Перегляд вихідного коду сторінки Хлоридна кислота

{{Chembox
| Verifiedfields = changed
| Watchedfields = changed
| verifiedrevid = 477002675
| ImageFileL1 = Hydrogen-chloride-2D-dimensions.svg
| ImageFileR1 = Hydrogen-chloride-3D-vdW.svg
| ImageFile2 = Hydrochloric acid 30 percent.jpg
| ImageFile_Ref2 = {{chemboximage|correct|??}}
| ImageName = Sample of hydrochloric acid in a bottle
| OtherNames = {{Unbulleted list|Muriatic acid<ref name="muriatic_acid">"[http://www.bayermaterialsciencenafta.com/products/index.cfm?mode=grades&pp_num=EB7C4476-A4F6-7AE6-7CD78F4E6C60AA44&o_num=3 Hydrochloric Acid] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101015233337/http://bayermaterialsciencenafta.com/products/index.cfm?mode=grades&pp_num=EB7C4476-A4F6-7AE6-7CD78F4E6C60AA44&o_num=3 |date=15 жовтня 2010 }}"</ref>|Spirits of salt<ref>{{Cite web |url=http://www.thefreedictionary.com/spirits+of+salt |title=spirits of salt |accessdate=29 травня 2012}}</ref>
}}
| Section1 = {{Chembox Identifiers
|  UNII = QTT17582CB
|  UNII_Ref = {{fdacite|correct|FDA}}
|  EINECS = 231-595-7
| ChEMBL_Ref = {{ebicite|changed|EBI}}
| ChEMBL = 1231821
|  ATCCode_prefix = A09
|  ATCCode_suffix = AB03
|  ATC_Supplemental = {{ATC|B05|XA13}}
|  CASNo_Ref = {{cascite|correct|CAS}}
| CASNo = 7647-01-0
|  ChemSpiderID_Ref = {{chemspidercite|correct|chemspider}}
| ChemSpiderID = 307
}}
| Section2 = {{Chembox Properties
|  Appearance = Безбарвна , прозора рідина 
}}
| Section3 = {{Chembox Hazards
|  EUIndex = 017-002-01-X
|  RPhrases = {{R34}}, {{R37}}
|  SPhrases = {{S1/2}}, {{S26}}, {{S45}}
| NFPA-H = 3
| NFPA-F = 0
| NFPA-R = 1
| NFPA-O = COR
}}
| Section4 = {{Chembox Related
|  OtherCpds = {{Unbulleted list|[[Флуоридна кислота]]|[[Бромідна кислота]]|[[Йодидна кислота]]}}
}}
}}

'''Хлоридна кислота''', також: '''соляна кислота''', '''хлороводнева кислота'''&nbsp;— розчин [[Хлороводень|хлороводню]] (HCl) у [[вода|воді]]. Соляна кислота є типовою кислотою. За своєю хімічною активністю вона належить до найсильніших кислот. Подібно до інших сильних кислот вона активно розчиняє більшість [[метал]]ів з виділенням [[водень|водню]], взаємодіє з оксидами металів тощо.

Концентрована соляна кислота містить 37% HCl і має густину 1,19 г/см³. Вона має різкий [[запах]] і «димить» на повітрі внаслідок виділення газоподібного хлороводню. Технічна кислота має жовтий колір, який обумовлюється домішками головним чином солей [[залізо|заліза]].
[[Азеотропна суміш]] містить 20,2&nbsp;% HCl ( t<sub>кип.</sub>=109,7&nbsp;°C при 760 торах ).

Соляна кислота широко використовується у [[народне господарство|народному господарстві]]. Найбільше застосовується вона у хімічній промисловості для добування різних солей: [[хлорид цинку|хлориду цинку]], [[хлорид барію|хлориду барію]] та ін., а також для виробництва [[барвники|барвників]], лікувальних речовин тощо. Багато хлоридної кислоти споживає також [[металургійна промисловість]] для виділення кольорових і рідкісних металів з їх природних сумішей. У хімічних [[лабораторія]]х хлоридна кислота належить до найуживаніших реактивів. У невеликих кількостях з неї також одержують [[водень]] і [[хлор]].

