Перегляд вихідного коду сторінки Хохуля руська

{{Speciesbox
| image = Desmana moschata MHNT.INS.10.jpg
| image_caption = Хохуля руська
| image_width = 250px
| name = Хохуля руська
| status = CR
| status_system = IUCN3.1
| display_parents=3
| genus = Desmana
| species = moschata
| authority = ([[Карл Лінней|Linnaeus]], [[1758 у науці|1758]])
| range_map = Russian Desman area.png
| range_map_caption = Сучасне поширення хохулі
| synonyms = ''Castor moschatus'' <small>Linnaeus,&nbsp;1758</small>
}}

'''Хоху́ля ру́ська'''<ref name="redbook"/>{{sfn|Загороднюк і Ємельянов|2012}}{{sfn|Черняк В. М. й ін.|2014}} або '''хохуля звича́йна'''{{sfn|Шарлемань М.|1927}}{{sfn|Маркевич О. П.|1983}} (''Desmana moschata'' L.)&nbsp;— вид [[ссавці]]в із родини [[кротові]] (Talpidae), ряду [[мідицеподібні]] (Soricomorpha), надряд [[комахоїдні]] (Insectivora). Як рідкісна тварина, знаходиться [[Червона книга України|під охороною]].

== Таксономія ==
Один з двох видів підродини Desmaninae, що іноді виділяється як окрема родина; іншим видом є [[хохуля піренейська]] (''Galemys pyrenaicus''). Найдавніший, за віком викопних зразків, звір серед усіх представників сучасної [[фауна Європи|фауни Європи]] загалом. Єдиний вид роду в [[Фауна України|фауні України]].

== Назва ==
В Україні хохуля руська відома під народними назвами «хохуля», «вихухіль», «морська миша» (басейн Дніпра). На теренах колишніх [[Воронізька губернія|Воронізької]] та [[Саратовська губернія|Саратовської губерній]] в Росії відома під назвою «хохуля»; в басейні річки [[Ока (притока Волги)|Ока]]&nbsp;— «чурсін»<ref name="ЕСБЕ"/>.

Наукова родова назва [[Латинська мова|латиною]] ''Desmana'' походить від {{lang-sv|desmansrattle}}&nbsp;— «мускусний пацюк», ондатра<ref name="НГ"/>. Таку назву для виду запропонував 1758 року шведський систематик [[Карл Лінней]] у канонічному, десятому виданні своєї праці «[[Система природи]]» ({{lang-la|«Systema naturae»}}). Пізніше, 1777 року, німецький натураліст [[Йоганн Гюльденштедт]] (Gueldenst.) закріпив ліннеївську назву за родом; ''moschata'' означає «з мускусним запахом».

== Опис ==
Розміри: до 20&nbsp;см довжини (з хвостом 35&nbsp;см, 40,5 см<ref name="ЕСБЕ"/>), вага до 520 г. Морфологічно добре пристосована до водного життя: перетинки між пальцями на задніх і передніх кінцівках, ступні задніх кінцівок стиснуті з боків, пальці розміщені не в одній площині, а один над одним, край ступні та п'ятий палець вкриті шорсткими волосинками<ref name="Корнєєв,1949"/>. Передні лапи дещо менші за задні. На усіх пальцях присутні кігті.

Довжина м'ясистого товстого хвоста з усіх боків вкритого дрібною лускою дорівнює довжині тіла. Волосяний покрив хвоста ріденький, з окремих волосинок позаду лусок. Коло основи круглий, завширшки 12&nbsp;мм, на кінці стиснутий з боків (як [[Кіль (кораблебудування)|кіль]] у човнів), що покращує маневрування у воді, завширшки 25 мм<ref name="Корнєєв,1949"/>. В основі хвоста знизу розміщені залози, що виділяють сильно пахучий [[мускус]]<ref name="ЕСБЕ"/>. Під водою без повітря хохуля здатна пробути до 4 хвилин<ref name="Корнєєв,1949"/>.

