Перегляд вихідного коду сторінки Хронологія далекого майбутнього

{{переклад}}
[[Файл:Red Giant Earth warm.jpg|thumb|274x274px|За 7 мільярдів років, після того, як [[Сонце]] вступить в стадію [[Червоні гіганти|червоного гіганта]], [[Земля]], можливо, буде виглядати приблизно так.]]

Тоді як майбутнє неможливо передбачити з абсолютною точністю<ref>{{cite book
 | author=Rescher, Nicholas
 | authorlink =Nicholas Rescher
 | title = Predicting the future: An introduction to the theory of forecasting
 | url=https://archive.org/details/predictingfuture0000resc
 | date = 1998
 | publisher = State University of New York Press
 | isbn = 0-7914-3553-9
 }}{{ref-en}}</ref>, сучасне наукове розуміння у різноманітних наукових дисциплінах дозволило спроєктувати розвиток подій у часі, тим самим окресливши, з більшим чи меншим відсотком імовірності, основні події, що відбудуться у найдальшому майбутньому. До таких дисциплін належать [[астрофізика]], яка спромоглася визначити, яким чином формуються, взаємодіють, та врешті помирають [[планета|планети]] та [[Зоря|зорі]]; [[фізика елементарних частинок]], яка допомогла визначити, як поводиться матерія у найменших масштабах; [[еволюційна біологія]], яка дозволяє передбачити, яким чином життя еволюціонуватиме з плином часу; і, врешті, [[тектоніка плит]], яка демонструє, як зміщуються континенти з плином тисячоліть.

Усі передбачення [[Майбутнє Землі|майбутнього Землі]], [[Формування та еволюція Сонячної системи|Сонячної системи]] та самого [[Майбутнє Всесвіту, що розширюється|Всесвіту, що розширюється]], повинні узгоджуватись із [[Другий закон термодинаміки|другим законом термодинаміки]], за яким [[ентропія (фізика)|ентропія]], або втрата доступної енергії, необхідної для виконання роботи, повинна збільшуватися з плином часу.<ref name="Nave" /> Поступово [[Зоря|зорі]] повинні вичерпати свої запаси [[Водень|водневого]] палива, і вигоріти. Найближче розташовані один до одного об'єкти можуть викликати гравітаційне викидання планет із їхніх зоряних систем, та цілих зоряних систем із їхніх галактик.<ref name="five ages" /> Передбачають, що зрештою й сама матерія зазн́ає [[Радіоактивність|радіоактивного розпаду]], оскільки навіть найстабільніші речовини розпадаються на субатомні частинки.<ref name="dying" /> Поточні дані дозволяють припускати, що [[Форма Всесвіту|Всесвіт є плоским]], а отже, він не зазн́ає [[Велике стискання|Великого стискання]], що мало б відбутися за певний скінченний проміжок часу<ref name="Komatsu" />, тому нескінченне майбутнє потенційно уможливлює виникнення надзвичайно малоймовірних подій та явищ, таких як формування [[Больцманівський мозок|Больцманівського мозку]].<ref name="linde" />

Графіки, подані тут, описують події, починаючи із, приблизно, [[10 тисячоліття|восьми тисяч років від сьогодні]]{{efn| name = time}}, і до найдальшого майбутнього, куди тільки можна сягнути сучасною науковою думкою. Подекуди подані декілька альтернативних варіантів подій, аби покрити ті питання, які нині залишаються нерозв'язаними, зокрема питання причини, з якої людство [[загибель людства|приречене на вимирання]], а також питання, чи [[Розпад протона|розпадаються протони]], і чи Земля зможе пережити розростання Сонця до розміру [[Червоні гіганти|червоного гіганта]].

== Позначення ==
{| class="wikitable"
|-
! scope="col" | [[Файл:Key.svg|24px]]
! scope="col" | Галузь науки, через яку була визначена подія
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| [[Астрономія]] та [[астрофізика]]
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| [[Геологія]] та [[планетологія]]
|-
| style="background: #CEFF00;" | [[Файл:Butterfly icon (Noun Project).svg|16px|alt=Біологія|Біологія]]
| [[Біологія]]
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| [[Фізика елементарних частинок]]
|-
| style="background: #e0ffff;" | [[Файл:Pi-CM.svg|16px|alt=Математика|Математика]]
| [[Математика]]
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|10px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| [[Технологія]] та [[культура]]
|}

== Майбутнє Землі, Сонячної системи та Всесвіту ==

{| class="wikitable" style="width: 100%; margin-right: 0;"
|-
! scope="col" | [[Файл:Key.svg|24px]]
! scope="col" | Років вперед
! scope="col" | Подія
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 10 000
| Якщо послаблення «льодової пробки» [[підольодовиковий басейн Вілкса|підльодовикового басейну Вілкса]] має в наступні декілька століть стати загрозою для [[Східна Антарктика|Східно-Антарктичного льодовикового щита]], ця пробка потребуватиме приблизно саме стільки часу, аби розтопитись остаточно. [[Рівень моря]] підніметься на 3—4 [[метр]]и.<ref>{{cite journal|last=Mengel|first=M.|author2=A. Levermann|title=Ice plug prevents irreversible discharge from East Antarctica|journal=Nature Climate Change|date=04-05-2014|url=http://www.nature.com/nclimate/journal/vaop/ncurrent/full/nclimate2226.html|accessdate=23 січня 2015|archive-date=10 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200110121647/http://www.nature.com/articles/nclimate2226}}</ref> (Один із потенційних [[Довготривалі наслідки глобального потепління|довготривалих наслідків глобального потепління]]. Його потрібно відокремлювати від короткотермінової загрози, яку становить танення [[Західно-Антарктичний льодовиковий щит|Західно-Антарктичного льодовикового щита]].)
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 25 000
| [[Північна полярна шапка (Марс)|Північна марсіанська полярна шапка]] може зменшитись, оскільки приблизно в цей час [[Марс (планета)|Марс]] досягне піку потепління у північній півкулі внаслідок аспекту [[орбітальна прецесія|перигелійної прецесії]] його [[цикли Миланковича|циклу Міланковича]] тривалістю у ~50 000 років.<ref>{{cite journal|last=Schorghofer|first=Norbert|title=Temperature response of Mars to Milankovitch cycles|journal=Geophysical Research Letters|date=23 вересня 2008|volume=35|issue=18|doi=10.1029/2008GL034954|url=http://www.ifa.hawaii.edu/~norb1/Papers/2008-milank.pdf|bibcode=2008GeoRL..3518201S|accessdate=23 січня 2015|archiveurl=http://arquivo.pt/wayback/20160516014028/http://www.ifa.hawaii.edu/~norb1/Papers/2008-milank.pdf|archivedate=16 травня 2016|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite book|last=Beech|first=Martin|title=Terraforming: The Creating of Habitable Worlds|date=2009|publisher=Springer|pages=138–142}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія і астрофізика|Астрономія і астрофізика]]
| 36 000
| Невелика зоря, [[червоний карлик]] [[Росс 248]], промине Землю на відстані 3,024 світлових років, ставши найближчою зіркою до Сонця.<ref name="Matthews1993" /> Потім вона віддалятиметься впродовж 8 000 років, роблячи найближчими зорями спершу знову [[Альфа Центавра|Альфу Центавра]], а потім&nbsp;— [[Глізе 445]]<ref name="Matthews1993" /> ([[Найближчі зорі|див. графік]]).
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 50 000
| Завершиться теперішній [[Інтергляціал|міжльодовиковий період]] (згідно з дослідженнями Бергера та Лутра<ref name="Berger2002" />), після чого Земля знову ввійде в наступний [[льодовиковий період]] теперішньої [[Льодовикова ера|льодовикової ери]], якщо не брати до уваги вплив на земний клімат антропогенного [[Глобальне потепління|глобального потепління]].

[[Ніагарський водоспад]] цілковито розмиє останні 32&nbsp;км до [[Ері (озеро)|озера Ері]], і таким чином припинить своє існування.<ref name="Niagara Parks" />

Чимало [[Льодовикове озеро|льодовикових озер]] на [[Канадський щит|Канадському щиті]] будуть стерті з нього в результаті [[гляціоізостазія|гляціоізостазії]] та ерозії.<ref>{{cite book|last=Bastedo|first=Jamie|title=Shield Country: The Life and Times of the Oldest Piece of the Planet|url=https://archive.org/details/shieldcountrylif0000bast_s2u9|date=1994|publisher=Arctic Institute of North America of the University of Calgary|page=[https://archive.org/details/shieldcountrylif0000bast_s2u9/page/202 202]}}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 50 000
| Тривалість [[Юліанський день|дня, який використовується для астрономічної хронометрії]], досягне близько 86 401 секунди ([[Міжнародна система одиниць (SI)|SI]]) внаслідок того, що [[Припливне прискорення|місячні припливи й відпливи сповільнюють обертання Землі]]. При сьогоднішній системі вимірювання часу, з'явиться потреба додавати до годинника одну [[Високосна секунда|високосну секунду]] кожної доби.<ref name="arxiv1106_3141" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 100 000
| [[Власний рух]] зірок по [[небесна сфера|небесній сфері]], який є результатом їхнього руху крізь галактику, зробить багато відомих [[Сузір'я|сузір'їв]] невпізнаваними.<ref name="Tapping 2005" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія і астрофізика|Астрономія і астрофізика]]
| 100 000{{efn| name = prob}}
| Зоря [[VY Великого Пса]], яка є [[гіпергігант]]ом, до цього часу, найімовірніше, перетвориться на [[Гіпернова зірка|гіпернову]] в результаті вибуху.<ref name="Monnier Tuthill Lopez 1999" />
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 100 000{{efn| name = prob}}
| Земля постраждає від виверження [[Супервулкани|супервулкана]], достатньо великого, аби викинути на поверхню до 400&nbsp;км<sup>3</sup> [[Магма|магми]].<ref name="toba" />
|-
| style="background: #CEFF00;" | [[Файл:Butterfly icon (Noun Project).svg|16px|alt=Біологія|Біологія]]
| 100 000
|Місцеві північноамериканські дощові черви, такі як {{li|Megascolecidae|Q=Q145706}}, природним шляхом поширять свій ареал проживання на північ, крізь [[Верхній Середній Захід]] Сполучених Штатів, до канадської границі, відновлюючись після зледеніння [[Лаврентійський льодовиковий щит|Лаврентійського льодовикового щита]] (від 38° пн. ш. до 49° пн. ш.), за умови, що швидкість міграції становитиме 10 м/рік.<ref>{{cite book|last1=Schaetzl|first1=Randall J.|last2=Anderson|first2=Sharon|title=Soils: Genesis and Geomorphology|url=https://archive.org/details/soilsgenesisgeom00scha|date=2005|publisher=Cambridge University Press|page=[https://archive.org/details/soilsgenesisgeom00scha/page/n120 105]}}{{ref-en}}</ref> (Проте, варто зауважити, що немісцеві [[інвазивні дощові черви Північної Америки]] вже були привнесені людьми на значно коротшому проміжку часу, спричинивши справжнє потрясіння у регіональних [[екосистема]]х.)
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 100 000+
| Як один із [[довготривалі наслідки глобального потепління|довготривалих наслідків глобального потепління]], 10% [[парниковий газ|антропогенного діоксиду вуглецю]] все ще залишатиметься в стабілізованій атмосфері.<ref>{{Cite book |title=The Long Thaw: How Humans Are Changing the Next 100,000 Years of Earth's Climate |url=https://archive.org/details/longthawhowhuman0000arch_d2v0 |author=David Archer |date=2009 |page=[https://archive.org/details/longthawhowhuman0000arch_d2v0/page/123 123] |publisher=[[Princeton University Press]] |isbn=978-0-691-13654-7}}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 250 000
| [[Лоїхі]], наймолодший вулкан [[Гавайсько-Імператорський хребет|Гавайсько-Імператорського хребта]], підніметься над поверхнею океану й стане новим [[Вулканічні острови|вулканічним островом]].<ref name="havo" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 500 000{{efn| name = prob}}
| Земля постраждає від удару метеорита діаметром приблизно в 1&nbsp;км, [[Захист від астероїдів|за умови, що зіткнення не вдасться уникнути]].<ref name="Bostrom 2002" />
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 500 000
| Вкрай нерівномірний рельєф національного парку [[Бедлендс (національний парк)|Бедлендс]] у Південній Дакоті цілковито вирівняється під впливом ерозії.<ref>{{cite web|title=Badlands National Park - Nature & Science - Geologic Formations|url=http://www.nps.gov/badl/naturescience/geologicformations.htm|accessdate=23 січня 2015|archive-date=15 лютого 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150215201841/http://www.nps.gov/badl/naturescience/geologicformations.htm}}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 950 000
| [[Аризонський кратер]], великий [[метеоритний кратер]] в Аризоні, який вважається «найсвіжішим» із цього типу кратерів на Землі, до цього часу цілковито зрівняється із рештою території під впливом ерозії.<ref>{{cite book|last=Landstreet|first=John D.|title=Physical Processes in the Solar System: An introduction to the physics of asteroids, comets, moons and planets|date=2003|publisher=Keenan & Darlington|pages=121}}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 1 мільйон{{efn| name = prob}}
| Земля постраждає від виверження [[Супервулкани|супервулкана]], достатньо великого, аби викинути на поверхню до 3 200&nbsp;км<sup>3</sup> магми. Таку подію можна порівняти хіба що з виверженням [[Теорія катастрофи вулкана Тоба|супервулкана Тоба]] 75 000 років тому.<ref name="toba" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 1 мільйон{{efn| name = prob}}
| За приблизними оцінками, найпізніший час, до якого [[червоний надгігант]]&nbsp;— зоря [[Бетельгейзе]]&nbsp;— вибухне у [[наднова|наднову]]. Очікують, що цей вибух можна буде побачити навіть при денному світлі.<ref name="beteldeath" /><ref name="betel" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 1,4 мільйона
| Зоря [[Ґлізе 710]] промине на відстані лише 1,1&nbsp;світлового року від Сонця, після чого почне віддалятись. У результаті цього наближення може відбутися гравітаційна [[пертурбація]], що виштовхуватиме окремі об'єкти із [[хмара Оорта|хмари Оорта]]&nbsp;— кільця льодяних тіл, що перебувають на орбіті на краю Сонячної системи, після чого збільшиться ймовірність кометних зіткнень у внутрішній Сонячній системі<ref name="gliese" />.
|-
| style="background: #CEFF00;" | [[Файл:Butterfly icon (Noun Project).svg|16px|alt=Біологія|Біологія]]
| 2 мільйони
| Приблизний час, необхідний для того, аби екосистеми [[Коралові споруди|коралових рифів]] фізично відбудувались та біологічно відновились після теперішнього [[закислення океанів]].<ref>{{cite book|last=Goldstein|first=Natalie|title=Global Warming|date=2009|publisher=Infobase Publishing|page=53}}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 2+ мільйони
| [[Великий Каньйон]] під впливом ерозії незначно поглибиться, але значно розшириться, аж до утворення просторої долини, що оточуватиме [[Колорадо (річка)|ріку Колорадо]].<ref>{{cite web|title=Grand Canyon - Geology - A dynamic place|url=http://www.nature.nps.gov/views/layouts/Main.html#/GRCA/geo/dynamic/|work=Views of the National Parks|publisher=National Park Service|accessdate=23 січня 2015|archive-date=21 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180721014344/https://www.nature.nps.gov/views/layouts/Main.html#/GRCA/geo/dynamic/}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180721014344/https://www.nature.nps.gov/views/layouts/Main.html#/GRCA/geo/dynamic/ |date=2018-07-21 }}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 2,7 мільйона
| Середній орбітальний період напіврозпаду сучасних [[Кентаври (планетоїди)|Кентаврів]]&nbsp;— астероїдів, нестабільних через гравітаційну взаємодію декількох [[Зовнішні планети|Зовнішніх планет]].<ref name=Horner2004a>{{cite journal
  |last1=Horner |first1= J.
  |last2=Evans|first2= N.W.|last3= Bailey|first3= M. E.
  |title=Simulations of the Population of Centaurs I: The Bulk Statistics
  |date=2004
  |arxiv=astro-ph/0407400
  |doi=10.1111/j.1365-2966.2004.08240.x
  |journal=[[Monthly Notices of the Royal Astronomical Society]]|volume=354|issue=3|pages=798–810 |bibcode=2004MNRAS.354..798H}}</ref> Див. [[Кентаври (планетоїди)#Відомі Кентаври|передбачення для відомих Кентаврів]].
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 8 мільйонів
| Супутник [[Фобос (супутник)|Фобос]] наблизиться на відстань у 7 000&nbsp;км від Марса. Ця відстань становить [[Межа Роша|Межу Роша]], на якій припливні сили розірвуть супутник на шматки і перетворять його на кільце уламків, що перебуватимуть на орбіті планети і поступово, по спіралі, наближатимуться до поверхні Марса.<ref name="phobos" />
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 10 мільйонів
| Долина [[Східно-Африканський рифт|Східно-Африканського рифта]], що розширюється, буде затоплена водами [[Червоне море|Червоного моря]], а це спричинить розділення [[Африка|Африканського континенту]]<ref name="rift" /> та [[Африканська плита|Африканської плити]] на новоутворені Нубійську та [[Сомалійська плита|Сомалійську плиту]].
|-
| style="background: #CEFF00;" | [[Файл:Butterfly icon (Noun Project).svg|16px|alt=Біологія|Біологія]]
| 10 мільйонів
| Приблизний час, коли [[біорізноманіття]] мало б цілковито відновитися після потенційного [[Голоценове вимирання|голоценового вимирання]], якби воно досягло масштабів п'яти попередніх [[масове вимирання|масових вимирань]].<ref>{{cite journal|last1=Kirchner|first1=James W.|last2=Weil|authorlink1=James Kirchner|first2=Anne|title=Delayed biological recovery from extinctions throughout the fossil record|journal=Nature|date=09-03-2000|volume=404|pages=177–180|url=http://www.nature.com/nature/journal/v404/n6774/abs/404177a0.html|bibcode=2000Natur.404..177K|doi=10.1038/35004564|issue=6774|pmid=10724168|accessdate=23 січня 2015|archive-date=16 червня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170616120427/http://www.nature.com/nature/journal/v404/n6774/abs/404177a0.html}}{{ref-en}}</ref>

