Перегляд вихідного коду сторінки Хром

{{Otheruses|Хром (значення)}}
{{Хімічний елемент|Хром (Cr)<!--Назва-->|24<!--Атомний номер-->|дуже твердий метал<br /> сірого кольору[[Файл:Chromium zone refined and 1cm3 cube.jpg|центр|200пкс|]]<!-- Зовнішній вигляд-->|51,9961<!--Атомна маса-->|130<!--Радіус атома-->|652,4(6,76)<!--Енергія іонізації-->|[Ar] 3d<sup>5</sup> 4s<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація-->|118<!--Ковалентний радіус-->|(+6e)52  (+3e)63 <!--Радіус іона-->|1,66<!--Електровід'ємність-->|0<!--Електродний потенціал-->|6, 3, 2, 0<!--Степені окислення-->|7,18<!--Густина-->|23,35<!-- Питома теплоємність-->|93,9<!--Теплопровідність-->|2130<!--Температура плавлення-->|21<!--Теплота плавлення -->|2945<!--Температура кипіння-->|342<!--Теплота випаровування-->|7,23<!--Молярний об'єм-->|кубічна <br />об'ємноцентрована<!--Структура решітки-->|2,880<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|630<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=rN1yVmUYcgUC&pg=PA537 A Course In Thermodynamics, Volume 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190301013325/https://books.google.com.ua/books?id=rN1yVmUYcgUC&pg=PA537 |date=1 березня 2019 }}{{ref-en}}</ref><!--Температура Дебая-->}}

'''Хром'''&nbsp;— [[хімічний елемент]], із символом '''Cr''' і [[атомний номер|атомним номером]] 24, перший елемент [[Підгрупа хрому|шостої групи]].

== Історія ==
У [[1766]] році в околицях [[Єкатеринбург]]а був виявлений мінерал, який отримав назву «сибірський червоний свинець», PbCrO<sub>4</sub>. Сучасна назва&nbsp;— [[крокоїт]]. У 1797 французький хімік [[Луї Ніколя Воклен|Л.&nbsp;Н.&nbsp;Воклен]] виділив з нього новий тугоплавкий метал (найімовірніше Воклен отримав карбід хрому).

== Походження назви ==
Назва походить від {{lang-el|χρωμα}}&nbsp;— «колір», завдяки яскравій забарвленості його сполук.

== Загальний опис ==
Хром&nbsp;— це сталево-сірий, [[Блиск (мінералогія)|блискучий]], [[твердість|твердий]] та крихкий [[метали|метал]]<ref>{{cite journal|last1=Brandes|first1=E. A.|last2=Greenaway|first2=H. T.|last3=Stone|first3=H. E. N.|year= 1956|title=Ductility in Chromium|journal=Nature|volume=178|issue=587|doi=10.1038/178587a0|pages=587|bibcode = 1956Natur.178..587B }}</ref>, що має високу температуру плавлення. Назва елемента походить від [[Грецька мова|грецького]] слова «chrōma» (χρώμα), що означає кольоровий<ref>[http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dxrw%3Dma χρώμα] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190713065234/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dxrw%3Dma |date=13 липня 2019 }}, Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek-English Lexicon'', on Perseus</ref>, оскільки багато його сполук інтенсивно забарвлені.

Оксид хрому використовували китайці в [[Династія Цінь|династії Цінь]] ще 2000 років тому для покриття металевої зброї. Хром був виявлений як елемент після того, як у поле зору [[Західний світ|західного світу]] потрапив червоний кристалічний [[мінерал]] [[крокоїт]] (хромат свинцю (II) хромату), виявлений у 1761 році. Спочатку використовувався як [[пігмент]]. [[Луї Ніколя Воклен]] першим виділив металевий хром з мінералу в 1797 році.

Металічний хром та сплав [[ферохром]]у добувається з хромітів [[силікотермія|силікотермічною]] чи [[алюмінотермія|алюмінотермічною реакцію]]. Хром має високий [[корозія|корозійний]] опір і [[твердість]]. Його додають при виробництві [[нержавка сталь|нержавіючої сталі]]. Цей процес, разом з [[хромування]]м, складають 85&nbsp;% комерційного використання елемента.