Морда витягнута в рухливий чотиригранний хоботок, який з боків вкритий [[Вібриси|вібрисами]]<ref name="Корнєєв,1949"/>. Знизу й з верху писок вкритий маленькими поглибинами. За допомогою довгого хоботка з ніздрями на кінці, що можуть закриватись, хохуля може дихати під водою, не спливаючи на поверхню{{sfn|Акимушкин И. И.|1994}}<ref name="ЕСБЕ">{{ref-ru}} [[:s:ru:ЭСБЕ/Выхухоль|Выхухоль]] // {{ЕСБЕ}}</ref>. Шия коротка, зір слабкий, очі рудиментарні. Вуха маленькі, приховані в шерсті<ref name="ЕСБЕ"/>. Зовні слухова трубка відкривається як обрамлена волосками щілина в шкірі розміром менше 1&nbsp;см, які як і ніздрі закриваються за допомогою спеціальних клапанів, коли хохуля занурюється під воду<ref name="НГ"/>. Володіють розвиненим нюхом і відчуттям дотику, особливо за допомогою [[органи Еймера|органів Еймера]] на кінці хоботка<ref name="НГ"/>.

Хохуля має 44 зуби, [[зубна формула]]{{sfn|Гуреев А. А.|1979}}: <math>I{3 \over 3} C{1 \over1} P{4 \over 4} M{3 \over3}</math> Середня пара [[різці]]в верхньої щелепи збільшена<ref name="Корнєєв,1949"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Desmana moschata (Harvard University).JPG|border|Опудало з музею Гарвардського університету
Russian desman (Desmana moschata), Natural History Museum, London, Mammals Gallery.JPG|border|Опудало з Природничого музею Лондона
Animaldentition desmanamoschata.png|border|Зуби хохулі
</gallery></small>

Двоколірне водонепроникне [[хутро]] (верхня частина коричнево-бурого темного окрасу, низ сріблястий, поблизу вуха срібляста пляма), до кінця [[XIX століття]] було об'єктом мисливського промислу<ref name="Корнєєв,1949"/><ref name="ЕСБЕ"/>. Остьові волосини на кінцівках ширші ніж поблизу тіла, що не дозволяє шерсті розпушуватись й намокати{{sfn|Акимушкин И. И.|1994}}. Шерсть блискуча, що змінює колір залежно від освітлення. На животі шерсть густіша ніж на спині. Підшерсток густий м'який із тоненьких звивистих волосинок, що тримають довгий час теплоізолюючий прошарок повітря під прохолодною водою{{sfn|Акимушкин И. И.|1994}}. [[Мускус]]ний запах довгий час зберігає цінне хутро від пошкодження міллю<ref name="Корнєєв,1949"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Desman fur skin2.jpg|border|Виріб з хутра хохулі
Desmana moschata (Desman) fur skin.jpg|border|Хутро хохулі
Desman Fur skins1.jpg|border|Виріб з хутра хохулі
</gallery></small>

[[Серце]] меншого об'єму ніж у сухопутних тварин, але права його сторона товща і масивніша, м'язи правого шлуночка посилені міццю додаткових волокон, бо під водою, яка сильніше стискає грудну клітку ніж повітря, серцю важче проштовхувати кров в легені{{sfn|Акимушкин И. И.|1994}}.

== Спосіб життя ==
Пересуваючись суходолом, хохуля майже плазує, залишаючи на землі характерні сліди від власного черева. Кубла влаштовує у норах на високих берегах. Вхід на глибині 15-20&nbsp;см під поверхнею води; інколи, при [[межень|зниженні води]] влітку роблять другий вхід під першим, на глибині 30-35 см<ref name="Корнєєв,1949"/>. До нижнього входу веде заглиблена канавка, якою хохулі в посуху до останнього намагаються забезпечити водою власну нору. Кубло знаходиться завжди вище рівня води, часто під самою поверхнею ґрунту<ref name="Корнєєв,1949"/>. У [[повінь]] хохулі вільно плавають заплавою, не маючи постійного сховища<ref name="Корнєєв,1949"/>.

