + CO}</math>
Проявляючи амфотерні властивості, цинк реагує з також із [[луги (хімія)|лугами]]. У кінцевих сполуках він виступає як [[комплексні сполуки|комплексоутворювач]], координуючи довкола себе чотири [[ліганди]]:
: <math>\mathrm{ 4Zn + 7NaOH + NaNO_3(conc.) + 6H_2O \xrightarrow{boiling} 4Na_2[Zn(OH)_4] + NH_3}</math>
: <math>\mathrm{ Zn + 4NaCN + 2H_2O \xrightarrow{boiling} Na_2[Zn(CN)_4] + 2NaOH + H_2}</math>
У вигляді порошку цинк здатен відновлювати або навіть витісняти з солей менш активні метали:
: <math>\mathrm{ Zn + SnCl_4 \xrightarrow{t} ZnCl_2 + SnCl_2}</math>
: <math>\mathrm{ Zn + CdSO_4 \xrightarrow{t} ZnSO_4 + Cd }</math>

== Застосування цинку та його сплавів ==
[[Файл:Feuerverzinkte Oberfläche.jpg|thumb|140px|Оцинкована поверхня]]
[[Файл:Zamak.jpg|thumb|140px|Зливок ливарного цинкового сплаву (Zamak<sup>®</sup>)]]
Цинк використовують як антикорозійний матеріал, ним покривають вироби зі [[сталь|сталі]] та [[залізо|заліза]] ([[цинкування]]), а також як конструкційний матеріал для [[цинкографія|цинкографії]] [[анод]]ів, використаних в електролізерах і в [[гальванічний елемент|гальванічних елементах]].

[[Цинкові сплави]] ({{lang-en|zinc alloys}})&nbsp;— сплави на основі цинку з добавками, головним чином [[алюміній|алюмінію]], [[мідь|міді]] та [[магній|магнію]].

У цинкових сплавів невисока [[температура плавлення]], добра [[рідкоплинність]], їх можна легко обробляти різанням і тиском, зварювати і паяти. Вади цинкових сплавів: низькі механічні властивості за підвищених температур (особливо, опір [[повзучість|повзучості]]), незначна [[корозійна стійкість]] в кислих і лужних середовищах, вони схильні до зміни розмірів у процесі природного [[старіння металів|старіння]]. Корозійна стійкість у цинкових сплавів приблизно така ж, як у технічного цинку або оцинкованої сталі.

Щоб підвищити корозійну стійкість та поліпшити зовнішній вигляд, на поверхні виробів з цинкових сплавів наносять електрохімічним чи хімічним способами хромові, нікелеві або кадмієві захисно-декоративні та захисні покриття.

Промислові цинкові сплави розроблені на базі систем «цинк&nbsp;— алюміній» і «цинк&nbsp;— алюміній&nbsp;— мідь». Практично у всі цинкові сплави введена домішка магнію (до 0,1&nbsp;%), що підвищує розмірну стабільність литих деталей і збільшує корозійну стійкість сплавів. Сплави також містять у невеликих кількостях [[свинець]], [[олово]], [[залізо]] та інші елементи.

Цинкові сплави бувають ливарні<ref name=GOST25140>ГОСТ 25140-93. Сплавы цинковые литейные. Марки.</ref>, [[Деформівність|деформівні]] й антифрикційні (підшипникові)<ref name=DSTU2774>ДСТУ 2774-94 (ГОСТ 21437-95) Сплави цинкові антифрикційні. Марки, технічні вимоги та методи випробувань.</ref>, які використовують як замінники олов'янистих бронз і [[бабіт]]ів.

Цинкові сплави застосовують в автомобіле- і вагонобудуванні, електротехнічній та приладобудівній промисловості, поліграфії тощо.
{{Main|Цинкові сплави}}

Використовується також в [[латунь|латунях]] як [[сплав]] [[мідь|міді]] з цинком.
{{Main|Латунь}}

== Біологічна роль ==
Цинк є фізіологічним важким металом, і життєво необхідним елементом для людини і інших тварин<ref>{{cite journal|author=Prasad A. S.|title=Zinc in Human Health: Effect of Zinc on Immune Cells|journal=Mol. Med.|volume=14|date=2008|pmid=18385818|pmc=2277319|doi=10.2119/2008-00033.Prasad|issue=5–6|pages=353–7}}</ref>, рослин<ref name=Broadley2007>{{cite journal|last=Broadley|first=M. R.|author2=White, P. J. |author3=Hammond, J. P. |author4=Zelko I. |author5= Lux A. |title=Zinc in plants|journal=New Phytologist|volume=173|date=2007|pmid=17286818|doi=10.1111/j.1469-8137.2007.01996.x|issue=4|pages=677–702}}</ref> і мікроорганізмів<ref>{{cite journal|author=Sugarman B|title=Zinc and infection|journal=Review of Infectious Diseases|volume=5|date=1983|pmid=6338570|issue=1|pages=137–47|doi=10.1093/clinids/5.1.137}}</ref>. Цинк є компонентом близько 300 ферментів<ref>[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2872358/ The Essential Toxin: Impact of Zinc on Human Health]{{ref-en}}</ref>. Дуже часто цинк зустрічається в білках, що є [[Фактори транскрипції|факторами транскрипції]]. Одна з типових цинковмістних структур, що часто зустрічаються в таких білках навіть отримала назву «[[цинковий палець]]».<ref>[ww.xumuk.ru/biospravochnik/101.html Цинковые пальцы]{{ref-ru}}</ref>