[[Валентність|Тривалентний]] [[іон]] хрому, можливо, знаходиться у слідових кількостях в [[ліпіди|ліпідіах]], хоча це питання залишається в дебатах<ref name="Cronin">{{Cite journal|first = Joseph R.|last = Cronin|title = The Chromium Controversy|journal = Alternative and Complementary Therapies|year = 2004|volume = 10|issue = 1|pages = 39–42|doi = 10.1089/107628004772830393}}</ref>. У великих кількостях сполуки металу можуть бути токсичними та [[канцерогени|канцерогенними]]. Найвідомішим прикладом токсичної сполуки є шестивалентний хром (Cr(VI)).

== Поширеність ==
[[Файл:Crocoite from Tasmania.jpg|ліворуч|thumb|[[Крокоїт]] (PbCrO<sub>4</sub>)]]
[[Файл:Chromit 1.jpg|thumb|ліворуч|[[Хроміт|хромітна]] руда]]

Хром&nbsp;— 24-й елемент за поширеністю у [[Земна кора|земній корі]] із середньою концентрацію 100 частин на мільйон.<ref name="Emsley">{{Cite book|title = Nature's Building Blocks: An A-Z Guide to the Elements|url = https://archive.org/details/naturesbuildingb0000emsl_z4q6|last = Emsley|first=John|publisher = Oxford University Press|year = 2001|location = Oxford, England, UK|isbn = 0-19-850340-7|chapter = Chromium|pages=[https://archive.org/details/naturesbuildingb0000emsl_z4q6/page/495 495]–498}}</ref> Сполуки хрому перебувають в навколишньому середовищі внаслідок [[ерозія|ерозії]] хромсовмісних порід або вивержень вулканів. Діапазон концентрацій у ґрунті становить від 1 до 300&nbsp;мг/кг, у морській воді від 5 до 800&nbsp;мкг/л, у річках та озерах 26&nbsp;мкг/літр до 5,2&nbsp;мг/л.<ref name="Crspeci">{{Cite journal|title =Chromium occurrence in the environment and methods of its speciation|url =https://archive.org/details/sim_environmental-pollution_2000_107_3/page/263|volume = 107|issue = 3|journal = Environmental Pollution|year = 2000|pages = 263–283|doi = 10.1016/S0269-7491(99)00168-2|first = J.|last = Kotaś|pmid =15092973|last2 =Stasicka|first2 =Z}}</ref>

Метал видобувають з [[хроміт]]у (FeCr<sub>2</sub>O<sub>4</sub>).<ref name="NRC">{{Cite book|title = Chromium|author = National Research Council (U.S.). Committee on Biologic Effects of Atmospheric Pollutants|publisher = National Academy of Sciences|year = 1974|isbn = 978-0-309-02217-0|url = http://books.google.com/?id=ZZsrAAAAYAAJ|page = 155}}</ref> Близько двох п'ятих хромітових руд і концентратів у світі виробляються в [[Південно-Африканська Республіка|Південній Африці]]. Видобуванням хромітів також займається [[Казахстан]], [[Індія]], [[Росія]] і [[Туреччина]]. Нерозвинені родовища хромітів зосереджені в Казахстані та Південній Африці.<ref name="USGS2002CR">{{cite web|url = http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/chromium/mcs-2009-chrom.pdf|publisher = United States Geological Survey|accessdate = 2009-03-17|title = Commodity Summary 2009: Chromium|first = John F|last = Papp|archive-date = 13 серпня 2012|archive-url = https://web.archive.org/web/20120813023557/http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/chromium/mcs-2009-chrom.pdf}}</ref>

Хоч і рідко, існують поклади [[Самородні метали|самородного]] хрому<ref>{{Cite journal|url = http://www.minsocam.org/ammin/AM67/AM67_854.pdf|title = New Mineral Names|journal = American Mineralogist|volume = 67|pages = 854–860|year = 1982|first = Michael|last = Fleischer|accessdate = 26 вересня 2013|archive-date = 26 вересня 2021|archive-url = https://web.archive.org/web/20210926205636/http://www.minsocam.org/ammin/AM67/AM67_854.pdf}}</ref><ref>[http://www.mindat.org/min-1037.html Chromium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210917100820/https://www.mindat.org/min-1037.html |date=17 вересня 2021 }} (with location data), Mindat</ref>. У [[Росія|Росії]] виробляються зразки самородного металу. У шахті «Удачній», багатій на [[кімберліт]] та [[алмаз|діаманти]] у [[Окисно-відновна реакція|відновному середовищі]] добувається елементарний хром і [[алмаз]].<ref>[http://www.mindat.org/locentry-27628.html Chromium from Udachnaya-Vostochnaya pipe, Daldyn, Daldyn-Alakit kimberlite field, Saha Republic (Sakha Republic; Yakutia), Eastern-Siberian Region, Russia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210926214304/https://www.mindat.org/locentry-27628.html |date=26 вересня 2021 }}, Mindat</ref>