[[Дефекація|Дефекацію]] хохулі проводять лише у воді, їх випорожнення нагадують згустки зеленої рідкої глини.

Вороги&nbsp;— [[лисиця]], [[горностай]], [[Тхір|тхори]] і [[Норка|норки]].

== Живлення ==
[[Файл:Desman-drawing.jpg|thumb|200px|right|Живлення хохуль на березі. Ілюстрація з [[Альфред Брем|Бремівського]] «[[Життя тварин (Брем)|Життя тварин]]» 1927 року видання.]]

Активна під час сутінок та вночі. Живиться переважно водяними [[Безхребетні|безхребетними]] (молюски: [[п'явушники]], [[жабуринці]], [[живородки]], [[калюжниці]]; [[п'явки]], водяні комахи, [[дощові черви]]), кореневищами водяних і прибережних рослин ([[рогіз]], [[стрілиця]], [[очерет]], [[латаття]], [[Глечики (рослина)|глечики]]), взимку дрібною рибою<ref name="Корнєєв,1949">''Корнєєв О. П.'' Рідкісні звірі України.&nbsp;— К.: [[Радянська школа (видавництво)|ДУПВ «Радянська школа»]], 1949. с.</ref>. Коли хохуля харчується на дні, то копається в мулі гострим рильцем і передніми лапками, немов би йде на них по дну до низу головою, піднявши зад догори&nbsp;— подібно [[качкодзьоб]]у{{sfn|Акимушкин И. И.|1994}}.

== Розмноження ==
[[Моногамія|Моногам]]. Самка один раз (іноді двічі) на рік після 40-50-денної [[вагітність|вагітності]] у червні народжує 1-5 (частіше 3-4) малят{{sfn|Акимушкин И. И.|1994}}. Малята починають бачити на 35-40 добу. Восени малята покидають кубло. [[Статева зрілість|Статевозрілими]] стають у 7-8-місячному віці<ref name="Корнєєв,1949"/>.

== Поширення ==
[[Файл:RR5109-0044R Выхухоль.png|thumb|200px|right|Срібна монета номіналом 1 [[російський рубль]] із зображенням хохулі на аверсі, серія «Червона книга», 2000 рік]]

Хохуля руська&nbsp;— [[реліктовий вид]] (збереглася майже без змін протягом останніх 30&nbsp;млн років), [[Ендемічні види|ендемік]] [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]]<ref name="НГ">{{ref-ru}} ''Звозников А.'' [http://www.nat-geo.ru/nature/39081-vykhukhol-samoe-smeshnoe-russkoe-zhivotnoe/ Выхухоль: самое смешное русское животное.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151016141859/http://www.nat-geo.ru/nature/39081-vykhukhol-samoe-smeshnoe-russkoe-zhivotnoe/ |date=16 жовтня 2015 }} // [[National Geographic (журнал)|National Geographic Russia]] №&nbsp;81, червень 2010.</ref>. [[Ареал]] розірваний, охоплює басейни [[Дніпро (річка)|Дніпра]], [[Волга|Волги]], [[Дон]]у й [[Урал (річка)|Уралу]]<ref name="Корнєєв,1949"/>. Колись хохулі були поширені по всій Європі, включно з [[Британські острови|Британськими островами]]{{sfn|Акимушкин|1994}}. Водиться вона також в [[Казахстан]]і й [[Західний Сибір|Західному Сибіру]]; проводились спроби акліматизації в [[Литва|Литві]] і [[Білорусь|Білорусі]].