== Отримання ==
В промисловості найчастіше отримують розчиненням у воді [[Хлороводень|хлороводню]] утвореного при спалюванні водню в атмосфері хлору або утвореному при хлоруванні органічних сполук (розчинники, хлоровмісні [[пластмаси]]).

В більшості країн (до яких Україна не належить) вільно продається, тому питання отримання в лабораторних чи домашніх умовах не виникає.

При відсутності концентрованої [[Сульфатна кислота|сульфатної кислоти]] для отримання хлоридної кислоти можна використати розведену :
: [[Хлорид кальцію|CaCl<sub>2</sub>·6H<sub>2</sub>O]]+H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>→CaSO<sub>4</sub>·2H<sub>2</sub>O↓+2HCl+4H<sub>2</sub>O
: [[Хлорид барію|BaCl<sub>2</sub>]]+H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>→BaSO<sub>4</sub>↓+2HCl
[[Хлорид кальцію]] дешевший за [[хлорид барію]], але утворює більш об'ємний осад, що ускладнює відділення утвореної хлоридної кислоти (відфільтровувати на скляному фільтрі&nbsp;— паперовий "розлізеться"). Зв'язуванням води безводним [[Хлориди|хлоридом]] кальцію CaCl<sub>2</sub> можна отримати газоподібний хлороводень, з якого утворити хлоридну кислоту потрібної концентрації.

== Історія відкриття ==
Важко сказати, хто і коли вперше отримав соляну кислоту. Відомо, що вже в кінці XV ст. алхімік [[Василь Валентин]] і в XVI ст. [[Андреас Лібавій]] в старанних пошуках чудодійного життєвого еліксиру прожарювали у своїх алхімічних приладах [[кухонна сіль|кухонну сіль]] з галуном і купоросами і отримали продукт, який описали під назвою «кислого спирту». Це і була знайома тепер нам соляна кислота, дуже нечиста.

Для перших дослідників це була абсолютно нова речовина, що володіла властивостями, які сильно вражали їх уяву. Нюхаючи її, вони задихалися і кашляли, «кислий спирт» димів у повітрі. При пробі на смак, вона обпалювала язик і піднебіння, метали вона роз'їдала, тканини руйнувала.

У 1658 р. німецький хімік [[Йоганн Рудольф Глаубер|Й. Глаубер]] (1604–1670) знайшов новий спосіб отримання соляної кислоти, яку він назвав «соляним спиртом». Спосіб цей широко застосовується досі в лабораторіях. Він нагрівав кухонну сіль з концентрованою [[сульфатна кислота|сірчаною кислотою]] і «дим», що виділявся та поглинав водою.

У 1772 р. англійський хімік [[Джозеф Прістлі]] (1733–1804) встановив, що при дії сірчаної кислоти на кухонну сіль виділяється безбарвний газ, який може бути зібраний над [[ртуть|ртуттю]], і що цей газ має надзвичайно велику здатність розчинятися у воді. Водний розчин цього газу отримав назву «соляної кислоти» (acidum muriaticum), а сам газ Прістлі назвав «чистою газоподібною соляною кислотою».

У 1774 р. шведський хімік [[Карл Вільгельм Шеєле|К. В. Шеєле]] (1742–1786), досліджуючи дію соляної кислоти (яку він називав ще «соляним спиртом») на [[оксид марганцю(IV)]], знайшов, що він розчиняється в соляній кислоті на холоді, утворюючи темно-коричневий розчин, з якого при нагріванні виділяється газ жовто-зеленого кольору, що володіє дуже різким запахом, здатністю руйнувати рослинні фарби і діє на всі метали, не виключаючи золота. Шеєле, як послідовник флогістонної теорії, яка панувала в той час, вважав, що сенс цієї реакції полягає в тому, що під дією оксиду марганцю(IV) з соляною кислотою йде з неї [[флогістон]], завдяки чому соляна кислота перетворюється в жовто-зелений газ. Тому сам газ він назвав «дефлогістованою соляною кислотою».