== Фізичні властивості ==
У вільному вигляді хром&nbsp;— сірий [[метали|метал]] з кубічною об'ємно-центрованою [[Кристалічна ґратка|ґраткою]], а = 0,28845&nbsp;нм.
Це єдина елементарна тверда сполука, яка виявляє [[антиферомагнетики|антиферомагнітні]] властивості при кімнатній температурі (і нижче). При температурі вище 38&nbsp;°C він перетворюється на [[парамагнетики|парамагнетик]].

Хром має [[твердість]] за [[Шкала Мооса|шкалою Мооса]] 5<ref>{{Література |автор = Поварьонних А. С. |частина = |заголовок = Твердість мінералів |назва_оригіналу = |посилання = |видання = |місце = К.|видавництво = АН УРСР |рік = 1963 |том = |сторінки =197-208 |isbn =}}</ref>, найтвердіший із чистих металів. Дуже чистий хром достатньо добре піддається механічній обробці.

Металічний хром на повітрі [[Пасивація|пасивує]] під дією [[оксиген|кисню]], утворюючи тонкий захисний шар поверхневого оксиду. Шар, що складається лише з кількох атомів завтовшки, є дуже щільним і, на відміну від заліза або нелегованої сталі, запобігає дифузії кисню в матеріал та виникненню [[іржа|іржі]]<ref>{{Cite journal|title = The oxidation of alloys|last = Wallwork|first = G. R.|year = 1976|journal = Reports on the Progress Physics|volume = 39|pages = 401–485|doi = 10.1088/0034-4885/39/5/001|issue = 5|bibcode = 1976RPPh...39..401W }}</ref>. Пасивація може бути підвищена шляхом короткочасного контакту з такою [[кислота|кислотою]]-[[окисник]]ом як [[нітратна кислота|азотна]]. Протилежний ефект досягається при обробці сильним [[відновник]]ом, який руйнує захисний оксидний шар на металі. Хром, оброблений таким способом, легко розчиняється в навіть в слабких кислотах.

== Ізотопи ==
Природний хром складається з трьох стабільних [[ізотопи|ізотопів]]: <sup>52</sup>Cr, <sup>53</sup>Cr і <sup>54</sup>Cr; <sup>52</sup> Cr є найпоширенішим (83,789&nbsp;%). Із 19 досліджених [[радіонукліди|радіоізотопів]] найстабільнішим є <sup>50</sup>Cr з [[період напіврозпаду|періодом напіврозпаду]] більше 1,8 {{e|17}} років, а для <sup>51</sup>Cr період напіврозпаду становить 27,7 днів. Усі інші [[радіоактивність|радіоактивні]] ізотопи мають періоди напіврозпаду менше 24 годин, більшість з них мають&nbsp;— менше 1 хвилини. Цей елемент також має 2 [[ізомерія атомних ядер|метастани]].<ref name="NUBASE">{{Cite journal|first = Audi|last = Georges|title = The NUBASE Evaluation of Nuclear and Decay Properties|journal = Nuclear Physics A|volume = 729|pages = 3–128|publisher = Atomic Mass Data Center|year = 2003|doi = 10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001|bibcode=2003NuPhA.729....3A|last2 = Bersillon|first2 = O.|last3 = Blachot|first3 = J.|last4 = Wapstra|first4 = A.H.}}</ref>

Всього відомо 25 ізотопів хрому з <sup>42</sup>Cr по <sup>67</sup>Cr.

== Хімічні властивості ==
Хром є елементом [[перехідні метали|перехідних металів]], перший елемент [[Підгрупа хрому|шостої групи]]. Хром (0) має електронну конфігурацію 4s<sup>1</sup>3d<sup>5</sup>. Метал володіє широким спектром можливих [[окислення|окиснення]], де +3 є найбільш енергетично стабільним, тому сполуки Хрому +3 і +6 характерніші, у той час як +1, +4 і +5&nbsp;— рідкісні.