* У басейні Дніпра хохуля зустрічається по річках [[Іпуть]], [[Вязьма (притока Дніпра)|Вязьма]], [[Остер (притока Десни)|Остер]], [[Сейм (річка)|Сейм]], [[Свапа]] ([[Смоленська область|Смоленська]], [[Брянська область|Брянська]] і [[Курська область|Курська області]]). Популяція, станом на початок XXI століття, налічує приблизно 3,5 тис. особин<ref name="НГ"/>.
* У басейні Дона&nbsp;— по річкам [[Вороніж (річка)|Вороніж]], [[Битюг (річка)|Битюг]], [[Хопер]] ([[Воронезька область|Воронезька]], [[Тамбовська область|Тамбовська]], [[Липецька область|Липецька]], [[Саратовська область|Саратовська]], [[Пензенська область|Пензенська]], [[Волгоградська область|Волгоградська області]]).
* У верхів'ях Волги зустрічається по річках [[Которосль]] ([[Ярославська область]]) і [[Унжа (притока Волги)|Унжа]] ([[Костромська область]]). Одна з найбільш великих популяцій збереглася в нижній течії [[Клязьма|Клязьми]] ([[Володимирська область|Володимирська]], [[Івановська область|Івановська області]]), по нижній течії [[Мокша (річка)|Мокші]] і [[Цна|Цни]] ([[Рязанська область|Рязанська]], [[Тамбовська область|Тамбовська області]]). Звичайна в нижній течії [[Ока (притока Волги)|Оки]] (Володимирська, Рязанська і [[Нижегородська область|Нижегородська області]]). Популяція, станом на початок XXI століття, налічує приблизно 6 тис. особин<ref name="НГ"/>. Однак цій популяції загрожує підйом [[Чебоксарське водосховище|Чебоксарського водосховища]]<ref name="ЧКН">{{ref-ru}} [http://red-book-nn.ru/docs/02-3-05-001.htm Русская выхухоль&nbsp;— Desmana moschata L.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150920014301/http://red-book-nn.ru/docs/02-3-05-001.htm |date=20 вересня 2015 }} // Красная книга Нижегородской области.</ref> У середній течії Волги зустрічається по річці [[Сура (річка)|Сура]] ([[Пензенська область|Пензенська]] й [[Ульянівська область|Ульянівська області]]) і [[Алатир (річка)|Алатир]] в [[Мордовія|Мордовії]]. Нижче по Волзі хохуля досить рідкісна.
* У [[1961]] році акліматизована по річці [[Уй (річка)|Уй]] ([[Челябінська область]]), переселились до заплави [[Тобол (річка)|Тоболу]] ([[Курганська область]]). Популяція, станом на початок XXI століття, у 2 тис. особин<ref name="НГ"/>.
* Спеціалізований заповідник в [[Кожевниковський район|Кожевниковському районі]] [[Томська область|Томської області]].

=== В Україні ===
В Україні поширена у басейні [[Сіверський Донець|Дінця]] й [[Дон]]у. Викопні рештки відомі з [[пліоцен]]ових, [[плейстоцен]]ових і [[голоцен]]ових відкладів у басейнах [[Дніпро (річка)|Дніпра]], [[Дністер|Дністра]] і в [[Приозів'я|Приозів'ї]].

На початку [[XX століття]] в Україні вид знаходили в басейні [[Дніпро (річка)|Дніпра]] (на річках [[Гнилий Ташлик|Гнилому Ташлику]], [[Сура|Сурі]], [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]] та ін.) та на [[Сіверський Донець|Сіверському Дінці]], у деяких місцевостях [[Харківська область|Харківської]] та [[Донецька область|Донецької]] областей. Природний ареал у середині і другій половині ХХ століття був обмежений лише середньою течією Дінця, в специфічних для [[фауна Придінців'я|фауни Придінців'я]] місцезнаходженнях&nbsp;— заплавних озерах-[[стариця]]х Мертвого Дінця. Останні знахідки (близько 1980—1985 років) стосувалися заплавних озер біля Станичанського філіалу [[Луганський природний заповідник|Луганського природного заповідника]].