Навіть без наявності масового вимирання, до цього часу більшість теперішніх видів тварин зникнуть внаслідок [[фонове вимирання|фонового вимирання]], поряд із поступовою еволюцією багатьох [[клада|клад]] у нові форми.<ref>{{cite book|last=Wilson|first=Edward O.|title=The Diversity of Life|url=https://archive.org/details/diversityoflife0001wils|date=1999|publisher=W. W. Norton & Company|page=[https://archive.org/details/diversityoflife0001wils/page/216 216]}}{{ref-en}}</ref> (Однак, навіть без масового вимирання, вже зараз присутня [[екологічна криза]], яка потребуватиме мільйонів років до відновлення).
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 11 мільйонів
| Кільце уламків навколо Марса впаде на його поверхню<ref name="phobos" />.
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 50 мільйонів
| Розпочнеться [[субдукція]] [[Каліфорнія|каліфорнійського]] узбережжя в [[Алеутська западина|Алеутську западину]] внаслідок її руху на північ вздовж [[Сан-Андреас (розлом)|розлому Сан-Андреас]].<ref name="trench" />

Зіткнення Африки із [[Євразія|Євразією]] замкне [[Середземномор'я|Середземноморський басейн]] та створить гірський хребет на кшталт [[Гімалаї]]в.<ref name="medi" />

Вершини [[Аппалачі]]в здебільшого будуть зруйновані ерозією,<ref>{{cite encyclopedia | date =2011 | title =Geology | encyclopedia =Encyclopedia of Appalachia | publisher =University of Tennessee Press | url =http://www.encyclopediaofappalachia.com/category.php?rec=2 | accessdate =23 січня 2015 | archiveurl =https://web.archive.org/web/20140521203455/http://www.encyclopediaofappalachia.com/category.php?rec=2 | archivedate =21 травня 2014 | deadurl =yes }}{{ref-en}}</ref> при швидкості вивітрювання у 5,7 [[одиниця Бубнова|одиниць Бубнова]], хоча виразність цих гір порівняно з рештою рельєфу навпаки зросте, оскільки місцеві долини поглиблюватимуться вдвічі швидше.<ref>{{cite journal|last=Hancock|first=Gregory|title=Summit erosion rates deduced from 10Be:  Implications for relief production in the central Appalachians|journal=Geology|date=January 2007|volume=35|issue=1|doi=10.1130/g23147a.1|url=http://pages.geo.wvu.edu/~kite/HancockKirwan2007SummitErosion.pdf|accessdate=23 січня 2015|archive-date=23 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181223151411/http://pages.geo.wvu.edu/~kite/HancockKirwan2007SummitErosion.pdf}}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 50&nbsp;— 60 мільйонів
| [[Канадські скелясті гори]] під впливом ерозії перетворяться на рівнину, за умови, що швидкість ерозії становитиме 60 [[Одиниця Бубнова|одиниць Бубнова]].<ref>{{cite book|last=Yorath|first=C. J.|title=Of rocks, mountains and Jasper: a visitor's guide to the geology of Jasper National Park|url=https://archive.org/details/ofrocksmountains0000yora|date=1995|publisher=Dundurn Press|page=[https://archive.org/details/ofrocksmountains0000yora/page/30 30]}}{{ref-en}}</ref> ({{Не перекладено|Південні скелясті гори||en|Southern Rocky Mountains}} у США підлягатимуть ерозії дещо повільніше.<ref>{{cite journal|last=Dethier|first=David P.|author2=Ouimet, W.|author3=Bierman, P. R.|author4=Rood, D. H.|author5=Balco, G.|title=Basins and bedrock: Spatial variation in 10Be erosion rates and increasing relief in the southern Rocky Mountains, USA|journal=Geology|date=2014|volume=42|issue=2|pages=167–170|url=http://noblegas.berkeley.edu/~balcs/pubs/Dethier_2014_Geology.pdf|bibcode=2014Geo....42..167D|doi=10.1130/G34922.1|accessdate=23 січня 2015|archive-date=23 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181223151250/http://noblegas.berkeley.edu/~balcs/pubs/Dethier_2014_Geology.pdf}}{{ref-en}}</ref>)
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 50&nbsp;— 400 мільйонів
| Приблизний час, необхідний для того, аби Земля змогла природним чином поповнити свої запаси [[Горючі корисні копалини|горючих корисних копалин]].<ref>{{cite book|editor-last=Pimentel|editor-first=David|last=Patzek|first=Tad W.|title=Biofuels, Solar and Wind as Renewable Energy Systems: Benefits and Risks|chapter=Can the Earth Deliver the Biomass-for-Fuel we Demand?|date=2008|publisher=Springer}}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 80 мільйонів
| [[Гаваї (острів)|Великий острів]] стане останнім із нині існуючих [[Гавайські острови|Гавайських островів]], що потоне під хвилями.<ref>{{cite news|last=Perlman|first=David|title=Kiss that Hawaiian timeshare goodbye / Islands will sink in 80 million years|url=http://www.sfgate.com/news/article/Kiss-that-Hawaiian-timeshare-goodbye-Islands-2468202.php|newspaper=San Francisco Chronicle|date=14-10-2006|accessdate=23 січня 2015|archive-date=17 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190417122705/https://www.sfgate.com/news/article/Kiss-that-Hawaiian-timeshare-goodbye-Islands-2468202.php}}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 100 мільйонів{{efn| name = prob}}
| Земля, найімовірніше, постраждає від удару метеорита, розмір якого можна порівняти з тим, який спричинив [[крейдове вимирання]] 65 мільйонів років тому, за умови, що його не вдасться відвернути<ref name="kpg1" />. 
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 100 мільйонів
| Максимальний час життя [[Кільця Сатурна|кілець Сатурна]] у їхньому поточному стані.<ref>{{cite book|last=Lang|first=Kenneth R.|title=The Cambridge Guide to the Solar System|url=https://archive.org/details/cambridgeguideto0000lang|date=2003|publisher=Cambridge University Press|pages=[https://archive.org/details/cambridgeguideto0000lang/page/328 328]–329}}</ref>
|-
| style="background: #e0ffff;" | [[Файл:Pi-CM.svg|16px|alt=Математика|Математика]]
| 230 мільйонів
| Після цього моменту стають неможливими передбачення орбіт планет через обмеження [[Час Ляпунова|Часу Ляпунова]].<ref name="hayes07" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 240 мільйонів
| Починаючи з її теперішнього положення, [[Сонячна система]] завершить [[Галактичний рік|один повний оберт]] навколо [[Галактичний центр|галактичного центру]].<ref name="galyear" />
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 250 мільйонів
| Всі континенти на Землі можуть об'єднатись в єдиний [[суперконтинент]]. Три потенційні варіанти розташування теперішніх континентів у новому утворенні отримали назви [[Амазія]], [[Новопангея]], та [[Пангея Ультима]].<ref name="scotese" /><ref name="Williams Nield 2007" />
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 400—500 мільйонів
| Суперконтинент (Пангея Ультима, Новопангея, або Амазія), найімовірніше, розколеться на кілька окремих континентів.<ref name="Williams Nield 2007" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 500—600 мільйонів{{efn| name = prob}}
| Ймовірний час, коли відбудеться [[гамма-сплеск]], або вибух масивної, гіперенергетичної наднової в межах 6 500 світлових років від Землі; достатньо близько для того, аби її промені вплинули на [[Озоносфера|озоновий шар]] Землі та потенційно спричинили [[масове вимирання]], за умови, що вірною є гіпотеза, за якою подібний вибух спричинив [[Ордовицько-силурійське вимирання]]. Втім, щоб будь-який негативний вплив від такого вибуху став можливим, треба, аби розташування наднової було чітко зорієнтованим відносно Землі.<ref name="natgeo" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 600 мільйонів
|  [[Припливне прискорення]] віддалить [[Місяць (супутник)|Місяць]] від Землі на відстань, достатню для того, аби [[Сонячне затемнення|повні сонячні затемнення]] перестали бути можливими на Землі.<ref name="600mil" />
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 600 мільйонів
| Збільшення світності Сонця почне руйнувати [[карбонатно-силікатний цикл]]; вища світність спричинить збільшення [[вивітрювання]] поверхневих порід, яке утримує [[діоксид вуглецю]] у ґрунті у формі карбонатів. При випаровуванні води із поверхні Землі, породи затвердіватимуть, тим самим сповільнюючи та зрештою зупиняючи [[Тектоніка плит|тектоніку плит]]. При відсутності вулканів, які б повторно викидали вуглець у земну атмосферу, рівень діоксиду вуглецю у ній поступово спадатиме.<ref name=swansong>{{cite journal|title=Swansong Biospheres: Refuges for life and novel microbial biospheres on terrestrial planets near the end of their habitable lifetimes|author=O'Malley-James, Jack T.; Greaves, Jane S.; Raven; John A.;  Cockell; Charles S.|publisher=arxiv.org|date=2012|url=http://arxiv.org/pdf/1210.5721v1.pdf|accessdate=2012-11-01|journal=|archive-date=19 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181119072428/https://arxiv.org/pdf/1210.5721v1.pdf}}{{ref-en}}</ref> До цієї дати рівень діоксиду вуглецю в атмосфері спаде до точки, в якій [[C3-фотосинтез|фотосинтез C<sub>3</sub>]] перестає бути можливим. Усі рослини, що використовують фотосинтез C<sub>3</sub> (~99 відсотків усіх сучасних видів), загинуть.<ref name="Heath Doyle 2009" />
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 800 мільйонів
| Рівень діоксиду вуглецю спаде до точки, у якій [[Цикл Хетча-Слека-Карпілова|фотосинтез C<sub>4</sub>]] перестає бути можливим.<ref name="Heath Doyle 2009" /> Вільний кисень та озон зникнуть з атмосфери. Багатоклітинні форми життя вимруть.<ref name="bd2_6_1665" />
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 1 мільярд{{efn| name = shortscale}}
| До цього часу світність Сонця збільшиться на 10 відсотків, спричинивши підвищення температури на Землі до середнього значення у ~47&nbsp;°C (320 [[Кельвін (одиниця)|K]], 116&nbsp;°F). Атмосфера перетвориться на «вологий парник», результатом чого стане безперервне випаровування океанів.<ref name="mnras386_1" /> Резервуари води можуть бути все ще присутніми на полюсах, забезпечуючи умови для проживання найпростіших форм життя.<ref name="abode" /><ref name="pressure" />
|-
| style="background: #CEFF00;" | [[Файл:Butterfly icon (Noun Project).svg|16px|alt=Біологія|Біологія]]
| 1,3 мільярда
| [[Ядерні|Еукаріотичне]] життя вимре внаслідок діоксид-вуглецевого голоду. Залишаться лише [[прокаріоти]].<ref name="bd2_6_1665" />
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 1,5—1,6 мільярда
|Підвищена активність Сонця відсуне назовні [[Зона, придатна для життя|придатну для життя зону]] навколо нього. Підвищення рівня [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] в атмосфері [[Марс (планета)|Марса]] підніме температуру біля його поверхні до рівня температури на Землі під час [[Льодовикова ера|льодовикової ери]]<ref name="bd2_6_1665" /><ref name="mars" />.
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 2,3 мільярда
| [[Зовнішнє ядро]] Землі застигне, якщо [[суб'ядро]] продовжить зростати із тією ж швидкістю, що й зараз&nbsp;— 1&nbsp;мм на рік.<ref name="ng4_264" /><ref name="compo" /> Без рідкого зовнішнього ядра [[магнітне поле Землі]] припинить існування,<ref name="magnet" /> а заряджені частинки, які випромінюються [[Сонце]]м, поступово спустошать земну атмосферу.<ref>{{cite journal |title=Solar wind hammers the ozone layer |author=Quirin Shlermeler |newspaper=nature news |date=03-03-2005 | doi=10.1038/news050228-12  |ref=harv}}{{ref-en}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 2,8 мільярда
| Температура на поверхні Землі, навіть на полюсах, досягне середнього значення у ~147&nbsp;°C (420 K, 296&nbsp;°F). У цій точці життя, до того часу вже  обмежене лише колоніями одноклітинних організмів у безладно розкиданих, ізольованих мікросередовищах на кшталт високогірних озер чи підповерхневих печер, зазнає цілковитого вимирання.<ref name=swansong/><ref name="global1" />{{efn|name=ejection/capture}}
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 3 мільярди
| Точка [[Медіана (статистика)|медіани]], у якій відстань Місяця до Землі, що поступово й безперервно збільшується, послабить стабілізаційний ефект супутника на рівень [[Нахил осі обертання|нахилу осі обертання]] Землі. Як наслідок, [[блукання географічних полюсів]] Землі стане хаотичним та екстремальним.<ref name="wander" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 3,3 мільярда
| Орбіта [[Меркурій (планета)|Меркурія]] з ймовірністю 1 відсоток стане настільки видовженою, що він зіткнеться з [[Венера (планета)|Венерою]], а це спричинить безлад всередині внутрішньої Сонячної системи й потенційно може призвести до планетного зіткнення з Землею<ref name="chaos" />.
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 3,5 мільярда
| Умови на поверхні Землі стануть приблизно такими, які нині можна спостерігати на Венері.<ref name="venus" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 3,6 мільярда
| Супутник [[Нептун (планета)|Нептуна]] [[Тритон (супутник)|Тритон]] підійде до планети ближче, ніж її [[Межа Роша]], а це може призвести до його розпаду на  [[Кільце (астрономія)|планетарне кільце]] подібне до [[Кільця Сатурна|Кілець Сатурна]]<ref name="triton" />.
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 4 мільярди
| [[Медіана (статистика)|Медіанна]] точка, в якій галактика [[Галактика Андромеди|Андромеди]] [[Зіткнення галактик Чумацький Шлях і Туманність Андромеди|зіткнулася]] з [[Чумацький Шлях|Чумацьким Шляхом]], які згодом зіллються та утворять галактику, що отримала назву «[[Зіткнення галактик Чумацький Шлях і Туманність Андромеди|Мілкомеда]]»<ref name="cox" />. Планети Сонячної системи, як очікується, не зазнають відносно суттєвого впливу через це зіткнення<ref>{{cite web |url=http://www.nasa.gov/mission_pages/hubble/science/milky-way-collide.html |author=NASA |title=NASA's Hubble Shows Milky Way is Destined for Head-On Collision |work=NASA |date=2012-05-31 |accessdate=2012-10-13 |archive-date=4 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140604191905/http://www.nasa.gov/mission_pages/hubble/science/milky-way-collide.html }}</ref><ref>{{cite news|last=Dowd|first=Maureen|title=Andromeda Is Coming!|url=http://www.nytimes.com/2012/05/30/opinion/dowd-andromeda-is-coming.html|accessdate=9 січня 2014|newspaper=New York Times|date=29 травня 2012|quote=[NASA's David Morrison] explained that the [[Andromeda-Milky Way collision]] would just be two great big fuzzy balls of stars and mostly empty space passing through each other harmlessly over the course of millions of years.|archive-date=2 січня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130102210740/http://www.nytimes.com/2012/05/30/opinion/dowd-andromeda-is-coming.html}}</ref><ref name="milk"/>.
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 5 мільярдів
| З «[[Ядерний синтез|вигорянням]]» водою, [[Сонце]] залишає [[Головна послідовність|головну послідовність]] діаграми [[Діаграма Герцшпрунга — Рассела|Герцшпрунга — Рассела]] і починає розвиватися у [[червоні гіганти|червоного гіганта]]<ref name="Schroder 2008" />.
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 7,5 мільярда
| Земля і Марс можуть почати [[синхронне обертання]] з розширенням сонця до стадії [[субгігант]]а<ref name="mars" />.
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 7,59 мільярда
| Існує дуже висока ймовірність, що Земля та Місяць будуть знищені через падіння у Сонце, незадовго до того, як Сонце досягне піку своєї стадії [[Червоні гіганти|червоного гіганта]] при максимальному радіусі у 256 сучасних його радіусів.<ref name="Schroder 2008" />{{efn|name=earthredgiantsun}} Перед остаточним зіткненням Місяць, ймовірно, перетне [[Межа Роша|межу Роша]], після чого розколеться на дрібні уламки, що утворять кільце навколо Землі; більшість цих уламків зрештою впаде на земну поверхню<ref name="powell2007" />.<!--
leaving this here in case later calculation(s) show the above not to be true-->
Протягом цього періоду, можливо, що «[[супутник|місяць]]» [[Сатурн (планета)|Сатурна]] [[Титан (супутник)|Титан]] може досягти температури поверхні, необхідної для зародження та підтримки життя<ref name="Titan" />.
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 7,9 мільярда
| Сонце сягає своєї вершини [[червоний гігант|червоного гіганта]] за діаграмою [[Діаграма Герцшпрунга — Рассела|Герцшпрунга – Рассела]], досягаючи при цьому свого максимального радіусу в 256 разів більше, ніж нинішнє значення<ref name="Rybicki2001" />. В ході цих процесів, [[Меркурій (планета)|Меркурій]], [[Венера (планета)|Венера]], і дуже ймовірно що, Земля руйнуються<ref name="Schroder 2008" />.
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 8 мільярдів
| Сонце перетворюється на вуглекислого [[білий карлик|білого карлика]] з приблизно 54,05% своєї нинішньої маси<ref name="Schroder 2008" /><ref name="nebula" /><ref name="apj676_1_594" />{{efn|name="dwarf"}}. У ці часи, якщо Земля збережеться, температури на поверхні планети, а також інших планет, що залишаться в Сонячній системі, почнуть швидко знижуватися, тому що Сонце білого карлика буде випромінювати набагато менше енергії, ніж сьогодні.
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 22 мільярди
| Кінець Всесвіту в сценарії the [[Великий розрив|Великого розриву]], сценарії, який передбачений моделлю [[Темна енергія|темної енергії]] з {{iw|Equation of state (cosmology)|w = −1,5}}.<ref name="bigrip" /> Observations of [[Скупчення галактик|galaxy cluster]] speeds by the [[Chandra X-ray Observatory]] suggest that this will not occur.<ref name="chand" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 50 мільярдів
| До цього часу Земля та Місяць досягнуть [[синхронне обертання|синхронного обертання]] (за умови, що вони не будуть поглинуті Сонцем), при чому як планета так і супутник будуть обернуті одне до одного лише одним боком.<ref name="tide1">
{{cite book | title = Solar System Dynamics | author = Murray, C.D. and Dermott, S.F. | publisher = [[Cambridge University Press]] | date = 1999 | page = 184 | isbn = 978-0-521-57295-8
}}{{ref-en}}
</ref><ref name="tide2">
{{cite book | last = Dickinson | first = Terence | authorlink = Terence Dickinson | title = From the Big Bang to Planet X | publisher = [[Camden House]] | date = 1993 | location = Camden East, Ontario | pages = [https://archive.org/details/frombigbangtopla00unse/page/79 79]–81 | url =https://archive.org/details/frombigbangtopla00unse| isbn = 978-0-921820-71-0
}}{{ref-en}}
</ref> Згодом припливна дія Сонця позбавить систему [[момент імпульсу|моменту імпульсу]], тим самим спричинивши руйнацію орбіти Місяця, та прискоривши обертання Землі.<ref name="canup_righter">{{cite book | first1 = Robin M. | last1 = Canup | first2 = Kevin | last2 = Righter | title = Origin of the Earth and Moon | volume = 30 | series = The University of Arizona space science series | publisher = University of Arizona Press | date = 2000 | isbn = 978-0-8165-2073-2 | pages = 176–177 | url = http://books.google.com/books?id=8i44zjcKm4EC&pg=PA176 | accessdate = 13 березня 2014 | archive-date = 11 січня 2014 | archive-url = https://web.archive.org/web/20140111114102/http://books.google.com/books?id=8i44zjcKm4EC&pg=PA176 }}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 100 мільярдів
| Розширення Всесвіту призведе до того, що всі галактики за межами Локальної групи Чумацького Шляху зникнуть за космічним світловим горизонтом, роблячи їх недоступними для спостереження<ref name="galaxy" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 150 мільярдів
| Космічний мікрохвильовий фон охолодиться від поточної температури ~2,7&nbsp;K до 0,3&nbsp;K, що зробить його виявлення неможливим за допомогою сучасних технологій.<ref name="temp" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 450 мільярдів
| Медіанна дата, коли ~47 галактик<ref name="messier" /> місцевої групи об’єднаються в одну велику галактику.<ref name="dying" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 800&nbsp;мільярдів
| Очікуваний час, коли сумарне випромінювання світла від об’єднаної галактики Чумацького Шляху та Андромеди почне зменшуватися, коли зорі перетнуть пік світності, перетворюючись на червоних карликів.<ref name="bluedwarf" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 10<sup>12</sup> (1&nbsp;трильйон)
| Найраніша дата закінчення [[зореутворення]] в галактиках, оскільки в газових хмарах закінчиться матеріал.<ref name="dying" />