{|class="wikitable" style="float:right"
|-
! colspan=2|Ступені <br/>окиснення
|-
| 0 ||Cr(C<sub>6</sub>H<sub>6</sub>)<sub>2</sub>
|-
| +1 ||K<sub>3</sub>[Cr(CN)<sub>5</sub>NO]
|-
| +2 ||CrCl<sub>2</sub>
|-
| '''+3''' ||CrCl<sub>3</sub>
|-
| +4 ||K<sub>2</sub>CrF<sub>6</sub>
|-
| +5 ||K<sub>3</sub>CrO<sub>8</sub>
|-
| '''+6''' ||K<sub>2</sub>CrO<sub>4</sub>
|}

Нижче наведена Діаграма Пурбе для хрому в чистій воді, [[хлоридна кислота|соляній кислоті]] або [[гідроксид натрію|гідроксиді натрію]]:
[[Файл:Pourbaix-cr.png|left|300px]] {{clear}}

=== Проста речовина ===
[[Файл:Chromium carbide Cr3C2.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Хром нітрид|Нітрид хрому]] Cr<sub>3</sub>N<sub>2</sub>]]
Стійкий на [[повітря|повітрі]] за рахунок [[пасивація|пасивації]], не реагує з [[нітратна кислота|нітратною кислотою]]. З [[хлоридна кислота|хлоридною кислотою]] в інертному середовищі взаємодіє, окиснюючись до двохвалентного хлориду. Реакція з концентрованою [[сульфатна кислота|сульфатною кислотою]] протікає наступним чином:
: <math>\mathrm{2 \ Cr + 6 \ H_2SO_4 \longrightarrow}</math>&nbsp; <math>\mathrm{ \ Cr_2(SO_4)_3 + 2 \ SO_2 + 6 \ H_2O \ }</math>
При 2000&nbsp;° C згоряє з утворенням зеленого [[оксид хрому(III)|оксиду хрому(III)]] Cr<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, що володіє [[амфотерність|амфотерними]] властивостями. Синтезовано сполуки хрому з [[бор]]ом ([[бориди]] Cr<sub>2</sub>B, CrB, Cr<sub>3</sub>B<sub>4</sub>, CrB<sub>2</sub>, CrB<sub>4</sub> та Cr<sub>5</sub>B<sub>3</sub>), з [[вуглець|вуглецем]] ([[карбід]]и Cr<sub>23</sub>C<sub>6</sub>, Cr<sub>7</sub>C<sub>3</sub> та Cr<sub>3</sub>C<sub>2</sub>), з [[кремній|кремнієм]] ([[силіциди]] Cr<sub>3</sub>Si, Cr<sub>5</sub>Si<sub>3</sub> і CrSi) і [[азот]]ом ([[нітриди]] CrN і Cr<sub>2</sub>N).

=== Сполуки хрому (+2) ===
Ступені окиснення +2 відповідає основний [[хром(II) оксид|оксид CrO]] чорного кольору. Солі Cr<sup>2+</sup> (розчини блакитного кольору) утворюються при відновленні солей Cr<sup>3+</sup> або [[дихромати|дихроматів]] [[цинк]]ом в кислому середовищі (воднем в момент виділення):
: <math>\mathrm{2Cr^{3+} \xrightarrow[Zn, HCl]{[H]} 2Cr^{2+}}</math>
Солі Cr<sup>2+</sup>&nbsp;— сильні відновники, при стоянні витісняють водень із води<ref>Некрасов Б.&nbsp;В. Курс общей химии.&nbsp;— М.: ГНХТИ, 1952.&nbsp;— С.&nbsp;334</ref>. Киснем повітря, особливо в кислому середовищі, Cr<sup>2+</sup> окиснюється, внаслідок чого блакитний розчин швидко зеленіє:
<math>\mathrm{4 \ CrSO_4 + 2 \ H_2SO_4 + O_2 \longrightarrow}</math>&nbsp; <math>\mathrm{ \ Cr_2(SO_4)_3 + 2\ H_2O \ }</math>

Коричневий або жовтий [[хром(II) гідроксид|гідроксид]] Cr(OH)<sub>2</sub> осідає при додаванні [[луги (хімія)|лугів]] до розчинів солей хрому(II).