Після 1970 року вид відмічений на [[Сумська область|Сумщині]], куди він потрапив після його штучного вселення у заплаву річки [[Сейм (річка)|Сейм]] на території суміжної з Україною [[Брянська область|Брянської області]] [[Росія|Росії]]. Зокрема, його знайдено поблизу сіл [[Волинцеве|Волинцевого]] та [[Манухівка|Манухівки]] (обидва&nbsp;— [[Путивльський район]]), [[Рижівка|Рижівки]] ([[Білопільський район]]) Сумської області на межі з [[Курська область|Курською областю]] Росії, в якій хохулю звичайну було успішно [[акліматизація|акліматизовано]].

В Україні єдина популяція хохулі руської залишилася в [[Сейм (річка)|Сеймі]] на Сумщині та у двох його притоках. У 2009 році вчені припускали, що на Сеймі та його притоках залишалося близько 300–500 хохуль. Проте ґрунтовних досліджень сеймської популяції хохуль не проводили. “Інформація, яка в нас є по Сейму, — це реєстрації знахідок: люди просто розказують, що їм на очі потрапляла ця тваринка. Є фотографії хохулі в притоці Сейму, річці Вир — там точно була невеличка популяція”, — говорить  науковий співробітник Регіонального ландшафтного парку «Сеймський» Олександр Ємець.

Сам Олександр зустрів хохулю в річці [[Клевень|Клевень.]] Це сталося поблизу села [[Литвиновичі]] Конотопського району 6 серпня 2018-го. Схоже, це був останній зафіксований випадок, коли в Україні бачили хохулю. До кінця бойових дій на Сумщині говорити про збереження хохулі рано<ref>{{Cite web|url=https://debaty.sumy.ua/news/society/cherez-rosijsku-agresiyu-mozhut-zniknuti-chervonoknizhni-tvarini-yaki-zbereglisya-lishe-na-teritoriyi-konotopshhini|title=Через російську агресію можуть зникнути червонокнижні тварини, які збереглися лише на території Конотопщини|website=debaty.sumy.ua|language=ru-RU|access-date=2024-08-10}}</ref>.

'''Місця перебування'''. Селиться в стоячих тихих прісних [[водойма]]х, які поросли водяними рослинами, багаті на водяну фауну, досить глибокі (не менше 2 м) [[Заплавне озеро|заплавні озера]], [[Стариця|стариці]] та затоки.

== Статус популяції ==
В Росії промисел хохулі здійснювався мисливцями-вихухлятниками навесні, коли нори тваринки затоплювала вода. Полювання здійснювалось як із застосуванням вогнепальної зброї з човнів, так і за допомогою силків і западок влітку<ref name="ЕСБЕ"/>. Мисливський закон від 3 лютого 1892 року не відносив хохулю до хижих звірів, а отже дозволяв її промисел у чітко визначений період&nbsp;— з 1 березня по 29 червня<ref name="ЕСБЕ"/>. Заготівельна ціна була від 50 копійок до 1 карбованця за шкурку<ref name="ЕСБЕ"/>.

На початку XX століття хутро хохулі увійшло в моду і це мало її не згубило. Перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] в Росії продавали по 100 тис. шкурок на рік{{sfn|Акимушкин И. И.|1994}}. Найбільші заготівки за радянських часів припали на [[1954]] рік&nbsp;— 23,3 тис. (у той час як промислова заготівля хутра ондатри складала не більш 8-9 тис. на рік{{sfn|Акимушкин И. И.|1994}}.

Чисельність на сході України, ймовірно, не перевищує кількох десятків особин. У 1954&nbsp;році у заплаві Сіверського Дінця (до 1954 року тут діяв хохулевий заказник Кремінне) налічувалось близько 500 особин звірків.