Розширення всесвіту, припускаючи постійну щільність темної енергії, зробить неможливим довести Великий Вибух. Проте все ще можливо буде визначити розширення Всесвіту шляхом вивчення надшвидкісних зір.<ref name="galaxy" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 3×10<sup>13</sup> (30&nbsp;трильйонів)
| До цього часу ймовірно відбудеться зіткнення Сонця чи зір у місцевих зоряних околицях, наслідком чого буде порушення орбіт їхніх планет або викидання планет у міжзоряний простір.<ref name="strip" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 10<sup>14</sup> (100&nbsp;трильйонів)
| Найпізніший часу завершення нормального [[зореутворення]] в галактиках.<ref name="dying" /> Почнеться ера Виродження, коли за відсутності вільного водню, нові зорі перестануть утворюватися, а старі гинутимуть.<ref name="five ages" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 1,1—1,2×10<sup>14</sup> (110—120&nbsp;трильйонів)
| Час, до якого всі зорі у Всесвіті вичерпають своє паливо. Останніми будуть маломасові червоні карлики, що мають тривалість життя приблизно 10—20 трильйонів років.<ref name="dying" /> Також залишаться останки зір (білі карлики, нейтронні зорі, чорні діри) та коричневі карлики.

Зіткнення коричневих карликів спричинятиме появу невеликих червоних карликів. У середньому в галактиці сяятиме близько 100 зір. Зіткнення між залишками зір призведуть до виникнення наднових.<ref name="dying" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 10<sup>15</sup> (1&nbsp;квадрильйон)
| До цього часу зіткнення зір порушить орбіти всіх планет, включаючи Сонячну систему.<ref name="dying" />
До цього моменту Сонце охолоне до п’яти градусів вище абсолютного нуля.<ref name="five degs" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 10<sup>15</sup> (1&nbsp;квадрильйон)
| Приблизний час, коли Земля може бути від'єднана від своєї орбіти навколо Сонця внаслідок зближення з іншою зорею (за умови, що вона не буде раніше поглинута Сонцем).<ref name="dying" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| Від 10<sup>19</sup> до 10<sup>20</sup> (10—100&nbsp;квінтильйон)
| Розрахунковий час до викиду з галактик 90%&nbsp;—99% коричневих карликів і залишків зір унаслідок зближень між астрономічними об'єктами.<ref name="dying" /><ref name="five ages pp85-87" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| Від 10<sup>19</sup> до 10<sup>20</sup> <br/>(10—100&nbsp;квінтильйонів)
| Сонце з ймовірністю 90%&nbsp;—99&nbsp;% буде викинуте з галактики чи потрапить у центральну надмасивну чорну діру галактики.<ref name="dying" /><ref name="five ages pp85-87" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 10<sup>20</sup> (100&nbsp;квінтильйонів)
| Приблизний час, коли Земля, внаслідок руйнування орбіти через емісію [[гравітаційна хвиля|гравітаційної радіації]], зіткнеться із чорним карликом, на якого перетвориться Сонце,<ref name="dyson" /> за умови, що Земля не буде викинута зі своєї орбіти внаслідок зоряного зближення чи поглинута Сонцем на його стадії червоного карлика.<ref name="dyson" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 10<sup>30</sup>
| Приблизний час, до якого зорі, що лишилися в галактиках (1%&nbsp;— 10%), впадуть у центральну надмасивну чорну діру своїх галактик. До цього моменту в Усесвіті залишаться лише поодинокі об’єкти (залишки зір, коричневі карлики, викинуті планети, чорні діри).<ref name=dying/>
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 2×10<sup>36</sup>
| Найраніший час розпаду всіх [[Нуклон|нуклонів]] у спостережуваному Всесвіті (8,2×10<sup>33</sup> років).<ref name="proton" /><ref name="half-life" />{{efn|name=half-life}}
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 3×10<sup>43</sup>
| Найпізніший час розпаду всіх нуклонів у спостережуваному Всесвіті<ref name="dying" /> припускаючи, що Великий Вибух був інфляційним і що це той самий процес, який змусив баріони переважати над антибаріонами в ранньому Всесвіті.<ref name="half-life" /> До цього часу, якщо протони справді розпадуться, почнеться Ера чорних дір, у якій чорні діри є єдиними небесними об’єктами, що залишилися.<ref name="five ages" /><ref name="dying" />
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 10<sup>65</sup>
| Припускаючи, що протони не розпадаються, тверді об'єкти перестануть існувати внаслідок перегрупування атомів і молекул через [[Тунелювання|квантове тунелювання]]. Вся речовина існуватиме в рідкому стані.<ref name="dyson" />
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 5,8×10<sup>68</sup>
| Приблизний час, доки чорна діра із зоряною масою в 3 сонячних маси розпадеться на субатомні частинки через випромінювання Гокінга.<ref name="Page 1976" />
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 1,342×10<sup>99</sup>
| Розрахунковий час до того, як центральна чорна діра {{li|S5 0014+81|Q=Q18377837}}, станом на 2015 рік наймасивніша з відомих з масою 40 мільярдів сонячних мас, розсіється через випромінювання Гокінга,<ref name="Page 1976" /> припускаючи нульовий [[кутовий момент]] (необертова чорна діра).
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 1,7×10<sup>106</sup>
| Приблизний час до розпаду надмасивної чорної діри з масою 20 трильйонів сонячних мас через випромінювання Гокінга.<ref name="Page 1976" /> Це знаменує кінець Ери чорних дір. По її закінченню, якщо протони розпадуться, Всесвіт увійде в Темну еру, в якій усі фізичні об’єкти розпадуться на субатомні частинки, прямуючи до [[Теплова смерть|теплової смерті Всесвіту]].<ref name="five ages" /><ref name="dying" />
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 10<sup>200</sup>
| Очікуваний крайній час розпаду всіх нуклонів у спостережуваному Всесвіті, якщо вони не відбуваються за допомогою описаного вище процесу, за допомогою будь-якого з багатьох різних механізмів, дозволених у сучасній фізиці елементарних частинок (вищий порядок незбереження баріонів, віртуальні чорні діри, {{li|сфалерон|Q=Q643257}} тощо) на часовому проміжку від 10<sup>46</sup> до 10<sup>200</sup> років<ref name="five ages" />.
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]<ref name="five ages" />
| 10<sup>1500</sup>
| Припускаючи, що протони не розпадаються, розрахунковий час, доки вся {{li|баріонна матерія|Q=Q6005984}} або об’єднається, утворюючи [[залізо-56]], або розпадеться з елемента з більшою масою на залізо-56.<ref name="dyson" /> (див. [[Залізна зоря|залізна зоря]])
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| <math>10^{10^{26}}</math>{{efn|name=big number}}{{efn|name=big number2}}
| Найраніший час, коли всі об’єкти, що перевищують [[Планківська маса|масу Планка]], колапсують через квантове тунелювання в чорні діри, припускаючи відсутність розпаду протона або віртуальних чорних дір.<ref name="dyson" /> До цього часу навіть надстабільні залізні зорі зруйнуються подіями квантового тунелювання. Перші залізні зірки достатньої маси<!-- sufficient mass is somewhere between 0.2 solar masses<ref>{{cite journal|title=The fate of a neutron star just below the minimum mass: does it explode?|author=K. Sumiyoshi, S. Yamada, H. Suzuki, W. Hillebrandt|date=21 липня 1997|publisher=arxiv.org|work=Max-Planck-Institut für Astrophysik, Germany; RIKEN, U. Tokyo, and KEK, Japan|url=http://arxiv.org/abs/astro-ph/9707230|quote="Given this assumption... the minimum possible mass of a neutron star is 0.189"}}</ref> and the Chandrasekhar limit, but I don't know where. At 0.2M a neutron star is stable, but an iron star is energetically favorable at 0.2M, so it can't collapse even with quantum tunneling. --> колапсують у нейтронні зорі. Згодом нейтронні зірки та будь-які залізні зорі, що залишилися, колапсують через тунелювання в чорні діри. Подальше випаровування кожної чорної діри на субатомні частинки відбудеться до дати в [[гугол|10<sup>100</sup>]] років. 
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| <math>10^{10^{50}}</math>{{efn| name = prob}}
| Розрахунковий час появи [[Больцманівський мозок|мозку Больцмана]] у вакуумі через спонтанне зменшення [[Ентропія|ентропії]].<ref name="linde" />
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| <math>10^{10^{56}}</math>
| Приблизний час випадкових [[Флуктуація (фізика)|квантових флуктуацій]] для спричинення нового [[Великий вибух|Великого вибуху]].<ref name="carroll and chen" />
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| <math>10^{10^{76}}</math>
| Найпізніший час до колапсу всієї матерії в чорні діри, припускаючи відсутність розпаду протона або віртуальних чорних дір,<ref name="dyson" /> які потім випаровуються на субатомні частинки.
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| <math>10^{10^{120}}</math>
| Найпізніший час, до якого Всесвіт досягає свого теплової смерті, навіть за наявності [[Хибний вакуум|хибного вакууму]].<ref name="linde" /> <!--This may reflect the mass within the presently visible region of our Universe, as seen below. 10².08≈120-->
|}