Синтезовано дигалогеніди [[Хром(II) флуорид|CrF<sub>2</sub>]], [[Хром(II) хлорид|CrCl<sub>2</sub>]], [[Хром(II) бромід|CrBr<sub>2</sub>]] та [[Хром(II) йодид|CrI<sub>2</sub>]].

=== Сполуки хрому (+3) ===
[[Файл:Chromium(III)-chloride-purple-anhydrous-sunlight.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Хром(III) хлорид|Хлорид хрому(III)]]]]
Ступені окиснення +3 відповідає амфотерний оксид [[Хром(III) оксид|Cr<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]] та [[Хром(III) гідроксид|гідроксид]] Cr(OH)<sub>3</sub> (обидва зеленого кольору). Це найстійкіша ступінь окиснення для хрому. Його сполуки мають колір від брудно-лілового (іон [Cr(H<sub>2</sub>O) <sub>6</sub>]<sup>3+</sup>) до зеленого (в [[координаційна сфера|координаційній сфері]] присутні аніони).

Cr<sup>3+</sup> схильний до утворення подвійних сульфатів виду M<sup>I</sup>Cr(SO<sub>4</sub>) <sub>2</sub>·12H<sub>2</sub>O ([[галуни природні|галунів]])

Гідроксид хрому(III) отримують, діючи [[амоніак]]ом на розчини солей хрому(III) :
: <math>\mathrm{Cr^{3+} + 3NH_3 + 3H_2O \rightarrow Cr(OH)_3\downarrow + 3NH_4^+}</math>

Можна використовувати розчини лугів, але при їх надлишку утворюється розчинний гідроксокомплекс:
: <math>\mathrm{Cr^{3+} + 3OH^-\rightarrow Cr(OH)_3\downarrow}</math>
: <math>\mathrm{Cr(OH)_3 + 3OH^-\rightarrow [Cr(OH)_6]}</math>

При сплавлянні Cr<sub>2</sub>O<sub>3</sub> з лугами отримують [[хроміти]]:
: <math>\mathrm{Cr_2O_3 + 2NaOH \rightarrow 2NaCrO_2 + H_2O}</math>

Непрожарений оксид хрому(III) розчиняється в лужних розчинах і в [[кислота]]х:
: <math>\mathrm{Cr_2O_3 + 6HCl \rightarrow 2CrCl_3 + 3H_2O}</math>

При окисненні сполук хрому(III) в лужному середовищі утворюються сполуки хрому(VI):
: <math>\mathrm{2Na_3[Cr(OH)_6] + 3H_2O_2 \rightarrow 2Na_2CrO_4 + 2NaOH + 8H_2O}</math>

Те ж саме відбувається при сплавленні оксиду хрому(III) з лугом та окислювачами, або з лугом на повітрі (розплав при цьому набуває жовтого забарвлення):
: <math>\mathrm{2Cr_2O_3 + 8NaOH + 3O_2 \rightarrow 4Na_2CrO_4 + 4H_2O}</math>

=== Сполуки хрому (+4) ===
При обережному розкладанні [[хром(VI) оксид|оксиду хрому(VI)]] CrO<sub>3</sub> в гідротермальних умовах отримують [[хром(IV) оксид|оксид хрому(IV)]] CrO<sub>2</sub>, який є [[феромагнетик]]ом і має металеву провідність.

Серед тетрагалогенідів хрому стійким є [[Хром(IV) флуорид|тетрафторид]] CrF<sub>4</sub>, а [[хром(IV) хлорид|тетрахлорид хрому]] CrCl<sub>4</sub> існує лише в парах.

=== Сполуки хрому (+6) ===
[[Файл:Chroman sodný.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Хромат натрію]]]]
Ступені окислення +6 відповідає кислотний [[хром(VI) оксид|оксид хрому(VI)]] CrO<sub>3</sub> та цілий ряд кислот, між якими існує рівновага. Найпростіші з них&nbsp;— [[хроматна кислота|хроматна]] H<sub>2</sub>CrO<sub>4</sub> та [[дихроматна кислота|дихроматна]] H<sub>2</sub>Cr<sub>2</sub>O<sub>7</sub>. Вони утворюють два ряди солей: жовті [[хромати]] та помаранчеві [[дихромати]] відповідно.