Причини зміни чисельності:
* погіршення екологічних умов і [[Гідрологічний режим|гідрологічного режиму]] водойм унаслідок господарської діяльності людини;
* пересихання водойм улітку;
* промерзання водойм взимку;
* зимові [[паводок|паводки]];
* забруднення хімічними речовинами та промисловими стоками;
* вилов риби сітьовими самоловними снастями, в які потрапляє і хохуля звичайна;
* руйнування нір людиною та худобою, що випасають поблизу водойм;
* російська військова агресія<ref>{{Cite web|url=https://debaty.sumy.ua/news/society/cherez-rosijsku-agresiyu-mozhut-zniknuti-chervonoknizhni-tvarini-yaki-zbereglisya-lishe-na-teritoriyi-konotopshhini|title=Через російську агресію можуть зникнути червонокнижні тварини, які збереглися лише на території Конотопщини|website=debaty.sumy.ua|language=ru-RU|access-date=2024-08-19}}</ref>.

=== Утримання і розмноження у неволі ===
Раніше було набуто досвід розселення виду: протягом 1929—1940&nbsp;років у [[Київська область|Київській]], [[Полтавська область|Полтавській]], [[Харківська область|Харківській]], [[Луганська область|Луганській]] та [[Херсонська область|Херсонській областях]] було розселено 336 звірків.

== Охорона виду ==
[[Файл:Soviet stamps 1974 4k.JPG|міні|Хохуля руська на [[Пошта СРСР|радянській]] [[Поштова марка|поштовій марці]] 1974 року]]

Хохулю, як зникаючий реліктовий вид, занесено до всіх видань [[Червона книга України|Червоної книги України]] (1980, 1994, 2009), [[Європейський Червоний список|Європейського Червоного списку]] (1991). З 1996 року [[Міжнародний союз охорони природи]] надав хохулі статус «[[Уразливі види|уразливого виду]]». Проте у вересні 2016 року статус було змінено на «[[Види під загрозою вимирання|вид під загрозою вимирання]]».

В Україні для охорони хохулі 1968&nbsp;році створено Станично-Луганський філіал [[Луганський природний заповідник|Луганського природного заповідника]] та у 1987&nbsp;році [[Середньосеймський заказник]] загальнодержавного значення ([[Сумська область]]). Вважається доцільним створити заповідник на Сеймі.

Дієвими заходами охорони є сувора заборона вилову риби ставними сітками, вершами, а [[Ондатра|ондатри]]&nbsp;— капканами в усіх потенційних місцях перебування виду. Важливо також заборонити випасання худоби у прибережній (до 50 м) зоні водойм, знищення рослинності на берегах, меліорацію.

== Див. також ==
* [[Фауна Придінців'я]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="redbook">{{cite web |url=http://redbook-ua.org/item/desmana-moschata-linnaeus/ |назва=Хохуля руська ''Desmana moschata'' (Linnaeus, 1758) |автор= |дата= |вебсайт= |видавець=Червона книга України |accessdate=16 лютого 2014 |archive-date=1 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140301115831/http://redbook-ua.org/item/desmana-moschata-linnaeus }}</ref>
}}