== Майбутнє людства ==

{| class="wikitable" style="width: 100%; margin-right: 0;"
|-
! scope="col" | [[Файл:Key.svg|12px]]
! scope="col" | Років вперед
! scope="col" | Подія
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| 10 000
| Найімовірніший приблизний час життя технологічної цивілізації, відповідно до оригінального формулювання [[рівняння Дрейка]], автором якого є [[Френк Дрейк]].<ref>{{cite book|last1=Smith|first1=Cameron|last2=Davies|first2=Evan T.|title=Emigrating Beyond Earth: Human Adaptation and Space Colonization|date=2012|publisher=Springer|page=258}}</ref>
|-
| style="background: #CEFF00;" | [[Файл:Butterfly icon (Noun Project).svg|16px|alt=Біологія|Біологія]]
| 10 000
| Якщо тенденція до [[глобалізація|глобалізації]] призведе до [[панміксія|панміксії]], [[генетична варіація людей]] перестане бути чітко розподіленою за регіонами, оскільки [[ефективний розмір популяції]] дорівнюватиме дійсному розміру популяції.<ref>{{cite book|last1=Klein|first1=Jan|last2=Takahata|first2=Naoyuki|title=Where Do We Come From?: The Molecular Evidence for Human Descent|url=https://archive.org/details/wheredowecomefro0000klei|date=2002|publisher=Springer|page=[https://archive.org/details/wheredowecomefro0000klei/page/395 395]}}</ref> (Це не спричинить гомогенності, оскільки рідкісні риси збережуться: скажімо, [[зникання гена білявого волосся|ген білявого волосся не зникне]], а, радше, рівномірно розподілиться по всьому світі.)
|-
| style="background: #e0ffff;" | [[Файл:Pi-CM.svg|16px|alt=Математика|Математика]]
| 10 000
| До цієї дати людство може вимерти, за однією з версій суперечливої [[Теорема Судного дня|теореми Судного дня]], автором якої є [[Брендон Картер]]. За цією версією, половина людей, які будь-коли населятимуть землю, вже, найімовірніше, була народжена.<ref name="brandon" />
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| 20 000
| Відповідно до [[глоттохронологія|глоттохронологічної]] лінгвістичної моделі авторства [[Морріс Сводеш|Морріса Сводеша]], майбутні мови мають зберегти лише 1/100 їхнього «базового словникового запасу»&nbsp;— одне із сотні слів зі [[список Сводеша|списку Сводеша]], порівняно з їхніми поточними варіантами.<ref>{{cite book|last=Greenberg|first=Joseph|title=Language in the Americas|date=1987|publisher=Stanford University Press|pages=341–342}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 100 000+
| Час, необхідний для [[тераформування Марса]], наповнення його атмосферою, багатою на [[Оксиген|кисень]], та придатною для дихання, за допомогою лише рослин із сонячною ефективністю, яку можна порівняти з ефективністю біосфери, присутньої зараз на Землі.<ref>{{cite journal|last=McKay|first=Christopher P.|author2=Toon, Owen B. |author3=Kasting, James F. |title=Making Mars habitable|url=https://archive.org/details/sim_nature-uk_1991-08-08_352_6335/page/489|journal=Nature|date=8 серпня 1991|volume=352|issue=6335|pages=489–496|doi=10.1038/352489a0|bibcode = 1991Natur.352..489M }}</ref>
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| 100 000&nbsp;— {{nobr|1 мільйон}}
| Найкоротший термін, за який людство змогло б колонізувати галактику розміром у 100 000 світлових років, і спромоглося б [[Шкала Кардашова|опанувати всю доступну енергію галактики]], за умови, що швидкість пересування космічних апаратів на той час досягне 0,1[[Швидкість світла|c]] або й більше<ref name="typeiii" />.
|-
| style="background: #CEFF00;" | [[Файл:Butterfly icon (Noun Project).svg|16px|alt=Біологія|Біологія]]
| 2 мільйони
| Хребетні види, відокремлені протягом настільки тривалого часу, загалом зазнають [[алопатрія|алопатрійного видоутворення]].<ref>{{cite journal |last=Avise |first=John |authorlink=John Avise |author2=D. Walker |author3=G. C. Johns |title=Speciation durations and Pleistocene effects on vertebrate phylogeography |journal=Philosophical Transactions of the Royal Society B |date=1998-09-22 |volume=265 |issue=1407 |pages=1707–1712 |url=http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1689361/bin/9787467s1.pdf |doi=10.1098/rspb.1998.0492 |pmid=9787467 |pmc=1689361 |accessdate=23 січня 2015 |archive-date=8 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160408193616/http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1689361/bin/9787467s1.pdf }}</ref> Еволюційний біолог [[Джеймс Валентайн]] передбачив, що якщо б людство протягом настільки тривалого часу було розпорошене по генетично ізольованих [[Колонізація космосу|космічних колоніях]], наша галактика містила б [[еволюційна радіація|еволюційну радіацію]] численних видів людей із «різноманіттям форм та адаптацією, які б нас приголомшили».<ref>{{cite book|last=Valentine|first=James W.|authorlink=James W. Valentine|editor1-last=Finney|editor1-first=Ben R.|editor1-link=Ben Finney|editor2-last=Jones|editor2-first=Eric M.|title=Interstellar Migration and the Human Experience|date=1985|publisher=University of California Press|chapter=The Origins of Evolutionary Novelty And Galactic Colonization|page=274}}</ref> (Це мав би бути природний процес ізольованих популяцій, не пов'язаний із потенційними технологіями цілеспрямованого [[Генотерапія|генетичного вдосконалення]].)
|-
| style="background: #e0ffff;" | [[Файл:Pi-CM.svg|16px|alt=Математика|Математика]]
| 7,8 мільйона
| Існує ймовірність у 95%, що до цієї дати людство зазнає вимирання, згідно з формулюванням суперечливої [[теорема Судного дня|теореми Судного дня]] авторства [[Джон Річард Ґотт|Джона Річарда Ґотта]], згідно з якою, ми вже, ймовірно, прожили половину тривалості людської історії.
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| {{nobr|5 — 50 мільйонів}}
| Найкоротший час, за який можна було б колонізувати всю галактику використовуючи лише технологію в межах сучасних досягнень науки.<ref name="sublight" />
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| 100 мільйонів
| Максимальний приблизний час життя технологічної цивілізації, відповідно до оригінального формулювання [[рівняння Дрейка]], автором якого є [[Френк Дрейк]].<ref>{{cite book|last1=Bignami|first1=Giovanni F.|last2=Sommariva|first2=Andrea|title=A Scenario for Interstellar Exploration and Its Financing|url=https://archive.org/details/scenarioforinter00bign|date=2013|publisher=Springer|page=[https://archive.org/details/scenarioforinter00bign/page/n29 23]}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 1 мільярд
| Приблизний час, за який [[астроінженерія|астроінженерний]] проект зможе змінити [[Орбіта Землі|земну орбіту]], тим самим компенсуючи підвищення яскравості Сонця та пов'язане з ним зміщення [[зона, придатна для життя|зони, придатної для життя]], що можна здійснити шляхом повторюваної [[гравітаційний маневр|гравітаційної підтримки]] астороїдів.<ref>{{cite journal | first=D. G. | last=Korycansky |author2=Laughlin, Gregory|author3= Adams, Fred C. | date=2001 |
title=Astronomical engineering: a strategy for modifying planetary orbits | url=https://archive.org/details/sim_astrophysics-and-space-science_2001-03_275_4/page/349 | doi=10.1023/A:1002790227314 | journal=Astrophysics and Space Science | id=Astrophys.Space Sci.275:349-366,2001 | volume=275 | page=349 }}</ref><ref>{{cite journal|last=Korycansky|first=D. G.|title=Astroengineering, or how to save the Earth in only one billion years|journal=Revista Mexicana de Astronomía y Astrofísica|date=2004|volume=22|pages=117–120|url=http://www.astroscu.unam.mx/rmaa/RMxAC..22/PDF/RMxAC..22_korycansky.pdf|accessdate=23 січня 2015|archive-date=23 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150923175649/http://www.astroscu.unam.mx/rmaa/RMxAC..22/PDF/RMxAC..22_korycansky.pdf}}</ref>
|}

== Космічні апарати та дослідження космосу ==
На поточний момент п'ять космічних апаратів ([[Вояджер|''Вояджер-1'' та ''Вояджер-2'']], [[Піонер (програма)|''Піонер-10'' та ''Піонер-11'']], а також ''[[New Horizons]]'') перебувають на траєкторіях, що виведуть їх за межі Сонячної системи у [[міжзоряне середовище|міжзоряний простір]]. Якщо не брати до уваги малоймовірне зіткнення з іншим тілом, ці космічні апарати мали б існувати нескінченну кількість часу.<ref name="time" />

{| class="wikitable" style="width: 100%; margin-right: 0;"
|-
! scope="col" | [[Файл:Key.svg|12px]]
! scope="col" | Років вперед
! scope="col" | Подія
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 10 000
| ''[[Піонер 10]]'' пролітає на відстані 3,8 [[Світловий рік|світлових років]] від [[Зоря Барнарда|Зорі Барнарда]].<ref name="time" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 25 000
| [[Послання Аресібо]]&nbsp;— зібрання даних, відіслане у вигляді радіосигналу 16 листопада 1974 року, досягає свого пункту призначення&nbsp;— [[Кулясте скупчення|кулястого скупчення]] [[Кулясте скупчення Геркулеса|Геркулеса]].<ref name="glob" /> Це&nbsp;— єдине [[Список міжзоряних радіопослань|міжзоряне радіопослання]], відіслане до настільки віддаленого регіону нашої галактики. На момент, коли повідомлення дістанеться туди, позиція скупчення в галактиці зміститься на 24 світлових роки, але, оскільки діаметр скупчення становить 168 світлових років, повідомлення все одно досягне своєї цілі.<ref>{{cite web|title=In regard to the email from|publisher=Science 2.0|author=Dave Deamer|url=http://www.science20.com/comments/28100/In_regard_to_the_email_from|accessdate=2014-11-14|archive-date=24 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924095532/http://www.science20.com/comments/28100/In_regard_to_the_email_from}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924095532/http://www.science20.com/comments/28100/In_regard_to_the_email_from |date=2015-09-24 }}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 32 000
| ''[[Піонер 10]]'' пролітає на відстані 3 [[Світловий рік|світлових років]] від [[Росс 248]].<ref name="Pioneer 1st 7 billion" /><ref name="Pioneer 1st 7 billion2" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 40 000
| ''[[Вояджер-1]]'' пролітає на відстані 1,6 [[Світловий рік|світлових років]] від [[Глізе 445]]&nbsp;— зірки із [[Жирафа (сузір'я)|сузір'я Жирафи]].<ref name="voyager" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 50 000
| Космічна капсула часу ''[[KEO]]'', якщо вона буде запущена, повернеться в земну атмосферу.<ref name="keo1" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 296 000
| ''[[Вояджер-2]]'' пролітає на відстані 4,3 [[Світловий рік|світлових років]] від [[Сіріус]]а&nbsp;— найяскравішої зірки на нічному небі.<ref name="voyager" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 800 000&nbsp;— {{nobr|8 мільйонів}}
| Приблизний час життя двох [[пластинки «Піонера»|пластинок «Піонера»]], перед тим як інформація, що зберігається на них, стане непридатною до відтворення.<ref>{{cite web|last=Lasher|first=Lawrence|title=Pioneer Mission Status|url=http://spaceprojects.arc.nasa.gov/Space_Projects/pioneer/PNStat.html|publisher=NASA|accessdate=8 квітня 2000|archive-date=2000-04-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20000408152959/http://spaceprojects.arc.nasa.gov/Space_Projects/pioneer/PNStat.html}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20000408152959/http://spaceprojects.arc.nasa.gov/Space_Projects/pioneer/PNStat.html |date=2000-04-08 }}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 2 мільйони
| ''[[Піонер-10]]'' пролітає поблизу яскравої зорі [[Альдебаран]].<ref name="Pioneer Ames" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 4 мільйони
| ''[[Піонер-11]]'' пролітає поблизу однієї з зірок сузір'я [[Орел (сузір'я)|Орла]].<ref name="Pioneer Ames" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 8 мільйонів
| Орбіти штучних супутників ''[[LAGEOS]]'' зруйнуються, внаслідок чого вони впадуть у земну атмосферу, несучи з собою повідомлення для будь-яких майбутніх нащадків людства, а також карту континентів, якими вони мали б бути на той час.<ref name="lageos" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 1 мільярд
| Приблизний час життя двох [[Золотий диск «Вояджера»|золотих дисків «Вояджера»]], перед тим, як інформація, що зберігається на них, стане непридатною до відтворення.<ref>{{cite AV media |people=Jad Abumrad and Robert Krulwich |date=12 лютого 2010 |title=Carl Sagan And Ann Druyan's Ultimate Mix Tape |url=http://www.npr.org/2010/02/12/123534818/carl-sagan-and-ann-druyans-ultimate-mix-tape |medium=Radio |publisher=National Public Radio }} {{Cite web |url=http://www.npr.org/2010/02/12/123534818/carl-sagan-and-ann-druyans-ultimate-mix-tape |title=Архівована копія |accessdate=2015-01-23 |archive-date=2015-02-15 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150215130118/http://www.npr.org/2010/02/12/123534818/carl-sagan-and-ann-druyans-ultimate-mix-tape }}</ref>
|}

== Технологічні проекти ==
{| class="wikitable" style="width: 100%; margin-right: 0;"
|-
! scope="col" | [[Файл:Key.svg|12px]]
! scope="col" | Років вперед
! scope="col" | Подія
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| 10 000
| Передбачувана тривалість життя декількох поточних проектів безприбуткової організації {{li|Long Now Foundation|Q=Q568907}}, до яких належать 10 000-річний годинник, відомий як [[годинник «Long Now»]], а також проекти [[проект «Розетта»|«Розетта»]] та «Long bet».<ref name="longnow" />

Приблизна тривалість життя аналогового диска [[HD-Rosetta]]&nbsp;— носій інформації на нікелевій пластині, запис на який виконується за допомогою [[Фокусований пучок іонів|фокусованого пучка іонів]]. Ця технологія була розроблена в [[Лос-Амоська національна лабораторія|Лос-Амоській національній лабораторії]] та пізніше комерціалізована. (Проект «Розетта» використовує цю технологію та отримав свою назву саме від неї)The Rosetta Project is named after and uses this technology.)
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| 100 000+
| Приблизна тривалість життя «Пам'яті людства» ({{lang-en|Memory of Mankind, MOM}})&nbsp;— сховища типу [[Склад індивідуального зберігання|self storage]] в соляній шахті в [[Гальштат]]і, Австрія, де інформація зберігається на глиняно-керамічних виробах у формі [[Глиняні таблички|табличок]].<ref>{{cite web|title=MOM - Memory of Mankind|url=http://www.memory-of-mankind.com/|accessdate=23 січня 2015|archive-date=1 серпня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150801212127/http://memory-of-mankind.com/}}</ref>
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| 1 мільйон
| Запланована тривалість життя проекту «Human Document Project», що розробляється в [[Університет Твенте|Університеті Твенте]] в Нідерландах.<ref>{{cite web|title=Human Document Project 2014|url=http://hudoc2014.manucodiata.org/|accessdate=23 січня 2015|archive-date=19 травня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140519094549/http://hudoc2014.manucodiata.org/}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140519094549/http://hudoc2014.manucodiata.org/ |date=2014-05-19 }}</ref>
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| 1 мільйон
| Приблизна тривалість життя «кристала пам'яті [[Супермен]]а»&nbsp;— сховища даних, у якому дані зберігаються в [[наноструктура]]х у склі, на які інформація наноситься [[фемтосекунда|фемтосекундним]] лазером. Ця технологія була розроблена в [[Саутгемтонський університет|Саутгемптонському університеті]].<ref>{{cite web|title=5D ‘Superman memory’ crystal could lead to unlimited lifetime data storage|url=http://www.southampton.ac.uk/mediacentre/news/2013/jul/13_131.shtml|publisher=University of Southhampton|date=9 липня 2013|accessdate=23 січня 2015|archive-date=5 грудня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141205125459/http://www.southampton.ac.uk/mediacentre/news/2013/jul/13_131.shtml}}</ref><ref>{{cite journal|last=Zhang|first=J.|last2=Gecevičius|first2=M.|last3=Beresna|first3=M.|last4=Kazansky|first4=P. G.|title=5D Data Storage by Ultrafast Laser Nanostructuring in Glass|journal=CLEO: Science and Innovations|date=June 2013|pages=CTh5D-9|url=http://www.orc.soton.ac.uk/fileadmin/downloads/5D_Data_Storage_by_Ultrafast_Laser_Nanostructuring_in_Glass.pdf|publisher=Optical Society of America|accessdate=23 січня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140906152109/http://www.orc.soton.ac.uk/fileadmin/downloads/5D_Data_Storage_by_Ultrafast_Laser_Nanostructuring_in_Glass.pdf|archivedate=6 вересня 2014|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140906152109/http://www.orc.soton.ac.uk/fileadmin/downloads/5D_Data_Storage_by_Ultrafast_Laser_Nanostructuring_in_Glass.pdf |date=2014-09-06 }}</ref>
|-
| [[Файл:Aiga toiletsq men.svg|16px|alt=Технологія та культура|Технологія та культура]]
| {{nobr|1 мільярд}}
| Приблизна тривалість життя пристрою зберігання інформації, що працює на основі [[молекулярний човник|наночовника]]. У цій технології [[наночастинки заліза]] переміщуються, як [[молекулярний перемикач|молекулярні перемикачі]], крізь [[вуглецеві нанотрубки]]. Дана технологія була розроблена в [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Університеті Каліфорнії у Берклі]].<ref>{{cite journal|last=Begtrup|first=G. E.|author2=Gannett, W.|author3=Yuzvinsky, T. D.|author4=Crespi, V. H.|author5=Zettl, A.|title=Nanoscale Reversible Mass Transport for Archival Memory|journal=Nano Letters|date=13 травня 2009|volume=9|issue=5|pages=1835–1838|doi=10.1021/nl803800c|url=http://www.physics.berkeley.edu/research/zettl/pdf/363.NanoLet.9-Begtrup.pdf|bibcode=2009NanoL...9.1835B|accessdate=23 січня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100622232231/http://www.physics.berkeley.edu/research/zettl/pdf/363.NanoLet.9-Begtrup.pdf|archivedate=22 червня 2010|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100622232231/http://www.physics.berkeley.edu/research/zettl/pdf/363.NanoLet.9-Begtrup.pdf |date=2010-06-22 }}</ref>
|}