Оксид хрому(VI) CrO<sub>3</sub> утворюється при взаємодії концентрованої [[сульфатна кислота|сірчаної кислоти]] з розчинами дихроматів. Типовий кислотний оксид, при взаємодії з водою він утворює сильні нестійкі хромові кислоти: хромову H<sub>2</sub>CrO<sub>4</sub>, дихромову H<sub>2</sub>Cr<sub>2</sub>O<sub>7</sub> та інші ізополікислоти із загальною формулою H<sub>2</sub>Cr<sub>n</sub>O<sub>3n+1</sub>. Збільшення ступеня полімеризації відбувається зі зменшенням рН, тобто збільшенням кислотності:
: <math>\mathrm{2CrO_4^{2-} + 2H^+ \rightarrow Cr_2O_7^{2-} + H_2O}</math>

Але якщо до помаранчевого розчину K<sub>2</sub>Cr<sub>2</sub>O<sub>7</sub> прилити розчин лугу, забарвлення знову переходить в жовте, оскільки знову утворюється [[хромат калію|хромат]] K<sub>2</sub>CrO<sub>4</sub>:
: <math>\mathrm{Cr_2O_7^{2-} + 2OH^-\rightarrow 2CrO_4^{2-} + H_2O}</math>

До високого ступеня полімеризації, як це відбувається у [[вольфрам]]у та [[молібден]]у, не доходить, оскільки поліхромова кислота розпадається на оксид хрому(VI) і воду:
: <math>\mathrm{H_2Cr_nO_{3n+1} \rightarrow H_2O + nCrO_3}</math>

Розчинність хроматів приблизно відповідає розчинності сульфатів. Зокрема, жовтий [[хромат барію]] BaCrO<sub>4</sub> випадає при додаванні солей [[барій|барію]] як до розчинів хроматів, так і до розчинів дихроматів:
: <math>\mathrm{Ba^{2+} + CrO_4^{2-} \rightarrow BaCrO_4\downarrow}</math>
: <math>\mathrm{2Ba^{2+} + Cr_2O_7^{2-} + H_2O \rightarrow 2BaCrO_4\downarrow + 2H^+}</math>

Відомі [[хром(V) флуорид|пентафторид хрому]] CrF<sub>5</sub> та малостійкий [[хром(VI) флуорид|гексафторид хрому]] CrF<sub>6</sub>. Також отримані леткі оксогалогеніди хрому [[Хроміл флуорид|CrO<sub>2</sub>F<sub>2</sub>]] та [[Хроміл хлорид|CrO<sub>2</sub>Cl<sub>2</sub>]].

Сполуки хрому(VI)&nbsp;— сильні [[окисник]]и, наприклад:
: <math>\mathrm{K_2Cr_2O_7 + 14HCl \rightarrow 2CrCl_3 + 2KCl + 3Cl_2\uparrow + 7H_2O}</math>

Додавання до дихромату [[перекис водню|перекису водню]], сірчаної кислоти та органічного розчинника ([[етери|етеру]]) призводить до утворення синього [[Хром(VI) пероксид|пероксиду хрому]] CrO<sub>5</sub>L (L&nbsp;— молекула розчинника), який екстрагується в органічний шар; ця реакція використовується як аналітична.
: <math>\mathrm{ \ K_2Cr_2O_7 + 4 \ H_2O_2 + \ H_2SO_4 \longrightarrow}</math>&nbsp; <math>\mathrm{ 2 \ CrO_5 \cdot  (C_2H_5)_2O + \ K_2SO_4 + 5 \ H_2O}</math>

== Отримання ==
[[Файл:Chrom_1.jpg|thumb|200px|left|Злиток хрому добутий алюмотермічно]]

Хроміт заліза ([[Хроміт|хромистий залізняк]]) при 1200&nbsp;°C перетворюють в хромат:
: <math>\mathrm{4 \ FeCr_2O_4 + 8 \ Na_2CO_3 + 7 \ O_2 \longrightarrow}</math>&nbsp; <math>\mathrm{8 \ Na_2CrO_4 + 2 \ Fe_2O_3 + 8 \ CO_2 \ }</math>

Хромат розчиняють у воді і сірчаною кислотою переводять у дихромат:
: <math>\mathrm{2 \ Na_2CrO_4 + H_2SO_4 \longrightarrow}</math>&nbsp; <math>\mathrm{Na_2Cr_2O_7 + Na_2SO_4 + H_2O \ }</math>