В мозку, підвищений вміст цинку спостерігається в [[Синаптичні бульбашки|синаптичних бульбашках]]. Ймовірно, він відіграє важливу роль в явищі синаптичної пластичності, а отже і в навчанні взагалі.<ref name="Bitanihirwe">{{cite journal|author=Bitanihirwe BK|author2=Cunningham MG|date=2009|title=Zinc: The brain's dark horse|journal=Synapse|volume=63|pmid=19623531|issue=11|doi=10.1002/syn.20683|pages=1029–49}}</ref> Відіграє важливу роль у механізмах передачі імпульсу в глутаматергічних (цинкергічних) нейронах та є одним із основних механізмів розвитку глутаматної [[Екситотоксичність|екситотоксичності]]<ref>{{Cite news|title=Insight into glutamate excitotoxicity from synaptic zinc homeostasis|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21234391|work=International Journal of Alzheimer's Disease|date=2010-12-20|accessdate=2019-10-18|issn=2090-0252|pmc=3017909|pmid=21234391|doi=10.4061/2011/491597|pages=491597|volume=2011|first=Atsushi|last=Takeda}}</ref>. Також відіграє важливу роль в розвитку скроневої (гіпокампальної) епілепсії, порушуючи процеси сенсибілізації та стабілізації постсинаптичної мембрани.<ref>{{Cite news|title=МЕТАБОЛІЗМ МЕТАЛІВ У ГІПОКАМПІ ТА РОЛЬ ЦИНКУ В ПАТОГЕНЕЗІ ЕПІЛЕПТИФОРМНИХ СУДОМ|url=http://ojs.mdpu.org.ua/index.php/biol/article/view/33|work=Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University|date=2016-05-22|accessdate=2019-10-18|issn=2226-9010|doi=10.15421/201633|pages=34–44|volume=6|issue=2|first=O. M.|last=Kuchkovsky|archive-date=2019-10-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20191018085350/http://ojs.mdpu.org.ua/index.php/biol/article/view/33}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191018085350/http://ojs.mdpu.org.ua/index.php/biol/article/view/33 |date=2019-10-18 }}</ref>

Цинк впливає на активність тропних [[гормон]]ів [[гіпофіз]]у, бере участь в реалізації біологічних функцій [[інсулін]]у, нормалізуючи жировий обмін. Цинк бере участь у кровотворенні, а також необхідний для нормального функціонування [[гіпофіз]]а, [[підшлункова залоза|підшлункової залози]], сім'яних міхурів.
Сполуки цинку використовують у [[медицина|медицині]] як лікарські засоби.
В нормі, в людському тілі циркулює від 2 до 4 грамів цинку.

===Харчовий раціон===
Продукти тваринного походження, такі як м'ясо, риба, молюски, птиця, яйця та молочні продукти містять цинк. Концентрація цинку в рослинах залежить від його вмісту в ґрунті. За достатнього вмісту цинку в ґрунті найбільше цинку містять пшениця (зародки та висівки) та різноманітне насіння, включаючи кунжут, мак, люцерну, селеру та гірчицю. Цинк також міститься в квасолі, горіхах, мигдалі, цільних зернах, гарбузовому насінні, насінні соняшнику та чорній смородині.<ref name>{{cite web |url=http://www.nal.usda.gov/fnic/foodcomp/Data/SR20/nutrlist/sr20w309.pdf |title=Zinc content of selected foods per common measure |access-date=6 грудня 2007 |publisher=[[United States Department of Agriculture]] |work=USDA National Nutrient Database for Standard Reference, Release 20 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090305081926/http://www.nal.usda.gov/fnic/foodcomp/Data/SR20/nutrlist/sr20w309.pdf |archive-date=5 березня 2009 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080216085602/http://www.nal.usda.gov/fnic/foodcomp/Data/SR20/nutrlist/sr20w309.pdf |date=2008-02-16 }}</ref>

== Негативний вплив ==
Одночасний прийом великої кількості цинку викликає інтоксикацію, що проявляється такими симптомами як нудота, біль в животі, слабкість, в'ялість і швидка втомлюваність

Рекомендована добова норма цинку становить 15 мг на день. Тривалий прийом 100-300 мг на день може призводити до дефіциту міді, [[анемія|анемії]], [[Нейтропенія|нейтропенії]], порішень імунітету, підвищенням долі [[Ліпопротеїни низької густини|ліпопротеїнів низької густини]] відносно ліпопротеїнів високої густини (так званий "поганий" і "хороший" холестерин)<ref>[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2407097/ Zinc toxicity ]{{ref-en}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Поліметалічні руди]]
* [[Свинцево-цинкові руди]]
* [[Ресурси і запаси цинку]]
* [[Цинк (мінерал)]]
* [[Цинкові руди]]
* [[Райнцинк]]
* [[Видобуток цинку]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет&nbsp;— Донецьк: «Вебер», 2008.&nbsp;— 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
* {{МГЕ}}
* Р.&nbsp;Рипан, И.&nbsp;Чертяну. Неорганическая химия: Химия металлов: В 2 т.&nbsp;— М.: Изд. «Мир», 1971.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— 561&nbsp;с.
* Химические свойства неорганических веществ: Учеб. пособие для вузов. 3-е изд., испр./Р.&nbsp;А.&nbsp;Лидин, В.&nbsp;А.&nbsp;Молочко, Л.&nbsp;Л.&nbsp;Андреева; Под ред. Р.&nbsp;А.&nbsp;Лидина.&nbsp;— М.: Химия, 2000. 480 с.: ил.&nbsp;— ISBN 5-7245-1163-0.

== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/140/cink ЦИНК] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Цинк|*]]
[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Метали]]
[[Категорія:Мікроелементи]]
[[Категорія:Кольорові метали]]
[[Категорія:Антагоністи NMDA-рецепторів]]
[[Категорія:Період 4 періодичної системи елементів]]