== Література ==
* {{ЕУ}}
* ''Абелєнцев В. I., Підоплічко I. Г., Попов Б. М.'' [https://web.archive.org/web/20110221233303/http://terioshkola.org.ua/library/classic/abelentsev-ets-1956.htm Загальна характеристика ссавців. Комахоїдні, кажани.] // Фауна України. Том 1, випуск 1.&nbsp;— Київ: Наукова думка, 1956.&nbsp;— 448 с.
* {{ref-en}} {{книга |автор =[[Акимушкін Ігор Іванович|Акимушкин И. И.]] |частина = Выхухоль — водяной крот   |заголовок =[[Світ тварин (Акимушкін)|Мир животных]]. Млекопитающие, или звери |посилання =  |том=  |видання= 3-е изд  |місце = {{М.}} |видавництво = [[Мысль (видавництво, Москва)|Мысль]] |рік =1994 |сторінок = |сторінки =65 |серія = |тираж = |isbn= 5-244-00740-8 |ref = Акимушкин И. И. }}
* ''Бородин Л. П.'' [http://herba.msu.ru/shipunov/school/books/borodin1963_russk_vyhuhol.djvu Русская выхухоль.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305025351/http://herba.msu.ru/shipunov/school/books/borodin1963_russk_vyhuhol.djvu |date=5 березня 2016 }}&nbsp;— Саранск: Мордовское книжное издательство, 1963.&nbsp;— 305 с. {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Гуреев А. А. |заголовок=Насекомоядные. Ежи, кроты и землеройки (Erinaceidae, Talpidae, Soricidae) |посилання =  |том=  |відповідальний =  |місце = {{Л.}} |видавництво = [[Наука (видавництво)]] |рік =1979 |сторінок =503 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref =Гуреев А. А. }}
* {{стаття|автор=[[Загороднюк Ігор Володимирович|Загороднюк, І. В.]], Ємельянов, І. Г.|назва=Таксономія і номенклатура ссавців України|видання=Вісник Національного науково-природничого музею|рік=2012|випуск=10|сторінки=5–30|ref=Загороднюк і Ємельянов}}
* Редкие виды млекопитающих фауны СССР и их охрана, 1973. {{ref-ru}}
* ''Крижановский В. И.'' Редкие и исчезающие растения и животные Украины, 1988. {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Маркевич О. П.|заголовок=Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура|місце=Київ|видавництво=Наук. думка|рік=1983|сторінки=160|ref=Маркевич О. П.}}
* [https://web.archive.org/web/20131030224838/http://terioshkola.org.ua/ua/library/pts4-desmana.htm Хохуля (Desmana moschata) в басейні Сіверського Дінця] / І. Загороднюк, О. Кондратенко, В. Домашлінець та ін.&nbsp;— Київ, 2002.&nbsp;— 64 с. ([[Праці Теріологічної школи]], випуск 4).
* [http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/6506/0 Desmana moschata] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120608234143/http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/6506/0 |date=8 червня 2012 }}&nbsp;— IUCN Red List of Threatened Species.{{ref-en}}
* [http://redbook-ua.org/item/desmana-moschata-linnaeus/ Хохуля руська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140301115831/http://redbook-ua.org/item/desmana-moschata-linnaeus |date=1 березня 2014 }} // [[Червона книга України]].
* {{книга|автор=Черняк, В. М.; Синиця, Г. Б.; П’ятківський, І. О.|заголовок=Унікальні перлини природи Тернопільщини|місце=Тернопіль|видавництво=Навчальна книга — Богдан|рік=2014|сторінки=503|isbn=|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=bcfJBQAAQBAJ&pg=PA503|ref=Черняк В. М. й ін.}}
* ''[[Шарлемань Микола Васильович|Шарлемань Н. В.]]'' Новый для фауны бассейна Днепра зверь&nbsp;— выхухоль // [[Украинский охотник и рыболов]], 1925, №&nbsp;6.
* {{книга|автор=Шарлемань М.|заголовок=Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні|місце=Київ|видавництво=Держ. вид-во України|рік=1927|сторінки=17|ref=Шарлемань М.}}

== Посилання ==
{{commonscat|Desmana moschata}}
* [https://web.archive.org/web/20061216004017/http://www.arkive.org/species/GES/mammals/Desmana_moschata/ Russian desman (''Desmana moschata'')]&nbsp;— фото і відео хохулі руської на сайті Arkive.

{{Mammal-stub}}
{{Ссавці, занесені до Червоної книги України}}
{{Бібліоінформація}}
{{Taxonbar|from=Q381760}}

{{Портали|Біологія}}

[[Категорія:Тварини, описані 1758]]
[[Категорія:Хохуля|руська]]
[[Категорія:Ссавці України]]
[[Категорія:Ссавці Росії]]
[[Категорія:Ссавці Казахстану]]
[[Категорія:Ссавці ЧКУ]]
[[Категорія:Тварини України, занесені до Європейського червоного списку]]
[[Категорія:Ссавці Резолюції 6 Бернської конвенції за назвою]]