Дихромат натрію кристалізується при охолоджені як дигідрат. При наступному відновленні вуглецем отримують [[Хром(III) оксид|оксид хрому(III)]]:
: <math>\mathrm{Na_2Cr_2O_7 \cdot 2 \ H_2O + 2 \ C \longrightarrow}</math>&nbsp; <math>\mathrm{Cr_2O_3 + Na_2CO_3 + 2 \ H_2O + CO \ }</math>

У кінцеві стадії відновлюють хром алюмотермічно:
: <math>\mathrm{Cr_2O_3 + 2 \ Al \longrightarrow Al_2O_3 + 2 \ Cr \ }</math>

== Застосування ==
На початку XIX&nbsp;ст. сполуки хрому використовувалися як вогнетривкий матеріал для футерування металургійних печей, отримання фарб і дублення шкіри. Наприкінці XIX&nbsp;ст. хром почали широко використовувати для легування сталі. Сьогодні основним споживачем хромітів є металургійна промисловість (65&nbsp;%), значно менше&nbsp;— промисловість вогнетривів (18&nbsp;%) і хімічна (17&nbsp;%) промисловість. Хром&nbsp;— один з основних компонентів [[неіржавна сталь|неіржавної]] жароміцної, кислототривкої сталі і важливого інгредієнта корозійностійких і [[жароміцні сплави|жароміцних суперсплавів]]. Добавка ферохрому (65–70&nbsp;% Cr, 5–7&nbsp;% С, інше&nbsp;— Fe) або чарж-хрому (54&nbsp;% Cr, 6–7&nbsp;% С, інше Fe) до сталей підвищує їх в'язкість, твердість і антикорозійні властивості (нержавіючі, жароміцні, кислототривкі, інструментальні і інші види сталей). [[Сплави хрому]] з кобальтом, вольфрамом або молібденом використовуються як антикорозійні покриття ([[хромування]]). Штучний радіоактивний ізотоп <sup>51</sup>Cr&nbsp;— ізотопний індикатор. Сполуки хрому застосовують як фарби, окисники, дубильні речовини, протрави при фарбуванні.

Хром та його аналоги широко використовують як [[Легування (металургія)|легувальні]] додатки до спеціальних [[неіржавна сталь|неіржавних сталей]], які містять більше 10&nbsp;% хрому. При меншому вмісті хрому сталь набуває значної міцності та твердості. Сплав нікелю з хромом ''[[ніхром]]'' (80&nbsp;% Ni, 20&nbsp;% Cr) має високу температуру плавлення, його використовують в нагрівальних елементах печей, які дають можливість досягти температури +1100&nbsp;°C.

== Біологічна роль ==
[[Файл:Chromium crystals and 1cm3 cube.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Кристали хрому і куб 1 см³ для порівняння]]
Хром відіграє важливу біологічну роль в організмі людини. Він позитивно впливає на процеси кровотворення, а також на ферментативні системи. У складі ферменту трипсину хром бере участь у процесі травлення. Вчені встановили, що вилучення хрому з харчового раціону тварин приводить до підвищення у крові та сечі глюкози. Додавання хрому до їжі хворим на діабет нормалізує вуглеводний обмін. Хром в організм людини потрапляє з такими харчовими продуктами, як соя, кукурудзяна та вівсяна крупи. Добова потреба організму в хромі становить 5–10&nbsp;мг.

== Див. також ==
* [[Хромові руди]]
* [[Ресурси і запаси хрому]]
* [[Хромати природні]]
* [[Кислоти хрому]]
* [[Хромово-ванадієва сталь]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет.&nbsp;— Донецьк : Вебер, 2008.&nbsp;— 758&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0
* {{МГЕ}}
* Хром в організмі людини і тварин. Біохімічні, імунологічні та екологічні аспекти / Л. І. Сологуб, Г. Л. Антоняк, Н. О. Бабич. — Львів : Євросвіт, 2007. — 127 с. : іл., табл. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 79—126 (404 назви). — 350 пр. — ISBN 978-966-8364-13-6
* [https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200807012725/https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf |date=7 серпня 2020 }}, https://doi.org/10.3133/mcs2020.

== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/235/xrom ХРОМ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160803141147/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/235/xrom |date=3 серпня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Чорні метали]]
[[Категорія:Мікроелементи]]
[[Категорія:Хром]]
[[Категорія:Період 4 періодичної системи елементів]]