== Типові реакції ==
* <math>\mathrm{ HCl + H_2O\rightarrow H_3O^+ +Cl^-}</math>
* <math>\mathrm{ Zn + 2 HCl = ZnCl_2 + H_2\uparrow\ }</math>

== Хімічні властивості ==
* Взаємодія з металами, що стоять у [[Електрохімічний ряд напруг|ряді напруг]] лівіше від [[Водень|водню]] з утворенням [[солі]] та виділенням газоподібного [[Водень|водню]]:

:<math>\mathrm{2Na + 2\ HCl \longrightarrow 2\ NaCl + \ H_2 \uparrow}</math>

:<math>\mathrm{Mg + 2 \ HCl \longrightarrow \ MgCl_2 + \ H_2 \uparrow}</math>

:<math>\mathrm{2Al + 6 \ HCl \longrightarrow 2 \ AlCl_3 + 3 \ H_2 \uparrow}</math>

* Взаємодія з [[оксиди|оксидами]] [[метали|металів]] з утворенням розчинної [[солі]] і [[вода|води]]:

:<math>\mathrm{Na_2O +  2 \ HCl \longrightarrow 2 \ NaCl + \ H_2O}</math>

:<math>\mathrm{MgO + 2 \ HCl \longrightarrow \ MgCl_2 + \ H_2O}</math>

:<math>\mathrm{Al_2O_3 + 6 \ HCl \longrightarrow 2 \ AlCl_3 + 3 \ H_2O}</math>

* Взаємодія з [[гідроксиди|гідроксидами]] [[метали|металів]] з утворенням розчинної [[солі]] і [[вода|води]]'' ([[реакція нейтралізації]])'':

:<math>\mathrm{NaOH + \ HCl \longrightarrow \ NaCl + \ H_2O}</math>

:<math>\mathrm{Mg(OH)_2 + 2 \ HCl \longrightarrow \ MgCl_2 + 2 \ H_2O}</math>

:<math>\mathrm{Al(OH)_3 + 3 \ HCl \longrightarrow  \ AlCl_3 +  3 \ H_2O}</math>

* Взаємодія з [[Солі|солями]] [[Метали|металів]], утворених більш слабкими [[кислота]]ми, наприклад [[Вугільна кислота|вугільною]]:

:<math>\mathrm{Na_2CO_3 + 2 \ HCl \longrightarrow 2 \ NaCl + \ H_2O + \ CO_2 \uparrow}</math>

* Взаємодія з сильними [[Окисно-відновна реакція|окислювачами]] ([[перманганат калію]], [[діоксид марганцю]]) з виділенням газоподібного [[хлор]]у:

:<math>\mathrm{2KMnO_4 + 16 \ HCl \longrightarrow 5 \ Cl_2 \uparrow + 2 \ MnCl_2 + 2 \ KCl + 8 \ H_2O}</math>

* Взаємодія з [[Сірчаний ангідрид|сірчаним ангідридом]] приводить до утворення хлорсульфонової кислоти:

:<math>\mathrm{SO_3 + \ HCl \longrightarrow \ HClSO_3 }</math>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор=Деркач Ф. А. |частина= |посилання частина= |заголовок=Хімія |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=Львів |видавництво=Львівський університет |рік=1968 |том= |сторінки= |сторінок=312 |серія= |isbn= |тираж=}}
== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20969.html Соляна кислота]}}
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3536/kislota-xloridna-koncentrovana КИСЛОТА ХЛОРИДНА КОНЦЕНТРОВАНА]  //[[Фармацевтична енциклопедія]]
{{Хлоровмісні неорганічні кислоти}}
{{Галогеноводні}}
{{inorganic-compound-stub}}

[[Категорія:Неорганічні кислоти]]
[[Категорія:Сполуки хлору]]
[[Категорія:Регулятори кислотності]]