== Продукти діяльності людей ==
{| class="wikitable" style="width: 100%; margin-right: 0;"
|-
! scope="col" | [[Файл:Key.svg|12px]]
! scope="col" | Років вперед
! scope="col" | Подія
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 50 000
| Приблизний термін вичерпання запасів [[Тетрафторид вуглецю|тетрафториду вуглецю]] в атмосфері&nbsp;— [[парниковий газ|парникового газу]] із найтривалішим часом життя.<ref>{{cite web|title=Tetrafluoromethane|url=http://toxnet.nlm.nih.gov/cgi-bin/sis/search/a?dbs+hsdb:@term+@DOCNO+1327|website=[[Hazardous Substances Data Bank|Toxicology Data Network (TOXNET)]]|publisher=United States National Library of Medicine|accessdate=4 вересня 2014|archive-date=27 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190327091320/https://toxnet.nlm.nih.gov/cgi-bin/sis/search/a?dbs+hsdb:@term+@DOCNO+1327}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 1 мільйон
| Сучасні [[Скло|скляні]] об'єкти у довкіллі розкладуться.<ref>{{cite web|title=Time it takes for garbage to decompose in the environment|url=http://des.nh.gov/organization/divisions/water/wmb/coastal/trash/documents/marine_debris.pdf|publisher=New Hampshire Department of Environmental Services|accessdate=23 січня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140609083232/http://des.nh.gov/organization/divisions/water/wmb/coastal/trash/documents/marine_debris.pdf|archivedate=9 червня 2014|deadurl=yes}}</ref>

Різноманітні пам'ятники, створені з надтвердого [[граніт]]у, внаслідок ерозії зруйнуються на один метр при помірному кліматі та за швидкості ерозії в 1 [[одиниця Бубнова|одиницю Бубнова]] (1&nbsp;мм / 1 000 років, або ~1 дюйм / 10 000 років).<ref>{{cite book|last=Lyle|first=Paul|title=Between Rocks And Hard Places: Discovering Ireland's Northern Landscapes|date=2010|publisher=Geological Survey of Northern Ireland}}</ref>

Без належного догляду, [[Піраміда Хеопса|піраміда Хеопса у Гізі]] зруйнується до невпізнання.<ref>{{Citation |last=Weisman |first=Alan |authorlink=Alan Weisman |title=The World Without Us |pages= 171–172 |date=2007-07-10 |publisher=Thomas Dunne Books/St. Martin's Press |location=New York |isbn=0-312-34729-4 |oclc=122261590}}</ref>

До цього часу «один маленький крок»&nbsp;— [[сліди людини|слід]] [[Ніл Армстронг|Ніла Армстронга]] на [[База Спокою|Базі Спокою]] на [[Місяць (супутник)|Місяці]]&nbsp;— цілковито зруйнується, на ряду зі слідами, залишеними усіма дванадцятьма відвідувачами Місяця з [[Космічна програма «Аполлон»|місії «Аполлон»]], як наслідок сукупного впливу [[космічне вивітрювання|космічного вивітрювання]]<ref>{{cite web|title=Apollo 11 -- First Footprint on the Moon|url=http://www.nasa.gov/audience/forstudents/k-4/home/F_Apollo_11.html|work=Student Features|publisher=NASA|accessdate=23 січня 2015|archive-date=3 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210403084654/https://www.nasa.gov/audience/forstudents/k-4/home/F_Apollo_11.html}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210403084654/https://www.nasa.gov/audience/forstudents/k-4/home/F_Apollo_11.html |date=2021-04-03 }}</ref><ref>{{cite book|last=Meadows|first=A. J.|title=The Future of the Universe|url=https://archive.org/details/futureuniverse00mead|date=2007|publisher=Springer|pages=[https://archive.org/details/futureuniverse00mead/page/n91 81]–83}}</ref> (Звичайні ерозійні процеси, такі як ті, що спостерігаються на Землі, на Місяці відсутні через [[Атмосфера Місяця|майже цілковитий брак атмосфери]]).
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 7,2 мільйона
|Без належного догляду, [[Рашмор|Гора Рашмор]] зруйнується до невпізнання.<ref>{{Citation |last=Weisman |first=Alan |authorlink=Alan Weisman |title=The World Without Us |page= 182 |date=2007-07-10 |publisher=Thomas Dunne Books/St. Martin's Press |location=New York |isbn=0-312-34729-4 |oclc=122261590}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| {{nobr|100 мільйонів}}
| Майбутні археологи мали б бути спроможні віднайти та ідентифікувати «міський [[пласт (геологія)|пласт]]» із рештками [[порт|великих прибережних міст]], що проявлятимуться в основному як залишки підземної інфраструктури цих міст&nbsp;— такі як [[фундамент|фундаменти будівель]] та різні технічні тунелі.<ref>{{Citation |last=Zalasiewicz |first=Jan |title=The Earth After Us: What legacy will humans leave in the rocks? |date=2008-09-25 |publisher=Oxford University Press}}, [http://www.stanford.edu/dept/archaeology/cgi-bin/archaeolog/?p=239 Review in Stanford Archaeolog] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140513011343/http://www.stanford.edu/dept/archaeology/cgi-bin/archaeolog/?p=239 |date=13 травня 2014 }}</ref>
|}

== Астрономічні події ==
Вкрай рідкісні астрономічні події розпочнуться приблизно в 11-тому тисячолітті н.&nbsp;е. (Рік 10 001).

{| class="wikitable" style="width: 100%; margin-right: 0;"
|-
! scope="col" |
! scope="col" | Дата&nbsp;/&nbsp;Років&nbsp;вперед
! scope="col" | Подія
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 20 серпня<br/> 10 663 року
| Одночасне [[Сонячне затемнення#Види затемнень Сонця|повне затемнення Сонця]] та [[проходження Меркурія]].<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 10 720 рік
| Планети [[Меркурій (планета)|Меркурій]] та [[Венера (планета)|Венера]] [[вузол орбіти|перетнуть]] [[екліптика|екліптику]] в один і той же час.<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 25 серпня <br/>11 268 року
| Одночасне [[Сонячне затемнення#Види затемнень Сонця|повне затемнення Сонця]] та [[проходження Меркурія]].<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 28 лютого <br/>11 575 року
| Одночасне [[Сонячне затемнення#Види затемнень Сонця|кільцеподібне затемнення Сонця]] та проходження Меркурія.<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 17 вересня <br/>13 425 року
| Майже одночасне проходження Венери та Меркурія.<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 13 727 рік
| [[Випередження рівнодення|Осьова прецесія]] Землі зробить [[Вега|Вегу]] північною [[поляриссима|поляриссимою]].<ref name="vega" /><ref name="plait" /><ref>{{cite book|last=Falkner|first=David E.|title=The Mythology of the Night Sky|url=https://archive.org/details/mythologynightsk00falk|date=2011|publisher=Springer|page=[https://archive.org/details/mythologynightsk00falk/page/n130 116]}}</ref><ref>{{citation | url=http://www.stellarium.org | title=Calculation by the ''Stellarium'' application version 0.10.2 | accessdate=2009-07-28 | archive-date=23 лютого 2011 | archive-url=https://web.archive.org/web/20110223130617/http://www.stellarium.org/ }}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 13 000 років
| До цього часу, пройшовши половину циклу прецесії, [[нахил осі обертання]] Землі буде перевернутим, внаслідок чого [[літо]] та [[зима]] стануть явищами, що виникають на протилежних сторонах земної орбіти. Це означає, що пори року в [[північна півкуля|північній півкулі]], яка зазнає значно більш виражених сезонних варіацій через наявність тут значного відсотка суші, стануть ще екстремальнішими, оскільки північна півкуля опиниться з сонячного боку, коли Земля перебуватиме в [[перигелій|перигелії]], та буде спрямована у напрямку від Сонця, коли Земля перебуватиме в [[афелій|афелії]].<ref name="plait" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 5 квітня 15 232 року
| Одночасне повне сонячне затемнення та [[проходження Венери]].<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 20 квітня <br/>15 790 року
| Одночасне кільцеподібне сонячне затемнення та проходження Меркурія.<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 14 000—17 000 років
| Земна [[Випередження рівнодення|осьова прецесія]] зробить [[Канопус]] південною [[поляриссима|поляриссимою]], однак вона буде розташована лише за 10° від південного небесного полюса.<ref>{{cite web
|url=http://myweb.tiscali.co.uk/moonkmft/Articles/Precession.html
|title=Precession |author=Kieron Taylor
|publisher=Sheffield Astronomical Society
|date=1 березня 1994 р.
|accessdate=2013-08-06
|archive-date=23 липня 2018
|archive-url=https://web.archive.org/web/20180723065734/http://myweb.tiscali.co.uk/moonkmft/Articles/Precession.html
}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 20 346 рік
| [[HD123299|Тубан]] буде північною [[поляриссима|поляриссимою]].<ref>{{cite book|last=Falkner|first=David E.|title=The Mythology of the Night Sky|url=https://archive.org/details/mythologynightsk00falk|date=2011|publisher=Springer|page=[https://archive.org/details/mythologynightsk00falk/page/n116 102]}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 27 800 рік
| [[Полярна зоря]] знову стане північною [[поляриссима|поляриссимою]].<ref>{{cite book|last=Komzsik|first=Louis|title=Wheels in the Sky: Keep on Turning|date=2010|publisher=Trafford Publishing|page=140}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 27 000 років
| [[Ексцентриситет орбіти|Ексцентриситет]] земної орбіти досягне свого мінімуму&nbsp;— 0,00236 (зараз ексцентриситет становить 0,01671).<ref name="mini2" /><ref name="laskar" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| жовтень 38 172 року
| [[Проходження Урана, видиме з Нептуна]]&nbsp;— найбільш рідкісне з усіх планетних [[проходження|проходжень]].<ref name="solex" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 67 173 рік
| Планети [[Меркурій (планета)|Меркурій]] та [[Венера (планета)|Венера]] [[вузол орбіти|перетнуть]] [[екліптика|екліптику]] в один і той же час.<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 26 липня <br/>69 163 року
| Одночасне проходження Венери та Меркурія.<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 70 000
| [[C/1996 B2 (Хякутаке)|Комета Х'якутаке]] повертається до внутрішньої Сонячної системи після подорожі по власній орбіті до свого [[афелій|афелію]], розташованого за 3410 {{nowrap|а. о.}} від Сонця.<ref>{{cite journal | author= James, N.D | title=Comet C/1996 B2 (Hyakutake): The Great Comet of 1996 | journal=Journal of the British Astronomical Association | date=1998 | volume=108 | pages=157 | bibcode = 1998JBAA..108..157J }}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 27 та 28 березня 224 508 року
| Послідовно відбудеться проходження Венери, а потім Меркурія перед диском Сонця.<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 571 741 рік
| Одночасне проходження Венери та [[Земля|Землі]], [[Проходження Землі, видиме з Марса|видиме з Марса]].<ref name="Solar_eclipses_during_transits" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 6 мільйонів
| [[C/1999 F1|C/1999 F1 (Каталіна)]], одна з комет із найдовшим періодом з усіх відомих, повертається до внутрішньої Сонячної системи після подорожі по власній орбіті до свого афелію, розташованого на відстані 66 600 {{nowrap|а. о.}} (1,05 світлових років) від Сонця.<ref>{{cite web
  |author=[[JPL Horizons On-Line Ephemeris System|Horizons]] output
  |url=http://ssd.jpl.nasa.gov/horizons.cgi?find_body=1&body_group=sb&sstr=C/1999+F1
  |title=Barycentric Osculating Orbital Elements for Comet C/1999 F1 (Catalina)   |accessdate=2011-03-07
  |archive-date=9 березня 2021
  |archive-url=https://web.archive.org/web/20210309063913/https://ssd.jpl.nasa.gov/horizons.cgi?find_body=1&body_group=sb&sstr=C%2F1999+F1
  }}</ref>
|}

== Календарні передбачення ==
{| class="wikitable" style="width: 100%; margin-right: 0;"
|-
! scope="col" | [[Файл:Key.svg|12px]]
! scope="col" | Років вперед
! scope="col" colspan=2| Подія
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 10 000
| {{center|—}}
| Розсинхронізація [[Григоріанський календар|григоріанського календаря]] з позицією Сонця на небі становитиме приблизно десять днів.<ref name="greg" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| {{age in years and days|{{CURRENTYEAR}}|{{CURRENTMONTH}}|{{CURRENTDAY}}|12892 |6 | 10}}
| {{nowrap|10 червня}} <br/>{{nowrap|12 892 року}}
| У [[Єврейський календар|єврейському календарі]], як наслідок поступового відхилення від дійсного сонячного року, [[Песах]] припаде на [[червневе сонцестояння|північне літнє сонцестояння]] (а мало б припадати ближче до весняного рівнодення).<ref>{{cite web|last=Bromberg|first=Irv|title=The Rectified Hebrew Calendar|url=http://individual.utoronto.ca/kalendis/hebrew/rect.htm#over|accessdate=23 січня 2015|archive-date=17 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180117184810/http://individual.utoronto.ca/kalendis/hebrew/rect.htm#over}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| {{age in years and days|{{CURRENTYEAR}}|{{CURRENTMONTH}}|{{CURRENTDAY}}|20874 |1 | 1}}
| 20 874 рік
| [[Місячний календар|Місячний]] [[мусульманський календар]] та [[сонячний календар|сонячний]] [[григоріанський календар]] матимуть однаковий номер року. Після цього, дещо коротший мусульманський календар повільно пережене григоріанського.<ref name="islam" />
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| 25 000
| {{center|—}}
| Розсинхронізація [[Табличний мусульманський календар|Табличного мусульманського календаря]] із фазою Місяця становитиме приблизно 10 днів.<ref>{{cite book|last=Richards|first=Edward Graham|title=Mapping time: the calendar and its history|url=https://archive.org/details/mappingtimecalen00rich|date=1998|publisher=Oxford University Press|page=[https://archive.org/details/mappingtimecalen00rich/page/93 93]}}</ref>
|-
| style="background: lavender;" | [[Файл:Five Pointed Star Solid.svg|16px|alt=Астрономія та астрофізика|Астрономія та астрофізика]]
| {{age in years and days|{{CURRENTYEAR}}|{{CURRENTMONTH}}|{{CURRENTDAY}}|48901 |3 | 1}}
| {{nowrap|1 березня}} <br/>{{nowrap|48 901 року}}
| Різниця між [[Юліанський календар|юліанським календарем]] (365,25 днів) та [[григоріанський календар|григоріанським]] (365,2425 днів) становитиме один рік.<ref name="greg2" />{{efn|name=Greg 2 note}}
|}

== Ядерна енергія ==
{| class="wikitable" style="width: 100%; margin-right: 0;"
|-
! scope="col" | [[Файл:Key.svg|12px]]
! scope="col" | Років вперед
! scope="col" | Подія
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 10 000
| {{li|Waste Isolation Pilot Plant|Q=Q1930556}}&nbsp;— сховище ядерних відходів, що утворюються при виробництві ядерної зброї,&nbsp;— планують утримувати під захистом до цього часу, із розробленою системою «перманентних маркерів», які через кілька мов ([[Офіційні мови ООН|шість мов ООН]] та [[Навахо (мова)|мова Навахо]]) та за допомогою [[піктограма|піктограм]] попереджатимуть відвідувачів про небезпеку.<ref>{{Cite web |url=http://www.wipp.energy.gov/picsprog/test1/Permanent_Markers_Implementation_Plan_rev1.pdf |title=WIPP Permanent Markers Implementation Plan, rev1 (2004) |accessdate=23 січня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20060928144722/http://www.wipp.energy.gov/PICsProg/Test1/Permanent_Markers_Implementation_Plan_rev1.pdf |archivedate=28 вересня 2006 |deadurl=yes }}</ref> ([[Ядерна семіотика|Оперативна група з протидії людському втручанню]] забезпечила теоретичні підоснови для планів США щодо майбутньої ядерної семіотики.)

[[Юкка-Маунтін|Сховище ядерних відходів Юкка-Маунтін]], згідно з постановою [[Управління з охорони довкілля США]], аж до цього часу повинно утримувати щорічний ліміт дози у 15 [[бер|міліберів]].<ref name= "Yucca">{{cite web|url=http://www.epa.gov/radiation/yucca/about.html|title=About Yucca Mountain Standards|publisher=[[Environmental Protection Agency]]|date=2012|accessdate=2014-05-13|archive-date=13 квітня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150413180304/http://www.epa.gov/radiation/yucca/about.html}}</ref>
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 20 000
|[[Чорнобильська зона відчуження]]&nbsp;— територія у 2600 км<sup>2</sup> в Україні та Білорусі, що була покинута населенням внаслідок [[Чорнобильська катастрофа|Чорнобильської катастрофи]] 1986 року, стане безпечною для життя людей.<ref name=TimeDisaster>{{cite book|title=Time: Disasters that Shook the World|url=https://archive.org/details/disastersthatsho0000unse|publisher=Time Home Entertainment|location=New York City|year=2012|isbn=1-60320-247-1}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 30 000
| Приблизний час вичерпання запасів для [[Реактор-розмножувач|реактора-розмножувача]], що працює на основі поділу, та використовує [[Ресурси і запаси урану|відомі ресурси]] при поточному рівні [[споживання енергії у світі]].<ref name="Fetter">{{cite news|last=Fetter|first=Steve|title=How long will the world's uranium supplies last?|url=http://www.scientificamerican.com/article/how-long-will-global-uranium-deposits-last/|date=March 2006|accessdate=23 січня 2015|archive-date=24 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210724135909/https://www.scientificamerican.com/article/how-long-will-global-uranium-deposits-last/}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 60 000
| Приблизний час вичерпання запасів для [[легководний реактор|легководного реактора]], що працює на основі поділу, при поточному рівні [[споживання енергії у світі]] та за умови, що з морської води вдасться видобути [[уран (хімічний елемент)|уран]].<ref name="Fetter"/>
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 211 000
| [[Період напіврозпаду]] [[Технецій-99|технецію-99]]&nbsp;— найважливішого [[продукт поділу ядра із тривалим часом життя|продукту поділу ядра із тривалим часом життя]], що присутній в уранових ядерних відходах.
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 1 мільйон
| [[Юкка-Маунтін|Сховище ядерних відходів Юкка-Маунтін]], згідно з постановою [[Управління з охорони довкілля США]], аж до цього часу повинно утримувати щорічний ліміт дози у 100 [[бер|міліберів]].<ref name = "Yucca" />
|-
| style="background: #FFE4E1;" | [[Файл:Greek uc psi icon.svg|16px|alt=Фізика елементарних частинок|Фізика елементарних частинок]]
| 15,7 мільйона
| [[Період напіврозпаду]] йоду-129&nbsp;— найвитривалішого з [[продукт поділу ядра із тривалим часом життя|продуктів поділу ядра із тривалим часом життя]], що присутній в уранових [[радіоактивні відходи|ядерних відходах]].
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| 60 мільйонів
| Приблизний час вичерпання запасів [[термоядерна енергія|термоядерної енергії]], якщо вдасться видобути весь [[літій]] з морської води, при поточному споживанні енергії у світі.<ref name="Ongena 3-14">{{cite journal|last=Ongena|first=J|author2=G. Van Oost|title=Energy for future centuries - Will fusion be an inexhaustible, safe and clean energy source?|journal=Fusion Science and Technology|volume=45|series=2004|issue=2T|pages=3–14|url=http://www.agci.org/dB/PDFs/03S2_MMauel_SafeFusion%3F.pdf|accessdate=23 січня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131014130039/http://www.agci.org/dB/PDFs/03S2_MMauel_SafeFusion?.pdf|archivedate=14 жовтня 2013|deadurl=yes}}</ref>
|-
| style="background: #f0dc82;" | [[Файл:Noun project 528.svg|16px|alt=Геологія і планетологія|Геологія і планетологія]]
| {{nobr|150 мільярдів}}
| Приблизний час вичерпання запасів [[термоядерна енергія|термоядерної енергії]], якщо вдасться видобути весь [[дейтерій]] з морської води, при поточному споживанні енергії у світі.<ref name="Ongena 3-14"/>
|-
|}

== Графічні хронології ==
Графічні і логаметричні часові шкали подій можна побачити тут:
* [[Графічна хронологія Великого вибуху]] (до перших 100 мільйонів років)
* [[Графічна хронологія Всесвіту]] (до 8 мільярдів років від сучасності)
* [[Графічна хронологія від Великого вибуху до теплової смерті]] (до 10<sup>1000</sup> років від сучасності)

== Див. також ==
* [[Майбутнє]]
* [[Прогнозування]]
* [[Хронологія]]
* [[Час]]

== Примітки ==
;Примітки
{{notes
| notes =
{{efn
| name= time
|Точною точкою відліку є 0:00, 1 січня 10001 н. е.
}}
{{efn
| name = prob
|  This represents the time by which the event will most probably have happened. It may occur randomly at any time from the present.
}}

{{efn
| name = ejection/capture
| There is a roughly 1 in 100,000 chance that the Earth might be ejected into interstellar space by a stellar encounter before this point, and a 1 in 3 million chance that it will then be captured by another star. Were this to happen, life, assuming it survived the interstellar journey, could potentially continue for far longer.
}}

{{efn
| name = earthredgiantsun
| This has been a tricky question for quite a while; see the 2001 paper by Rybicki, K. R. and Denis, C. However, according to the latest calculations, this happens with a very high degree of certainty.
}}

{{efn
| name = Greg 2 note
| Manually calculated from the fact that the calendars were 10 days apart in 1582 and grew further apart by 3 days every 400 years.
}}

{{efn
| name = shortscale
| Units are [[short scale]]
}}
{{efn
| name = half-life
| Around 264 half-lives. Tyson et al. employ the computation with a different value for half-life.
}}

{{efn
| name = big number
| <math>10^{10^{26}}</math> is 1 followed by 10<sup>26</sup> (100 septillion) zeroes.
}}

{{efn
| name = big number2
|Although listed in years for convenience, the numbers beyond this point are so vast that their digits would remain unchanged regardless of which conventional units they were listed in, be they [[nanosecond]]s or [[stellar evolution|star lifespans]].
}}

{{efn
| name = "dwarf"
|Based upon the weighted least-squares best fit on p. 16 of  Kalirai et al. with the initial mass equal to a [[маса Сонця]].
}}
}}
;Джерела
{{reflist|25em| refs =

<ref name="Nave">{{cite web | title = Second Law of Thermodynamics | last = Nave | first = C.R. | url = http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/thermo/seclaw.html | publisher = [[Georgia State University]] | accessdate = 3 December 2011 | archive-date = 13 травня 2012 | archive-url = https://web.archive.org/web/20120513064248/http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/thermo/seclaw.html }}</ref>

<ref name="five ages">
{{cite book | last1 = Adams | first1 = Fred | last2 = Laughlin | first2 = Greg | date = 1999 | title = The Five Ages of the Universe | url = https://archive.org/details/fiveagesofuniver0000adam | publisher = The Free Press | location = New York | isbn = 978-0-684-85422-9
}}
</ref>

<ref name="carroll and chen">
{{cite journal | title = Spontaneous Inflation and the Origin of the Arrow of Time | author = Carroll, Sean M.; Chen, Jennifer | date = 27 Oct 2004 | arxiv = hep-th/0410270
|bibcode = 2004hep.th...10270C }}
</ref>

<ref name="dying">
{{cite journal | title = A dying universe: the long-term fate and evolution of astrophysical objects | last = Adams | first = Fred C.|author2=Laughlin, Gregory  | journal = Reviews of Modern Physics | volume = 69 | issue = 2 | date = April 1997 | pages = 337–372 | bibcode = 1997RvMP...69..337A | doi = 10.1103/RevModPhys.69.337 | arxiv = astro-ph/9701131
}}
</ref>

<ref name="Komatsu">
{{cite journal | title = Seven-Year Wilkinson Microwave Anisotropy Probe (WMAP) Observations: Cosmological Interpretation | last1 = Komatsu | first1 = E. | last2 = Smith | first2 = K. M. | last3 = Dunkley | first3 = J. | display-authors = 3 | date = 2011 | last4 = Bennett | first4 = C. L. | last5 = Gold | first5 = B. | last6 = Hinshaw | first6 = G. | last7 = Jarosik | first7 = N. | last8 = Larson | first8 = D. | last9 = Nolta | first9 = M. R. | journal = The Astrophysical Journal Supplement Series | volume = 192 | issue = 2 | pages = 18 | bibcode = 2011ApJS..192...19W | arxiv = 1001.4731 | doi = 10.1088/0067-0049/192/2/18
}}
</ref>

<ref name="linde">
{{cite journal | title = Sinks in the Landscape, Boltzmann Brains and the Cosmological Constant Problem | author = Linde, Andrei. | journal = Journal of Cosmology and Astroparticle Physics  (subscription required)| date = 2007 | url = http://www.iop.org/EJ/abstract/1475-7516/2007/01/022 | accessdate =26 June 2009 | doi = 10.1088/1475-7516/2007/01/022 | volume = 2007 | issue = 1 | page = 022 | arxiv = hep-th/0611043 | bibcode = 2007JCAP...01..022L
}}
</ref>

<ref name="Matthews1993">
{{cite journal | journal = [[Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society]]
| last = Matthews | first = R. A. J. | title = The Close Approach of Stars in the Solar Neighborhood
| volume = 35 | issue = 1 | page = 1 | date = Spring 1994
| bibcode = 1994QJRAS..35....1M
}}
</ref>

<ref name="Berger2002">
{{cite journal | author = Berger, A, and Loutre, MF | title = Climate: an exceptionally long interglacial ahead? | journal = Science | volume = 297 | issue = 5585 | date = 2002 | pages = 1287–8 | doi = 10.1126/science.1076120|pmid=12193773
}}
</ref>

<ref name="Niagara Parks">
{{cite web | title = Niagara Falls Geology Facts & Figures | url = http://www.niagaraparks.com/media/geology-facts-figures.html | publisher = [[Niagara Parks]] | accessdate = 29 April 2011 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20110719093559/http://www.niagaraparks.com/media/geology-facts-figures.html | archivedate = 19 липня 2011 | deadurl = yes }}
</ref>

<ref name="arxiv1106_3141">
{{cite journal | last1 = Finkleman | first1 = David | last2 = Allen | first2 = Steve | last3 = Seago | first3 = John | last4 = Seaman | first4 = Rob | last5 = Seidelmann | first5 = P. Kenneth | title = The Future of Time: UTC and the Leap Second | journal = ArXiv eprint |date = June 2011 | bibcode = 2011arXiv1106.3141F | arxiv = 1106.3141 | volume = 1106 | pages = 3141
}}
</ref>

<ref name="Tapping 2005">
{{cite web | title = The Unfixed Stars | last = Tapping | first = Ken | publisher = [[National Research Council Canada]] | url = http://www.nrc-cnrc.gc.ca/eng/education/astronomy/tapping/2005/2005-08-31.html | date = 2005 | accessdate = 29 December 2010 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20110708075519/http://www.nrc-cnrc.gc.ca/eng/education/astronomy/tapping/2005/2005-08-31.html | archivedate = 2011-07-08 | deadurl = yes }}
</ref>

<ref name="Monnier Tuthill Lopez 1999">
{{cite journal | title = The Last Gasps of VY Canis Majoris: Aperture Synthesis and Adaptive Optics Imagery | last1 = Monnier | first1 = J. D. | last2 = Tuthill | first2 = P. | last3 = Lopez | first3 = GB | display-authors = 3 | date = 1999 | last4 = Cruzalebes | first4 = P. | last5 = Danchi | first5 = W. C. | last6 = Haniff | first6 = C. A. | journal = [[The Astrophysical Journal]] | volume = 512 | issue = 1 | pages = 351 | doi = 10.1086/306761 | bibcode = 1999ApJ...512..351M | arxiv = astro-ph/9810024
}}
</ref>

<ref name="toba">{{cite web | title = Super-eruptions: Global effects and future threats | publisher = The Geological Society | url = https://www.geolsoc.org.uk/Education-and-Careers/Resources/Papers-and-Reports/~/media/shared/documents/education%20and%20careers/Super_eruptions.ashx | accessdate = 25 May 2012 | archive-date = 23 грудня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181223151403/https://www.geolsoc.org.uk/Education-and-Careers/Resources/Papers-and-Reports/~/media/shared/documents/education%20and%20careers/Super_eruptions.ashx }}</ref>

<ref name="havo">{{cite web | title = Frequently Asked Questions | publisher = Hawai'i Volcanoes National Park | date = 2011 | url = http://www.nps.gov/havo/faqs.htm | accessdate = 22 October 2011 | archive-date = 26 жовтня 2012 | archive-url = https://www.webcitation.org/6Bi9FLYxX?url=http://www.nps.gov/havo/faqs.htm }}</ref>

<ref name="Bostrom 2002">{{cite journal | last = Bostrom | first = Nick | authorlink = Nick Bostrom | date = March 2002 | title = Existential Risks: Analyzing Human Extinction Scenarios and Related Hazards | journal = Journal of Evolution and Technology | volume = 9 | issue = 1 | url = http://www.nickbostrom.com/existential/risks.html | accessdate = 10 вересня 2012 | archive-date = 27 квітня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20110427030852/http://www.nickbostrom.com/existential/risks.html }}</ref>

<ref name="beteldeath">{{cite web | title = Sharpest Views of Betelgeuse Reveal How Supergiant Stars Lose Mass | date = 29 July 2009 | work = Press Releases | publisher = [[European Southern Observatory]] | url = http://www.eso.org/public/news/eso0927/ | accessdate = 6 September 2010 | archive-date = 30 квітня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200430140354/https://www.eso.org/public/news/eso0927/ }}</ref>

<ref name="betel">{{cite web
 |title=Betelgeuse will explode someday  |publisher=EarthSky Communications, Inc
 |author=Sessions, Larry
 |date=29 липня 2009
 |url=http://earthsky.org/brightest-stars/betelgeuse-will-explode-someday
 |accessdate=16 листопада 2010
 |archive-date=23 травня 2021
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210523155715/https://earthsky.org/brightest-stars/betelgeuse-will-explode-someday/
 }}</ref>

<ref name="gliese">
{{cite journal | last = Bobylev | first = Vadim V. | date= March 2010 | title = Searching for Stars Closely Encountering with the Solar System | journal = [[Astronomy Letters]] | volume = 36 | issue = 3 | pages = 220–226 | doi = 10.1134/S1063773710030060 | arxiv = 1003.2160 | bibcode = 2010AstL...36..220B
}}
</ref>

<ref name="phobos">{{cite journal | last = Sharma | first = B. K. | title = Theoretical formulation of the Phobos, moon of Mars, rate of altitudinal loss | date = 2008 | journal = Eprint arXiv:0805.1454 | url = http://adsabs.harvard.edu/cgi-bin/bib_query?arXiv:0805.1454 | accessdate = 10 вересня 2012 | archive-date = 24 лютого 2015 | archive-url = https://web.archive.org/web/20150224224206/http://adsabs.harvard.edu/cgi-bin/bib_query?arXiv:0805.1454 }}</ref>

<ref name="rift">{{cite web | title = Birth of an Ocean: The Evolution of Ethiopia's Afar Depression | last = Haddok | first = Eitan | date = 29 September 2008 | publisher = ''[[Scientific American]]'' | url = http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=birth-of-an-ocean | accessdate = 27 December 2010 | archive-date = 24 грудня 2013 | archive-url = https://web.archive.org/web/20131224105641/http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=birth-of-an-ocean }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131224105641/http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=birth-of-an-ocean |date= 24 грудня 2013 }}</ref>

<ref name="trench">
{{cite book | title = Essentials of Oceanography | url = https://archive.org/details/essentialsofocea05edgarr | last = Garrison | first = Tom |edition=5 | page = [https://archive.org/details/essentialsofocea05edgarr/page/62 62] | publisher = Brooks/Cole | date = 2009
}}
</ref>

<ref name="medi">{{cite web | title = Continents in Collision: Pangea Ultima | publisher = [[NASA]] | date = 2000 | url = http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2000/ast06oct_1/ | accessdate = 29 December 2010 | archive-date = 14 серпня 2012 | archive-url = https://www.webcitation.org/69tyXFdZa?url=http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2000/ast06oct_1/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120821173013/http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2000/ast06oct_1/ |date= 21 серпня 2012 }}</ref>

<ref name="kpg1">{{cite web | title = Meteorites, Impacts, and Mass Extinction | last = Nelson | first = Stephen A. | publisher = [[Tulane University]] | url = http://www.tulane.edu/~sanelson/geol204/impacts.htm | accessdate = 13 January 2011 | archive-date = 6 серпня 2017 | archive-url = https://archive.today/20170806121814/http://www.tulane.edu/~sanelson/Natural_Disasters/impacts.htm }}</ref>

<ref name="galyear">{{cite web | title = Period of the Sun's Orbit Around the Galaxy (Cosmic Year) | first = Stacy | last = Leong | url = http://hypertextbook.com/facts/2002/StacyLeong.shtml | date = 2002 | work = The Physics Factbook | accessdate = 2 April 2007 | archive-date = 27 травня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200527062420/https://hypertextbook.com/facts/2002/StacyLeong.shtml }}</ref>

<ref name="scotese">{{cite web | url = http://www.scotese.com/newpage11.htm | last = Scotese | first = Christopher R. | title = Pangea Ultima will form 250 million years in the Future | work = Paleomap Project | accessdate = 13 March 2006 | archive-date = 25 лютого 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190225025353/http://www.scotese.com/newpage11.htm }}</ref>

<ref name="Williams Nield 2007">{{cite news | last1 = Williams | first1 = Caroline | last2 = Nield | first2 = Ted | title = Pangaea, the comeback | work = New Scientist | date = 20 October 2007 | url = http://www.science.org.au/nova/newscientist/104ns_011.htm | accessdate = 2 January 2014 | archive-date = 13 квітня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080413162401/http://www.science.org.au/nova/newscientist/104ns_011.htm }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080413162401/http://www.science.org.au/nova/newscientist/104ns_011.htm |date= 13 квітня 2008 }}</ref>

<ref name="Heath Doyle 2009">
{{cite arXiv | last1 = Heath | first1 = Martin J. | last2 = Doyle | first2 = Laurance R. | title = Circumstellar Habitable Zones to Ecodynamic Domains: A Preliminary Review and Suggested Future Directions | eprint=0912.2482 | date = 2009
}}
</ref>

<ref name="600mil">{{cite web | url = http://sunearthday.nasa.gov/2006/faq.php | title = Questions Frequently Asked by the Public About Eclipses | publisher = [[NASA]] | accessdate = 7 March 2010 | archive-date = 2010-03-12 | archive-url = https://web.archive.org/web/20100312030853/http://sunearthday.nasa.gov/2006/faq.php }}</ref>

<ref name="bd2_6_1665">{{cite journal | last1 = Franck | first1 = S. | last2 = Bounama | first2 = C. | last3 = Von Bloh | first3 = W. | title = Causes and timing of future biosphere extinction | journal = Biogeosciences Discussions | volume = 2 | issue = 6 | pages = 1665–1679 | date = November 2005 | bibcode = 2005BGD.....2.1665F | url = http://biogeosciences-discuss.net/2/1665/2005/bgd-2-1665-2005.pdf | accessdate = 19 October 2011 | doi = 10.5194/bgd-2-1665-2005 | archive-date = 29 жовтня 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20191029164900/https://www.biogeosciences-discuss.net/2/1665/2005/bgd-2-1665-2005.pdf }}</ref>

<ref name="mnras386_1">
{{cite journal | last1 = Schröder | first1 = K.-P. | last2 = Connon Smith | first2 = Robert | title = Distant future of the Sun and Earth revisited | journal = [[Monthly Notices of the Royal Astronomical Society]] | volume = 386 | issue = 1 | date = 1 May 2008 | pages = 155–163 | doi = 10.1111/j.1365-2966.2008.13022.x | bibcode = 2008MNRAS.386..155S
|arxiv = 0801.4031 }}
</ref>

<ref name="abode">{{cite book | last1 = Brownlee | first1 = Donald E. | date = 2010 | chapter = Planetary habitability on astronomical time scales | title = Heliophysics: Evolving Solar Activity and the Climates of Space and Earth | editor1-first = Carolus J. | editor1-last = Schrijver | editor2-first = George L. | editor2-last = Siscoe | chapterurl = http://books.google.com/books?id=M8NwTYEl0ngC&pg=PA79 | publisher = Cambridge University Press | isbn = 978-0-521-11294-9 | accessdate = 13 березня 2014 | archive-date = 21 червня 2013 | archive-url = https://web.archive.org/web/20130621071635/http://books.google.com/books?id=M8NwTYEl0ngC&pg=PA79 }}</ref>

<ref name="mars">
{{cite book | title = Mars: A Warmer, Wetter Planet | author = Kargel, Jeffrey Stuart | url = http://books.google.com/?id=0QY0U6qJKFUC&pg=PA509&lpg=PA509&dq=mars+future+%22billion+years%22+sun | page = 509 | isbn = 978-1-85233-568-7 | date = 2004 | publisher = Springer | accessdate =29 October 2007
}}
</ref>

<ref name="ng4_264">
{{cite journal | title = Reconciling the Hemispherical Structure of Earth's Inner Core With its Super-Rotation | last1 = Waszek | first1 = Lauren | last2 = Irving | first2 = Jessica | last3 = Deuss | first3 = Arwen | date = 20 February 2011 | journal = Nature Geoscience | volume = 4 | issue = 4 | pages = 264–267 | bibcode = 2011NatGe...4..264W | doi = 10.1038/ngeo1083
}}
</ref>

<ref name="compo">
{{cite journal | title = Compositional Model for the Earth's Core | last = McDonough | first = W. F. | date = 2004 | journal = Treatise on Geochemistry | volume = 2 | pages = 547–568 | doi = 10.1016/B0-08-043751-6/02015-6 | bibcode = 2003TrGeo...2..547M | isbn = 978-0-08-043751-4
}}
</ref>

<ref name="magnet">
{{cite journal | last1 = Luhmann | first1 = J. G. | last2 = Johnson | first2 = R. E. | last3 = Zhang | first3 = M. H. G. | title = Evolutionary impact of sputtering of the Martian atmosphere by O<sup>+</sup> pickup ions | journal = [[Geophysical Research Letters]] | volume = 19 | issue = 21 | pages = 2151–2154 | date = 1992 | bibcode = 1992GeoRL..19.2151L | doi = 10.1029/92GL02485
}}
</ref>

<ref name="wander">
{{cite journal | title = On the Long Term Evolution of the Spin of the Earth | last1 = Neron de Surgey | first1 = O. | last2 = Laskar | first2 = J. | date = 1996 | journal = Astronomie et Systemes Dynamiques, Bureau des Longitudes | volume = 318 | pages = 975| bibcode = 1997A&A...318..975N
}}
</ref>

<ref name="chaos">
{{cite news | title = Study: Earth May Collide With Another Planet | publisher = [[Fox News]] | url = http://www.foxnews.com/story/0,2933,525706,00.html | date = 11 June 2009 | accessdate = 8 September 2011 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20121104012159/http://www.foxnews.com/story/0,2933,525706,00.html | archivedate = 4 листопада 2012 | deadurl = yes }}
</ref>

<ref name="venus">{{cite news | title = Science: Fiery Future for Planet Earth | author = Hecht, Jeff | work = New Scientist (subscription required) | url = http://www.newscientist.com/article/mg14219191.900-science-fiery-future-for-planet-earth-.html | date = 2 April 1994 | issue = 1919 | page = 14 | accessdate = 29 October 2007 | archive-date = 21 листопада 2012 | archive-url = https://web.archive.org/web/20121121161546/http://www.newscientist.com/article/mg14219191.900-science-fiery-future-for-planet-earth-.html }}</ref>

<ref name="triton">
{{cite journal | title = Tidal Evolution in the Neptune-Triton System | url = https://archive.org/details/sim_astronomy-and-astrophysics_1989-07_219_1-2/page/23 | last1 = Chyba | first1 = C. F. | last2 = Jankowski | first2 = D. G. | last3 = Nicholson | first3 = P. D. | date = 1989 | journal = [[Astronomy and Astrophysics]] | volume = 219 | page = 23 | bibcode = 1989A&A...219L..23C
}}
</ref>

<ref name="cox">
{{cite journal | title = The Collision Between The Milky Way And Andromeda | author = Cox, J. T.; Loeb, Abraham | journal = Monthly Notices of the Royal Astronomical Society | date = 2007 | doi = 10.1111/j.1365-2966.2008.13048.x | volume = 386 | issue = 1 | page = 461 | bibcode = 2008MNRAS.tmp..333C | arxiv = 0705.1170
}}
</ref>

<ref name="milk">{{cite journal | title = Colliding molecular clouds in head-on galaxy collisions | last1 = Braine | first1 = J. | last2 = Lisenfeld | first2 = U. | last3 = Duc | first3 = P. A. | display-authors = 3 | last4 = Brinks | first4 = E. | last5 = Charmandaris | first5 = V. | last6 = Leon | first6 = S. | journal = Astronomy and Astrophysics | volume = 418 | issue = 2 | pages = 419–428 | date = 2004 | doi = 10.1051/0004-6361:20035732 | url = http://www.aanda.org/index.php?option=article&access=doi&doi=10.1051/0004-6361:20035732 | accessdate = 2 April 2008 | bibcode = 2004A&A...418..419B | arxiv = astro-ph/0402148 | archive-date = 9 грудня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20081209003316/http://www.aanda.org/index.php?option=article&access=doi&doi=10.1051%2F0004-6361%3A20035732 }}</ref>

<ref name="Schroder 2008">
{{cite journal | last1 = Schroder | first1 = K. P. | last2 = Connon Smith | first2 = Robert | date = 2008 | title = Distant Future of the Sun and Earth Revisited | journal = Monthly Notices of the Royal Astronomical Society | volume = 386 | issue = 1 | pages = 155–163 | bibcode = 2008MNRAS.386..155S | doi = 10.1111/j.1365-2966.2008.13022.x
|arxiv = 0801.4031 }}
</ref>

<ref name="Rybicki2001">
{{cite journal | author = Rybicki, K. R.; Denis, C. | title = On the Final Destiny of the Earth and the Solar System | journal = Icarus | volume = 151 | issue = 1 | pages = 130–137 | date = 2001 | doi = 10.1006/icar.2001.6591 | bibcode = 2001Icar..151..130R
}}
</ref>

<ref name="powell2007">{{citation | first1=David | last1=Powell | date=January 22, 2007 | title=Earth's Moon Destined to Disintegrate | work=Space.com | publisher=Tech Media Network | url=http://www.space.com/scienceastronomy/070122_temporary_moon.html | accessdate=2010-06-01 | postscript=. | archive-date=6 вересня 2008 | archive-url=https://archive.today/20080906222127/http://www.space.com/scienceastronomy/070122_temporary_moon.html }}</ref>

<ref name="Titan">{{cite journal | title = Titan under a red giant sun: A new kind of "habitable" moon | author = Lorenz, Ralph D.; Lunine, Jonathan I.; McKay, Christopher P. | journal = Geophysical Research Letters | date = 1997 | volume = 24 | pages = 2905–8 | url = http://www.lpl.arizona.edu/~rlorenz/redgiant.pdf | accessdate = 21 March 2008 | format = PDF | doi = 10.1029/97GL52843 | pmid = 11542268 | issue = 22 | bibcode = 1997GeoRL..24.2905L | archive-date = 24 липня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20110724173621/http://www.lpl.arizona.edu/~rlorenz/redgiant.pdf }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110724173621/http://www.lpl.arizona.edu/~rlorenz/redgiant.pdf |date= 24 липня 2011 }}</ref>

<ref name="nebula">{{cite web | author = Balick, Bruce | title = Planetary Nebulae and the Future of the Solar System | publisher = University of Washington | url = http://www.astro.washington.edu/balick/WFPC2/ | accessdate = 23 June 2006 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20081219010229/http://www.astro.washington.edu/balick/WFPC2/ | archivedate = 19 грудня 2008 | deadurl = yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081219010229/http://www.astro.washington.edu/balick/WFPC2/ |date= 19 грудня 2008 }}</ref>

<ref name="apj676_1_594">
{{cite journal | display-authors=1 | last1 = Kalirai | first1 = Jasonjot S. | last2 = Hansen | first2 = Brad M. S. | last3 = Kelson | first3 = Daniel D. | last4 = Reitzel | first4 = David B. | last5 = Rich | first5 = R. Michael | last6 = Richer | first6 = Harvey B. | title = The Initial-Final Mass Relation: Direct Constraints at the Low-Mass End | journal = The Astrophysical Journal | volume = 676 | issue = 1 | pages = 594–609 | date = March 2008 | doi = 10.1086/527028 | bibcode = 2008ApJ...676..594K
|arxiv = 0706.3894 }}
</ref>

<!--ref name="black">
{{cite journal | last = Vila | first = Samuel C. | title = Evolution of a 0.6 M_{sun} White Dwarf | journal = Astrophysical Journal | date = 1971 | volume = 170 | issue = 153 | doi = 10.1086/151196 | bibcode = 1971ApJ...170..153V
}}
</ref-->

<ref name="bigrip">{{cite web | title = Universe May End in a Big Rip | date = 1 May 2003 | work = [[CERN Courier]] | url = http://cerncourier.com/cws/article/cern/28845 | accessdate = 22 July 2011 | archive-date = 24 жовтня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20111024191244/http://cerncourier.com/cws/article/cern/28845 }}</ref>

<ref name="chand">
{{cite journal | title = Chandra Cluster Cosmology Project III: Cosmological Parameter Constraints | last1 = Vikhlinin | first1 = A. | last2 = Kravtsov | first2 = A.V. | last3 = Burenin | first3 = R.A. | date = 2009 | display-authors = 3 | last4 = Ebeling | first4 = H. | last5 = Forman | first5 = W. R. | last6 = Hornstrup | first6 = A. | last7 = Jones | first7 = C. | last8 = Murray | first8 = S. S. | last9 = Nagai | first9 = D. | publisher = [[Astrophysical Journal]] | volume = 692 | page = 1060 | issue = 2 | doi = 10.1088/0004-637X/692/2/1060 | bibcode = 2009ApJ...692.1060V | journal = The Astrophysical Journal
|arxiv = 0812.2720 }}
</ref>

<!--ref name="tide1">
{{cite book | title = Solar System Dynamics | author = Murray, C.D. and Dermott, S.F. | publisher = [[Cambridge University Press]] | date = 1999 | page = 184 | isbn = 978-0-521-57295-8
}}
</ref-->

<!--ref name="tide2">
{{cite book | last = Dickinson | first = Terence | authorlink = Terence Dickinson | title = From the Big Bang to Planet X | publisher = [[Camden House]] | date = 1993 | location = Camden East, Ontario | pages = [https://archive.org/details/frombigbangtopla00unse/page/79 79]–81 | url =https://archive.org/details/frombigbangtopla00unse| isbn = 978-0-921820-71-0
}}
</ref-->

<!--ref name="canup_righter">
{{cite book | first1 = Robin M. | last1 = Canup | first2 = Kevin | last2 = Righter | title = Origin of the Earth and Moon | volume = 30 | series=The University of Arizona space science series | publisher = University of Arizona Press | date = 2000 | isbn = 978-0-8165-2073-2 | pages = 176–177 | url = http://books.google.com/books?id=8i44zjcKm4EC&pg=PA176
}}
</ref-->

<ref name="galaxy">
{{cite journal | title = Cosmology with Hypervelocity Stars | url = https://archive.org/details/arxiv-1102.0007 | author = Loeb, Abraham | work = Harvard University | date = 2011 | arxiv = 1102.0007v2
}}
</ref>

<ref name="temp">
{{cite book | last = Chown | first = Marcus | title = Afterglow of Creation | url = https://archive.org/details/afterglowofcreat00chow | publisher = University Science Books | date = 1996 | page = [https://archive.org/details/afterglowofcreat00chow/page/210 210] }}
</ref>

<ref name="messier">{{cite web | title = The Local Group of Galaxies | url = http://messier.seds.org/more/local.html | publisher = Students for the Exploration and Development of Space | work = University of Arizona | accessdate = 2 October 2009 | archive-date = 7 січня 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190107010945/http://www.messier.seds.org/more/local.html }}</ref>

<ref name="bluedwarf">
{{cite journal | last1 = Adams | first1 = F. C. | last2 = Graves | first2 = G. J. M. | last3 = Laughlin | first3 = G. | chapter = Red Dwarfs and the End of the Main Sequence | title = Gravitational Collapse: From Massive Stars to Planets. / First Astrophysics meeting of the Observatorio Astronomico Nacional. / A meeting to celebrate Peter Bodenheimer for his outstanding contributions to Astrophysics | editor1-first = G. | editor1-last = García-Segura | editor2-first = G. | editor2-last = Tenorio-Tagle | editor3-first = J. | editor3-last = Franco | editor4-first = H. W. | editor4-last = Yorke | journal = Revista Mexicana de Astronomía y Astrofísica (Serie de Conferencias) | volume = 22 | pages = 46–49 | date= December 2004 | bibcode = 2004RMxAC..22...46A
}} See Fig. 3.
</ref>

<ref name="strip">
{{cite book | author = Tayler, Roger John | date = 1993 | title = Galaxies, Structure and Evolution|edition=2 | publisher = Cambridge University Press | page = 92 | isbn = 978-0-521-36710-3
}}
</ref>

<ref name="five degs">{{cite book | title = The Anthropic Cosmological Principle | last1 = Barrow | first1 = John D. | author1-link = John D. Barrow | last2 = Tipler | first2 = Frank J. | author2-link = Frank J. Tipler | others = foreword by [[John Archibald Wheeler|John A. Wheeler]] | isbn = 978-0-19-282147-8 | id = [http://lccn.loc.gov/87028148 LC 87-28148] | url = http://books.google.com/books?id=uSykSbXklWEC&printsec=frontcover | accessdate = 31 December 2009 | date = 19 May 1988 | publisher = Oxford University Press | location = Oxford | archive-date = 28 травня 2013 | archive-url = https://web.archive.org/web/20130528232343/http://books.google.com/books?id=uSykSbXklWEC&printsec=frontcover }}</ref>

<ref name="five ages pp85-87">
{{cite book | last1 = Adams | first1 = Fred | last2 = Laughlin | first2 = Greg | date = 1999 | title = The Five Ages of the Universe | url = https://archive.org/details/fiveagesofuniver0000adam | publisher = The Free Press | location = New York | pages = [https://archive.org/details/fiveagesofuniver0000adam/page/85 85]–87 | isbn = 978-0-684-85422-9
}}
</ref>

<ref name="dyson">
{{cite journal | title = Time Without End: Physics and Biology in an Open Universe | author = Dyson, Freeman J. | journal = Reviews of Modern Physics (subscription required) | volume = 51 | issue = 3 | page = 447 | date = 1979 | url = http://rmp.aps.org/abstract/RMP/v51/i3/p447_1 | accessdate =5 July 2008 | doi = 10.1103/RevModPhys.51.447 | bibcode = 1979RvMP...51..447D
}}
</ref>

<!--ref name="sun_future_schroder">
{{cite journal | first = K.-P. | last = Schröder | date = 2008 | title = Distant Future of the Sun and Earth Revisited | doi = 10.1111/j.1365-2966.2008.13022.x | journal = Monthly Notices of the Royal Astronomical Society | volume = 386 | issue = 1 | page = 155 | last2 = Connon Smith | first2 = Robert | bibcode = 2008MNRAS.386..155S | arxiv = 0801.4031
}}
</ref-->

<!--ref name="sun future">
{{cite journal | author = Sackmann, I. J.; Boothroyd, A. J.; Kraemer, K. E. | title = Our Sun. III. Present and Future | page = 457 | journal = Astrophysical Journal | date = 1993 | volume = 418 | bibcode = 1993ApJ...418..457S | doi = 10.1086/173407
}}
</ref-->

<ref name="proton">
{{cite journal | author = Nishino | date = 2009 | title = Search for Proton Decay via {{Subatomic particle|Proton+}} → {{Subatomic particle|Positron}}{{Subatomic particle|pion0}} and {{Subatomic particle|Proton+}} → {{Subatomic particle|Muon+}}{{Subatomic particle|pion0}} in a Large Water Cherenkov Detector | journal = [[Physical Review Letters]] | volume = 102 | issue = 14 | pages = 141801 | doi = 10.1103/PhysRevLett.102.141801 | bibcode = 2009PhRvL.102n1801N | author-separator = , | author2 = Super-K Collaboration | display-authors = 2 | last3 = Abe | first3 = K. | last4 = Hayato | first4 = Y. | last5 = Iida | first5 = T. | last6 = Ikeda | first6 = M. | last7 = Kameda | first7 = J. | last8 = Kobayashi | first8 = K. | last9 = Koshio | first9 = Y. | authorlink2 = Super-Kamiokande
}}
</ref>

<ref name="half-life">{{cite book | url = http://www.nap.edu/jhp/oneuniverse/frontiers_solution_17.html | title = One Universe: At Home in the Cosmos | first1 = Neil de Grasse | last1 = Tyson | last2 = Tsun-Chu Liu | first2 = Charles | last3 = Irion | first3 = Robert | publisher = Joseph Henry Press | date = 2000 | isbn = 978-0-309-06488-0 | accessdate = 13 березня 2014 | archive-date = 24 грудня 2013 | archive-url = https://web.archive.org/web/20131224084401/http://www.nap.edu/jhp/oneuniverse/frontiers_solution_17.html }}</ref>

<ref name="Page 1976">
{{cite journal | title = Particle Emission Rates from a Black Hole: Massless Particles from an Uncharged, Nonrotating Hole | last = Page | first = Don N. | date = 1976 | journal = Physical Review D | volume = 13 | issue = 2 | pages = 198–206 | bibcode = 1976PhRvD..13..198P | doi = 10.1103/PhysRevD.13.198
}} See in particular equation (27).
</ref>

<ref name="hayes07">
{{cite journal | author = Hayes, Wayne B. | title = Is the Outer Solar System Chaotic? | journal = Nature Physics | arxiv = astro-ph/0702179 | date = 2007 | volume = 3 | issue = 10 | pages = 689–691 | doi = 10.1038/nphys728 | bibcode = 2007NatPh...3..689H
}}
</ref>

<ref name="time">{{cite news | title = Hurtling Through the Void | publisher = ''[[Time Magazine]]'' | url = http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,926062,00.html | accessdate = 5 September 2011 | date = 20 June 1983 | archive-date = 17 жовтня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20111017095230/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,926062,00.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111017095230/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,926062,00.html |date= 17 жовтня 2011 }}</ref>

<ref name="glob">
{{cite web | url = http://www.news.cornell.edu/releases/Nov99/Arecibo.message.ws.html | title = Cornell News: "It's the 25th Anniversary of Earth's First (and only) Attempt to Phone E.T." | date = 12 November 1999 | publisher = Cornell University | accessdate = 29 March 2008 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20080802005337/http://www.news.cornell.edu/releases/Nov99/Arecibo.message.ws.html | archivedate = 2 серпня 2008 | deadurl = no }}
</ref>

<ref name="voyager">{{cite web | title = Voyager: The Interstellar Mission | publisher = NASA | url = http://voyager.jpl.nasa.gov/mission/interstellar.html | accessdate = 5 September 2011 | archive-date = 2 лютого 2004 | archive-url = https://web.archive.org/web/20040202072959/http://voyager.jpl.nasa.gov/mission/interstellar.html }}</ref>

<ref name="keo1">{{cite web | title = KEO FAQ | url = http://www.keo.org/uk/pages/faq.html#q1 | publisher = keo.org | accessdate = 14 October 2011 | archive-date = 8 січня 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210108011828/http://www.keo.org/uk/pages/faq.html#q1 }}</ref>

<ref name="Pioneer 1st 7 billion">{{cite web | title = Pioneer 10 Spacecraft Nears 25TH Anniversary, End of Mission | publisher = nasa.gov | url = http://www.nasa.gov/home/hqnews/1997/97-031.txt | accessdate = 2013-12-22 | archive-date = 22 листопада 2013 | archive-url = https://web.archive.org/web/20131122211917/http://www.nasa.gov/home/hqnews/1997/97-031.txt }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131122211917/http://www.nasa.gov/home/hqnews/1997/97-031.txt |date=2013-11-22 }}</ref>

<ref name="Pioneer 1st 7 billion2">{{cite web | title = SPACE FLIGHT 2003 – United States Space Activities | publisher = nasa.gov | url = http://www.nasa.gov/directorates/somd/reports/2003/us.html | accessdate = 2013-12-22 | archive-date = 24 грудня 2013 | archive-url = https://web.archive.org/web/20131224091409/http://www.nasa.gov/directorates/somd/reports/2003/us.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131224091409/http://www.nasa.gov/directorates/somd/reports/2003/us.html |date=2013-12-24 }}</ref>

<ref name="Pioneer Ames">{{cite web | title = The Pioneer Missions | publisher = NASA | url = http://www.nasa.gov/centers/ames/missions/archive/pioneer.html | accessdate = 5 September 2011 | archive-date = 29 червня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20110629033952/http://www.nasa.gov/centers/ames/missions/archive/pioneer.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110815233221/http://www.nasa.gov/centers/ames/missions/archive/pioneer.html |date= 15 серпня 2011 }}</ref>

<ref name="longnow">{{cite web | title = The Long Now Foundation | publisher = The Long Now Foundation | url = http://longnow.org/about/ | date = 2011 | accessdate = 21 September 2011 | archive-date = 16 червня 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210616195028/https://longnow.org/about/ }}</ref>

<ref name="greg2">{{cite web | url = http://aa.usno.navy.mil/data/docs/JulianDate.php/ | title = Julian Date Converter | publisher = US Naval Observatory | accessdate = 20 July 2012 | archive-date = 6 жовтня 2007 | archive-url = https://web.archive.org/web/20071006064455/http://aa.usno.navy.mil/data/docs/JulianDate.php }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071006064455/http://aa.usno.navy.mil/data/docs/JulianDate.php |date= 6 жовтня 2007 }}</ref>

<ref name="brandon">
{{cite journal
| last1 = Carter
| first1 = Brandon
| authorlink = Brandon Carter
| last2 = McCrea
| first2 = W. H.
| date = 1983
| title = The anthropic principle and its implications for biological evolution
| journal = [[Philosophical Transactions of the Royal Society|Philosophical Transactions of the Royal Society of London]]
| volume = A310
| issue = 1512
| pages = 347–363
| doi = 10.1098/rsta.1983.0096
|bibcode = 1983RSPTA.310..347C }}
</ref>

<ref name="typeiii">{{cite web
| authorlink = Michio Kaku
| last = Kaku
| first = Michio
| date = 2010
| title = The Physics of Interstellar Travel: To one day, reach the stars
| url = http://mkaku.org/home/?page_id=250
| publisher = mkaku.org
| accessdate = 29 August 2010
| archive-date = 10 лютого 2014
| archive-url = https://web.archive.org/web/20140210085314/http://mkaku.org/home/?page_id=250
}}</ref>

<ref name="sublight">{{cite web | first = I. A. | last = Crawford | publisher = Scientific American | url = http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=where-are-they | title = Where are They? Maybe we are alone in the galaxy after all | date = July 2000 | accessdate = 20 July 2012 | archive-date = 1 грудня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20111201003944/http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=where-are-they }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111201003944/http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=where-are-they |date= 1 грудня 2011 }}</ref>

<ref name="global1">
{{cite book | title = Global Catastrophic Risks | editor1-last = Bostrom | editor1-first = Nick | editor2-last = Cirkovic | editor2-first = Milan M. | last = Adams | first = Fred C. | chapter = Long-term astrophysicial processes | pages = 33–47 | publisher = Oxford University Press | date = 2008
}}
</ref>

<ref name="lageos">{{cite web | title = LAGEOS 1, 2 | publisher = NASA | url = http://space.jpl.nasa.gov/msl/QuickLooks/lageosQL.html | accessdate = 21 July 2012 | archive-date = 21 липня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20110721062751/http://space.jpl.nasa.gov/msl/QuickLooks/lageosQL.html }}</ref>

<ref name="pressure">
{{cite journal | author = Li King-Fai; Pahlevan, Kaveh; Kirschvink, Joseph L.; Yung, Luk L. | date = 2009 | title = Atmospheric pressure as a natural climate regulator for a terrestrial planet with a biosphere | journal = Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America | volume = 106 | number = 24 | doi = 10.1073/pnas.0809436106
|bibcode = 2009PNAS..106.9576L | pmid=19487662 | pmc=2701016}}
</ref>

<ref name="natgeo">{{cite web|title=Gamma-Ray Burst Caused Mass Extinction?|author=Minard, Anne|publisher=National Geographic News|date=2009|url=http://news.nationalgeographic.com/news/2009/04/090403-gamma-ray-extinction.html|accessdate=2012-08-27|archive-date=5 липня 2015|archive-url=https://archive.today/20150705101800/http://news.nationalgeographic.com/news/2009/04/090403-gamma-ray-extinction.html}}</ref>

<ref name="islam">{{cite web | title = Astronomy Answers: Modern Calendars | author = Strous, Louis | publisher = [[University of Utrecht]] | date = 2010 | url = http://aa.quae.nl/en/antwoorden/moderne_kalenders.html | accessdate = 14 September 2011 | archive-date = 5 червня 2013 | archive-url = https://web.archive.org/web/20130605075617/http://aa.quae.nl/en/antwoorden/moderne_kalenders.html }}</ref>

<ref name="greg">
{{cite journal | last = Borkowski | first = K.M. | date = 1991 | title = The Tropical Calendar and Solar Year | journal = J. Royal Astronomical Soc. of Canada | volume = 85 | issue = 3| pages = 121–130 | bibcode = 1991JRASC..85..121B
}}
</ref>

<ref name="Solar_eclipses_during_transits">
{{cite journal | title = Simultaneous Transits | author = Meeus, J. and Vitagliano, A. | journal = Journal of the British Astronomical Association | url = http://chemistry.unina.it/~alvitagl/solex/Simtrans.pdf | date = 2004 | volume = 114 | issue = 3 | accessdate = 7 September 2011 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20060615055002/http://chemistry.unina.it/~alvitagl/solex/Simtrans.pdf | archivedate = 15 червня 2006 | deadurl = yes }}
</ref>

<ref name="vega">{{cite web | title = Why is Polaris the North Star? | publisher = [[NASA]] | url = http://starchild.gsfc.nasa.gov/docs/StarChild/questions/question64.html | accessdate = 10 April 2011 | archive-date = 2011-07-25 | archive-url = https://web.archive.org/web/20110725180305/http://starchild.gsfc.nasa.gov/docs/StarChild/questions/question64.html }}</ref>

<ref name="plait">
{{cite book | title = [[Bad Astronomy: Misconceptions and Misuses Revealed, from Astrology to the Moon Landing "Hoax"]] | author = Plait, Phil | authorlink=Phil Plait | publisher = John Wiley and Sons | date = 2002 | pages = [https://archive.org/details/badastronomy00plai/page/n65 55]–56
}}
</ref>

<ref name="mini2">
{{cite journal | last1 = Laskar | first1 = J. | journal = Astronomy and Astrophysics | title = Orbital, Precessional, and Insolation Quantities for the Earth From ?20 Myr to +10 Myr | url = https://archive.org/details/sim_astronomy-and-astrophysics_1993-03_270_1-2/page/522 | volume=270 | date = 1993 | pages = 522–533 | display-authors = 1 | author2 = <Please add first missing authors to populate metadata.> |bibcode = 1993A&A...270..522L }}
</ref>

<ref name="laskar">{{cite web | title = Astronomical Solutions for Earth Paleoclimates | author = Laskar et al. | url = http://www.imcce.fr/Equipes/ASD/insola/earth/earth.html | publisher = Institut de mecanique celeste et de calcul des ephemerides | accessdate = 20 July 2012 | archive-date = 7 грудня 2006 | archive-url = https://web.archive.org/web/20061207060848/http://www.imcce.fr/Equipes/ASD/insola/earth/earth.html }}</ref>

<ref name="solex">{{cite web | title = The Solex page | url = http://chemistry.unina.it/~alvitagl/solex/ | author = Aldo Vitagliano | date = 2011 | publisher = Universit... degli Studi di Napoli Federico II | accessdate = 20 July 2012 | archiveurl = https://www.webcitation.org/5gOzK38bc?url=http://chemistry.unina.it/~alvitagl/solex/ | archivedate = 29 квітня 2009 | deadurl = yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150524145440/http://chemistry.unina.it/~alvitagl/solex/ |date= 24 травня 2015 }}</ref>
}}


{{Час}}

[[Категорія:Тисячоліття в майбутньому]]
[[Категорія:Хронології майбутнього]]
[[Категорія:Футурологія]]
[[Категорія:Століття в майбутньому]]
[[Категорія:Роки в майбутньому]]